= ІНСТРУКЦІЯ

= для медичного застосування лікарського засобу

= Нувіджил^®

= (Nuvigil^®)

Склад:

діюча речовина:= армодафініл;

1 таблетка містить армодафінілу 50 мг або 150 мг, або 250 мг;

= допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, повідон К29/32, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.

Лікарська форма. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"'>= Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості.

Таблетки по 50 мг: круглі, від білого до майже білого кольору таблетки з тисненням з одного боку та «205» з іншого боку;

таблетки по 150 мг: овальні, від білого до майже білого кольору таблетки з тисненням з одного боку та «215» з іншого боку;

таблетки по 250 мг: овальні, від білого до майже білого кольору таблетки з тисненням з одного боку та «225» з іншого боку.

= Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на нервову систему. Психоаналептики. Психостимулятори, засоби, що застосовуються при синдромі дефіциту уваги з гіперактивністю, та ноотропні препарати. Симпатоміметики центральної дії. Армодафініл.<= /p>

Код АТХ N06B A13.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Армодафініл – це (R)-енантіомер модафінілу, який є сумі= шшю 1:1 (R)- і (S)-енантіомерів.

= = Механізм, за яким армодафініл сприяє підтриманню стану бадьорості, невідомий. Армодаф= ініл має фармакологічні властивості, аналогічні модафінілу, відповідно до результатів досліджень у тварин і досліджень invitro= = . ()- і (S)-енантіомери чинять однакову фармакологічну дію у тварин.

= = Дія армодафінілу і модафінілу, що зумовлює підтримання стану бадьорості, подібна до дії симпатоміметичних засобів, включаючи амфетамін і метилфенідат, хоча їхній фармакологічний профіль відрізняється від профілю цих симпатоміметичних амі= нів.

= = Армодафініл – це непрямий агоніст дофамінових рецепторів. Як армодафініл, так і модафін= іл in vitro зв’язуються із переносником дофамін= у і пригнічують зворотне захоплення дофаміну. Для модафінілу ця активність була пов’язана in vivo<= /i>= зі зростанням позаклітинних рівнів дофаміну у деяких зонах мозку тварин. У генетично модифікованих мишей, у яких був відсутній дофаміновий переносник = (), модафініл не спричиняв стану бадь= орості, що свідчить про те, що ця дія залежить від DAT. Проте ефект сприяння стану бадьорості, зумовлений модафінілом, на відміну в= ід ефекту амфетаміну, у щурів не нівелювався антагоністом дофамінових рецептор= ів галоперидолом. Окрім того, інгібітор синтезу дофаміну альфа-метил-п-тирозин блокує дію амфетаміну, проте не блокує локомоторну активність, викликану модафінілом.<= o:p>

= = Окрім ефекту бадьорості і підвищення локомоторної активності у тварин, модафініл = може чинити психоактивну і ейфоричну дію, зміни настрою, відчуттів, мислення і емоцій, типові для інших стимуляторів ЦНС у людини. Модафініл має підкріплю= ючі властивості, як це показує самостійне застосування препарату у мавп, яких попередньо навчили самостійно застосовувати кокаїн; модафініл був частково визначений як подібний до стимулятора.

Клінічні д= ослідження

= = Ефективність Нувіджилу^® для покращення стану бадьорості була встановлена при таких розладах: синдром обструктивного апное сну/гіпопное сну (СОАГС), нарколепсія і хронічне порушення сну (внаслідок розладу циклу «со= н – бадьорість») при позмінній роботі (ХПСПР).

= = Для кожного клінічного дослідження параметром статистичної значущості вважали значення р ≤ 0,05.

= Синдром обструктивного апное сну/гіпопное сну (СОАГС)

= = Ефективність Нувіджилу^® для підтримання стану бадьорості у пацієнтів із надмі= рною сонливістю внаслідок СОАГС була встановлена у 12-тижневих багатоцентрових плацебо-контрольованих подвійно сліпих дослідженнях паралельних груп амбулаторних пацієнтів, які відповідали критеріям Міжнародної класифікації порушень сну (ICSD) для СОАГС (які також відповідали критеріям Американської психіатричної асоціації DSM IV-TR).

= У першому дослідженні 3021 загалом 395 пацієнтів із СОАГС рандомізували для отримання Нувіджилу^® 150 мг/добу, Нувіджилу^® 250 мг/д= обу або плацебо. Пацієнти, які застосовували Нувіджил^®, показали статистично значуще покращення здатності підтримувати стан бадьорості порів= няно з пацієнтами, що приймали плацебо, за вимірюванням ТПБ (тесту підтримки ста= ну бадьорості) при останньому візиті.

= У другому дослідженні 3025 263 пацієнти з= СОАГС були рандомізовані для отримання Нувіджил= = у^® 150 мг/= добу або плацебо. Пацієнти, які застосовували <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-ansi-la= nguage: RU'>Нувіджил^®, виявили статистично значуще покращення здатності підтримувати стан бадьорос= ті порівняно з пацієнтами, що приймали плацебо, за показниками ТПБ.=

= = В усіх дослідженнях Нувіджил^® не вплива= в на нічний сон, який оцінювався за допомогою полісомнографії.=

= Нарколепсія

= = Ефективність Нувіджилу^® для покращення стану бадьорості у пацієнтів із надмір= ною сонливістю, асоційованою із нарколепсією, встановили у 12-тижневому багатоц= ентровому плацебо-контрольованому подвійно сліпому дослідженні за участю паралельних = груп амбулаторних пацієнтів, які відповідали критеріям Міжнародної класифікації порушень сну при нарколепсії. Загалом 196 пацієнтів рандомізували для отрим= ання у^® 150 мг/добу або 2= 50 мг/добу або плацебо. Пацієнти, які застосовували Нувіджил= ^=
®, виявили статистично значуще покращення здатності зберігати стан бадьорості порівняно з пацієнтами, що приймали плацебо, за показниками ТПБ.

Нувіджил^® не вплива= в на нічний сон, який оцінювався за допомогою полісомнографії.=

= Хронічне порушення сну (внаслідок розладу циклу «сон – бадьорість») при позмінній роботі (ХПСПР)

= = Ефективність Нувіджилу^® для покращення стану бадьорості у пацієнтів із надмір= ною сонливістю, асоційованою з ХПСПР, показали у 12-тижневому багатоцентровому<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> плацебо-контрольованому подвійно сліпому клінічному дослідженні за участю паралельних груп. Загалом 254 пацієнти з Х= ПСПР були рандомізовані для отримання Нувіджилу^® 150 мг/добу або плацебо. Нувіджил^® не вплива= в на денний сон, який оцінювався за допомогою полісомнографії.=

Фармакокінетика.

