ІНСТРУК&= #1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КЛЕКСАН<= sup>®

(CLE= XANE^®)

Склk= 2;д:

діюm= 5;а речовина: еноксап&= #1072;рин;

1 мл розчину містить еноксапариl= 5;у натрію* 10 000 ант= 080;-Ха МО, що еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію*100 мг; <= /span>

1 шприц-доза містить 2000 анти-Ха МО, що еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію* 20 мг, або 4000 анти-Ха = 52;О, що еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію* 40 мг або 10000 анти-Ха МО, що еквівалентl= 5;о еноксапариl= 5;у натрію* 100 мг;<= /span>

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.=

*Ено = 82;сапарин натрію − це біологічна речовина, як= 091; отримують шляхом лужної деполімериk= 9;ації бензиловогl= 6; ефіру гепарину, який походи = 90;ь зі слизової оболонки кишечнику с = 74;иней.

Лікk= 2;рська форма. = 56;озчин для ін’єкці = 81;.

= Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: безбарвний або блідо-жовто = 75;о кольору про = 79;орий розчин.=

Фарl= 4;акотерапев= 090;ична група. Антитромбо&= #1090;ичні засоби. Груп= 072; гепарину.

Код АТХ В01А В05.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Еноl= 2;сапарин – це низькомолеl= 2;улярний гепарин (НМГ) із середньо= 02; молекулярнl= 6;ю масою прибл = 80;зно 4500 дальтон, у якому антитромбоm= 0;ична та антикоагулn= 3;нтна активності стандартноk= 5;о гепарину не пов’язані між собою. Ді&#= 1102;ча речовина представлеl= 5;а у вигляді на= 090;рієвої солі.

В очищеній системі in vitro еноксапариl= 5; натрію виявляє високу анти-Xa активність (приблизно 100 МО/мг) та низьку анти-IIa (або антитромбіl= 5;ову) активність (приблизно 28 МО/мг), співвідношk= 7;ння яких становить 3,6. Ці антикоагулn= 3;нтні активності опосередкоk= 4;уються антитромбіl= 5;ом III (ATIII), що обумовлює а = 85;титромботи&#= 1095;ні ефекти у людей.

Окрo= 0;м анти-Xa/IIa активності, було виявлено до = 76;аткові антитромбоm= 0;ичні та протизапалn= 0;ні властивостo= 0; еноксапариl= 5;у у здорових д= 086;бровольців та у пацієнтів, а також в експерименm= 0;альних моделях у рамках доклінічниm= 3; досліджень. До них належать ATIII-залежне інk= 5;ібування інших факторів зсідання крові, таких як фактор VIIa, індукуваннn= 3; ендогенногl= 6; вивільненн&#= 1103; інгібітора шляху тканинного фактора (TFPI), а також зменшення вивільненнn= 3; фактора фон Віллебрандk= 2; (vWF) з судинногl= 6; ендотелію у циркуляторl= 5;е русло. Ці фактори роб = 83;ять свій внесок = 091; загальний антитромбоm= 0;ичний ефект еноксапариl= 5;у натрію.=

При застосуванl= 5;і з метою профілактиl= 2;и еноксапариl= 5; натрію суттєво не впливає на п= 086;казник активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу (АЧТЧ). При застосуванl= 5;і з метою лікування АЧТЧ може подовжуватl= 0;ся у 1,5–2,2 раза порівняно з контрольниl= 4; часом на фон= 110; максимальнl= 6;ї активності препарату.=

<= u>Клінічн&= #1072; ефективнісm= 0;ь та безпека.

Проm= 2;ілактика венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, пов'язаних з хірургічниl= 4;и втручаннямl= 0;.

Триk= 4;ала профілактиl= 2;а венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ) після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань. У подвійно сліпому дослідженнo= 0; тривалої пр = 86;філактики після оперативноk= 5;о втручання з приводу протезуванl= 5;я кульшового суглоба 179 пацієнтів без будь-яки= 093; венозних тр = 86;мбоемболіч&#= 1085;их ускладнень, які початко = 74;о отримували під час стаціонарнl= 6;го лікування еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) під = 96;кірно (п/ш), були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я після виписки зі стаціонару або еноксап = 72;рин натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 90) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 89) протягом 3 ти&#= 1078;нів. Частота виникнення тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) на фоні тривалої профілактиl= 2;и була статистичнl= 6; значущо нижчою в групі засто = 89;ування еноксапариl= 5;у натрію у пор= 110;внянні з такою у групі плацебо; при цьому не бул= 086; зареєстровk= 2;но жодного випадку тро = 84;боемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Випадк&= #1110;в виникнення великих кровотеч не спостерігаl= 3;ося.

Данo= 0; щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 1.

= 58;аблиця 1

&#= 1055;оказник

Ено= 082;сапарин натрію
4000 МО (40 мг) один раk= 9; на добу п/ш,
n (%)

Пла= 094;ебо
оди= 085; раз на добу п/ш,
n (%)

Усі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и

90 (100)

89 (100)

Заг= 072;льна кількість випадків ВТЕ (%)

6 (6,6)

18 (20,2)

Заг= 072;льна кількість випадків ТГВ (%)

6 (6,6)*

18 (20,2)

Кіл= 100;кість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)

5 (5,6)^#

7 (8,8)

* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,008.

# Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,537.

У іншому подвійно сліпому дослідженнo= 0; 262 пацієнти без будь-яки= 093; венозних тромбоембоl= 3;ій, яким виконували оперативне втручання з приводу протезуванl= 5;я кульшового суглоба та які початково отримували під час стац= 110;онарного лікування еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) п/ш, були рандомізовk= 2;ні для отримання після виписки зі стаціонару = 72;бо еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 131) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 131) протягом 3 тижнів. Подібно до результатіk= 4; першого дослідженнn= 3;, частота ВТЕ = 085;а фоні тривалої профілактиl= 2;и була статис = 90;ично значущо нижчою в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5; натрію у порівнянні = 79; плацебо як з= 072; показником загальної кількості В = 58;Е (еноксапари = 85; натрію - 21 [16 %] порівняно з плацебо - 45 [34,4 %]; p =3D0,001), так і за показником кількості проксимальl= 5;ого ТГВ (еноксапари = 85; натрію - 8 [6,1 %] порівняно з плацебо - 28 [21,4 %]; p =3D <0,= 001). Не спостерігаl= 3;ося ніяких відмінностk= 7;й за частотою розвитку великих кровотеч мі = 78; групами застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію і плацебо.

Тривала профілактиl= 2;а ТГВ після оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;. У подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; порівнювалl= 0;ся за безпекою та ефективн= 10;стю 4-тижневий і 1-тижневий режими проф= 10;лактичного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 332 пацієнтам, яким виконували планові оперативні втручання з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів черевної по = 88;ожнини або таза. Пацієнти отримували еноксапариl= 5; натрію (4000 МО (40 мг) п/ш) щодня протягом 6-10 днів, після чого були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я або еноксапариl= 5;у натрію, або плацебо протягом ще 21 доби. У проміжку мі = 78; 25-м і 31-м днями або раніше, якщо виникали симптоми ВТ = 45;, виконувалаl= 9;я двобічна венографія. Спостережеl= 5;ня за пацієнтами здійснювалl= 6;ся протягом 3 місяців. Профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію протягом 4 тижнів післ= 03; оперативниm= 3; втручань з приводу онк = 86;логічних захворюванn= 0; органів черевної порожнини або таза статистичнl= 6; значущо знижувало частоту підтверджеl= 5;их результатаl= 4;и венографії тромбозів у порівнянні із профілактиm= 5;ним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію прот= 03;гом 1 тижня. Частота ВТЕ = 074; кінці подвійно сліпої фази становила 12,0 % (n = =3D 20) в групі плацебо і 4,8 % (n =3D 8) &= #1074; групі еноксапариl= 5;у натрію; p =3D 0,02. Ця різниця зберігаласn= 3; протягом 3 місяців [13,8 % vs. 5,5% (n =3D 2= 3 vs. 9), p =3D 0,01]. Не було виявлено ніяких відмінностk= 7;й між групами за частотою кровотеч аб = 86; інших ускла = 76;нень протягом подвійно сліпого пер= 10;оду та періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Профіла&= #1082;тика венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з = 075;острими захворюванl= 5;ями, які очікувано с = 87;ричиняють обмеження рухливості.

У подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; в паралельниm= 3; групах еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) або 4000 МО (40 мг) оди = 85; раз на добу п/ш порівнювавl= 9;я з плацебо у рамках профілактиl= 2;и ТГВ у терапевтичl= 5;их пацієнтів з дуже обмеженою рухливістю (що визначає= 090;ься дистанцією <= 10 метрів у межах ≤ 3 дні= 074;) у зв'язку з гострим захворюванl= 5;ям. У цьому дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з с= 077;рцевою недостатніl= 9;тю (функціонал= 00;ний клас III або IV за NY= HA), гострою дихальною недостатніl= 9;тю або ускладненоn= 2; хронічною дихальною недостатніl= 9;тю, або гострою = 110;нфекцією, або гострим ревматичниl= 4; захворюванl= 5;ям за умови наявності принаймні одного фактора ризику ВТЕ (вік ≥ 75 років, онкологічнk= 7; захворюванl= 5;я, раніше перенесена ВТЕ, ожиріння, варикозне розширення вен, гормона= 083;ьна терапія, хронічна серцева або дихальна недостатніl= 9;ть).

В цілому у дослідженнn= 3; було включено 1102 пацієнти, а досліджуваl= 5;е лікування отримували 1073 пацієнти. Лікування тривало протягом 6-14 днів (медіан= 072; тривалості становила 7 днів). При застосуванl= 5;і у дозі 4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш еноксапариl= 5; натрію статистичнl= 6; значущо знижував частоту виникнення ВТЕ у порівнянні = 79; плацебо. Дан= 110; щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 2.

= 58;аблиця 2

&#= 1055;оказник

Ено= 082;сапарин натрію
2000 МО (20 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)=

Ено= 082;сапарин натрію
4000 МО (40 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)=

Пла= 094;ебо

n (%)

Усі терапевтич= 085;і пацієнти, які отримували досліджува= 085;е профілакти= 095;не лікування н&#= 1072; фоні гострого захворюван= 085;я

287 (100)

291 (100)

288 (100)

Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)

43 (15,0)

16 (5,5)*

43 (14,9)

Заг= 072;льна кількість ТГВ (%)

43 (15,0)

16 (5,5)

40 (13,9)

Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)

13 (4,5)

5 (1,7)

14 (4,9)

ВТЕ - венозні тромбоембо= 083;ічні події, що включали випадки ТГВ, ТЕЛА та смерті, яка була розцін&#= 1077;на як обумовлена тромбоембо= 083;ічним явищем.

* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,0002.

Черk= 7;з приблизно 3 місяці післ= 03; включення п = 72;цієнтів у дослідженнn= 3; частота виникнення ВТЕ в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) залишалася статистичнl= 6; значущо нижчою у порівнянні = 79; групою плац = 77;бо.

Загk= 2;льна частота виникнення кровотеч та = 095;астота великих кровотеч становили відповідно 8,6 % і 1,1 % в групі плацебо, 11,7 % і 0,3 % = 074; групі засто = 89;ування еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) та 12,6 % = 110; 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг).

Лікуван&= #1085;я тромбозу глибоких ве = 85;, із тромбоем = 73;олією легеневої артерії чи без неї.

У багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; в паралельн = 80;х групах 900 пацієнтів з гострим ТГВ нижніх кінцівок, з ТЕЛА або без неї, були рандомізовk= 2;ні для стаціонарнl= 6;го лікування а = 73;о еноксапариl= 5;ом натрію у доз= 110; 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш; або еноксапариl= 5;ом натрію у доз= 110; 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 годин п/ш; або гепар&= #1080;ном у вигляді в/в болюсу (5000 МО) з подальшим безперервнl= 0;м інфузійним введенням (д= 083;я досягнення АЧТЧ від 55 до 85 секунд). В цілому у дослідженнo= 0; було рандомізовk= 2;но 900 пацієнтів, усі вони отр= 080;мували досліджуваl= 5;е лікування. Усі пацієнт = 80; також отримували варфарин натрію (доза коригувалаl= 9;я відповідно до показник = 72; протромбінl= 6;вого часу з метою досягнення значення МН = 42; від 2,0 до 3,0), лікування яким розпоч = 80;налося у межах 72 годин після початку зас = 90;осування еноксапариl= 5;у натрію або с= 090;андартної терапії гепарином т = 72; продовжуваl= 3;ося протягом 90 днів. Еноксапариl= 5; натрію або стандартна терапія гепарином призначалиl= 9;я протягом щонайменше 5 днів та до досягнення цільового МНВ на фоні застосуванl= 5;я варфарину н = 72;трію. Обидві схем = 80; застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію були еквівалентl= 5;ими стандартніl= 1; терапії гепарином з = 72; зниженням ризику рецидивних венозних тромбоембоl= 3;ій (ТГВ та/або ТЕЛА). Дані щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 3.

Таблиця = 3

Показник

Еноксапари= ;н натрію
150 МО/= кг

(1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш,
n (%)

Еноксапари= ;н натрію
100 МО/= кг

(1 мг/кг) двічі на добу п/ш,
n (%)

Гепарин
в/в введення з коригуванн= 103;м дози залежно від рівня АЧТЧ,<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Gothic";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>
n (%)

Усі пацієнти з ТГВ з ТЕЛА або без неї, які отримув&#= 1072;ли досліджува= 085;е лікування

298 (100)

312 (100)

290 (100)

Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)

13 (4,4)*

9 (2,9)*

12 (4,1)

Кіл= 100;кість лише ТГВ (%)<= /p>

11 (3,7)

7 (2,2)

8 (2,8)

Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)

9 (3,0)

6 (1,9)

7 (2,4)

Кіл= 100;кість ТЕЛА (%)

2 (0,7)

2 (0,6)

4 (1,4)

ВТЕ - венозна тромбоембо= 083;ія (ТГВ та/або ТЕЛА).

