ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування лікарського засобу

ПРЕ= ГАДОЛ

(PREGADOL)

Склад:

дію= ча речовина: прегабалін;

1 капсула містить прегабаліну 75 мг або 150 мг, або 300 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, тал= ьк;

склад оболонки ка= псули 75 мг: желатин, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172);<= /span>

склад оболонки ка= псули 150 мг: желатин, титану діоксид (Е 171);

склад оболонки ка= псули 300 мг: желатин, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172)= .

Ліка= рська фор= ма. Капсули.

Осн= овні фізико-хімічні властивості:

– капсули по 75 мг: тверді непрозорі желатинові капсу= ли з кришечкою червоно-коричневого кольору і корпусом білого кольору. Вміст капс= ул – порошок білого або майже білого кольору;

– капсули по 150 мг: тверді непрозорі желатинові капс= ули з кришечкою і корпусом білого кольору. Вміст капсул – порошок білого або ма= йже білого кольору;

– капсули по 300 мг: тверді непрозорі желатинові капс= ули з кришечкою червоно-коричневого кольору і корпусом білого кольору. Вміст ка= псул – порошок білого або майже білого кольору.

Фар= макотерапевтична група. Аналгетики. Інші аналгетики та жарознижуючі засоби. Габапентиноїди. Код АТХ <= span class=3Drynqvb>N02<= span class=3Drynqvb>B F02<= span lang=3DUK style=3D'color:windowtext;mso-ansi-language:UK'>.

Фармакологічні властивості.=

Фар= макодинаміка.

Діюча речовина прегабалін= є аналогом гамма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-

5-метилгексанова кислота)].

Механізм дії

Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (α₂-δ білок) потенціалозалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).<= /p>

Клінічна ефективність і без= пека.

– Нейропатичний біль.

Під час досліджень встановлено, що препарат ефективний при лікуванні діабетичної нейропатії, постгерпетичної невралгії та ушкодження спинного мозк= у. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного<= /span> болю не вивчали.

Прегабалін вивчали у 10 контрольованих клінічних дослідженнях тривалістю до 13 тижнів з режимом застосування препарату двічі= на добу та у дослідженнях тривалістю 8 тижнів з режимом застосування препарату тричі на добу. Загалом профіль безпеки та ефективність обох режимів прийому були подібними.

У клінічних дослідженнях тривалістю до 12 тижнів при застосуванні прегабаліну для лікування нейропатичного болю при ушкодженні периферичної та центральної нервової системи зменшення болю спостерігалося після першого ти= жня та зберігалося протягом усього періоду лікування.

У контрольованих клінічних дослідженнях з вивчення периферичного нейропатичного болю у 35 % пацієн= тів, які отримували лікування прегабаліном, та у 18 % пацієнтів з групи плацебо спостерігалося покращення на 50 % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнтів, у яких не виникала сонливість, таке покращення спостерігалося у 33 % пацієнті= в групи прегабаліну, та у 18 % пацієнтів групи плацебо. Серед пацієнтів, у яких виникала сонливість, кількість пацієнтів, які відповіли на лікування, стано= вила 48 % у групі прегабаліну та 16 % у групі плацебо.

У контрольованих клінічних дослідженнях з вивчення нейропатичного болю центрального походження у 22 % пацієнтів, які отримували лікування прегабаліном, та у 7 % пацієнтів з групи плацебо спостерігалося покращення на 50 % за шкалою оцінки болю.=

– Епілепсія.<= /i>

Додаткове лікування.

Прегабалін вивчали під час 3 контрольованих клінічних дослідженнях тривалістю 12 тижнів з режимом застосування двічі або тричі на добу. Загалом профіль безпеки та ефективність для режимів прийому двічі та тричі на добу були подібними.

Зменшення частоти судомних нападів спостерігалося на першому тижні.

<= span style=3D'color:windowtext;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK'>Діт= и

Ефективність та безпека прегабаліну як допоміжного за= собу при епілепсії для дітей віком до 12 років та для підлітків не встановл= ені. Побічні реакції, що спостерігалися в дослідженні з вивчення фармакокінетики= та переносимості, до якого були включені пацієнти віком від 3 місяців до 16 років (n=3D65) з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у дорослих. Результати 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження за участю 295 дітей віком від 4 до 16 років та 14-денного плацебо-контрольованого дослідження за участю 175 дітей віком від 1 місяця до менше 4 років, метою яких була оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, та = двох відкритих досліджень безпеки тривалістю 1 рік за участю 54 дітей = та 431 дитини відповідно віком від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції, як пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» та «Фармакокінетика»).

У 12-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні ді= тям (віком від 4 до 16 років) призначали прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 150 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) або плацебо. Принаймні 50 % зменшення парціальних судомних нападів, у порівнянні з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р=3D0,0068 порівняно з плацебо), 29,1 % пацієнт= ів, які отримували прегабалін у дозі 2,5 мг/кг/добу (р=3D0,2600 порівняно з плацебо) та 22,6 % тих, хто отримував плацебо.
У 14-денному плацебо-контрольованому дослідженні дітям (віком від 1 місяця до менше 4 років) призначали прегабалін 7 мг/кг/добу, прегабалін 14 мг/кг/добу або плацебо. Медіанна добо= ва частота судом на вихідному рівні та на заключному візиті становила відповід= но 4,7 і 3,8 при застосуванні прегабаліну в дозі 7 мг/кг/добу, 5,4 та 1,4= при застосуванні прегабаліну в дозі 14 мг/кг/добу та 2,9 і 2,3 при застосуванні плацебо. Прегабалін у дозі 14 мг/кг/добу значно зменшував логарифмічно перетворену частоту парціальних судомних нападів у порівнянні з плацебо (p =3D 0,0223); прегабалін у дозі 7 мг/кг/добу не продемонстрував покращення порівняно з плацебо.

