ІНСТР= УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

BARATON^®)

Склад:

д= 10;юча речовина: р&= #1072;міприл (ramipril);

= 082;ожна таблетка мі = 89;тить 5 мг або 10 мг раміприлу;

допо&= #1084;іжні речовини: гідро&= #1082;сипропілце= ;люлоза низькозаміm= 7;ена, маніт (Е 421), кальцію карбонат, натрію стеарилфумk= 2;рат, заліза окси = 76; жовтий (Е 172).

<= /p>

Л= 10;карська форма. Таблетк = 80;.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки пl= 6; 5 мг: таблет= ;ки жовтого або світло-жовт = 86;го кольору з характерниl= 4; жовтим пігментом, круглі, плоскі, з лінією поді = 83;у з однієї сторони і гладкі з іншої сторо = 85;и;

таблетки пl= 6; 10 мг: таблет= ;ки жовтого або світло-жовт = 86;го кольору з характерниl= 4; жовтим пігментом, овальні, двоопуклі, гладкі з обо= 093; сторін.

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група. Ін= 075;ібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ). Інгібітори АПФ монокомпонk= 7;нтні. Раміприл. Ко= 076; АТХ С09А А05.

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Фармакодин= ;аміка.

Механізм дії

Ра&#= 1084;іприлат, активний метаболіт раміприлу, інгібує фермент дипептидилl= 2;арбоксипеп= 090;идазу I (синоніми: АПФ; кініназ= 072; II). У плазмі крl= 6;ві та тканинах цей фермент каталізує п = 77;ретворення ангіотензиl= 5;у I на активну судинозвужm= 1;вальну речовину (вазоконстр = 80;ктор) ангіотензиl= 5; II, а також розщепленнn= 3; активного вазодилатаm= 0;ора брадикінінm= 1;. Зменшення утворення ангіотензиl= 5;у II та інгібуваннn= 3; розщепленнn= 3; брадикінінm= 1; призводить = 76;о розширення кровоносниm= 3; судин.

Оскільк = 80; ангіотензиl= 5; II також стимулює ви = 74;ільнення альдостероl= 5;у, раміприлат сприяє зменшенню секреції альдостероl= 5;у. Реакція на монотерапіn= 2; інгібітораl= 4;и АПФ у середн= 100;ому була менш вираженою у пацієнтів н = 77;гроїдної раси (афро-карибс= 100;кого походження) = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю (популяція, для якої характерниl= 1; низький рівень рені = 85;у при артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1;), ніж у предст= 072;вників інших рас.

Фар= 084;акодинамік&= #1072;.

Антигіl= 7;ертензивні властивостo= 0;=

Прийом раміприлу призводить до значного = 079;ниження периферичнl= 6;го артеріальнl= 6;го опору. Зазвичай значних змі = 85; ниркового плазмотоку або швидкос = 90;і клубочковоo= 1; фільтрації (ШКФ) не відбу&= #1074;ається. Застосуванl= 5;я раміприлу пацієнтам з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю призводить до зниження артеріальнl= 6;го тиску як у горизонталn= 0;ному, так і у верти&#= 1082;альному положенні хворого, що не супровод = 78;ується компенсатоl= 8;ним підвищенняl= 4; частоти серцевих скорочень.

У більшості пацієнтів антигіпертk= 7;нзивний ефект наста= 08; через 1-2 години післ= 03; прийому одноразовоo= 1; дози препарату. Максимальнl= 0;й ефект одноразовоo= 1; дози зазвичай досягаєтьсn= 3; через 3-6 годин. Антигіпертk= 7;нзивний ефект після прийому одноразовоo= 1; дози зазвич = 72;й зберігаєтьl= 9;я протягом 24 годин.

Максимk= 2;льний антигіпертk= 7;нзивний ефект при тривалому лікуванні раміприлом загалом спостерігаn= 8;ться через 3-4 тижні= . Довед= ено, що при довготриваl= 3;ій терапії ант = 80;гіпертензи&#= 1074;ний ефект зберігаєтьl= 9;я протягом 2 років.

Раптове припинення прийому раміприлу н = 77; спричиняє швидкого та надмірного підвищення артеріальнl= 6;го тиску (феномен рикошету).

Серцева недостатніl= 9;ть. Доведено, що застосованl= 0;й як доповнення = 76;о традиційноo= 1; терапії діуретикамl= 0; та, якщо необхідно, серцевими глікозидамl= 0; раміприл ефективний для пацієнтів і = 79; серцевою не = 76;остатністю ІІ−IV функціоналn= 0;них класів за NYHA. Препарат виявляє сприятливиl= 1; вплив на серцеву гемодинаміl= 2;у (зниження тиску напов = 85;ення лівого і правого шлуночків, загального периферичнl= 6;го судинного опору, підви= 097;ення серцевого викиду і покращення = 89;ерцевого індексу). Він також зменшує ней = 88;оендокринн&#= 1091; активацію.=

Клініч&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь та безпека=

= Профі= лактика серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;/нефропроте&#= 1082;ція

Б = 91;ло проведено превентивнk= 7; плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; (дослідженн= 03; HOPE) за участю понад 9200 пацієнтів, які додатково д = 86; стандартноo= 1; терапії отримували раміприл. У цьому дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з високим ризиком виникнення серцево-суд = 80;нного захворюванl= 5;я після перенесеноk= 5;о атеротромбl= 6;тичного серцево-суд = 80;нного захворюванl= 5;я (наявність в анамнезі ішемічної хвороби серця, інсульту аб = 86; захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин) або пацієнти з ц= 091;кровим діабетом, як= 110; мали принаймні щ = 77; один додатковий фактор ризику (документал= 00;но підтверджеl= 5;а мікроальбуl= 4;інурія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, підвищений рівень загального холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ліпопротеїl= 5;ів низької щіл= 00;ності або паління). <= o:p>

Це дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало, що раміприл статистичнl= 6; достовірно зменшує час = 90;оту виникнення інфаркту міокарда, серцево-суд = 80;нної смерті та інсульту як окремо, так і в комбінаці= 11; (первинна комбінованk= 2; кінцева точка).

Дослід= 078;ення HOPE: основні результати=

&nb= sp;

П&#= 1086;казник	Р&#= 1072;міприл	П&#= 1083;ацебо	В&#= 1110;дносний ризик (95 % довірчий інтервал (ДІ)= )	<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>Значk= 7;ння p
%	%
У= сі пацієнти	n=3D4,645	n=3D4,652
Первинна комбінован= 072; кінцева точка	14=	17,8	0,78 (0,7−0,86)	<0,0= 01
Інфаркт міокарда	9,9	12,3	0,80 (0,7−0,9)	<0,001
Серцево-суk= 6;инна смерть	6,1	8,1	0,74 (0,64−0,87)=	<0,001
Інсульт	3,4	4,9	0,68 (0,56−0,84)=	<0,001
Вторинні кінцеві точки
Смерть із будь-якої причини	10,4	12,2	0,84 (0,75−0,95)=	0,005
Потреба у реваскуляр= 080;зації	16,0	18,3	0,85 (0,77−0,94)=	0,002
Госпіталіз= ;ація з приводу нестабільн= 086;ї стенокарді= 111;	12,1	12,3	0,98 (0,87−1,1)<= /span>	не достовірно
Госпіталіз= ;ація з приводу серцевої недостатно= 089;ті	3,2	3,5	0,88 (0,7−1,1)	0,25
Ускладненн= ;я, пов’язані з цукровим діабетом	6,4	7,6	0,84 (0,72−0,98)=	0,03

У процесі дослідженнn= 3; MICRO-HOPE, проведення якого було попередньо запланованl= 6; в рамках дос= 083;ідження HOPE, вивчався ефект, що виникав при = 076;одаванні раміприлу в дозі 10 &#= 1084;г до існуючої схеми лікування порівняно з плацебо у 3577 пацієнтів віком від 55 років (верхн= 100;ого вікового обмеження н = 77; було) з норма&#= 1083;ьним або підвищеним артеріальнl= 0;м тиском, більшість і = 79; яких хворіл = 72; на цукровий діабет 2-го типу (і мала щонайменше один фактор серцево-суд = 80;нного ризику).

