ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медично= го застосування лікарського засобу

=

АМОКСИЛ-К 6= 25

(AMOXIL-K 6= 25)

<= /p>
Cклад:

діючі речовини: 1 таблетка містить амоксициліну тригідрату, у перерахуванні на амоксици= лін – 500 мг та суміш калію клавуланату і мікрокристалічної целюлози у співвідношенні (1:1), у перерахуванні на клавуланову кислоту – <= /b>125 мг;

допоміжні речовини= : целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, суміш для покриття «Opadry II White» 33G28707 (містить: гіпромелозу (гідроксипропілметилцелюлозу); титану діоксид (Е 171); лактозу, моногідрат; поліетиленгліколь (макрогол) 3000; триацетин).

<= /p>
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, овальної форми з <= /span>двоопуклою поверхнею, з рискою з одного боку таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антибактері= альні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактамази. Код АТХ J01C R02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодина= міка.

Механізм дії

Амоксицилін являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один або кілька ферментів (часто іменованих пеніцилінзв’язуючими білками, ПЗБ) у процесі біосинтетичного метаболізму бактеріального пептидоглікану, що є невід’ємним структурним компонентом клітинної стінки бактерій. Інгібування синтезу пептидоглікану призводить до послаблення клітинної стінки, наслідком чого є лізис і загибель клітин.

Амоксицилін= є чутливим до розщеплення бета-лактамазами, що продукуються резистентними бактеріями, отже, спектр активності амоксициліну як монотерапії не включає організми, які продукують ці ферменти.

Клавуланова кислота є бета-лактамом, структурно спорідненим із пеніцилінами. Вона деакт= ивує деякі ферменти бета-лактамази, тим самим запобігаючи інактивації амоксицилі= ну. Клавуланова кислота у вигляді монотерапії не виявляє клінічно корисного антибактеріального ефекту.

Співвідношення ФK/ФД

Час, що перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (Ч>MIК), вважається основним фактором, який визначає ефективність амоксициліну.

Механізми р= езистентності

Існують два механізми резистентності до амоксициліну/клавуланової кислоти:

- інактивація бактеріальними бета-лактамазами, які самі по собі не інгібуються клавулановою кислотою, включаючи клас B, C і D;

- перетворення ПЗБ, що зменшує афінність антибактеріального препарату до мішені.

Непроникніс= ть бактерій або механізм рефлюксного насоса може викликати резистентність бакт= ерій або сприяти їй, зокрема, у грамнегативних бактерій.

Граничні значення<= /span>

Граничні значення МІК для амоксициліну/клавуланової кислоти, встановлені Європейським комітетом з випробування антимікробної чутливості (EUCAST)

Мікроорганізми

Граничні значення чутливості (мкг/мл)

Чутливі

Помірно чутливі

Резистентні

Haemophilus influenzae¹

≤1

-

> 1

Moraxella catarrhalis¹

≤1

-

> 1

Staphylococcus aureus ²

≤2

-

>2

Коагулазо= негативні стафілококи ²

≤ 0,25

> 0,25

Enterococcus1

≤4

8

> 8

Streptococcus A, B, C, G⁵

≤ 0,25

-

> 0,25

Streptococcus pneumoniae³

≤ 0,5

1–2

>2

Ентеробактерії ^{1, 4}

-

-

> 8

Грамнегативні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Грампозитивні анаеробні бактерії ¹

≤4

8

> 8

Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹

≤2

4–8

> 8

^{1<=
/sup> Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробув=
ання
чутливості концентрація клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/=
л.}

^{2<=
/sup> Повідомлені значення для концентрацій оксациліну.<=
/p>}
^{3<=
/sup> Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних знач=
ень
для ампіциліну.}

^{4 =}Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентності заявлені як резистентні.

^{5<=
/sup> Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних знач=
ень
для бензилпеніциліну.}

Розповсюдже= ність резистентності може змінюватися географічно і з часом для окремих видів, то= му бажано мати місцеву інформацію щодо чутливості, особливо при лікуванні тяжк= их інфекцій. За необхідності потрібен експертний висновок, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що користь препарату, принаймні при деяких типах інфекцій, викликає сумніви.