= = Після застосування одноразової і багаторазових пероральних доз армодафініл демонс= трує лінійну, незалежну від часу кінетику. Підвищення системної експозиції пропо= рційне у діапазоні доз від 50 до 400 мг. Після 12 тижнів застосування лікарського засобу не спостерігалося залежної від часу зміни в кінетиці. Очевидний рівноважний стан армодафінілу досягався після 7 днів застосування. При рівноважному стані системна експозиція армодафінілу у 1,8 раза перевищує ек= спозицію після одноразової дози. Профілі концентрація-час для (R)-енантіомера після застосування одноразової дози 50 мг Нувіджилу^® або 10= 0 мг препарату Modavigil^® [модафіні= л, 1:1 суміш (R)- і (S)‑енантіомерів] практично збігалися. Проте C_max= та 0-∞ армодафін= ілу у рівноважному стані були вищими відповідно на 37 % і 70 % після прийому 200 мг Нувіджилу^® порівняно з відповідними значеннями модафінілу після застосування 200 мг модафінілу внаслідок швидшого кліренсу (S)-енантіомера (період напіввиведення близько 4 годин ) у порівнянні із (R= )-енантіомером.

= Всмоктування
= Нувіджил^®= швидко всмоктується після перорального застосування. Абсолютну пероральну біодоступність визначити не вдалось через нерозчинність армодафінілу у воді= , що робить неможливим внутрішньовенне введення.

= Вплив їжі. Вплив їж= і на пероральну біодоступність Нувіджилу^®вважається мінімальним; проте після прийому їжі час досягнення пікової концентрації (T_m_а_x) може збільшитися приблизно на 2–4 години. Оскільки подовження = також пов’язане із більш пізніми підвищеними концентраціями у плазмі, прийом їжі потенційно може впливати на початок і тривалість фармакологічної дії Нувіджилу^®.

= Розподіл

= = Нувіджил^® має уявний об’єм розподілу приблизно 42 л. Дані про зв’язування армодафініл= у із протеїнами плазми відсутні. Проте модафініл помірно зв’язується із протеїна= ми плазми (близько 60 %), переважно з альбумінами. Потенціал взаємодії Ну= віджилу^® з лікарськими засобами, які активно зв’язуються з протеїнами, вважається мінімальним.

= Метаболізм

= = Дані in vitro та invivo<= /i> показують, що армодафініл проходить гідролітичне дезамінування, -окислення і гідроксилювання ароматичного кільця із подальшою глюкуронідною кон’югацією гідроксильованих сполук.

= = Амідний гідроліз є єдиним найбільш важливим шляхом метаболізму, а другий за значенн= ям – це утворення сульфону через цитохром P= 450()3A4/5. Інші продукти окислення vitro= = утворюються занадто повільно, щоб визна= чити відповідальні за них ферменти. Тільки два метаболіти досягають значної концентрації у плазмі [(R= )-модафінілу кислота і модафінілу сульфон].

= = Дані про розподіл, метаболізм і виведення Нувіджилу^® відсутні. Проте модафініл елімінується переважно шляхом метаболізму у печінці, і менше 10&n= bsp;% вихідної сполуки виділяється із сечею. Через 11 днів після застосування дози визначали 81 % вихідної радіоактивності, переважно у сечі (80 % порівняно з 1 % у калі).

= Виведення

= = Після перорального застосування Нувіджилу^{®
армодафініл показує очевидне моноекспоненційне зниження пікових плазматичних
концентрацій. Очевидний кінцевий}t= 1/2 = становить близько 15 годин. Пероральний кліренс Нувіджил= = у^® становить приблизно 33 мл/хв.

= Особливі групи пацієнтів<= /span>

= Діти

= = Фармакокінетику армодафінілу у дітей не досліджували.

= Вік

= У клінічному дослідженні системна експозиція армодафінілу була приблизно на 1= 5 % вищою у пацієнтів літнього віку (віком ≥ 65 років, =3D24), що відповідало приблизно на = 12 % нижчому пероральному кліренсу (CL= /), у порівнянні із молодшими суб’єкт= ами (віком 18–45 років, N=3D25). Си= стемна експозиція армодафінілу кислоти (метаболіту) була вищою приблизно на 61&nbs= p;% і 73 % відповідно для C_max= та 0-∞ у порівня= нні із молодшими суб’єктами. Системна експозиція сульфонового метаболіту була приблизно на 20 % нижча у пацієнтів літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами. Аналіз підгруп суб’єктів літнього віку показав, що суб’єкти вік= ом ≥ 75 років і 65–74 років мали нижчий пероральний кліренс відповідно приблизно на 21 % і 9 % проти молодших суб’єктів. Середня кількіс= ть у крові була приблизно на 10 % вища у суб’єктів 65–74 років (=3D17) і на 27 % вища у суб’єкт= ів ≥ 75 років (N=3D7) у по= рівнянні із молодшими суб’єктами. Ці зміни не вважаються клінічно значущими для пацієнтів літнього віку, проте, оскільки деякі старші пацієнти мають вищу середню концентрацію армодафінілу у крові, для них слід розглянути застосув= ання нижчих доз.

= Стать

= = Популяційний аналіз фармакокінетики не свідчить про вплив статі пацієнта на фармако= кінетику армодафінілу.

= Расова приналежність

= = Вплив расової приналежності пацієнта на фармакокінетику армодафінілу не вивчався.=

= Порушення функції нирок

= У дослідженні разової дози 200 мг модафінілу тяжка хронічна ниркова недостатн= ість (кліренс креатиніну ≤ 20 мл/хв) не впливала значуще на фармакокінетику модафінілу, проте експозиція модафінілу кислоти (метаболіту) зросла у 9 раз= ів. Існує недостатньо даних для визначення безпеки і ефективності застосування = Нувіджилу^® (армодафінілу) пацієнтам зі слабкими, помірними або тяжкими розладами нирок= .

= Порушення функції печінки=

= = Пероральний кліренс модафінілу був знижений приблизно на 60 % у пацієнтів із цироз= ом печінки (клас B або C за Чайлдом – П’ю), а концентрація рівноважного стану була удвічі вищою за показники у звичайних пацієнтів. Відповідно, дозу Нувіджилу^® пац= ієнтам із тяжкими розладами печінки слід знижувати (див. розділи «Спосіб застосува= ння та дози», «Особливості застосування»). Існує недостатньо даних про застосув= ання у^® (армодафінілу) залежно= від ступеня ураження печінки.

= Доклінічні дослідження

= Генотоксичність

= = Армодафініл показав негативний результат тесту на зворотні мутації бактерій in vitro та тесту на хромосомні аб= ерації in vitro лімфоцитів людини. Мод= афініл показав негативний результат серії тестів in vitro (наприклад, тест на зворотні мутації бактерій, тест на TK (тимідинкіназу) мишачої лімфоми, тест на хромосомні аберації лімфоцитів люд= ини, тест на трансформацію мишачих ембріональних клітин BALB/3T3) та in vivo (мікронуклеарний тест кліт= ин кісткового мозку мишей). Ці дослідження свідчать, що армодафініл має низький генотоксичний потенціал.

= =

Клінічні характеристики.=

Показання.=

– Для підтримання стану бадьорості у пацієнтів з надмірною сонливістю при синдромі обструктивного апное сну/гіпопное сну (як доповнення до терапії методом постійного позитивного тиску в дихальних шлях= ах (CPAP-терапії));

– для лікування надмірної сонливості, пов’язаної= з помірним та тяжким хронічним порушенням сну (внаслідок розладу ци= клу «сон – бадьорість») при позмінній роботі, коли нефармакологічні втручання є неуспішними або недоцільними;

– для підтримання стану бадьорості у паціє= нтів з надмірною денною сонливістю, пов’язаною з нарколепсією.=

Протипоказання.