У 12-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні за участю пацієнтів із первинними генералізованими тоніко-клонічними (ПГТК) нападами 219 пацієнтам= віком від 5 до 65 років (з них 66 осіб віком від 5 до 16 років) було призначено прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу (максимум 300 мг/добу) або 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/доб= у) чи плацебо як допоміжну терапію. Принаймні 50 % зменшення частоти ПГТК нападів спостерігалося у 41,3 %, 38,9 % та 41,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу, прегабалін у дозі 10 мг/кг/добу та плацебо відповідно.

Монотерапія (для пацієнтів = зі щойно діагностованим захворюванням).

Прегабалін вивчали в одному контрольованому клінічному дослідженні тривалістю 56 тижнів з режимом застосування двічі на добу.= Прегабалін не досяг більшої ефективності порівняно з ламотриджино= м за оцінкою через 6 місяців кінцевої точки – відсутності судомних нападів. <= span class=3DSpellE>Прегабалін та ламотриджин= були однаково безпечними та добре переносилися.

– Генералізов= аний тривожний розлад.

Прегабалін вивчали у 6 контрольованих дослідженнях тривалістю 4-6 тижнів, в ході одного дослідження тривалістю 8 тижнів з участю пацієнтів літнього віку та одного довготривалого дослідження з вивчення профілактики рецидиву із 6-місячною подвійною сліпою фазою.

Полегшення симптомів генералізов= аного тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцінки тривоги (HAM-A) спостерігалося на першому тижні.

У контрольованих клінічних дослідженнях (тривалістю 4= -8 тижнів) у 52 % пацієнтів, які отримували прегабалін, та 38 % пацієнтів з гр= упи плацебо спостерігалося покращення на щонайменше 50 % загального показника H= AM-A від початкового рівня до кінцевої точки.

Під час контрольованих досліджень про нечіткість зору частіше повідомляли пацієнти, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало п= ри постійному застосуванні препарату. Офтальмологічне обстеження (у тому числі перевірка гостроти зору, формальна перевірка полів зору та дослідження очно= го дна при розширеній зіниці) проводили у понад 3600 пацієнтів під час контрольованих клінічних досліджень. Серед цих пацієнтів гострота зору погіршилася у 6,5 % пацієнтів, які отримували лікування прегабалі= ном, та у 4,8 % пацієнтів з групи плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4 % пацієнтів, які отримували лікування прегабаліном, та 11,7 % пацієнтів з гру= пи плацебо. Зміни на очному дні виявлено у 1,7 % пацієнтів, які приймали прегабалін, та 2,1 % пацієнтів з групи плацебо.

– Фіброміалгія

Ефективність= прегабаліну була встановлена в= одному 14-тижневому подвійно= му сліпому плацебо-контрольов= аному мультицентровому досліджен= ні (F1) та в одному 6-тижневому рандомізованому дослідженні відміни= (F2). У ці дослідження залучалися пацієнти з діагнозом «фіброміалгія» = на основі критеріїв Американського коледжу ревматології (поширений <= span class=3DSpellE>біль протягом 3 місяців в анамнезі та біль наявний в 11 або більше з 18 = ;специфічних больових точок). Дослідження продемонстрували зниження= болю за візуальною аналоговою шкалою. Покращення додатково було продемонстровано за загальною оцінкою пацієнта та за опитуванням щодо впливу фіброміалгії.

Діти<= /u>. Було проведене плацебо-контрольоване дослідження= тривалістю 15 тижнів= за участю 107 дітей віком 12-17 років і= з фіброміалгією, які застосовували препара= т прегабалін= у дозі
75-450 мг на <= span class=3DSpellE>добу. За результатами оцінки первинної кінцевої точки = ефективності (зміна загальної інтенсивності б= олю від базового рівня до тижня 15; розр= аховано за допомогою 11-бальної шкали оцінювання) було продемонстров= ано чисельно більше покращення стану пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо, але це покращення не досягло статистичної значущості. Найчастішими побічними реакціями, які спостерігали= ся у клінічних дослідженнях, були запаморочення, нудота, головний біль, збільшення маси тіла та стомлюваність. Загальний профіль безпеки у підлітків був подібним до такого у дорослих із фіброміалгією.

Фар= макокінетика.

Фармакокінетичні показники прегабаліну у рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які застосовували протиепілептичні препарати, та пацієнтів з хронічним болем.

Абсорбція.

Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальних концентрацій у плазмі крові протягом 1 години після разового та багаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегаба= ліну при пероральному застосуванні становить 90 % і більше та не залежить від до= зи. Після багаторазового застосування рівноважний стан досягається через <= /o:p>

24-48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення максимальної концентрації (C_max) приблизно на 25-30 % і подовження t_max приблизно на 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь йо= го абсорбції.