Зазвичай чутливі види

Грампозит= ивні аероби: Enterococcus faecalis, Gardnerella vaginalis, Staphylococcus aur= eus

(чутливий= до метициліну)^£, Coagulase-negative staphylococci (чутливий до метициліну), Streptoco= ccus agalactiae, Streptococcus pneumoniae¹, Streptococcus pyogenes = та інші бета-гемолітичні стрептококи, група Streptococcus viridans. <= o:p>

Грамнегат= ивні аероби: Capnocytophaga spp., Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae^=
2, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida.=

Анаероби<= /span>: Bacteroides fragilis, Fusobacterium nucleatum, Prevotella sp= p.

Види, для яких набування резистентності може бути проблемою <= /p>

Грампозитивні аероби:= Enterococcus faecium^$.

Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Pro= teus mirabilis, Proteus vulgaris.

Природно резистентні мікроорганізми

Грамнегативні аероби= : Acinetobacter sp., Citrobacter freundii, Enterobacter sp., Legionella pneumophila, Morganella morganii, Providencia spp., Pseudomonas sp., Serratia sp., <= /span>Stenotrophomonas maltophilia.

Інші мікроорганізми:

Chlamydophila pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Coxiella burnetti, Mycoplasma pneumoniae

^$ Природна помірна чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

^£ Всі стафілококи, резистент= ні до метициліну, є резистентними до амоксициліну/ клавуланової кислоти.

^=
1Streptococcus pneumoniae, резистентний до пеніциліну,= не слід лікувати цією лікарською формою амоксициліну/клавуланової кислоти (д= ив. розділи «Спосіб застосування та дози= »

та «Особливості застосування»).

² Штами зі зниженою чутливістю були зареєстровані у деяких країнах ЄС = із частотою вище 10 %.

=

Фармакокіне= тика.

Абсорбція. Амоксицилін і клавуланова кислота повністю дисоціюють у водному розчині при фізіологічному рівні рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Біодоступність амоксициліну та клавуланової кислоти становить приблизно 70 % при пероральному прийомі. Профілі обох компонентів у плазмі ідентичні, а час досягнення максимальної концентрації в плазмі (T_max) для кожного компонента становить приблизно одну годину.

Концентрації амоксициліну та клавуланової кисло= ти у сироватці, що досягаються при прийомі амоксициліну/клавуланової кислоти, ідентичні тим, що досягаються при пероральному прийомі еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислоти окремо.

Розподіл. Близько 25 % загального обсягу клавуланової кислоти у плазмі та 18 % загального амоксициліну в плазмі зв’язуються з білками. Уявний об= ’єм розподілу становить близько 0,3–0,4 л/кг для амоксициліну і близько 0,2 л/кг для клавуланової кислоти.

Після внутрішньовенного введення амоксицилін і клавуланова кислота були виявлені в жовчному міхурі, черевній тканині, шкірі, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, жовчі і гної. Амоксицилін не розподіляється достатньою мірою в спинномозковій рідині.<= /p>
Дослідження на тваринах не виявили жодних доказ= ів значної затримки речовин, похідних будь-якого компонента препарату, у ткани= нах організму. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена в грудному молоці (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Було виявлено, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).=

Біотрансформація. Амоксицилін частково виводить= ся із сечею у вигляді неактивної пеніцилойної кислоти в кількостях, еквівалент= них 10–25 % початкової дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізує= ться в організмі людини і виводиться із сечею і фекаліями та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.

Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну є нирки, тоді як клавуланова кислота виводиться як нирками, так і шляхом дії позаниркових механізмів.

У здорових = добровольців середній період напіввиведення амоксициліну/клавуланової кислоти становить приблизно одну годину, а середній загальний кліренс – приблизно 25 л/г= од. Різноманітні дослідження показали, що виділення із сечею становить 50–85&nb= sp;% для амоксициліну та 27–60 % для клавуланової кислоти протягом 24-годин= ного періоду. У випадку клавуланової кислоти, найбільша кількість речовини виводиться протягом перших 2 годин після прийому.

Одночасне застосування пробенециду сповільнює виведення амоксициліну, але не затримує ниркової екскреції клавуланової кислоти (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вік. Період напіввиведення амоксициліну є ідентичним для дітей віком від 3 місяців до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) першого тижня життя частота прийому не повинна перевищувати два рази на день через незрілість ниркового шляху виведення. Оскільки пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, дозування слід обирати з обережністю, рекомендується також контроль ниркової функції.