Результати первинного аналізу продемонстl= 8;ували, що у 117 (6,5 %) учасників дослідженнn= 3;, які отримували раміприл, та у 149 (8,4 %), які отримували плацебо, розвинуласn= 3; виражена нефропатія, що відповідає відносному зниженню ри = 79;ику на 24 %; 95 % ДІ [3-40], p=3D0,027. =

Дослідженн&= #1103; REIN, багатоцентl= 8;ове рандомізовk= 2;не подвійне сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; у паралельниm= 3; групах, пров= 086;дилося з метою оцінки впливу лікування р = 72;міприлом на інтенсивніl= 9;ть зниження ШК = 60; у 352 пацієнтів з нормальни = 84; або підвищеним артеріальнl= 0;м тиском (віко= 084; 18−70 років), у яких спосте = 88;ігалася легка (се= ;редня кількість виведеного білка зі сечею >1 та <3 г на добу) або тяжка (середня кількість виведеного білка із сечею ≥3 г на д= обу) протеїнуріn= 3; внаслідок хронічної н = 77;діабетично&#= 1111; нефропатії. Обидві підгрупи були проспективl= 5;о стратифікоk= 4;ані.

Результати основного аналізу стану паціє = 85;тів з найбільш тяжкою протеїнуріn= 8;ю (підгрупа, яка достроково припинила участь у дос= 083;ідженні, оскільки була доведена користь від лікування у групі раміприлу) продемонстl= 8;ували, що середня інтенсивніl= 9;ть зниження ШК = 60; за місяць була нижчою при застосу = 74;анні раміприлу, ніж при застосуванl= 5;і плацебо: −0,54 (0,66) порівняно з −0,88 (1,03) мл/хв/місяць, p= =3D0,038. Таким чином, міжгрупова різниця становила 0,34 [0,03−0,65] мл/хв/місяць та приблизн = 86; 4 мл/хв/рік; 23,1 % пацієнтів г = 88;упи раміприлу досягли комбінованl= 6;ї вторинної кінцевої точки – подвоєння концентрацo= 0;ї креатиніну = 91; плазмі кров= 10; та/або термі= 085;альної стадії захворюванl= 5;я нирок (необх= 110;дність проведення гемодіалізm= 1; або транспл = 72;нтації нирки) – порівняно і = 79; 45,5 % у групі плацебо (p=3D0,02).=

Подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

У двох масштабних рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х [ONTARGET (дослідженн= 03; впливу телмісартаl= 5;у як монотерапіo= 1; та у комбіна= 094;ії з раміприло = 84; на загальну кінцеву точ = 82;у) і VA NEPHRON-D (дослідженн= 03; діабетичноo= 1; нефропатії = 91; ветеранів)] вивчалося застосуванl= 5;я комбінації інгібітора АПФ з антагоністl= 6;м рецепторів ангіотензиl= 5;у II.

Дослідженн&= #1103; ONTARGET проводилосn= 3; за участю пацієнтів з= 10; серцево-суд = 80;нними або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями в анамнезі або із цукровим діабетом 2-го типу зі супутніми ознаками ураження органів-міш = 77;ней. У дослідженнo= 0; VA NEPHRON-D взяли участь пацієнти з цукровим діабетом 2-го типу та діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Ці дослідженнn= 3; не показали значущих переваг комбінованl= 6;ї терапії щод = 86; ниркових і/а= 073;о серцево-суд = 80;нних наслідків т = 72; смертності, тоді як при цьому спостерігаk= 4;ся підвищений ризик гіперкалієl= 4;ії, гострої нир = 82;ової недостатноl= 9;ті і/або артеріальнl= 6;ї гіпотензії порівняно з монотерапіn= 8;ю. З огляду на подібні фармакодинk= 2;мічні характерисm= 0;ики цих препаратів, ці результати також застосовні для інших інгібіторіk= 4; АПФ та антаг= 086;ністів рецепторів ангіотензиl= 5;у II.

Отже, інгібітори АПФ та антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II не можна одночасно з = 72;стосовуват&#= 1080; пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

У дослідженнo= 0; ALTITUDE (дослідженн= 03; впливу аліскірену на стан пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2-го типу з використанl= 5;ям серцево-суд = 80;нних та ниркових кінцевих точок) оцінювали п = 77;реваги додавання аліскірену до стандарт = 85;ої терапії інгібітороl= 4; АПФ або антагоністl= 6;м рецепторів ангіотензиl= 5;у II для пацієнт&= #1110;в із цукровим діабетом 2-го типу та хрон= 110;чним захворюванl= 5;ям нирок, серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям або обома патологіямl= 0;. Це дослідженнn= 3; було завершено достроково = 95;ерез підвищення ризику небажаних клінічних наслідків. У групі прийому аліскірену порівняно з = 075;рупою прийому плацебо бул = 86; відмічено б= 10;льшу частоту летальних випадків через серце = 74;о-судинні захворюванl= 5;я та інсульт, а також підвищення частоти серйозних небажаних явищ, які являли собо= 02; особливий інтерес (гіперкаліє = 84;ія, артеріальнk= 2; гіпотензія = 10; дисфункція нирок).

Вторинна профілактиl= 2;а після перенесеноk= 5;о гострого інфаркту міокарда

У дослідженнo= 0; AIRE брали участь пона = 76; 2000 пацієнтів із минущими/по = 89;тійними симптомами серцевої недостатноl= 9;ті після перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда. Лікування раміприлом розпочиналl= 0; через 3-10 днів після виникнення гострого інфаркту міокарда. Це дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало, що після завершення періоду подальшого спостережеl= 5;ня, який у середньому становив 15 місяців, кількість л = 77;тальних випадків у групі пацієнтів, які отримув = 72;ли раміприл, становила 16,9 %, а у групі пла&#= 1094;ебо – 22,6 %. Це означає абсолютне зниження смертності на 5,7 % та відносне зниження ризику на 27 % (95&nbs= p;% ДІ [11−40 %]).

Педіат&#= 1088;ична популяція<= i>

У рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованому клінічному дослідженнo= 0; за участю 244 пацієнтів віком від 6 до = 16 років з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю (у 73 % з яких бул= 072; первинна артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;) пацієнти отримували низькі, середні або = 074;исокі дози раміприлу з метою досягнення = 91; них плазмових концентрацo= 0;й раміприлатm= 1;, які відповідаюm= 0;ь діапазону доз для доро= 089;лих 1,25 мг; 5 мг та 20 мг = 79; розрахунку за масою тіла. По закінченні періоду 4 тижні було виявлено, що раміприл бу = 74; неефективнl= 0;м щодо кінцев = 86;ї точки – зниження систолічноk= 5;о артеріальнl= 6;го тиску, однак він знижува = 74; діастолічнl= 0;й тиск при застосуванl= 5;і найвищої дози досліджуваl= 5;ого діапазону. Було показа = 85;о, що як середні, так і високі доз= 080; раміприлу знижують систолічниl= 1; і діастоліч = 85;ий артеріальнl= 0;й тиск на статистичнl= 6; значущу величину у дітей із підтверджеl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.

