ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕДОКЛАВ^®

(MEDOCLAV= )

&nb= sp;

C= клад:

діючі речовини: амоксицилін, кислота клавуланова;

5 мл суспензії містять амо= ксициліну (у формі амоксициліну тригідрату) 400 мг і кисл= оти клавуланової (у формі калію клав= уланату) 57 мг;

допоміжні речовини: ксантанова камедь (E 415), гіпромелоза 2910 (Е 5), сахарин натрію (E 954), кремнію діоксид колоїдний безводний, кремнію діоксид (E 551), <= span lang=3DUK> ароматизатор полуничний, ароматизатор персиковий, ароматизатор лимонний, кислота янтарна (E 363).

&nb= sp;

Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії.=

Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий сипучий порошок.

&nb= sp;

Фармакотерапевтична група.= Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Комбінації пеніцилінів з інгібіторами бета-лактама= зи. Код АТХ J01C R02.

&nb= sp;

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

= Амоксицилін являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), який інгібує один або кілька ферментів (часто іменованих пеніцилінзв’язуючими білками (ПЗБ) у процесі біосинтетичного метабол= ізму бактеріального пептидоглікану, що є невід’ємним структурним компонентом клітинної стінки бактерій. Інг= ібування синтезу пептидоглікану призводить до послаблення клітинної стінки, наслідком чого є лізис і загибель клітин.

= Амоксицилін чутливий до розщеплення бета-лакта= мазами, що продукуються резистентними бактеріями, отже, спектр активності амоксициліну як монотерапії не включає організми, які продукують ці ферменти.

= Клавуланова кислота є бета-лактамом, структурно спорідненим із пеніцилінами. Вона деактивує деякі ферменти бета-лактамази, тим самим запобігаючи інактивації амоксициліну. Клавуланова кислота у вигляді монотерапії не чинить клінічно корисного антибактеріального ефекту.

Співвідношення ФK/ФД

= Час, що перевищує мінімальну інгібу= ючу концентрацію (Ч>MIК), вважається основним фактором, який визначає ефективність для амоксициліну.

= Механізми резистентності

= Існують два механізми резистентності до амоксициліну/клавуланової кислоти:

-&nb= sp; інактивація бактеріальними бета-лактамазами, які самі по со= бі не інгібуються клавулановою кислотою, включаючи кл= аси B, C і D;

-&nb= sp; перетворення ПЗБ, що зменшує афінність антибактеріального препарату до мішені.

= Непроникність бактерій або механізм рефлюксного насоса може викликати резистентність бактерій або сприяти їй, зокрема у грамнегативних бактерій.

Граничні значення

Граничні значення МІК для амоксициліну/клавуланової кислоти, встановлені Європейським комітетом з випробування антимікробної чутливості (EUCAST)

Мікроорганізми	Граничні значення чутливості (мкг/мл)
&nbs= p;	Чутливі	Помірно чутливі	Резистентні<= /p>
Haemophilus influenzae¹	≤1<= /span>	-	> 1=
Moraxe= lla catarrhalis¹	≤1<= /span><= /span>	-	> 1=
Staphylococcus aureus ²	≤2<= /span>	-	>2<= /span>
= Коагулазонегативні стафілококи ²⁼	≤ 0,25=	&nbs= p;	> 0,25
Enterococcus¹	≤4<= /span>	8=	> 8=
Streptococcus A, B, C, G⁵^<= /o:p>	≤ 0,25	-	> 0= ,25
Streptococcus pneumoniae³	≤ 0,5	1–2	>2
Ентеробактерії ^{1, 4}	-	-	> 8=
Грамнегативні анаеробні бактерії ¹	≤4<= o:p>	8=	> 8=
Грампозитивні анаеробні бактерії ¹	≤4<= o:p>	8=	> 8=
Граничні значення, що не стосуються окремих видів 1	≤2<= o:p>	4–8	> 8=
= ¹ Повідомлені значення для концентрації амоксициліну. З метою випробуван= ня чутливості концентрація клавуланової кислоти встановлена у значенні 2 мг/л. 2 Повідомлені значення для концентрацій оксациліну. 3 Граничні значення, наведені в таблиці, розрахов= ані з граничних значень для ампіциліну.<= /span> 4 Граничне значення резистентності R>8 мг/л озн= ачає, що всі штами з механізмами резистентності заявлені як резистентні. = ⁵ Граничні значення, наведені в таблиці, розрахов= ані з граничних значень для бензилпеніциліну.<= /o:p>

