ЗАТВЕРДЖЕНО

для медичного застосування лікарського засобу

= АУГМЕНТИН

= (AUGMENTIN)

<= /b>

Cклад: =

діючі речовини: амоксицилін, кислота клавул= анова;

5 мл суспензії містять амокси= циліну (у вигляді амоксициліну тригідрату) 200 мг і кислоти клавуланової (у вигляді калію клавуланату) 28,5 мг;

допоміжні речовин= и: ксантанова камедь, аспартам (Е 951), кислота янтарн= а, кремнію діоксид колоїдний безводний, гідроксипропілметилцелюлоза, ароматиза= тори сухі апельсинові (1 та 2), ароматизатор сухий малиновий, ароматизатор сухий= «Світла патока», кремнію діоксид.

Лікарська форма.<= /span> Порошок для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або білуватий = вільносипучий порошок.

Фармакотерапевтична група. Антибакт= еріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактамази. Код АТХ J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

= Амоксицилін являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один або кілька ферментів (часто іменованих пеніцилінзв’язуючими білками, ПЗБ) у процесі біосинтетичного метаболізму бактеріального пептидоглікану, що є невід’ємним структурним компонентом клітинної стінки бактерій. Інгібування синтезу пептидоглікану призводить до послаблення клітинної стінки, наслідком чого є лізис і загибель клітин.

= Амоксицилін є чутливим до розщеплення бета-лактамазами, що продукуються резистентними бактеріями, отже, спектр активності амоксициліну як монотерапії не включає організми, які продукують ці ферменти.

= Клавуланова кислота є бета-лактамом, структурно спорідненим із пеніцилінами. Вона деакт= ивує деякі ферменти бета-лактамази, тим самим запобігаючи інактивації амоксицилі= ну. Клавуланова кислота у вигляді монотерапії не чинить клінічно корисного антибактеріального ефекту.

Співвідношення ФK/ФД<= /o:p>

= Час, що перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (Ч>MIК), вважається основ= ним фактором, який визначає ефективність для амоксициліну.

= Механізми резистентності

= Існують два механізми резистентності до амоксициліну/клавуланової кислоти:

-&nb= sp;      інактивація бактеріальними бета-лактамазами, які самі по собі не інгібуються клавулановою кислотою, вк= лючаючи клас B, C і D;

=

-&nb= sp;      перетворення ПЗБ, що зменш= ує афінність антибактеріального препарату до мішені.<= /p>
= Непроникність бактерій або механізм рефлюксного насоса може викликати резистентність бакт= ерій або сприяти їй, зокрема, у грамнегативних бактерій.

Граничні значення

Граничні значення МІК для амоксициліну/клавуланової кислоти, встановлені Європейським комітетом з випробування антимікробної чутливості (EUCAST)

Мікроорганізми

Граничні значення чутливості (мкг/мл)

Чутливі

Помірно чутливі

Резистентні

Haemophilus influenzae¹

≤1

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-

> 1

Moraxella catarrhalis^=
1

≤1

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-

> 1

Staphylococcus aureus ²

≤2

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-

>2

Коагулазонегативні стафілококи ²

≤ 0,25

> 0,25

Enterococcus<= /span>¹

≤4

8

> 8

Streptococcus A, B, C, G= ⁵

≤ 0,25

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-

> 0,25

Streptococcus pneumoniae= ³

≤ 0,5

1–2

>2

Ентеробактерії ^{1, 4=}

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-

> 8

Грамнегативні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Грампозитивні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹

≤2

4–8

> 8

¹ Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробув= ання чутливості концентрація клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/= л.

² Повідомлені значення для концентрацій оксациліну.<= /span>

³ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних знач= ень для ампіциліну.

⁴Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентності заявлені як резистентні.

⁵ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних знач= ень для бензилпеніциліну.

= Розповсюдженість резистентності може змінюватися географічно і з часом для окремих видів, то= му бажано мати місцеву інформацію щодо чутливості, особливо при лікуванні тяжк= их інфекцій. За необхідності потрібен експертний висновок, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що користь препарату, принаймні при деяких типах інфекцій, викликає сумніви.

Зазвичай чутливі види

Грампозитивні а= ероби: Enterococcus faecalis,Gardnerella vaginalis, Staphylococcus au= reus

(чутливий до метициліну)£<= /sup>, Coagulase-negative<= /i> staphylococci (чутливий до метициліну), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae¹, Streptococcus pyogenes та інші бета-гемолітичні стрептококи, група Streptococcus viridans.

Грамнегативні а= ероби: Capnocytophaga spp., Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae2, M= oraxella catarrhalis, Pasteurella midtocida.

Анаероби: Bacteroides fragilis, Fusobacterium nucleatum, Prevotella spp.

Види, для яких набуття резистентності може бути проблемою

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecium^$.

Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris.

Природно резистентні мікроорганізми

Грамнегативні аероби: Acinetobacter sp., <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>Citrobacter freundii, Enterobacter sp., Legionella pneumophila, = Morganella morganii, Providencia spp., Pseudomonas sp., Serratia sp., <= /span>Stenotrophomonas maltophilia.

Інші мікроорганізми:

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: EN-US'>Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Coxiella burnett= i, Mycoplasma pneumoniae

^$ Природна помірна чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

^£ Всі стафілококи, резистентні до метициліну, є резистентними до амоксициліну/ клавуланової кислоти.

¹Streptococcus pneumoniae= , резистентний до пеніцилі= ну, не слід лікувати цією лікарською формою амоксициліну/клавуланової кислоти (див. розділи «<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-la= nguage: UK'>Спосіб застосування та дози»<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> та «Особливості застосування»).

² Штами зі зниженою чутливістю були зареєстров= ані у деяких країнах ЄС із частотою вище 10 %.<= /p>

Фармакокінетика.

Абсорбція. Амоксицилін і клавуланова кислота повністю дисоціюють у водному розчині при фізіологічному рівні рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Біодоступність амоксициліну та клавуланової кислоти становить приблизно 70 % при пероральн= ому прийомі. Профілі обох компонентів у плазмі ідентичні, а час досягнення максимальної концентрації в плазмі (T_max) для кожного компонента становить приблизно одну годину.

Концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці, що досягаються при прийомі амоксициліну/клавуланової кислоти, ідентичні тим, що досягаються при пероральному прийомі еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислоти окремо.

Розподіл. Близько 25 % загально= го обсягу клавуланової кислоти у плазмі та 18 % загального амоксициліну в плазмі зв’язуються з білками. Уявний об’єм розподілу становить близько 0,3–= 0,4 л/кг для амоксициліну і близько 0,2 л/кг для клавуланової кислоти.