Такого ефекту не спостерігаl= 3;ося у процесі 4-тижневого рандомізовk= 2;ного подвійного = 89;ліпого дослідженнn= 3; з підвищенняl= 4; дози, де оцінювався ефект відміни лікарськогl= 6; засобу і в якому взяли участь 218 педіатричнl= 0;х пацієнтів віком 6−16 років (у 75 % з яких була пе= 088;винна артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;). У процесі цього дослідженнn= 3; після відміни препарату спостерігаl= 3;ося помірне рикошетне п= 10;двищення як діастолічнl= 6;го, так і систолічноk= 5;о артеріальнl= 6;го тиску, проте воно не було статистичнl= 6; значущим дл= 03; повернення = 90;иску до вихідног = 86; рівня в усіх групах досліджуваl= 5;ого діапазону доз раміприлу [низькі дози (0= ,625 – 2,5 мг), середні доз = 80; (2,5 – 10 мг) або високі дози (5 – 20 мг)] із розрахунку за масою тіла. У досліджуваl= 5;ій педіатричнo= 0;й популяції р = 72;міприл не виявляв лінійного дозозалежнl= 6;го ефекту.

Фармако&= #1082;інетика.

Всмоктуван&= #1085;я=

Після пероральноk= 5;о прийому раміприл шв = 80;дко всмоктуєтьl= 9;я зі шлунково-ки = 96;кового тракту. Максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і досягаютьсn= 3; протягом 1 години. З огляду на кількість речовини, виявленої у сечі, ступін= 100; всмоктуванl= 5;я становить щонайменше 56 % і на нього суттєво не впливає наявність їжі у шлунково-ки = 96;ковому тракті. Біод= 086;ступність активного метаболіту раміприлатm= 1; після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я раміприлу у дозі 2,5 мг і 5 мг становить 45 %.<= /o:p>

Максимальн&= #1110; концентрацo= 0;ї у плазмі крові раміп = 88;илату, єдиного активного метаболіту раміприлу, досягаютьсn= 3; через 2-4 години післ= 03; прийому раміприлу. Після застосуванl= 5;я звичайних доз раміприлу 1 раз на добу рівноважна концентрацo= 0;я раміприлатm= 1; у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно н = 72; 4 день лікува&#= 1085;ня.

Розподі&= #1083;

Зв’язуванн&= #1103; раміприлу з білками плазми кров= 10; становить п = 88;иблизно 73 %, а раміприлатm= 1; – 56 %.

Метабоl= 3;ізм=

Раміприл майже повністю метаболізуn= 8;ться до раміприлатm= 1;, дикетопіпеl= 8;азинового ефіру, дикетопіпеl= 8;азинової кислоти і глюкуронідo= 0;в раміприлу і раміприлатm= 1;.

Виведеl= 5;ня=

Виведення метаболітіk= 4; відбуваєтьl= 9;я переважно шляхом ниркової екскреції. Зниження концентрацo= 0;ї раміприлатm= 1; у плазмі кро= 074;і є багатофазнl= 0;м. Через потужне насичувальl= 5;е зв’язуваннn= 3; з АПФ і повільну дисоціацію зі зв’язку з ферментом раміприлат має пролонг = 86;вану термінальнm= 1; фазу виведення при дуже низьких концентрацo= 0;ях у плазмі кро= 074;і.

Після прийому повторних доз раміприлу 1 раз на добу ефективний період напіввиведk= 7;ння становить 13-17 годин для до= 079; 5-10 мг і більше для нижчих доз (1,25-2,5 мг). Різниця зумовлена тим, що здатн&#= 1110;сть ферменту до зв’язуваннn= 3; з раміприла = 90;ом є насичувальl= 5;ою.

Паці&= #1108;нти із порушеннямl= 0; функції нирок (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»)

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок нирко = 74;а екскреція раміприлатm= 1; знижена, а ни&#= 1088;ковий кліренс раміприлатm= 1; пропорційнl= 0;й до кліренсу креатиніну. Це призводить = 76;о підвищення концентрацo= 0;ї раміприлатm= 1; в плазмі кров= 10;, яка знижується повільніше, = 085;іж в осіб із нормальною функцією нирок.

Пацієнm= 0;и із порушеннямl= 0; функції печінки (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»)

У пацієнтів із порушеннямl= 0; функції печінки метаболізм раміприлу з утворенням раміприлатm= 1; був уповільненl= 0;й через зниження активності печінкових естераз, а рівень рамі = 87;рилу в плазмі крові у цих пацієнтів б = 91;в підвищений. Втім максимальнk= 2; концентрацo= 0;я раміприлатm= 1; в цих пацієнтів н = 77; відрізнялаl= 9;я від такої в осіб з нормальною функцією печінки.

Період году= вання груддю

П= 10;сля застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози раміпр = 80;лу перорально його рівень = 091; материнськl= 6;му молоці був нижче межі виявлення. Однак ефект при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і не відомий.

Педіатричн&= #1072; популяція<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>

Ф = 72;рмакокінет&#= 1080;чний профіль раміприлу д = 86;сліджувавс&#= 1103; у 30 пацієнтів педіатричнl= 6;ї популяції з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю віком 2-16 років з масою тіла &g= t;10 кг. Після застосуванl= 5;я доз від 0,05 до 0,2 мг/кг раміприл швидко та зн= 072;чною мірою метаболізуk= 4;ався до раміприлатm= 1;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я раміприлатm= 1; в плазмі крові досягалася через 2-3 години. Кліренс раміприлатm= 1; значною мірою корелював з масою тіла (p<0,01= ), а також із дозою препа = 88;ату (p<0,001). Кліренс т = 72; об’єм розподілу з = 73;ільшувалис&#= 1103; прямо пропорційнl= 6; віку дітей у кожній груп= 10; дозування. При застосу = 74;анні дози 0,05 мг/кг у дітей було досягнуто р= 10;внів експозиції, які були порівнянниl= 4;и з експозицієn= 2; у дорослих при застосуванl= 5;і раміприлу у дозі 5 мг. В результаті застосуванl= 5;я дози 0,2 мг/кг у дітей досягалися рівні експозиції, які були вищими, ніж при застосу = 74;анні максимальнl= 6;ї рекомендовk= 2;ної дози 10 мг на до= ;бу у дорослих.

Доклі= нічні дані з безпеки

П = 88;и пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і тваринами (гризуни та собаки) з’ясувалосn= 3;, що раміприл не спричиня= 08; гострих токсичних явищ. Дослід= 078;ення із тривалим пероральниl= 4; введенням препарату проводили н = 72; щурах, собак= 072;х та мавпах. У всіх цих трьох видів тварин спос = 90;ерігалися зміни електролітl= 5;ого балансу та картини крові. У собак та мавп, які отр&#= 1080;мували препарат у дозі 250 мг/кг маси тіла на добу, було помічено значне збільшення = 02;кстагломер&#= 1091;лярного апарату, що є проявом фар = 84;акодинаміч&#= 1085;ої активності раміприлу. Щури, собаки та мавпи переносили добові дози препарату, які становили 2; 2,5 та 8 мг/кг маси тіла на добу &#= 1074;ідповідно. При цьому небажані ефекти у них не виникали.

Д = 86;слідження репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;, проведені н = 72; щурах, кроля= 093; та мавпах, не виявили жодних тератогеннl= 0;х властивостk= 7;й препарату. Негативний вплив на фертильнісm= 0;ь не спостерігаk= 4;ся ані у самців, ані у самиць щурів.

В = 74;едення раміприлу самицям щурів під ча= 089; вагітності та лактації призводило до необорот = 85;ого ушкодження нирок (розширення = 085;иркової миски) у потомства при застосуванl= 5;і доз 50 мг/кг маси тіла на добу та вище.

Ч = 80;сленні випробуванl= 5;я на мутагеннісm= 0;ь із застосуванl= 5;ям різних тест-систем не виявили мутагенних або генотоксичl= 5;их властивостk= 7;й раміприлу.

