ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лікарського засобу

МОТОПРИД

(MOTOPRID= )=

Склад:

діюча речовина: ітоприду гідрохлорид;

1 таблетка містить 50 мг ітоприду гідрохлориду;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; кальцію кармелоза (кальцію карбоксиметилцелюлоза); кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат= ;

оболонка:<= /span> суміш для плівкового покриття Opadray II White: лактоза, моногідрат; гіпромелоза (гідроксипропі= лметилцелюлоза); поліетиленгліколь; титану діоксид (Е 171); триацетин.

<= /p>
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, круглої форми з двоопу= клою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Фармакотерапевтична група. Стимулят= ори перистальтики. Код АТ<= /span>X А03F A= 07.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:14.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>

Фармакологічні властивості.

Фар= макодинаміка.

Ітоприду гідрохлорид акт= ивує пропульсивну моторику шлунково-кишкового тракту завдяки антагонізму з допаміновими D_{2<=
/sub>-рецепторами та інгібуючій активності
ацетилхолінестерази. Ітоприду гідрохлорид активує вивільнення ацетилхоліну =
та
інгібує його розпад. Ітоприду гідрохлорид також чинить протиблювальну дію
завдяки взаємодії з D₂-рецептор=
ами,
локалізованими в хеморецепторній тригерній зоні, що було продемонстровано
дозозалежним інгібуванням апоморфініндукованого блювання у тварин. Дія ітоп=
риду
гідрохлориду є високоспецифічною щодо верхніх відділів шлунково-кишкового
тракту.}

Ітоприду гідрохлорид не впливає на рівень гастрину в сироватці крові.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Ітоприду гідрохлорид швидко та практично повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Його відносна біодоступність становить 60 %, що пов’язано з ефектом «першого проходження» через печінку. Їжа не впливає на біодоступність. Після застосування 50 мг ітоприду гідрохлориду Сmax досягається через 0,5 – 0,75 години та становить                      0,28 мкг/мл. При подальшому застосуванні лікарського засобу в дозах від 50 до 200 мг 3 рази = на добу впродовж 7 днів фармакокінетика ітоприду гідрохлориду та його метаболі= тів була лінійною з мінімальною кумуляцією.

Розподіл. Приблизно 96 % ітоприду гідрохлориду зв’язується з білками плазми кр= ові (переважно з альбуміном). Зв’язування з α₁-кислим глікопротеїном стано= вить менше 15 %.

Метаболізм. Ітоприду гідрохлорид активно біотрансформується в печінці. Ідентифіковано            3 метаболіти, тільки один з яких виявляє незначну активність, що не має фармакологічного значення (приблизно 2 – 3 % ітоприду гідрохлориду). Первинним метабол= ітом є N-оксид, що утворюється у результаті окиснення четвертинної аміно-N-диметильної групи.

Ітоприду гідрохлорид метаболізується під дією флавінзалежної монооксигенази (FMO3). Кількість та ефективність ізоферментів FMO у людини може відрізнятися залежно від генетичного поліморфізму, який інколи призводить до розвитку аутосомно-рецесивного стану, відомого під назвою триметиламінурія (синдром «рибного запаху»). У пацієнтів, хворих на триметиламінурію, Т_{1/2 збільшується.}

Згідно з даними фармакокінетичних досліджень in vivo ітоприду гідрохлорид не чинить інгібуючої або індукуючої дії щодо CYP2C19 = та CYP2E1. Застосування ітоприду гідрохлориду не впливає на вміст CYP або активність уридиндифосфатглюкуронізил-тр= ансферази.

Виведення. Ітоприду гідрохлорид та його метаболіти виводяться переважно зі сече= ю. Ниркова екскреція ітоприду гідрохлориду та його N-оксиду становила 3,7 % та 75,4 % відповідно після одноразового внутрішнього застосування лікарського засобу здоровим добровольцям у терапевтичній дозі.

Термінальний період напіввиведення (Т_1/2)ітоприду гідрохлориду становив приблизно                    6 годи= н.

&nb= sp;

Клінічні характеристики.

<= i>Показання.

Купірування шлунково-кишкових симптомів функціональної невиразкової диспепсії (хронічного гастриту), а саме: <= /o:p>

–        здуття живота;

–        відчуття швидкого насичення; =

–        біль та дискомфорт у верхній частині живота; =

<= ![if !supportLists]>–        анорексія;<= /p>
<= ![if !supportLists]>–        печія;

–        нудота; =

–        блювання. =

<= /b>

Протипоказання.

•   Під= вищена чутливість до ітоприду гідрохлориду та інших компонентів препарату.

•   Ста= ни, при яких підвищення скорочувальної активності шлунково-кишкового тракту може бути шкідливим, наприклад при шлунково-кишковій кровотечі, механічній обструкції або перфорації. =

<= i>Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Метаболічні взаємодії не очікуються у зв’язку з тим, що ітоприду гідрохлорид первинно метаболізується флавінмонооксигеназою= , а не ізоферментами системи цитохрому Р450. Ніяких змін щодо зв’язування з білками п= ри одночасному застосуванні з варфарином, діазепамом, диклофенаком натрію, тиклопідину гідрохлоридом, ніфедипіном та нікардипіну гідрохлоридом не спостерігалося. У зв’язку з тим, що ітоприду гідрохлорид виявляє гастрокінетичний ефект, він може впливати на всмоктування інших лікарських засобів, що застосовують одночасно перорально.