= Розповсюдженість резистентності може змінюватися географ= ічно і з часом для окремих видів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо чутливості, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. За необхідності потрібен експертний висновок, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, = що користь препарату, принаймні при деяких типах інфекцій, викликає сумніви. <= o:p>

Зазвичай чутливі види

Грампо= зитивні аероб= и: Enter= ococcus faecalis, Gardnerella vaginalis, Staphylococcus aureus

(чутливий до метициліну)^£=
;, Coagulase-negative staphylococci (чутливий до метициліну), Streptococcus agalacti= ae, Streptococcus pneumoniae¹, Streptococcus pyogenes = та інші бета-гемолітичні стрептококи, група Streptococcus viridans.

Грамне= гативні аероб= и: Capnocytophaga spp., <= i>Eikene= lla corrodens, Haemophilus<= i> influenzae², Moraxe= lla catarrhalis, Pasteurella<= i> midtocid= a.

Анаероби: Bacteroides fragilis, Fusobacterium= nucleatum, Prevotella <= /i>spp.<= /o:p>

Види, для яких набуття резистентності може бути проблемою

Грампозитивні аероби: Enterococcus faecium<= /span>^$.<= /o:p>

Грамнегативні аероби: Esch= erichia coli, Klebsiella = oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris.

Природно резистентні мікроорганізми

Грамнегативні аероби: Acinetobacter spр., <= i>Citrob= acter freundii, Enterobacter = spр., Legionella pneumophila, <= span class=3DSpellE>Morgan= ella morganii, Providencia = spp., Pseudomonas<= i> spр., Serratia = sрp., <= i>Stenotrophomonas maltophi= lia.

Інші мікроорганізми: Chlamydophila pneumoni= ae, Chlamydophila psittaci, Coxiella burnetti, Mycoplasma pneumoniae.<= /span><= /o:p>

^$ Природна помірна чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

^£ Всі стафілококи, резистентні до метициліну, є резистентними до амоксициліну/ = клавуланової кислоти.

^{1 <=
/span>}Streptococcus pneumoniae, резистентний до пеніциліну, не слід лікувати цією лікарською формою амоксициліну/клавуланової кислоти (див. розділи «Спосіб застосування та дози»

та «Особли= вості застосування»).

² Штами зі зниженою чутливістю були зареєстровані у деяких країнах ЄС із частотою вище 10 %.

Фармакокінетика.

= Абсорбція. Амоксицилін і клавуланова кислота повністю дисоціюють у вод= ному розчині при фізіологічному рівні рН. Обидва компоненти швидко та добре абсорбуються при пероральному прийомі. Біодоступність<= /span> амоксициліну та клавуланов= ої кислоти становить приблизно 70 % при пероральному прийомі. Профілі обох компонентів у плазмі ідентичні, а час досягнення максимальної концентрації у плазмі (T_max) для кожного компонента становить приблизно одну годину.

Концентр= ації амоксициліну та клавуланов= ої кислоти у сироватці, що досягаються при прийомі амокси= циліну/клавуланової кислоти, ідентичні тим, що досягаються п= ри пероральному прийомі еквівалентних доз амоксициліну або клавуланової кислоти окремо.

Розподіл. = Близько 25 % загального обсягу клавуланової кислоти у плазмі та 18 % загального амоксициліну<= /span> в плазмі зв’язуються з білками. Уявний об’єм розподілу становить близько 0,3–0,4 л/кг для амоксициліну і близько 0,2 л/к= г для клавуланової кислоти.