К = 83;інічні характерисm= 0;ики.

Показаl= 5;ня.

§Лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;.

§Профілакти&= #1082;а серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;: зниження серцево-суд = 80;нної захворюванl= 6;сті та летальни = 93; наслідків у пацієнтів з:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp; вираженим серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям атеротромбl= 6;тичного генезу (наявність в анамнезі ішемічної хвороби серця або ін= 089;ульту або захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин);

-&nb= sp; цукровим діабетом, як= 110; мають щонайменше = 86;дин фактор серцево-суд = 80;нного ризику (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

§ Лікування захворюванl= 5;я нирок:

- початкова клубочкова діабетична нефропатія, про яку свідчить наявність мікроальбуl= 4;інурії;

-&nb= sp; виражена клубочкова діабетична нефропатія, про яку свідчить наявність макропротеo= 1;нурії, у пацієнтів, які мають щонайменше = 86;дин фактор серцево-суд = 80;нного ризику (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»);

-&nb= sp; виражена клубочкова недіабетичl= 5;а нефропатія, про яку свідчить на= 03;вність макропротеo= 1;нурії ≥ 3 г на добу (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

§ Лікування серцевої недостатноl= 9;ті, що супровод = 78;ується клінічними проявами.=

§ Вторинна профілактиl= 2;а після перенесеноk= 5;о гострого інфаркту міокарда: зменшення л = 77;тальності під час гострої стадії інфа = 88;кту міокарда у пацієнтів і = 79; клінічними ознаками серцевої недостатноl= 9;ті за умови поч= 072;тку лікування більше ніж через 48 годин після виникнення гострого інфаркту міокарда.

Протипоказ&= #1072;ння.

§ П= 10;двищена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин, що входять до складу препарату, або до інших інгібіторіk= 4; АПФ.

§ Н = 72;явність в анамнезі ангіоневроm= 0;ичного набряку (спадкового, ідіопатичнl= 6;го чи раніше перенесеноk= 5;о на тлі застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ або антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ).

§ Одночасне застосуванl= 5;я зі сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

§ Одночасне застосуванl= 5;я екстракорпl= 6;ральних методів лікува= 085;ня, які призводять до контакту крові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

§ В = 80;ражений двобічний стеноз ниркових ар = 90;ерій або стеноз ниркової артерії при наявності єдиної функціонуюm= 5;ої нирки.

§ Вагіт= ність та планування вагітності (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

§ Р = 72;міприл не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2; або гемодин = 72;мічно нестабільнl= 0;ми станами.=

§ Одночасне застосуванl= 5;я раміприлуз препаратамl= 0;, що містять аліскірен, протипоказk= 2;не пацієнтам і = 79; цукровим діабетом аб = 86; з порушеннямl= 0; функції нирок (ШКФ <60 мл/хв/1,73 м²) (ди = 74;. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взаємоk= 6;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;є = 84;одій.

Дані клінічних досліджень продемонстl= 8;ували, що подвійна блокада РААС ш= ;ляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену асоціюєтьсn= 3; з підвищено= 02; частотою виникнення таких небаж = 72;них явищ, як артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія та порушенн= 03; функції нирок (у тому числі гостр = 72; ниркова недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям лише одного = 083;ікарського засобу, що впливає на РААС (див. роз&= #1076;іли «Фармакодиl= 5;аміка», «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пр= 086;типоказані комбінації

Сакубі= 090;рил/валсарт= ан

Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ зі сакубітрил= 086;м/валсартан= ом протипоказk= 2;не через підвищений ризик розви = 90;ку а= 085;гіоневроти&= #1095;ного набряку (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»). Лікування раміприлом слід починати лише через 36 годин після = 087;рийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валса = 88;тану. Лікування сакубітрилl= 6;м/валса = 88;таном слід починати лише через 36 годин після прийому останньої дози раміприлу.=

Екстракорп&= #1086;ральна терапія

Ме= 090;оди екстракорпl= 6;ральної терапії, в результаті яких відбуваєтьl= 9;я контакт крові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями, такі як діаліз або гемофільтрk= 2;ція із використ = 72;нням певних мембран з високою інтенсивніl= 9;тю потоку (наприклад, мембран з поліакрилоl= 5;ітрилу) та аферез ліпопротеїl= 5;ів низької щільності і = 79; застосуванl= 5;ям декстрану с = 91;льфату, з огляду на підвищений ризик розви = 90;ку тяжких анафілактоo= 1;дних реакцій (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Якщо таке лікування необхідне, слід розглянути питання про використанl= 5;я іншої діалі = 79;ної мембрани аб = 86; застосуванl= 5;я іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних лікарських засобів.=

Комб&= #1110;нації, що вимагают= 00; запобіжних заходів

Солі калію, гепарин, калійзберіk= 5;аючі діуретики т = 72; інші активн= 10; речовини, що збільшують рівень калі= 02; у плазмі крові (включаючи а= 085;тагоністи ангіотензиl= 5;у ІІ, триметоприl= 4; та його фіксовані комбінації зі сульфаме = 90;оксазолом, такролімус, циклоспориl= 5;)

Може виникнути гіперкалієl= 4;ія, тому потріб = 85;о ретельно контролюваm= 0;и рівень калі= 02; у плазмі крові.

Антигі= 087;ертензивні лікарські засоби (напр= 080;клад, діуретики) т= 072; інші речовини, здатні зниж = 91;вати артеріальнl= 0;й тиск (наприклад, н&#= 1110;трати, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, анестетики, алкоголь, баклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин)=

Слід очікувати збільшення ризику виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я» щодо діурет = 80;ків).

Вазопресор&= #1085;і симпатомімk= 7;тики та інші речо= 074;ини (наприклад, ізопротереl= 5;ол, добутамін, допамін, епінефрин), які можуть зменшити антигіпертk= 7;нзивний ефект раміприлу<= /span> Рекомеl= 5;дується ретельний моніторинг артеріальнl= 6;го тиску.

Алопуринол, імунодепреl= 9;анти, кортикостеl= 8;оїди, прокаїнаміk= 6;, цитостатикl= 0; та інші речо= 074;ини, що можуть впливати на картину кро = 74;і

Підв&= #1080;щена ймовірністn= 0; виникнення гематологіm= 5;них реакцій (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Солі літію=

Інгі&= #1073;ітори АПФ можуть зменшити екскрецію літію, що може призвести д = 86; збільшення токсичностo= 0; літію. Необхідно ретельно контролюваm= 0;и рівень літі= 02;.

Протидіабе&= #1090;ичні засоби, включаючи інсулін. Можуть виникнути гіпоглікемo= 0;чні реакції. Рекомендуєm= 0;ься ретельно контролюваm= 0;и рівень глюкози у крові.

Нестероїдн&= #1110; протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП) й ацетилсаліm= 4;илова кислота

Очік&= #1091;ється зниження антигіпертk= 7;нзивного ефекту раміприлу. Також одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і НПЗП може супров = 86;джуватися підвищеним ризиком порушення функції нирок та збільшенняl= 4; рівня калію = 091; крові.

С= 10;ль. При надмірному споживанні солі можлив = 77; послабленнn= 3; гіпотензивl= 5;ого ефекту преп = 72;рату.

С = 87;ецифічна гіпосенсибo= 0;лізація. Внаслідок інгібуваннn= 3; АПФ зростає імовірністn= 0; виникнення = 10; тяжкість анафілактиm= 5;них і анафілактоo= 1;дних реакцій на отруту кома = 93;. Вважається, що такий ефект може також спостерігаm= 0;ися і щодо інших алергенів.=

Інгібітори = mTOR або інгібітори DPP-= 4

Можл&= #1080;ве підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів, які одночас = 85;о отримують такі лікарські засоби, як інгібітори mTOR (наприклад, темсиролімm= 1;с, еверолімус, сиролімус) або вілдагліптl= 0;н. Слід з обережністn= 2; розпочинатl= 0; таку терапі= 02; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інгібітори неприлізинm= 1; (НЕП)=

Пові&= #1076;омлялося про потенційне зростання р = 80;зику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ та інгібітора НЕП, наприклад рацекадотрl= 0;лу (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Сакубітрил/= валсартан

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ зі сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не через підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Особливі групи пацієнтів<= /span>

В = 72;гітність<= u>

Л= 10;кування інгібітораl= 4;и АПФ або антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ не слід ро&#= 1079;починати у період вагітності. Як= 097;о продовженнn= 3; терапії інгібітороl= 4; АПФ вважається необхідним, пацієнткам, які плануют= 00; завагітнітl= 0;, необхідно перейти на альтернатиk= 4;ний антигіпертk= 7;нзивний препарат, який має встановленl= 0;й профіль без = 87;еки для застосуванl= 5;я під час вагітності. Якщо вагітність діагностовk= 2;но, лікування інгібітораl= 4;и АПФ/антагон= 10;стами рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ слід негайно припинити і, при необхідносm= 0;і, розпочати альтернатиk= 4;ну терапію (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Застосу = 74;ання у період вагітності або годування г = 88;уддю»).

Пацієнт = 80;, у яких існує особливий ризик виник = 85;ення артеріальнl= 6;ї гіпотензії

§ Пацієнт&= #1080; зі значним підвищенняl= 4; активності РААСРизик раптового відчутного зниження ар = 90;еріального тиску із пор= 091;шеннями функції нирок внаслідок пригніченнn= 3; АПФ підвищу= 08;ться у пацієнтів із виражено= 02; активацією PAAC<= /o:p>

PAAC, що потребує медичного нагляду, в тому числі постійного контролю артеріальнl= 6;го тиску, можна очікувати, наприклад, у пацієнтів:

-   -   -   -   при наявності дру&= #1075;ої функціонуюm= 5;ої нирки;

-   -   із цирозом печінки та/абl= 6; асцитом;

-   Зазвичk= 2;й рекомендуєm= 0;ься провести корекцію дегідратацo= 0;ї, гіповолеміo= 1; або нестачі електролітo= 0;в до початку лікування (однак для пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю такі коригу= 02;чі заходи слід ретельно зважити щод = 86; ризику виникнення перевантажk= 7;ння об’ємом).

§ бло&= #1082;адаРААС<= /span>

Зафіксо&= #1074;ано, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ або аліскірену підвищує ри = 79;ик артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та порушенн= 03; функції нирок (у тому числі розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті). У зв’язку з цим подвійн = 72; блокада РАА = 57; шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагон= 110;стів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Якщо терапія у вигляді такої подвійної б = 83;окади розцінюєтьl= 9;я як абсолютн = 86; необхідна, вона має застосовувk= 2;тися лише під наглядом сп = 77;ціаліста та за умови частого і ретельного контролю функції нирок, вміст= 091; електролітo= 0;в та рівня артеріальнl= 6;го тиску.

Інг&= #1110;бітори АПФ та антаг= 086;ністи рецепторів ангіотензиl= 5;у II не можна одночасно застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

§   Транзиm= 0;орна або персистуючk= 2; серцева нед = 86;статність після інфаркту міокарда.=

§   Пацієнm= 0;и, у яких існує ризик виникнення серцевої аб = 86; церебральнl= 6;ї ішемії у випадку гострої артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

У початковій фазі лікування потрібен ос = 86;бливий медичний нагляд.

§П = 72;цієнти літнього віку

Див. розділ «Спос= 110;б застосуванl= 5;я та дози».

Хіру&= #1088;гічні втручання<= /i>

Рекомендує&= #1090;ься припиняти лікування інгібітораl= 4;и АПФ, такими як раміприл, якщо це можл= 080;во, за 1 день до хірургічноk= 5;о втручання.=
К = 86;нтроль функції нирок=

Функ&= #1094;ію нирок потрібно оцінювати д = 86; і під час лікування і коригувати дозу, особливо у перші тижні лікування. У разі наявності у = 88;аження нирок потрібне особливо ретельне спостережеl= 5;ня (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Існує ризик поруш = 77;ння функції нирок, здебільшогl= 6; у пацієнтів із застійно= 02; серцевою недостатніl= 9;тю або після пересадженl= 5;я нирки, а також у разі ураження ниркових су = 76;ин, в тому числі у пацієнтів із гемодинаміm= 5;но значущим однобічним = 89;тенозом ниркової артерії.=

Ангі&= #1086;невротични= ;й набряк

Повідомлял&= #1086;ся про окремі випадки ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів, які отримув = 72;ли інгібітори АПФ, включаючи раміприл (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик виник = 85;ення ангіоневроm= 0;ичного набряку (озн= 072;ками можуть бути, наприклад, припухлістn= 0; дихальних шляхів чи язика з чи без порушення дихання) мож= 077; підвищуватl= 0;сь у пацієнтів, які одночас = 85;о отримують такі лікарські засоби, як ін&#= 1075;ібітори мішені рапаміцину = 91; ссавців (mTOR) (на= 087;риклад, темсиролімm= 1;с, еверолімус, сиролімус), вілдагліптl= 0;н або інгібіторіk= 4; НЕП (таких як рацекадотрl= 0;л).

Комбінація раміприлу з= 10; сакуб= 110;трилом/валс= артаном протипоказk= 2;на через підвищений ризик розви = 90;ку а = 85;гіоневроти&#= 1095;ного набряку (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

У випадку ангіоневроm= 0;ичного набряку при = 81;ом препарату потрібно припинити т = 72; негайно призначити невідкладнm= 1; терапію. Пац= 110;єнти мають перебувати під наглядо = 84; лікаря протягом принаймні 12-24 годин до повного зни = 82;нення симптомів.

При лікуванні інгібітораl= 4;и АПФ спостер= 10;галися випадки ангіоневроm= 0;ичного набряку кишечнику (див. розділ «Побічні реакції»). Ці пацієнти скаржилися на біль у животі (з нуд&#= 1086;тою/блюванн= ;ям або без них).

Анаф&= #1110;лактичні реакції під час десенсибілo= 0;зації

Імовірніст&= #1100; і тяжкість анафілактиm= 5;них і анафілакт = 86;їдних реакцій на отруту кома = 93; та інші алергени збільшуєтьl= 9;я при прийомі інгібіторіk= 4; АПФ. Перед десенсибілo= 0;зацією потрібно розглянути можливість тимчасовогl= 6; припинення прийому раміприлу.=

Контроль електролітl= 5;ої рівноваги. Г= 10;перкаліємі&#= 1103;

У деяких пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи раміприл, спостерігаl= 3;и гіперкалієl= 4;ію. Ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії вищий у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, пацієнтів віком від 70 років, у паці&#= 1108;нтів із неконтрольl= 6;ваним цукровим ді = 72;бетом, у тих, хто отримує сол= 10; калію, калій= 079;берігаючі діуретики, а також інші активні речовини, що підвищують вміст калію, або при таки= 093; станах як дегідратацo= 0;я, гостра серц = 77;ва декомпенсаm= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз. Якщо вважається доцільним сумісне зас = 90;осування вищезазначk= 7;них препаратів, рекомендуєm= 0;ься регулярне моніторуваl= 5;ня рівня калію = 091; плазмі кров= 10; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Кон&= #1090;роль електролітl= 5;ої рівноваги. Гіпона = 90;ріємія

Нейт&= #1088;опенія/агрk= 2;нулоцитоз

Випадки нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, а також тромбоцитоl= 7;енії та анемії спостерігаl= 3;ися рідко. Також повідомлялl= 6;ся про пригніч = 77;ння функції кісткового мозку. З метою виявл = 77;ння можливої лейкопенії рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и кількість лейкоцитів = 91; плазмі кров= 10;. Частіше контроль бажано пров = 86;дити на початку лікування т = 72; пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок, супутнім колагенозоl= 4; (наприклад, і&#= 1079; системним червоним вовчаком аб = 86; склеродермo= 0;єю) або тим, хто приймає інш= 10; лікарські з = 72;соби, що можуть спричинити зміни карти = 85;и крові (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Етні&= #1095;ні відмінностo= 0;

Інгібіm= 0;ори АПФ частіше спричиняютn= 0; ангіоневроm= 0;ичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси. Як і інші інгібітори АПФ, раміпри= 083; може виявитися менш ефективним для зниженн= 03; рівня артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів н = 77;гроїдної раси. Це може бути зумовлено т = 80;м, що у пацієнтів негроїдної раси з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю частіше спостерігаn= 8;ться артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; з низькою ак= 090;ивністю реніну.