= Після внутрішньовенного введення амоксицилін і клавуланова кислота були виявлені в жовчному міхурі, черевній тканині, шкірі, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, жовчі і гної. Амоксицилін не розподіляється достатньою мірою в спинномозковій рідині.<= /span>

Дослідження на тваринах не виявили жодних доказів значної затримки речовин, похідних будь-якого компонента препарату, у тканинах організму. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці (= див. розділ «З= астосування у період вагітності або годування груддю»).

Було виявлено, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Біотрансформація. <= /i>Амоксицилін частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилойної кислоти в кількостях, еквівалентних 10–25 % початкової дози. Клавуланова кислота значною мір= ою метаболізується в організмі людини і виводиться із сечею і фекаліями та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.
Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну є нирки, тоді як клавуланова кислота виводиться як нирками, та= к і шляхом дії позаниркових механізмів.

У здорових добровольців середній період напіввиведення амоксициліну/клавулано= вої кислоти становить приблизно одну годину, а середній загальний кліренс – приблизно 25 л/год. Різноманітні дослідження показали, що виділення із сечею становить 50–85 % для амоксициліну та 27–60 % для клавулано= вої кислоти протягом 24-годинного періоду. У випадку клавуланової кислоти, найбільша кількість речовини виводиться протягом перших 2 годин після прийо= му.

= Одночасне застосування пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не затримує ниркової екскреції клавуланової кислоти (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вік. Період напіввиведення амоксициліну є ідентичним для дітей віком від 3 місяців до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) першого тижня життя частота прийому не повинна перевищувати два рази на день через незрілість ниркового шляху виведення. Оскільки пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, дозування слід обирати з обережніс= тю, рекомендується також контроль ниркової функції.

Порушення функції нирок. <= /span>Загальний сироватковий клі= ренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням нирк= ової функції. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж д= ля клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виводиться ниркам= и. При нирковій недостатності дозування має запобігати надмірній кумуляції амоксициліну, у той же час зберігаючи достатні рівні клавуланової кислоти (= див. розділ «С= посіб застосування та дози»).

Порушення функції печінки.= Пацієнтам з печінковою недостатністю рекомендується обережне застосування препарату і регулярний контроль функції печінки.

Клінічні характеристики.=

Показання.

Лікування у дорослих та дітей бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмами, таких як:

-      =     гострий бактеріальний синусит (підтверджений);

-      =     гострий середній отит;

-      =     підтверджене загострення хронічного бронхіту;

-      =     негоспітальна пневмонія;

-      =     цистити;

-      =     пієлонефрити;

-      =     інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеоляр= ні абсцеси з поширеним целюлітом;

-      =     інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.

При призначенні антибактеріальних препаратів слід керуватися правил= ами їх належного застосування.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препара= ту, до будь-яких антибактеріальних засобів групи пеніцилінів.=

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (= в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т= .ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.=

= Антикоагулянти для перорального застосування

Антикоагулянти для перорального застосування= та антибіотики пеніцилінового ряду широко використовуються у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфарин та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати п= ротромбіновий індекс, або міжнародний коефіцієнт нормалізації, при додаванні або припинен= ні прийому амоксициліну. Крім того, може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділи «= Особливості застосування» та «Побічні реакц= ії»).

Метотрексат

Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне збільшення токсичності.

= Пробенецид

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до збільшення рівня та тривалості знаходження амоксициліну (але не клавуланової кислоти) у крові. =

Мікофенолат мофетил

У хворих, які лікуються мікоф= енолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулано= вою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не повністю відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти. Таким чином, зміна у дозуванні мікофен= олату мофетилу зазвичай не потрібна, якщо немає клінічного підтвердження д= исфункції трансплантата. Однак пильне спостереження необхідне під час сумісного застосування та впродовж деякого часу після антибіотикотерапії.

Особливості застосування.

Перед початком терапії амоксициліном/ клавулановою кислотою слід ретельно зібрати інформацію щодо попередніх реак= цій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (включаючи анафілактичні реакції та тяжкі шкірні побічні реакції= ) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Реакції гіперчутливості також можуть прогресувати до синдрому Коуніса – серйозної алергічної реакції, яка може призвести до інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні реакції»).= = Такі реакції більш вірогідні у хворих з підвищеною чутливістю до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реа= кції слід припинити застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію.

= Повідомлялося про випадки виникнення синдрому медикаментозного ентероколіту (drug-induced enterocolitis syndrome – DIES) переважно у дітей, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (див. розділ «Побічні реакції»). Синдром медикаментозного ентероколіту – алергічна реакція з основним симптомом – тривале блювання (через 1-4 години після прийому лікарського засобу) за відсутності алергічних шкірних або респіраторних симптомів. Додаткові симпт= оми можуть включати біль у животі, діарею, гіпотензію або лейкоцитоз з нейтрофілією. Зафіксовані серйозні випадки,

= включаючи прогресування до шоку.
У разі якщо доведено, що інфекція викликана = мікроорганізмом(-ами), чутливим(-ими) до амоксициліну, слід розглянути перехід від амоксициліну/клавуланової кислоти до амоксициліну відповідно до загальноприйнятих настанов.

Ця лікарська форма Аугментину не підходить д= ля застосування за наявності високого ризику того, що вірогідні збудники захворювання мають резистентність до бета-лактамних препаратів, яка не опосередкована бета-лактамазами, чутливими до інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати цю лікарську форму для лікування резистентн= ого до пеніциліну S. pneumoniae.=

У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом (д= ив. розділ «Побічні реакції»).

Слід уникати застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьо= му випадку із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення короподібно= го висипання.

Одночасний прийом алопуринолу під час лікува= ння амоксициліном підвищує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкі= ри.

Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарат= у.

Виникнення на початку лікування гарячкової генералізованої еритеми, пов’язаної з утворенням пустул, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ГГЕП) (див. розділ «Побічні реакції»). Така реакція вимагає припинення застосування Аугментину= та є протипоказанням для подальшого застосування амоксициліну.

Слід з обережністю застосовувати амоксицилін= /клавуланову кислоту пацієнтам з ознаками порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Повідомлялося про ускладнення з боку печінки переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомлялося дуже рідко.= У всіх груп пацієнтів симптоми, як правило, виникають під час або незабаром п= ісля лікування, проте в окремих випадках можуть з’явитись лише через кілька тижнів після закінчен= ня лікування. Такі явища, як правило, є оборотними. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідкісних випадках – летальними. Такі явища майже завжди спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або= тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвести до ускладнень з боку печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю під час або після прийому будь-яких антибіотикі= в. При появі антибіотикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосуван= ня Аугментину, звернутися за медичною допомогою і розпочати відповідне лікуван= ня. Застосування протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказано.

При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворення.

У пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту, в рідкісних випадк= ах повідомлялося про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагулянтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділ «<= /span>Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» = та «Побічні реакції»).