З особливою обережністю слід застосовувати лікарські засоби з вузьким терапевтичним індексом, уповільненим вивільненням або з кишковорозчинною оболонкою.

Противиразкові лікарські засоби, такі як цимети= дин, ранітидин, тепренон та цетраксат, не впливають на прокінетичну дію ітоприду гідрохлориду.

Антихолінергічні лікарські засоби можуть знижув= ати дію ітоприду гідрохлориду.<= /span>

<= /b>

Особливості застосування.

Ітоприду гідрохлорид посилює дію ацетилхоліну та може призвести до холінергічних побічних ефекті= в. Дані про довготривале застосування відсутні.

Загалом, ітоприду гідрохлорид пацієнтам літнього віку слід призначати з доцільною обережністю= та подальшим спостереженням, враховуючи підвищену частоту погіршеної функції нирок, печінки, супутніх захворювань або супутню терапію іншими лікарськими засобами у таких пацієнтів.

Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати даний лікарський засіб.<= /span>

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Фертильність. Даних щодо впливу ітоприду на = фертильність людини немає, = однак відомо, що дослідження на тваринах не вияв= или шкідливого впливу ітоприду.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>

Вагітність. Дані про застосування ітоприду вагітним жінкам відсутні або обмежені (менше 300 випадків результатів вагітності). <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>Дослідження на тваринах не вияви= ли ніякого прямого чи непрямого шкідливого токсичного ефекту на репродуктивну функцію. Як профілактичний захід бажано відмовитися від застосування ітоприду = під час вагітності.

Годування груддю. Ітоприд виділяється= у грудне молоко у тварин, але щодо виділення ітоприд= у у грудне молоко у людини даних недостатньо. Ризик для дитини, що знаходиться= на грудному вигодову<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>ванні, не може бути виключений. Рішення про припинення грудного вигодовування або припинення/призупинення прийому ітоприду слід приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини і користь лікування для жінки.

&n= bsp;

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Інформація щодо можливого впливу лікарського засобу Мотоприд на швидкість реакції відсутня, але під час вирішення питання щодо керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами необхідно врахувати можливість виникнення запаморочення.

<= /b>

<= i>Спосіб застосування та дози.

Для дорослих рекомендована доза становить150 мг= на добу (по 1 таблетці (50 мг) 3 рази на добу перед вживанням їжі). Зазначена = доза може бути знижена з урахуванням віку пацієнта та симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).

Відомо, що під час клінічних досліджень тривалі= сть застосування ітоприду гідрохлориду становила до 8 тижнів.=

Діти.

Безпека застосування ітоприду гідрохлориду дітям віком до 16 років не встановлена.

<= i>

<= i>Передозування.

Лікування.= У разі надмірного передозування необхідно вжити звичайних заходів щодо промивання шлунка та провести симптоматичне лікування.
<= i>

<= i>Побічні реакції.

За даними літератури, нижченаведені побічні реакції спостерігалися з наведеною частотою у 998 пацієнтів, які отримували ітоприд= в 4 клінічних плацебо-контрольованих дослідженнях, 4 клінічних порівняльних дослідженнях і 13 неконтрольованих інтервенційних клінічних дослідженнях зі стандартною добовою дозою ітоприду 150 мг або менше. Побічні ре= акції класифіковано за системами органів (згідно з MedDRA) та за частотою виникнення: часті (від > 1/100= до <1/10) і нечасті (від > 1/1000 до <1/100). У категоріях «дуже часто» (> 1/10), «рідко» (від > 1/10 000 до <1/1000) та «дуже рідко» (<1/10 000) побічних реакцій не виявлено. З боку травної системи: <= /i>часті – біль у животі, діарея; нечасті – підвищене слиновиділення.

З боку нервової системи: нечасті – запаморочення, головн= ий біль.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасті – висипання.

Лабораторні дослідження: нечасті – підвищений рівень амінотрансферази, знижене число білих кров'яних тілець.

Побічні реакції зі спонтанних повідомлень, про які повідомлялось у = процесі постмаркетингового застос= ування. Неможливо точно оцінити частоту виник= нення за наявними даними.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: гіперчутливість, включаючи анафілактоїдну реакцію.

З боку ендокр= инної системи: підвищений рівень пролактину в крові.

З боку н= ервової системи: .

З боку травної системи: біль у животі, діарея, запор; підвищене слиновиділення, нудота.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, еритема і свербіж<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

Лабораторні дослідження: підвищення р= івня АСТ,= АЛТ, ГГТ, лужної фосфатази, білірубіну в крові.

Повідомлення про небажані побічні реакції.<= /o:p>

Повідомлен= ня про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному= для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці.

По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери в пачці.

По 10 таблеток у блістері; по 4 блістери в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

<= /p>
Виробник. АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua.