ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦ= ІЯ

для меди= чного застосування лікарського засобу

&nb= sp;

АСКОПАР<= o:p>

(ASCOPAR= )

Склад:

діючі речовини: acetylsalicylic acid<= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-fam= ily: "Segoe Print";mso-ansi-language:UK'>, paracetamol, caffeine

1 таблет= ка|таблетку| містить |утримує|кислоти ацетилсаліцилов= ої 200

до= поміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, повідон.<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Лікарська форма. Таблетки.

Ос= новні фізико-хімічні властивості: табл= етки|таблетки| білого або майже біло= го кольору, плоскоциліндричні з фаскою і рискою. На поверхні таблеток допускається мармуровість.

<= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK= '>Фармакотерапевтична Аналгетики та антипірети= ки. Парацетамол, комбінації без псих= олептиків. Код АТХ N02B E51.

Фармакол= огічні властивості.

<= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK= '>Фармакодинаміка|, жарознижувальну, протизапальну, антиагрегантну<= span style=3D'display:none;mso-hide:all'>| дію; компоненти, що входять до= його складу, посилюють ефекти один одного.

Аналгетична дія ацетилсаліцил= ової кислоти пов’язана з пригніченням синтезу простагландин= ів запалених тканин (периферичний ефект) та з впливом на центри гіпоталамуса (центральний ефект)|.=

Порушення синтезу тромбоксану= | А₂ у тромбоцитах обумовлює| антиагрегантну| дію.

Жарознижувальний ефект обумовлений пригніченням синтезу простагландинів PGF₂ у гіпоталамусі у відповідь на вплив ендогенних пірогенів.=

Парацета= мол|, жарознижувальну і слабку уууу протизапальну дію, що пов’язано з його впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі і менш вираженою

Кофеїн у малій дозі у даній комбінації практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте|однак| сприяє нормалізації тонусу судин|посудин| мозку і прискоренню кровотоку, підсилює

Фармакок= інетика. Після|потім| прийому внутрішньо компоненти препарату швидко всмоктуються з травного тракту.

Клінічні характеристики.

Показанн= я. |слабої| або помірної вираженості (головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, біль у м’язах і суглобах, біль при порушеннях менструально= го циклу); як жарознижувальний засіб при захворюваннях, що супроводжуються|супроводяться| підвищенням температури тіла.

&nb= sp;

Протипок= азання.Підвищена чутливість до компонентів препарату, гіперчутливість до інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін), інших саліцилатів. Вроджена гіпербілірубінемія, вираж= ена ниркова недостатність або печінкова недостатність, синдром Жильбера, вроджена недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Захворювання крові, гемофілія, підвищена схильність до кровотеч, гіпотромб= інемія, геморагічний діатез, анемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт, геморагічні хвороби. Гострі шлунково-кишкові виразки, шлунково-кишкова кровотеча, хірургічні втручання, що супроводжуються значною крово= течею. Стани підвищеного збудження, порушення сну, літній вік, алкоголізм, глауком= а, гіпертиреоз, гострий панкреатит, гіпертрофія передміхурової залози, тяжкі ф= орми цукрового діабету, виражена артеріальна гіпертензія. Тяжкі захворювання серцево-судинної системи, включаючи порушення ритму, пароксизмальну тахікар= дію, виражену серцеву недостатність, тяжку форму ішемічної хвороби серця, гострий інфаркт міокарда, схильність до спазму судин, виражений атеросклероз. Бронхіальна астма, кропив’янка або риніт, які спричинені застосуванням саліцилатів або інших НПЗЗ в анамнезі.

Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) і протягом 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО, протипоказаний пацієнтам, які приймаю= ть трициклічні антидепресанти, β-блокатори, протипоказана комбінація з метотрексатом у дозі 15 мг/тиждень або більше.

Взаємоді= я з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.Протипок= азані комбінації.Одночасне застосування кофеїн= у з інгібіторами МАО може викликати небезпечне підвищення артеріального тиску, = тому така комбінація протипоказана.

Застосування метотрексату в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з білками плазми), тому така комбінація протипоказана.

Комбінац= ії, які потрібно застосовувати з обережністю.

<= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-language:UK= '>ПарацетамолАнтисудо= мніМетоклоп= рамід

Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом з високим аніонним проміжком, як наслід= ок піроглутамінового ацидозу, особливо у пацієнтів з фак= торами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

Під впливом парацетамолу збільшується у 5 разів період напіввиведення хлорамфеніколу.

Кофеїн.<= /span>Кофеїн підвищує ефект (покращ= ує біодоступність) аналгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, α- і &= #946;-адреноміметиків, психостимулюючи= х засобів. Циметидин, гормональні контрацептиви, = ізоніазид посилюють дію кофеїну. Кофеїн знижує ефект = опіоїдних аналгетиків, анксіолітиків, снодійних та седативних засобів, є антагоністом засобів для наркозу, конкурентним антагоністом засобів, що пригнічують центральну нервову систему, препаратів аденозину, АТФ. При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну зі шлунково-кишкового тракту, з тиреотропни= ми засобами – підвищується їх ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.=

Ацетилса= ліцилова кислота.

Одночасне застосування з урикозуричними засобами, такими як бензобромарон, пробенецид, знижує ефект виведення сечової кисл= оти (завдяки конкуренції виведення сечової кислоти нирковими канальцями). При о= дночасному застосуванні з дигоксином концентрація останньо= го в плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції. Інгібітори= ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) в поєднанні з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняє зниження фільтрації в клубочках внаслідок інгібування вазодилататорних простагландинів та зниження антигіпертензивного ефекту. При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліцилова кислота витісняє її зі зв’язку з білками плазми, підвищуючи токсичність останньої. При застосуванні з селективними інгібітор= ами зворотного захоплення серотоніну підвищується ризик розвитку шлунково-кишко= вої кровотечі внаслідок можливого ефекту синергізму.

Лікарський засіб посилює дію засобів, що зменшують згортання крові та агрегацію тромбоцитів, побічну дію кортикостероїдів, сульфонілсечовини, метотрексату.

Слід уникати комбінації з барбітуратами, протисудомними засобами, саліцил= атами, рифампіцином, алкоголем.

Ос= обливості застосування.

Перед застосуванням лікарського засобу слід проконсультуватися з лікарем.

Не перевищувати зазначених доз лікарського засобу. Для короткочасного застосування.

Не застосовувати лікарський засіб з іншими засобами, що містять парацет= амол, ацетилсаліцилову кислоту.

Хворим з функціональ= ною недостатністю помірного ступеня печінки та нирок дозу лікарського засобу необхідно зменшити або збільшити інтервал між прийомами. При порушенні функ= цій нирок і печінки інтервал між прийомами повинен бути не менше 8 годин.<= o:p>

Оскільки ацетилсаліцилова кислота, як і всі неселективні нестероїдні протизапальні лікарські засоби, спричиняє подразнення слизової оболонки травного тракту, лікарський засіб потрібно приймати тільки після їди, запиваючи водою, лужни= ми мінеральними водами, розчином натрію гідрокарбонату (найкраще — молоком).

При тривалому застосуванні лікарського засобу потрібно перевіряти наявність крові в калі = для виявлення ульцерогенної дії та робити аналізи к= рові (вплив на агрегацію тромбоцитів, деяка антикоагулянтна= активність).

При гіпертермії лікарський засіб бажано призначати тільки в разі неефективності інших аналгетиків-антипіретиків, оскільки існує ризик розви= тку синдрому Рея. Якщо внаслідок застосування лікарського засобу виникне блюван= ня, то слід запідозрити синдром Рея. Необхідно враховувати, що у хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепат= отоксичної дії парацетамолу. Захворювання печінки підвищую= ть ризик ураження печінки парацетамолом. Небезпека передозування є вищою у пацієнтів з нецирозними алкогольними захворюваннями печінки.

Повідомлялося про випадки метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком (МАВАП), як наслідок піроглутамінового ацидозу, у пацієнтів з тяжкими захворюваннями, такими як тяжка ниркова недостатність і сепсис, або у паціє= нтів з недостатнім харчуванням чи іншими причинами дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм), які лікувалися пара= цетамолом у терапевтичній дозі протягом тривалого періоду або комбінацією парацетамолу та флуклоксациліну<= /span>. Якщо є підозра на МАВАП, як наслідок піроглутамінового= ацидозу, рекомендується негайно припинити застосування парацетамолу та проводити ретельний моніторинг стану пацієнта. Вимірювання рівня 5-оксопроліну в сечі може бути корисним для ідентифікації піроглутамінового ацидозу як основної причини МАВАП у пацієнтів з множинними факторами ризику= . Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене чи утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікар= я у разі появи цих симптомів.

У пацієнтів з алергічними ускладненнями, у тому числі з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, кропив’янкою, шкірним свербежем, набряком слизо= вої оболонки і полінозом носа, а також при їх поєдн= анні з хронічними інфекціями дихальних шляхів і у хворих з гі= перчутливістю до НПЗЗ на тлі лікування препаратом можливий розвиток = бронхоспазму або нападу бронхіальної астми, тому протипоказане застосування НПЗЗ цій категорії пацієнтів.

При хірургічних операціях (включаючи стоматологічні) застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити імовірність появи/посилення кровот= ечі, що зумовлено пригніченням агрегації тромбоцитів протягом деякого часу після застосування ацетилсаліцилової кислоти. За 5–7 діб до хірургічного втручання необхідно відмінити застосування лікарського засобу (для зниження ризику пі= двищеної кровоточивості). Пацієнт повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату.

Необхідно проконсультуватися з лікарем пацієнтам, які приймають аналгетики кож= ен день при артритах легкої форми; у разі, якщо пацієнт застосовує варфарин чи подібні лікарські засоби, що мають антикоагулянтний ефект.

З обережністю застосовувати д= ля лікування пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, при ерозивно-виразкових ураженнях і кровотечах шлунково-кишкового тракту в анамнезі, при підвищеній кровоточивості або при одночасному проведенні протизапальної терапії.<= /o:p>

Ацетилсаліцилова кислота, що входить до складу препарату, навіть у невеликих дозах зменшує виведення сеч= ової кислоти з організму, що може стати причиною гострого нападу подагри у чутли= вих пацієнтів.

Не рекомендується застосовува= ти препарат без консультації лікаря більше 5 днів як аналгезуючий і більше 3 днів як жарознижувальний засіб.

Під час лікування необхідно відмовитися від вживання алкоголю. При тривалому застосуванні необхідний контроль за системою згортання крові та за рівнем гемоглобіну.

Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень вмісту в крові глюкози та сечової кислот= и. Під час лікування не рекомендується вживати надмірну кількість напоїв, які містять кофеїн (таких як кава, чай). Це може викликати проблеми зі сном, тремор, неприємні відчуття за грудниною через серцебиття.=

Під час лікування не вживати алкогольні напої (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).

Якщо симптоми не зникають, необхідно звернутися до лікаря.

Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.

Не слід застосовувати при гіперчутливості до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, та з обережністю при одночасному застосуванні антикоагулянтів, хворим з порушеннями кровообігу (наприклад, патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскіл= ьки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок= і гострої ниркової недостатності.

Ібупрофе= нУ разі застосування препарату перед початком прийому ібупрофену як знеболювал= ьного засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.

Протипоказано призначати хвор= им на бронхіальну астму, при підвищеній кровоточивості, та з особливою обережністю при одночасній терапії антикоагулянтами (кумарин і гепарин), при порушеннях функції печінки та захворюваннях нирок, а також при одночасному проведенні протизапальної терапії.

Зберігати лікарський засіб по= за полем зору дітей та у недоступному для дітей місці.

За= стосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб не застосовувати у період вагітності або годування груддю.
Ацетилсаліцилова кис= лота має тератогенний вплив; при застосуванні у пері= од вагітності у І триместрі призводить до вади розвитку – розщеплення верхнього піднебіння, у III триместрі – до гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих с= удин і гіпертензію у судинах малого кола кровообігу, порушення функцій нирок з можливим наступним розвитком ниркової недостатності з = олігогідрамніоном, подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефек= т, який може виникнути навіть після застосування дуже низьких доз. Кофеїн підв= ищує ризик спонтанного викидня. Лікарський засіб проникає у грудне молоко, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дітей внаслідок порушення функції тромбоцитів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. При застосуванні високих доз препарату слід уникати керування автотранспортом та роботи, що потребує підвищеної уваги та швидко= сті психомоторних реакцій через можливі побічні реакції з боку нервової системи (запаморочення, підвищена збудливість, порушення орієнтації та уваги).=

Спосіб застосування та дози. Дорослим приймати по 1 таблетці|таблетці| 2–3 рази на день після|потім| їди, запиваючи достатньою кількістю рідини (бажано молоком). Максимальна добова доза – 6 таблеток|таблетки| за 3 прийоми.

Тривалість курсу лікування залежить від ефективності терапії, але|та| не має перевищувати 5 днів як знеболювальний засіб і 3 дні як жарознижувальний.

Діти.Лікарський засіб не застосову= вати дітям через ризик розвитку синдрому Рея (гіперпірексія= , метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки) при гіпертермії на тлі вірусних захворювань.

Передозу= вання. Симптоми передозування можуть проявлятися при тривало= му застосуванні препарату або при застосуванні у дозах, що у багато разів перевищують рекомендовану.=

Симптоми передозування парацетамолом.

Ураження печінки можливе у осіб, що прийняли 10 г і більше пара= цетамолу, та у дітей, що прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутат= іонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ&= #8209;інфекція, голод, кахексія)) прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та б= іль у животі. Ураження печінки може стати явним через 12–48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до <= span class=3DSpellE>енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, коми та ма= ти летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальц= ів може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження н= ирок. Відзначались також серцева аритмія та панкреатит.

При тривалому застосуванні лікарського засобу у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоц= итопенія. При прийомі великих доз з боку ЦНС можуть виникати запаморочення, психомото= рне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка= , інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).=

Лікування: при передозуванні необхідна шви= дка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудото= ю та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику уражен= ня органів. Слід розглянути доцільність лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межа= х 1 години. Концентрація парацетамолу в плазмі крові повинна вимірюватися через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Лікування N-ацетилцист= еїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому = парацетамолу, але максимальний захисний ефект отримують при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього час= у. При необхідності пацієнту внутрішньовенно вводять N‑ацетилцистеїн згідно з чинними рекомендаціями. При відсутності блювання може бути застосований метіонін перорально як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею. Необхідно також застосуват= и загальнопідтримуючі заходи.<= /span>

Симптоми передозування ацетилсаліциловою кислотою.

Передоз= ування саліцилатами можливе через хронічну інтоксикацію, що виникла внаслідок трив= алої терапії (застосування понад 100 мг/кг на добу більше 2 днів може спричинити токсичні ефекти), а також через гостру інтоксикацію, яка несе загрозу життю (передозування) і причинами виникнення якої можуть бути випадкове застосува= ння дітьми або непередбачене передозування. У разі передозування можуть спостерігатися підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригніче= ння ЦНС, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікарді= я, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми. Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки його ознаки неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм зустрічається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз. Основні симптоми: порушення рівноваги, запаморочення, дзвін у вухах, глухота, посилене потовиділення, нудота і блювання, головний біль, сплутаність свідомості. Зазначені симптоми можна контролювати зниженням дози. Дзвін у вухах може відзначатися при концентрац= ії саліцилатів у плазмі крові понад 150-300 мкг/мл. Серйозніші побічні реакції зустрічаються при концентрації саліцилатів у пла= змі крові понад 300 мкг/мл. Про гостру інтокси= кацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Тяжкість стану не може бути визна= чена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові.=

Абсорбц= ія ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення, формування конкрементів у шлунку.=

Лікування: інтоксикація, спричинена передозуванням ацетилсаліциловою кислотою, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами та лікується стандартними методами, які застосовують = при отруєнні. Усі вжиті заходи мають бути спрямовані на прискорення видалення лікарського засобу та відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу. Застосовують активоване вугілля, форсований лужний діурез. Залежно від стану кислотно-лужної рівноваги та електролітного балансу проводять інфузійне введення розчинів електролітів. При тяжких отруєннях показаний гемодіаліз.

Симптоми передозування кофеїном.

Великі = дози кофеїну можуть зумовити біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію а= бо серцеву аритмію, вплив на центральну нервову систему (запаморочення, безсон= ня, нервозність, нервове збудження, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збу= дливості, головний біль, дратівливість, стан афекту, тривожність, неспокій, тремор, судоми). Клінічно значущі симптоми передозування кофеїном пов’язані також з ураженням печінки парацетамолом.<= /i>

Лікування: при передозуванні необхідна шви= дка медична допомога, навіть якщо симптоми передозування відсутні. Призначення метіоніну перорально або а= цетилцистеїну внутрішньовенно може дати позитивний ефект протягом 48 годин після передозування. Необхідно також застосувати загальнопід= тримуючі заходи, симптоматичну терапію, включаючи застосування антагоністів β-<= span class=3DSpellE>адренорецепторів, які можуть усунути кардіотоксичні ефекти. Специфічний антидот відсутній.

Побічні реакції.

При застосуванні лікарського засобу в окремих хворих можуть спостерігатися побі= чні реакції, які характерні для лікарських засобів ацетилсаліцилової кислоти, <= span class=3DSpellE>парацетамолу або кофеїну.

З боку органів зору: порушення зору, що може свідч= ити про передозування.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: дзвін у вухах, порушення орієнтації.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія.

З боку с= истеми крові і лімфатичної системи: анемія (у т. ч. гемолітична), при тривалому застосув= анні у великих дозах – апластична анемія, панцитопенія, нейтропенія= , тромбоцитопенія, агранулоцитоз; = сульфатгемоглобінемія, метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у діля= нці серця), внаслідок антиагрегантної дії на тромбо= цити препарат може підвищувати ризик розвитку кровотеч. Спостерігалися такі кровотечі як інтраопераційні геморагії, синці, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі і мозкові геморагії, особливо у пацієнтів із неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або п= ри одночасному застосуванні антигемостатичних засо= бів, які у поодиноких випадках загрожували життю.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, тремор, парестезії, відчуття страху, занепокоєння, нервозність, підвищена збудженість, порушення орієнтації, дратівливість, порушення сну, безсоння, тривога, загальна слабкість.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння:З боку т= равної системи: диспептичні розлади (у т= . ч. нудота, блювання, дискомфорт і біль в епігастрії, печія, абдомінальний біль), запалення та ерозивно-виразкові ураження травного тракту (у поодиноких випадках можуть спричинити шлунково-кишкові кровотечі і перфорації з відповідними лабораторними та клінічними проявами), виразки на слизовій оболонці ротової порожнини.

З боку ш= кіри і підшкірної клітковини: свербіж, висипання на шкірі і слизових оболонках (у т. ч. еритематозні, генералізовані), кропив’янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса – Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла= ).

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемі= чної коми.

З боку і= мунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок. У пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю до саліцилатів можливий розвиток алергічних реакцій шкіри, включаючи такі симптоми, як гіперемія шкіри, відчуття жару, висипанн= я, набряк. У хворих на бронхіальну астму можливе збільшення частоти виникнення= бронхоспазму; алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня, які можуть вражати шкіру, дихальні шляхи, травний тракт,= кардіоваскулярну систему.

З боку <= span class=3DSpellE>гепатобіліарної системи: підвище= ння активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект), транзиторна печінкова недостатність із підвищенням рівня трансаміназ печінки.<= /o:p>

З боку метаболізму та харчування: метаболічний ацидоз з високим аніонним проміжком з частотою «невідомо» (не можна оцінити за н= аявними даними).

З боку н= ирок та сечовидільної системи: нефротоксичність (нирков= а коліка, інтерстиціальний = нефрит, папілярний некроз).

Інші: кровотечі можуть призвести до гострої або хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами= і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія, некардіогенний набряк легень.

Опис окремих побічних реакцій.

Випадки метаболічного ацидозу= з високим аніонним проміжком, як наслідок піроглутамінов= ого ацидозу, спостерігалися у пацієнтів з факторами ризику, які застосовували <= span class=3DSpellE>парацетамол (див. розділ «Особливості застосування»).= Піроглутаміновий ацидоз може виникати внаслідок низьк= ого рівня глутатіону у цих пацієнтів.

Термін придатності. 3 роки.

=

Умови зберігання. Зберігати в оригінал= ьній упаковці при температурі не = вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

=

Упаковка= .Таблетки № 10 у блістері у коробці, № 10 у блістері.

=

Ка= тегорія відпуску. Без рецепта.

Виробник= .

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Україна, <= span lang=3DUK style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-fam= ily: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:AR-SA;mso-bidi-= language: AR-SA'>61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

=