= Пацієнтам з порушенням функції нирок слід скоригувати дозу залежно від ступеня порушення (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниж= еним діурезом дуже рідко спостерігалася кристалурія (включаючи гостре ураження нирок), переважно при парентеральній терапії. Під час прийому високих доз амоксициліну слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катете= рів (див. розділ «Побічні реакції» та <= span style=3D'mso-ansi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt'>«Передозуванн= я»).

Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні методи визначення глюкооксидази при випробуванн= і на наявність глюкози в сечі, оскільки при застосуванні неферментативних методі= в є вірогідність отримання хибнопозитивних результатів.

Наявність клавуланової кислоти у препараті Аугментин може призвести до неспецифічного зв’язування IgG і альбуміну мембранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів пр= оби Кумбса.

Повідомлялося про позитивні результати ферментного імуноаналізу з використанням Plat= еlia= Aspergillus виробництва Bio<= span class=3DFontStyle23>-Rad Laboratories= у пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту та у яких згодом бу= ла визнана відсутність інфекції Aspergillus. Повідомлялося про перехресні реакції з полісахаридами та поліфуранозами non= -Aspergillus= при проведенні<= /span>= імуноферментного аналізу з використанням Рlatelia Aspergillus= виробництва Bio= -Rad= Laboratories= . Тому позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Суспензія Аугментин 228,5 мг/5 мл містить аспартам (Е= 951) 2,5 мг/мл - джерело фенілаланіну, тому препарат слід призначати з обережністю пацієнтам з фенілкетонурією.

Лікарський засіб містить мальтодекстрин (глюкозу). Не застосовувати препарат пацієнтам з рідкісним синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Застосування у пе= ріод вагітності або годування груддю.

Вагітність. Репродуктивні дослідження на тваринах пероральних і парентеральних форм Аугментину не виявили жодної тератогенної дії. В ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування Аугментину може бути пов’язано= з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату = під час вагітності, особливо в першому триместрі, крім випадків, коли, на думку лікаря, таке застосування є необхідним.

Період годування = груддю. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовлят= и, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити. Слід прийняти= до уваги можливість виникнення алергічних реакцій<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk167624321'>. Аугментин у період годування груддю можна застосову= вати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик.

=

Здатність впливат= и на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження щодо здатності препарату впливати на швидкість реакції п= ри керуванні автотранспортом і працювати з іншими механізмами не проводились. Проте можливе виникнення небажаних ефектів (таких як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатність керувати автомобіл= ем і працювати з іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

=

Спосіб застосуван= ня та дози. =

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика за наявност= і. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та м= оже змінюватися з часом. У разі необхідності слід провести визначення чутливості мікроорганізму до антибіотика.

Дози препарату призначає лікар залежно від очікуваних мікроорганізм= ів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта.=

У разі необхідності слід розглянути можливіс= ть застосування альтернативних форм випуску Аугментину (тобто таких, що забезпечують вищі дози амоксициліну та/або різні співвідношення вмісту амоксициліну та клавуланової кислоти) (див. розділи «Особливості застосуван= ня» та «Фармакодинаміка»).

Для дітей з масою <40 кг ця лікарська форма Аугментину забезпечує максимальну добову дозу 1000–2800 мг амоксициліну/143–400 мг клавулано= вої кислоти за умови прийому, як рекомендовано нижче. Якщо вважається необхідною підвищена доза амоксициліну, рекомендується вибрати іншу лікарську форму Аугментину з метою уникнення прийому надмірно високих добових доз клавулано= вої кислоти (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Тривалість лікуван= ня визначають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. Лікування не повинно тривати більше 14 днів = без перегляду (див. розділ «Особливості застосування» стосовно тривалої терапії= ).

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг: слід застосовувати інші форми Аугментину.<= /span>

Діти з масою тіла < 40 кг<= /span>

Рекомендовані доб= ові дози: від 25/3,6 мг/кг маси тіла до 45/6,4 мг/кг маси тіла, розділені на 2 = прийоми.

Для дітей з масою тіла < 40 кг препарат призначають у максимальній добовій дозі 1000– 2800 мг амоксициліну/143–400 мг клавуланової кислоти при застосуванні, як зазначено нижче.

Приблизний розрахунок суспензії Аугментину (мл) на до= бу (за амоксициліном)

Маса тіла дитини, кг

Доза 25 мг/кг/добу

Доза 45 мг/кг/добу

5 кг

2,5 мл

5 мл

7 кг

5 мл

7,5 мл

10 кг

7,5 мл

10 мл

12 кг

7,5 мл

12,5 мл

15 кг

10 мл

15 мл

17 кг

10 мл

20 мл

20 кг

12,5 мл

22,5 мл

22 кг

15 мл

25 мл

25 кг

15 мл

27,5 мл

27 кг

17,5 мл

30 мл

30 кг

20 мл

32,5 мл

Для лікування деяких інфекцій, таких як середній отит та синусит, інфекції нижніх дихальних шляхів, дітям віком від 2 років можна застосовува= ти добові дози до 70<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US'>&n= bsp;мг/10&n= bsp;мг/кг маси тіла, розділені на 2 прийоми.
Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, сл= ід застосовувати інші форми Аугментину, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Порушення функції= нирок.

Для дітей з кліренсом креатиніну (CrCl) більше 30 мл/хв дозу змінювати не потрібно. Для лікув= ання дітей з кліренсом креатиніну (CrCl) менше 30 мл/хв суспензію Аугментину 228,5 мг/5 мл застосовувати не рекомендується.

Порушення функції печінки. Застосовувати з обережністю, регулярно моніторувати функцію печінки. Наявних даних недостат= ньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.

= Спосіб застосування

= Аугментин призначений для перорального застосування.

= Препарат cлід приймати під час їди, = щоб звести до мінімуму потенційну шлунково-кишкову непереносимість.

Починати лікування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату для перорального застосування.

Інструкція для приготування суспензії.

Порошок, що міститься у флако= ні, слід розвести до утворення суспензії, як описано нижче.=

1.      Перевірте кришечку флакона що= до її попереднього відкриття.

2.      Переверніть та струсіть флако= н для розрихлення порошку у ньому.

3.      Налийте у флакон з порошком к= ип’яченої води до нижнього, позначеного червоною лінією зі стрілкою, рівня.

4.      Закрийте кришечкою і струсніт= ь флакон до утворення суспензії.

5.      Потім додайте залишок води до верхнього рівня, позначеного чорною лінією зі стрілкою, і струсніть знову.<= o:p>

6.      Суспензії слід дати постояти = протягом 5 хвилин до повної дисперсії порошку.

7.      Ретельно збовтуйте суспензію = перед кожним прийомом.