= Після внутрішньовенного введення ам= оксицилін і клавуланова кислота були виявлені у жовчному міхурі, черевній тканині, шкірі, жировій тканині, м’язовій тканині, синовіальній та перитонеальній рідині, жовчі і гної. А= моксицилін не розподіляється достатньою мірою в спинномозковій рідині.

Дослідже= ння на тваринах не виявили жодних доказів значної затримки речовин, похідних будь-якого компонента препарату, у тканинах організму. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, може бути виявлений у грудному молоці. Незначна кількість клавуланової кислоти також може бути виявлена у грудному молоці (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування гру= ддю»).

Було виявлено, що як амоксицилін, так і клавуланова кислота проникають крізь плацентарний бар’єр (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування гру= ддю»).

= Біотрансформація. Амоксици= лін частково виводиться із сечею у вигляді неактивної пеніцилойної кислоти у кількостях, еквівалентних 10–25 % початкової дози. Клавуланова кисло= та значною мірою метаболізується в організмі людини і виводиться із сечею і фекаліями та у вигляді двоокису вуглецю у видихуваному повітрі.<= /span>

= Виведення. Основним шляхом виведення амоксициліну є нирки, тоді як кл= авуланова кислота виводиться як нирками, так і шляхом дії позани= ркових механізмів.

= У здорових добровольців середній період напіввиведення амоксициліну/клавуланової<= /span> кислоти становить приблизно одну годину, а середній загальний кліренс – приблизно 25 л/годину. Різноманітні дослідження показали, що виділення= із сечею становить 50–85 % для амоксициліну та 27–60 % для клавуланової кислоти протягом 24-годинного періоду. У випадку клавуланової ки= слоти найбільша кількість речовини виводиться протягом перших 2 годин після прийо= му.

= Одночасне застосування пробенециду<= /span> сповільнює виведення амоксициліну, але не затри= мує ниркової екскреції клавуланової кислоти (див. р= озділ «Взаємоді= я з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

= Вік. Період напі= ввиведення амоксициліну ідентичний для дітей віком від 3 м= ісяців до 2 років, дітей старшого віку та дорослих. Для дітей (у тому числі недоношених немовлят) першого тижня життя частота прийому не повинна перевищувати 2 рази на добу через незрілість ниркового шляху виведення. Оскільки пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, дозування слід обирати з обережністю, рекомендується також контроль функції нирок.

Порушення функції нирок. Загальний сироватковий кліренс амок= сициліну/клавуланової кислоти пропорційно= зменшується зі зниженням функції нирок. Зниження кліренсу препарату більш виражене для амоксициліну, ніж для клавуланової кислоти, оскільки більша частка амоксициліну виводиться нирками. При нирковій недоста= тності дозування повинно запобігати надмірній кумуляції амокс= ициліну, у той же час зберігаючи достатній рівень клавуланової<= /span> кислоти (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

= Порушення функції печінки. Пацієнта= м з печінковою недостатністю рекомендується обережне застосування препарату і регулярний контроль функції печінки.

=

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування у дорослих та дітей бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Медоклаву^® мікроорганізмами, таких як:<= /p>
= -      = гострий бактеріальний синусит (підтверджений);

= -      = гострий середній отит;

= -      = підтверджене загострення хронічного бронхіту;

= -      = негоспітальна пневмонія;=

= -      = цистит;

= -      = пієлонефрит;

= -      = інфекції шкіри та м’яких ткан= ин, у т.ч. целюліт, укуси тварин, тяжкий дентоальвеолярний абсцес з поширеним целюлітом;<= /o:p>

= -      = інфекції кісток та суглобів, = у т.ч. остеомієліт.

При призначенні антибактеріальних препаратів сл= ід керуватися правилами їх належного застосування.

&nb= sp;

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, до будь-яких антибактеріальних засобів групи пеніцилінів.

