ІНСТРУКЦІЯ <= /p>

для медичного застосування = лікарського засобу=

<= /span>

ГЕМОАКТИВ

(HEMOAСTIV)

Склад:

діюча речовина: = транексамова кислота;

1 мл розчину для ін’єкцій містить транексамової кислоти 100 мг;

допоміжна речовина: вода д= ля ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкц= ій.

Основні фізико-хімічні властивості= : прозор= ий безбарвний розчин.

Фармако= терапевтична група.

Антигеморагічні засоби. Інгібітори фібринолізу.
Код АТХ B02A A02.

Фармакологічні властивості<= /i>

Фармакодинаміка.

Транекса= мова кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу за участю транексамової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язується з плазміногеном при перетворенні за участю плазміну. Дія комплексу транексамової кислоти і плазміну на активність фібрину нижча, ніж дія тільки одного плазміну. Дані досліджень іn vitro показали, що високі дози транексамової кислоти зменшували показники активності вказаного комплексу.<= /span>

Педіатрична популяція (діти віком від 1 року).
У науковій літературі описано 12 досліджень ефективності в дитячій кардіохірургії, із залученням 1073 дітей; з них 631 пацієнт отримував транексамову кислоту. Стан біл= ьшості з них оцінювали в порівнянні з контрольною групою плацебо. Досліджувана популяція була гетерогенна стосовно віку, типу хірургічного втручання, дозування. Результати дослідження застосування транексамової кислоти свідча= ть про зниження втрати крові і зниження потреби застосування препаратів крові в педіатричній кардіохірургії при використанні штучного кровообігу /ШК/ (кардіопульмональний штучний кровообіг) під= час операцій з високим ризиком кровотечі, особливо в «ціанотичних» (із суттєвим порушенням кровообігу) пацієнтів а= бо пацієнтів, яким проводять повторну операцію. Як було встановлено, найбільш адаптований режим дозування може бути таким:

-          перше введення (навантажуваль= на доза) – болюсна інфузія 10 мг/кг, вводиться в пе= ріод після початкового наркозу і до розрізу шкіри;

-          безперервне введення шляхом інфузії 10 мг/кг/год або ін’єкційне введення в адаптер насоса штучного кровообігу в дозі, яка скоригована для процедури вказаного хірургічного втручання або в дозі, розрахованій відповідно до маси тіла пацієнтів –      <= /span>10 мг/кг, або введення в адаптер насоса штучного кровообіг та заключна ін’єкція у дозі 10 мг/кг наприкінці хірургічного втручання із застосуванням ШК.

Деякі да= ні дають змогу припустити, що безперервна інфузія є більш прийнятною, оскільки вона підтримуватиме терапевтичну концентрацію в плазмі протягом операції. Н= е було про= ведено ніяких специфічних досліджень співвідношення = доза/ефект або фармакокінетичних досліджень за участю дітей.

Фармакокінетика.

Абсорбціяікова концен= трація транексамової кислоти в плазмі швидко досягається після короткотермінової внутрішньовенної інфузії, після чого показники концентрації в плазмі почина= ють знижуватися мультиекспоненційно.

Розподіл. За терапевт= ичних рівнів у плазмі показник зв’язування транексамової кислоти з білками плазми становить близько 3 %; як вважається, показники зв’язування повністю пояснюються зв’язуванням з плазміногеном. Транексамо= ва кислота не зв’язується з сироватковим альбуміном. Початковий об’єм розподілу приблизно становить від 9 до 12 лі= трів.

Транексамова кислота проникає через плаценту. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 м= г/кг у вагітних жінок концентрація транексамової кислоти в сироватці знаходиться в діапазоні         10<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: UK'>–53 мкг/мл, тоді як концентрація в пуповинній крові – в діапазоні 4–31 мкг/мл. Транексамова кислота швидко проникає= в суглобову рідину і тканини синовіальної оболонки. Після внутрішньовенної ін= ’єкції 10 мг/кг у пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показники концентра= ції в суглобовій рідині були подібні до таки= х в сироватці. Показники концентрації транексамової кислоти в ряді інших тканин та рідин <= /span>співвідносні з показниками, що спостерігаються в крові (у грудному молоці – сота частка, у спинномозкової рідині – одна десята, у водянистій волозі ока – одна десята). Транексамова кислота була виявлена в спермі, де вона інгібує фібринолітичну активні= сть, але практично не впливає на міграцію (рухливість) сперматозоїдів.