Для точного відмірювання дози препарату слід застосовувати мірний ковпачок або мірну ложку або мірний шприц, які потрібно після кожного використання промивати водою.

Діти.<= /b>

Застосовують дітя= м віком від 2 місяців. Дітям з масою тіла більше 40 кг призначають препарат в іншій лікарській формі.

Передозування.

Симптоми

Можуть спостерігатися симптоми розладів шлунково-кишкового тракту та порушення балансу рідини та електролітів. Спостерігалася кристалурія, пов’язана з прийомом амоксициліну, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (див. розділ «Особлив= ості застосування»).

= У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом.

Повідомлялося про осідання амоксициліну у катетерах сечового міхура, переважно після внутрішньовенного введення у вис= оких дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділ «Особливості застосування»).

= Лікування

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту м= ожна лікувати симптоматично, звертаючи увагу на баланс рідини/електролітів.=

= Амоксицилін/клавуланова кислота можуть бути видалені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

Побічні реакції.

= Найбільш часто повідомлялося про такі побічні реакції на препарат (ПР), як діарея, нудота та блювання.

= Перелік небажаних реакцій на препарат, відомих з клінічних досліджень Аугментину і постреєстраційного нагляду та класифікованих за системно-органним класом MedDRA, надається нижче.

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів:<= /p>
дуже часто <= /span>³ 1/10;

часто ³ 1/100 та < 1/10;<= /span>

нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;=

рідко ³ 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко <= /span>< 1/10000;

невідомо (частоту неможливо оцінити з наявних даних).

Інфекції та інвазії.=

Часто: кандидоз шкі= ри та слизових оболонок.

Невідомо: надмірне розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

Розлади з боку кровотворн= ої та лімфатичної системи.

Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія.

Невідомо: оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу¹.

Розлади з боку серця.

Невідомо: Синдром Коуніса.

Розлади з боку імунної системи¹⁰.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

Розлади з боку нервової системи.

Нечасто: запамороче= ння, головний біль.

Невідомо: оборотна гіперактивність і судоми², асептичний менінгіт.

= Розлади з боку= шлунково-кишкового тракту.

= Часто: діарея, нудота³, блювання.

= Нечасто: розлади шлунка.

= Невідомо: антибіотикоасоційований коліт ⁴, «чорний волохатий язик», з= міна забарвлення зубної емалі ¹¹, синдром медикаментозного енте= роколіту (drug-induced enterocolitis syndrome – DIES)), гострий панкреатит.=

Гепатобіліарні розлад= и.=

Нечасто: підвищення рівня АСТ та/або АЛТ⁵.

Невідомо: гепатити<= /span>⁶ та холестатична жовтяниц= я⁶.

Розлади з боку шкір= и та підшкірних ткани<= /span>н⁷.

Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка.

Рідко: мультиформна еритема.

Невідомо: синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некр= оліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз⁹,реакція= на ліки з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), хвороба лінійного імуноглобуліну А (IgA).
Розлади з боку нирок = та сечовивідних шляхів.

Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія⁸ (включаючи гостре ураження нирок)

^{Див. розділ «Особливості
застосування».}

^{Див. розділ «Особливості
застосування».}

^{Нудота частіше пов’язана=
з
прийомом більш високих пероральних доз препарату. При виникненні
шлунково-кишкових реакцій їх тяжкість можна знизити шляхом прийому Аугменти=
ну
під час їди.}

^{У тому числі
псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості
застосування»).}

^{Помірне підвищення рівнів
AСT та/або AЛT частіше спостерігалося у пацієнтів, які отримували лікування
антибіотиками бета-лактамної групи, але значимість цих результатів невідома=
.}

^{Ці явища спостерігалися у
разі застосування інших антибіотиків пеніцилінового та цефалоспоринового ря=
ду
(див. розділ «Особливості застосування»).}

^{При виникненні реакцій
підвищеної чутливості (дерматиту) застосування препарату слід припинити (ди=
в.
розділ «Особливості застосування»).}

^{Див. розділ «Передозуван=
ня».}

^{Див. розділ «Особливості
застосування».}

^{Див. розділ «Протипоказа=
ння»
та «Особливості застосування».}

^{Про зміну забарвлення зу=
бної
емалі дуже рідко повідомлялося у дітей. Ретельна гігієна ротової порожнини =
може
попередити таку зміну забарвлення, оскільки це явище усувається шляхом чище=
ння
зубів.}

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Оригінал= ьні упаковки зберігати закритими при температурі нижче 25 °С у <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk167624321'>сухому місці.=

Приготов= ану суспензію зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8 °С протягом 7 днів. Зберігати у недоступному для д= ітей місці.

&nb= sp;

Упаковка. = Порошок для приготування 70 мл суспензії у флаконах з прозорого скла з металевою кришкою, що загвинчується (з контролем першого відкриття і поліме= рною плівкою, що міститься всередині) разом з мірним ковпачком або дозуючим шпри= цом, або мірною ложкою, поміщений в картонну коробку або з кришкою із захистом в= ід відкриття дітьми разом з дозуючим шприцом або мірною ложкою, поміщений в картонну коробку.

Категорія відпуску. За рецептом.

= ;

Вир= обник. Глаксо Веллком Продакшн, Франція.

        Glaxo Wellcome Production, France.

Міс= цезнаходження виробника та його адреса провадження діяльності.

Glaxo Wellcome Production, ZI de la Peyenniere, 53100 Mayenne, France.

Глаксо Веллком Продакшн, ЗІ де ля Пейеньєр, 53100 Май= єнн, Франція.

ІНС= ТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

= = ;

= АУГМЕНТИН<= o:p>

= (AUGMENTIN= )

Cклад:

діючі речовини: амоксицилін, кислота клавул= анова;

5 мл суспензії містять амоксициліну (у вигляді амоксициліну тригідр= ату) 200 мг і кислоти клавуланової (у вигляді калію клавуланату) 28,5 мг;

допоміжні речовини: ксантанова камедь, аспарт= ам (Е 951), кислота янтарна, кремнію діоксид колоїдний безводний, гідроксипропілм= етилцелюлоза, ароматизатори сухі апельсинові (1 та 2), ароматизатор сухий малиновий, ароматизатор сухий «Світла патока», кремнію діоксид.

Лікарська форма. Порошок для оральної суспе= нзії.

Основні фізико-хімічні власти= вості: білий або білуватий вільносипучий порошок.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактамази. Код АТХ J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.=

Механізм дії

Амоксицилін являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один або кілька фермент= ів (часто іменованих пеніцилінзв’язуючими білками, ПЗБ) у процесі біосинтетичн= ого метаболізму бактеріального пептидоглікану, що є невід’ємним структурним компонентом клітинної стінки бактерій. Інгібування синтезу пептидоглікану призводить до послаблення клітинної стінки, наслідком чого є лізис і загибе= ль клітин.

Амоксицилін є чутливим до розщеплення бета-лактамазами, що продукуються резистентними бактеріями, отже, спектр активності амоксициліну як монотерапії не включає організми, які продукують= ці ферменти.

Клавуланова кислота є бета-лактамом, структу= рно спорідненим із пеніцилінами. Вона деактивує деякі ферменти бета-лактамази, = тим самим запобігаючи інактивації амоксициліну. Клавуланова кислота у вигляді монотерапії не чинить клінічно корисного антибактеріального ефекту.

Співвідношення ФK/ФД

Час, що перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (Ч>MIК), вважається основним фактором, який визначає ефективність для амоксициліну.

Механізми резистентності

Існують два механізми резистентності до амоксициліну/клавуланової кислоти:

-      = інактивація бактеріальними бета-лактамазами, які самі по собі не інгібуються клавуланов= ою кислотою, включаючи клас B, C і D;

-      = перетворення ПЗБ, що зменшує афінність антибактеріального препарату до мішені.

Непроникність бактерій або механізм рефлюксн= ого насоса може викликати резистентність бактерій або сприяти їй, зокрема, у грамнегативних бактерій.

Граничні значення

Граничні значення МІК для амоксициліну/клавуланової кислоти, встановлені Європейським комітетом з випробування антимікробної чутливості (EUCAST)

Мікроорганізми

Граничні значення чутливості (мкг/мл)=

Чутливі

Помірно чутливі

Резистентні

Haemophilus influenzae¹

≤1

-

> 1

Moraxella catarrhalis^=
1

≤1

-

> 1

Staphylococcus aureus ²

≤2

-

>2

Коагулазонегативні стафілококи ²⁼

≤ 0,25

> 0,25

Enterococcus¹

≤4

8

> 8

Streptococcus A, B, C, G⁵

≤ 0,25

-

> 0,25

Streptococcus pneumoniae³

≤ 0,5

1–2

>2

Ентеробактерії ^{1, 4}

-

-

> 8

Грамнегативні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Грампозитивні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹

≤2

4–8

> 8

¹ Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробування чутливості концентрац= ія клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л.

² Повідомлені значення для концентрацій оксациліну.

³ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для ампіциліну.=

⁴Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентн= ості заявлені як резистентні.

⁵ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для бензилпеніциліну= .

=

Розповсюдженість резистентності може змінюва= тися географічно і з часом для окремих видів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо чутливості, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. За необхідності потрібен експертний висновок, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що користь препарату, принаймні при деяких типах інфекцій, викликає сумніви.

Зазвичай чутливі види

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis,Gardnerella vaginalis, Staphylococcus aureus

(чутливий до метициліну)^{£<=
/sup>, Coagulase-negative staphylococci (чутливий до метициліну), Streptococcus
agalactiae, Streptococcus pneumoniae¹, Streptococcus pyogenes =
та
інші бета-гемолітичні стрептококи, група Streptococcus viridans. <=
o:p>}

Грамнегативні аероби: Capnocytophaga spp., Eikenella corrodens,= Haemophilus influenzae², M= oraxella catarrhalis, Pasteurella midtocida.

Анаероби: Bacteroides fragilis, Fusobacterium nucleatum, Prevotella spp.<= /p>

Види, для яких набуття резистентності може бути проблемою

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecium^$.

Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris.

Природно резистентні мікроорганізми=

Грамнегативні аероби: Acinetobacter sp., Citrobacter freundii, Enterobacter s= p., Legionella pneumophila, Morganella morganii,= Providencia spp., Pseudomonas sp., Serratia sp., Stenotrophomonas maltophilia.

Інші мікроорганізми:=

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Coxiella burnetti, Mycoplasma pneumoniae

^$ Природна помірна чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

^£ Всі стафілококи, резистентні до метициліну, є резистентними до амоксициліну/ клавуланової кислоти.

¹Streptococcus pneumoniae, резистентний до пеніциліну, не слід лікува= ти цією лікарською формою амоксициліну/клавуланової кислоти (див. розділи «<= /span>Спосіб застосування та дози»<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> та «Особливості застосування»).

² Штами зі зниженою чутливістю були зареєстровані у деяких країнах = ЄС із частотою вище 10 %.

<= o:p>

Фарм= акокінетика.

Абсорбція. Амоксицилін і клавуланова кислота повністю дисоціюють у водному розчині при фізіологічн= ому рівні рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Біодоступність амоксициліну та клавуланової кислоти становить приблизно 70 % при пероральному прийомі. Профілі обох компонентів у плазмі ідентичні, а час досягнення максимальної концентрації в плазмі (T_{max)
для кожного компонента становить приблизно одну годину.}
Концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти у сироватці, що досягаються при прийомі амоксициліну/клавуланової кислоти, ідентичні тим, що досягаються при пероральному прийомі еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислоти окремо.

Розподіл. = Близько 25 % загального обсягу клавуланової кислоти у плазмі та 18 % загального амоксициліну в плазмі зв’язуються з білками. Уявний об’єм розпод= ілу становить близько 0,3–0,4 л/кг для амоксициліну і близько 0,2 л/кг для клавуланової кислоти.

Після внутрішньовенного введення амоксицилін= і клавуланова кислота були виявлені в жовчному міхурі, черевній тканині, шкір= і, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, ж= овчі і гної. Амоксицилін не розподіляється достатньою мірою в спинномозковій рід= ині.

Дослідження на твар= инах не виявили жодних доказів значної затримки речовин, похідних будь-якого компонента препарату, у тканинах організму. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці (див. розді= л «Застосування у період вагітності або годування груддю»= ).

= Було виявлено, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

= Біотрансформація. Амоксицилін частково виводиться із сечею у вигл= яді неактивної пеніцилойної кислоти в кількостях, еквівалентних 10–25 % початкової дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в органі= змі людини і виводиться із сечею і фекаліями та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.

= Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну є нирки, тоді як клавуланова кислота виводиться як нирками, так і шляхом дії позаниркових механізмів.

У здорових добровольців середній період напіввиведення амоксициліну/клавуланової кислоти становить приблизно одну годину, а середній загальний кліренс – приблизно 25 л/год. Різноманітні дослідження показали, що виділення із сечею становить 50–85 % для амоксициліну та 27–60 % для клавуланової кислоти протягом 24-годинного періоду. У випадку клавуланової кислоти, найбільша кількість речовини виводиться протягом перших 2 годин після прийому.