* 95% довірчі інтервали для різниці між групами лікування за загальною частотою ВТЕ станови&#= 1083;и:

- для еноксапари= 085;у натрію один раз на добу у порівнянні з гепарином <= /span>- від -= 3,0 до 3,5.

- для еноксапари= 085;у натрію кожні 12 годин у порівнянн&#= 1110; з гепарином <= /span>- від -= 4,2 до 1,7.

Часm= 0;ота великих кровотеч становила відповідно 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу, 1,3 % в груп= 110; застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 100 МО/к&= #1075; (1 мг/кг) двічі на добу і 2,1 % в групі застосуванl= 5;я гепарину.

Тривале лікування тромбозу глибоких ве = 85; і тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії, а також профілактиl= 2;а їхніх рецидивів у пацієнтів з активною фазою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я

У клінічних дослідженнn= 3;х з обмеженою кількістю пацієнтів повідомленk= 2; частота рец = 80;дивів ВТЕ у пацієнтів, які отримували лікування еноксапариl= 5;ом один раз на добу або двічі на доб= 091; протягом 3–6 місяців, є порівнянноn= 2; з такою у пацієнтів, яким призначаютn= 0; варфарин. Е&= #1092;ективність у реальних умовах оцінювали в когорті з 4451 пацієнта з симптоматиm= 5;ною ВТЕ та активним раком із багатонаціl= 6;нального реєстру RIETE пацієнтів із ВТЕ та іншими тромботичнl= 0;ми станами. 3526 пацієнтів отримували підшкірно еноксапариl= 5; протягом 6 місяців і 925 пацієнтів отримували тинзапарин або далтепарин підшкірно. = 30;з 3526 пацієнтів, які отримували лікування еноксапариl= 5;ом, 891 пацієнт отримував 1,5 мг/кг один ра&#= 1079; на добу як початкове лікування т = 72; тривале лікування д = 86; 6 місяців (один раз на добу), 1854 пацієнти отримували 1,0 мг/кг два рази на добу як початков = 77; лікування т = 72; тривале лікування д = 86; 6 місяців (два рази на добу) і 687 пацієнтів отримували 1,0 мг/кг два рази на добу як початков = 77; лікування з подальшим застосуванl= 5;ям 1,5 мг/кг один раз на добу (два рази на добу, потім один раз на добу) як тривале лікування д = 86; 6 місяців. Середня тривалість = 10; медіана тривалості лікування д = 86; зміни схеми дозування становили 17 днів та 8 днів відповідно. Не було суттєвої рі = 79;ниці щодо частот = 80; рецидивів ВТЕ між двом= 072; групами лікування (див. таблицю 4= ), при цьому= еноксапариl= 5; відповідав попередньо встановленl= 6;му критерію не меншої ефективносm= 0;і 1,5 (HR скоригованl= 0;й за відповідниl= 4;и коваріатамl= 0; 0,817, 95 % ДІ 0,499–1,336). Не було статистичнl= 6; значущої різниці між двома група = 84;и лікування щодо відносн&= #1080;х ризиків в&= #1077;ликої кровотечі (летальної або ні) або смерті з будь-яких причин (див. таблицю 5).=

Таблиця 4 <= /p>
Результати ефективносm= 0;і та безпеки у дослідженнo= 0; RIETECAT

Резульm= 0;ат

Еноксаl= 7;арин

n =3D 3526

Інш= 110; НМГ

n =3D 925=

Ско= 088;иговані відношення ризиків еноксапари= 085;у/інших НМГ

(95 % довірчий інтервал)

= Рецидив ВТЕ

70 (2,0 %)

23 (2,5 %)

0,817 (0,499–1,336)

= Великі кровотечі

111 (3,1 %)

18 (1,9 %)

1,522 (0,899–2,577)

= Невеликі кровотечі

87 (2,5 %)

24 (2,6 %)

0,881 (0,550–1,410)

= Смерть із будь-якої причини

666 (18,9 %)

157 (17,0 %)

0,974 (0,813–1,165)

Нижче наведено короткий виклад результатіk= 4; за кожною схемою лікування, використанl= 6;ю в дослідженнo= 0; RIETECAT у пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування протягом 6 місяців.

Таблиц= 103; 5

Резуль= 090;ати через 6 місяців лікування у пацієнтів, які отримували різні схеми лікування<= /span>

Резульm= 0;ат N (%)

(95 % ДІ)

Всі схеми лікування еноксапа-ри&#= 1085;ом

Схеми лікування еноксапари= 085;ом

Інші НМ = 43;, схвалені в Європейськ= 086;му Союзі

Еноксаl= 7;а-рин 1 раз на добу<= /o:p>

Еноксаl= 7;а-рин 2 рази на добу= ;

Еноксаl= 7;а-рин 2 рази на добу= ;, потім 1 раз на добу

Еноксаl= 7;а-рин 1 раз на добу, потім 2 рази на добу

Більш ніж одна зміна дозування еноксапа-ри&#= 1085;у

N =3D 1432

N =3D 444

N =3D 529

N =3D 406

N =3D 14

N =3D 39

N =3D 428

= Рецидив ВТЕ

70 (4,9 %)

(3,8–6,0 %)

33 (7,4 %)

(5,0–9,9 %)

22 (4,2 %)

(2,5–5,9 %)

10 (2,5 %)

(0,9–4,0 %)

1 (7,1 %)

(0–22,6 %)

4 (10,3 %)

(0,3–20,2 %)<= o:p>

23 (5,4 %)

(3,2–7,5 %)

= Великі кровотечі (летальні та нелетальні)

111 (7,8 %)

(6,4–9,1 %)

31 (7,0 %)

(4,6–9,4 %)

52 (9,8 %)

(7,3–12,4 %)<= o:p>

21 (5,2 %)

(3,0–7,3 %)

1 (7,1 %)

(0–22,6 %)

6 (15,4 %)

(3,5–27,2 %)<= o:p>

18 (4,2 %)

(2,3–6,1 %)

= Клінічно значущі невеликі кровотечі

87 (6,1 %)

(4,8–7,3 %)

26 (5,9 %)

(3,7–8,0 %)

33 (6,2 %)

(4,2–8,3 %)

23 (5,7 %)

(3,4–7,9 %)

1 (7,1 %)

(0–22,6 %)

4 (10,3 %)

(0,3–20,2 %)<= o:p>

24 (5,6 %)

(3,4–7,8 %)

= Смерть із   будь-якої причини

666 (46,5 %)

(43,9–49,1 %)=

175 (39,4 %)

(34,9–44,0 %)=

323 (61,1 %)

(56,9–65,2 %)=

146 (36,0 %)

(31,3–40,6 %)=

6 (42,9 %)

(13,2–72,5 %)=

16 (41,0 %)

(24,9–57,2 %)=

157 (36,7 %)

(32,1–41,3 %)=

= Летальна ТЕЛА або смерть внаслідок летальної кровотечі

48 (3,4 %)

(2,4–4,3 %)

7 (1,6 %)

(0,4–2,7 %)

35 (6,6 %)

(4,5–8,7 %)

5 (1,2 %)

(0,2–2,3 %)

0 (0 %)<= /span>

-

1 (2,6 %)

(0–7,8 %)

11 (2,6 %)

(1,1–4,1 %)

* Усі дані з 95 % ДІ.

Лікm= 1;вання нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST.

У масштабномm= 1; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; 3171 пацієнт, включений під час гострої фаз = 80; нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, був рандомізовk= 2;ний для отримання у комбінації = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (100-325 мг один раз на добу) або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 годин, або нефракц= 10;онованого гепарину (НФГ) в/в з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Пацієнти от = 88;имували стаціонарнk= 7; лікування протягом мінімум 2 днів та максимум 8 днів до клін= 110;чної стабілізацo= 0;ї, проведення процедур реваскулярl= 0;зації або виписки зі стаціонару. За пацієнтами = 79;дійснювали спостережеl= 5;ня до 30 днів. У порівнянні = 79; гепарином еноксапариl= 5; натрію стат = 80;стично значущо знижував сукупну час = 90;оту виникнення стенокардіo= 1;, інфаркту мі = 86;карда та смерті з 19,8 до 16,6 % (відносн= 077; зниження ри = 79;ику становило 16,2 %) на 14-й день. Це зниження су = 82;упної частоти утримувалоl= 9;я і через 30 днів= (з 23,3 до 19,8 %; відносне зниження ризику становило 15 %).=

Не спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значущих ві = 76;мінностей за частотою розвитку великих кровотеч, хоча крововиливl= 0; у місці п/ш ін&= #8217;єкції виникали частіше.

Лікуван&= #1085;я гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST (STEMI).

У масштабномm= 1; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; 20 479 пацієнтів зі STEMI, придатн= 10; для отриман = 85;я фібринолітl= 0;чної терапії, бул= 080; рандомізовk= 2;ні для отримання або еноксапариl= 5;у натрію у вигляді єдиного в/в болюсу 3000 МО (30 мг) з подальшим введенням у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш і подальшим застосуванl= 5;ям у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин, або НФГ в/в протягом 48 годин з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Усі пацієнти також отримували = 72;цетилсаліц&#= 1080;лову кислоту протягом принаймні 30 днів. Схема дозування еноксапариl= 5;у натрію коригувалаl= 9;я для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та для пацієнтів літнього віку (≥ 75 років= ;). П/ш ін’єкції еноксапариl= 5;у натрію заст = 86;совувалися до виписки пацієнта зі стаціонару або протяго = 84; максимум 8 днів (залежн= 086; від того, що було раніше).

4716 пацієнтам виконували черезшкірнk= 7; коронарне втручання (ЧКВ) зі здійсненняl= 4; антитромбоm= 0;ичної підтримки досліджуваl= 5;ими препаратамl= 0; у сліпому режимі. Таки= 084; чином, паціє= 085;там, які отримували еноксапариl= 5; натрію, ЧКВ виконували на фоні прийому еноксапариl= 5;у натрію (без переведеннn= 3; на препарат = 087;орівняння) з використанl= 5;ям схеми, вивче= 085;ої у раніше проведених дослідженнn= 3;х, тобто без додатковогl= 6; введення еноксапариl= 5;у натрію, якщо останнє п/ш введення препарату проводили менш ніж за 8 годин до роздування балона, та із застосуванl= 5;ям в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останн= 08; п/ш введення препарату проводили більш ніж за 8 годин до роздування балона.

У порівнянні = 79; НФГ еноксапариl= 5; натрію стат = 80;стично значущо знижував частоту первинної кінцевої точки, яка була комбінацієn= 2; випадків смерті з будь-якої причини та повторного інфаркту міокарда, протягом перших 30 днів після рандомізацo= 0;ї [9,9 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні = 79; 12,0 % в групі застосуванl= 5;я НФГ] з відносним з = 85;иженням ризику на 17 % (p < 0,00= 1).

Перk= 7;ваги лікування еноксапариl= 5;ом натрію, очевидні дл= 03; цілого ряду показників ефективносm= 0;і, проявлялисn= 3; через 48 годин, коли спосте = 88;ігалося відносне зниження ризику повторного інфаркту міокарда на 35 % у порівнянн= 10; з лікування = 84; НФГ (p < 0,001).

Позl= 0;тивний вплив лікування еноксапариl= 5;ом натрію на первинну кінцеву точку був по= 076;ібним в усіх ключових підгрупах, включаючи підгрупи за віком, статтю, локалізаціn= 8;ю інфаркту, анамнезом цукрового діабету, ана= 084;незом раніше перенесеноk= 5;о інфаркту мі = 86;карда, типом призначеноk= 5;о фібринолітl= 0;чного препарату т = 72; часом до початку лікування досліджуваl= 5;им препаратом.

Споl= 9;терігалися статистичнl= 6; значущі пер = 77;ваги лікування еноксапариl= 5;ом натрію у пор= 110;внянні з НФГ у пацієнтів, які перенесли Ч = 50;В протягом 30 днів після рандомізацo= 0;ї (відносне зниження ризику на 23 %) або яким застосовувk= 2;ли медикаментl= 6;зне лікування (відносне зниження ризику на 15 %, p =3D 0,27 для взаємодії).

= 63;астота подій комбінованl= 6;ї кінцевої то = 95;ки, яка включал = 72; смерть, повторний інфаркт міо = 82;арда або внутрішньоm= 5;ерепний крововилив (показник сукупної клінічної користі), через 30 днів була статистичнl= 6; значущо ниж = 95;ою (p < 0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (10,1 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я НФГ (12,2 %), що відповідає відносному зниженню ризику на 17% на користь лікування еноксапариl= 5;ом натрію.

Частота виникнення великих кровотеч че = 88;ез 30 днів була статистичнl= 6; значущо вищою (p < 0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (2,1 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я гепарину (1,4 %). У групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію була вища частот = 72; шлунково-ки = 96;кових кровотеч (0,5 %) у порівнянні = 79; групою заст = 86;сування гепарину (0,1 %), тоді як частота внутрішньоm= 5;ерепних крововиливo= 0;в в обох група= 093; була подібною (0,8 % н = 72; фоні прийом = 91; еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні із 0,7 % на фоні прийому гепарину).

Позl= 0;тивний вплив лікування еноксапариl= 5;ом натрію на первинну кінцеву точку, який с&#= 1087;остерігавс= я протягом перших 30 днів, утримувавсn= 3; протягом 12-місячного періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Порушен&= #1085;я функції печінки. За опубліковаl= 5;ими даними, застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 4000 МО (40 мг) для пацієнтів з цирозом печінки (класи B-C за класифікацo= 0;єю Чайлда - П’ю) є безпечним т = 72; ефективним для запобіг = 72;ння тромбозу ворітної вени. При цьому слід відмітити, щоопублікоk= 4;ані дослідженнn= 3;, можуть мати певні обмеження. Необхідно д = 86;тримуватис&#= 1103; обережностo= 0; щодо пацієнтів з порушенням функції печінки, оскільки во = 85;и більш схильні до виникнення кровотеч (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») і наразі не виконувалоl= 9;я жодних формальних досліджень = 79; дозування препарату для пацієнтів з цирозом печінки (кла= 089; A, B або C за класифікацo= 0;єю Чайлда - П’ю).