– Гіперчутли= вість до модафінілу, армодафінілу або до будь-яких інших компонентів препарату;

– лікарський засіб протипоказаний вагітним, жінк= ам, які планують вагітність, і жінкам, які можуть завагітніти (які не використовують ефективні засоби контрацепції, див. розділ «Особливості застосування. Ембріофетальна токсичність»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.=

= = Результати іnvitro= показали, що армодафініл слабко індукує активність CYP12 і, можливо, CYP3 залежно від концентрації та оборотно інгібує активність CYP219. In= vivo<= /i> армодафініл індукує CYP26. Армодафініл не впливає на інші ферменти CYP. Дослідження in vitro показало, що армодафініл є субстрат= ом -глікопротеїну.

= Потенційні взаємодії з лікарськими засобами, які інгібують чи індукують ізоферменти цитохрому Р450 або метабол= ізуються ізоферментами цитохрому Р450 та іншими печінковими ферментами

= = Існування численних шляхів метаболізму армодафінілу, а також той факт, що метаболічний шлях, не пов’язаний з CYP, є найбільш швидким у метаболізмі армодафінілу, с= відчать, що існує низька ймовірність значного впливу на загальний фармакокінетичний профіль Нувіджилу^® внаслідок інгібування CYP при одночасному застосуванні інших лікарських засобів.

= = Проте через часткову участь ферментів CYP= 3 у метаболічній елімінації армодафін= ілу одночасний прийом потужних індукторів CYP= 34/5 (наприклад карбамазепіну, окскарбазепіну, фенобарбіталу, фенітоїну, рифабутину, рифампіну і препараті= в звіробою) або інгібіторів CYP34/5 (наприклад інгібіторів протеази: ритонавіру, індинавіру, нелфінавіру, саквінавіру; кларитроміцину, еритроміц= ину, хлорамфеніколу, кетоконазолу, ітраконазолу, нефазодону, дилтіазему і верапамілу) може змінювати концентрацію армодафінілу у плазмі.

= Потенціал Нувіджилу^®⁼змінювати метаболізм інших лікарських засобів шляхом індукції або пригнічення ферментів

= Лікарські засоби, що метаболізуються= CYP3A= 4/5

= = Дані іnvitro= показали, що метаболіт армодафінілу модафінілу сульфон є слабким індуктором активності CYP3A. У клінічному дослідженні одночасне застосування Нувіджилу^® 250 мг призвело до зниження системної експозиції мідазоламу на 32 % після одн= оразової пероральної дози 5 мг і на 17 % після одноразової внутрішньовенної доз= и 2 мг. Відповідно, рівень у крові і ефективність лікарських засобів, які є субстра= тами ферментів CYP3A (наприклад стероїдних контрацептивів, циклоспорину, мідазоламу і триазоламу= ), може знизитись після початку одночасного застосування Нувіджилу^®= , а отже, може бути потрібна корекція дози.

= У клінічному дослідженні одночасне застосування Нувіджилу^®250 мг = із карбамазепіном 400 мг/добу призвело до зниження середньої системної експози= ції карбамазепіну приблизно на 25 %. Може бути потрібна корекція дози карбамазепіну при = одночасному застосуванні з Нувіджилом^®, особливо на початку = або при припиненні одночасного застосування цих лікарських засобів.

= В окремому клінічному дослідженні одночасний прийом Нувіджилу^®250= мг із кветіапіном у добовій дозі 300–600 мг призвів до зниження середньої сист= емної експозиції кветіапіну приблизно на 29 %. Корегувати дозу не потрібно.<= o:p>

= = При прийомі з Нувіджилом^®рівні циклоспорину у крові можуть знизитись. При одночасному прийомі цих лікарських засобів слід контролювати концентрацію циклоспорину у крові і проводити відповідну корек= цію дози циклоспорину.

= Лікарські засоби, що метаболізуються= CYP1A= 2

= = Результати іnvitro= показали, що армодафініл та його метаболіт модафінілу сульфон є слабкими індукторами CYP1A2 залежно від концентрації. Проте у клінічному дослідженні, в якому застосову= вали як маркерний субстрат кофеїн, не виявлено значущого впливу на активність 1A2.

= Лікарські засоби, що метаболізуються= CYP2C= 19

= = Дані іnvitro= показали, що армодафініл і ще більшою мірою його метаболіт модафінілу сульф= он є оборотними інгібіторами активності CYP= 219. У клінічному дослідженні одночас= не застосування Нувіджилу^®400 мг призводило до 40 % зростання= експозиції омепразолу після одноразової пероральної дози 40 мг в результаті помірного пригнічення активності CYP= 219. Отже, може бути потрібне зниження дози деяких лікарських засобів, які є субстратами CYP219 (наприклад фенітоїну, діазепаму, = пропранололу, омепразолу, езомепразолу і кломіпраміну) при одночасному застосуванні із Ну= віджилом^®.

= Лікарські засоби, що метаболізуються= CYP2B= 6

= = Дані іnvitro= показали, що рацемічний модафініл є слабким індуктором активності 2B6 залежно від концентрації.

= Взаємодія з лікарськими засобами, активними щодо ЦНС

= = Одночасне застосування Нувіджилу^®з кветіапіном знижувал= о системну експозицію кветіапіну.

= = Дані щодо специфічних взаємодій Нувіджилу^®з іншими лікарськими засоб= ами, активними щодо ЦНС, відсутні. Проте на Нувіджил^®можна екстрапол= ювати таку інформацію щодо модафінілу.

= = Одночасне застосування модафінілу і метилфенідату або декстроамфетаміну не викликало значущих змін фармакокінетичного профілю модафінілу або будь-якого з цих стимуляторів, хоча всмоктування модафінілу подовжувалося приблизно на одну годину.

= = Одночасне застосування модафінілу з кломіпраміном не змінювало фармакокінетичний проф= іль жодного із засобів. Проте у одного пацієнта із нарколепсією під час лікуван= ня модафінілом було виявлено підвищення рівня кломіпраміну і його активного метаболіту дезметилкломіпраміну.

= = Дані щодо взаємодії Нувіджилу^®або модафінілу з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) відсутні. Отже, при одночасному застосуванні інгібіт= орів МАО і Нувіджилу^® слід виявляти обережні= сть.

= Взаємодія із P= -глікопротеїном

= = Одне дослідження in vitro= показало, що армодафініл є субстратом, проте не інгібітором Р‑глікопр= отеїну. Клінічний вплив пригнічення Р-глікопротеїну на біодоступність армодафінілу невідомий.

= Взаємодія із іншими лікарськими засо= бами

= = Дані щодо взаємодії Нувіджилу^®із іншими лікарськими засобами відсутн= і. Проте на Нувіджил^®можна екстраполювати таку інформацію щодо модафінілу.

= = Одночасне застосування модафінілу і варфарину не викликало значущих змін профілів фармакокінетики (R)- і ()-варфарину. Проте, оскільки у цьому дослідженні застосовували тільки одноразову дозу варфарину, взаємодії не мо= жна виключити. Тому при одночасному застосуванні Нувіджил= = у^®із варфарином слід розглянути більш частий контроль протромбінового часу/МНВ.<= o:p>

Особливості застосування.