Одночасне застосування пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не затримує ниркової екскреції клавуланової кис= лоти (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
= Вік. Період напіввиведення амоксициліну є ідентичним для дітей віком від 3 місяців до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) першого тижня життя частота прийому не повинна перевищувати два р= ази на день через незрілість ниркового шляху виведення. Оскільки пацієнти літнь= ого віку більш схильні до зниження функції нирок, дозування слід обирати з обережністю, рекомендується також контроль ниркової функції.

Порушення функції нирок. Загальний сироватковий клі= ренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням нирк= ової функції. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж д= ля клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виводиться ниркам= и. При нирковій недостатності дозування має запобігати надмірній кумуляції амоксициліну, у той же час зберігаючи достатні рівні клавуланової кислоти (= див. розділ «Спосіб застосування та дози»= ).

= Порушення функції печінки. Пацієнтам з печінковою недостатністю рекомендується обережне застосування препарату і регулярний контроль функції печінки.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування у дорослих та дітей бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Аугментину мікроорганізмам= и, таких як:

-      =     гострий бактеріальний синусит (підтверджений);

-      =     гострий середній отит;

-      =     підтверджене загострення хронічного бронхіту;

-      =     негоспітальна пневмонія;

-      =     цистити;

-      =     пієлонефрити;

-      =     інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеоляр= ні абсцеси з поширеним целюлітом;

-      =     інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.

При призначенні антибактеріальних препа= ратів слід керуватися правилами їх належного застосування.

Протипоказання.

Підвищена чутливі= сть до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактеріальних засобів гру= пи пеніцилінів.

Наявність в анамн= езі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. цефалоспоринів, карбапен= емів або монобактамів).

Наявність в анамн= езі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

= Антикоагулянти для перорального застосування=

Антикоагулянти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко використовуються у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфари= н та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс, = або міжнародний коефіцієнт нормалізації, при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів д= ля перорального застосування (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакц= ії»).

Метотрексат

Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне збільшення токсичності.

= Пробенецид

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид зме= ншує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до збільшення рівня та тривалості знаходження амоксициліну (= але не клавуланової кислоти) у крові.

Мік= офенолат мофетил

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшит= ись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно= на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не повністю відповідати зміні загальн= ої експозиції мікофенольної кислоти. Таким чином, зміна у дозуванні мікофенолату мофетилу зазвичай не потр= ібна, якщо немає клінічного підтвердження дисфункції трансплантата. Однак пильне спостереження необхідне під час сумісного застосування та впродовж деякого часу після антибіотикотерапії.

Особливості засто= сування.

Перед початком терапії амоксициліном/ клавулановою кислотою слід ретельно зібрати інформацію щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні ре= акції»).

Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (включаючи = анафілактичні реакції та тяжкі шкірні побічні ре= акції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Реакції гіперчутливості також можуть прогресува= ти до синдрому Коуніса – серйозної алергічної реакції, яка може призвести до інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні реакції»). Такі реакції більш вірогідні у хворих з підвищ= еною чутливістю до пеніциліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюванням= и. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію.

Повідомлялося про випадки виникнення синдрому медикаментозного ентероколіту (drug-induced enterocolitis syndrome – DIES) переважно у дітей, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (див. роз= діл «Побічні реакції»). Синдром медикаментозного ентероколіту – алергічна реакц= ія з основним симптомом – тривале блювання (через 1-4 години після прийому лікарського засобу) за відсутності алергічних шкірних або респіраторних симптомів. Додаткові симптоми можуть включати біль у животі, діарею, гіпоте= нзію або лейкоцитоз з нейтрофілією. Зафіксовані серйозні випадки,

включаючи прогресування до шоку.

У разі якщо доведено, що інфекція викликана мікроорганізмом(-ами), чутливим(-ими) до амоксициліну, слід розглянути перехід від амоксициліну/клавуланової кислоти до амоксициліну відповідно до загальноприйнятих настанов.

Ця лікарська форма Аугментину не підходить для застосування за наявн= ості високого ризику того, що вірогідні збудники захворювання мають резистентніс= ть до бета-лактамних препаратів, яка не опосередкована бета-лактамазами, чутли= вими до інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати цю лікарську фо= рму для лікування резистентного до пеніциліну S. pneumoniae.=

У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом (див. розділ «Побічні реакції»).

Слід уникати застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти при під= озрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьому випадку із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення короподібного висипання.<= /span>

Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищ= ує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри.

Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

Виникнення на початку лікування гарячкової генералізованої еритеми, пов’язаної з утворенням пустул, може бути симптомом гострого генералізовано= го екзантематозного пустульозу (ГГЕП) (див. розділ «Побічні реакції»). Така реакція вимагає припинення застосування Аугментину та є протипоказанням для подальшого застосування амоксициліну.

Слід з обережністю застосовувати амоксицилін/клавуланову кислоту пацієнтам з ознаками порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Повідомлялося про ускладнення з боку печінки переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомлялося дуже рідко. У всіх груп пацієнтів симптоми, як правило, виникають під час або незабаром після лікування, прот= е в окремих випадках можуть з’явитись = лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Такі явища, як правило, є оборотними. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідкісних випадках – летальними. Такі явища майже завжди спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвести до ускладнень з = боку печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжко= сті якого може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю під час або після прийому будь-яких антибіотиків. При появі антибіо= тикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосування Аугментину, звернутися за медичн= ою допомогою і розпочати відповідне лікування. Застосування протиперистальтичн= их препаратів у такому разі протипоказано.

При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворення.

У пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавулано= ву кислоту, в рідкісних випадках повідомлялося про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагулянтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

= Пацієнтам з порушен= ням функції нирок слід скоригувати дозу залежно від ступеня порушення (див. роз= діл «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалурія (включаючи гостре ураження нирок), переважно при парентеральній терапії. Під час прийому високих доз амоксициліну слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катете= рів (див. розділ «Побічні реакції» та <= span style=3D'mso-ansi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:12.0pt'>«Передозуванн= я»).

Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні мет= оди визначення глюкооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскі= льки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибнопозитивних результатів.

Наявність клавуланової кислоти у препараті Аугментин може призвести = до неспецифічного зв’язування IgG і альбуміну мембранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів проби Кумбса.

Повідомлялося про позитивні результати ферментного імуноаналізу з використанням Plat= еlia= Aspergillus виробництва Bio-Rad Laborato= ries у пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавулан= ову кислоту та у яких згодом була визнана відсутність інфекції Aspergillus. Повідомлялося про перехресні реакції з полісахаридами та поліфуранозами non-Aspergillus= при проведенні імуноферментного = аналізу з використанням Рlatelia<= /span> Aspergil= lus виробництва Bio-Rad= Laboratories= . Тому позитивні ре= зультати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними метода= ми.

Суспензія Аугментин 228,5 м= г/5 мл містить аспартам (Е951) 2,5 мг/мл - джерело фенілаланіну, тому препарат слід призначати з обережністю пацієнтам з фенілкетонурією.