Фармакокін&= #1077;тика.

Загальні характерисm= 0;ики.

Фармакокін&= #1077;тичні показники еноксапариl= 5;у натрію досліджуваl= 3;ися переважно з огляду на динаміку анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10;, а також за впливом на анти-IIa активність = 91; рекомендовk= 2;ному діапазоні доз після од= 085;ократного і багатократl= 5;ого п/ш введення та після однократноk= 5;о в/в введення. Кількісне визначення фармакокінk= 7;тичної анти-Xa і анти-IIa активності виконувалоl= 9;я за допомого= 02; валідованиm= 3; амідолітичl= 5;их методів.

Всмоктуk= 4;ання. Абсолютна біодоступнo= 0;сть еноксапариl= 5;у натрію післ= 03; п/ш ін’єкції за результатаl= 4;и оцінки анти-Xa активності наближаєтьl= 9;я до 100 %.

Можm= 1;ть використовm= 1;ватися різні дози, лікарські форми та схеми введення препарату.

Серk= 7;дній максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; спостерігаn= 8;ться протягом 3-5 гоk= 6;ин після п/ш ін’єкції і досягає приблизно 0,2, 0,4, 1= ,0 і 1,3 МО анти-Xa активності на 1 мl= 3; після однократноk= 5;о п/ш введення препарату у дозах 2000 МО, 4000 МО, 100 МО/кг і 150 МО/кг (20 мг, 40 мг, 1 мг/кг і 1,5 мг/кг) відповідно.

Пісl= 3;я введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно з подальшим негайним введенням 100 МО/кг (1 мг/кг= ;) п/ш кожні 12 годин початковий максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; становив 1,16 МО/мл (n =3D 16) і середня експозиція відповідалk= 2; при цьому 88 % рівноважниm= 3; рівнів. Рівноважниl= 1; стан досягався н = 72; другу добу застосуванl= 5;я препарату.=

Пісl= 3;я багатократl= 5;ого п/ш введення препарату з = 72; схемами 4000 МО (40 мг) один раз на добу та 150 М= О/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу у здорових до = 73;ровольців рівноважниl= 1; стан досягався н = 72; другу добу застосуванl= 5;я препарату, при цьому середнє відношення експозиції було прибли = 79;но на 15 % вищим у порівнянні із однократ = 85;им введенням дози препарату. Після багат = 86;кратного п/ш введення препарату з = 72; схемою 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу рівноважниl= 1; стан досягався у період між 3 та 4 добою, при= цьому середня експозиція була приблизно н = 72; 65 % вищою у порівнянні із однократ = 85;им введенням дози препарату, а середні максимальнl= 0;й та мінімальниl= 1; рівні анти-Х= 072; активності становили приблизно 1,2 т= а 0,52 МО/мл відповідно.

Об’n= 8;м ін’єкції та концентрацo= 0;я дози у межах діапазону 100<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-family:"Times N= ew Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-hansi-font-family:"Times New = Roman"; mso-bidi-font-family:"Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-langua= ge: UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK;mso-char-type:symbol; mso-symbol-font-family:Symbol'>-200 мг/мл не впливали на фармакокінk= 7;тичні показники у здорових добровольцo= 0;в.

У рекомендовk= 2;ному діапазоні доз фармако = 82;інетика еноксапариl= 5;у натрію є лінійною.

Внуm= 0;рішньо- та міжіндивідm= 1;альна варіабельнo= 0;сть низька. Післ= 103; багатократl= 5;ого п/ш введення препарату кумуляції н = 77; спостерігаn= 8;ться.

= 40;нти-ІІа активність = 91; плазмі кров= 10; після п/ш введення приблизно у 10 разів нижча, ніж анти-Ха активність. Середній максимальнl= 0;й рівень анти-ІІа активності спостерігаn= 8;ться приблизно через 3-4 години після п/ш ін’єкції, досягаючи 0,13 МО/мл і 0,19 МО/мл після багатократl= 5;ого введення пр = 77;парату за схемами 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; і 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу відповідно.

Розподіl= 3;. Об’єм розподілу анти-Ха активності еноксапариl= 5;у натрію становить приблизно 4,3 літра і наближаєтьl= 9;я до об’єму циркулюючоo= 1; крові.

Біотранl= 9;формація. Еноксапари&= #1085; натрію метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці шляхом десульфатуk= 4;ання та/або деполімериk= 9;ації з утворення = 84; сполук з меншою молекулярнl= 6;ю масою та зна= 095;но нижчою біологічноn= 2; активністю.

Виведенl= 5;я. Еноксапари&= #1085; натрію є лікарським засобом з низьким кліренсом, у якого середній кліренс анти-Ха активності = 79; плазми кров= 10; становить 0,74 л/год після 6-годинної інфузії у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг).

Елімінація має монофазний характер, пр= 080; цьому періо = 76; напіввиведk= 7;ння становить в= 10;д близько 5 годин після однократноk= 5;о п/ш введення до близько 7 годин після багатократl= 5;ого введення.=

= 53;ирковий кліренс активних фрагментів охоплює приблизно 10 % введеної дози, а загальна ниркова екскреція активних та неактивних фрагментів R= 11; 40 % дози.

Осоk= 3;ливі групи пацієнтів.=

Пацієнт&= #1080; літнього віку. За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу профіль кінетики ен = 86;ксапарину натрію у пацієнтів літнього ві = 82;у не відрізняєтn= 0;ся від такого у більш молод = 80;х пацієнтів, якщо функці= 03; нирок не пор= 091;шена.

Проm= 0;е з огляду на те, що функція нирок може з= 085;ижуватися з віком, у літніх пацієнтів м = 86;жуть спостерігаm= 0;ися нижчі рівні елімінації еноксапариl= 5;у натрію (див. р&#= 1086;зділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Порушен&= #1085;я функції печінки. У дослідженнo= 0; за участю пацієнтів з вираженим цирозом печінки, які отримували еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) один раз на добу, зниження максимальнl= 6;го рівня анти-Х= 072; активності асоціювалоl= 9;я зі збільшенняl= 4; тяжкості порушення функції печінки (яка оцінюваласn= 3; за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю). Це зниження пояснювалоl= 9;я головним чи = 85;ом зниженням рівня ATIII, яке було вторинним п = 86; відношенню до зменшенн= 03; синтезу ATIII у пацієнтів з порушенням функції печінки.

Порушен&= #1085;я функції нирок. Спостеріга&= #1083;ася лінійна залежність між кліренс = 86;м анти-Ха активності = 79; плазми кров= 10; та кліренсо = 84; креатиніну = 91; рівноважноl= 4;у стані, що свідчить пр = 86; зменшення кліренсу ен = 86;ксапарину натрію у пацієнтів з порушенням функції нирок. Експозиція анти-Xa активн&= #1086;сті, виражена через показник AUC (площа під кр&#= 1080;вою концентрацo= 0;я/час), у рівноважноl= 4;у стані граничною мірою зростала пр = 80; легкому порушенні функції нирок (кліренс креатиніну 50-80 мл/= 093;в) та при помірному порушенні функції нир = 86;к (кліренс кре= 072;тиніну 30-50 мл/хв) після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозах 4000 МО (40 мг) один раз на добу. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) рівень AUC у рів= ;новажному стані значущо зростав в середньому на 65 % після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) один раз на добу (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гемодіа&= #1083;із. Фарl= 4;акокінетик= 072; еноксапариl= 5;у натрію при гемодіалізo= 0; була подібною до такої в конт= 088;ольній групі після однократноk= 5;о в/в введення препарату у дозах 25 МО, 50 МО або   1= 00 МО/кг (0,25, 0,50 або 1,0 мг/кг), проте рівень AUC при цьому був удвічі вищи = 84; у порівнянн= 10; з контрольн = 86;ю групою.

Масk= 2; тіла. Після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу середній рівень AUC анти= -Xa активності був граничн = 86;ю мірою вищий = 091; рівноважноl= 4;у стані у здор= 086;вих добровольцo= 0;в з ожирінням (ІМТ 30-48 кг/м²) у порівнянні = 79; контрольноn= 2; групою осіб без ожирінн= 03;, тоді як максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; не збільшув = 72;вся. У осіб з ожирінням при п/ш застосуванl= 5;і препарату спостерігаk= 4;ся нижчий кліренс піс = 83;я внесення поправки на масу тіла.

При застосуванl= 5;і препарату у дозах без по= 087;равки на масу тіла було виявлено, що після однок = 88;атного п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) експозиція анти-Xa активності була на 52 % вищою у жіно= 082; з низькою масою тіла (< 45 кг) і на 27% вищою у чоловіків з низькою масою тіла (< 57 кг) у порівнянні = 79; контрольниl= 4;и особами з нормальною масою тіла (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фармакокін&= #1077;тичні взаємодії.= При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та тромболітиl= 2;ів не спостері = 75;алося ніякої фармакокінk= 7;тичної взаємодії між ними.

= Доклінічні дані з безпеки. Окрім антикоагулn= 3;нтних ефектів еноксапариl= 5;у натрію, не спостерігаl= 3;ося ніяких озна = 82; небажаного впливу при застосуванl= 5;і препарату у дозі        =         15 мг/кг/добу у 13-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш введення у щурів та соб= 072;к та у дозі 10 мг/кг/добу у 26-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш і в/в= введення у щурів та мавп.

= Еноксапариl= 5; натрію не продемонстl= 8;ував ніякої мутагенної активності за результа = 90;ами досліджень in vitro, в тому числі тесту Еймса, аналізу прямих мута = 94;ій у клітинах лімфоми мишей, а також ніяко= 11; кластогеннl= 6;ї активності за результа = 90;ами аналізу аберації хромосом у лімфоцитах людини in vitro та аналізу аберації хромосом у кістковому мозку щурів in vivo.

= Дослідженнn= 3;, проведені н = 72; вагітних самках щурі = 74; та кролів з п/ш введення= 084; еноксапариl= 5;у у дозах до 30 мг/кг/добу, не виявили ніяких дока = 79;ів тератогеннl= 6;го впливу або фетотоксичl= 5;ості препарату. Було показано, що еноксапариl= 5; натрію не виявляє ніякого впливу на фертильнісm= 0;ь або репродуктиk= 4;ну функцію самців та самок щурів при п/ш введенні у дозах до 20 мг/кг/добу.

=

Кліl= 5;ічні характерисm= 0;ики.

Показання.=

Преl= 7;арат показаний для застосуванl= 5;я дорослим дл= 03;:

- Проm= 2;ілактики венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком, особливо у пацієнтів, які підлягають ортопедичнl= 0;м або загальн = 86;хірургічни&#= 1084; оперативниl= 4; втручанням, = 074; тому числі оперативниl= 4; втручанням = 79; приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;.

- Проm= 2;ілактики венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з = 075;острими захворюванl= 5;ями (такими як гостра серц = 77;ва недостатніl= 9;ть, дихальна недостатніl= 9;ть, тяжкі інфекції аб = 86; ревматичні захворюванl= 5;я) та зниженою рухливістю, які мають підвищений ризик виникнення венозної тр = 86;мбоемболії.

- Лікm= 1;вання тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромб&= #1086;емболії легеневої артерії (ТЕЛА), за виня= тком випадків ТЕЛА, при яких може бути необхі = 76;ним проведення тромболітиm= 5;ної терапії або хірургічноk= 5;о втручання.=

- Т = 88;ивалого лікування тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) і тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛ= 040;), а також профілактиl= 2;и їхніх рецидивів у пацієнтів з активною фазою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я.

- Проm= 2;ілактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

- При гострому коронарномm= 1; синдромі:

·      для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI), m= 1; комбінації = 79; пероральниl= 4; прийомом ац = 77;тилсаліцил&#= 1086;вої кислоти;

·      для лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), в тому числі у пацієнтів, яким планується медикаментl= 6;зне лікування або подальш = 77; черезшкірнk= 7; коронарне втручання (ЧКВ).

Протипоказ&= #1072;ння.

Еноl= 2;сапарин натрію протипоказk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з такими станами:

- Підk= 4;ищена чутливість до еноксапариl= 5;у натрію, гепарину аб = 86; його похідних, в тому числі інших низькомолеl= 2;улярних гепаринів, а= 073;о до будь-якої з допоміжни = 93; речовин (див. розділ «Склад»).

- Наяk= 4;ність в анамнезі імуноопосеl= 8;едкованої гепариніндm= 1;кованої тромбоцитоl= 7;енії (ГІТ) у межах останніх 100 днів або за наявності циркулюючиm= 3; антитіл (див. також розді = 83; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

- Актl= 0;вна клінічно значуща кровотеча і стани з високим ризиком виникнення кровотечі, в тому числі нещодавно перенесениl= 1; геморагічнl= 0;й інсульт, виразка шлунково-ки = 96;кового тракту, присутністn= 0; злоякісногl= 6; новоутвореl= 5;ня з високим ризиком кровотечі, н= 077;щодавно перенесене оперативне втручання н = 72; головному мозку, спинному мозку або оч= 072;х, відоме або підозрюванk= 7; варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенl= 6;зні мальформацo= 0;ї, судинні аневризми або серйозн= 10; вади розвитку інтраспінаl= 3;ьних або інтраце = 88;ебральних судин.

- Спіl= 5;альна або епідуральнk= 2; анестезія або локорег= 10;онарна анестезія, якщо еноксапариl= 5; натрію використовm= 1;вався для лікуван = 85;я у межах попередніх 24 годин (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій.

Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я з нижче зазначенимl= 0; препаратамl= 0;.

Лікk= 2;рські засоби, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Деякі засоб = 80;, що впливают= 00; на гемостаз, рекомендуєm= 0;ься відміняти д = 86; призначеннn= 3; лікування еноксапариl= 5;ом натрію, за винятком випадків, коли такі засоби абсолютно п = 86;казані. Якщо така комбінація показана, ен= 086;ксапарин натрію необхідно застосовувk= 2;ти при ретельному клінічному та лаборато = 88;ному моніторингm= 1;.

До таких препаратів належать:=

- салo= 0;цилати для системного застосуванl= 5;я, ацетилсаліm= 4;илова кислота у протизапалn= 0;них дозах і нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП), в тому числі кеторолак;=

-&nb= sp; інші тромболітиl= 2;и (наприклад альтеплаза, = 088;етеплаза, стрептокінk= 2;за, тенектеплаk= 9;а, урокіназа) т= 072; антикоагулn= 3;нти (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Преl= 7;арати, з якими одночасне застосуванl= 5;я необхідно здійснюватl= 0; з обережністn= 2;.

Зазl= 5;ачені нижче лікарські засоби можуть заст = 86;совуватися одночасно з еноксапариl= 5;ом натрію з обережністn= 2;.

-&nb= sp; Інші лікарські засоби, які впливають н = 72; гемостаз, такі як:

-&nb= sp; інгібіт&= #1086;ри агрегації тромбоцитіk= 4;, включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту, що застосовуєm= 0;ься в антиагрегаl= 5;тній дозі (кардіо= 087;ротекція), клопідогреl= 3;ь, тиклопідин та антагоні = 89;ти глікопротеo= 1;ну IIb/IIIa, що показані пр = 80; гострому коронарномm= 1; синдромі, через ризик виникнення кровотечі;=

-&nb= sp; декстра&= #1085; 40;

-&nb= sp; глюкоко&= #1088;тикоїди для системного застосуванl= 5;я.

-&nb= sp; Лікарсь&= #1082;і засоби, які збільшують рівні калію. Лікарські засоби, які збільшують рівні калію = 074; сироватці крові, можна призначати одночасно з еноксапариl= 5;ом натрію при р= 077;тельному клінічному та лабораторнl= 6;му моніторингm= 1; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Загk= 2;льні застереженl= 5;я.

Еноl= 2;сапарин натрію не можна призначати = 03;к взаємозаміl= 5;ний (одиниця за одиницю) зам= 110;сть інших низькомолеl= 2;улярних гепаринів (Н= 052;Г). Ці лікарськ= 10; засоби відрізняютn= 0;ся своїми процесами виробництвk= 2;, молекулярнl= 0;ми масами, специфічниl= 4;и анти-Xa і анти-IIa активностяl= 4;и, одиницями активності, дозуванням та клінічно= 02; ефективнісm= 0;ю і безпекою. Це обумовлю= 08; відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці та біологічніl= 1; активності (наприклад а= 085;титромбіно&= #1074;ій активності, взаємодії з тромбоцитаl= 4;и).

У зв’язку з ци= 084; необхідно приділяти особливу увагу інструкціяl= 4; для медичного застосуванl= 5;я, специфічниl= 4; для кожного патентованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, та дотримуватl= 0;ся їх.

Наяk= 4;ність гепариніндm= 1;кованої тромбоцитоl= 7;енії (ГІТ) в анамнезі (> 100 днів).

Засm= 0;осування еноксапариl= 5;у натрію паці= 08;нтам, в анамнезі яких є імуноопосеl= 8;едкована ГІТ у межах останніх 100 днів або у яких наявні циркулюючі антитіла, протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Циркулюючі = 72;нтитіла можуть залишатися протягом кількох років.

Еноксапари&= #1085; натрію слід застосовувk= 2;ти з надзвичай = 85;ою обережністn= 2; пацієнтам, в анамнезі яких (> 100 днів) є імуноопосеl= 8;едкована ГІТ, без циркулюючиm= 3; антитіл. Рішення щод = 86; застосуван&= #1085;я еноксапариl= 5;у натрію у так= 086;му випадку необхідно приймати лише після р= 077;тельної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к та після того, як було розглянуто можливість застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них негепариноk= 4;их засобів лікування (наприклад данапароїдm= 1; натрію або лепірудину).

Моніторинг вмісту тромбоцитіk= 4;.

В онкохворих = 79; кількістю тромбоцитіk= 4; нижче 80 г/л лікування антикоагулn= 3;нтами можливе лиш = 77; на основі оцінки кожного конкретногl= 6; випадку, при цьому рекомендуєm= 0;ься ретельний моніторинг.

Також при застосуванl= 5;і НМГ існує ризик появи ГІТ, опосередкоk= 4;аної антитілами, яка, як правило, розвиваєтьl= 9;я у проміжку між 5-м та 21-м днями після початку лікування еноксапариl= 5;ом натрію.

Ризl= 0;к ГІТ вищий у пацієнтів, які перенесли о = 87;еративне втручання, і спостерігаn= 8;ться переважно після кардіохіруl= 8;гічних втручань та = 091; пацієнтів з онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями.

У зв’язку з ци= 084; рекомендуєm= 0;ься визначати в = 84;іст тромбоцитіk= 4; перед початком лікування еноксапариl= 5;ом натрію, а також регулярно у подальшому під час такого лікування.=

За наявності клінічної симптоматиl= 2;и, що може вказувати н = 72; ГІТ (будь-який новий епізо = 76; артеріальнl= 6;ї та/або венозної тромбоембоl= 3;ії, будь-яке болісне ураження шкіри у місц= 110; ін’єкції, будь-які алергічні або анафіла = 82;тоїдні реакції на фоні лікування), необхідно визначити вміст тромбоцитіk= 4;. Пацієнти повинні знати, що такі симптоми можуть у них виникнути і що у такому випадку їм потрібно повідомити про це свого лікаря.

У клінічній практиці у разі наявності підтверджеl= 5;ого значного зниження рівня тромб = 86;цитів (30-50% від початковогl= 6; значення) необхідно негайно відмінити еноксапариl= 5; натрію і перевести пацієнта на інший альтернатиk= 4;ний негепариноk= 4;ий засіб лікування.=

Гемl= 6;рагічні явища.

Як і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, може виникнути кровотеча будь-якої ло= 082;алізації. При кровотечі слід дослідити ї= 11; походження та розпочат = 80; відповідне лікування.

Еноl= 2;сапарин натрію, які і будь-який інший антик = 86;агулянтний препарат, необхідно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при станах, які обумовл= 02;ють підвищення вірогідносm= 0;і кровотечі, таких як:

-      = порушен&= #1085;я гемостазу;

-      = наявніс&= #1090;ь в анамнезі пептичної виразки;

-      = нещодав&= #1085;о перенесениl= 1; ішемічний інсульт;

-      = тяжка артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;;

-      = нещодав&= #1085;ій розвиток діабетичноo= 1; ретинопатіo= 1;;

-      = операти&= #1074;не втручання н = 72; нервовій системі або очах;

-      = одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я лікарських засобів, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Лабораторн&= #1110; аналізи.

Еноксапари&= #1085; натрію у дозах, що застосовуюm= 0;ься для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії, не має суттєвого впливу на ча= 089; кровотечі, загальні коагуляційl= 5;і показники, а також не впливає на агрегацію тромбоцитіk= 4; та зв’язуваннn= 3; фібриногенm= 1; з тромбоцит = 72;ми.

При застосуванl= 5;і препарату у вищих дозах = 084;оже зростати показник активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу (АЧТЧ) та = активованоk= 5;о часу згортання (АЧЗ). Оскільк&= #1080; не існує лінійної залежності між зростан = 85;ям АЧТЧ та АЧЗ і збільшенняl= 4; антитромбоm= 0;ичної активності еноксапариl= 5;у натрію, то ці показники є ненадійнимl= 0; і не можуть застосовувk= 2;тися для моніторингm= 1; активності еноксапариl= 5;у натрію.

Застосуван&= #1085;я препарату при спінальній/ = 77;підуральні&#= 1081; анестезії або при люмбальній пункції.

Спінальна/е= підуральна анестезія або люмбаль = 85;а пункція не повинні виконуватиl= 9;я у межах 24 годин після застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у терапевтичl= 5;их дозах (див. також розді = 83; «Протипокаk= 9;ання»).

Повідомлял&= #1086;ся про випадки нейроаксіаl= 3;ьних гематом при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та проведенні процедур спінальної/ = 77;підурально&#= 1111; анестезії а = 73;о спінальної пункції, що призводило до довгостр = 86;кового або необоротноk= 5;о паралічу. Ці випадки є рідкісними при застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію за схемою 4000 МО (40 мг) один раз на добу або у нижчих доза = 93;. Ризик виник = 85;ення таких подій = 108; вищим при застосуванl= 5;і післяопераm= 4;ійних постійних епідуральнl= 0;х катетерів, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інших препаратів, які впливають н = 72; гемостаз, таких як нес= 090;ероїдні протизапалn= 0;ні препарати, при виконан = 85;і травматичнl= 0;х або повторних епідуральнl= 0;х або спінальних пункцій або у пацієнтів, в анамнезі яких є оперативні втручання н = 72; хребті або деформації хребта.

Для зниження потенційноk= 5;о ризику розвитку кровотеч, пов’язаних із одночасним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію та проведенняl= 4; процедур епідуральнl= 6;ї чи спінальн = 86;ї анестезії/а = 85;алгезії або спінальної = 87;ункції, слід брати д= 086; уваги фармакокінk= 7;тичний профіль еноксапариl= 5;у натрію (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Встановленl= 5;я або видален = 85;я епідуральнl= 6;го катетера аб = 86; виконання люмбальної пункції найкраще ви = 82;онувати тоді, коли антикоагулn= 3;нтний ефект еноксапариl= 5;у натрію є низьким, проте точни = 81; час досягнення достатньо н = 80;зького антикоагулn= 3;нтного ефекту у кож= 085;ого окремого пацієнта невідомий. Слід додатк = 86;во брати до уваги, що виведення еноксапариl= 5;у натрію є більш тривалим у пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 мл/= 093;в (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Якщо лікар прийме рішення застосовувk= 2;ти антикоагулn= 3;нтну терапію при виконанні е = 87;ідуральної чи спінальної анестезії/а = 85;алгезії або люмбальної пункції, необхідний частий моніторинг = 79; метою виявлення будь-яких симптомів неврологічl= 5;их розладів, та= 082;их як біль по серединній лінії спини, сенсорні та моторні розлади (відчуття оніміння аб = 86; слабкості у нижніх кінцівках), порушення функції кишечнику та/або сечового мі = 93;ура. Слід проінструкm= 0;увати пацієнтів п = 88;о необхіднісm= 0;ь негайно повідомлятl= 0; лікаря про виникнення будь-яких із зазначених вище симптомів. Якщо підозр= 02;ється утворення спінальної гематоми, потрібно негайно розпочати належні зах = 86;ди із діагностикl= 0; та лікуванн= 03;, в тому числі розглянути питання щод = 86; проведення декомпресіo= 1; спинного мозку, навіт= 100; якщо таке лікування може не запобігти несприятлиk= 4;им неврологічl= 5;им наслідкам.=

Некроз шкіри / шкірний васкуліт. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку некрозу шкіри та шкірного васкуліту н = 72; фоні застос = 91;вання низькомолеl= 2;улярних гепаринів; у таких випадках необхідно негайно від = 84;інити препарат.

Процедури черезшкірнl= 6;ї коронарної реваскулярl= 0;зації. Для зведення до мінімуму ризику кровотечі після інструментk= 2;льних процедур на судинах у рамках лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1;, інфаркт&= #1091; міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострого інфаркт&= #1091; міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) необхідно чітко дотримуватl= 0;ся рекомендовk= 2;них інтервалів між введенням доз еноксап = 72;рину натрію. Важливо досягти гемостазу у місці пункції після черезшкірн&= #1086;го коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). У разі використанl= 5;я пристрою дл= 03; закриття місця пункції судини інтродьюсеl= 8; можна видалити одразу ж після процедури. Якщо використовm= 1;ється метод ручного при = 90;искання судини, інтродьюсеl= 8; має бути вид= 072;лений через 6 годин після останньої в/= 074; або п/ш ін’єкції еноксапариl= 5;у натрію. Якщо лікування еноксапариl= 5;ом натрію має бути продов = 78;ене, наступну запланованm= 1; дозу слід вв= 077;сти не раніше ні= 078; через 6-8 годин після видалення інтродьюсеl= 8;а. За місцем встановленl= 5;я катетера слід спосте = 88;ігати для своєчасногl= 6; виявлення ознак крово = 90;ечі або утворення гематоми.=

Госm= 0;рий інфекційниl= 1; ендокардит. Застосуванl= 5;я гепарину пацієнтам з гострим інфекційниl= 4; ендокардитl= 6;м, як правило, н&#= 1077; рекомендуєm= 0;ься з огляду на ризик цереб = 88;альних крововиливo= 0;в. Якщо таке застосуванl= 5;я розцінено я = 82; абсолютно необхідне, рішення слі = 76; приймати лише після ретельної і = 85;дивідуальн&#= 1086;ї оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

Мехk= 2;нічні штучні клапани серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними клапанами серця належним чином не вивчено. Повідомлялl= 6;ся про окремі випадки тромбозу штучних клапанів се = 88;ця у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрію з метою тромбопрофo= 0;лактики. Наявність факторів, як= 110; можуть обумовлюваm= 0;и додатковий ризик, в тому числі основне захворюванl= 5;я та недостатні клінічні дані, обмежу= 102;ть оцінку таки = 93; випадків. Деякі з таки= 093; випадків спостерігаl= 3;ися у вагітних жінок, у яких тромбоз призводив д = 86; смерті матері і плода.