Виведення. Лікарський засіб виділяєть= ся в основному з сечею у вигляді незміненої сполуки. Уринарна екскреція через механізм клубочкової фільтрації є основним шляхом елімінації. Нирковий к= ліренс практично еквівалентний плазмовому кліренсу = (від 110 до 116 мл/хв). Близько 90 % транексамової кислоти виводиться протягом п= ерших 24 годин після внутрішньовенного введення дози 10 мг/кг маси тіла. Період напіввиведення транексамової кислоти становить близько 3 годин. =

Особливі групи пацієнтів. Плазмова концентрація збільшується у пацієнтів з нирковою недостатністю. За участю дітей не було проведено ніяких специфічних фармакокін= етичних досліджень.

&n= bsp;

Клінічні характеристики.

Показання.

Кровотеча або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, як генералізованого, так і місцевого, у дорослих і дітей віком від 1 року.

Специфічні показання включают= ь:

- Кровотечі, обумовлені підвищеним загальним або місцевим фібринолізом, такі як:

- Менорагія і метрорагія;

- Шлунково-кишкові кровотечі;=

- Геморагічні розлади сечовивідного тракту, що виникли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок оперативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах;
- Отоларингологічні (видалення аденоїдів, тонзилектомія) та стоматологічні (видалення зубів) оперативні втручання;

- Гінекологічні операції або = ускладнення в акушерській практиці;

- Торакальні, абдомінальні та інші великі хірургічні оперативні втручання, наприклад серцево-судинна хірургія;

- Контроль крововиливів у зв'= язку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якого з компонентів препарату.
Гострий венозний або артеріальний тромбоз. Фібринолітичні стани з гострою тяжкою кровотечею через введення коагулопатичних засобів (антикоагулянтів), за винятком тих препаратів, які переважно здійснюють активацію фібринолітичної системи. Тяжка ниркова недостатність (існує ризик накопичення лікарського засобу). Судоми в анамнезі. Інтратекальне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введе= ння, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвитком судом)= .

Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Д= ослідження взаємодії лікарських засобів не проводили. Паралель= ний (одночасний) прийом антикоагулянтів повинен<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"'> відбувати= ся під суворим наглядом лікаря, що має досвід у цьому напрямку терапії. Лікарські препарати, що діють на гемостаз, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отри= мали лікування із застосуванням транексамової кислоти. В цих випадках існує ризик тромбоутворенн= я, наприкла= д при застосуванні естрогенів. Крім того, антифібринолітична дія препарату може бути антагоніз= ована при застосуванні тромболітиків. При внутрішньовенному краплинному введенні можна додавати гепарини.

Особливості застосування.

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та способу застосування:

- Внутрішньовенні ін’єкції слід робити дуже повільно.
- Транексамову кислоту не можна вводити внутрішньом’язово.

Судоми: у пацієнтів були зареєстровані випадки судом, пов’язані з лікуванням транексамовою кислотою. Під час операцій аортокоронарного шунтування (АКШ) більшість з вказа= них випадків були зареєстровані після внутрішньовенного введення транексамової кислоти у високих дозах. У разі застосування рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота післяопераційних судом була такою ж, як у пацієнтів, яким не застосовували цей лікарський засіб.

= Порушення зору: має бути приділена увага можливим офтальмологічним ускладненням, включаючи порушення зору, погіршення зору, порушення колірного зору. У вказаних випадках лікування сл= ід припинити. При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти (ін’єкції) мають бути призначені регулярні офтальмологічні обстеження (в то= му числі перевірка гостроти зору, колірного зору, очного дна, поля зору і т. д= .). За наявності та при виникненні патологічних офтальмологічних змін, пов’язан= их зокрема із захворюваннями сітківки, після відповідної консультації фахівця лікар повинен вирішити питання про необхідність та можливість довгостроково= го застосування транексамової кислоти (ін’єкції) в кожному окремому випадку індивідуально. =

Гематурія: у випадку гематурії із залученням верхніх сечо= вих шляхів може виникнути небезпека обструкції уретри.

Тромбоемболічні = ускладнення: перед призначенням транексамової кислоти слід розглянути фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. Пацієнтам з наявністю в анамнезі тромбоемболіч= них захворювань та хворим, у яких за д= аними сімейного анамнезу є ризик тромбоемболічних ускладнень (пацієнти з високим ризиком тромбофілії), транексамову кислоту (розчин для ін’єкцій) слід вводити тільки у випадках, коли є прямі життєві показання, = при цьому лікування слід починати після консультації фахівця, що має досвід у гемостазеології, і проводити під суво= рим наглядом лікаря.

Через наявність підвищеного ризику розвитку тромбозу транексамову кислоту слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують пероральні контрацептиви.

Дисемінована внутрішньосудинна коагуляція (ДВК): пацієнти з синдромом ДВК зазвичай не повинні одержувати лікування із застосуванням транексамової кислоти. = Якщо є необхідність у застосуванні транексамової кислоти, вона має бути призначена виключно за наявності перева= жної активації фібринолітичної системи з гострою тяжкою кровотечею. Встановлено,= що характерний гематологічний профіль= при цих станах наближається до такого: зменшується час формування еуглобулінового згустку; спостерігається подовжений протромбіновий час; наявні зниження рівня в плаз= мі фібриногену, факторів V і VIII, плазміногену фібринолізину і альфа-2 макрог= лобуліну; нормальні плазмові рівні Р і Р – комплексу; тобто фактори II (протромбін), = VIII і X; підвищені рівні в плазмі продуктів розпаду фібриногену; нормальний рів= ень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що за наявності основного хворобливого стану не можуть самі по собі змінитися різні елементи в цьому профілі. У та= ких гострих випадках для зупинки кровотечі разова доза 1 г транексамової кислоти часто є достатньою. Можливість застосування транексамової кислоти при синдр= омі ДВК у пацієнта слід розглядати тільки тоді, коли наявні відповідна гематологічна лабораторна база та накопичений клінічний досвід. =

Застосуван= ня у період вагітності або годування груддю.

Жінки дітородного віку під час лікування повинні використовувати ефективні засоби контрацепції.

Клінічних даних щодо застосування транексамової кислоти вагітним жінкам недостатньо.
Протягом першого триместру вагітності в якості запобіжного заходу призначення транексамової кислоти не рекомендується.

Є тільки обмежені клінічні да= ні щодо застосування транексамової кислоти при різних клінічних геморагічних станах під час другого і третього триместру вагітності, за якими неможливо ідентифікувати шкідл= ивий вплив на плід. Транексамову кислоту застосовувати під час вагітності можливо тільки у том= у випадку, якщо очікувана терапевтична користь виправдовує потенційний ризик.

Транексамова кислота виділяєт= ься у материнське молоко. Таким чином, грудне годування не рекомендується.
Відсутні клінічні дані про вплив транексамової кислоти на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотрансп= ортом або іншими механізмами відсутні.

Спосіб застосування та дози. <= /i>

Гемоакти= в вводять внутрішньовенно (краплинно, струминно).

Дорослі.

При генералізованому фібринолізі транексамову кислоту вводять внутрішньовенно, повільно, у дозі 1 г (2 ампули по 5 мл) або 15 мг/кг маси тіла кожні 6–8 годин, швидкість введення –            1 мл/хв.

При місцевому фібринолізі рекомендується застосовувати препарат починаючи з дози 500 мг (1 ампула по 5 мл) до 1 г (2 ам= пули по 5 мл) внутрішньовенно, повільно (приблизно 1 мл/хв)    2–3 рази на добу.<= /span>

Дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок. У разі ниркової недостатності застосування транексамової кислоти протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю. Для пацієнтів, які мають легку або помір= ну ниркову недостатність, дозування транексамової кислоти потрібно зменшити відповідно до показників рівня сир= оваткового креатиніну:

Таблиця 1

Сироватк= овий креатинін

Доза (внутрішньовенно)

Введення=

мкмоль/л

мг/10 мл

120 – 249

1,35 – 2,82

10 мг/кг

Кожні 12= годин

250 – 500

2,82 – 5,65

10 мг/кг

Кожні 24 години

> 500

> 5,65

5 мг/кг

Кожні 24 години

Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки корекц= ія дози не потрібна.

Застосуван= ня дітям.

Дітям віком від 1 року застосовують за показаннями (див. розділ «Показання»), дозування – близько 20 мг/к= г/день. Однак дані з ефективності, безпеки, <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>щодо особливостей= дозування при застосуванні дітям за вказаними= показаннями обмежені.

Аспекти ефективності, особливості дозування і безпеки застосування транексам= ової кислоти дітям, що перенесли операції на серці, не були досліджені в повному обсязі.
Застосування пацієнтам літнього вік= у. Зазвичай корекція дози не потрібна, якщо немає ознак ниркової недостатності.

Спосіб застосування

Введення має суворо обмежений режим = – повільне внутрішньовенне введення (ін’єкція/ інфузія).

Транексамову кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.

Внутрішн= ьовенна ін’єкція: транексамову кислоту потрібно вводити шляхом повільної болюсної ін’єкції протягом щонайменше 5 хвилин.

