ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуван= ня лікарського засобу

ГЕКОВЕН

(GEKOVEN)

Склад:

діючі речовини: гідроксиетилкрохмаль 130/0,4; натрію хлорид;

100 мл розчину містять гідроксиетилкрохмалю 130/0,4 (середня молекулярна маса 130000, ступінь молярного заміщення 0,4), у перерахуванні = на суху речовину 6,0 г;<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-bidi= -font-family: "Times New Roman";color:windowtext;mso-fareast-language:EN-US'> натрію хлориду 0,9 г;

= допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма.<= /b> Розчин для інфузій.=

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або ледь жовтувата рідина. Теоретична осмолярність — 308 мосмоль/л, pH 3,8–6,5.

Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та перфузійні розчини. Препарати гі= дроксиетильованого крохмалю. Код АТХ B05А A07= .

=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Лікарський засіб Гековен являє собою к= олоїд для поповнення об’єму крові, фармакологічні властивості якого, такі як збільшення внутрішньосудинного об’єму і гемодилюція, залежать від молярного заміщення гідроксиетиловими групами (0,4), середньої молекулярної маси (130= 000 Да), концентрації (6 %), а також від дози і швидкості інфузії. Гідроксиетил= крохмаль (ГЕК 130/0,4), що міститься в препараті Гековен, отримують з крохмалю кукур= удзи воскової стиглості, його ступінь заміщення (співвідношення С2/С6) становить приблизно 8–12.

Відомо, що = інфузія 500 мл ГЕК 130/0,4 протягом 30 хвилин добровольцям спричиняла платоподібне збільшення об’єму приблизно на 100 % від введеного об’єму, який зберіг= ався приблизно від 4 до 6 годин.

Терапевтичн= ий ефект ГЕК 130/0,4 при заповненні об’єму циркулюючої крові становить 100 % і зберігається не менше 6 годин.

Фармакокінетика. Фармакокінетика гідроксиетилкрохмалю має комплек= сний характер і залежить від молекулярної маси, а також переважно від ступеня молярного з= аміщення і характеру заміщення (співвідношення С2/С6). Після внутрішньовенного введе= ння молекули масою нижче ниркового порога виведення 60000–70000 Да виводяться з організму з сечею, в той час як більші молекули розщеплюються α-амілаз= ою плазми крові, перш ніж продукти розпаду також будуть виведені нирками.=

Середня мол= екулярна маса Гековену у перші хвилини після інфузії становить у плазмі крові in vivo 70000–80000 Да і залишається вище порога виведення протягом усього періоду лікування.

Об’єм розпо= ділу становить близько 5,9 літра. Через 30 хвилин після закінчення інфузії рівен= ь Гековену в плазмі крові становить ще 75 % від максимальної концентрації. Через = 6 годин рівень препарату в плазмі крові знижується до 14 % від максимальної концентрації. При одноразовому введенні 500 мл Гековену молекули гідро= ксиетилкрохмалю повністю виводяться з організму через 24 години.

Після введе= ння 500 мл препарату, його кліренс у плазмі крові становить 31,4 мл/хв, при цьому значення AUC (площа під фармакокінетичною кривою «концентрація — час») становить 14,3 мг/мл/год, що свідчить про нелінійну фармакокінетику. П= ісля одноразового введення 500 мл препарату, значення періоду напіввиведенн= я з плазми крові становлять: t_1/2 α =3D 1,4 = ;години, t_1/2 β =3D 12,1 години.

При введенні аналогічних доз (500 мл) добровольцям зі стабільною нирковою недостатн= істю від помірного до тяжкого ступеня значення AUC помірно зросло в 1,7 раз= а (95 % довірчий інтервал від 1,44 до 2,07) у пацієнтів з кліренсом креатиніну <= 50 мл/хв порівняно з пацієнтами з кліренсом креатиніну ≥ 50 мл/хв. На кінцевий період напіввиведення та максимальну концентрацію гідроксиетилкрох= малю ступінь ниркової недостатності не вплинув. При кліренсі креатиніну ≥&= nbsp;30 мл/хв 59 % препарату виявляється у сечі, порівняно з 51 % при кліренсі креатиніну від 15 до < 30 мл/хв.

Навіть післ= я введення 500 мл на добу розчину гідроксиетилкрохмалю здоровим добровольцям прот= ягом 10 днів, значного накопичення препарату в плазмі крові не відбулося.

Після неодн= оразового введення розчину ГЕК 130/0,4 у дозуванні 0,7 г/кг маси тіла на день протягом 18 днів у рамках експериментів на тваринах (щурах) через 52&n= bsp;дні після останнього введення спостерігалося накопичення препарату у тканинах 0= ,6 % від загальної введеної дози препарату.

В рамках ще= одного фармакокінетичного дослідження 8 стабільним пацієнтам, які потребують діалізу, з термінальною стадією хвороби нирок вводилася разова доза 250 мл (15 г) ГЕК 130= /0,4 (6 %). 3,6 г (24 %) дози ГЕК було виведено протягом 2-годинн= ого діалізу. Через 24 години середня концентрація ГЕК в плазмі крові склал= а 0,7 мг/мл. Через 96 годин середня концентрація ГЕК в плазмі крові становила 0,25&= nbsp;мг/мл. Застосування ГЕК 130/0,4 (6 %) протипоказано пацієнтам, які потребують= діалізу.

Токсична= дія при тривалому введенні

При внутріш= ньовенній інфузії гідроксиетилкрохмалю у дозуванні 9 г на кілограм маси тіла в д= ень, що вводилася щурам і собакам протягом 3 місяців, токсичних ефектів виявлено не було.

Збільшення навантаження на нирки, печінку та метаболізм гідроксиетилкрохмалю у ретикуло-ендотеліальній системі призводили до нефізіологічних станів тварин протягом періоду тестування.

Найменша то= ксична доза гідроксиетилкрохмалю становить більше 9 г на кілограм маси тіла в день, і, отже, мінімум у 5 разів перевищує максимальну терапевтичну до= зу.

Репродук= тивна токсичність

Гідроксиети= ловий крохмаль не мав тератогенного впливу на щурів і кроликів. Ембріолетальні еф= екти спостерігалися у кроликів при введенні 5 г діючої речовини на кілограм маси тіла в день. Лікування під час вагітності та в період лактації призвел= о до втрати ваги і затримки розвитку у потомства щурів, які отримували цю кількі= сть препарату у вигляді болюсної ін’єкції. У материнських організмах були виявл= ені ознаки перевантаження об’ємом. Дослідження фертильності тварин, які зазнали прямого впливу препарату, не проводилися.

Фармакокіне= тичні дані щодо хворих із печінковою недостатністю або педіатричних та геріатричних пацієнтів відсутні. Вплив статі на фармакокінетику препарату не був вивчени= й.

=

Клінічні характеристики.
Показання.

Гіповолемія, спричинена гострою крововтратою, у випадках, коли застосування одних тільки кристалоїдів вважається недостатнім.

=

Протипоказання.

Не засто= совувати при сепсисі, нирковій недостатності та пацієнтам у критичному стані.

= – Підвищена чутливість до діючих речовин= або до будь-якої з допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад»

= – Сепсис

= – Опіки

= – Порушення функції нирок або проведення замісної ниркової терапії

– Внутрішньочерепна або внутрішньомозкова кровотеч= а

– Пацієнти в критичному стані (як правило, ті паці= єнти, які потребують госпіталізації у відділення реанімації та інтенсивної терапі= ї)

– Гіпергідратація

– Набряк легенів

– Дегідратація

– Тяжка гіпернатріємія або тяжка гіперхлоремія

= – Тяжкі порушення функції печінки

= – Декомпенсована серцева недостатність

= – Тяжке порушення згортання крові

= – Пацієнти з трансплантованими органами<= o:p>

=

Взаємодія з іншими лікар= ськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження= взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводились.

За можливос= ті слід уникати змішування з іншими лікарськими засобами. Якщо у виняткових випадках неможливо уникнути змішування лікарських засобів, необхідно звертати увагу = на їх сумісність (не повинно спостерігатися помутніння або випадання осаду), дотримання гігієнічних норм при введенні препаратів і їх ретельне змішуванн= я.

=

Особливості застосування= .

У зв’язку з небезпекою виникнення алергічних реакцій необхідний частий контроль стану п= ацієнта, крім того, починати інфузію препарату необхідно з низькою швидкістю. Виникн= ення анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, таких як гіперчутливість, грипоподі= бні симптоми, брадикардія, тахікардія, бронхоспазм, некардіальний набряк легені= в, пов’язували з розчинами, що містять гідроксиетиловий крохмаль. Якщо виникли реакції гіперчутливості, введення препарату слід негайно припинити та прове= сти відповідні лікувальні та підтримуючі заходи, поки симптоми не будуть усунут= і.

Хірургіч= ні втручання і травми

На цей час = відсутні надійні довгострокові дані щодо безпеки застосування ГЕК у пацієнтів, яким виконується хірургічне втручання та у пацієнтів з травмами.

Перед призн= аченням ГЕК таким хворим необхідно ретельно зважити очікувану користь та невизначен= ість щодо довгострокової безпеки, а також розглянути можливість альтернативного лікування.

Необхідна р= етельна перевірка показань до застосування ГЕК з метою поповнення об’єму. Також потрібен моніторинг гемодинамічних параметрів для контролю та регулювання о= б’єму та дози.

У кожному р= азі слід уникати перевантаження об’ємом (гіперволемії) внаслідок передозування або занадто високої швидкості інфузії. Дозу лікарського засобу потрібно підбира= ти з обережністю, особливо для пацієнтів із захворюваннями легень і серцево-суди= нної системи. Необхідний частий контроль вмісту електролітів в сироватці крові, = водного балансу і функції нирок.

Застосування препаратів ГЕК протипоказано пацієнтам з порушенням функції нирок і пацієнт= ам, які отримують замісну ниркову терапію. При перших ознаках ураження нирок застосування ГЕК необхідно припинити.

Повідомляло= ся про випадки підвищеної потреби у замісній нирковій терапії у період до 90 = днів після застосування розчинів ГЕК. Тому рекомендований контроль функції нирок= у пацієнтів протягом мінімум 90 днів.

Слід дотрим= уватися особливої обережності при лікуванні пацієнтів з обмеженням функції печінки = або пацієнтів з порушеннями згортання крові.

Вираженої гемодилюції, пов’язаної із застосуванням високих доз розчинів ГЕК, слід уни= кати також при лікуванні пацієнтів з гіповолемією.

У разі повт= орного введення необхідно ретельно контролювати параметри згортання крові. При поя= ві перших ознак порушення згортання крові лікування із застосуванням розчинів = ГЕК слід припинити.

Якщо пацієн= т потребує операції на відкритому серці зі штучним кровообігом, застосування розчинів = ГЕК не рекомендовано через ризик розвитку сильних кровотеч.
У разі тяжк= ої дегідратації спочатку призначаються розчини кристалоїдів. Як правило, потрі= бно вводити достатньо рідини, щоб уникнути зневоднення. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам з порушенням обміну електролітів.

Клінічна оц= інка і періодичні лабораторні дослідження необхідні для контролю балансу рідини, концентрацій електролітів у сироватці крові, функції нирок, кислотно-основн= ого балансу та параметрів коагуляції під час тривалої парентеральної терапії і у разі, якщо стан пацієнта вимагає такої оцінки.

На цей час = відсутні надійні дані щодо безпеки довгострокового застосування ГЕК пацієнтам після хірургічних втручань і пацієнтам з травмами. Перед призначенням ГЕК таким хворим необхідно ретельно зважити очікувану користь та невизначеність щодо довгострокової безпеки, а також розглянути можливість альтернативного лікування.

Добова доза лікарського засобу Гековен залежить від ваги пацієнта і може містити більше= 1 ммоль (більше 23 мг) натрію. Це необхідно враховувати, якщо пацієнт дотримує= ться дієти з контрольованим вмістом натрію.

=

Застосування у період вагітності або годування г= руддю.

Є деякі дані клінічних досліджень про застосування разової дози ГЕК вагітним при проведе= нні кесаревого розтину з використанням спінальної анестезії. Частота виникнення артеріальн= ої гіпотензії у групі застосування ГЕК була значно нижчою порівняно з групою застосування кристалоїдів (36,6 % та 55,3 % відповідно). Загалом оцінка параметрів ефективності показала значну користь ГЕК при профілактиці артеріальної гіпотензії, а також при виникненні тяжкої артеріальної гіпотен= зії порівняно з контрольною групою, в якій застосовувалися кристалоїди.

Відносно бе= зпеки ГЕК для пацієнток не було виявлено негативного впливу, також не було виявлено негативного впливу препарату на новонароджених.

Дослідження= на тваринах не виявили прямого або опосередкованого несприятливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи і постнатальний розвито= к. Також не спостерігалося ознак тератогенності.

Гековен мож= на застосовувати у період вагітності тільки у випадках, коли очікувана користь= від лікування переважує можливий ризик для плода.

За винятком кесаревого розтину, немає інформації про застосування ГЕК під час пологів. = Гековен слід застосовувати, якщо це справді потрібно.

Невідомо, ч= и препарат проникає у материнське молоко. Екскреція ГЕК в грудне молоко на тваринах не досліджувалася. Рішення про продовження/припинення грудного вигодовування а= бо про продовження/припинення терапії із застосуванням Гековену слід приймати з урахуванням користі від грудного вигодовування для дитини та користі від лікування із застосуванням Гековену для матері. На сьогодні дані про клініч= ний досвід застосування ГЕК в період лактації відсутні.