Вагo= 0;тні жінки з механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики у вагітних жінок з меха= 085;ічними штучними клапанами серця належ = 85;им чином не вивчено. У клінічному дослідженнo= 0;, в якому вагітні жінки з механічнимl= 0; штучними клапанами серця отримували еноксапариl= 5; натрію (100 МО/кk= 5; (1 мг/кг) двічі на добу) з метою зменшення ризику тромбоембоl= 3;ій, у 2 з 8 жінок утворилися згустки крові, які пр&#= 1080;звели до блокування клапану та д= 086; смерті мате = 88;і і плода. У післяреєстl= 8;аційний період надходили окремі повідомленl= 5;я про тромбоз клапанів у вагітних жінок з меха= 085;ічними штучними клапанами серця, які от&#= 1088;имували еноксапариl= 5; натрію з метою тромб = 86;профілакти&#= 1082;и. У вагітних жінок з меха= 085;ічними штучними клапанами серця можливий підвищений ризик тромбоембоl= 3;ій.

Пацієнти літнього віку. При застосуванl= 5;і препарату у профілактиm= 5;ному діапазоні доз у пацієнтів літнього ві = 82;у не спостерігаl= 3;ося зростання схильності до кровотеч. У пацієнтів літнього ві = 82;у (особливо пацієнтів віком від 80 років) можли= 074;е підвищення ризику геморагічнl= 0;х ускладнень при застосуванl= 5;і препарату у терапевтичl= 5;их дозах. Для пацієнтів віком понад 75 років, які отримують лікування препаратом = 79; приводу інфаркт&= #1091; міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний м = 86;ніторинг та може бути розглянута доцільністn= 0; зниження до = 79;и (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Порm= 1;шення функції нирок. У пацієнтів з порушення = 84; функції нирок спост = 77;рігається збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, що підвищує ризик виник = 85;ення кровотечі. Для таких пацієнтів рекомендовk= 2;ний ретельний клінічний моніторинг, = 072; також може бути розглянута доцільністn= 0; виконання біологічноk= 5;о моніторингm= 1; шляхом визначення анти-Xa активності (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «&#= 1060;армакокіне= тика»).

Еноl= 2;сапарин натрію не рекомендовk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляду на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популяції, з= 072; винятком пр = 86;філактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв), з огляду на суттєве зростання експозиції еноксапариl= 5;у натрію, рекомендуєm= 0;ься коригуваннn= 3; дози препарату я = 82; при терапев = 90;ичному, так і при профілактиm= 5;ному застосуванl= 5;і (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пацo= 0;єнтам з порушення = 84; функції нирок помір = 85;ого (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься.

Порушення функції печінки. Еноксапариl= 5; натрію слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з порушенням функції печінки через підвищення ризику кров = 86;теч. Коригуваннn= 3; дози за результатаl= 4;и моніторингm= 1; рівнів анти-Xa активності = 08; ненадійним для пацієнтів з цирозом печінки і не &#= 1088;екомендуєт= ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Низька маса тіла. У жінок з низькою масою тіла (< 45 кг) та у чоло= віків з низькою масою тіла (< 57 кг) спостерігаl= 3;ося збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, який застосовувk= 2;вся у профілакт = 80;чних дозах (без поправки на масу тіла), що = може призводити до підвищеногl= 6; ризику кров = 86;теч. У зв’язку з цим таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний моніторинг (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнти з ожирінням.= У пацієнтів з ожирінням відмічаєтьl= 9;я підвищений ризик виникнення тромбоембоl= 3;ій. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я профілактиm= 5;них доз препарату пацієнтам з = 086;жирінням (ІМТ (індекс маси тіла) > 30 кг/м²) не вив&= #1095;ені у достатній мірі, і наразі нема= 08; єдиної думк = 80; щодо доцільностo= 0; коригуваннn= 3; дози для ціє= 111; категорії пацієнтів. З= 072; цими пацієн = 90;ами необхідно здійснюватl= 0; ретельне спостережеl= 5;ня щодо можливих симптомів тромбоембоl= 3;ій.

Гіперкаліє&= #1084;ія. Гепарини можуть пригнічуваm= 0;и секрецію ал= 00;достерону у наднирковиm= 3; залозах, що призводить до гіперкалієl= 4;ії (див. розділ «Побічні реакції»), особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатніl= 9;тю, вже існуючи = 84; метаболічнl= 0;м ацидозом та = 091; пацієнтів, які отримують лікарські засоби з відомою здатністю підвищуватl= 0; рівні калію (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Необхідно періодично контролюваm= 0;и вміст калію = 074; плазмі кров= 10;, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення гіперкалієl= 4;ії.

Відстежува&= #1085;ість. Низькомолеl= 2;улярні гепарини є біологічниl= 4;и лікарськимl= 0; засобами. З метою покращення їх відстежуваl= 5;ості рекомендуєm= 0;ься, щоб медичні працівники записували торгову назву та номер серії введеного препарату у документацo= 0;ю пацієнта.

= Пацієнт&= #1080; з чутливіст= 02; до натрію=

Пацієнт&= #1080;, які отримують дозу понад 210 мг/добу, повинні мат = 80; на увазі, що в одній дозі цього лікарськогl= 6; засобу міститься понад 24 мг натрію, що еквівалентl= 5;о 1,2 % рекомендовk= 2;ної ВООЗ максимальнl= 6;ї добової норми спожи = 74;ання натрію (2 г для доросло= 11; людини).

Гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз<= /span>

Про гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП) повідомлялl= 0; з частотою «невідомо» = 91; зв’язку з лікуванням еноксапариl= 5;ом. При призначеннo= 0; препарату п = 72;цієнтів слід проінформуk= 4;ати про симптом = 80; ГГЕП та проводити ретельне спостережеl= 5;ня для виявлення реакцій з боку шкіри. У разі появи симптомів, щ= 086; вказують на ці реакції, еноксапариl= 5; слід негайн = 86; відмінити т = 72;, якщо потрібно, розглянути альтернатиk= 4;не лікування.

Застос= 091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В&#= 1072;гітність. У людей відсутні докази того, що еноксапа = 88;ин проникає через плацентарнl= 0;й бар’єр під час другого та третього триместрів вагітності. Інформація стосовно першого три = 84;естру наразі відсутня.

Під час досліджень на тваринах жодних озна = 82; фетотоксичl= 5;ості або тератогеннl= 6;сті препарату виявлено не було (див. розділ «Док = 83;інічні дані з безпеки»). Дані, отримані дл= 03; експерименm= 0;альних тварин, показали, що проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у через плаценту є м= 110;німальним.

Еноl= 2;сапарин натрію слід призначати вагітним лише у разі встановленl= 5;я лікарем чіт = 82;ої потреби у такому лікуванні.=

За вагітними жінками, які отримують еноксапариl= 5; натрію, необхідно здійснюватl= 0; ретельне спостережеl= 5;ня щодо виникнення ознак кровотечі або надмірної антикоагулn= 3;нтної дії, а також потрібно застерегти таких пацієнток про ризик геморагічнl= 0;х явищ. В цілом&#= 1091; наявні дані вказують на відсутністn= 0; будь-яких доказів підвищеногl= 6; ризику кров = 86;теч, тромбоцитоl= 7;енії або остеопорозm= 1; у таких пацієнток у порівнянні = 79; цим ризиком = 091; не вагітних жінок, окрім ризику, який &#= 1089;постерігає= ться у вагітних з= 110; штучними кл = 72;панами серця (див. ро&= #1079;діл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Якщl= 6; планується епідуральнk= 2; анестезія, р= 077;комендуєть&= #1089;я перед її виконанням відмінити лікування еноксапариl= 5;ом натрію (див. р&= #1086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Г&#= 1086;дування груддю. Невo= 0;домо, чи екскрет&= #1091;ється незмінений еноксапариl= 5; у у грудне молоко у людини. У щурів в період лакт = 72;ції проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у або його метаболітіk= 4; у молоко є дуже низьки = 84;.

Всмl= 6;ктування еноксапариl= 5;у натрію при п= 077;роральному прийомі є малоймовірl= 5;им, тому його можна застосовувk= 2;ти під час годування груддю.

Фертильн&= #1110;сть. Клінічні дані щодо впливу еноксапариl= 5;у натрію на фертильнісm= 0;ь наразі відсутні. Дослідженн&= #1103; на тваринах не продемонстl= 8;ували ніякого впливу препарату н = 72; фертильнісm= 0;ь (див. розділ «Доклінічнo= 0; дані з безпеки»).

Здатні= 089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

= Вплив еноксапариl= 5;у натрію на здатність к = 77;рувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0; відсутній або незначн = 80;й.

Споl= 9;іб застосуванl= 5;я та дози.

= 44;озування.

Профіла&= #1082;тика венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком. Індивідуалn= 0;ний тромбоембоl= 3;ічний ризик у пацієнтів може бути оцінений за допомогою валідованоo= 1; моделі (шкали) стратифікаm= 4;ії ризиків.

- Пацієнт&= #1072;м з помірним ризиком тромбоембоl= 3;ічних подій рекомендовk= 2;на доза енокса = 87;арину натрію становить 2000 МО (20 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Було показано, що передопераm= 4;ійне початкове введення (за 2 години до оперативноk= 5;о втручання) еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) є ефективним та безпечни = 84; при операти = 74;них втручаннях = 79; помірним ризиком.

У пацієнтів групи помірного ризику проф= 10;лактичне лікування еноксапариl= 5;ом натрію слід продовжуваm= 0;и протягом періоду три = 74;алістю щонайменше 7-10 днів, незалежно від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Профілактиl= 2;у потрібно продовжуваm= 0;и доти, доки у пацієнта більше не буде відмічатисn= 3; суттєво знижена рух = 83;ивість.

- Пацo= 0;єнтам з високим ризиком тромбоембоl= 3;ічних подій рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку бажано вводити за 12 годин до оперативноk= 5;о втручання шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Якщо є потреба у початку профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію за більш ніж 12 годин до оперативноk= 5;о втручання (наприклад, пацієнт високого ризику, який очікує на відстроченk= 7; ортопедичнk= 7; хірургічне втручання), останню ін’єкцію сл= 10;д застосовувk= 2;ти не пізніше ніж за 12 годин= до оперативноk= 5;о втручання і відновити профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я через 12 годин після оперативноk= 5;о втручання.=

- Для пацієнтів, які підлягають великому ор = 90;опедичному хірургічноl= 4;у втручанню, рекомендуєm= 0;ься тривала тромбопрофo= 0;лактика − до 5 тижнів.

- Для пацієнтів з високим ризиком венозних тр = 86;мбоемболій (ВТЕ), яким виконують оперативні втручання н = 72; органах черевної порожнини або таза з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;, рекомендуєm= 0;ься тривала тромбопрофo= 0;лактика − до 4 тижнів.

Профілакти&= #1082;а венозних тромбоембоl= 3;ій у терапевти = 95;них пацієнтів. Рекомен&= #1076;ована доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом п/ш ін’єкції.

Проm= 2;ілактичне лікування еноксапариl= 5;ом натрію необхідно здійснюватl= 0; протягом пе = 88;іоду тривалістю щонайменше 6-14 днів, незалежно від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Користь такого ліку = 74;ання протягом періоду тривалістю більше 14 днів наразі не визначена.=

Лікування<= /i> т&#= 1088;омбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА). Еноксапари&= #1085; натрію необхідно вводити п/ш у вигляді ін’єкції 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на д&#= 1086;бу або у вигляд= 110; ін’єкцій 100 МО/кг (1 мг/кг) д = 74;ічі на добу.

Схему дозування обирає ліка = 88; з огляду на р&#= 1077;зультати індивідуалn= 0;ної оцінки, яка має включат = 80; оцінку ризику тромбоембоl= 3;ічних подій та ризику геморагічнl= 0;х подій. Схему дозування п = 86; 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу слід використовm= 1;вати пацієнтам без ускладн = 77;нь з низьким ризиком рецидиву ВТ = 45;. Схему дозування п = 86; 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; слід призначати усім іншим пацієнтам, таких як пацієнти з ожирінням, симптомною ТЕЛА, онколо= 075;ічними захворюванl= 5;ями, рецидивнимl= 0; ВТЕ або тромбозом проксимальl= 5;их вен (клубово= 111; вени).

Енокl= 9;апарин натрію застосовуюm= 0;ь в середньом = 91; протягом 10 днів. За необхідносm= 0;і слід розпочати прийом пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів (див. «Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на пероралn= 0;ні антикоагулn= 3;нти а&#= 1085;тикоагулян= ти і навпаки» у кінці цього = 088;озділу).

<= /a>При тривалому лікуванні тромбозу глибоких вен (ТГВ) і тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕi= 1;А), а також при запобіганнo= 0; їхньому рецидиву(-ам) у пацієнтів із активною фазою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я лікар повин = 77;н точно оцінити ризики виникнення тромбоембоl= 3;ії та геморагі= 11;.

Рекоменд&= #1086;вана доза становить 100 МО/кг (1 мг/кг= ;) двічі на добу; її вводять за допомогою п/= 096; ін’єкції протягом 5–10 днів, після чого необхі = 76;но вводити п/ш 150 МО/кг (1,5 мг/к = 75;) один раз на д&#= 1086;бу протягом 6 місяців. Переваги безперервнl= 6;го лікування антикоагулn= 3;нтами слід повтор = 85;о оцінити через 6 місяців лікування.

Профіла&= #1082;тика утворення тромбів під час гемодіа = 83;ізу. Рекl= 6;мендована доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 100 МО/кг (1 мг/кг). Пацієнтам з високим ризиком геморагічнl= 0;х подій дозу слід знизит = 80; до 50 МО/кг (0,5 мг/кг) при наявності подвійного судинного доступу або до         75 МО/кг (0,75 мг/кг) при наявності єдиного судинного доступу.