Каше&= #1083;ь

При застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ повідом = 83;ялося про виникнення кашлю. Характерниl= 4; є те, що кашель непродуктиk= 4;ний, тривалий і зникає післ= 03; припинення терапії. При диференціаl= 3;ьній діагностицo= 0; кашлю слід пам’ятати при можливість виникнення кашлю внасл= 10;док застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ.

Допомі= 078;ні речовини.=

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (= 23 мг)/дозу натрію, тобт= 086; практично вільний від натрію.

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність =

Препарат протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;. Якщо вагітність встановленk= 2; під час тера= 087;ії, прийом препарату слід негайн = 86; припинити і, якщо необхідно, замінити іншим лікар = 89;ьким засобом, дозволеним до застосув = 72;ння вагітним (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Період годування груддю

Через брак інформації щодо застосуванl= 5;я раміприлу під час годування груддю (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;») не рекоменд = 91;ється призначати цей препара = 90; жінкам, які годують груддю. Бажано надавати пе = 88;евагу іншим лікарським засобам, застосуванl= 5;я яких під час лактації є більш безпе = 95;ним, особливо пр = 80; грудному вигодовуваl= 5;ні новонароджk= 7;них або недоношениm= 3; немовлят.=

Здатні= 089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Деякі побічні ефекти (напр= 080;клад, симптоми зниження артеріальнl= 6;го тиску, такі як запаморочеl= 5;ня) можуть пору = 96;увати здатність пацієнта до концентрацo= 0;ї уваги і знижувати швидкість його реакці= 11;, що є ризикованиl= 4; у ситуаціях, коли ці якос= 090;і мають особливо велике значення (на= 087;риклад, при керуванні транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; іншими механізмамl= 0;).

Це, зазвичай= ;, можливе на початку лікування а = 73;о при переход= 10; від терапії іншими преп = 72;ратами на лікуванн= 03; раміприлом. Після прийо = 84;у першої дози або подальшого підвищення дози не бажано керувати транспортнl= 0;м засобом або працювати з іншими механізмамl= 0; протягом кількох годин.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Препарат застосовуюm= 0;ь перорально.

Раміприл рекомендуєm= 0;ься приймати щодня в один і той самий час. Препара= 090; можна прийм = 72;ти незалежно від вживанн= 03; їжі, оскільк= 080; вживання їж= 10; не впливає н= 072; біодоступнo= 0;сть препарату (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Т = 72;блетки по 5 мг призначені для розподілу навпіл для о= 090;римання дози 2,5 мг. Ї = 93; не можна розжовуватl= 0; або подрібнюваm= 0;и. У випадку призначеннn= 3; дози 1,25 мг слід застос = 86;вувати препарати раміприлу з можливістю такого дозування.=

Доро&= #1089;лі

Паці&= #1108;нти, які застосовуюm= 0;ь діуретики<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

На початку лікування препаратом може виника = 90;и артеріальнk= 2; гіпотензія, розвиток як = 86;ї є більш імовірним у пацієнтів, які одночас = 85;о отримують діуретики. У подібних ви = 87;адках рекомендуєm= 0;ься проявляти обережністn= 0;, оскільки у цих пацієнтів можливе зни = 78;ення об’єму= циркулюючl= 6;ї крові та/або кількості електролітo= 0;в.

Бажа&= #1085;о припинити застосуванl= 5;я діуретика з = 72; 2-3 дні до початку лікування раміприлом, якщо це можливо (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, яким не можн= 072; відмінити діуретик, лікування слід розпочинатl= 0; з дози 1,25 мг. Пl= 6;трібно ретельно контролюваm= 0;и функцію нирок та рів= 077;нь калію у крові. Подальше дозування р = 72;міприлу слід коригувати залежно від цільового рівня артеріальнl= 6;го тиску.

Артеріальн&= #1072; гіпертензіn= 3;=

Дозу слід підбирати індивідуалn= 0;но, залежно від особливостk= 7;й стану пацієнта (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») та результа = 90;ів контрольниm= 3; вимірювань артеріальнl= 6;го тиску. Раміприл можна застосовувk= 2;ти як монотерапіn= 2; або у комбінації = 79; антигіпертk= 7;нзивними лікарськимl= 0; засобами ін = 96;их класів (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка», «Протипокаk= 9;ання», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Поча&= #1090;кова доза

Лікування препаратом слід розпочинатl= 0; поступово, починаючи з рекомендовk= 2;ної початкової дози 2,5 мг на добу.

У пацієнтів зі значною активацією РААС після прийому початкової дози може виникати значне зниження артеріальнl= 6;го тиску. Для таких пацієнтів рекомендовk= 2;на початкова доза становить 1,25 &= #1084;г, а їх лікування потрібно розпочинатl= 0; під медични = 84; наглядом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Титр&= #1091;вання дози та підтримуючk= 2; доза

Дозу можна подвоювати кожні 2-4 тижні до досягнен = 85;я цільового рівня артеріальнl= 6;го тиску; максимальнk= 2; доза раміприлу становить 10 = 084;г на добу. Зазвичай препарат приймають 1 раз на добу.

Проф&= #1110;лактика серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;=

Початко&= #1074;а доза

Реко&= #1084;ендована початкова доза препарату с = 90;ановить 2,5 мг 1 раз на добу.

Титрува&= #1085;ня дози та підтримуючk= 2; доза

Зале&= #1078;но від індивідуалn= 0;ної переносимоl= 9;ті препарату дозу слід поступово збільшуватl= 0;. Рекомендуєm= 0;ься подвоїти дозу через 1-2 тижні лікування, а потім через 2-3 тижні збіль = 96;ити її до цільової підтримуючl= 6;ї дози 10 мг 1 раз на добу.

Лікування захворюванl= 5;я нирок

Паці&= #1108;нти з цукровим діабетом та мікроальбуl= 4;інурією

Поча&= #1090;кова доза

Рекомендов&= #1072;на початкова доза препарату с = 90;ановить 1,25 мг 1 раз на добу.

Титр&= #1091;вання дози та підтримуючk= 2; доза

Залежно від індивідуалn= 0;ної переносимоl= 9;ті препарату при подальшому лікуванні д = 86;зу можна збільшуватl= 0;. Через 2 тижні лікування о = 76;норазову добову дозу рекомендуєm= 0;ься подвоїти до 2,5= мг, а потім до 5 м&#= 1075; ще через 2 тижні лікування.=

Паці&= #1108;нти з цукровим діабетом та щонайменше одним фактором серцево-суд = 80;нного ризику=

Поча&= #1090;кова доза

Рекомендов&= #1072;на початкова доза препарату с = 90;ановить 2,5 мг 1 раз на добу.

Титр&= #1091;вання дози та підтримуючk= 2; доза

Залежно від індивідуалn= 0;ної переносимоl= 9;ті препарату при подальшому лікуванні д = 86;зу слід збільшити. Через 1-2 тижні лікування д = 86;бову дозу рекомендуєm= 0;ься подвоїти до 5&n= bsp;мг, а потім до 10 м&= #1075; ще через 2-3 тижні лікування. Цільова доб = 86;ва доза становить 10 = 084;г.

П = 72;цієнти з недіабетичl= 5;ою нефропатієn= 2;, про яку свідчить наявність макропротеo= 1;нурії ≥ 3 г на добу

Початкова доза=

Реко&= #1084;ендована початкова доза препарату с = 90;ановить 1,25 мг 1 раз на добу.

Титрування дози та підтримуючk= 2; доза

Зале&= #1078;но від індивідуалn= 0;ної переносимоl= 9;ті препарату при подальшому лікуванні д = 86;зу слід збільшити. Через 2 тижні лікування о = 76;норазову добову дозу рекомендуєm= 0;ься подвоїти до 2,5= мг, а потім до 5 м&#= 1075; ще через 2 тижні лікування.=

Серцева недостатніl= 9;ть із клінічними проявами<= /u>

Поча&= #1090;кова доза

Для пацієнтів, стан яких стабілізувk= 2;вся після лікування діуретикамl= 0;, рекомендовk= 2;на початкова доза становить 1,25 &= #1084;г на добу.

Титр&= #1091;вання дози та підтримуючk= 2; доза

Дозу раміприлу титрують шляхом її подвоєння через кожні 1-2 тижні до досягнення максимальнl= 6;ї добової доз = 80; 10 мг. Бажано розподілитl= 0; дозу на 2 прийоми.

Вторинна профілактиl= 2;а після перенесеноk= 5;о гострого інфаркту міокарда пр = 80; наявності серцевої недостатноl= 9;ті

Поча&= #1090;кова доза

Через 48 годи = 85; після виникнення інфаркту мі = 86;карда пацієнтам, стан яких є клінічно та = 075;емодинаміч&= #1085;о стабільним, слід призначати початкову дозу 2,5 мг 2 рази на добу впродовж 3 днів. Якщо початкова доза 2,5 мг переноситьl= 9;я погано, тоді застосовувk= 2;ти дозу 1,25 мг 2 рази на добу впродовж 2 днів з подальшим п= 10;двищенням до 2,5 мг та 5 мг= 2 рази на добу. Якщо дозу не можна підвищити д = 86; 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити.

Титр&= #1091;вання дози та підт= 088;имуюча доза

У подальшому добову дозу необхідно підвищуватl= 0; шляхом її подвоєння з інтервалом = 91; 1-3 дні до досягнення цільової підтримуючl= 6;ї дози 5 мг 2 рази на добу.

Коли це можливо, підтримуючm= 1; добову дозу = 088;озподіляти на 2 прийоми.

Якщо дозу не можна підвищити д = 86; 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити. Д= 086;свіду лікування пацієнтів і = 79; тяжкою= серцевою недостатніl= 9;тю (IV ФК за класиф= ;ікацією Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA)) одразу післ= 03; інфаркту міокарда вс = 77; ще недостатньl= 6;. Якщо все ж таки прийня = 90;о рішення про лікування таких пацієнтів раміприлом, рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; терапію з дози 1,25 мг 1 раk= 9; на добу і будь-яке її збільшення проводити з надзвичайнl= 6;ю обережністn= 2;.

Особли&#= 1074;і категорії пацієнтів<= /span>

П = 72;цієнти із порушеннямl= 0; функції нир = 86;к

Добо&= #1074;а доза для пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок залежить ві = 76; показника кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»):

-      =             &nb= sp;            якщо кліренс креатиніну становить ≥60 &= #1084;л/хв, необхідносm= 0;і у корекції початкової = 76;ози (2,5 мг на добу) немає, а максимальнk= 2; добова доза становить 10 = 084;г;

-      =             &nb= sp;            якщо кліренс креатиніну становить 30-60 мл/хв, необхідносm= 0;і у корекції початкової дози (2,5 мг на д = 86;бу) немає, а максимальнk= 2; добова доза становить 5 м&#= 1075;;

-      =             &nb= sp;            якщо клірен= с креатиніну становить 10-30 l= 4;л/хв, початкова доза становить 1,25 мг на добу, а максимальнk= 2; добова доза = 211; 5 мг;

-      =             &nb= sp;            пацієнти з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;: при гемодіа = 83;ізі раміприл виводиться незначною мірою; початкова доза становить 1,25 м= ;г, а максимальнk= 2; добова доза = 211; 5 мг; препарат слід приймати через кільк = 72; годин після проведення сеансу гемодіалізm= 1;.

Пацієнти із порушеннямl= 0; функції печінки (д= 080;в. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Ліку&= #1074;ання раміприлом пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки слі = 76; розпочинатl= 0; під ретельним медичним наглядом, а максимальнk= 2; добова доза = 091; таких випадках повинна становити 2,5 &#= 1084;г.

Пацієнти літнього віку

Поча&= #1090;кова доза повинн = 72; бути нижчою, а подальше титрування дози слід здійснюватl= 0; більш поступово з огляду на вищу імовірністn= 0; виникнення небажаних ефектів, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів. У таких випадках слід призначати нижчу початкову дозу − 1,25 мг раміприлу.=

Також дивіться наведену вище інформацію = 89;тосовно дозування препарату для пацієнт= 10;в, які отримують діуретики.=

Діти.

Раміприл н = 77; рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям віком до 18 років, оскільки даних щодо ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я цього препа = 88;ату для таких пацієнтів недостатньl= 6;.

Передозува&= #1085;ня.

&#= 1057;имптоми передозуваl= 5;ня інгібітораl= 4;и АПФ можуть включати надмірну периферичнm= 1; вазодилатаm= 4;ію (з вираженою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;, шоком), брадикардіn= 2;, порушеl= 5;ня електролітl= 5;ого балансу, ниркову недостатніl= 9;ть. Стан пацієнта слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и. Призначати симптоматиm= 5;не та підтримуючk= 7; лікування. Запропоновk= 2;ні заходи включають первинну детоксикацo= 0;ю (промивання шлунка, призначеннn= 3; сорбентів) і засоби для відновленнn= 3; гемодинаміm= 5;ної стабільносm= 0;і, включаючи призначеннn= 3; α₁-адренерг= ічних агоністів або ангіоте = 85;зину ІІ (ангіотензи = 85;аміду). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться із системного кровотоку шляхом гемо = 76;іалізу.

<= i> =

Побічні реакції.

Проф&= #1110;ль безпеки раміприлу містить дан= 10; про постійний кашель та реакції, спричинені артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;. До серйозни = 93; побічних реакцій належать ангіоневроm= 0;ичний набряк, гіперкалієl= 4;ія, порушення функції печінки або нирок, панкреатит, тяжкі реакц= 10;ї з боку шкіри та нейтропеніn= 3;/агранулоци&#= 1090;оз.

Побічнo= 0; реакції класифікуюm= 0;ься за частотою виникнення таким чином: = 076;уже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і <1/10), нечасто (≥1/1000 і <1/100), рідко (≥1/10000 і <1/1000), дуже рідкl= 6; (<1/10000), частота невідома (ча= 089;тота не визначен = 72; за наявними даними).

У кожній групі побічні явища представлеl= 5;і у порядку зменшення ступеня їх серйозностo= 0;.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи:

нечасто= : еозинофіліn= 3;;

рідко: зменшення кількості лейкоцитів (включаючи нейтропеніn= 2; або агранулоциm= 0;оз), зменшення кількості еритроцитіk= 4;, зниження рівня гемоглобінm= 1;, зменшення кількості тромбоцитіk= 4;;

частота невідома<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk54013055'>: недостатніl= 9;ть кісткового мозку, панцитопенo= 0;я, гемолітичнk= 2; анемія.=

З боку імунно= 11; системи:

частота невідома<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk54013055'>: анафілактиm= 5;ні та анафілактоo= 1;дні реакції, підвищення рівня антинуклеаl= 8;них антитіл.

З боку ендокринноo= 1; системи:

част = 86;та невідома<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk54013055'>: с&= #1080;ндром неналежної секреції антидіуретl= 0;чного гормону.=

М = 77;таболічні та аліментарнo= 0; порушення:

ч = 72;сто: підвищення рівня калію у крові;

нечасто: анорексія, зниження апетиту;

частота невідома:= зниження рівня натрі= 02; у крові.

П = 89;ихічні розлади:

нечасто: зниження настрою, тривожністn= 0;, нервозністn= 0;, неспокій, порушення сну, включаючи сонливість;

рідко: стан сплутаної свідомості;

частота невідома:= порушення уваги.

З боку нервової системи:

ч = 72;сто: головний біль, запаморочеl= 5;ня;

нечасто: вертиго, парестезія, агевзія, дисгевзія;

рідко: тремор, порушення рівноваги;

частота невідома<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk54013055'>: церебральнk= 2; ішемія, у тому числі ішемічний інсульт і транзиторнk= 2; ішемічна атака, поруш= 077;ння психомоторl= 5;их функцій, відчуття пе = 95;ії, паросмія.=

З боку органі = 74; зору:

нечасто= : порушення зору, включаючи нечіткість зору;

рідко: кон’юнктивo= 0;т.

З боку органі = 74; слуху та лабіринту:

рідко: порушення слуху, шум/дзвін у вухах.

З боку серцево-суд = 80;нної системи:

нечасто: ішемія міокарда, включаючи стенокардіn= 2; або інфаркт міокарда; тахікардія, аритмія, від= 095;уття посиленого серцебиття, периферичнo= 0; набряки;

С = 91;динні порушення:

часто: арт= ;еріальна гіпотензія, ортостатичl= 5;е зниження артеріальнl= 6;го тиску, синкопе;

нечасто: поm= 5;ервоніння, від&#= 1095;уття припливів; =

рідко: стеноз суди = 85;, гіпоперфузo= 0;я, васкуліт;

частота невідома:= синдром Рейно.

З боку дихальної системи:

часто: непродуктиk= 4;ний подразнюваl= 3;ьний кашель, брон= 093;іт, синусит, диспное (задишка);

нечасто: бронхоспазl= 4;, у тому числі загостреннn= 3; бронхіальнl= 6;ї астми, закладенісm= 0;ь носа.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту:
ч = 72;сто: зап&#= 1072;льні явища у шлунково-ки = 96;ковому тракті, розлади травлення, дискомфорm= 0; у животі, дис= ;пепсія, діарея, нудота, блювання;

нечасто= : панкреатит (у поодиноки= 093; випадках по = 74;ідомлялося про летальн= 10; наслідки пр = 80; застосуван&= #1085;і інгібіторіk= 4; АПФ), підвищенн= 03; рівня ферментів підшлунковl= 6;ї залози, ангіоневроm= 0;ичний набряк тонкого кишечнику, біль у верхній частині живота, вкл= ;ючаючи гастрит, запор, сухість у роті;

рідко: глосит;

частота невідома:= афтозний стоматит.

Г = 77;патобіліар&#= 1085;і порушення:

нечасто= : підвищення рівня печінкових ензимів і/аб= 086; кон’югатів білірубіну;

рідко: холестатичl= 5;а жовтяниця, ушкодження печінкових клітин;

частота невідома<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk54013055'>: гостра печінкова недостатніl= 9;ть, холестатичl= 5;ий або цитолітичнl= 0;й гепатит (у дуже винятк = 86;вих випадках – з летальним наслідком).

З боку шкіри т= 072; підшкірних тканин:
часто: висипання, зокрема макулопапуl= 3;ьозні; =

нечасто: ангіоневроm= 0;ичний набряк, у дуже виняткових випадках – порушення п = 88;охідності дихальних шляхів внаслідок а = 85;гіоневроти&#= 1095;ного набряку, що може мати ле= 090;альний наслідок; све= ;рбіж, гіпергідроk= 9;; рідко: ексфоліатиk= 4;ний дерматит, кропив’янкk= 2;, оніхоліз;

дуже рідко: реакція фоточутливl= 6;сті;

частота невідома:= токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, мультиформl= 5;а еритема, пемфігус, загостреннn= 3; перебігу псоріазу, псоріатичнl= 0;й дерматит, пемфігоїднk= 2; або ліхеноїдна екзантема або енантем = 72;, алопеція.=

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату:

часто: м’язові спазми, міалгія;

нечасто= артралгія.=

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи:

нечасто= : порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть; збільшення кількості сечі, погіршення перебігу фонової про = 90;еїнурії, підвищення рівня сечовини та = 082;реатиніну у крові.

З боку репродуктиk= 4;ної функції та молочних залоз:

нечасто= : транзиторнk= 2; еректильна імпотенція, зниження лібідо;

частота невідома<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk54013055'>: гінекомастo= 0;я.

З = 72;гальні розлади: <= /span>

часто: біль у грудях, підвищена втомлюваніl= 9;ть;

нечасто: пірексія;

рідко: астенія.=

Педіа= трична популяція<= /span>

Б&= #1077;зпека застосуванl= 5;я раміприлу вивчалася з = 72; участю 325 дітей та підлітків віком 2−16 рокі= в у процесі 2 клінічних досліджень. Згідно з результатаl= 4;и, характер та ступінь тяж = 82;ості небажаних реакцій у дітей були подібними д = 86; тих, які спостерігаn= 2;ться у дорослих, але частота виникнення деяких реакцій у ді= 090;ей була вищою, ніж у дорослих, а саме: тахік= 072;рдія, закладенісm= 0;ь носа та риніт: часто – у педіатри= 095;ній популяції т = 72; нечасто – у дорослих пацієнтів.

К&= #1086;н’юнктивіт= ;: часто – у пед&#= 1110;атричній популяції т = 72; рідко – у дорослих пацієнтів.=

Т&= #1088;емор і кропив’янкk= 2;: нечасто – у п&#= 1077;діатричній популяції т = 72; рідко – у дорослих пацієнтів.=

Загал= ьний профіль безпеки раміприлу у дітей і дорослих значущо не відрізняєтn= 0;ся.

Повідо&#= 1084;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідо&#= 1084;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжуваm= 0;и контролюваm= 0;и співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Медичні пра = 94;івники повинні повідомлятl= 0; про всі підо= 079;рювані побічні реакції у ДП «Державний експертний центр МОЗ України» та заявнику через форму зворотного зв’язку на вебсайті: https://kusum.ua/pharmacovigilance/.

Термін придатностo= 0;.

3 роки.

=

У = 84;ови зберігання.

Зберіга = 90;и в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.<= o:p>

З = 73;ерігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

=

У = 87;аковка.

П = 86; 14 т = 72;блеток у блістері. П&#= 1086; 2 або 6 блістерів у картонній у = 87;аковці.

=

К = 72;тегорія відпуску.

З = 72; рецептом.=

Виробни = 82;.

ТОВ «КУСУМ ФАРМ».

=

М= 10;сцезнаходж&#= 1077;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

=

або

Виробник.

ТОВ «ГЛЕДФАРМ ЛТД».

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Давидовськl= 6;го Григорія, 54.

=