Лікарський засіб містить мальтодекстрин (глюкозу). Не застосовувати препарат пацієнтам з рідкісним синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Застосування у період вагітності або годування= груддю.

Вагітність. Репродуктивні дослідження на тваринах пероральних і парентеральних форм Аугментину не вия= вили жодної тератогенної дії. В ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосу= вання Аугментину може бути пов’язано з підвищенням ризику некротизуючого ентероко= літу у новонароджених. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уник= ати застосування препарату під час вагітності, особливо в першому триместрі, кр= ім випадків, коли, на думку лікаря, таке застосування є необхідним.=

Період годування груддю. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації стосов= но впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити. Слід прийняти до уваги можливість виникнення алергічних реакцій. Аугментин у пер= іод годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або інши= ми механізмами.

Дослідження щодо здатності препарату впл= ивати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом і працювати з іншими механізмами не проводились. Проте можливе виникнення небажаних ефектів (так= их як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатні= сть керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосування та дози. =

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутлив= ості до антибіотика за наявності. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід провести визначення чутливості мікроорганізму до антибіот= ика.

Дози препарату призначає лікар залежно = від очікуваних мікроорганізмів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції н= ирок пацієнта.

У разі необхідності слід розглянути можливість застосування альтернативних форм випуску Аугментину (тобто таких, що забезпечують вищі д= ози амоксициліну та/або різні співвідношення вмісту амоксициліну та клавуланової кислоти) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Для дітей з масою <40 кг ця лікарська форма Аугментину забезпечує максимальну добову дозу 1000–2800 мг амоксициліну/143–400 мг клавулано= вої кислоти за умови прийому, як рекомендовано нижче. Якщо вважається необхідною підвищена доза амоксициліну, рекомендується вибрати іншу лікарську форму Аугментину з метою уникнення прийому надмірно високих добових доз клавулано= вої кислоти (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Тривалість лікування визначають за клінічною відповіддю паціє= нта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. Лікування не повинно тривати більше 14 днів без перегляду (див. розд= іл «Особливості застосування» стосовно тривалої терапії).

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40= кг: слід застосовувати інші форми Аугментину.

Діти з масою тіла < 40 кг

Рекомендовані добові дози: від 25/3,6 мг/кг ма= си тіла до 45/6,4 мг/кг маси тіла, розділені на 2 прийоми.
Для дітей з масою тіла = < 40 кг препарат призначають у максимальній добовій дозі 1000– 2800 мг амоксициліну/143–400 мг клавуланової кислоти при застосуванні, як зазначено нижче.

Приблизний розрахунок суспензії Аугментину (мл) на до= бу (за амоксициліном)

Маса тіла дитини, кг

Доза 25 мг/кг/добу

Доза 45 мг/кг/добу

5 кг

2,5 мл

5 мл

7 кг

5 мл

7,5 мл

10 кг

7,5 мл

10 мл

12 кг

7,5 мл

12,5 мл

15 кг

10 мл

15 мл

17 кг

10 мл

20 мл

20 кг

12,5 мл

22,5 мл

22 кг

15 мл

25 мл

25 кг

15 мл

27,5 мл

27 кг

17,5 мл

30 мл

30 кг

20 мл

32,5 мл

Для лікування деяких інфекцій, таких як середній отит та синусит, інфекції нижніх дихальних шляхів, дітям віком від= 2 років можна застосовувати добові дози до 70 мг/10 мг/кг маси тіла, розділені на= 2 прийоми.

Якщо для лікування потрібно призначати = більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми Аугментину, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.

Порушення функції нирок.

Для дітей з кліренсом креатиніну (CrCl) більше 30 мл/хв д= озу змінювати не потрібно. Для лікування дітей з кліренсом креатиніну (CrCl) менше 30 мл/хв суспензію Аугментину 228,5 мг/5 мл застосовувати не рекомендується.

Порушення функції печінки. Застосовувати з обережніст= ю, регулярно моніторувати функцію печінки. Наявних даних недостатньо для формулювання рекомендацій щодо дозування.

= Спосіб застосування=

= Аугментин призначен= ий для перорального застосування.

Препарат cлід приймати під час їди, щоб звести до мінімуму потенційну шлунково-кишкову непереносимість.

Починати лікування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату для перорального застосування.

Інструкція для приготування суспен= зії.

Порошок, що міститься у флаконі, слід розвести до утворення суспенз= ії, як описано нижче.

8.      Перевірте кришечку флакона щодо її попереднього відкриття.

9.      Переверніть та струсіть флакон для розрихлення порошку у ньому.

10. Налийте у флакон з порошком кип’яченої води до нижнього, позначеного червоною лініє= ю зі стрілкою, рівня.

11. Закрийте кришечкою і струсніть флакон до утворення суспензії.

12. Потім додайте залишок води до верхнього рівня, позначеного чорною лінією зі стріл= кою, і струсніть знову.

13. Суспензії слід дати постояти протягом 5 хвилин до повної дисперсії порошку.

14. Ретельно збовтуйте суспензію перед кожним прийомом.

Для точного відмірювання до= зи препарату слід застосовувати мірний ковпачок або мірну ложку або мірний шпр= иц, які потрібно після кожного використання промивати водою.<= /p>
=

Діти.

Застосовують дітям віком від 2 місяців. Дітям з масою тіла більше 40 кг призначають препарат в іншій лікарській формі.=

=

Передозування.

Симптоми

Можуть спостерігатися симптоми розладів шлунково-кишкового тракту та порушення балансу рідини та електролітів. Спостерігалася кристалурія, пов’я= зана з прийомом амоксициліну, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (див. розділ «Особлив= ості застосування»).

= У пацієнтів з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарат= у, можливе виникнення судом.

Повідомлялося про осідання амоксициліну у катетерах сечового міхура, переважно після внутрішньовенного введення у високих дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділ «Особливості застосування»).<= o:p>

= Лікування

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту можна лікувати симптомати= чно, звертаючи увагу на баланс рідини/електролітів.

= Амоксицилін/клавула= нова кислота можуть бути видалені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

=

Побічні реакції.<= /span>

Найбільш часто повідомлялося про такі побічні реакції на препарат (ПР), як діарея, нудота та блювання.<= /p>
Перелік небажаних реакцій на препарат, відом= их з клінічних досліджень Аугментину і постреєстраційного нагляду та класифікова= них за системно-органним класом MedDRA, надається нижче.

Застосовується така класифікація частоти виникн= ення побічних ефектів:

дуже часто ³ 1/10;

часто ³ 1/100 та < 1/10;

нечасто ³ 1/1000 та < 1/100;

рідко ³ 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко < 1/10000;

невідомо (частоту неможливо оцінити з наявних даних).