Наявність в анамнезі тяжких реак= цій підвищеної чутливості (у т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших бета-лактамних агентів (у т.ч. цефалоспор= инів, карбапенемів або монобакта= мів).

Наявність в анамнезі жовтяниці а= бо дисфункції печінки, пов’язаних із застосуванням амокси= циліну/клавуланату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антикоагулянти для перорального застосування. Антикоагулянти для перорального застосування та антибіот= ики пеніцилінового ряду широко застосовуються у практиці = при відсутності повідомлень про взаємодію. Однак описано випадки збільшення міжнародного коефіцієнта нормалізації у пацієнтів, які приймали аценокумарол або варфарин= та яким був прописаний курс лікування амоксициліном. Як= що необхідний одночасний прийом таких препаратів, слід ретельно контролювати протромбіновий індекс або міжнародний коефіцієнт нормалізації при додаванні= або припиненні прийому амоксициліну. Крім того, мож= е бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділи «Особливо= сті застосування» та «Побічні реакції»).<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:RU'>

= Метотрексат. Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, що викликає потенційне збільшення токсичності.

Пробенецид. Одночасне застосування пробенециду не рекомендується. Пробенецид зменшує ниркову канал= ьцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування пробенециду може призвести до збільшення рівня та тривалості знаходження амоксициліну (але не клавуланово= ї кислоти) у крові. =

Мікофенолат мофетил. = У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, = після початку застосування перорального амоксициліну = з клавулановою кислотою може зменшитися предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового= рівня може не повністю відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти. Таким чином, зміна у дозуванні мікофенолату мофетилу зазвичай не потрібна, якщо немає клінічного підтвердження д= исфункції трансплантата. Однак пильне спостереження необхідне під час сумісного застосування та впродовж деякого часу після антибіотикотерапії.

=

Особливості застосування.=

= Перед початком терапії амоксициліно= м/клавулановою кислотою слід ретельно зібрати інформаці= ю щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші бета-лактамні препарати (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

= Повідомляли про серйозні та в окремих випадках летальні реакції підвищеної чутливості (включаючи анафілактичні реакції та тяжкі шкірні побічні реакції) у пацієнтів, які отримували лікування пеніциліном. Повідомлялося про реакції гіперчутливості, що прогресували до синдрому Куніса – серйозної алергічної реакції, яка може призвести до інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні реакції»). Такі р= еакції більш вірогідні у хворих із підвищеною чутливістю до пеніциліну в анамнезі = та пацієнтів з атопічними захворюваннями. При появі алергічної реакції слід припинити застосування амоксиц= иліну/клавуланової кислоти та розпочати відповідну альтерна= тивну терапію.

= Якщо доведено, що інфекція викликана мікроорганізмом(-ами), чутливим(-ими) до <= span class=3DSpellE>амоксициліну, слід розглянути перехід від амоксициліну/клавуланової= кислоти до амоксициліну відповідно до загальноприйнятих настанов.

= Повідомлялося про випадки виникнення синдрому медикаментозного ентероко= літу (drug-induced enterocoliti= s syndrome – DIES) переважно у дітей, які отримув= али амоксицилін (див. розділ «Побічні реакції»). Синдром медикаментозного ентероколіту – алергічна реакція, основним симптомом якої є тривале блюва= ння (через 1–4 години після прийому лікарського засобу) за відсутності алергічн= их шкірних або респіраторних симптомів. Додаткові симптоми можуть включати біл= ь у животі, діарею, гіпотензію або лейкоцитоз з нейтрофілі= єю. Були тяжкі випадки, включаючи прогресування до шоку.

Не застосовувати дану лікарську форму препарату за наявності високого ризику того, що вірогідні збудники захворювання мають резистентність до бета-лактамних препаратів, яка не опосередкована бета-лактамазами, чутливими до <= span class=3DSpellE>інгібування клавулановою кислотою. Не слід застосовувати цю лікарську форму для лікування резистентн= ого до пеніциліну S. pneumoniae.