Розподіл.=

Доклінічні дослідження показали, що прегабалін проник= ає крізь гематоенцефалічний бар’єр у тварин. Прегабалін також проникає крізь плаценту у тварин і в молоко тварин у період лактації. У людини видимий об’= єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0= ,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові. <= /p>
Метаболізм.

У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Пі= сля введення дози радіоактивно міченого прегабаліну близько 98 % радіоактивних речовин виводиться з сечею у вигляді незміненого прегабаліну. N-метильований дериват прегабаліну= – основний метаболіт препарату, який визначався в сечі, становив 0,9 % від введеної дози. Під час доклінічних досліджень рацемізації S-енантіомера = прегабаліну в R-енантіомер не відбувалося.

Виведення.

Прегабалін виводиться із системного кровообігу в незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика. Ниркова недостатність»).

Для пацієнтів з порушеною функцією нирок та пацієнтів= на гемодіалізі необхідно коригувати дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Лінійність/нелінійність.

Фармакокінетика прегабаліну є лінійною у всьому рекомендованому діапазоні доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну с= еред пацієнтів є низькою (менше 20 %). Фармакокінетика багаторазових доз є передбачуваною на підставі даних, отриманих при введенні одноразової дози. Таким чином, немає потреби у плановому контролі концентрацій прегабаліну у плазмі крові.

Стать.

Результати клінічних досліджень свідчать про відсутні= сть клінічно значущого впливу статі на концентрацію прегабаліну у плазмі крові.=

Ниркова недостатність.

Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми за допомо= гою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну у плазмі кр= ові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки виведення нирками є основним шляхом виведення препарату, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно знижувати дозу препарату, а після гемодіалізу – приймати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Печінкова недостатність.

Спеціальних досліджень фармакокінетики за участю пацієнтів з печінковою недостатністю не проводили. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться з сечею переважно в незміненому стані, малоймовірно, що порушення функції печінки може значно впливати на концентрації прегабаліну у плазмі крові.

Діти

Фармакок= інетику прегабаліну оцінювали у дітей з епілепсією (вікові групи: від 1 до 23&nb= sp;місяців, від 2 до 6 років, від 7 до 11 років і від 12 до 16 років) при застосуванні доз 2,5&nb= sp;мг/кг/добу, 5 мг/кг/добу, 10 мг/кг/добу та 15<= span style=3D'color:windowtext;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK'>&nb= sp;мг/кг/добу у процесі дослідження з вивчення фармакокінетики та переносимості.

Після перорального застосування прегабаліну дітям натще час досягнення C_max у плазмі крові був у цілому аналогічним у всіх віков= их групах і становив від 0,5 години д= о 2&nb= sp;годин після прийому.

Значення= C_max і площі= під кривою залежності концентрації від часу (AUC) прегабаліну зростали лінійно зі збільшенням дози в кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до 30 кг значе= ння AUC= були нижчими на 30 %, що зумовлено збільшенням на 43&nb= sp;% кліренсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієн= тів порівняно з пацієнтами з масою тіла ≥ 30 кг.=

Кін= цевий t1/2 прегабаліну становив у середньому= приблизно 3-= 4&n= bsp;години у дітей віком до 6 років та 4-6 годин у дітей <= span class=3DSpellE>віком від 7 років.

У процес= і популяційного фармакокінетичного= аналізу було показано, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для кліренсу перорального прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою для <= span class=3DSpellE>уявного об’єму розподілу перорального прегабалі= ну, і цей зв’язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.

Фар= макокінетику прегабаліну у пацієнтів <= span class=3DSpellE>віком до 3&= nbsp;місяців= не= вивчали (див. розділи «Фармакодинаміка», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Пацієнти літнього віку (вік= ом від 65 років)

Кліренс прегабаліну має тен= денцію до зниження з віком. Це зниження клірен= су прегабаліну після перорального застосування узгоджується зі зниженням кліре= нсу креатиніну, повʼязаним зі збільшенням віку= . Пацієнтам із порушеннями функції нирок, пов’язаними з віком, може потребуватися зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця).

Період годування груддю

Фармакок= інетику прегабаліну при його застосуванні в дозі 150 мг кожні 12&nb= sp;годин (добова доза 300 мг) оцінювали у 10 жінок, які годували груддю, щонайменше через 12&nb= sp;тижнів після пологів. Год= ування груддю не впливало або мало незначний вплив на фармакокінетику = прегабаліну. Прегабалін <= span class=3DSpellE>потрапляв у грудне молоко= , при цьому його середні концентрації в рівноважном= у стані становили приблизно 76 % від концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля<= /span> з грудним молоком (при серед= ньому споживанні молока 150 мл/кг/добу) від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг на добу або у максимальній дозі 600 мг на добу, становить 0,31 або 0,62 мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані дози становлять приблизно 7 % від загальної добової дози матері у перерахуванні на міліграм= на кілограм.

Клі= нічні характеристики.

Показання.

Нейропатичний біль.

Препарат Прегадол показаний для лікування нейропатичного болю перифе= ричного або центрального походженн= я у дорослих.

<= span style=3D'color:windowtext'>Епілепсія.

Препарат Прегадол показаний дорослим як додаткове лікування при парціальних судомних нападах із вторинною генералізацією або = без неї.