Інфе= кції та інвазії.

Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Невідомо: надмірне розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

Розл= ади з боку кровотворної та лімфатичної системи.

Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропен= ію) та тромбоцитопенія.

Невідомо: оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу¹.

Розл= ади з боку серця.

Неві= домо: Синдром Коуніса.

Розл= ади з боку імунної системи¹⁰.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.<= /span>

Розл= ади з боку нервової системи.

Нечасто: запаморочення, головний біль.

Невідомо: оборотна гіперактивність і судоми2, асептичний менінгіт.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: діарея, нудота³, блювання.=

Нечасто: розлади шлунка.
Невідомо: антибіотикоасоційований коліт ⁴, «чорний волохатий язик», зміна забарвлення зубної емалі ¹¹, синдром медикаментозно= го ентероколіту (drug-induced enterocolitis syndrome – DIES)), гострий панкреатит.

Гепатобіліарні розлади.=

Нечасто: підвищення рівня АСТ та/або АЛТ^5<=
/sup>.

Невідомо: гепатити^{та холестатична жовтяниця⁶.}

= Розлади з боку шкір= и та підшкірних ткани<= i>н⁷.

Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка= .

Рідко: мультиформна еритема.<= /p>
Невідомо: синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дермат= ит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз⁹,реакція= на ліки з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), хвороба лінійно= го імуноглобуліну А (IgA).

= Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів.=

Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурі= я⁸ (включаючи гостре ураження нирок)

¹ Див. розділ «Особливості застосування».

² Див. розділ «Особливості застосування».

³ Нудота частіше пов’язана= з прийомом більш високих пероральних доз препарату. При виникненні шлунково-кишкових реакцій їх тяжкість можна знизити шляхом прийому Аугменти= ну під час їди.

⁴ У тому числі псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).

⁵ Помірне підвищення рівнів AСT та/або AЛT частіше спостерігалося у пацієнтів, які отримували лікування антибіотиками бета-лактамної групи, але значимість цих результатів невідома= .

⁶ Ці явища спостерігалися у разі застосування інших антибіотиків пеніцилінового та цефалоспоринового ря= ду (див. розділ «Особливості застосування»).

⁷ При виникненні реакцій підвищеної чутливості (дерматиту) застосування препарату слід припинити (ди= в. розділ «Особливості застосування»).

⁸ Див. розділ «Передозуван= ня».

⁹ Див. розділ «Особливості застосування».

¹⁰ Див. розділ «Протипоказа= ння» та «Особливості застосування».

¹¹ Про зміну забарвлення зу= бної емалі дуже рідко повідомлялося у дітей. Ретельна гігієна ротової порожнини = може попередити таку зміну забарвлення, оскільки це явище усувається шляхом чище= ння зубів.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберіганн= я.=

Оригінальні упаковки зберігати закритим= и при температурі нижче 25 °С у сухому місці.

Приготовану суспензію зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8 °С протягом 7 днів. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. Порошок для приготування 70 мл суспензії у флаконах з прозорого скла з металевою кришкою, що загвинчується (з контролем першого відкриття і поліме= рною плівкою, що міститься всередині) разом з мірним ковпачком або дозуючим шпри= цом, або мірною ложкою, поміщений в картонну коробку або з кришкою із захистом в= ід відкриття дітьми разом з дозуючим шприцом або мірною ложкою, поміщений в картонну коробку.

= ;

Категорія відпуску. За рецептом.

= ;

Виробник. СмітКляйн Бічем Фармасьютикалc, Велика Британія.

                     SmithKline Beecham Pharmaceuticals, United Kingdom.

Міс= цезнаходження виробника та його адреса провадження діяльності.

SmithKline Beecham Pharmaceuticals, Clarendon Road, Worthing, BN14 8QH, United Kingdom.

СмітКляйн Бічем Фармасьютикалс, Кларендон Роуд, Ворсінг, BN14 8QH, Велика Британія.

Мікроорганізми	Граничні значення чутливості (мкг/мл)
	Чутливі	Помірно чутливі	Резистентні
Haemophilus influenzae¹	≤1	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-	> 1
Moraxella catarrhalis^= 1	≤1	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-	> 1
Staphylococcus aureus ²	≤2	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-	>2
Коагулазонегативні стафілококи ²	≤ 0,25		> 0,25
Enterococcus<= /span>¹	≤4	8	> 8
Streptococcus A, B, C, G= ⁵	≤ 0,25	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-	> 0,25
Streptococcus pneumoniae= ³	≤ 0,5	1–2	>2
Ентеробактерії ^{1, 4=}	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lang= uage: DE'>-	> 8
Грамнегативні анаеробні бактерії ¹	≤4	8	> 8
Грампозитивні анаеробні бактерії ¹	≤4	8	> 8
Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹	≤2	4–8	> 8
¹ Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробув= ання чутливості концентрація клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/= л. ² Повідомлені значення для концентрацій оксациліну.<= /span> ³ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних знач= ень для ампіциліну. ⁴Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентності заявлені як резистентні. ⁵ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних знач= ень для бензилпеніциліну.

Маса тіла дитини, кг	Доза 25 мг/кг/добу	Доза 45 мг/кг/добу
5 кг	2,5 мл	5 мл
7 кг	5 мл	7,5 мл
10 кг	7,5 мл	10 мл
12 кг	7,5 мл	12,5 мл
15 кг	10 мл	15 мл
17 кг	10 мл	20 мл
20 кг	12,5 мл	22,5 мл
22 кг	15 мл	25 мл
25 кг	15 мл	27,5 мл
27 кг	17,5 мл	30 мл
30 кг	20 мл	32,5 мл

Мікроорганізми	Граничні значення чутливості (мкг/мл)=
	Чутливі	Помірно чутливі	Резистентні
Haemophilus influenzae¹	≤1	-	> 1
Moraxella catarrhalis^= 1	≤1	-	> 1
Staphylococcus aureus ²	≤2	-	>2
Коагулазонегативні стафілококи ²⁼	≤ 0,25		> 0,25
Enterococcus¹	≤4	8	> 8
Streptococcus A, B, C, G⁵	≤ 0,25	-	> 0,25
Streptococcus pneumoniae³	≤ 0,5	1–2	>2
Ентеробактерії ^{1, 4}	-	-	> 8
Грамнегативні анаеробні бактерії ¹	≤4	8	> 8
Грампозитивні анаеробні бактерії ¹	≤4	8	> 8
Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹	≤2	4–8	> 8
¹ Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробування чутливості концентрац= ія клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л. ² Повідомлені значення для концентрацій оксациліну. ³ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для ампіциліну.= ⁴Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентн= ості заявлені як резистентні. ⁵ Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних значень для бензилпеніциліну= .