Порушення функції нирок. Загальний сироватковий кліренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням нирк= ової функції. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж д= ля клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виводиться ниркам= и. При нирковій недостатності дозування має запобігати надмірній кумуляції амоксициліну, у той же час зберігаючи достатні рівні клавуланової кислоти (= див. розділ «Спосіб застосування та дози»<= /span>).

Порушення функції печінки. Пацієнтам з печінковою недостатністю рекомендується обережне застосуван= ня препарату і регулярний контроль функції печінки.

=

Клінічні характеристики.

Показання.<= /span>

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як: гострий бактеріал= ьний синусит; гострий середній отит; підтверджене загострення хронічного бронхіт= у; негоспітальна пневмонія; цистити; пієлонефрити; інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом; інфекції кісток та суглобів, у т. ч. остеомієліти= .

Протипоказання.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: UK'>

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактеріальних засобів групи пеніцилінів.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії= ), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).

Наявність в анамнезі жовтяниці або дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.<= /i>

= Антикоагулянти для перорального застосування=

Антикоагуля= нти для перорального застосування та антибіотики пеніцилінового ряду широко використовуються у практиці при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнті= в, які приймали аценокумарол або варфарин та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Якщо необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс, або міжнародний коефіцієнт нормалізації, при додаванні або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосува= ння (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).<= /span>

Метотрексат

Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне збільшення токсичності.

= Пробенецид

Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Супутнє застосування пробенециду може призвести до підвищення рівня амоксициліну (але не клавуланової кислоти) у крові, яке зберігається протяг= ом тривалого часу.

Мікофенолат мофетил

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосув= ання перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50&nbs= p;%. Ця зміна предозового рівня може не повністю відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти. Таким чином, зміна у дозуванні мікофенолату мофетилу зазвичай не потр= ібна, якщо немає клінічного підтвердження дисфункції трансплантата. Однак пильне спостереження необхідне під час сумісного застосування та впродовж деякого часу після антибіотикотерапії.

Особливості застосування.

Перед почат= ком терапії препаратом Амоксил-К 625 слід ретельно зібрати інформацію щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або і= нші бета-лактамні препарати (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»= ).

Повідомлялося про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (включаючи анафілактоїдні реакції та тяжкі шкірні побічні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Реакції гіперчутливості також можуть прогресувати до синдрому Коуніса – серйозної алергічної реакції, яка може призвести до інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні реакції»). Такі реакції більш вірогідні у хворих з підвищеною чутливістю до пеніци= ліну в анамнезі та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксициліну/клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтернативну терапію.

У разі якщо доведено, що інфекція викликана мікроорганізмом(-ами), чутливим(-ими) до амоксициліну, слід розглянути перехід від амоксициліну/клавуланової кислоти= до амоксициліну відповідно до загальноприйнятих настанов.
Амоксил-К 6= 25 не підходить для застосування за наявності високого ризику того, що вірогідні збудники захворювання мають знижену чутливість або резистентність= до бета-лактамних препаратів, яка не опосередкована бета-лактамазами, чутливим= и до інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати цю лікарську форму= для лікування резистентного до пеніциліну S. pneumoniae.

У пацієнтів= з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарат= у, можливе виникнення судом (див. розділ «Побічні реакції»).=

Слід уникати застосування амоксициліну/ клавуланової кислоти при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьому випадку із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення короподібного висипання.

Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищує ймовірність виникнення алергічних реакцій з боку шкіри.

Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

Виникнення = на початку лікування гарячкової генералізованої еритеми, пов’язаної з утворенн= ям пустул, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ГГЕП) (див. розділ «Побічні реакції»). Така реакція вимагає припинення застосування препарату та є протипоказанням для подальшого застосування амоксициліну.

Слід з обережністю застосовувати амоксицилін/клавуланову кислоту пацієнтам з ознак= ами порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Повідомляло= ся про ускладнення з боку печінки переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомлялося дуже рідко. У всіх груп пацієнтів симптоми, як правило, виникають під час або незабаром після лікування, проте в окремих випадках можуть з’явитись лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Такі явища, як правило, є оборотними. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідкісних випадках – летальними. Такі явища майже завж= ди спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвест= и до ускладнень з боку печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжкості якого може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю= під час або після прийому будь-яких антибіотиків. При появі антибіотикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосування Амоксил= у-К 625, звернутися за медичною допомогою і розпочати відповідне лікування. Застосування протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказано.