= У пацієнтів із порушеннями функції нирок та у пацієнтів,= які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом (див. розділ «Поб= ічні реакції»).

= Слід уникати застосування амоксицил= іну/клавуланової кислоти при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки в цьому випадку із застосуванням амоксициліну було пов’язане виникнення короподібного висипан= ня.

= Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищує ймовірність виникнення алергіч= них реакцій з боку шкіри.

= Тривале застосування в окремих випадках може призвести до надмірного розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.=

= Виникнення на початку лікування гарячкової генералізован= ої еритеми, пов’язаної з утворенням пустул, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозног= о пустульозу (див. розділ «Побічні реакції»). Така реакція вимагає припинення застосування Медоклаву^® та є протипоказанням для подальшого застосування амокс= ициліну.

= Слід з обережністю застосовувати ам= оксицилін/клавуланову кислоту пацієнтам з ознаками порушення фу= нкції печінки (див. розділи «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

= Повідомляли про ускладнення з боку печінки, переважно у чоловіків та пацієнтів літнього віку, що можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням. Про такі ускладнення у дітей повідомляли дуже рідко. У всіх груп пацієнтів симптоми, зазвичай, виникають під час або незабаром після лікуван= ня, проте в окремих випадках можуть виявлятися лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Такі явища, зазвичай, оборотні. Ускладнення з боку печінки можуть бути тяжкими, у винятково рідких випадках – летальними. Такі явища завжди спостерігалися у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або тих, хто одночасно приймав препарати з відомим потенційним впливом, що може призвести до ускладнень з боку печінки (див. розділ «Побічні реакції»).

= При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомляли про антибіотикоасоційований коліт, ступінь тяжкості якого= може варіювати від легкого до небезпечного для життя (див. розділ «Побічні реакції»). Тому важливо враховувати цей діагноз пацієнтам з наявною діареєю= під час або після прийому будь-яких антибіотиків. При появі антибіотикоасоційованого коліту слід негайно припинити застосування Медоклаву^®, звернутися за медичною допомогою і розпочати відповідне лікування. Застосув= ання протиперистальтичних препаратів у такому разі протипоказане.

= При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функцій систем органів, у тому числі функції нирок, печінки та кровотворенн= я.

У пацієнтів, які приймали амоксицил= ін/клавуланову кислоту, в рідкісних випадках повідомляли= про подовження протромбінового індексу. При одночасному призначенні антикоагуля= нтів слід здійснювати відповідний контроль. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може бути потрібна корекція дози антикоагулянтів для перорального застосування (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій» та «Побічні реакції»).

= Пацієнтам із порушеннями функції нирок слід скоригувати = дозу залежно від ступеня порушення (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). =

= У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалурія (включаючи гостре ураження нирок), переважно при парентеральній терапії. Під час прийо= му високих доз амоксициліну слід підтримувати дост= атнє споживання рідини та діурез з метою зниження ймовірності кристалурії, пов’язаної з амоксициліном. У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катете= рів (див. розділи «Побічні реакції» та «Передозування»).

= Під час лікування амоксициліном слід застосовувати ферментативні методи визначення глю= кооксидази при випробуванні на наявність глюкози в сечі, оскільки при застосуванні неферментативних методів є вірогідність отримання хибн= опозитивних результатів.

= Наявність клавуланової кисло= ти у препараті Медоклаву^® може призвести = до неспецифічного зв’язування IgG і альбуміну мемб= ранами еритроцитів, що може призвести до хибнопозитивних результатів проби Кумбса.

= Повідомляли про позитивні результати ферментного імуноаналізу з використанням = Platеlia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories у пацієнтів, які приймали амоксицилін/клавуланову кислоту та у яких згодом була визнана відсутність інфекції Aspergillus. Повідо= мляли про перехресні реакції з полісахаридами та поліфураноз= ами non-Aspergillus при проведенні ферментного імуноаналізу= з використанням Рlatelia Aspergillus виробництва Bio-Rad Laboratories. Тому позитивні результати аналізів у пацієнтів, які отримують лікування амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю і підтверджувати іншими діагностичними методами.