Внутрішн= ьовенна інфузія: транексамову кислоту потрібно змішати безпосередньо з такими розчи= нами для ін’єкцій /інфузій:

натрію хлорид 0,9 %, розчин для ін’єкцій; розчин для ін’єкцій Рінгера;
декстроза, розчин для ін’єкцій, 5 %; декстрин-40 в розчині декстрози для ін’єкцій (5 %) і декстрин-40 в розчині натрію хлориду 0,9 % для ін’єкцій; амінокислотний розчин.

&nb= sp;

Діти.

Максимальна разова доза для= діт= ей віком від 1 року –10 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза станови= ть 20 мг/кг маси тіла.

Передозування.

Випадки передозування не спостерігалися.

Симптоми передозування можуть включати запаморочення, головний біль, гіпотензію і судоми (конвульсії). Та= кож було показано, що судоми, як прави= ло, мають місце при більш високій частоті введення та характерні при збільшенні дози.

Лікування передозування симптоматичне.

Побічні реакції= .

Нижче зазначено побічні реакції, систематизовані відповідно до класифікатора MedDRA (основні класи систем органів). У межах кожного класу систем органів побічні реакції упорядковані за частотою. У кожній групі за частотою побічні реакції представлено в порядку зменшення серйозності. Частоту було визначено таким чином: дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100 до < 1/10); нечасто (> 1/1 000= до < 1/100), невідомо (не <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>можна оцінити за наявни= ми даними).

Таблиця 2

Клас MedDRA

(системи та органи)

Частота

Небажані ефекти<= /p>

Захворювання шкіри та підшкірної тканини

Нечасто

Алергічні дерматити

З боку травної системи

Часто

Діарея, блювання, нудота<= o:p>

З боку нервової системи

Невідомо

Судоми, зокрема у разі неправильного застосування

З боку органів зору

Невідомо

Порушення зору, включаючи порушення колірного зору<= /p>

З боку системи крові та лімфатичної системи

Невідомо

Нездужання, викликане гіпотонією, із втратою свідомості або без (як правило, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – пі= сля перорального прийому).

Артеріальна або венозна тромбоемболія на будь-яких ділянках

З боку імунної системи

Невідомо

Реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу

&nb= sp;

Терм= ін придатності. = 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. <= /o:p>

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Транексамову кислота для ін’єкцій не можна д= одавати до крові для переливання або до ін’єкційних розчинів, що містять лікарські засоби групи пеніцилінів.

Упаковк= а.

По 5 мл в ампулі, по 5 ампул у пачці з картону.

Категор= ія відпуску. За рецептом.

Виробни= к.

ПT. НОВЕЛЛ ФАРМАСЬЮТІКАЛ ЛАБОРАТОРІЗ

PT. NOVELL PHARMACEUTICAL LABORATORIES

<= /span>

Місцезнаходження виробника та його= адреса місця провадження діяльності.

ДжЛ. Ванахеранг № 35 Тладжунг Удік, Гунунг П= утрі Богор 16962, Індонезія

Jl. Wanaherang No. 35 Tlajung Udik, Gunung P= utri Bogor 16962, In= donesia

Заявник.

М.= Біотек Лтд

M.BiotechLtd

&nb= sp;

Місцезна= ходження заявника.

Гледстоун Хауз, 77-79 Хай Стріт, Егам ТВ20 9ГИ, Сурре= й, Велика Британія

Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY= , Surrey, United Kingd= om

Сироватк= овий креатинін	Доза (внутрішньовенно)	Введення=
мкмоль/л	мг/10 мл
120 – 249	1,35 – 2,82	10 мг/кг	Кожні 12= годин
250 – 500	2,82 – 5,65	10 мг/кг	Кожні 24 години
> 500	> 5,65	5 мг/кг	Кожні 24 години

Клас MedDRA (системи та органи)	Частота	Небажані ефекти<= /p>
Захворювання шкіри та підшкірної тканини	Нечасто	Алергічні дерматити
З боку травної системи	Часто	Діарея, блювання, нудота<= o:p>
З боку нервової системи	Невідомо	Судоми, зокрема у разі неправильного застосування
З боку органів зору	Невідомо	Порушення зору, включаючи порушення колірного зору<= /p>
З боку системи крові та лімфатичної системи	Невідомо	Нездужання, викликане гіпотонією, із втратою свідомості або без (як правило, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток – пі= сля перорального прийому). Артеріальна або венозна тромбоемболія на будь-яких ділянках
З боку імунної системи	Невідомо	Реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу