ІНС = 58;РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Амлесса

(Amlessa^®)

Склад:

діюч= ;і речовини: пери= ;ндоприлу терт-бутила = 84;ін та амлодипі = 85;;

1 таблетка містить 4 мг п&= #1077;риндоприлу терт-бутила = 84;іну (що відповідає 3,34 мг периндоприl= 3;у) та 5 мг амлоди&= #1087;іну (що відповідає 6,935 мг амлодипіну бесилату) аб= 086;

4 мг периндо = 87;рилу терт-бутила = 84;іну (що відповідає 3,34 мг периндоприl= 3;у) та 10 мг амлоди= піну (що відповідає 13,8= 70 мг амлодипіну бесилату), або <= /span>

8 мг периндо = 87;рилу терт-бутила = 84;іну (що відповідає 6,68 мг периндоприl= 3;у) та 5 мг амлоди&= #1087;іну (що відповідає 6,935 мг амлодипіну бесилату), або <= /span>

8 мг периндо = 87;рилу терт-бутила = 84;іну (що відповідає 6,68 мг периндоприl= 3;у) та 10 мг амлоди= піну (що відповідає 13,8= 70 мг амлодипіну бесилату);=

допо= ;міжні речовини: целю= ;лоза мікрокристk= 2;лічна; крохмаль пр = 77;желатинізо&#= 1074;аний; натрію крохмальгл= ;іколят; кальцію хлорид, гексагідраm= 0;; натрію гідр = 86;карбонат; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Ліка= ;рська форма. Таблетки.=

Осно= ;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

4 мг/5 мг: білі або майже білі, круглі, трох= 080; двоопуклі таблетки зі скошеними краями;

4 мг/10 мг: білі або майже білі, у формі капсули, двоопуклі, з насічкою з о= 076;ного боку таблетки;=

8 мг/5 мг: білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки зі скошеними краями;

8 мг/10 мг: білі або майже білі, круглі, двоопуклі з= 10; скошеними краями таблетки з рискою з одного боку.

Фармак = 86;терапевтич&#= 1085;а група.<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Коl= 4;біновані препарати інгібіторіk= 4; ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту. Інгібітори АПФ у комбін= 072;ції з антагоністk= 2;ми кальцію. Код АТХ C09B B04.

Фармако= логічні властивостo= 0;.

Фарм= ;акодинамік = 72;.

Швидкіl= 9;ть та ступінь всмоктуванl= 5;я периндоприl= 3;у та амлодипіну як монопрепарk= 2;тів у складі препарату Амлесса суттєво не відрізняютn= 0;ся.

Периндо = 87;рил

Периндопри&#= 1083; є інгібітороl= 4; ангіотензи&#= 1085;перетворюв= ального ферменту (АП= 060;), який перетворює = 40;ПФ. Перетворювk= 2;льний фермент, або кіназа, є екз&#= 1086;пептидазою, яка дає змог= 091; перетворювk= 2;ти ангіотензиl= 5; I на ангіотензиl= 5; II, а також спри= ;чиняє розпад вазодилатаm= 0;орного агента брад = 80;кініну з утворення = 84; неактивногl= 6; гептапептиk= 6;у. Гальмуваннn= 3; активності = 40;ПФ призводить до зменшенн= 03; концентрацo= 0;ї ангіотензиl= 5;у II у плазмі крові, що супроводжуn= 8;ться збільшенняl= 4; активності реніну у пла= 079;мі (шляхом інгібуваннn= 3; негативної оцінки вивільненнn= 3; реніну) і зменшенням секреції альдостероl= 5;у. Оскільки АП = 60; блокує брадикінін, гальмуваннn= 3; активності цього ферменту призводить до збільшен = 85;я активності циркулюючоo= 1; та локально= 11; калікреїн-к= 10;нінової системи і, тим самим, = 211; до активації системи простагланk= 6;инів. Такий механізм сприяє дії інгібіторіk= 4; АПФ щодо зниження артеріальнl= 6;го тиску і част= 082;ово відповідає за появу деяких побічних еф = 77;ктів (наприклад кашлю).

Периндо = 87;рил в організмі перетворюєm= 0;ься на активний метаболіт – периндоприl= 3;ат. Інші метаболіти не демонструюm= 0;ь гальмуваннn= 3; активності АПФ in vitro.

= Амлодипін<= /span>

Амлодип= 10;н – антагоніс = 90; іонів кальцію, яки= 081; блокує надходженнn= 3; іонів кальцію крізь мембр = 72;ни до клітин гладких м’язів міокарда та судин. Механізм гіпотензивl= 5;ої дії амлодипіну = 79;умовлений безпосередl= 5;ім впливом на гладкі м’яз = 80; судин. Точний механізм ді= 11; амлодипіну при стенока = 88;дії не встановленl= 0;й, але відомо, що амлодипі = 85; зменшує ішемію міокарда двома шляха = 84;и.

Амлодипін розширює периферичнo= 0; артеріоли і таким чином знижує загальний п = 77;риферичний опір (постнавант = 72;ження), проти якого працює серц = 77;. Зниження навантаженl= 5;я на серце призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні.<= o:p>

Механізм дії амлодипіну також, можливо, зал= 091;чає розширення основних коронарних артерій та коронарних артеріол. Таке розшир = 77;ння збільшує постачання кисню до міокарда у пацієнтів з= 10; стенокардіn= 8;ю Принцметалk= 2;. У пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю дозування 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріальнl= 6;го тиску (як у положенні стоячи, так і лежачи) протягом ус= 00;ого 24-годинного інтервалу.

У пацієнтів з= 10; стенокардіn= 8;ю прийом амло = 76;ипіну 1 раз на добу подовжує загальний активний ча = 89;, час до початку стенокардіo= 1; та час до депресії 1 мм сегмента ST. Амлодипін знижує частоту стенокардіo= 1; та зменшує необхіднісm= 0;ь прийому таблеток ні = 90;рогліцерин&#= 1091;.

Фармак= 086;кінетика.

Периндо = 87;рил

Після пероральноk= 5;о прийому периндоприl= 3; швидко всмоктуєтьl= 9;я, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (С_max) до&= #1089;ягається протягом 1 години. Період напіввиведk= 7;ння (t_1/2) периндоп&= #1088;илу з плазми крові становить 1 годину.

Периндопри&#= 1083; являє собою проліки. 27 % віk= 6; прийнятої дози периндоприl= 3;у потрапляє у кровотік у вигляді активного метаболіту периндоприl= 3;ату. Крім активного периндоприl= 3;ату периндоприl= 3; утворює ще 5 неактивних метаболітіk= 4;. С_max пе= риндоприлаm= 0;у у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 3-4 години.

Оскільк = 80; вживання їжі зменшує перетворенl= 5;я периндоприl= 3;у на периндоприl= 3;ат, а отже, зменшуєтьсn= 3; і його біодоступнo= 0;сть, то периндоп = 88;илу те= рт-бутиламі = 85; рекомендуєm= 0;ься приймати перорально = 74; одноразовіl= 1; добовій доз= 10; вранці пере = 76; прийомом їжі.

Існує лінійний взаємозв’яk= 9;ок між дозою пе= 088;индоприлу та його концентрацo= 0;єю у плазмі крові.

Об’єм розподілу незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв’язуваннn= 3; периндоприl= 3;ату з білками плазми стан = 86;вить 20 %, в основномm= 1;, з АПФ, але є дозозалежнl= 0;м. Периндоприl= 3;ат виводиться = 10;з сечею, періо= 076; остаточногl= 6; напіввиведk= 7;ння незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 17 годин. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; через 4 доби.

Виведен = 85;я периндоприl= 3;ату зменшуєтьсn= 3; у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів і = 79; серцевою або нирково= 02; недостатніl= 9;тю. Тому необхідно регулярно проводити моніторинг рівня калію та креатиніну.=

Діалізн = 80;й кліренс периндоприl= 3;ату становить 70 мл/хв.

Кінетик = 72; периндоприl= 3;у змінюється = 91; хворих на цироз печінки: печінковий кліренс осн = 86;вної молекули зменшуєтьсn= 3; вдвічі. Одна= 082; кількість периндоприl= 3;ату, що утворюєт= 00;ся, не зменшуєтьсn= 3;. = 054;тже, таким хвори = 84; не потрібно коригувати = 76;озу.

Амло= ;дипін

Після пероральноk= 5;о прийому в терапевтичl= 5;их дозах амлодипін добре всмоктуєтьl= 9;я і досягає С_{max
через 6-12 годин
після
прийому.
Абсолютна
біодоступнo=
0;сть
становить
від 64 до 80 %.
Об’єм розпо
=
76;ілу
становить
приблизно 21
л/кг. Вживанн&#=
1103;
їжі не
впливає на
біодоступнo=
0;сть
амлодипіну.
Дослідженнn=
3; in vitro
показали, що
приблизно 97,5 %
циркулюючоk=
5;о
амлодипіну
зв’язуєтьсn=
3;
з білками
плазми кров=
10;.}

T_1/2стан= 086;вить приблизно 35-50 годин, що дозволяє пр = 80;значати препарат 1 раз на добу. Амлодипін метаболізуn= 8;ться у печінці з утворенням неактивних метаболітіk= 4;. 60 % від прийнятої дози виводи = 90;ься із сечею, а 10 % препарату – = 091; незміненомm= 1; вигляді.=

Застосу = 74;ання пацієнтам літнього віку. Час, необхідний для досягнення = 57;_maxамлодипіну= ;, однаковий я = 82; у пацієнтів літнього віку, так і у молодших пацієнтів. У людей літнього віку спостерігаn= 8;ться тенденція д = 86; зниження кліренсу амлодипіну, = 097;о призводить до збільшення AUC (площі під кр&#= 1080;вою «концентраm= 4;ія/ час») та t_1/2. Рекомендовk= 2;ний режим дозування для пацієнт= 10;в літнього віку є аналогічниl= 4;, однак збіль = 96;ення дози слід проводити з обережністn= 2;.

Застосу = 74;ання пацієнтам із нирковою недостатніl= 9;тю (див. &#= 1088;озділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Застосуван&= #1085;я пацієнтам із порушенням функції печінки. T_1/2 амлодип= 10;ну, як і всіх антагоністo= 0;в кальцію, збільшуєтьl= 9;я у пацієнтів = 110;з порушеннямl= 0; функції печінки.

Клінічн= 10; характерисm= 0;ики.

Показанн&= #1103;.

Артеріk= 2;льна гіпертензіn= 3; та/або ішемічна хв = 86;роба серця (якщо необхідне лікування п = 77;риндоприло&#= 1084; та амлодипіноl= 4;).

Протипоказ&= #1072;ння.

–      &#= 1055;ідвищена чутливість до периндоприl= 3;у (або до будь-я&= #1082;их інших інгібіторіk= 4; АПФ), до амлодипіну (або до інших дигідропірl= 0;динів) або до будь-якої до= 087;оміжної речовини препарату;=

–      ангіоневро&= #1090;ичний набряк в анамнезі після застосуванl= 5;я будь-яких інгібіторіk= 4; АПФ;

–=       ідіоп = 72;тичний або спадковий ангіоневроm= 0;ичний набряк;

–      тяжка артеріальн&= #1072; гіпотензія;

–      шок, включаю= ;чи кардіогеннl= 0;й шок;

–      обструкція вихідного тракту лівого шлун = 86;чка (наприклад виражений стеноз аорти);

–      нестабільн&= #1072; стенокардіn= 3;;

–      серцевk= 2; недостатніl= 9;ть після гострого ін = 92;аркту міокарда (протягом перших 28 днів)= ;

–      другий і тре= ;тій триместри вагітності (= 076;ив. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»);

= –&nb= sp;      у випадку недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й щодо призначеннn= 3; даної комбінації існує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії (можливо, летальної) під час лікування пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю ІІ–ІV класу за класифік = 72;цією NYHA [Нью-Йорксьl= 2;а кардіологіm= 5;на асоціація] т= 072; фракцією викиду < 40 %, які попередньо лікувалися інгібітороl= 4; АПФ і петльовим діуретиком;

-&nb= sp;      перед призначеннn= 3;м такої комбінації слід упевни = 90;ися у відсутностo= 0; гіперкалієl= 4;ії та ниркової недостатноl= 9;ті;

-&nb= sp;      рекомеl= 5;довано проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінеl= 4;ії щотижнево під час перш= 086;го місяця лікування, а &#= 1085;адалі — щомісячно.

= 053;ПЗЗ, включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту ≥ = 3 г/доб= 091;

Можливе послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з НПЗЗ, такими як ацетилсаліm= 4;илова кислота у протизапалn= 0;них дозах, інгібітори ЦОГ‑2, неселективl= 5;і НПЗЗ. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторі&= #1074; АПФ та НПЗЗ може призвести д = 86; збільшення ризику погіршення функції нир = 86;к, у тому числі імовірностo= 0; розвитку го = 89;трої ниркової недостатноl= 9;ті, підвищення = 88;івня калію у плазмі кров= 10;, особливо у пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок в анамнезі. Таку комбінацію = 89;лід призначати = 79; обережністn= 2;, зокрема пацієнтам літнього ві = 82;у. Пацієнтам слід відновити водний бала = 85;с, а також необ= 093;ідно приділити увагу моніторингm= 1; функції нирок одраз = 91; після призначеннn= 3; комбінованl= 6;ї терапії та періодично надалі.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>= 054;дночасне застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Антигіl= 7;ертензивні засоби та вазодилатаm= 0;ори

Одноч&= #1072;сне застосуванl= 5;я антигіпертk= 7;нзивних засобів мож = 77; підвищити гіпотензивl= 5;ий ефект периндоприl= 3;у. Одночасне застосуванl= 5;я з нітрогліцеl= 8;ином та іншими нітратами або з іншими &#= 1074;азодилатат= орами може сприят = 80; додатковомm= 1; зниженню артеріальнl= 6;го тиску.

= 054;дночасне застосуванl= 5;я деяких анестетик= 10;в, трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів або антипсихотl= 8;опних засобів з інгібітораl= 4;и АПФ може призвести д = 86; подальшого зниження артеріальнl= 6;го тиску (див. ро&= #1079;діл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Діуретl= 0;ки

= 059; пацієнтів, які приймають діуретики, т= 072; особливо у тих, у кого порушений водно-елект = 88;олітний обмін, можливе надмірне зниження ар = 90;еріального тиску після початку лікування інгібітороl= 4; АПФ. Імовірністn= 0; розвитку гіпотензивl= 5;ого ефекту знижується завдяки відміні діуретика, підвищенню об’єму циркулюючоo= 1; крові або споживанню солі перед початком терапії периндоприl= 3;ом. Лікування слід розпочинатl= 0; з низьких до= 079; та поступов = 86; їх збільшуватl= 0;.

Симпатl= 6;міметики можуть послабляти антигіпертk= 7;нзивну дію інгібіторіk= 4; АПФ.

= 047;олото. Нітратоподo= 0;бна реакція (симптоми: почервонінl= 5;я обличчя, нудота, блювання та артеріальнk= 2; гіпотензія) = 074;иникає рідко у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ, включаючи периндоприl= 3;, та ін’єкційні препарати золота (натрію ауро= 090;іомалат).

Ам&#= 1083;одипін

Вплив інших лікар = 89;ьких засобів на амлодипін<= /span>

Інгі= ;бітори CYP3A4

Одночасне застосуванl= 5;я амлодипіну та інгібіто = 88;ів CYP3A4 потужної а = 73;о помірної ді= 11; (інгібітори протеаз, азольні про = 90;игрибкові засоби, макроліди, такі як ерит= 088;оміцин чи кларитроміm= 4;ин, верапаміл а = 73;о дилтіазем) може призвести д = 86; значущого п= 10;двищення експозиції амлодипіну, що також мож= 077; призвести д = 86; підвищення ризику вини = 82;нення артеріальнl= 6;ї гіпотензії. Клінічне значення таких змін м= 086;же бути більш вираженим у пацієнтів літнього віку. Може бути необхідним клінічне сп = 86;стереження за станом пацієнта та підбір дози.

Не рекомендуєm= 0;ься одночасно застосовувk= 2;ти амлодипін т = 72; грейпфрути або грейпфр = 91;товий сік, оскільк= 080; у деяких пацієнтів біодоступнo= 0;сть амлодипіну може підвищуватl= 0;ся, що передусі = 84;, призводить до посиленн= 03; гіпотензивl= 5;ої дії.

Інду= ;ктори CYP3A4

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і відомих інд = 91;кторів CYP3A4 плазмова концентрацo= 0;я амлодипіну може змінюватисn= 3;. Отже, слід контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск і враховуватl= 0; регулюваннn= 3; дози як під час, так і після супут = 85;ього прийому ліків, особливо із сильними ін = 76;укторами CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, = 090;рава звіробою).

Дант= ;ролен (і&#= 1085;фузії)

У тварин спостерігаl= 3;ися шлуночкові фібриляції = 79; летальним наслідком т = 72; серцево-суд = 80;нний колапс, що асоціювалиl= 9;я з гіперкалі= 08;мією, після застосуванl= 5;я верапамілу = 90;а дантролену внутрішньоk= 4;енно. Через ризик розвитку гіперкалієl= 4;ії рекомендовk= 2;но уникати застосуванl= 5;я блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, схильним до злоякісної гіпертерміo= 1; пацієнтам т = 72; при лікуванні злоякісної гіпертерміo= 1;.

Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби

Гіпотензив&#= 1085;ий ефект амлодипіну потенціює гіпотензивl= 5;ий ефект інших антигіпертk= 7;нзивних засобів.

Такролі = 84;ус

Існ = 91;є ризик підвищення рівня такролімусm= 1; в крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з амлодипіноl= 4;, однак фармакокінk= 7;тичний механізм такої взаємодії повністю не встановленl= 6;. Щоб уникнут = 80; токсичностo= 0; такролімусm= 1;, при супутньому застосуванl= 5;і амлодипіну потрібен регулярний моніторинг рівня такро = 83;імусу в крові та, у разі необхідносm= 0;і, – коре= кція дозування.=

Цикл= ;оспорин

Досліджень взаємодії циклоспориl= 5;у та амлодипіну при застосу = 74;анні здоровим добровольцn= 3;м або в інших групах не проводили, з= 072; винятком застосуванl= 5;я пацієнтам і = 79; трансплантl= 6;ваною ниркою, у яких спостерігаl= 3;ося мінливе підвищення залишкової концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у (в середньом= 091; на 0-40 %). Для пацієнтів і = 79; трансплантl= 6;ваною ниркою, які застосовуюm= 0;ь амлодипін, слід розгля = 85;ути можливість моніторингm= 1; концентрацo= 0;й циклоспориl= 5;у та, у разі необхідносm= 0;і, зменшити дозу циклоспориl= 5;у.

Симв= ;астатин

Одночасне застосуванl= 5;я багаторазоk= 4;их доз амлодипіну 10 мг та симвастатиl= 5;у в дозі 80 мг призводило до збільшення експозиції = 89;имвастатин&#= 1091; на 77 % порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям лише симвастатиl= 5;у. Для пацієнт= 10;в, які застосовуюm= 0;ь амлодипін, дозу симвас = 90;атину слід обмежити до 20 мг на добу.

Клінічні дослідженнn= 3; взаємодії препарату показали, що амлодипін н = 77; впливає на фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну, дигоксину а = 73;о варфарину.=

Інгі= ;бітори механістичl= 5;ої мішені рапаміцину (mTO= R)

Інгібітори mTOR, такі як сиролімус, темсиролімm= 1;с та еверолімус, = 108; субстратамl= 0; CYP3A. Амлодипін - слабкий інгібітор CYP3A. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и mTOR амлодипін може збільшуватl= 0; експозицію інгібіторіk= 4; mTOR.

Особливl= 6;сті застосуванl= 5;я.

Усі нав = 77;дені нижче засте = 88;еження щодо окреми = 93; компонентіk= 4; препарату стосуються = 90;акож лікарськогl= 6; засобу Амлесса.

= Периндоприl= 3;

= 055;ідвищена чутливість / &#= 1072;нгіоневрот= ичний набряк

Повідом&= #1083;ялося про рідкісн= 10; випадки вин = 80;кнення ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, слизови= 093; оболонок, язика, голос= 086;вої щілини та/аб= 086; гортані у пацієнтів під час застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, у тому числі периндопри&#= 1083;у (див. розді = 83; «Побічні реакції»). Це може статися будь-коли пі= 076; час лікуван = 85;я. У таких випадках необхідно терміново в= 10;дмінити препk= 2;рат і встановити відповідниl= 1; нагляд за станом пацієнта до повного зникнення симптомів. В окремих випадках, коли набряк розповсюджm= 1;ється лише на обличчя та губи, стан пацієнта за = 79;вичай покращуєтьl= 9;я без лікування. Призначеннn= 3; антигістам&#= 1110;нних препаратів може бути ко= 088;исним для зменшення симптомів.=

Ангіоне&= #1074;ротичний набряк, пов’язаний = 10;з набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летального наслідку. У випадках, коли набряк розповсюджm= 1;ється на язик, голосову щілину або гортань, що спричиняє обструкцію дихальних шляхів, необ= 093;ідне термінове проведення невідкладнl= 6;ї терапії, яка може включати введення адреналіну та/або забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів. Пацієнтам слід знаходитисn= 3; під ретельним медичним наглядом до повного зникнення симптомів, щ= 086; виникли, та стабілізацo= 0;ї стану.

Пацієнт&= #1080;, які в анамнезі мали ангіоневроm= 0;ичний набряк, що не був пов’язаний = 10;з прийомом ін = 75;ібітора АПФ, знаходятьсn= 3; у групі підвищеногl= 6; ризику щодо виникнення = 72;нгіоневрот&#= 1080;чного набряку під час прийому = 110;нгібітора АПФ (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Повідом = 83;ялося про рідкісн= 10; випадки вин = 80;кнення інтестиналn= 0;ного ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів під час лікування і = 85;гібіторами АПФ. У таких пацієнтів спостерігаk= 4;ся абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою або = 073;люванням чи без них); у деяких випадках не = 089;постерігал&= #1086;ся попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя та рівень С-1 естерази бу = 74; у нормі. Діагноз інтестиналn= 0;ного ангіоневроm= 0;ичного набряку був встановленl= 0;й під час комп’ютернl= 6;ї томографії черевної порожнини або ультразвукl= 6;вого дослідженнn= 3;, або під час хірургічноk= 5;о втручання. Після відміни інг= 10;бітора АПФ симптом = 80; ангіоневроm= 0;ичного набряку зни = 82;али. Інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк необхідно виключити під час пров= 077;дення диференційl= 5;ого діагнозу у пацієнтів з абдомінальl= 5;им болем, які приймають і = 85;гібітори АПФ (див. розділ «Побічні реакції»).

Комбіна = 94;ія периндоприl= 3;у з сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;на через підви = 97;ений ризик ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Терапію сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м слід розпоч = 80;нати не раніше ні= 078; через 36 годин після прийому останньої дози периндоприl= 3;у. Якщо лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м припинено, терапію периндоприl= 3;ом можна розпочинатl= 0; не раніше ніж через 36 годин після прийо = 84;у останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання», «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з інгібітораl= 4;и нейтральноo= 1; ендопептидk= 2;зи (наприклад, рацекадотрl= 0;лом), інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад, сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) і гліптинам = 80; (наприклад, лінагліптиl= 5;ом, саксагліптl= 0;ном, ситагліптиl= 5;ом, вілдагліптl= 0;ном) підвищує ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (нап= 088;иклад, набряку дихальних шляхів або язика, з пору&#= 1096;енням дихання чи без) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Слід з обережністn= 2; розпочинатl= 0; лікування рацекадотрl= 0;лом, інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад, сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) і гліптинам = 80; (наприклад, лінагліптиl= 5;ом, саксагліптl= 0;ном, ситагліптиl= 5;ом, вілдагліптl= 0;ном) пацієнтам, які вже приймають інгібітори АПФ.

= 040;нафілактої&= #1076;ні реакції під час плазмаф = 77;резу ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (ЛНЩ)

Рідко у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення плазмафереk= 9;у ЛНЩ з використанl= 5;ям декстрансуl= 3;ьфату можуть виникнути небезпечні для життя анафілактоo= 1;дні реакції. Розвитку анафілактоo= 1;дних реакцій можна уникнути, якщо перед проведенняl= 4; кожного плазмафереk= 9;у тимчасово п = 88;ипиняти лікування інгібітораl= 4;и АПФ.

= 040;нафілактої&= #1076;ні реакції під час десенсибілo= 0;зуючої терапії

= 059; пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час десенсибілo= 0;зуючого лікування п = 88;епаратами, що містять бджолину отруту, можуть виникати анафілактоo= 1;дні реакції. Цих реакцій можна уникн = 91;ти при тимчасовомm= 1; припиненні застосуванl= 5;я інгібітора АПФ, але реакції можуть виникнути знову при необережноl= 4;у проведенні провокаційl= 5;их проб.

= 053;ейтропенія/= агранулоциm= 0;оз/тромбоци&#= 1090;опенія/анем= ;ія

Серед пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, було зареєстровk= 2;но випадки нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією ни = 88;ок та при відсутностo= 0; інших факторів ри = 79;ику нейтропеніn= 3; виникає рідко. Периндоприl= 3; слід призначати дуже обережно пацієнтам і = 79; колагенозаl= 4;и, під час терапії імуносупреl= 9;орами, алопуринолl= 6;м або прокаїнаміk= 6;ом або при поєднанні цих обтяжуючих факторів, особливо на тлі існуючого порушення функції нирок. Іноді у вищезазначk= 7;них пацієнтів можуть розв = 80;ватися серйозні інфекції, як= 110; у поодиноки = 93; випадках не відповідаюm= 0;ь на інтенсивну антибіотикl= 6;терапію. Якщо периндоприl= 3; призначати таким пацієнтам, рекомендовk= 2;но періодично контролюваm= 0;и кількість лейкоцитів крові, а пацієнти по = 74;инні знати, що необхідно сповіщати про будь-яки= 081; прояв інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я (біль у горлі, пропасницю).

= 056;еноваскуля&= #1088;на гіпертензіn= 3;

У пацієнтів і = 79; двостороннo= 0;м стенозом ниркової артерії або стенозом артерії до єдиної функціонуюm= 5;ої нирки при лікуванні інгібітораl= 4;и АПФ існує підвищений ризик гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті, (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Лікування діуретикамl= 0; може бути сприятливиl= 4; фактором. Втрата функції нирок може відбуватисn= 3; лише при незначних змінах креатиніну = 74; сироватці крові навіт= 00; у пацієнтів = 079; односторонl= 5;ім стенозом ниркової артерії.

= 055;одвійна блокада системи ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;терон (РААС)

Є дані, щl= 6; одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскір&= #1077;ну збільшує ризик гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та знижує функцію нирок (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть). Тому подвійна блокада РАА = 57; шляхом комб= 10;нованого використанl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену не рекоменд = 91;ється (див. розділи <= /span>= «Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Якщо терапія подвійною блокадою вважається абсолютно необхідною, це має відбуватисn= 3; лише під наглядом фахівця та з= 072; умови часто = 75;о ретельного контролю функції нир = 86;к, рівня елект = 88;олітів та артеріал= 00;ного тиску.

Інгібіт&= #1086;ри АПФ та блокатори рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II не слід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

= 055;ервинний альдостероl= 5;ізм

Пацієнт&= #1080; з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом, як правило, не реагують на антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; діють через інгібуваннn= 3; системи ренін-ангіо = 90;ензину. Тому викори = 89;товувати цей лікарський засіб не рек= 086;мендується.=

Вагі= ;тність

Інгібітори АПФ не слід призначати для застосу = 74;ання вагітним. Пацієнток, = які планують вагітність, слід перевести н = 72; альтернатиk= 4;не антигіпертk= 7;нзивне лікування, яке має затвердженl= 0;й профіль безпеки застосуванl= 5;я у період вагітності. Якщо вагітн= 10;сть встановленk= 2;, лікування інгібітораl= 4;и АПФ слід негайно припинити т = 72;, якщо це можливо, розпочати альтернатиk= 4;ну терапію (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та ««Застос = 91;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»»).

= 040;ртеріальна гіпотензія=

Прийом інгібіторіk= 4; АПФ може спричинити = 79;ниження артеріальнl= 6;го тиску. Симптоматиm= 5;на артеріальнk= 2; гіпотензія спостерігаn= 8;ться рідше у пацієнтів з неускладнеl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та є більш вірогідною = 91; пацієнтів з гіповолеміn= 8;ю, які приймають діуретики, знаходятьсn= 3; на дієті з обмеженням кількості солі, у пацієнтів н = 72; діалізі, у пацієнтів з діареєю або блюванням або у пацієнтів з тяжкою рені = 85;озалежною артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 90;а «Побічні реакції»). У пацієнтів з високим ризиком розвитку си = 84;птоматично&#= 1111; гіпотензії під час лікування Амлессою слід ретельно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск, функці= 102; нирок і рівень калі= 02; в сироватці = 082;рові. Це також сто= 089;ується пацієнтів з ішемічною хворобою серця або це= 088;еброваскул&= #1103;рною хворобою, у яких надмір = 85;е зниження артеріальнl= 6;го тиску може п= 088;извести до інфаркту міокарда чи порушення мозкового кровообігу.

При виникненні артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 87;ацієнту слід надати горизонталn= 0;ного положення т = 72; у разі необхідносm= 0;і ввести внут = 88;ішньовенно 0,9 % (9 мг/мл) розчин натрію хлор = 80;ду. Транзиторнk= 2; гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для подальшого = 83;ікування препаратом, який зазвичай можна засто = 89;овувати після відновленнn= 3; об’єму кров= 10; та підвищен = 85;я артеріальнl= 6;го тиску.

Стеноз аортальногl= 6; та мітральногl= 6; клапанів / гіпертрофі= 095;на кардіоміопk= 2;тія

Як і інші інгібітори АПФ, периндоприl= 3;у слід призна = 95;ати з обережністn= 2; пацієнтам з= 10; стенозом мітральногl= 6; клапана або обструкцієn= 2; виходу з лів= 086;го шлуночка (аортальний стеноз або г= 110;пертрофічн&= #1072; кардіоміопk= 2;тія).

= 053;иркова недостатніl= 9;ть

У разі ниркової недостатноl= 9;ті (кліренс кре= 072;тиніну < 60 мл/хв) початкову дозу периндоприl= 3;у слід призна = 95;ати відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта (див. розділ <= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>&la= quo;Спосіб застосуванl= 5;я та дози»), а далі – залежно від відповіді пацієнта на лікування. М= 086;ніторинг рівнів калі= 02; та креатиніну = 08; звичайним стандартом для таких пацієнтів (див. розділ «Побічні реакції»).

У деяких пацієнтів і = 79; двостороннo= 0;м стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирк = 80;, які отримували інгібітори = 40;ПФ, спостерігаl= 3;ося підвищення рівня сечов = 80;ни крові та креатиніну сироватки крові, яке зазвичай було оборотним після припи = 85;ення терапії. Так= 077; підвищення найчастіше = 74;иникає у пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю. Якщо також присутня реноваскулn= 3;рна гіпертензіn= 3;, існує підвищений ризик тяжко= 11; гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті. У деяких пац= 110;єнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю без явного захворюванl= 5;я судин нирок спостерігаl= 3;ося підвищення рівня сечовини в крові та креатиніну = 74; сироватці крові, зазвичай незначне і минуще, особливо коли периндоприl= 3; застосовувk= 2;ли одночасно з діуретиком. = 058;аке підвищення найчастіше виникає у пацієнтів з уже наявною нирковою недостатніl= 9;тю.

= 055;ечінкова недостатніl= 9;ть

Випадки, коли на тлі прийому інг= 10;бітора АПФ розвиваєтьl= 9;я синдром, що починаєтьсn= 3; з холестатичl= 5;ої жовтяниці т = 72; прогресує у = 096;видкоплинн&= #1080;й некроз печінки та іноді – лета= 083;ьний наслідок, виникають рідко. Механ= 110;зм розвитку даного синдрому невідомий. П= 072;цієнтам, у яких розвинуласn= 3; жовтяниця а = 73;о значне підвищення печінкових ферментів н = 72; тлі прийому = 110;нгібітора АПФ, необхідно припинити його прийом та пройти відповідне медичне обстеження = 10; отримати лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

= 056;асовий фактор

Інгібіт&= #1086;ри АПФ частіше спричиняютn= 0; виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представниl= 2;ів інших рас. Як &= #1110; інші інгібітори АПФ, периндоприl= 3; менш ефекти = 74;но знижує артеріальнl= 0;й тиск у паціє= 085;тів негроїдної = 88;аси, ніж у пацієнтів інших рас, що, можливо, пояснюєтьсn= 3; низьким рівнем рені = 85;у у крові пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю з популяції = 085;егроїдної раси.

= 050;ашель

Повідом&= #1083;яли про виникнення кашлю на тлі терапії інгібітораl= 4;и АПФ. За характерисm= 0;иками кашель є неп= 088;одуктивний, стійкий та припиняєтьl= 9;я після відміни препарату. К= 072;шель, спричинениl= 1; прийомом інгібіторіk= 4; АПФ, потрібн= 086; враховуватl= 0; під час проведення диференційl= 5;ого діагнозу кашлю.

= 061;ірургічне втручання/а = 85;естезія

Пер= 080;ндоприл може блокувати вторинне утворення ангіотензиl= 5;у ІІ у відповідь н = 72; компенсатоl= 8;не вивільненнn= 3; реніну у пацієнтів при хірургі = 95;ному втручанні або під час проведення = 72;нестезії препаратамl= 0;, що спричиня= 02;ть артеріальнm= 1; гіпотензію. Препарат слід відмінити з = 72; 1 день до хірургічноk= 5;о втручання. У разі виникн = 77;ння артеріальнl= 6;ї гіпотензії, якщо вважає = 90;ься, що вона спричинена зазначеним = 84;еханізмом, стан хворог = 86; можна нормалізувk= 2;ти шляхом збільшення об’єму циркулюючоo= 1; крові.

= 050;алій у сироватці крові

У деяких пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, включаючи периндоприl= 3;, спостерігаl= 3;ося підвищення рівня калію = 074; сироватці к = 88;ові. Інгібітори АПФ можуть спричинити гіперкалієl= 4;ію, оскільки вони пригнічуютn= 0; вивільненнn= 3; альдостероl= 5;у. Цей ефект зазвичай незначний у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Підви= 097;ений ризик розвитку гіперкалієl= 4;ії мають пацієнти з нирковою недостатніl= 9;тю, з погіршенн= 03;м функції нирок, паціє= 085;ти віком > 70 рокі= 074;, пацієнти з ц= 091;кровим діабетом, із &#= 1089;упутніми явищами, зокрема дегідратацo= 0;єю, гострою серцевою декомпенсаm= 4;ією, метаболічнl= 0;м ацидозом, та &#= 1087;ацієнти, які одночас = 85;о приймають калійзберіk= 5;аючі діуретики (наприклад, спіронолакm= 0;он, еплеренон, тріамтерен, = 072;мілорид), добавки калію або замінники солі, що містять калій, інші препарати, щ= 086; підвищують рівень калі= 02; в сироватці крові (наприклад, гепарин, кот= 088;имоксазол [триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол]), особливо антагоністl= 0; альдостероl= 5;у або блокато = 88;и рецепторів ангіотензиl= 5;у. Застосуванl= 5;я добавок калію, калійзберіk= 5;аючих діуретиків або замінників солі, що містять калій, може призвести д = 86; значного пі = 76;вищення рівня калію = 074; сироватці крові, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок. Гіперкалієl= 4;ія може викликати серйозні, ін= 086;ді летальні аритмії. Слі= 076; з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти калійзберіk= 5;аючі діуретики т = 72; блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ, а також т&= #1088;еба контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в сироватці крові і функцію нирок. Якщо одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у і будь-якого із зазначених вище препаратів = 74;важається доцільним, ї= 093; слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та часто контролюваm= 0;и рівень калі= 02; в сироватці крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 055;ацієнти, хворі на цукровий діабет

Пацієнт&= #1072;м, хворим на цукровий діабет, які п&#= 1088;иймають пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби або отримують інсулін, необхідно р = 77;тельно контролюваm= 0;и рівень глікемії пр = 86;тягом першого місяця терапії інгібітораl= 4;и АПФ (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Ам&#= 1083;одипін

Безпека та ефективнісm= 0;ь амлодипіну при гіперто = 85;ічному кризі не встановленo= 0;.=

За&#= 1089;тосування пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю

Слід з обережністn= 2; лікувати пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю.=

У довгострокl= 6;вому плацебоконm= 0;рольованом= 091; дослідженнo= 0; за участю па= 094;ієнтів із тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю (клас III та IV за класифікацo= 0;єю NYHA) частота виl= 5;икнення набряку легенів бул = 72; вищою в груп= 110; лікування амлодипіноl= 4;, ніж у групі плацебо (див. розділ «Фар = 84;акологічні властивостo= 0;»). Блокатори кальцієвих каналів, включаючи а = 84;лодипін, слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю, оскільки вони підвищ = 91;ють ризик серйо = 79;них серцево-суд = 80;нних ускладнень = 10; летального наслідку.=

По&#= 1088;ушення функції печінки

Пе&#= 1088;іод напіввиведk= 7;ння амлодипіну подовжуєтьl= 9;я, а значення AUC вищі у пацієнтів з порушенням функції печінки; рекомендацo= 0;ї щодо дозування н = 77; встановленo= 0;. Тому лікува = 85;ня амлодипіноl= 4; слід розпочинатl= 0; з нижньої межі діапазону доз та бути обережними як на початк= 091; лікування, так і при збільшенні дози. Пацієнтам і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю може потреб = 91;ватися повільне титрування дози та ретельний м = 86;ніторинг.

Застосуван&= #1085;я пацієнтам літнього віку

Сл&#= 1110;д з обережністn= 2; підвищуватl= 0; дозу для пацієнтів літнього віку (див. розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози» і «Ф&#= 1072;рмакокінет= ика»).

Застосуван&= #1085;я при ниркові = 81; недостатноl= 9;ті

Та&#= 1082;им пацієнтам можна застосовувk= 2;ти амлодипін у звичайних дозах. Зміни концентрацo= 0;ї амлодипіну = 74; плазмі не корелюють з= 10; ступенем порушення функції нирок. Амлодипін н = 77; піддається діалізу.

Вз&#= 1072;ємодії

Од&#= 1085;очасне застосуванl= 5;я препарату Амлесса з препаратамl= 0; літію, калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0; або харчовими добавками, щ= 086; містять калій, чи з дантроленоl= 4; не рекоменд = 91;ється.

Заст= ;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

З огляду на вплив окремих компонентіk= 4; цього лікар = 89;ького засобу на вагітність = 10; лактацію:=

–      Амле= ;сса не рекомендовk= 2;на протягом першого триместру вагітності. Амлесса протипоказk= 2;на у ІІ та ІІІ триместрах вагітності.

–      Амле= ;сса не рекомендовk= 2;на в період лактації. Тому слід прийняти рішення про припинення = 75;рудного годування або припинення застосуванl= 5;я Амлесси, беручи до уваги важливість цієї терапі= 11; для матері.

Вагітність<= /span><= /b>

Пери= ;ндоприл. Засm= 0;осування інгібіторіk= 4; АПФ не рекомендуєm= 0;ься протягом першого триместру вагітності (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ протипо = 82;азане протягом другого та третього тр = 80;местру вагітності (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» і «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»).

= Епідеміолоk= 5;ічні висновки що = 76;о ризику тератогеннl= 6;сті після вплив = 91; інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84;
І триместру вагітності = 08; неоднознач&= #1085;ими; однак не можна виключати н = 77;значне підвищення ризику. Пацієнт = 86;к, які планують завагітнітl= 0;, слід перевести н = 72; альтернатиk= 4;не антигіпертk= 7;нзивне лікування, яке має затвердженl= 0;й профіль без = 87;еки застосуванl= 5;я у період вагітності. Якщо вагітність встановленk= 2;, лікування інгібітораl= 4;и АПФ слід негайно припинити т = 72;, якщо це можливо, розпочати альтернатиk= 4;ну терапію.

= Відомо, що застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ під час ІІ і ІІІ триместру вагітності може зумови = 90;и розвиток фетотоксичl= 5;ості (зниження функції нирок, = 086;лігогідрам&= #1085;іон, ретардацію окостеніннn= 3; черепа) і неонатальнm= 1; токсичністn= 0; (ниркову недостатніl= 9;ть, артеріальнm= 1; гіпотензію, гіперкалієl= 4;ію).

Якщо застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ відбуло = 89;я у ІІ триместрі вагітності, рекомендуєm= 0;ься провести ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; функції нирок ембріона та черепа ембр= 10;она= .

Немовлn= 3;т, матері яких приймали інгібітори АПФ, слід ретельно перевіряти на предмет а= 088;теріальної гіпотензії, олігурії та гіперкалієl= 4;ії (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Якщо під час лікування цим засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і замінити ін = 96;им лікарським засобом, дозволеним до застосув = 72;ння вагітним.=

Амло= ;дипін. Безпек= а застосуванl= 5;я амлодипіну під час вагі= 090;ності не встановленk= 2;.

У дослідженнn= 3;х на тваринах при застосуванl= 5;і високих доз спостерігаl= 3;ася репродуктиk= 4;на токсичністn= 0;. Застосуванl= 5;я під час вагі= 090;ності рекомендовk= 2;но лише тоді, коли немає безпечнішоo= 1; альтернатиk= 4;и і коли саме захворюванl= 5;я несе більши = 81; ризик для матері та плода.

Період годування груддю

Амло= ;дипін проникає у грудне молоко людини. Част= 082;у материнськl= 6;ї дози, яку отримує немовля, оцінювали міжквартилn= 0;ним діапазоном 3= 211;7 %, максимум 15 %. О&#= 1089;кільки інформація щодо застосуванl= 5;я препарату Амлесса під час годування груддю відсутня, препарат не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти у цій період. Перевагу сл= 10;д надавати лі = 82;арським засобам, які мають кращі профілі безпеки під час годування груддю, особ= 083;иво новонароджk= 7;них або недоношениm= 3; дітей.

Впли= ;в амлодипіну на немовлят невідомий. Р= 110;шення щодо продов = 78;ення/припин&= #1077;ння грудного годування або продовженнn= 3;/припинення терапії амл = 86;дипіном слід приймати з урахуванняl= 4; користі від = 075;рудного вигодовуваl= 5;ня для дитини і користі від терапії амлодипіноl= 4; для матері.

Фертильніс&= #1090;ь

Периндопри&= #1083;. Н= 077; було виявлено впливу на репродуктиk= 4;ну здатність або фертильнісm= 0;ь.

Амлодипін.= Повo= 0;домлялося про оборотн= 10; біохімічні = 79;міни в голівці сперматозоo= 1;дів у деяких пац= 110;єнтів, які отримували блокатори кальцієвих каналів. Клінічних даних щодо можливого впливу амлодипіну на фертильнісm= 0;ь недостатньl= 6;. В одному дослідженнo= 0; на щурах бул= 086; виявлено несприятлиk= 4;ий вплив на фер= 090;ильність самців.

Здатн= ;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Досl= 3;іджень щодо впливу Амлесси на здатність керувати автомобілеl= 4; і працювати = 079; механізмамl= 0; не проводилосn= 3;. Амлодипін може мати незначний або помірни = 81; вплив на зда= 090;ність керувати автомобілеl= 4; чи працювати з механізмамl= 0;. Якщо пацієнти ст = 88;аждають від запаморочеl= 5;ня, головного б = 86;лю, втоми або нудоти, здатність реагувати м = 86;же бути порушена. Рекомендуєm= 0;ься дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;, особливо на початку лік = 91;вання.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

По&#= 1095;инати лікування з 1 таблетки на добу однора = 79;ово, яку бажано прийняти вранці пере = 76; вживанням їжі.

Таблетк&= #1080; не підлягають поділу. Діапазон до = 79;ування препарату дає змогу гнучко піді = 73;рати співвідношk= 7;ння компонентіk= 4; залежно від клінічних потреб. Дозу &#= 1089;лід підбирати індивідуалn= 0;но для кожного пацієнта з урахуванняl= 4; показання для застосуванl= 5;я, перебігу захворюванl= 5;я та показників артеріальнl= 6;го тиску.

За&#= 1089;тосування фіксованої комбінації не підходит= 00; для початкової терапії.

Макс&= #1080;мальна добова доза = 211; 1 таблетка препарату Амлес = 89;а 8 мг/10 мг на доб = 91;.

Па&#= 1094;ієнти з нирковою недостатніl= 9;тю та пацієнти літнього віку (див. розділ&= #1080; «Фармакокіl= 5;етика» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»)

Ви&#= 1074;едення периндоприl= 3;ату уповільнюєm= 0;ься у пацієнтів літнього віку та пацієнтів з = 085;ирковою недостатніl= 9;тю. Тому під час лікування необхідно проводити частий контроль рівня креатиніну та калію. Препарат Ам = 83;есса можна призначати пацієнтам і = 79; КК ≥ 60 мл/хв. Препарат Амлесса протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; КК < 60 мл/хв у цій лікарській формі. Таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься індивідуалn= 0;ний підбір доз периндоприl= 3;у та амлодипіну.

Зм&#= 1110;на концентрацo= 0;ї амлодипіну = 91; плазмі кров= 10; не корелює зі ступенем тяжкості ниркової не = 76;остатності.<= /span>

Па&#= 1094;ієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»)

Рекомендац&= #1110;ї щодо дозування д = 83;я пацієнтів і = 79; легким та помірним порушенням функції печінки не встановленo= 0;, тому вибір дози повине = 85; бути обережним і починатись із нижньої м= 077;жі діапазону дозування (див. розділи <= /span>«Фарма&#= 1082;окінетика» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Щоб знайти оптимальну початкову т = 72; підтримуючm= 1; дозу у пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; роботи печінки, доз= 091; слід індивідуалn= 0;но титрувати, використовm= 1;ючи вільну комбінацію амлодипіну та периндоприl= 3;у. Фармакокінk= 7;тику амлодипіну при важких порушеннях = 88;оботи печінки не вивчали. Застосуванl= 5;я амлодипіну = 76;ля пацієнтів і = 79; вираженою печінковою недостатніl= 9;тю слід починати з найменшої дози та повільно титрувати.=

=

Діти= ;.

Препарk= 2;т не рекомендуєm= 0;ься призначати = 76;ітям (віком до 18 років) через відсутністn= 0; досліджень = 79; участю цієї групи пацієнтів.

Передозm= 1;вання.

Ін&#= 1092;ормація про передозуваl= 5;ня препарату А = 84;лесса при застосуванl= 5;і для лікування л= 02;дей відсутня.

Передоk= 9;ування (прийом великих доз) амлод= 080;піну може призвести д = 86; надмірної периферичнl= 6;ї вазодилатаm= 4;ії та, як наслідок, = 211; = до значної та, можливо, тривалої системної а = 88;теріальної гіпотензії, = 91; т. ч. з розвитком шоку аж до летального наслідку. Амлодипін н = 77; виводиться при гемодіалізo= 0;.

Зрідка = 89;постерігав&#= 1089;я некардіогеl= 5;ний набряк легенів як наслідок передозуваl= 5;ня амлодипіну, який може пр= 086;являтися не відразу (через 24–48 годин після прийому) і потребуватl= 0; штучної вентиляції легень. Ранн= 110; реанімаційl= 5;і заходи (зокр= 077;ма перевантажk= 7;ння рідиною) для підтримки перфузії та серцевого викиду можуть бути провокаційl= 5;ими факторами.=

Лі&#= 1082;ування

Кл&#= 1110;нічно значуща артеріальнk= 2; гіпотензія, спричинена передозуваl= 5;ням амлодипіну, = 087;отребує проведення активних заходів, спр= 103;мованих на підтримк = 91; функцій серцево-суд = 80;нної системи, включаючи моніторинг показників роботи серц= 03; і легень, забезпеченl= 5;я положення хворого лежачи з піднятими н = 80;жніми кінцівками, = 082;онтроль об’єму циркулюючоo= 1; крові, діуре= 079;у.

Дл&#= 1103; відновленнn= 3; тонусу суди = 85; і нормально = 75;о рівня артеріальнl= 6;го тиску показане пр = 80;значення судинозвужm= 1;вальних засобів. З метою усунення наслідків блокади кальцієвих каналів внутрішньоk= 4;енно слід вводит = 80; глюконат кальцію.

У деяких випадках може виявитися корисним промивання шлунка.

Оскільки амлод= 080;пін значною мірою зв’язуєтьсn= 3; з білками крові, то ефективнісm= 0;ь діалізу малоймовірl= 5;а.=

Дані про передозуваl= 5;ня перин= доприлу у людей обмежені. Симптомами передозуваl= 5;ня інгібіторіk= 4; АПФ є артеріальнk= 2; гіпотензія, шок, порушення електролітl= 5;ого балансу, ниркова недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, прискорене серцебиття, брадикардіn= 3;, запаморочеl= 5;ня, хвилювання, кашель. Лікування слід проводити шляхом внутрішньоk= 4;енного введення фізіологічl= 5;ого розчину. При появі артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 87;ацієнту необхідно надати горизонталn= 0;не положення з низьким узголів’ям. Можна також застосуватl= 0; ангіотензиl= 5; II та/або катехоламіl= 5;и для внутрішньоk= 4;енного введення. Видалити периндоприl= 3; із системно = 75;о кровообігу можна шляхо = 84; гемодіалізm= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Для усуненн= 03; брадикардіo= 1;, що не піддається лікуванню, розглядаютn= 0; питання щод = 86; імплантаціo= 1; водія ритму. Необхідно постійно ко = 85;тролювати основні показники життєдіяльl= 5;ості, концентрацo= 0;ю електролітo= 0;в та креатині = 85;у в сироватці = 082;рові.

=

= Побі= ;чні реакції.

Зазнач = 77;ні нижче побічні ефекти спостерігаl= 3;ися при лікуванні периндоприl= 3;ом або амлодип= 10;ном окремо та зареєстровk= 2;ні відповідно до класифік = 72;ції MedDRA за органам = 80; і системами та частотою = 074;иникнення: дуже часто (³<= /span> 1/10); часто (³<= /span> l/100 до < l/10); не= ;часто (³ l/l000 до < l/100); рідко (³<= /span>l/10000 до <l/l000); д= уже рідко (<l/10000); частота невідома (частоту не можна оцінити на підставі наявних дан = 80;х). У межах кожно= 11; групи за частотою побічні реа = 82;ції зазначені у порядку зменшення п = 88;оявів. Побічні явища бувають нез = 85;ачними і тимчасови = 84;и у більшості пацієнтів.=

=

Клас системи орk= 5;анів

Небажа&= #1085;і реакції

Частот&= #1072;

Амлоди&= #1087;ін

Перинд&= #1086;прил

З боку кров= 10; та лімфатично= 111; системи

Ео&#= 1079;инофілія<= o:p>

-<= o:p>

нечасто*

Лейкопенія= ;/нейтропені= 103; <= /span>

дуже рідко

дуже рідко

Агранулоци= ;тоз або панцитопен= 110;я <= /span>

-

дуже рідко

Тромбоцито= ;пенія <= /span>

дуже рідко

дуже рідко

Гемолітичн= ;а анемія у пацієнтів із вроджено&#= 1102; недостатні= 089;тю ферменту G-6PDH

-

дуже рідко

Зменшення рівня гемоглобін= 091; і гематокри&#= 1090;у

-

дуже рідко

З боку імунної системи

Алергічна реакція

дуже рідко

нечасто

З боку ендокринно= 111; системи

Синдром неадекватн= 086;ї секреції антидіурет= 080;чного гормону (СНСАГ)

рідко

З боку обміну речовин та м&= #1077;таболізму

Гіпергліке= ;мія

дуже рідко

-

Збільшення маси тіла

нечасто

-

Зменшення маси тіла

нечасто

-

Гіпонатріє= ;мія<= o:p>

-

нечасто*

З боку психіки

Безсоння, депресія

нечасто

не= часто

Зміни настрою

нечасто

нечасто

Порушення сну

-

нечасто

Сп= лутаність свідомості

рі= дко <= /span>

-

З боку нервової системи

Сонливість= ;

частl= 6;

-

Запамороче= ;ння

частl= 6;

частl= 6;

Головний біль (головним чином на початку лікування)

частl= 6;

частl= 6;

Тремор

нечасто

-

Гіпестезія= ;

нечасто

-

Парестезія= ;

нечасто

частl= 6;

Гі= пертонус

Периферичн= ;а нейропатія

дуже рідко

-

Ди= сгевзія, неприт&= #1086;мність<= o:p>

нечасто<= o:p>

-

Вертиго

-

часто

Сплутаніст= ;ь свідомості

-

дуже рідко

З боку органів зору

Порушення зору

часто

часто

З боку органів слуху та рівноваги

Шу= м у вухах

нечасто

часто

З боку серц= 03;

Пальпітаці= ;я<= o:p>

часто

нечасто*<= o:p>

Тахікардія= ;<= o:p>

нечасто*<= o:p>

Синкопе

нечасто

-

Ангінозні болі

рідко

-

Стенокарді= ;я

-

дуже рідко

Ін= фаркт міокарда, можливо, внаслідок вираженої артеріальн= 086;ї гіпотензії у хворих гру&= #1087;и високого ризику (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

дуже рідко

дуже рідко

Аритмія (включаючи <= span style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-l= anguage: UK'>брадикарді= ;ю, шлуночкову тахікардію та фібриляц&#= 1110;ю передсердь)

нечасто

дуже рідко

З боку судин <= span style=3D'font-size:12.0pt;letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK'>

Артеріальн= ;а гіпотензія (та ефекти, пов’язані з артеріальн= 086;ю гіпотензіє= 102;)

нечасто

часто

Припливи

часто

рі= дко

Інсульт, можливо, внаслідок вираженої артері= ;альної гіпотензії у хворих групи високого ризику (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

-

дуже рідко

Васкуліт

дуже рідко

дуже рідко

Синдром Рейно

-

невідомо

З боку дихальної системи

Задишка

часто

часто

Риніт

нечасто

дуже рідко

Кашель

нечасто

часто

Бронхоспаз= ;м

-

нечасто

Біль за гру = 76;иною

-

рідко

Еозинофіль= ;на пневмонія

-

дуже рідко

З боку травної системи

Гіперплазі= ;я ясен

дуже рідко

-

Біль у животі, нудота

часто

часто

Блювання

нечасто

часто

Диспепсія

нечасто

часто

Зміна ритмm= 1; дефекації

часто

-

Сухість у роті

нечасто

нечасто

Зміни смакm= 1;

нечасто

-

Діарея, запор

-

часто

Панкреатит= ;

дуже рідко

дуже рідко

Гастрит

дуже рідко

-

З боку печінки та жовчо вивідl= 5;их шляхів

Гепатит, холестатич= 085;а жовтяниця

дуже рідко

-

Цитолітичн= ;ий або холестатич= 085;ий гепатит (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

-

дуже рідко

З боку шкір = 80; і підшкірної тканини

Набряк Квінке

дуже рідко

-

Ангіон&#= 1077;вротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосо= ;вої щілини та/або гортані (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

дуже рідко

нечасто

Мультиформ= ;на еритема

дуже рідко

дуже рідко

Алопеція

нечасто

-

Пурпура

нечасто

-

Зміна кольору шкіри

нечасто

-

Підвищене потовиділе= 085;ня

нечасто

нечасто

Свербіж

нечасто

часто

Висипання

нечасто

часто

Синдром Стівенса – Джонсона

дуже рідко

-

Пемфігоїд

-

нечасто*

Реакції фоточутлив= 086;сті<= o:p>

дуже рідко<= o:p>

-

Гіпергідро= ;з

-

нечасто<= o:p>

Ек= сфоліативнl= 0;й дерматит, екзантема<= o:p>

дуже рідко

Кр= опив’янка<= o:p>

нечасто

То= ксичний епідермаль= 085;ий некроліз

невідомо

-

З боку кістково-м’&#= 1103;зового апарату та сполучної тканини

Артралгія, міалгія

нечасто

-

Судоми м’язів

часто

часто

Біль у спин= 10;

нечасто

-

З боку ниро = 82;

та сечовивідн= 080;х шляхів

Порушення сечовипуск= 072;ння, ніктурія, підвищення частоти сечовипуск= 072;ння

нечасто

-

Ниркова недостатні= 089;ть

-

нечасто

Гостра ниркова недостатні= 089;ть

-

рідко

Анурія/оліk= 5;урія

-

рідко

З боку статевих органів і молочних залоз

Імпотенція= ;

нечасто

нечасто

Гінекомаст= ;ія

нечасто

-

Загальні порушення та реакції у місці введе&#= 1085;ня

Периферичн= ;ий набряк

часто

-

Набряк

дуже часто

Втомлювані= ;сть

часто

-

Біль у грудях

нечасто

-

Астенія

часто

часто

Біль

нечасто

-

Нездужання= ;

нечасто

нечасто*

Гіпертермі= ;я<= o:p>

-<= o:p>

нечасто*

Лабораторн= ;і показники

Підвищення рівня печінкових ферментів: А&= #1051;Т, АСТ (у більшості випадків пов’язані з холестазом)

дуже рідко

-

Підвищення рівня білірубіну та печінков&#= 1080;х ферментів

-

рідко

Підвищ&#= 1077;ння концентрац= 110;ї сечовини у крові та креатиніну у плазмі крові, гіперкаліє= 084;ія, яка зникає після відміни препарату (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

-

частота невідома

*Ч= ;астоту було розрахованl= 6; за даними клінічних досліджень для побічни = 93; реакцій, які &#= 1073;уло виявлено на основі спонтанних повідомленn= 0;.

Звіт&= #1091;вання про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Звітувk= 2;ння про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має велике значення. Це дає змогу проводити безперервнk= 7; спостережеl= 5;ня співвідношk= 7;ння між користю = 110; ризиками, пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу. Спец= 110;алісти у галузі охорони здоров’я повинні подавати інформацію про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції за допомогою національнl= 6;ї системи звітності.=

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання. Збері = 75;ати при температурo= 0; не вище 30 ºС в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від дії вологи т= 072; світла. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упак= ;овка. По 10 таблеток у блістері; по 3 або по 6, або по= ; 9 блістерів у картонній коробці.

= ;

К= 072;тегорія відпуску. З&#= 1072; рецептом.=

= ;

Виробни = 82;. КРКА, д.д., Новl= 6; место/KRKA, = d.d., Novo mesto.

Мі= ;сцезнаходж = 77;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Шмар’єш = 82;а цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

Клас системи орk= 5;анів	Небажа&= #1085;і реакції	Частот&= #1072;
	Амлоди&= #1087;ін	Перинд&= #1086;прил
З боку кров= 10; та лімфатично= 111; системи	Ео&#= 1079;инофілія<= o:p>	-<= o:p>	нечасто*
Лейкопенія= ;/нейтропені= 103; <= /span>	дуже рідко	дуже рідко
Агранулоци= ;тоз або панцитопен= 110;я <= /span>	-	дуже рідко
Тромбоцито= ;пенія <= /span>	дуже рідко	дуже рідко
Гемолітичн= ;а анемія у пацієнтів із вроджено&#= 1102; недостатні= 089;тю ферменту G-6PDH	-	дуже рідко
Зменшення рівня гемоглобін= 091; і гематокри&#= 1090;у	-	дуже рідко
З боку імунної системи	Алергічна реакція	дуже рідко	нечасто
З боку ендокринно= 111; системи	Синдром неадекватн= 086;ї секреції антидіурет= 080;чного гормону (СНСАГ)		рідко
З боку обміну речовин та м&= #1077;таболізму	Гіпергліке= ;мія	дуже рідко	-
Збільшення маси тіла	нечасто	-
Зменшення маси тіла	нечасто	-
Гіпонатріє= ;мія<= o:p>	-	нечасто*
З боку психіки	Безсоння, депресія	нечасто	не= часто
Зміни настрою	нечасто	нечасто
Порушення сну	-	нечасто
Сп= лутаність свідомості	рі= дко <= /span>	-
З боку нервової системи	Сонливість= ;	частl= 6;	-
Запамороче= ;ння	частl= 6;	частl= 6;
Головний біль (головним чином на початку лікування)	частl= 6;	частl= 6;
Тремор	нечасто	-
Гіпестезія= ;	нечасто	-
Парестезія= ;	нечасто	частl= 6;
Гі= пертонус
Периферичн= ;а нейропатія	дуже рідко	-
Ди= сгевзія, неприт&= #1086;мність<= o:p>	нечасто<= o:p>	-
Вертиго	-	часто
Сплутаніст= ;ь свідомості	-	дуже рідко
З боку органів зору	Порушення зору	часто	часто
З боку органів слуху та рівноваги	Шу= м у вухах	нечасто	часто
З боку серц= 03;	Пальпітаці= ;я<= o:p>	часто	нечасто*<= o:p>
Тахікардія= ;<= o:p>		нечасто*<= o:p>
Синкопе	нечасто	-
Ангінозні болі	рідко	-
Стенокарді= ;я	-	дуже рідко
Ін= фаркт міокарда, можливо, внаслідок вираженої артеріальн= 086;ї гіпотензії у хворих гру&= #1087;и високого ризику (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	дуже рідко	дуже рідко
Аритмія (включаючи <= span style=3D'font-size:12.0pt;color:black;mso-color-alt:windowtext;mso-ansi-l= anguage: UK'>брадикарді= ;ю, шлуночкову тахікардію та фібриляц&#= 1110;ю передсердь)	нечасто	дуже рідко
З боку судин <= span style=3D'font-size:12.0pt;letter-spacing:-.1pt;mso-ansi-language:UK'>	Артеріальн= ;а гіпотензія (та ефекти, пов’язані з артеріальн= 086;ю гіпотензіє= 102;)	нечасто	часто
Припливи	часто	рі= дко
Інсульт, можливо, внаслідок вираженої артері= ;альної гіпотензії у хворих групи високого ризику (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	-	дуже рідко
Васкуліт	дуже рідко	дуже рідко
Синдром Рейно	-	невідомо
З боку дихальної системи	Задишка	часто	часто
Риніт	нечасто	дуже рідко
Кашель	нечасто	часто
Бронхоспаз= ;м	-	нечасто
Біль за гру = 76;иною	-	рідко
Еозинофіль= ;на пневмонія	-	дуже рідко
З боку травної системи	Гіперплазі= ;я ясен	дуже рідко	-
Біль у животі, нудота	часто	часто
Блювання	нечасто	часто
Диспепсія	нечасто	часто
Зміна ритмm= 1; дефекації	часто	-
Сухість у роті	нечасто	нечасто
Зміни смакm= 1;	нечасто	-
Діарея, запор	-	часто
Панкреатит= ;	дуже рідко	дуже рідко
Гастрит	дуже рідко	-
З боку печінки та жовчо вивідl= 5;их шляхів	Гепатит, холестатич= 085;а жовтяниця	дуже рідко	-
Цитолітичн= ;ий або холестатич= 085;ий гепатит (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	-	дуже рідко
З боку шкір = 80; і підшкірної тканини	Набряк Квінке	дуже рідко	-
Ангіон&#= 1077;вротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосо= ;вої щілини та/або гортані (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	дуже рідко	нечасто
Мультиформ= ;на еритема	дуже рідко	дуже рідко
Алопеція	нечасто	-
Пурпура	нечасто	-
Зміна кольору шкіри	нечасто	-
Підвищене потовиділе= 085;ня	нечасто	нечасто
Свербіж	нечасто	часто
Висипання	нечасто	часто
Синдром Стівенса – Джонсона	дуже рідко	-
Пемфігоїд	-	нечасто*
Реакції фоточутлив= 086;сті<= o:p>	дуже рідко<= o:p>	-
Гіпергідро= ;з	-	нечасто<= o:p>
Ек= сфоліативнl= 0;й дерматит, екзантема<= o:p>	дуже рідко
Кр= опив’янка<= o:p>	нечасто
То= ксичний епідермаль= 085;ий некроліз	невідомо	-
З боку кістково-м’&#= 1103;зового апарату та сполучної тканини	Артралгія, міалгія	нечасто	-
Судоми м’язів	часто	часто
Біль у спин= 10;	нечасто	-
З боку ниро = 82; та сечовивідн= 080;х шляхів	Порушення сечовипуск= 072;ння, ніктурія, підвищення частоти сечовипуск= 072;ння	нечасто	-
Ниркова недостатні= 089;ть	-	нечасто
Гостра ниркова недостатні= 089;ть	-	рідко
Анурія/оліk= 5;урія	-	рідко
З боку статевих органів і молочних залоз	Імпотенція= ;	нечасто	нечасто
Гінекомаст= ;ія	нечасто	-
Загальні порушення та реакції у місці введе&#= 1085;ня	Периферичн= ;ий набряк	часто	-
Набряк	дуже часто
Втомлювані= ;сть	часто	-
Біль у грудях	нечасто	-
Астенія	часто	часто
Біль	нечасто	-
Нездужання= ;	нечасто	нечасто*
Гіпертермі= ;я<= o:p>	-<= o:p>	нечасто*
Лабораторн= ;і показники	Підвищення рівня печінкових ферментів: А&= #1051;Т, АСТ (у більшості випадків пов’язані з холестазом)	дуже рідко	-
Підвищення рівня білірубіну та печінков&#= 1080;х ферментів	-	рідко
Підвищ&#= 1077;ння концентрац= 110;ї сечовини у крові та креатиніну у плазмі крові, гіперкаліє= 084;ія, яка зникає після відміни препарату (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	-	частота невідома