Застосув= ання у період вагітності або годування груддю.

Вагітніс= ть. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або опосередкований шкідливий вплив на перебіг вагітності, розвиток ембріона/пл= ода, пологи або постнатальний розвиток. Обмежені дані щодо застосування амоксициліну/клавуланової= кислоти під час вагітності у людини не вказують на підвищений ризик виникнення вроджених вад розвитку. У єдиному дослідженні у жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомляли, що профілактичне лікування амоксициліном/клавулановою кислотою може бути пов’язане з підвищеним ризиком розвитку некротичного ентероколіту у новонароджених. Слід уникати застосування препарату під час вагітності, за винятком випадків, коли лікар вважає це необхідним.

Період годування груддю. Обидві речовини виділяються у грудне молоко (немає даних щодо впливу клавуланової кислоти на немовля, яке перебуває на грудному годуванні). Таким чином, у немовляти, яке перебуває на грудному годуванні, можливе виникнення діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому під час прийому препарату годування груддю слід припинити. С= лід прийняти до уваги можливість виникнення алергічних реакцій. Застосування амоксициліну/клавуланової= кислоти під час годування груддю можливе лише після оцінки лікарем співвідношення ризик/користь.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

= Дослідження щодо здатності препарату впливати на швидкіс= ть реакції при керуванні автотранспортом і роботі з іншими механізмами не пров= одилися. Проте можливе виникнення небажаних ефектів (таких як алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть вплинути на здатність керувати автомобіл= ем і працювати з іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).<= /span>

Спосіб застосування та дози.

= Дозування виражене в перерахуванні на вміст амоксициліну/клавуланової кислоти, за винятком випадків, коли дозування виражене в перерахуванні на окремий компонент.=

= При виборі дозування Медоклаву^® для лікування окремої інфекції слід враховувати:

-&nb= sp;      вірогідні збудники захворювання та їх імовірну чутливість до антибактеріальних препар= атів (див. розділ «Особливості застосування»);

-       ступінь тяжкості та місце інфекції;

-       вік, масу тіла і ниркову функцію пацієнта, як вказано нижче.
= У разі необхідності слід розглянути можливість застосува= ння альтернативних форм випуску Медоклаву^{®
(тобто таких, що забезпечують вищі дози амоксициліну
та/або різні співвідношення вмісту амоксициліну=
та клавуланової кислоти) (див. розділи «Фармакодинаміка»=
та
«Особливості застосування»).}

= Для дітей з масою <40 кг ця лікарська форма Медоклаву= ^® забезпечує максимальну добову дозу 1000–2800 мг а= моксициліну/143–400 мг клавуланової кислоти за умови прийому як рекомендовано нижче. Якщо вважається необхідною підвищена доза амоксициліну, рекомендується вибрати іншу лікарську ф= орму Медоклаву^® з метою уникнення прийому надмі= рно високих добових доз клавуланової кислоти (див. розділи «Фармакодинаміка» та «Особливості застосування»).=

= Тривалість лікування визначають індивідуально для кожного пацієнта. При деяких інфекціях (наприклад при остеомієліті) необхідне більш тривале лікування. Лікування не повинно тривати більше 14 днів без перегляду (див. розділ «Особливості застосування» щодо тривалої терапії).<= /span>

Діти з масою тіла ≥ 40 кг:= слід застосовувати інші форми пр= епарату.

Діти з масою тіла <40 кг

Рекомендовані дози:

-&nb= sp;      від 25 мг/3,6 мг/кг/добу до 45 мг/6,4 мг/кг/добу, розподілені на два прийоми;

-&nb= sp;      для лікування деяких інфекцій (таких як середній отит, синусит та інфекції нижн= іх дихальних шляхів) дітям віком від 2 років можна застосовувати дозу до 70 мг= /10 мг/кг/добу, розподілену на два прийоми.

= Немає клінічних даних для лікарських форм Медоклаву^® 7:1 щодо доз, вищих ніж 45 мг/6,4 мг/кг/добу для пацієнтів віком до 2 років.

= Немає клінічних даних для лікарських форм Медоклаву^® 7:1 щодо пацієнтів віком до 2 місяців. Таким чином, рекомендації щодо дозування для цієї групи пацієнтів відсутні.

Пацієнти літнього віку

Корекція дози не потрібна.

Порушення функції нирок

= Пацієнтам із кліренсом креатиніну (CrCl) більше ніж 30 м= л/хв корекція дози не потрібна.

= Пацієнтам з CrCl менше ніж 30 мл/хв не рекомендується застосування лікарських форм Медоклаву^® зі співвідношенням амоксициліну та клавуланової кислоти 7:1, оскільки немає ная= вних рекомендацій щодо корекції дози.

Порушення функції печінки

= Рекомендується обережне застосування і регулярний контро= ль функції печінки (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Медоклав^® призначений для перорального застосування.

= Препарат cлід приймати під час їди, щоб звести до мінімуму потенційну шлунково-кишкову непереносимість.

= Терапію можна розпочати парентерально, відповідно до інструкції для медичного застосування ін= ’єкційної форми Медоклаву^®, та продовжити за допомогою препарату для перорального застосування.

Інструкція для приготування суспензії.

= Перед застосуванням перевірити цілісність пломби на криш= ці. Струсити флакон, щоб розрихлити порошок. Додати необхідну кількість води (як вказано нижче), перевернути та ретельно збовтати. Інший спосіб: заповнити ф= лакон водою трохи нижче відмітки на етикетці, перевернути і ретельно збовтати, по= тім заповнити флакон водою до відмітки, перевернути і знову ретельно збовтати. =

Дозування

Об’єм води, який необхідно додавати для розчинення (мл )

Кінцевий об’єм розчиненої орал= ьної суспензії (мл)

400 мг/57 мг/5 мл

62

70

= Перед кожним застосуванням флакон слід ретельно збовтува= ти.

Діти. Застосовують дітям віком від 2 місяців. Дітям з масою тіла більше 40 кг призначають препарат в іншій лікарській формі.

=

Передозування.

Симптоми

= Можуть спостерігатися симптоми розладів шлунково-кишково= го тракту та порушення балансу рідини та електролітів. Спостерігалася кристалурія, пов’язана з амоксиц= иліном, що в окремих випадках призводила до ниркової недостатності (див. розділ «Особливості застосування»).

= У пацієнтів із порушеннями функції нирок та у пацієнтів,= які приймають високі дози препарату, можливе виникнення судом.

= Повідомляли про осідання амоксицилі= ну у катетерах сечового міхура, переважно після внутрішньовенного введення у високих дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікування

= Порушення з боку шлунково-кишкового тракту можна лікувати симптоматично, звертаючи увагу на баланс рідини/електролітів. Амоксицилін/клавуланова к= ислота можуть бути видалені з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

=

Побічні реакції.

= Найчастіше повідомляли про такі побічні реакції на препа= рат, як діарея, нудота та блювання. Перелік небажаних реакцій на препарат, відом= их із клінічних досліджень Медоклаву^® і постреєстраційного нагляду та класифікованих за системно-органним класом MedDRA, надається нижче.

Застосовують таку класифікацію частоти виникнен= ня побічних ефектів: дуже часто (³<= /span> 1/10);

часто (³<= /span> 1/100 та < 1/10); нечасто (³<= /span> 1/1000 та < 1/100); рідко (³<= /span> 1/10000 та < 1/1000); дуже рідко                  (< 1/10000); частота невідома (частоту неможливо оцінити з наявних даних).

Інфекції та інвазії. Часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок. Частота невідома: надмірне розмноження мікроорганізмів, нечутливих до препарату.