= = Армодафініл – це енантіомер рацемічного модафінілу. = Два енантіомери модафінілу мають різну фармакокінетику. = У дорослих людей період напівжиття армодафінілу, (R)‑енантіомера приблизно у три рази довший за період напівжиття (S)-енантіомера. Значення цієї фармакокінетичної різниці між двома засобами для тривалості клінічної дії залишається невідомим. Іn= vitro або invivo<= /i>= не виявлено жодних ознак взаємного перетворення (R)- і (S)-енантіомерів модафінілу.

= = Таким чином, армодафініл і модафініл не є біоеквівалентними, а отже не є взаємозамінними (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

= Тяжке висипання, включаючи синдром Стівенса – Джонсона

= = Про тяжке висипання, що вимагало госпіталізації і припинення лікування, повідомлялося у дорослих у зв’язку із прийомом Нувіджилу^® (армодафінілу) і модафінілу – рацемічної суміші (S)- і (R)- енантіомерів.
= = Не вивчали застосування Нувіджилу^{® <=
/sup>=
педіатричним
пацієнтам за будь-яких показань, і засіб не затверджений для застосування д=
ітям
за будь-яких показань.}

= У клінічних дослідженнях модафінілу частота висипання, що призводило до припи= нення лікування, становила приблизно 0,8 % (13 пацієнтів на 1585) у дітей (в= іком < 17 років); це висипання включало 1 випадок можливого синдрому Стівенса – Джонсона і 1 випадок ймовірної мультиорганної реакції гіперчутливості. Кілька випадків були асоційовані із лихоманкою та іншими п= орушеннями (наприклад з блюванням, лейкопенією). Середній час до появи висипання, що п= ризводило до припинення лікування, становив 13 діб. Серед 380 пацієнтів-дітей, які отримували плацебо, таких випадків не виявлено. У клінічних дослідженнях модафінілу у дорослих випадків тяжкого висипання також не виявлено (0 на 42= 64 пацієнти). За даними всесвітнього постреєстраційного досвіду, у дорослих і дітей виявлено рідкі випадки тяжкого висипання або висипання, що загрожувало життю, включаючи синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некро= ліз і висипання на шкірі з еозинофілією та системними симптомами (DRESS). Протя= гом періоду постреєстраційного застосування армодафінілуу дорослих і однієї дитини відзначалися випадки синдрому Стівенса – Джонсона та інших тя= жких висипань, як і при застосуванні модафінілу, включаючи пухирі на шкірі та в ротовій порожнині. Протягом періоду постреєстраційного застосування армодафінілу спостерігався один випадок синдрому Стівенса – Джонсона у дити= ни. Повідомляли про один летальний випадок в результаті виникнення DRESS, що спостерігався в тісному часовому зв’язку (3 тижн= і) з початком лікування армодафінілом.

= = Фактори-предиктори ризику настання або ступеня тяжкості висипання, пов’язаного із застосування= м армодафінілу або модафінілу, невідомі. Майже всі випадки тяжкого висипання, асоційовані = із цими засобами, спостерігалися протягом 1–5 тижнів після початку лікування. Проте після тривалого лікування (наприклад, 3 місяці) також були повідомлен= ня про окремі випадки. Таким чином, за тривалістю лікування не можна передбачи= ти потенційний ризик, про який свідчить перша поява висипання.

= = Хоча при прийомі Нувіджилу^® також можливі доброякісні висипання, не можна передбачити, які висипання виявляться тяжкими. Відповідно, прийом Нувіджилу= ^® слід припинити при перших ознаках висипання, окрім випадків, коли висипання= не пов’язане із застосуванням лікарського засобу. Припинення лікування може не попередити переростання висипання у таке, що загрожує життю або викликає постійну інвалідизацію чи спотворення зовнішності пацієнта.

= Ангіоневротичний набряк і анафілакто= їдні реакції

= = При застосуванні Нувіджилу^®відмічалися ангіоневротичний набряк і гіперчутливість (із висипанням, дисфагією і бронхоспазмом). Пацієнтам слід радити припиняти лікування і негайно повідомляти лікарю про будь-які ознаки= або симптоми, що свідчать про ангіоневротичний набряк або анафілаксію (такі як набряк обличчя, очей, губ, язика або гортані; труднощі при ковтанні або диханні; захриплість).

= Мультиорганні реакції гіперчутливост= і

= = Відмічалися мультиорганні реакції гіперчутливості, що включали щонайменше один летальний випадок при постреєстраційному спостереженні, після початку застосування модафінілу (медіанний час до виявлення – 13 діб; діапазон 4–33). Подібним ч= ином протягом періоду постреєстраційного застосування армодафінілу повідомляли п= ро один летальний випадок в результаті виникнення DRESS. Не можна виключити аналогічний ризик мультиорганних реакцій гіперчутливості щодо армодафінілу.=

= = Хоча кількість повідомлень була обмежена, можна стверджувати, що мультиорганні реакції гіперчутливості можуть викликати госпіталізацію або загрожувати жит= тю. Фактори-предиктори ризику виникнення або ступеня тяжкості мультиорганних реакцій гіперчутливості невідомі. Ознаки і симптоми цього розладу були різн= і, проте пацієнти звичайно, хоча не виключно, виявляли лихоманку і висипання, асоційовані із ураженням інших систем органів. Інші асоційовані прояви вклю= чали міокардит, гепатит, відхилення у функціональних тестах печінки, гематологіч= ні відхилення (наприклад еозинофілію, лейкопенію, тромбоцитопенію), свербіж і астенію. Оскільки мультиорганна гіперчутливість має різні прояви, можливі інші, не описані тут симптоми ураження інших систем органів.

= = При підозрі на мультиорганні реакції гіперчутливості застосування Нувіджилу® слід припинити. Хоча відсутні повідомлення про випадки перехресної алергії з іншими лікарськими засобами, які викликають цей синдром, досвід його виникн= ення при прийомі лікарських засобів, асоційованих із мультиорганною реакцією гіперчутливості, вказує на таку можливість.

= Постійна сонливість

= = Пацієнтам із аномальною сонливістю, які приймають Нувіджил^®, слід повідомл= яти, що їхній рівень бадьорості може не повернутися до норми. У пацієнтів із надмірною сонливістю, включаючи тих, хто приймає Нувіджил^®, слід часто оцінювати ступінь сонливості і, якщо доцільно, рекомендувати таким пацієнтам утримуватися від керування автомобілем та від іншої потенційно небезпечної діяльності. Лікарі, що мають право призначати відповідні лікарс= ькі засоби, також мають усвідомлювати, що пацієнти можуть не визнавати свою надмірну сонливість до прямого питання про сонливість під час певних видів діяльності.

= Симптоми з боку психіки

= = У передреєстраційних контрольованих дослідженнях застосування Нувіджилу^®при^{нарколепсії,
СОАГС і ХПСПР тривожність, ажитація, нервозність і дратівливість були причи=
нами
припинення лікування більш часто у пацієнтів, які застосовували Нувіджил®}, порівняно з пацієнтами, що приймали плацебо (Нувіджил^® – 1,2&nbs= p;% і плацебо – 0,3 %). Депресія також була частішою причиною припинення лікування у пацієнтів, які застосовували Нувіджил^®, порівняно з = пацієнтами, що приймали плацебо (Нувіджил^® – 0,6 % і плацебо – 0,2 = ;%). У клінічних дослідженнях відмічалися випадки суїцидальних думок.=

= = Слід виявляти обережність при призначенні Нувіджилу^® пацієнтам, які м= ають в анамнезі психози, депресію або манію. Якщо при застосуванні Нувіджилу® з’являться симптоми з боку психіки, слід розглянути доцільність припинення застосування Нувіджилу^®.