Повідомлялося про випадки виникнення синдрому медикаментозного ентероколіту (drug-induced enterocolitis syndrome (DIES)) переважно у дітей, які отримували амоксицилін/клавуланову кисло= ту (див. розділ «Побічні реакці= ї»). Синдром медикаментозного ентероколіту – алергічна реакція, основним симптом= ом якої є тривале блювання (через 1–4 години після застосування лікарського засобу)= за відсутності алергічних шкірних або респіраторних симптомів. Додаткові симпт= оми можуть включати біль у животі, діарею, гіпотензію або лейкоцитоз з нейтрофілією. Зафіксовані серйозні випадки, включаючи прогресування до шоку.

При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому чис= лі функції нирок, печінки та кровотворення.

У пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавулано= ву кислоту, в рідкісних випадках повідомлялося про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагулянтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Пацієнтам з порушенням функції нирок слід скоригувати дозу залежно від ступеня порушення (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалурія (включаючи гостре ураження нирок), переважно при парентеральній терапії. Під час прийому високих доз амоксициліну слід підтримувати достатнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірно= сті кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечов= ого міхура слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділи «Побіч= ні реакції» та «Передозування»).

Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні методи визначення глюкооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскільки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибнопозитив= них результатів.

Наявність клавуланової кислоти у препараті Амоксилу-К 625 може призвести до неспецифічного зв’язування IgG і альбуміну мембранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів проби Кумбса.

Повідомлялося про позитивні результати ферментн= ого імуноаналізу з використанням Pla= tеlia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories у пацієнтів,= які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту та у яких згодом була визнана відсутність інфекції Aspergillus. Повідомлялося про перехресні реакц= ії з полісахаридами та поліфуранозами non-Aspergillus при проведенні імуноферментного аналізу з використанням <= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Рlatelia Aspergillus виробництв= а Bio-Rad Laboratories.

Тому позитивні результати аналізів у пацієнтів,= які отримують лікування амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретуват= и з обережністю і підтверджувати іншими діагностичними методами.

Препарат містить лакт= озу як допоміжну речовину, тому препарат не слід застосовувати пацієнтам з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози/галактози.

Цей лікарський засіб містить менше 23 мг/дозу натрію (від 0,8624 мг/таб до 1,2936 мг/таб), тобто практично вільний від натрію.

Цей лікарський засіб містить менше 39 мг= /дозу калію (24,52 мг/таб), тобто практично вільний від калію.=

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Репродуктивні дослідження на тваринах пероральних і парентеральних фор= м амоксициліну/клавуланату (500 мг/125 мг) не виявили жодної тератогенної дії. В ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування амоксициліну/клавуланату (500 мг/125 мг) може бути пов’язано з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених= . Як і при застосуванні інших лікарських засобів, слід уникати застосування преп= арату під час вагітності, особливо в першому триместрі, крім випадків, коли, на д= умку лікаря, таке застосування є необхідним.

Період годування груддю. Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (не= має інформації стосовно впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться= на грудному вигодовуванні). Відповідно, у немовляти, яке знаходиться на грудно= му вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити. Слід прийняти до уваги можливість виникнення алергічних реакцій. Амоксил-К 625 у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування бу= де переважати ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження щодо здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом і працювати з іншими механізмами не проводились. Проте можливе виникнення небажаних ефектів (таких як алергічні реакції, зап= аморочення, судоми), які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосування та дози.

Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцев= ої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняє= ться у різних регіонах та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та, якщо потрібно, провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.

У разі необхідності слід розглянути можливість застосування альтернативних форм випуску амоксициліну/ клавуланової кислоти (тобто таких, що забезпечують ви= щі дози амоксициліну та/або різні співвідношення вмісту амоксициліну та клавуланової кислоти) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла = та функції нирок хворого.

Для дорослих та дітей з масою тіла ≥ 40 кг загальна добова доза становить 1500 мг ам= оксициліну/375 мг клавуланової кислоти (3 таблетки) при призначенні, як зазначено нижче.

Для дітей віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг максимальна добова доза становить 2400 мг&n= bsp;амоксициліну/600 мг клавуланової кислоти (4 таблеток) при призначенні, як зазначено нижче.=

Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми випуску амоксициліну/ клавуланової кислоти, щоб уникнути призначення зайвих високих= доз клавуланової кислоти.

Тривалість лікування визначаю= ть за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. Лікування не повинно тривати більше 14 днів без перегляду (див. розділ «Особливості застосування» стосов= но тривалої терапії).

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

1 таблетка Амоксилу-К 625 3 рази на добу.

Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг

Доза від 20 мг/5 мг/кг маси тіла/добу до 60 мг/15 м= г/кг маси тіла/добу, розділена на 3 прийоми.

Оскільки таблетку не можна ділити, дітям, маса тіла яких менше 25 кг, цю форму
Амоксилу-К 625 не призначають.

Хворі літнього віку

Корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.

Дозування при порушенні функц= ії нирок

Дозування базується на розрахунку максимального рівня амоксициліну. Нем= ає необхідності змінювати дозу пацієнту при кліренсі креатиніну > 30 м= л/хв.

<= /p>
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Кліренс креатиніну
10–30 мл/хв

500 мг/125 мг 2 рази на добу

Кліренс креатиніну <<= /span> 10 мл/хв

500 мг/125 мг 1 раз на добу

Гемодіаліз

500 мг/125 мг кожні 24 години плюс 500 мг/125 мг = під час діалізу та повторно в кінці діалізу (оскільки концентрація амоксицилі= ну та клавуланової кислоти в плазмі знижується)

<= /p>
Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг

Оскільки таблетку не можна ділити, дітям, маса тіла яких від 25 до 40 к= г, з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв або дітям, які знаходяться на гемодіалізі, цю форму
Амоксилу-К 625 не призначають.

Дозування при порушенні функц= ії печінки

Застосовувати обережно; необхідно регулярно контролювати функцію печінк= и.

Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи. Якщо необхідно, для полегше= ння проковтування таблетку можна розламати навпіл та проковтнути половинки, не розжовуючи.

Препарат cл= ід приймати під час їди, щоб звести до мінімуму потенційну шлунково-кишкову непереносимість.

Тривалість лікування визначають індивідуально. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.

Лікування можна почати парентерально, а потім продовжити перорально.=

=

Діти.

Амоксил-К 625 застосовують дітям віком від 6 років з масою тіла не менше 25 кг.

=

Передозування.

Симптоми

Можуть спостерігатися симптоми розладів шлунково-кишкового тракту та порушення бал= ансу рідини та електролітів. Спостерігалася кристалурія, пов’язана з прийомом амоксициліну, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (д= ив. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів= з порушенням функції нирок та у пацієнтів, які приймають високі дози препарат= у, можливе виникнення судом.

Повідомляло= ся про осідання амоксициліну у катетерах сечового міхура, переважно після внутрішньовенного введення у високих дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділ «Особливості застосування»).<= /span>

Лікування

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту можна лікувати симптоматично, звертаючи уваг= у на баланс рідини/електролітів.

Амоксицилін= /клавуланова кислота можуть бути видалені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

Побічні реакції.=

Найбільш ча= сто повідомлялося про такі побічні реакції на препарат (ПР), як діарея, нудота = та блювання.

Перелік небажаних реакцій на препарат, відомих з клінічних досліджень амоксициліну/клавуланату і постреєстраційного нагляду та класифікованих за системно-органним класом MedDRA, надається нижче.

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефекті= в:

дуже часто ³<= /span> 1/10;=

часто ³<= /span> 1/100 та = < 1/10;

нечасто ³<= /span> 1/1000 та < 1/100;

рідко ³<= /span> 1/10000 та < 1/1000;

дуже рідко < 1/10000;

невідомо (частоту неможливо оцінити з наявних даних).

Інфекці= ї та інвазії.

Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Невідомо: надмірне розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препа= рату.

Розлади= з боку кровотворної та лімфатичної системи.

Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопен= ія.

Невідомо: оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення = часу кровотечі та протромбінового індексу¹.

Розлади= з боку імунної системи¹⁰.

Невідомо: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

Розлади= з боку нервової системи.

Нечасто: запаморочення, головний біль.

Невідомо: оборотна гіперактивність і судоми².

Невідомо: асептичний менінгіт.

Розлади= з боку серця.

Невідомо: синдром Коуніса.

Розлади з боку шлу= нково-кишкового тракту.

Часто: діарея, нудота³, блювання.

Нечасто: розлади шлунка.

Нев= ідомо: антибіотикоасоційований коліт⁴, «чорний волохатий язик», зміна забарвлення зубної емалі¹¹, синдром медикаментозного ентероколіту (drug-induced enterocolitis syndrome (DIES)), гострий панкреатит.

Геп= атобіліарні розлади.

Нечасто: підвищення рівня АСТ та/або АЛТ⁵.

Невідомо: гепатити⁶ та холестатична жовтяниця^6.

Роз= лади з боку шкіри та підшкірних тканин⁷<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU;mso-bidi-font-weight:bold'>.

Нечасто: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка.<= /p>
Рідко: мультиформна еритема.

Невідомо: синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некрол= із, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз⁹, реакція на ліки з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), хвороба лінійного імуноглобуліну А (IgA).

Роз= лади з боку нирок та сечовивідних шляхів.

Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія⁸ (включаючи гостре ураження нирок).

¹ Див. розділ «Особливо= сті застосування».

² Див. розділ «Особливо= сті застосування».

³ Нудота частіше пов’яз= ана з прийомом більш високих пероральних доз препарату. При виникненні шлунково-кишкових реакцій їх тяжкість можна знизити шляхом прийому Амоксилу= -К 625 під час їди.

⁴ У тому числі псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).

⁵ Помірне підвищення рівнів AСT та/або AЛT частіше спостерігалося у пацієнтів, які отримували лікування антибіотиками бета-лактамної групи, але значимість цих результатів невідома.

⁶ Ці явища спостерігалися у разі застосування інших антибіотиків пеніцилінового та цефалоспоринового ряду (див. розділ «Особливості застосування»).

⁷ При виникненні реакцій підвищеної чутливості (дерматиту) застосува= ння препарату слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

⁸ Див. розділ «Передозування».

⁹ Див. розділ «Особливості застосування».

¹⁰ Див. розділ «Протипоказання» та «Особливості застосування».

¹¹ Про зміну забарвлення зубної емалі дуже рідко повідомлялося у діте= й. Ретельна гігієна ротової порожнини може попередити таку зміну забарвлення, оскільки це явище усувається шляхом чищення зубів.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &or= dm;С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 7 таблеток у блістері, по 2 або 3 блістери в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

=

Виробник. <= /span>ПАТ «Київмедпрепарат».<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 01032, м. Київ, ву= л. Саксаганського, 139.

Мікроорганізми	Граничні значення чутливості (мкг/мл)
	Чутливі	Помірно чутливі	Резистентні
Haemophilus influenzae¹	≤1	-	> 1
Moraxella catarrhalis¹	≤1	-	> 1
Staphylococcus aureus ²	≤2	-	>2
Коагулазо= негативні стафілококи ²	≤ 0,25		> 0,25
Enterococcus1	≤4	8	> 8
Streptococcus A, B, C, G⁵	≤ 0,25	-	> 0,25
Streptococcus pneumoniae³	≤ 0,5	1–2	>2
Ентеробактерії ^{1, 4}	-	-	> 8
Грамнегативні анаеробні бактерії ¹	≤4	8	> 8
Грампозитивні анаеробні бактерії ¹	≤4	8	> 8
Граничні значення, що не стосуються окремих видів ¹	≤2	4–8	> 8
^{1<= /sup> Повідомлені значення для концентрацій амоксициліну. З метою випробув= ання чутливості концентрація клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/= л.} ^{2<= /sup> Повідомлені значення для концентрацій оксациліну.<= /p>} ^{3<= /sup> Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних знач= ень для ампіциліну.} ^{4 =}Граничне значення резистентності R>8 мг/л означає, що всі штами з механізмами резистентності заявлені як резистентні. ^{5<= /sup> Граничні значення, наведені в таблиці, розраховані із граничних знач= ень для бензилпеніциліну.}

Кліренс креатиніну 10–30 мл/хв	500 мг/125 мг 2 рази на добу
Кліренс креатиніну <<= /span> 10 мл/хв	500 мг/125 мг 1 раз на добу
Гемодіаліз	500 мг/125 мг кожні 24 години плюс 500 мг/125 мг = під час діалізу та повторно в кінці діалізу (оскільки концентрація амоксицилі= ну та клавуланової кислоти в плазмі знижується)