<= span style=3D'color:windowtext'>Генералізований тривожний розлад.

Препарат Прегадол показаний для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.

<= span style=3D'color:windowtext'>Фіброміалгія.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої= з допоміжних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Прегабалін переважно екскретується в незміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2 % дози виділяється із сечею у вигляді метаболітів= ), не інгібує in vitro метаболізм = інших препаратів і не зв’язується з білками плазми крові, тому малоймовірно, що <= span class=3DSpellE>прегабалін може спричиняти фарма= кокінетичну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.

= Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз.=

У дослідженнях in vivo не спостерігали клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном= , карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, г= абапентином, лоразепамом, оксикодоном та етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретик= и, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліре= нс прегабаліну.

=

= Пероральні контрацептиви, норетистерон та/або етинілестрадіол.

Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами, норетистер= оном та/або етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з препаратів.<= /p>
= Лікарські засоби, що впливають на ЦНС.

Прегабалін може посилити дію етанолу та лоразепаму. У контрольованих клінічн= их дослідженнях одночасне введення багаторазових пероральних доз прегабаліну з оксикодоном= , лоразепамом або етанолом не спричиняло клінічно значу= щого впливу на функцію дихання. Після виходу препарату на ринок повідомляли про виникнення дихальної недостатності та коми у пацієнтів, які приймали прегаб= алін разом з іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію центральної нервової системи. Прегабалін, імовірно, посилює порушення когнітивних та основних рухових функцій, спричинених застосуванням ок= сикодону.

= Пацієнти літнього віку.

Спеціальних досліджень фармакодинамічної взаємодії за участю добровольців літнього віку не проводи= ли. Дослідження взаємодії проводили лише стосовно дорослих.

Особливості застосування.
= Пацієнти з цукровим діабетом

Деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції дози цукрознижувальних лікарських засобів.

= Реакції гіперчутливості.

Повідомляли про розвиток реакцій гіперчутливості, зокрема ангіоневротичн= ого набряку. При появі таких симптомів ангіоневротичного набряку як набряк обли= ччя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів слід негайно припинити застосування прегабаліну.
= Тяжкі шкірні побічні реакції (ВШПР)

Під час лікуванням прегабаліном рідко повідомлялося п= ро ВШПР, включаючи синдром Стівенса – Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), які можуть загрожувати життю або бути летальними. У разі пр= изначення прегабаліну слід проінформувати пацієнтів про такі ознаки та симптоми та ув= ажно стежити за їхнім станом щодо виник= нення шкірних реакцій. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, сл= ід негайно припинити прийом прегабаліну та розглянути альтернативне лікування = (у разі необхідності).

= Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки<= o:p>

Застосування прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматич= них випадків (падіння) у пацієнтів літнього віку.

Повідомляли про випадки втрати свідомості, сплутаності свідомості, погіршення розумової діяльності та когнітивних функцій. = Тому пацієнтів слід попередити, щоб вони проявляли обережність, поки не ознайомляться з = потенційною дією лікарського засобу.

= Розлади зору

Під час контрольованих досліджен= нь нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшос= ті випадків це явище зникало при продовженні терапії. У клінічних дослідженнях, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота випадків зниження гостроти зору та зміни поля зору була вищою у пацієнтів, = які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами з групи плацебо; частота <= span class=3DSpellE>фундоскопічних змін була вищою у пацієнтів, які отрим= ували плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Повідомл= яли про побічні реакції з боку органів зору, зокрема втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовими. Припинення= застосування прега= баліну може призвести до <= span class=3DSpellE>зникнення або зменшення цих симптомів з бок= у органів зору. =

= Ниркова недостатність

Пов= ідомляли про випадки розвитку ниркової недостатності, яка іноді = була оборотною після припинення прийому прегабаліну.

= Відміна супутніх протиепілептичних лікарських засобів

Наразі н= едостатньо даних щодо відміни супутніх протиепілептичних препаратів після досягнення контрол= ю над судомами в результаті додавання прегабаліну до лікування, що вже проводитьс= я, задля переходу на монотерапію прегабаліном.

= Застійна серцева недостатність

Заф= іксовано застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така= реакція спостерігалася здебільшого під час лікування прегабаліном нейропатичного болю у пацієнтів<= /span> літнього віку з наявними серцево-судинними порушеннями. Слід з обережністю застосовувати прегабалін таким пац= ієнтам. При припиненні застосу= вання прегабаліну це явище може зникнути.

= Лікування невропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку.

Під час лікування невропати= чного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побічних реакцій з боку центральної нервової системи та особливо сонливості була підвищеною. Це може бути пов’я= зано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад антиспастичних препаратів), необхідних для лікування цього стану. Ці дані слід враховувати, призначаючи прегабалін таким пацієнтам.

Пригнічення дихання

Повідомляли про тяжке пригнічення функції дихання, пов’язане з лікуванням прегабаліном. Пацієнти з порушеннями дихання, захворюваннями дихальної або центральної нервової системи, нирок, або такі, які приймають інші лікарські засоби, які пригнічують функції ЦНС, або пацієнти літнього віку можуть мати вищий ризик розвитку цієї тяжкої побічної реакції. У пацієнтів цієї групи може бути необхідним корекція дози.

= Суїцидальне мислення та поведінка.