= = Побічні реакції з боку психіки відмічалися у пацієнтів, які отримували модафініл. Модафініл= і армодафініл (Нувіджил^®) дуже споріднені сполуки. Відповідно, час= тота і тип симптомів з боку психіки, асоційованих із Нувіджилом^®, очікуються аналогічними частоті і типу цих подій, асоційованих із модафініл= ом. Постреєстраційні побічні реакції, асоційовані із прийомом модафінілу, включали манію, маячні ідеї, галюцинації, суїцидальне мислення і агресію, що в деяких випадках призводили до госпіталізації. Постреєстраційні побічні реакції, асоційовані= із прийомом армодафінілу, включали суїцидальне мислення, агресію і також випад= ки манії, що іноді призводили до госпіталізації. Багато із таких пацієнтів, пр= оте не всі, мали психічні розлади в анамнезі. У одного здорового добровольця чоловічої статі розвинулись ідеї відносини, параноїда= льні маячні уявлення і слухові галюцинації після багаторазових добових доз 600 мг модафінілу, асоційованих із депривацією сну. Через 36 годин після припинення прийому препарату ознаки психозу зникли.

= Серцево-судинна система

= = Не досліджували достатньою мірою застосування Нувіджилу^®пацієнтам із недавнім інфарктом міокарда в анамнезі або нестабільною стенокардією, отже, таких пацієнтів слід лікувати з обережністю.

= У клінічних дослідженнях модафінілу відмічалися серцево-судинні побічні реакц= ії, що включали біль у грудях, пальпітацію, диспное і транзиторні ішемічні зміни Т-зубця на ЕКГ, які у трьох суб’єктів були асоційовані із пролапсом мітраль= ного клапана або гіпертрофією лівого шлуночка. Таблетки Нувіджил^® не рекомендується застосовувати пацієнтам із гіпертрофією лівого шлуночка в анамнезі або пацієнтам із пролапсом мітрального клапана, у яких відмічався синдром пролапсу мітрального клапана при попередньому прийомі стимуляторів = ЦНС. Про пролапс мітрального клапана свідчать такі результати (включно із іншими= ), як ішемічні зміни ЕКГ, біль у грудях або аритмія. При нових епізодах будь-я= кого із цих симптомів слід розглянути можливість кардіологічної оцінки.

= = Моніторинг артеріального тиску у короткострокових (≤ 3 місяців) передреєстраційн= их контрольованих дослідженнях застосування препарату при СОАГС, ХПСПР і нарколепсії показав незначне підвищення середнього систолічного і діастоліч= ного артеріального тиску у пацієнтів, які застосовували Нувіджил^®, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо (від 1,2 до 4,3 мм рт. ст. у різних експериментальних групах). Також незначно більша частка пацієнтів, які застосовували Нувіджил^®, потребувала призначення антигіпертензив= них засобів або збільшення дозування антигіпертензивних засобів (2,9 %) у порівнянні із пацієнтами, які застосовували плацебо (1,8 %). У передреєстраційних контрольованих дослідженнях було виявлено мале, проте стабільне середнє підвищення частоти пульсу порівняно з пацієнтами, що прий= мали плацебо. Це підвищення коливалось від 0,9 до 3,5 удару на хвилину. Для паці= єнтів, що отримують Нувіджил^®,^{може
бути доцільним моніторинг ЧСС і артеріального тиску. Слід виявляти обережні=
сть
при призначенні}Нувіджилу^® пацієнтам із відомою серцево-судинною хворобою.

Ембріофетальна токсичність

Згідно з постреєстраційними повідомленнями армодафініл може виявляти негативний впли= в на плід і протипоказаний для застосування вагітним або жінкам, які можуть завагітніти (див. розділи «Протипоказання», «Застосування у період вагітнос= ті або годування груддю»). Жінки, які здатні народжувати дітей, повинні мати негативний результат тесту на вагітність протягом тижня до початку лікування армодафінілом. У постреєстраційних повідомленнях застосування армодафі= нілу під час вагітності було пов’язане з випадками серйозних вроджених аномалій (наприклад вроджених аномалій серця, мікроцефалії).

= = Необхідно повідомляти вагітних про можливий ризик для плода. Слід рекомендувати жінка= м, здатним до дітонародження, використовувати ефективну контрацепцію в період терапії армодафінілом та протягом місяця після припинення лікування армодафінілом.

= Пацієнти (жінки), що застосовують контрацепцію

= = Перед початком застосування Нувіджилу^®сексуально активним жінкам, які здатні народжувати дітей, необхідно почати застосовувати засоби контрацепці= ї. Ефективність стероїдних контрацептивів (включаючи протизаплідні таблетки, імплантати, ін’єкційні препарати та внутрішньоматкові засоби, що вивільняють гормони) м= оже бути знижена на фоні прийому Нувіджилу^® і протягом двох місяців = після припинення лікування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами = та інші види взаємодій»). При лікуванні Нувіджилом^® і протягом двох місяців після припинення застосування Нувіджилу^® пацієнткам, які= приймають стероїдні контрацептиви, рекомендується використовувати альтернативні спосо= би контрацепції або супутньо застосовувати додаткові способи контрацепції.

Затримка розвитку плода та росту дітей грудного віку

= = Повідомлялося про затримку внутрішньоутробного розвитку та росту дітей грудного віку при застосуванні армодафінілу і модафінілу. Впливу армодафінілу або модафінілу = можуть піддаватися діти, матері яких приймають зазначе= ні препарати в період вагітності або годування груддю.

= Потенціал зловживання і залежності

= = Хоча потенціал зловживання армодафінілом спеціально не вивчали, ймовірно, що він= аналогічний такому для модафінілу.

= = У людини модафініл може викликати психоактивні і ейфоричні ефекти, зміни настрою, сприйняття, мислення і відчуттів, типові для інших стимуляторів ЦНС. Модафі= ніл має підкріплюючі властивості, про що свідчить його самозастосування мавпами, яких попередньо навчили самостійно застосовувати кокаїн. У деяких досліджен= нях модафініл також частково вважали подібною до стимулятора речовиною. Лікарі мають уважно спостерігати за пацієнтами, особливо за тими, хто має в анамне= зі зловживання лікарськими засобами та/або стимуляторами (наприклад метилфенідатом, амфетаміном або кокаїном). За пацієнтами слід спостерігати = щодо появи ознак неправильного застосування або зловживання (наприклад, збільшен= ня дози або поведінка пошуку засобу).

= = Потенціал зловживання модафінілом (200, 400 і 800 мг) оцінювали відносно метилфенідату (45 і 90 мг) у дослідженні в стаціонарних умовах за участю осіб, що мали до= свід зловживання лікарськими засобами. Результати цього клінічного дослідження показали, що модафініл може викликати психоактивні і ейфоричні ефекти, як і інші відомі стимулятори ЦНС (метилфенідат).