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керу= ванні автотранспортом або іншими механізмами.

Гековен не = впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

=

Спосіб застосування та д= ози.

Тільки для внутрішньовенного введення.

Доза для= дорослих

Максимальна= добова доза Гековену становить 30 мл/кг маси тіла.

Застосуванн= я ГЕК має бути обмежене початковою фазою стабілізації гемодинаміки і не повинно перевищувати 24 годин.

Перші 10–20= мл розчину потрібно вводити повільно. Пацієнт має знаходитись під пильним нагл= ядом через можливі анафілактичні/анафілактоїдні реакції.

Добова доза= та швидкість інфузії залежать від об’єму крововтрати, підтримки або відновлення гемодинаміки та від гемодилюції (ефекту розбавлення).

Потрібно застосовувати найменшу ефективну дозу препарату. Під час лікування потрібно орієнтуватися на результати моніторингу гемодинаміки, і як тільки цільові гемодинамічні параметри будуть досягнуті, інфузію слід припинити. Не можна перевищувати рекомендовану максимальну добову дозу.

З мікробіол= огічної точки зору лікарський засіб слід використати негайно. Якщо лікарський засіб= не буде використано відразу, відповідальність за термін і умови зберігання піс= ля відкриття упаковки несе користувач. Продукт слід використовувати відразу пі= сля відкриття.

=

Діти.<= /i>

Дані про за= стосування ГЕК дітям обмежені. З цієї причини застосування препаратів ГЕК у цій групі пацієнтів не рекомендовано.

=

Передозування.

Як і при вв= еденні інших плазмозамінних розчинів, передозування Гековену може призвести до перевантаження системи кровообігу (наприклад, до набряку легенів). У цьому випадку інфузію необхідно негайно припинити і, якщо потрібно, ввести діурет= ик.

=

Побічні реакції.

Для оцінки = частоти виникнення побічних ефектів використовується така класифікація: дуже часто: ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100 і < 1/10; іноді: ≥ 1/1000 і < 1/100; рідко: ≥ 1/10000 і < 1/1000; дуже рідко: < 1/10000, частота невідома (оцінка не може бути проведена за наявними даними= ).

З боку крові та лімфатичної системи.<= span lang=3DUK style=3D'color:windowtext'> Рідко (при високих дозах): при введен= ні гідроксиетилкрохмалю через ефекти розведення можуть спостерігатися порушення згортання крові, які залежать від дози.

З боку імунної системи. Рідко: лікарські засоби, що містять ГЕК, можуть спричинити анафілактичні/анафілактоїдні реакції (гіперчутливість, слабкі гр= ипоподібні симптоми, брадикардія, тахікардія, бронхоспазм, некардіальний набряк легені= в). Якщо виникли реакції гіперчутливості, введення препарату слід негайно припи= нити та провести відповідні лікувальні та підтримуючі заходи, поки симптоми не будуть усунуті.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Часто (залежно від дози): тривале введ= ення високих доз гідроксиетилкрохмалю може спричинити свербіж. Свербіж може з’явитися через кілька тижнів після останньої інфузії і зберігатися протягом декількох місяців.

З боку гепатобіліарної системи. Частота невідома: ураження печінки.

З боку нирок та сечовивідних шляхів. Ч= астота невідома: ураження нирок.

Дослідження. Часто (залежно від дози): під час введення ГЕК м= оже підвищуватися рівень амілази в сироватці крові, що може вплинути на визначе= ння діагнозу панкреатиту.

Підвищення = рівня амілази відбувається через утворення фермент-субстратного комплексу амілази= та ГЕК, що зумовлює повільну елімінацію і не повинно розглядатися як діагности= чний критерій панкреатиту.

Часто (зале= жно від дози): при високих дозах ефекти розведення можуть призвести до відповідного розведення компонентів крові, таких як фактори згортання крові та інші білки плазми крові, зменшення гематокриту.

Повідомл= ення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати контроль співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства з фармаконагляду.

=

Термін придатності. 3 роки.

=

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці. При зберіганні не допускати заморожування препарату.

=

Упаковка. По 200 мл, 250 мл, 400 мл або 500 мл у пляшці; по 1 пляшці у пачці.

=

Категорія відпуску. За рецептом.

=

Виробник. Приватне акціонерне товариство «Інфузія».

=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльнос= ті.

Україна, 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Вінни= цькі Хутори, вул. Немирівське шосе, б. 84А.