Під час гемодіалізm= 1; еноксапариl= 5; натрію слід вводити в артеріальнm= 1; частину контуру на початку сеансу діалізу. Ціє= 111; дози, як прав&#= 1080;ло, вистачає дл= 03; проведення діалізу впр = 86;довж 4 годин. Однак при виникненні фібринових кілець, наприклад, коли сеанс триває довш = 77;, ніж звичайн = 86;, можна ввест = 80; додаткову дозу від 50 МО до 100 МО/кг (від 0,5 до 1 мг/кг).

Данl= 0;х щодо застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію пацієнтам для профілактиl= 2;и або лікуван = 85;я та під час сеансів гемодіалізm= 1; немає.

Гострий коронарний синдром: лікування н = 77;стабільної стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострого ін = 92;аркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI).=

- Для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 100 МО/кг (1 мг/кг), яку вводять кожні 12 годин шляхом п/ш ін’єкції та призначаютn= 0; у комбінаці= 11; з антитромбоm= 4;итарною терапією. Лікування слід застосовувk= 2;ти протягом принаймні 2 днів та продовжуваm= 0;и до клінічно= 11; стабілізацo= 0;ї пацієнта. Звичайна тр = 80;валість лікування становить від 2 до 8 днів.

- Для усіх пацієнтів, які не мають ускладнень, рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти перорально = 91; початковій навантажувk= 2;льній дозі 150-300 мг (пацієнти, які ще не отримували ацетилсаліm= 4;илову кислоту) та підтримуючo= 0;й дозі 75-         325 мг/добу довгострокl= 6;во незалежно від стратегії лікування.=

- Для лікування гострого STEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію – однократне внутрішньоk= 4;енне (в/в) введення болюсно 3000 МО (30 мг) плюс доза 1= 00 МО/кг (1 мг/кг) п/= 096; з наступним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум 10000 М = 54; (100 мг) для кожної з перших двох доз, що вводяться п/ш). Слід одночасно п = 88;изначати відповідну антитромбоm= 4;итарну терапію, наприклад ацетилсаліm= 4;илову кислоту перорально (75<= /span>-325 мг один раз на добу), за відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь. Рекомендовk= 2;на тривалість лікування становить 8 днів або до виписки пацієнта зі стаціонару, залежно від того, що відбудетьсn= 3; раніше. При застосуванl= 5;і разом із тромболітиm= 5;ною терапією (фі= 073;ринспецифі&= #1095;ною або нефібринспk= 7;цифічною) еноксапариl= 5; натрію слід вводити у пр= 086;міжку від 15 хвилин до початку фібринолітl= 0;чної терапії та д= 086; 30 хвилин після початку фіб = 88;инолітично&#= 1111; терапії.

- Особливостo= 0; дозування препарату пацієнтам віком ≥75 років наводяться нижче («Паці= 108;нти літнього віку»).

- Пацієнтам, яким виконують ЧКВ, у разі введення останньої дози еноксапариl= 5;у натрію п/ш менш ніж за 8 годин до роздування балона дода = 90;кові дози препарату більше не потрібні. Якщо останн= 08; п/ш введення препарату б = 91;ло більш ніж за 8 годин до роздування балона, необхідно ввести в/в болюсно 30 МО/кг (0,3 мг/кг) е&#= 1085;оксапарину натрію.

Пацієнти дитячого віку. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію педіатричнl= 0;м пацієнтам наразі не встановленo= 0;.

Пацієнти літнього віку. При усіх показаннях, окрім інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), пацієнтам літнього віку зниження дози не потрібне, за винятком випадків порушення функції нирок (див. нижче «Порушення функції нирок» і розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Для лікm= 1;вання гострог= 086; інфа&= #1088;кту міоl= 2;арда з підйомом сегмента ST (STEMI) пацієнтам літнього віку (≥75 років) не можна вводити початковий в/в болюс препарату. З= 072;стосування препарату починають з дози 75 МО/кг (0,75 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум 7500 Мi= 4; (75 мг) для кожної з перших двох п/ш доз з подальшим застосуванl= 5;ям препарату в дозі 75 МО/кг     (0,75 мг/кг) п/ш для решти доз). Особливостo= 0; дозування препарату для літніх пацієнтів з порушенням функцій нирок див. нижче у підрозділі «Порушення функції нир = 86;к» та розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

= 55;орушення функції печінки. Наразі доступні лише обмежені дані щодо за= 089;тосування препарату пацієнтам з порушенням функції печінки (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» і «Фармакокіl= 5;етика»), тому щодо цієї категорії пацієнтів слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 55;орушення функції нирок (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» і «Фармакокіl= 5;етика»).

Тяжке порушення функції нирок. Еноксапариl= 5; натрію не рекомендовk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляду на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популяції, з= 072; винятком пр = 86;філактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Табl= 3;иця 6

Дозm= 1;вання для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок

(клі = 88;енс креатиніну 15-30 мл/хв)

Показан= ;ня

Схема дозування

Профіла= ;ктика венозних тромбоембо= 083;ічних ускладнень

2000 МО (20 мг) п/ш один раз на добу

Лікування ТГВ та ТЕЛА<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>

100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>

Т= ;ривале лікування ТГВ та ТЕЛА у пацієнтів із активною фазою онкологічн= 086;го захворюван= 085;я

100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-l= anguage: UK;mso-bidi-language:UK'>

Лікуван= ;ня нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI

100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>

Лікуван= ;ня гострого STEMI

(у пацієнтів віком до 75 років)

Лікуван= ;ня гострого STEMI

(у пацієнтів віком понад 75 років)

1 × 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Без початковог= 086; в/в болюсу 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Рекомен&= #1076;ована корекція дози не стосується застосуванl= 5;я препарату для гемодіалізm= 1;.

Порушення функції нирок помірного т = 72; легкого ступеня тяжкості. Хоча длn= 3; пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к помірного (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься, за станом таких паціє = 85;тів необхідно здійснюватl= 0; ретельне клінічне спостережеl= 5;ня.

Спосіб застосуванl= 5;я. Препарат КЛЕКСАН<= sup>® не можна вводити внутрішньоl= 4;’язово.

Для профілактиl= 2;и венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень після оперативниm= 3; втручань, лікування ТГВ і ТЕЛА, тривалого лікування ТГВ і ТЕЛА у пацієнтів і = 79; активною фазою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я, лікm= 1;вання нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI еноксап = 72;рин натрію слід вводити шляхом п/ш ін’єкцій.=

- Для лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я препарату слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюсної ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

- Для профілактиl= 2;и утворення тромбів у ек= 089;тракорпора&= #1083;ьному кровообігу під час гемо= 076;іалізу препарат вводиться у артеріальнm= 1; лінію діалізного контуру.

Однораз&= #1086;вий попередньо наповнений шприц, готовий до використанl= 5;я

Техl= 5;іка виконання п/= 096; ін’єкції.

Ввеk= 6;ення препарату бажано здійснюватl= 0; у положенні пацієнта лежачи. Еноксапариl= 5; натрію вводиться шляхом глибокої п/ш ін’єкції.

З метою уникнення втрати препарату при викорис = 90;анні шприц-дози н= 077; слід видаляти зі = 096;прица пухирці повітря перед ін’єкцією. Я= 082;що необхідно відкоригувk= 2;ти кількість п = 88;епарату, показану дл= 03; введення, з огляду на масу тіла пацієнта, потрібно використовm= 1;вати градуйованo= 0; шприц-дози, які дають зм= 086;гу отримати необхідний об’єм шляхо = 84; видалення надлишку перед ін’єкцією. Будь ласка, майте на увазі, що у деяких випадках не = 84;ожливо отримати точну дозу через характер градуюваннn= 3; на шприці і тоді необхідно о = 82;руглити величину об’єму до найближчогl= 6; показника градуюваннn= 3;.

Ввеk= 6;ення препарату необхідно виконувати попереміннl= 6; у ліву та праву передньобіm= 5;ні або задньобічнo= 0; стінки живота.

Голl= 2;у необхідно вводити на повну довжину вер = 90;икально у складку шкіри, яка м'яко утриму= 108;ться між великим та вказівни = 84; пальцями. Складку шкіри потрібно утримувати, поки ін’єкц= 10;я не буде завершена. Н= 077; слід розтир = 72;ти місце ін’єкції після введення препарату.=

Сисm= 0;ема безпеки попередньо наповнених = 96;приців із захисною системою голки актив = 91;ється у кінці ін’єкції.=

Якщl= 6; пацієнт виконує введення препарату с = 86;бі самостійно, йому слід порадити дотримуватl= 0;ся інструкції щодо самостійноk= 5;о ведення препарату Клексан^® у шприц-дозі з захисною системою голки.

В/в (болюсна) ін’єкція (лише прl= 0; застосуванl= 5;і препарату з = 72; показанням гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI)). =

Для лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я препарату слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюсної ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

Для в/в ін’єкції можна використовm= 1;вати препарат в іншій упаковці: багатодозоk= 4;ий флакон, або шприц-доза.

Еноl= 2;сапарин натрію слід вводити через систе = 84;у для в/в інфузій. Йог= 086; не можна змішувати або призначати одночасно з іншими ліка = 88;ськими засобами. Дл= 103; уникнення можливого змішування еноксапариl= 5;у натрію з іншими лікарськимl= 0; засобами обраний в/в доступ необ = 93;ідно промити достатньою кількістю ф= 10;зіологічно&#= 1075;о розчину хлориду натрію або декстрози (глюкози) до введення в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію та після нього, щоб очистит = 80; порт введення ві = 76; лікарських засобів. Еноксапариl= 5; натрію можн = 72; безпечно вводити з фізіологічl= 5;им розчином хлориду натрію (0,9 %) або з 5 % водниl= 4; розчином де= кстрози (глюкози).

Почk= 2;тковий болюс 3 000 МО (30 мг). Дл= 03; введення початковогl= 6; болюсу 3 000 МО (30 мг) за допомогою шприц-дози необхідно в = 80;далити зі шприца надлишковиl= 1; об’єм так, що&#= 1073; у шприці залишилося лише 3 000 МО (30 мг). Після цього дозу 3 000 МО (30 м = 75;) можна безпосередl= 5;ьо вводити у систему для в/в інфузій.

Додk= 2;тковий болюс при ЧКВ у разі, коли останнє п/ш введення пр = 77;парату виконували більш ніж за 8 годин до роз= 076;ування балона. Для пацієнтів, яким викону= 02;ть ЧКВ, необхідне введення додатковогl= 6; в/в болюсу 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останн= 08; п/ш введення препарату виконували більш ніж за 8 годин до роздування балона.

Щоб забезпечитl= 0; точність введення такого невеликого об’єму, рекомендуєm= 0;ься розвести препарат до концентрацo= 0;ї 300 МО/мл (3 мг/мл).=

Для отримання розчину 300 МО/мл (3 мг/мл) рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати попередньо наповнений шприц із 6000 МО (60 мг) еноксапариl= 5;у натрію та інфузійний пакет об’ємом 50 мл (тобто викор= 080;стовувати звичайний фізіологічl= 5;ий розчин (0,9 %) або розчин декстрози 5 %) таким чином: шприцом відібрати 30 мл з інфузійногl= 6; пакета та утилізуватl= 0; відібрану рідину. Ввес= 090;и весь вміст попередньо наповненогl= 6; шприца з еноксапариl= 5;ом натрію 6000 МО (60 мг) у 20 мл, що за= 083;ишився в інфузійномm= 1; пакеті. Обережно пе = 88;емішати вміст пакет = 72;.

Відo= 0;брати необхідний об’єм розведеногl= 6; розчину шприцом для введення в систему для в/в інфузій.

Пісl= 3;я виконання розведення об’єм для вв= 077;дення можна розрахуватl= 0; за допомого= 02; такої формули: [Об’єм розведеногl= 6; розчину (мл) =3D = 52;аса тіла пацієнта (кг) × 0,1] або використовm= 1;ючи таблицю 7. Рекомендуєm= 0;ься виконувати розведення = 73;езпосередн&#= 1100;о перед застосуванl= 5;ям препарату.=

= 58;аблиця 7

= 54;б’єм, який має бут= 080; введений через систе = 84;у для в/в інфузій після розведення препарату д = 86; концентрацo= 0;ї 300 МО (3 мг)/мл.

Маса тіла

Необm= 3;ідна доза з розрахунку

30 МО/кг =

(0,3 мг/кг= ;)

Об'єм, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї 300 МО (3 мг)/мл

кг

МО

мг

мл

45

1350

13,5

4,5

50

1500

15

5

55

1650

16,5

5,5

60

1800

18

6

65

1950

19,5

6,5

70

2100

21

7

75

2250

22,5

7,5

80

2400

24

8

85

2550

25,5

8,5

90

2700

27

9

95

2850

28,5

9,5

100

3000

30

10

105

3150

31,5

10,5

110

3300

33

11

115

3450

34,5

11,5

120

3600

36

12

125

3750

37,5

12,5

130

3900

39

13

135

4050

40,5

13,5

140

4200

42

14

145

4350

43,5

14,5

150

4500

45

15

Ввеk= 6;ення в артеріальнm= 1; частину діалізного контуру. Препарат вводять в артеріальнm= 1; лінію діалі = 79;ного контуру з метою профілактиl= 2;и утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Перk= 7;хід із еноксапариl= 5;у натрію на пероральні антикоагулn= 3;нти.

Перk= 7;хід із еноксапариl= 5;у натрію на антагоністl= 0; вітаміну К (АВК) і навпаки. Слід посилити клінічний моніторинг та контроль лабораторнl= 0;х показників [протромбін = 86;вий час, виражений через міжнародне = 85;ормалізова&#= 1085;е відношення (МНВ)] для моніторингm= 1; ефекту АВК.=

Оскільки існує певни = 81; проміжок часу, поки АВ&#= 1050; досягне максимуму свого ефект = 91;, слід продов = 78;увати введення еноксапариl= 5;у натрію у постійній дозі стільк = 80;, скільки потрібно дл= 03; підтриманнn= 3; МНВ у цільовому терапевтичl= 5;ому діапазоні для відповідноk= 5;о показання з = 72; результатаl= 4;и двох послідовниm= 3; аналізів.=

Пацієнтам, які отримують н = 72; даний час АВК, АВК потрібно відмінити і першу дозу еноксапариl= 5;у натрію вводити тод= 10;, коли МНВ зменшиться до рівня нижче терапевтичl= 5;ого діапазону.

Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на прямі перор = 72;льні антикоагулn= 3;нти (ППОА) і навпаки. Пацієнт&= #1072;м, які отримують н = 72; даний час еноксапариl= 5; натрію, еноксапариl= 5; натрію потр= 10;бно відмінити і розпочати застосуванl= 5;я ППОА за 0-2 години (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я конкретногl= 6; ППОА) до того часу, коли потрібно було вводит = 80; наступну запланованm= 1; дозу еноксапариl= 5;у натрію.

Пацo= 0;єнтам, які отримують н = 72; даний час ППОА, першу дозу еноксапариl= 5;у натрію потрібно вв = 86;дити тоді, коли потрібно було вводит = 80; наступну дозу ППОА.

Засm= 0;осування препарату при спінальній/ = 77;підуральні&#= 1081; анестезії або при люмбальній пункції. Якщо лікар прийм = 77; рішення про необхіднісm= 0;ь застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів при спіналь = 85;ій/епідурал&= #1100;ній анестезії або при люмб= 072;льній пункції, рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; ретельне неврологічl= 5;е спостережеl= 5;ня з огляду на ризик розвитку нейроаксіаl= 3;ьної гематоми (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застосу&= #1074;ання профілактиm= 5;них доз. = 53;еобхідно витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 12 годин між останньою ін’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у профілактиm= 5;ній дозі та введенням г = 86;лки або катетер = 72;.

При виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 12 годин до моменту видалення катетера.=

Для пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 мл/= 093;в слід зважит = 80; доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції/ встановленl= 5;я або видалення катетера до принаймні 24 годин.

Почk= 2;ткове введення еноксапариl= 5;у натрію 2 000 МО (20 мг) за дві години до оперативноk= 5;о втручання н = 77; застосовуєm= 0;ься при виконанні нейроаксіаl= 3;ьної анестезії.

Застосу&= #1074;ання лікувальниm= 3; доз. = 53;еобхідно витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 24 години між останньою ін’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у лікувальніl= 1; дозі та введенням голки або катетера (див. також розділ «Протипокаk= 9;ання»).

При виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 24 години до моменту видалення катетера.=

Для пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 мл/= 093;в слід зважит = 80; доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції/вст = 72;новлення або видалення катетера до принаймні 48 годин.

Пацo= 0;єнти, які отримують препарат за схемою з введенням двічі на доб= 091; (тобто 75 МО/кг    (0,75 мг/кг) двічі на добу або 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу), повинні пропустити другу дозу еноксапариl= 5;у натрію, щоб забезпечитl= 0; достатній проміжок часу до встановленl= 5;я або видалення катетера.

У ци = 93; часових точках все щ= 077; виявляютьсn= 3; анти-Xa рівні препарату, і дотримання цих інтерва = 83;ів часу не гарантує, що вони можуть запобігти розвитку нейроаксіаl= 3;ьної гематоми.

Відl= 7;овідно, не слід застосовувk= 2;ти еноксапариl= 5; натрію протягом принаймні 4 годин після спінальної/ = 77;підурально&#= 1111; пункції та п= 110;сля видалення катетера. Такий інтервал ча = 89;у повинен ґрунтуватиl= 9;я на результатаm= 3; оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к, яка має враховуватl= 0; як ризик тромбозу, та= 082; і ризик кровотечі для цієї процедури з огляду на фактори ризику, наявні у цього пацієнта.=

Інстру= 082;ція щодо самостійноk= 5;о введення пр = 77;парату Клексан ® у шприц-дозі і= 079; захисною системою голки ERIS або P= REVENTIS
Автомат&= #1080;чна захисна система голки дозво = 83;яє зменшити ризик виникнення болю та утво= 088;ення синців в місті ін’єкції.=

Преl= 7;арат КЛЕКСАН^â є розчином для ін’єкці = 81; у попереднь = 86; заповнених шприцах із захисною системою голки для запобіганнn= 3; випадковомm= 1; уколу голко= 02; після ін’єкції.

1.    Вимити руки водою з милом. Висушити їх.

2.    Обрати ділянку у правій або лівій частині жив = 86;та. Ця ділянка має бути віддалена (у напрямку до боків) від пупка щонайменше на 5 сантиметріk= 4;.

3.    Змінюва&= #1090;и місце ін’єкції, виконуючи ї= 11; попереміннl= 6; у праву та ліву сторон = 80; живота, зале= 078;но від того, в яку сторону було зробле = 85;о ін’єкцію минулого разу. Очистити місце ін’єк = 94;ії тампоном зі спиртом.

4.    Обеl= 8;ежно зняти ковпачок з голки, приєднаної до шприца з препаратом КЛЕКСАН^®. Викинути це = 81; ковпачок. Шприц є попередньо = 85;аповненим і готовим до використанl= 5;я. НЕ натискати н = 72; поршень до виконання ін’єкції, що= 073; позбутися бульбашок повітря. Це може призвести д = 86; втрати лікарськогl= 6; засобу. Післ= 103; того, як знято ковпачок, не допускати, щоб голка торкалася чогось. Це необхідно д = 83;я забезпеченl= 5;я того, що голка буде залишатися чистою (стерильною).

5.    Триl= 4;ати шприц у руці так, як олівець при письмі, та іншою рукою злегка взят = 80; очищену діл= 03;нку живота вказівним і великим пальцями, що= 073; утворилася складка шкіри. Обов’язковl= 6; утримувати шкірну складку протягом усієї ін’єкції.

6.    Тримати шприц таким чином, щоб голка була с= 087;рямована донизу (вертикальн = 86; під кутом 90°). В= вести голку у шкірну складку на повну довжи = 85;у.

7.    Натисну&= #1090;и на поршень шприца великим пал= 00;цем. Обов’язковl= 6; утримувати шкірну скла = 76;ку протягом усієї ін’єкції.=

8.    Витягну&= #1090;и голку прямо = 091; зворотному напрямку і відпустити складку шкіри.

9.    При застосуванl= 5;і препарату КЛЕКСАН^® у шприц-дозі з захисною системою голки ERIS&n= bsp; голка автоматичнl= 6; накриється захисним чохлом.

10.    При застосуванl= 5;і препарату КЛЕКСАН^® у шприц-дозі з захисною системою голки PREVENTIS післ&= #1103; витягання голки з місц= 103; ін’єкції пр = 86;довжуйте тримати палець на поршні. Необхідно направити голку вниз т= 072; в бік від себе та інших, а потім натиснути н = 72; поршень до упору, щоб активувати захисну систему. Захисний чохол автоматичнl= 6; накриє голк = 91; і буде чутно звук клацання, який підтверджуn= 8; активацію захисту.

11. Одразу ж викинути шприц у відповідниl= 1; контейнер для гострих предметів.

12. Примітк&= #1072;: захисні системи голок ERIS або PREVENTIS можуть бути активовані лише у разі спорожненнn= 3; шприца.

= Для уникнення утворення синця не слі= 076; розтирати місце ін’єкції після введення пр = 77;парату.

Діти.

Безl= 7;ека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію педіатричнl= 0;м пацієнтам наразі не встановленo= 0;.

Передозува&= #1085;ня.

= 57;имптоми. Ненавмисне передозуваl= 5;ня еноксапариl= 5;у натрію внаслідок в/в, екстракорпl= 6;рального або п/ш введення може призводити до геморагі = 95;них ускладнень. Після пероральноk= 5;о прийому навіть досить високих доз всмоктуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію є малоймовірl= 5;им.

= 51;ікування. Антикоагулn= 3;нтні ефекти препарату можуть бути значною мірою нейтралізоk= 4;ані повільним в/= 074; введенням протаміну. Доза протам= 10;ну залежить ві = 76; введеної дози еноксапариl= 5;у натрію:

- 1 мг протаміну нейтралізуn= 8; антикоагулn= 3;нтний ефект 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо &#= 1077;ноксапарин натрію був введений у межах попередніх 8 годин;

- можl= 5;а використовm= 1;вати інфузійне введення протаміну у дозі 0,5 мг на кожні 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо еноксапариl= 5; натрію був введений за більш ніж 8 годин до застосуванl= 5;я протаміну або якщо бул= 086; визначено необхіднісm= 0;ь призначеннn= 3; другої дози протаміну;=

- черk= 7;з 12 годин після введення еноксапариl= 5;у натрію застосуванl= 5;я протаміну може бути не потрібним.=

Проm= 0;е навіть при застосуванl= 5;і високих доз протаміну анти-Xa активність еноксапариl= 5;у натрію ніколи не нейтралізуn= 8;ться повною міро= 02; (максимум приблизно н = 72; 60 %) (див. Інстру= 082;ції для медичного застосуванl= 5;я протаміновl= 0;х солей).

Побічні реакції.

= 47;агальний опис профіл= 02; безпеки препарату.= Еноксапариl= 5; натрію вивчався у більш ніж 15 000 пацієнтів, які отримували еноксапариl= 5; натрію у рамках клінічних досліджень: 1776 випадків застосуванl= 5;я препарату для профіла = 82;тики тромбозу глибоких ве = 85; після ортоп = 77;дичних оперативниm= 3; втручань аб = 86; оперативниm= 3; втручань на органах черевної порожнини у пацієнтів з підвищеним ризиком тро = 84;боемболічн&#= 1080;х ускладнень, 1169 випадків застосуванl= 5;я препарату для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; у пацієнтів = 079; гострими те = 88;апевтичним&#= 1080; захворюванl= 5;ями та дуже обмеженою рухливістю, 559 випадків застосуванl= 5;я препарату д = 83;я лікування тромбозу глибоких ве = 85; з тромбоемб = 86;лією легеневої артерії або без неї, 1578 вип = 72;дків застосуванl= 5;я препарату для лікуван = 85;я нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q і 10 176 випадків застосуванl= 5;я препарату для лікування гострого інфаркт&= #1091; міокарда з підйомом сегмента ST.

Схеl= 4;и застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у цих клінічних дослідженнn= 3;х були різним = 80; залежно від показань. Доза еноксапариl= 5;у натрію для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; після оперативниm= 3; втручань аб = 86; у пацієнтів = 079; гострими терапевтичl= 5;ими захворюванl= 5;ями та дуже обмеженою рухливістю = 89;тановила 4000 МО (40 мг) п/ш один раз на добу. Для лік&#= 1091;вання тромбозу глибоких ве = 85; з тромбоемб = 86;лією легеневої артерії або без неї паці= 108;нти отримували еноксапариl= 5; натрію або у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин, або у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) п/ш один раз на добу. У клінічних д = 86;слідженнях, в яких препарат застосовувk= 2;вся для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, дози с= тановили 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин, а у клі&= #1085;ічному дослідженнo= 0;, в якому препарат за = 89;тосовувавс&#= 1103; для лікування гострого інфаркт&= #1091; міокарда з підйомом сегмента ST, схема застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію вклю = 95;ала введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно з на= 089;тупним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 м&#= 1075;/кг) п/ш кожні 12 год= ;ин.

= 59; клінічних дослідженнn= 3;х небажаними реакціями, про які повідомлялl= 6;ся найчастіше, = 073;ули геморагічнo= 0; явища, тромбоцитоl= 7;енія та тромбоцитоk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Опис окремих небажаних р = 77;акцій» нижче).

П&= #1088;и лікуванні еноксапариl= 5;ом повідомлялl= 0; про гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Профіль безпеки еноксапариl= 5;у для тривало = 75;о лікування ТГВ і ТЕЛА у пацієнтів з активною фазою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я є подібним д= 086; його профіл= 02; безпеки для лікування ТГВ і ТЕЛА.

Табличний перелік побічних реакцій. Інші побічні реакції, що спостерігаl= 3;ись в клінічних дослідженнn= 3;х і про які повідомлялl= 0;сь в період післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату (* вказує на побічні реа = 82;ції в період післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату), докладно описані ниж = 95;е.

Часm= 0;ота визначаласn= 3; таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1= /100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), р&= #1110;дко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000); частота н&#= 1077;відома (не можна оцінити за наявними даними). В межах кожно= 11; категорії «Система-ор = 75;ан-клас» побічні реакції представлеl= 5;о в порядку зменшення ступеня їхньої серйозностo= 0;.

= 56;озлади з боку крові та лімфатичноo= 1; системи.

Часm= 0;о: геморагічнo= 0; явища, геморагічнk= 2; анемія*, тромбоцитоl= 7;енія, тромбоцитоk= 9;.

Рідl= 2;о: еозинофіліn= 3;*, випадки імуноалергo= 0;чної тромбоцитоl= 7;енії з тромбозом; у деяких з цих випадкі = 74; тромбоз був ускладнениl= 1; інфарктом органів або ішемією кінцівок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Розl= 3;ади з боку імунної системи.

Часm= 0;о: алергічна реакція.

Рідl= 2;о: анафілактиm= 5;ні/анафілак&#= 1090;оїдні реакції, в тому числі шок*.

Розl= 3;ади з боку нервової системи.

Часm= 0;о: головний біль*.

Розl= 3;ади з боку судин.

Рідl= 2;о: спінальна гематома* (або нейроаксіаl= 3;ьна гематома). Ці реакції призводили до невролог= 10;чних розладів різного ступеня тяж = 82;ості, в тому числі до тривалог = 86; або необоро = 90;ного паралічу (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гепk= 2;тобіліарні розлади.

Дужk= 7; часто: підвищення рівнів печінкових = 92;ерментів (головним чином рівні = 74; трансамінаk= 9; більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми).

Нечk= 2;сто: гепатоцелюl= 3;ярне ураження печінки*.

Рідl= 2;о: холестатичl= 5;е ураження печінки*.

= 56;озлади з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Часm= 0;о: кропив’янкk= 2;, свербіж, еритема.

Нечk= 2;сто: бульозний дерматит.=

Рідl= 2;о: алопеція*, шкірний васкуліт*, некроз шкір = 80;*, який виника= 08;, як правило, у місці ін’єк = 94;ії (цим явищам зазвичай передує пурпура або еритематозl= 5;і бляшки, інфільтровk= 2;ні та болісні). Вузлики у місці ін’єкції* (запальні вузлики, які являли собо= 02; некістозні &laq= uo;кишені» еноксапариl= 5;у). Вони розсмоктуюm= 0;ься через кільк = 72; днів та не вимагають відміни препарату.

Частота невідома: гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП).

Розl= 3;ади з боку опорно-рухо = 74;ого апарату, спо= 083;учної тканини та кісток.

Рідl= 2;о: остеопороз* після тривалої терапії (про= 090;ягом більш ніж 3 місяців).

= 47;агальні розлади та реакції в місці введе = 85;ня препарату.=

Часm= 0;о: гематома у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, інша реакці= 03; у місці ін’єкції (на= 087;риклад набряк, крововилив, гіперчутлиk= 4;ість, запалення, об'ємне утворення, біль або інш= 110; реакції).

Нечk= 2;сто: місцеве подразненнn= 3;, некроз шкір = 80; у місці ін’єкції.=

Зміl= 5;и за результатаl= 4;и обстежень.=

Рідl= 2;о: гіперкалієl= 4;ія* (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Опис окремих небажаних реакцій.

Гемl= 6;рагічні явища. Спостеріга&= #1083;ися серйозні геморагічнo= 0; явища, які були зареєстровk= 2;ні не більш ніж у 4,2 % пацієнтіk= 4; (хірургічни = 93; пацієнтів). Деякі з цих випадків були летальними. = 059; хірургічниm= 3; пацієнтів геморагічнo= 0; ускладненнn= 3; розцінювалl= 0;ся серйозними = 91; таких випадках: як= 097;о геморагічнk= 7; явище обумовлюваl= 3;о значущу клінічну подію або якщо воно супроводжуk= 4;алося зниженням рівня гемоглобінm= 1; ≥ 2 г/дл чи вимагало переливаннn= 3; 2 або більше с= 090;андартних одиниць препаратів крові. Ретро= 087;еритонеаль&= #1085;і та внутрішньоm= 5;ерепні крововиливl= 0; завжди розцінювалl= 0;сь як серйозні.

Як і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, можуть виникати геморагічнo= 0; явища при наявності супутніх факторів ризику, таки= 093; як: органічн= 110; ураження, дл= 103; яких існує і= 084;овірність виникнення кровотечі, інвазивні процедури або супутнє застосуванl= 5;я лікарських засобів, що впливають н = 72; гемостаз (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

= 58;аблиця 8

Сис&#= 1090;ема-орган-кl= 3;ас

i= 5;рофілакти-к&#= 1072; у хірургіч-ни&= #1093; пацієнтів

i= 5;рофілак-тик&#= 1072; у терапев-тич&= #1085;их пацієнтів

i= 1;ікування пацієнтів з ТГВ з ТЕЛА або без неї

Три&#= 1074;але лікування <= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Ti= mes New Roman"; mso-font-kerning:14.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK; mso-bidi-language:UK'>ТГВ та ТЕЛА m= 1; пацієнтів із активною фазою онко-л= огічного захворюван&#= 1085;я

i= 1;ікування пацієнтів з нестабільн&#= 1086;ю стенокарді&#= 1108;ю та ІМ без зубця Q

i= 1;ікування пацієнтів з гострим STEMI

Роз= 083;ади з боку крові та лімфа-тично&#= 1111; системи

Дуж= 077; часто: геморагічн= 110; явища^a

Рід= 082;о: ретропери-т&#= 1086;неальний крововилив

Час= 090;о:

геморагі-чl= 5;і явища^a

Дуж= 077; часто:

геморагічн= ;і явища^a

Неч= 072;сто:

внутрішньо= ;-черепний крововилив, ретропери-т&#= 1086;неальний крововилив

Час= 090;о^b:

геморагічн= ;і явища

Час= 090;о: гемораг= ;ічні явища^a

Рід= 082;о: ретропе= ;рито-неальн= 080;й крововилив

Час= 090;о: гемораг= ;ічні явища^a

Неч= 072;сто: внутрі-m= 6;ньо-черепни&#= 1081; кровови-лив, ретропери-т&#= 1086;неальний крововилив

^a Такі як гематома, екхімоз (окрім того, який спосте = 88;ігається у місці ін’єкції), гематома рани, гематурія, носова кровотеча і шлунково‑кl= 0;шкова кровотеча.=

^b Частота на основі ретроспектl= 0;вного дослідженнn= 3; в реєстрі, що включає 3526 пацієнтів (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Табl= 3;иця 9

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: UK;mso-bidi-language:UK'>Тромбоц&= #1080;топенія та тро= ;мбоцитоз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я». Моніторинг вмісту тромбоцитіk= 4;)

Сис= 090;ема-орган-кл= ;ас

Про= 092;і-лактика у хірургіч-ни&#= 1093; пацієнтів

Про= 092;іла-ктика у терапевтич-&#= 1085;их пацієнтів

Лік= 091;вання пацієнтів з ТГВ з ТЕЛА або без неї

Три= 074;але лікування ТГВ та ТЕЛА у пацієнтів і&#= 1079; активною фазою онкологі-чн&#= 1086;го захворюван= 085;я

Лік= 091;вання пацієнтів з нестабіль-н&#= 1086;ю стенокарді= 108;ю та ІМ без зубця Q

Лік= 091;вання пацієнтів з гострим STEMI=

Роз= 083;ади з боку крові та лімфа-тично&#= 1111; системи

Дуж= 077; часто: тромбо-цито&#= 1079;^c

Час= 090;о: тромбо-m= 4;итопе-нія

Неч= 072;сто: тромбоц= ;и-топенія

=

Дуж= 077; часто: тромбо-цито&#= 1079; ^c

Час= 090;о: тромбоц= ;ито-пенія

Час= 090;ота невідома:

тромбо-m= 4;итопенія

Неч= 072;сто: тромбоц= ;ито-пенія

Час= 090;о: тромбоцито= 079;^c, тромбоцито-&#= 1087;енія

Дуж= 077; рідко: &#= 1110;муноалергі= чна тромбоцито-&#= 1087;енія

^c Збільшення вмісту тромбоцитіk= 4; > 400 Г/л.

Пацo= 0;єнти дитячого віку. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію дітя = 84; на сьогодні не вивчені (див. розділ «Діти»).

П&= #1086;відомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.
Пов= 10;домлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.=

Умоk= 4;и зберігання. Зберіга&= #1090;и у недоступноl= 4;у для дітей місці. Збері= 075;ати при температурo= 0; не вище 25 °C. Не заморожуваm= 0;и.

Несуміl= 9;ність.
Підшкі= 088;на ін’єкція. Не змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Внутрі= 096;ньовенна (болюсна) ін’єкція (виключно дл= 103; лікуваl= 5;ня гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST). Ено = 82;сапарин натрію не слід змішувати з іншими лікарським засобами, окрім зазначених у розді= лі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

Упаl= 2;овка. № 10 (2×5):

по 0,2 мл у шприц-дозі із захисною системою голки ERIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 0,2 мл у шприц-дозі із захисною системою голки PREVENTIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 0,2 мл у шприц-дозі без захисної си = 89;теми голки; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 0,4 мл у шприц-дозі і= 079; захисною системою го = 83;ки ERIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 0,4 мл у шприц-дозі і= 079; захисною системою го = 83;ки PREVENTIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 0,4 мл у шприц-дозі без захисної си = 89;теми голки; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 1 мл у шприц-дозі і= 079; захисною системою го = 83;ки ERIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 1 мл у шприц-дозі і= 079; захисною системою го = 83;ки PREVENTIS; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

по 1 мл у шприц-дозі без захисно= 11; системи голки; по 2 шприц-дози у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці;

Катk= 7;горія відпуску. За рецептом.

Виробник. САНОФІ ВІНТРОП ІНДАСТРІА.=

=

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

180 рю Жан Жорес 94= 700 МЕЗОН-АЛЬФО = 56;, Фраl= 5;ція.

або

1051 Бульвар Ендустрієлn= 0; 76580 ЛЬО ТРЕ, Франція.

Заявник. ТОВ «Санофі-Аве = 85;тіс Україна».=

&#= 1055;оказник	Ено= 082;сапарин натрію 4000 МО (40 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)	Пла= 094;ебо оди= 085; раз на добу п/ш, n (%)
Усі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и	90 (100)	89 (100)
Заг= 072;льна кількість випадків ВТЕ (%)	6 (6,6)	18 (20,2)
Заг= 072;льна кількість випадків ТГВ (%)	6 (6,6)*	18 (20,2)
Кіл= 100;кість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)	5 (5,6)^#	7 (8,8)
* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,008. # Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,537.

&#= 1055;оказник	Ено= 082;сапарин натрію 2000 МО (20 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)=	Ено= 082;сапарин натрію 4000 МО (40 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)=	Пла= 094;ебо n (%)
Усі терапевтич= 085;і пацієнти, які отримували досліджува= 085;е профілакти= 095;не лікування н&#= 1072; фоні гострого захворюван= 085;я	287 (100)	291 (100)	288 (100)
Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)	43 (15,0)	16 (5,5)*	43 (14,9)
Заг= 072;льна кількість ТГВ (%)	43 (15,0)	16 (5,5)	40 (13,9)
Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	13 (4,5)	5 (1,7)	14 (4,9)
ВТЕ - венозні тромбоембо= 083;ічні події, що включали випадки ТГВ, ТЕЛА та смерті, яка була розцін&#= 1077;на як обумовлена тромбоембо= 083;ічним явищем. * Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,0002.

Показник	Еноксапари= ;н натрію 150 МО/= кг (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш, n (%)	Еноксапари= ;н натрію 100 МО/= кг (1 мг/кг) двічі на добу п/ш, n (%)	Гепарин в/в введення з коригуванн= 103;м дози залежно від рівня АЧТЧ,<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Gothic";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'> n (%)
Усі пацієнти з ТГВ з ТЕЛА або без неї, які отримув&#= 1072;ли досліджува= 085;е лікування	298 (100)	312 (100)	290 (100)
Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)	13 (4,4)*	9 (2,9)*	12 (4,1)
Кіл= 100;кість лише ТГВ (%)<= /p>	11 (3,7)	7 (2,2)	8 (2,8)
Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	9 (3,0)	6 (1,9)	7 (2,4)
Кіл= 100;кість ТЕЛА (%)	2 (0,7)	2 (0,6)	4 (1,4)
ВТЕ - венозна тромбоембо= 083;ія (ТГВ та/або ТЕЛА). * 95% довірчі інтервали для різниці між групами лікування за загальною частотою ВТЕ станови&#= 1083;и: - для еноксапари= 085;у натрію один раз на добу у порівнянні з гепарином <= /span>- від -= 3,0 до 3,5. - для еноксапари= 085;у натрію кожні 12 годин у порівнянн&#= 1110; з гепарином <= /span>- від -= 4,2 до 1,7.

Резульm= 0;ат	Еноксаl= 7;арин n =3D 3526	Інш= 110; НМГ n =3D 925=	Ско= 088;иговані відношення ризиків еноксапари= 085;у/інших НМГ (95 % довірчий інтервал)
= Рецидив ВТЕ	70 (2,0 %)	23 (2,5 %)	0,817 (0,499–1,336)
= Великі кровотечі	111 (3,1 %)	18 (1,9 %)	1,522 (0,899–2,577)
= Невеликі кровотечі	87 (2,5 %)	24 (2,6 %)	0,881 (0,550–1,410)
= Смерть із будь-якої причини	666 (18,9 %)	157 (17,0 %)	0,974 (0,813–1,165)

Показан= ;ня	Схема дозування
Профіла= ;ктика венозних тромбоембо= 083;ічних ускладнень	2000 МО (20 мг) п/ш один раз на добу
Лікування ТГВ та ТЕЛА<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>	100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>
Т= ;ривале лікування ТГВ та ТЕЛА у пацієнтів із активною фазою онкологічн= 086;го захворюван= 085;я	100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-l= anguage: UK;mso-bidi-language:UK'>
Лікуван= ;ня нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI	100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>
Лікуван= ;ня гострого STEMI (у пацієнтів віком до 75 років) Лікуван= ;ня гострого STEMI (у пацієнтів віком понад 75 років)	1 × 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години Без початковог= 086; в/в болюсу 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/к = 75;) маси тіла п/ш кожні 24 години

Маса тіла	Необm= 3;ідна доза з розрахунку 30 МО/кг = (0,3 мг/кг= ;)	Об'єм, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї 300 МО (3 мг)/мл
кг	МО	мг	мл
45	1350	13,5	4,5
50	1500	15	5
55	1650	16,5	5,5
60	1800	18	6
65	1950	19,5	6,5
70	2100	21	7
75	2250	22,5	7,5
80	2400	24	8
85	2550	25,5	8,5
90	2700	27	9
95	2850	28,5	9,5
100	3000	30	10
105	3150	31,5	10,5
110	3300	33	11
115	3450	34,5	11,5
120	3600	36	12
125	3750	37,5	12,5
130	3900	39	13
135	4050	40,5	13,5
140	4200	42	14
145	4350	43,5	14,5
150	4500	45	15