= Вплив на результати лабораторних тес= тів

= У дослідженнях контролювали параметри клінічної хімії, гематології і аналізу сечі. Середні рівні гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) і лужної фосфатази (ЛФ)= у плазмі крові підвищувались після застосування Нувіджилу^®, на від= міну від плацебо. У декількох суб’єктів рівні ГГТ і ЛФ перевищили межі норми. Не виявлялося жодної різниці у рівнях аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), загального білка, альбуміну або загального білірубіну, хоча були рідкісні випадки окремого підвищення рівня АСТ та/або АЛТ. Після 35 діб лікування відмітили один випадок легкої панцитопенії, яка= зникла після припинення прийому препарату. У клінічних дослідженнях було виявлено слабке середнє зниження від вихідного рівня показника сечової кислоти у сир= оватці крові порівняно з таким при прийомі плацебо. Клінічне значення виявлених да= них невідоме.

= Застосування при порушеннях функції = печінки

= = Дозу Нувіджилу^®необхідно знижувати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки = з цирозом або без цирозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Існує недостатн= ьо даних про застосування різних доз Нувіджил= = у^® (армодафінілу) відповідно до ступеня ураження печінки.

= Застосування при порушеннях функції нирок

= = Недостатньо даних для визначення безпеки і ефективності застосування Нувіджилу^{®
(армодафінілу) пацієнтам зі слабкими, помірними або тяжкими порушеннями фун=
кції
нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).}

= Застосування пацієнтам літнього віку=

= У пацієнтів літнього віку виведення армодафінілу та його метаболітів може бути зниженим. Отже, слід розглянути застосування нижчих доз і проводити ретельн= ий моніторинг стану таких пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»= ).

= Допоміжні речовини

= = Цей лікарський засіб містить лактозу. Таблетки Нувіджил^® в дозуванні= 50 мг, 150 мг і 250 мг містять відповідно 35,9 мг, 107,7 мг і 179,5 мг лактози моногідрату. Пацієнтам з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази чи порушенням всмоктування глю= кози‑галактози необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський за= сіб.

= =

Застосування у період вагітно= сті або годування груддю.

Вагітність<= /i>

Згідно з постреєстраційними повідомленнями та результатами досліджень на тваринах армодафініл може виявляти негативний вп= лив на плід і протипоказаний для застосування вагітним або жінкам, які можуть завагітніти (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»). З огляду на попередні дані реєстру вагітних частота серйозних вроджених вад розвитку (наприклад серцевих аномалій, мікроцефалії) при застосуванні армодафінілу/модафінілу становить приблизно 17,3 % порівняно з 3 % у загальній популяції. Повідомляло= ся про затримку внутрішньоутробного розвитку і спонтанні аборти при застосуван= ні армодафінілу і модафінілу.

Пацієнток слід попереджати про можливе підвищення ризику вагітності при застосуванні стероїдних контрацептивів (включаючи протизаплідні таблетки, імплантати, ін’єкційні препарати та внутрішньоматко= ві засоби, що вивільняють гормони) і Нувіджилу^®, а також протягом д= вох місяців після закінчення лікування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарсь= кими засобами та інші види взаємодій»).

Годування груддю=

Невідомо, чи проникають армодафініл або його метаболіти у грудне молоко. Годування груддю не рекомендується під час прий= ому Нувіджилу^®.

= Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Хоча Нувіджил= ^=
®= не викликає функціональних розладів, будь-які лікарські засоби, що впливають на ЦНС, можуть змінювати навички критичного судження, мислення або моторики. П= ацієнтів слід попереджати про необхідність утримуватись від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами до набуття впевненості, що лікування Нувіджилом= ^® не чинитиме шкідливого впливу на їхню здатність до такої діяльності.

Спосіб застосування та дози.

= = Нувіджил^®слід призначати пацієнтам тільки після ретельної оцінки їхньої надмір= ної сонливості і встановлення діагнозу основного розладу нарколепсії, СОАГС або= ХПСПР відповідно до діагностичних критеріїв Міжнародної класифікації розладів сну= () або Діагностичного і статистичного керівництва з психіатричних хвороб (DSM= ). Така оцінка зазвичай включає збір повного анамнезу та медичний огляд і додатково може бути доповнена лабораторними тестами. Деякі пацієнти можуть мати більше одного розладу сну, які сприяють надмірній сонливості (наприклад СОАГС і ХП= СПР одночасно в одного пацієнта).

= Нувіджил^®можна приймати із їжею або незалежно від прийому їжі. Проте застосування препарат= у одночасно з прийомом їжі може відстрочувати початок його дії, а також пролонгувати йо= го дію (див. розділ «Фармакокінетика. Всмоктування. Вплив їжі»).=

= = Щоб уникнути затримки початку дії, Нувіджил^®слід приймати натще.

= = Лікування Нувіджилом^®має починати і контролювати лікар із відповідним досвідом лікування розладів сну, який має доступ до діагностичних засобів лабораторії дослідження сну.

= Нарколепсія

= = Рекомендована доза Нувіджилу^®пацієнтам із нарколепс= ією становить 150 мг або 250 мг 1 раз на добу вранці.

= Синдром обструктивного апное/гіпопно= е сну (СОАГС)

= = При СОАГС Нувіджил^®не показаний для лікування основного захворюванн= я. Якщо для пацієнта підходить терапія методом постійного позитивного тис= ку в дихальних шляхах (CPAP-терапія), слід докладати максимальних зусиль для зас= тосування CPAP-терапії протягом адекватного періоду часу до початку застосування Нуві= джилу^®при надмірній сонливості. При застосуванні Нувіджилу^®як д= оповнення до CPAP-терапії пацієнта слід заохочувати до застосування CPAP-терапії і періодично перевіряти дотримання режиму CPAP-терапії. У дослідженнях застос= ування Нувіджилу^®було виявлено слабку тенденцію до зниження використан= ня CPAP-терапії із часом (середнє зниження на 18 хвилин у пацієнтів, які застосовували= Нувіджил^®,порівняно зі зниженням на 6 хвилин у пацієнтів, які приймали плацебо,= при середньому вихідному застосуванні 6,9 години за ніч).

= = Рекомендована доза Нувіджилу^®для пацієнтів із СОАГС становить 150 мг або 250 мг 1 раз на добу вранці. У пацієнтів із СОАГС дози до 250 мг/добу, застосовані як разова доза, переносились добре, проте відсутні однозначні дані, що такі дози дають додаткову користь порівняно з дозою 150 мг/добу.

= Хронічне порушення сну (внаслідок розладу циклу «сон – бадьорість») при позмінній роботі (ХПСПР)

= = Рекомендована доза Нувіджилу^®для пацієнтів із ХПСПР становить 150 мг на добу приблизно за 1 годину до початку робочої зміни.

= Дози для окремих груп пацієнтів=

= = Дозу Нувіджилу^®слід знижувати пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки з циро= зом або без цирозу. На сьогодні недостатньо даних щодо рекомендацій з дозування Нув= іджилу^® (армодафінілу) залежно від ступеня ураження печінки.