Повідомляли про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували лікування протиепілептичними препаратами з приводу певних показань. Метааналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджен= ь протиепілептичних препаратів показав незначне підвище= ння ризику появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а наявні дані не виключають його існування у разі застосування прегабаліну.

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про вип= адки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували прегабалін (див. розділ «Побічні реакції»). Епідеміологічне дослідження з використанням дизайну самостійного контролю (порівняння періодів лікування з періодами без лікування у окремого пацієнта) продемонструвало підвищений ризик нових проя= вів суїцидальної поведінки та летальних випадків внаслідок самогубства у пацієн= тів, які отримували прегабалін.

Пацієнтам (та особам, які здійснюють догляд за пацієнтами) необхідно звернутися за медичною допомогою= у разі появи ознак суїцидального мислення або поведінки. Пацієнти повинні перебувати під наглядом щодо появи ознак суїцидального мислення та поведінк= и; слід розглянути можливість відповідного лікування. У разі суїцидального мислення та поведінки потрібно розглянути можливість відміни лікування прегабаліном.

= Погіршення функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Після виходу препарату на р= инок повідомляли про явища, пов’язані з погіршенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (непрохідність кишечнику, паралітична непрохідніс= ть кишечнику, запор) внаслідок прийому прегабаліну разом з лікарськими засобам= и, що можуть спричиняти запори, наприклад опіоїдними аналгетиками. При комбінованому застосуванні прегабал= іну та опіоїдів слід вжити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).

Одночасне застосування з опіоїдами

Рекоменд= ується обережність при призначенні прегабаліну одночасно з опіоїдами через ризик виникнення пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарсь= кими засобами та інші види взаємодій»). У дослідженні випадок-контроль осіб, які застосовують= опіоїди, підвищений ризик летальності, пов’язаної з <= span class=3DSpellE>опіоїдами, був у пацієнтів, які отримували терапію прегабаліном одночасно з опіоїдо= м, порівняно з таким при застосуванні лише опіоїдів (скориговане співвідношення шансів [aOR], 1,68 [95 % ДІ, 1,19–2,36]). Такий підвищений ризик спостерігав= ся при низьких дозах прегабаліну (≤ 300 мг, 1,52 aOR= [95 % ДІ, 1,04–2,22])= з тенденцією до збільшення ризику при високих дозах прегабаліну (><= span lang=3DEN-US style=3D'color:windowtext;mso-ansi-language:EN-US'> 300 мг, 2,55 aOR [95 % ДІ 1,24–5,06]).

Неправильне застосування, зловживання або залежність

Прегабалін може викликати лікарську залежність, навіть при його застосуванні в терапевтичних дозах. Повідомлялося про випадки зловживання та неправильного застосування. Пацієнти зі зловживанням психоактивними речовинами в анамнезі можуть мати вищий ризик неправильного застосування прегабаліну, зловживання та залежності, то= му таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. Перш ніж призначати прегабалін, слід ретельно оцінити ризик неправильного застосування, зловжив= ання або залежності.

За станом пацієнтів, які отримують прегабалін, слід спостерігати для виявлення симптомів неправильного застосування прегабаліну, зловживання або залежності, таких як розвиток звикання, перевищення дози та поведінка, спрямована на отримання препарату.

= Симптоми відміни

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової = або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про такі симптоми: безсоння, головний біль, нудота, тривожніс= ть, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, суїцидальні= думки, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, які вказую= ть на лікарську залежність. Поява симптомів відміни після припинення прийому прегабаліну може вказувати на лікарську залежність (див. розділ «Побічні реакції»). Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Якщо застосування прегабаліну необхідно припинити, рекомендується це робити поступово, протягом щонайменше 1 тижня незалежно в= ід показання (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час терапії прегабаліном або невдовзі після його відміни.

Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.

= Енцефалопатія.

Енцефалопатія виникала пере= важно у пацієнтів із супутніми захворюваннями, що можуть спричиняти енцефалопатію= .

Жінки репродуктивного віку/контрацепція
Застосування прегабаліну у першому триместрі вагітнос= ті може спричиняти значні вроджені дефекти у плода. Прегабалін не слід застосовувати в період вагітності, якщо користь для вагітної явно не переви= щує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного= віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування (ди= в. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Зас= тосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку/= засоби контрацепції для жінок і чоловіків.

Жінкам репродуктивного віку= слід використовувати ефективні засоби контрацепції.

Вагітність.

Дослідження на тваринах сві= дчили про репродуктивну токсичність.

Було показано, що прегабалін проникає= через плаценту щурів.

Прегабалін може<= /span> проникати через плаценту людини<= /span>.

Основні вроджені = вади розвитку

Дані скандинавськ= ого обсерваційного дослідження більш ніж на 2700 вагітностей, які піддалися впл= иву прегабаліну у І триместрі, показали більшу поширеність основних вроджених в= ад розвитку серед педіатричної популяції (живої або мертвонародженої), порівня= но з популяцією, яка не отримувала опромінення (5,9 % проти 4,1 %). Ризик розвит= ку основних вроджених вад розвитку серед педіатричної популяції, яка піддавала= ся впливу прегабаліну у І триместрі, був дещо вищим порівняно з популяцією, як= а не отримувала опромінення (коригований коефіцієнт поширеності та 95 % довірчий інтервал: 1,14 (0,96-1,35)), і порівняно з популяцією, яка піддавалася впли= ву ламотриджину (1,29 ( 1,01–1,65)) або дулоксетину (1,39 (1,07–1,82)). Аналіз= конкр= етних вад розвитку показа= в більш високий ризик вад розвитку нервової системи, очей, <= span class=3DSpellE>рото-лицьових щілин= , вад розвитку сечо-статев= их орган= ів, але цифри були неве= ликими, а оцінки неточними.= Прегабалін<= span style=3D'color:windowtext'> не слід застосовувати у період вагітності, якщо немає явної необхідності (якщо = користь для матері явно <= span class=3DSpellE>перевищує потенційний ризик для плода).

Годування груддю.

Прегабалін проникає у гру= дне молоко. Вплив прега= баліну на новонароджених/немовлят= невідомий. Необхідно прийняти рішення про припинення гр= удного годування або припи= нення терапії прегабаліном, беручи до уваги користь годування груддю для дитини та користь терапії для жінки.

Репродуктивна функція<= /o:p>

Клінічні дані щодо впливу прегабаліну на фертильність жінок відсутні.~~<= /s>~~

Під час клінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здор= ові добровольці чоловічої статі застосовували прегабалін у дозі 600 мг на = добу. Після застосування препарату протягом 3 місяців жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

Дослідження фертильності продемонструвало наявність негативного впливу на репродуктивну функцію самок щур= ів та наявність нег= ативного впливу на репродуктивну функцію та розвиток самців щур= ів. Клінічна значущ= ість цих результатів невідома.

Зда= тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Прегабалін може мати незначний або помірний впли= в на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Прегабалін може спричиняти запаморочення та сонливість і таким чином впливати на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами, від роботи зі складною технікою або від іншої потенційно небезпечної діяльності, поки не стане відомо, чи впливає цей лікарський зас= іб на їхню здатність до такої діяльності.<= /o:p>

Спосіб застосування та дози.

Препарат Прегадол = приймати незалежно від вживання їжі.

Даний лі= карський засіб призначений винятко= во для перорального застосування.

Дози

Діапазон доз становить від 150 до 600 мг на добу. Добову дозу розподіляти на 2 або 3<= /span> прийоми. Для зручності застосування доз < 300 мг на прийом рекомендується застосовувати Пр= егадол, капсули по 75= мг, а= бо Прегадол, капсули по 150 мг, або лікарські засоби з діюч= ою речовиною прегабалін у відповідному дозуванні.

= Невропатичний біль.

Лікування прегабаліном необхідно розпочинати з дози 1= 50 мг на добу, розподіливши її на 2 або 3 прийоми. Залежно ві= д ефек= тивності та індивідуальної переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу через 3-7 днів, а за потреби – до максимальної = дози 600 мг на добу ще через 7 днів.

= Епілепсія.

Лікування прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг = на добу, розподіливши її на 2 або 3 прийоми. Зал= ежно від = ефективності та індивідуальної переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Ще через од= ин тиждень дозу можна збільшити до мак= симальної&nb= sp;– 600&nb= sp;мг на добу= .

= Генералізований тривожний розлад.

Доза, яку розподіляють на 2 або 3 прийоми, може змінюватися у межах 150-600 мг на добу. Періодично слід переоцінювати необхідність продовження лікування.

Лікування прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг = на добу. Залежно від ефективності та індивідуальної переносимості препарату до= зу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня прийому. Після ще одн= ого тижня прийому прегабаліну дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через = один тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.

Фіброміалгія.

Рекоменд= ована доза для лікування фіброміалгії становить від 3= 00 до 450 мг на добу. Лікування слід розпочинати із застосування дози 75&nbs= p;мг 2 рази на добу (150 мг на добу). Залежно від ефективності та переносимості, дозу можна збільшувати до 150 мг 2 рази на добу (300 мг на добу) протягом одного тижня. П= ацієнтам, для як= их застосування дози 300 мг на добу є недостатньо ефективним, можна збіль= шити дозу до 225 мг 2 рази на добу (450 мг на добу). Хоча існує дослідження застосування дози 600 мг на добу, доказів того, що застосування цієї дози буде мати додаткову перевагу, немає; також така доза мала гіршу переносимість. Беручи до уваги дозозалежні побі= чні реакції, застосування доз вище 450 мг на добу не рекомендується. Оскільки Прегадол виводиться головним чином нирками, <= span class=3DSpellE>слід коригувати дозу преп= арату пацієнтам із порушенням функції нирок.

= Припинення лікування прегабаліном.

Відповідно до сучасної клінічної практики, припиняти лікування прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня незалежно від показань (див. розділ «Особливі заходи безпеки» та «Поб= ічні реакції»).

= Пацієнти з нирковою недостатністю.

Прегабалін виводиться з системного кровообігу у незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика»), зменшення дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок слід проводити індивідуально, відповідно до кліренсу креатиніну (CLcr), який визначають за формулою:

Прегабалін ефективно видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід підбирати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно приймати додаткову дозу препарату (див. таблицю 1).

Таблиця 1=

Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок

Кліренс креатиніну (CLcr) (мл/хв)

Загальна добова доза прегабаліну*

Режим застосування

Початкова доза (мг/добу)

Максимальна доза (мг/добу)

≥ 60

150**

600

2= або 3 рази на добу

≥ 30 – < 60

75**

300**

2= або 3 рази на добу

≥ 15 – < 30

25–50**

150**

1= або 2 рази на добу

< 15

25**

75**

1= раз на добу

Додаткова доза після гемодіалізу (мг)⁺

25**

100**

Одноразово

* Загальну добову дозу (мг/до= бу) слід розділити на кількість прийомів відповідно до режиму застосування, щоб отримати необхідну дозу (мг).

** Слід застосовувати прегаба= лін у відповідній лікарській формі.

= Пацієнти з печінковою недостатністю.

Для пацієнтів із печінковою недостатністю необхідност= і в корекції дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).

= Застосування пацієнтам літнього віку (від 65 років).

Для пацієнтів літнього віку через погіршення функції нирок може бути потрібним зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Особливо= сті застосування»).

Діти<= /span>.

Безпека та ефективність застосуван= ня прегабаліну дітям (віком до 18 років) не встановлен= і. Наявна на цей<= /span> час інформація наведена в = розділах «Фармакодинаміка», «Фармакокінетика» та «Побічні реакції», однак, на основі цієї інформації неможливо надати жодних рекомендацій= щодо дозування цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Найчастішими побічними реакціями у разі передозування прегабаліном були сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій= . Також надходили повідомлення про судоми. Зрідка повідомлял= и про випадки коми.

Лік= ування передозування прегабаліном полягає у загальних підтримувальних заходах та за потреби може включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).=

Побічні реакції.

У клініч= ній програмі з дослідження прегабаліну його отримали понад 8900&nb= sp;пацієнтів, з них 5600 – учасники подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень. Найчастішими побічними реакціями були запаморочення і сонливість. Побіч= ні реакції зазвичай були легкими або помірними.

В усіх контрольованих дослідженнях показник відміни препарату через побічні реакції становив 12 % серед пацієнтів= , які застосовували прегабалін, та 5 = ;% серед пацієнтів= , які отримували плацебо. Найчастішими побічними реакціями, що призвели до виключення з групи застосування прегабаліну<= /span>, були запаморочення та сонливість.

Нижче наведені всі побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж у одного пацієнта; ці побічні реакції зазначені за системами органів та за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до <&nb= sp;1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на о= снові наявних даних). У кожній групі за частотою виникнен= ня побічні реакції под= ано у порядку зменшення проявів.=

Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом осн= овного захворювання та/або супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

Під час лікування невропатичного = болю центрального походження вн= аслідок ушкодження спинного мозку<= /span> частота виникнення побічни= х реакцій загалом, побічних реакцій з боку Ц= НС та особливо сонливості була підвищеною (див. розділ «= Особливості застосування»).

Додаткові побічні реакції, пр= о які повідомляли після виходу прегабаліну на ринок, позначено курсивом у графі «Частота невідома».

Інфекції та інвазії

Часто: назофарингіт.

Кров і лімфатична система

Нечасто: нейтропенія.

Імунна система

Нечасто: гіперчутливість.

Рідко: ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, анафілактоїдні реакції.

Метаболічні розлади та порушення трофіки

Часто: підвищення апетиту.

Нечасто: втрата апетиту, гіпоглікемія.

Психіка

Часто: ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо.

Нечасто: галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудже= ння, депресія, пригнічений настрій, піднесений настрій, агресія, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір сл= ів, патологічні сновидіння, підвищення лібідо, аноргазмія, апатія.

Рідко: розгальмовування, суїцидальне мислення та поведінка.

Частота невідома: лікарсь= ка залеж= ність.

Нервова система

Дуже часто: запаморочення, сонливість, головний біль.=

Часто: атаксія, порушення координації, тремор, дизарт= рія, амнезія, порушення пам’яті, порушення уваги, парестезія, гіпестезія, седати= вний ефект, порушення рівноваги, летаргія.

Нечасто: синкопе, ступор,= міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактив= ність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, пор= ушення когнітивних функцій, порушення психіки, розлади мовлення, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, загаль= не нездужання, навколоротова парестезія, міоклонус.

Рідко: судоми, паросмія, гіпокінезія, дисграфія, гі= палгезія, залежність, мозочковий синдром, синдром зубчаст= ого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гійєна–Барре, внутрішньочерепна гіпертензія, маніакальні реа= кції, параноїдні реакції, розлади сну, паркінсонізм.

Органи зору

Часто: нечіткість зору, диплопія= , кон’юнктивіт.

Нечасто: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефекти поля зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астено= пія, фотопсія, сухість в очах, підвищене сльозовиділ= ення, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації, крововилив в око, світлобоязнь, набряк сітківки.

Рідко: втрата зору, кератит, осц= илопсія, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, зорова яскравість, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт.

Органи слуху і вестибулярний апарат

Часто: вертиго.

Нечасто: гіперакузія.

Серцево-судинна система

Нечасто: тахікардія, атріовентрикулярна блокада першо= го ступеня, синусова брадикардія, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, гіперемія, відчуття холоду в кінцівках.

Рідко: подовження інтервалу QT, синусова тахікардія, синусова аритмія.

= Поодинокі: синусова тахікардія, синусов= а брадикардія, синусова аритмія, відчуття холоду у кінцівках.=

Частота невідома: застійна серцева недостатність, подовження інтервалу QT.

Дихальна система

Часто: фаринголарингеальний біль.
Нечасто: задишка, носова кровотеча, кашель, закладені= сть носа, риніт, хропіння, сухість слизової оболонки носа.

Рідко: набряк легень, відчуття стиснення в горлі, ларингоспазм, апное, ателектаз, = бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання.

Частота невідома: набряк легенів.

Травний тракт<= /u>

Часто: блювання, нудота, запор, діарея, метеоризм, зд= уття живота, сухість у роті, гастроентерит.

Нечасто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреція слини, оральна гіпес= тезія, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкова кровотеча, мелена, набряк я= зика, ректальна кровотеча.

Рідко: асцит, панкреатит, набряк язика, дисфагія, афтозний<= span style=3D'color:windowtext;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK; mso-bidi-font-style:italic'> стоматит, виразка = стравоходу, періодонтальний абсцес.

Гепатобіліарна система

Нечасто: підвищений рівень печінкових ферментів*.

Рідко: жовтяниця.

Дуже рідко: печінкова недостатність, гепатит.

Шкіра і підшкірна клітковина

Часто: пролежні.

Нечасто: папульозне висип= ання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсути= зм, виразки шкіри, везикуло-бульозні висипання.

Рідко: синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермал= ьний некроліз, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхен= оїдний дерматит, меланоз, розлади з боку нігтів, петехіальні<= /span> висипання, пурпура, пустульозні висипання, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкі= рні та підшкірні вузлики.

Кістково-м’язова = система та сполучна тканина

Часто: м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’язів шиї.

Нечасто: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутість м’язів.

Рідко: рабдоміоліз.

Нирк= и та сечовидільна система

Нечасто: нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит.

Рідко: ниркова недостатність, олігурі= я, затримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломеруло= нефрит, пієлонефрит.

Репродуктивн<= /span>а система та <= span class=3DSpellE>молочні залози

Часто: еректильна дисфункція, імпотенція.<= /span>

Нечасто: статева дисфункція, затримка еякуляції, дисмен= орея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія.

Рідко: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшен= ня молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, бал= аніт, епідидиміт.

Загальні розлади та реакції у місці введення

Часто: периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичайні відчуття, підвищена втомлюваність.<= o:p>

Нечасто: генералізований набряк, набряк обличчя, відч= уття стиснення у грудях, біль, пірексія, спрага, озноб, астенія, відчуття нездужання, абсцес, запалення жирової тканини, реакції фоточутливості.=

Рідко: гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок.

Лабораторні дослідження

Часто: збільшення маси тіла.

Нечасто: збільшення рівня креатинфосфокінази в крові, збільшення рівня глюкози в крові, зменшення кількості тромбоцитів, збільшен= ня рівня креатиніну в крові, зменшення рівня калію в крові, зменшення маси тіл= а.

Рідко: зменшення рівня лейкоцитів у крові.

* Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).

У деяких пацієнтів після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалис= я симптоми відміни. Повідомляли про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, = суїцидальні= думки, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, які вказую= ть на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.

Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.

Діти. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у ході чоти= рьох досліджень, проведених з участю педіатричних пацієнтів з парціальними судом= ними нападами з вторинною генералізацією або без неї (12-тижневе дослідження ефективності та безпеки у пацієнтів віком від 4 до 16 років, n=3D295; 14-денне дослідження ефективності і безпеки у пацієнтів віком від 1 місяця до 4&n= bsp;років, n=3D175; дослідження фармакокінетики та переносимості препарату, n=3D65 та відкрите досліджен= ня безпеки тривалістю 1 рік, n=3D54), був подібний до профілю, який спостерігався в дослідженнях у дорослих <= span class=3DSpellE>пацієнтів з епілепсією. <= span class=3DSpellE>Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 12-ти= жневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт. Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 14-денному дослідженні т= ерапії прегабаліном, були = сонливість, інфекції верхніх дихальних шляхів і пірексія (див. <= span class=3DSpellE>розділи «Спосіб застосування та дози», «<= span class=3DSpellE>Фармакодинаміка» та «Фармакокіне= тика»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні ре= акції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнт= ам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюва= них побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему фармаконагляду за посиланням: https://аіsf.dec.gov.ua.

Термін придатності.

Капсули по 75 мг, 150 мг. 2 роки.
Капсули по 300 мг. 3 роки.

Умо= ви зберігання.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ˚С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.<= /span>

Упа= ковка.

Капсули по 75 мг, 150 мг. По 10 капсул у блістері, по= 3 або 6 блістерів у пачці.

Капсули по 300 мг. По 10 капсул у бліс= тері, по 3 блістери у пачці.

Кат= егорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробнич= ий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Місцезнаходження виробни= ка та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.

Кліренс креатиніну (CLcr) (мл/хв)	Загальна добова доза прегабаліну*	Режим застосування
Початкова доза (мг/добу)	Максимальна доза (мг/добу)
≥ 60	150**	600	2= або 3 рази на добу
≥ 30 – < 60	75**	300**	2= або 3 рази на добу
≥ 15 – < 30	25–50**	150**	1= або 2 рази на добу
< 15	25**	75**	1= раз на добу
Додаткова доза після гемодіалізу (мг)⁺
	25**	100**	Одноразово