З боку кровотворної та лімфатичної системи. Рідко: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія. Частота невідома: оборот= ний агранулоцитоз і гемолітична анемія; збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу¹.

З боку імунної системи¹⁰. Часто= та невідома: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, синдром, подібний до сироваткової хвороби, алергічний васкуліт.

Розлади з боку нервової системи. Нечасто: запаморочення, головний біль.<= /o:p>

Частота невідома: оборотна гіперактивність і су= доми²; асептичний менінгіт.

З боку серця. Частота невідома: синдром= Куніса.

З боку шлунко= во-кишкового тракту. Часто: діарея, нудота³, блювання. Нечасто: розлади шлунка. Частота невідома: антибіотикоасоційований коліт ^{4<=
/sup>, «чорний волохатий язик», зміна забарвле=
ння
зубної емалі ¹¹, синдром медикаментозного ентероколіту (drug-induced enterocolitis syndrome – DIES), гострий панкреатит.}

Гепатобіліарні розлади. Нечасто: підвищення рівня АСТ та/або АЛТ^{5<=
/sup>.
Частота невідома: гепатит6} та холестатична жовтяниця⁶.<= /o:p>

З боку шкіри та підшкірних тканин7. Частота невідома: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка. Рідко: мультиформна еритема. Невідомо: синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативн= ий дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз⁹, реакція на ліки з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), хвороба лінійного імуноглобуліну А (IgA).

З боку нирок та сечовивідних шляхів. Дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія⁸(включа= ючи гостре ураження нирок).

¹ Див. розділ «Особливості застосування».

² Див. розділ «Особливості застосування».

³ Нудота частіше пов’язана з прийомом вищих пероральних доз препарат= у. При виникненні шлунково-кишкових реакцій їх тяжкість можна знизити шляхом прийому Медоклаву^® під = час їди.

⁴ У то= му числі псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливос= ті застосування»).

⁵ Помі= рне підвищення рівня AСT та/або AЛT частіше спостерігалося у пацієнтів, які отримували лікування антибіотиками бета-лактамної групи, але значимість цих результатів невідома.

⁶ Ці я= вища спостерігалися у разі застосування інших антибіотиків = пеніцилінового та цефалоспоринового ряду (див. розділ «Особлив= ості застосування»).

⁷ При виникненні реакцій підвищеної чутливості (дерматиту) застосування препарату слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).<= /p>
⁸ Див. розділ «Передозування».

⁹ Див. розділ «Особливості застосування».

¹⁰ Див. розділи «Протипоказання» та «Особл= ивості застосування».

¹¹ Про зміну забарвлення зубної емалі дуже рідко повідомляли у дітей. Ретельна гіг= ієна ротової порожнини може попередити таку зміну забарвлення, оскільки це явище усувається шляхом чищення зубів.

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користі і ризиків, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу. У разі виникнення побічних реакцій та запитань щодо безпеки застосування лікарського засобу просимо звертатися че= рез форму зворотного зв’язку веб-сайту: www.ukraine.medochemie.com

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в ориг= інальній упаковці для захисту від світла та вологи, в недоступному для дітей м= ісці. Приготовану суспензію зберігати у холодильнику п= ри температурі від 2 до 8 °С= протягом 7 днів.

Упаковка. 1 флакон з порошком для приготування   70 мл суспензії у комплекті з дозуючим шприцем у картонній коробці.

&nb= sp;

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Медокемі= Лімітед/ Medochemie Limited.<= /p>

Місцезнаходження виробника та ад= реса місця провадження його діяльності.

Ажиос Атанассіос Індустріал= ьна Зона, Япету 48, Лімассол, 4101, Кіпр/

Agios Athanassios Industrial Area, Iapetou 48, Limassol, 410= 1, Cyprus.=

Дозування	Об’єм води, який необхідно додавати для розчинення (мл )	Кінцевий об’єм розчиненої орал= ьної суспензії (мл)
400 мг/57 мг/5 мл	62	70