= = На сьогодні недостатньо інформації для визначення безпеки і ефективності застосування Н= увіджилу^® (армодафінілу) пацієнтам зі слабкими, помірними або тяжкими порушеннями фун= кції нирок.

У пацієнтів літнього віку виведення армодафінілу= і його метаболітів може бути знижене внаслідок вікових факторів. Відповідно, = для таких пацієнтів слід розглянути застосування нижчих доз і проводити ретельний моніторинг їхнього стану.

Діти.
Недостатньо даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату дітям. У пацієнтів-дітей, які отримували модафі= ніл, спостерігалися тяжкі висипання. Армодафініл не затверджений для застосування дітям за будь-яких показань.

Передозування.

= У клінічних дослідженнях Нувіджилу^®не повідомлялося про випадки передозування. Симптоми передозування Нувіджилу^®,ймо= вірно, аналогічні симптомам передозування модафінілу. Симптоми передозування у клінічних дослідженнях модафінілу включали збудження або ажитацію, безсоння= і слабке чи помірне підвищення гемодинамічних параметрів.
= = На основі постреєстраційного досвіду для модафінілу не повідомлялося про⁼випадки смертельного передозування одним модафінілом (дози до 12 г). Передозування = при прийомі багатьох лікарських засобів, включаючи модафініл, призводило до летальних наслідків. Симптоми, що найчастіше супроводжують передозування модафінілом, окремо або у комбінації із іншими препаратами: безсоння, симпт= оми з боку центральної нервової системи, такі як неспокій, дезорієнтація, сплутаність свідомості, збудження і галюцинації, симптоми з боку травного тракту, такі як нудота і діарея, і симптоми з боку серцево-судинної системи, такі як тахікардія, брадикардія, гіпертензія і біль у грудях. Симптоми, що найчастіше супроводжують передозування армодафінілом, окремо або у комбінац= ії із іншими препаратами: тривога, безсоння і диспное.

Специфічний антидот для Нувіджилу^®відсутній. При передозуванні необхідно застосовувати в першу чергу симптоматичну терап= ію з використанням серцево-судинного моніторингу. Відсутні дані щодо користі діалізу, підкислення чи підлужування сечі для посилення виведення лікарсько= го засобу.

Побічні реакції.

= СОАГС, ХПСПР і нарколепсія

= = Безпеку застосування Нувіджилу^®оцінювали у дослідженні за участю понад 1100 пацієнті= в із надмірною сонливістю, асоційованою із СОАГС, ХПСПР і нарколепсією.

= = У передреєстраційних контрольованих клінічних дослідженнях найбільш частими побічними реакціями (≥ 5 %) у пацієнтів, які застосовували Нувіджил^®, що = зустрічалися частіше, ніж у пацієнтів, які застосовували плацебо, були головний біль, нудота, запаморочення та безсоння. Профіль побічних реакцій був подібний у = всіх дослідженнях.

= = У передреєстраційних контрольованих клінічних дослідженнях 44 із 645 пацієнтів (7 %), які отримували Нувіджил^®,припинили прийом внаслідок побі= чних реакцій, порівняно з 16 із 445 (4 %) пацієнтів, які приймали плацебо. Найбільш частою причиною припинення прийому препарату був головний біль (1&= nbsp;%).

= Частота у контрольованих дослідження= х

= У таблиці нижче (таблиця 1) наведено побічні реакції, що спостерігалися із частотою 1 % або вище і були більш частими у пацієнтів, які застосовув= али Нувіджил^®,порівняно з пацієнтами, які застосовували плацебо, у передреєстраційн= их контрольованих клінічних дослідженнях.

= = Особа, що призначає лікарський засіб, має усвідомлювати, що показники, наведені ни= жче, не можна застосовувати для передбачення частоти побічних реакцій у ході звичайної медичної практики, де характеристики пацієнтів та інші фактори мо= жуть відрізнятися від таких під час клінічних досліджень. Так само, наведену час= тоту не можна прямо порівнювати із показниками інших клінічних досліджень, які включають інше лікування, користувачів або дослідників. Проте ознайомлення = із цією інформацією дає особам, що призначають лікарський засіб, основу для оц= інки відносного впливу фармакологічних і нефармакологічних факторів на частоту побічних реакцій у досліджуваній групі пацієнтів.

= <= o:p>

Таблиця 1

= = Побічні реакції, пов’язані із лікуванням, які зустрічалися з частотою 1 % або = вище при проведенні плацебо-контрольованих клінічних досліджень* застосува= ння
Нувіджилу^®(150 мг і 250 мг)при СОАГС, ХПСПР і нарколепсії у паралел= ьних групах¹

Клас системи органів

&= nbsp;

Нувіджил^®

(%, N =3D 645)

Плацебо

(%, N =3D 445)

З боку серця

       Пальпітація

&= nbsp;

2<= /o:p>

&= nbsp;

1<= /o:p>

З боку шлунково-кишкового тракту

        Нудота

        Діарея

        Сухість у роті

        Диспепсія

        Біль у верхніх відділах живота<= /span><= /o:p>

        Запор

        Блювання

        Рідкі випорожнення<= /o:p>

7<= /o:p>

4<= /o:p>

4<= /o:p>

2<= /o:p>

2<= /o:p>

&= nbsp;

1<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

3<= /o:p>

2<= /o:p>

1<= /o:p>

0<= /o:p>

1<= /o:p>

&= nbsp;

0<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

Загальні розлади та реакції= у місці введення

        Втомлюваність

        Спрага

        Грипоподібні симптоми<= /o:p>

        Біль

        Пірексія

&= nbsp;

&= nbsp;

2<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

&= nbsp;

&= nbsp;

1<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

З боку імунної системи=

        Сезонна алергія

&= nbsp;

1<= /o:p>

&= nbsp;

0<= /o:p>

З боку лабораторних показни= ків та результатів обстежень

        Підвищення рівня гамма-глутаміл= трансферази<= /o:p>

        Підвищення ЧСС

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

1<= /o:p>

&= nbsp;

1<= /o:p>

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

0<= /o:p>

&= nbsp;

0<= /o:p>

З боку метаболізму та харчування<= /o:p>

        Анорексія

        Зниження апетиту

&= nbsp;

&= nbsp;

1<= /o:p>

1<= /o:p>

&= nbsp;

&= nbsp;

0<= /o:p>

0<= /o:p>

З боку нервової сис= теми

        Головний біль

        Запаморочення

        Розлади уваги

        Тремор

        Мігрень

        Парестезія

&= nbsp;

17<= /o:p>

5<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

&= nbsp;

9<= /o:p>

2<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

З боку психіки

        Безсоння

        Тривожність

        Депресія

        Ажитація

        Нервозність

        Пригнічений настрій<= /o:p>

&= nbsp;

5<= /o:p>

4<= /o:p>

2<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

&= nbsp;

1<= /o:p>

1<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

З боку ни= рок та сечовивідних шляхів= <= /o:p>

        Поліурія

&= nbsp;

&= nbsp;

1<= /o:p>

&= nbsp;

&= nbsp;

0<= /o:p>

З боку респіраторної систем= и, органів грудної клітки та середостіння<= /o:p>

        Диспное

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

1<= /o:p>

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

0<= /o:p>

З боку шкіри та підшкірної тканини<= /o:p>

        Висип

        Контактний дерматит

        Підвищене
        потовиділення<= /o:p>

&= nbsp;

&= nbsp;

2<= /o:p>

1<= /o:p>

1<= /o:p>

&= nbsp;

&= nbsp;

0<= /o:p>

0<= /o:p>

0<= /o:p>

= = * Чотири подвійно сліпі плацебо-контрольовані клінічні дослідження застосування препарату при СОАГС, ХПСПР і нарколепсії; частота округлена до найближчого цілого числа. Включено тільки побічні реакції, частота яких при застосуванн= і Нувіджилу^®вища, ніж при прийомі плацебо.

= ^=
1= У таблиці не наведено побічні реакції, частота яких при застосуванні <= span style=3D'font-size:10.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-ansi-la= nguage: RU'>Нувіджилу^®була щонайменше 1 %, проте дорівнювала або була меншою за таку п= ри прийомі плацебо. Ці реакції включали: здуття живота, біль у грудях, бронхіт= , назофарингіт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, артралгі= ю, біль у спині, орофарингеальний біль, кашель і гіпертензію.

= =

= Дозозалежність побічних реакцій=

= = У передреєстраційних контрольованих клінічних дослідженнях, що порівнювали дози 150 мг/добу= і 250 мг/добу Нувіджилу^®і плацебо, дозозалежний характер показали тільки такі побічні реакції: головний біль, висип, депресія, сухість у роті, безсоння і нудота. Додаткову інформацію наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Частота дозозалежних, пов’язаних із лікуванням побічних реакцій при проведенні плацебо-контрольованих клінічних досліджень= * застосува= ння Нувіджилу^®(150 мг і 250 мг)при СОАГС, ХПСПР і нарколепсії у паралельних групах=

Клас системи органів

Нувіджил^®250 мг
(%)
N =3D 198

Нувіджил^®150 мг
(%)
N =3D 447

Нувіджил^®комбінація
(%)
N =3D 645<= /o:p>

Плацебо
(%)
N =3D 445

З боку шлунково-кишкового тракту<= /o:p>

Нудота<= /o:p>

9<= /o:p>

6<= /o:p>

7<= /o:p>

3<= /o:p>

Сухість у роті<= /o:p>

7<= /o:p>

2<= /o:p>

4<= /o:p>

˂ 1<= /o:p>

З боку нервової сис= теми

Головний = біль<= /o:p>

23<= /o:p>

14<= /o:p>

17<= /o:p>

9<= /o:p>

З боку психіки

Безсоння<= /span><= /o:p>

6<= /o:p>

4<= /o:p>

5<= /o:p>

1<= /o:p>

Депресія<= /span><= /o:p>

3<= /o:p>

1<= /o:p>

2<= /o:p>

˂ 1

З боку шкіри та підшкірної тканини<= /o:p>

Висип<= /o:p>

4<= /o:p>

1<= /o:p>

2<= /o:p>

˂ 1

= = * Чотири подвійно сліпі плацебо-контрольовані дослідження при ХПСПР, СОАГС і нарколе= псії.

= <= o:p>

= Зміни основних показників життєдіяльності організму

Моніторинг артеріального тиску у передреєстраційних контрольованих дослідженнях застосування препарату при СОАГС, ХПСПР і нарколепсії показав незначне підвищення середнього систолічного і діастолічного артеріального тиску у пацієнтів, які застосовували Нувіджил^®,порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо (від 1,2 до 4,3 мм рт. ст. у різних експериментальних групах). Також незначно більша частка пацієнтів, які застосовували Нувіджил^®, потребувала призначення антигіпертензив= них засобів або збільшення дозування антигіпертензивних засобів (2,9 %) у порівнянні із пацієнтами, які застосовували плацебо (1,8 %). У передре= єстраційних контрольованих дослідженнях було виявлено мале, проте стабільне середнє підвищення частоти пульсу порівняно з пацієнтами, що приймали плацебо. Це підвищення коливалось від 0,9 до 3,5 удару на хвилину.

= = Постреєстраційний досвід

= = Нижче викладено побічні реакції, що були зафіксовані під час постреєстраційного досвіду застосування Нувіджилу^®.

= = За частотою побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечас= то (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).<= /o:p>

= З боку серця. Часто: пальпітація; дуже рідко: суправентрикулярна аритм= ія, інфаркт міокарда.

= Загальні розлади. = Часто: втомлюваність, грипоподібні симпт= оми, біль, пірексія, спрага; рідко: аномальні відчуття, дратівливість.

= З боку імунної с= истеми. Часто: сезонна алергія; дуже рідко: гіперчутливість до лікарського засобу, анафілаксія.

= З боку нервової систе= ми. Дуже часто: головний біль; часто: запаморочення, розлади уваги, мігрень, парестезія; = дуже рідко: судоми.

= З боку психіки= . Часто: тривожність, депресія, ажита= ція, пригнічений настрій, безсоння, нервозність; дуже рідко: галюцинації, гнівливість, агресія, лікарська залежність, психотичний розлад= , суїцидальні думки, спроба суїциду; невідомо: манія.

= З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння. Дуже рідко: відчуття здавлювання у горлі, набряк гортані.

= З боку шлунково-кишкового тракту. = Невідомо: виразки в ротовій порожнині (у тому числі пухирі та виразки слизової оболон= ки ротової порожнини).<= /span>

= З боку ш= кіри та підшкірної тканини. Часто: висип, контактний дерматит, підвищене потовиділення; дуже рідко: синдром Стівенса – Джонсона, алопеція; невідомо: медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами.

= Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутнос= ті ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec= .gov.ua=

Термін придатності.= 3 роки.

= Умови зберігання. Зберігати при температурі нижче 25 °С, не охолоджувати або не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

= Упаковка. По 7 таблеток у блістері; по 1 блістеру в коробці (для таблеток по 150 мг та 2= 50 мг); по 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в коробці (для таблеток по 50= мг, 150 мг та 250 мг).

= Категорія відпуску. За рецептом.

= Виробник. ПЛІВА Хрватска д.о.о.

= Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Прілаз баруна Філіповича 25, 10000 Загреб, Хорва= тія.

Клас системи органів	Нувіджил^®250 мг (%) N =3D 198	Нувіджил^®150 мг (%) N =3D 447	Нувіджил^®комбінація (%) N =3D 645<= /o:p>	Плацебо (%) N =3D 445
З боку шлунково-кишкового тракту<= /o:p>
Нудота<= /o:p>	9<= /o:p>	6<= /o:p>	7<= /o:p>	3<= /o:p>
Сухість у роті<= /o:p>	7<= /o:p>	2<= /o:p>	4<= /o:p>	˂ 1<= /o:p>
З боку нервової сис= теми
Головний = біль<= /o:p>	23<= /o:p>	14<= /o:p>	17<= /o:p>	9<= /o:p>
З боку психіки
Безсоння<= /span><= /o:p>	6<= /o:p>	4<= /o:p>	5<= /o:p>	1<= /o:p>
Депресія<= /span><= /o:p>	3<= /o:p>	1<= /o:p>	2<= /o:p>	˂ 1
З боку шкіри та підшкірної тканини<= /o:p>
Висип<= /o:p>	4<= /o:p>	1<= /o:p>	2<= /o:p>	˂ 1