ІНСТ&#= 1056;УКЦІЯ

= для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Рибавір= ин-Астрафар = 84;

(RIBAVIRIN-ASTRAPHARM)=

Склад:

діюча речовина: ribavirin;

1 капсула містить рибавірину = 91; перерахуваl= 5;ні на 100 % речовинm= 1; 200 мг;

допо&#= 1084;іжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, крохмаль ка = 88;топляний, магнію стеарат, кремнію діоксид кол = 86;їдний безводний;

скла&#= 1076; оболонки капсули: желатин, титану діоксид (Е 171), індигокармo= 0;н блакитний (Е 13= 2), хіноліновиl= 1; жовтий (Е 104).=

Ліка&#= 1088;ська форма. Капсули.
Основн&#= 1110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: тверді желатинові капсули № 0 циліндричнl= 6;ї форми з напівсфериm= 5;ними кінцями: корпус біло = 75;о кольору, кришечка зеленого кольору; вміст капсу = 83; – порошок білого або майже білог = 86; кольору.

Фарм&#= 1072;котерапевт= ична група.

Противірус&= #1085;і засоби прямої дії. Нуклеозиди = 10; нуклеотиди, за винятком інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи. Код АТХ J05А B= 04.

<= o:p>

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фармак= 086;динаміка.

Рибавірин – синтетичниl= 1; аналог нуклеозидіk= 4;, активний in vitro відноснl= 6; деяких РНК- і ДНК-вірусів. Механізм, завдяки якому рибавірин у комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2b або інтерферонl= 6;м альфа-2b впливає на вірус гепатиту С, невідомий. Монотерапіn= 3; рибавіриноl= 4; хронічного = 75;епатиту С не призводить до елімінації вірусу (РНК-вірусу гепатиту С) або покращання = 75;істологічн&#= 1086;ї картини печінки після 6-12 місяц= ;ів терапії та протягом 6 місяців періоду под = 72;льшого спостережеl= 5;ня. Однак комбінація рибавірину = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2b або інтерферонl= 6;м альфа-2b у ході= клінічних досліджень призвела до підвищення рівня відповіді н = 72; лікування порівняно з монотерапіn= 8;ю пегінтерфеl= 8;оном альфа-2b або інтерферонl= 6;м альфа-2b.

Фармакокін&= #1077;тика.

Рибавірин легко всмоктуєтьl= 9;я після прийо = 84;у внутрішньо разової доз = 80; (Т_max=3D1,5 години) &#= 1110; швидко розподіляєm= 0;ься по організм = 91;. Фаза виведення з організму досить трив = 72;ла. Напівперіоk= 6;и всмоктуванl= 5;я, розподілу т = 72; виведення разової доз = 80; становлять 0,05; 3,73 та 79 годин відповідно. Рибавірин всмоктуєтьl= 9;я інтенсивно; лише близьк = 86; 10 % міченої доз= ;и виводиться = 79; фекаліями. Однак абсолютна біодоступнo= 0;сть становить приблизно 45-65 %, що, можливо, пов’язано з метаболізмl= 6;м першого проходженнn= 3;. Існує лінійна залежність між дозою та показником біодоступнl= 6;сті (AUC_tf) при прийомі разових доз рибавірину = 91; кількості від 200 мг до 1200 мг. Об’єм розподілу становить приблизно 5000 л. Рибавірин н = 77; зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;.

Перенесенн&= #1103; рибавірину неплазмовиl= 4; шляхом було досліджено особливо детально що = 76;о еритроцитіk= 4;; було показано, що загалом тра = 85;спортуванн&#= 1103; відбуваєтьl= 9;я за участю зрівноважуk= 4;ального нуклеозиднl= 6;го переносникk= 2; типу е_s. Цей вид переносникk= 2; наявний практично в = 091;сіх типах кліти = 85; і може бути фактором, який зумовл= 02;є великий об’= 08;м розподілу рибавірину. Співвідношk= 7;ння концентрацo= 0;ї рибавірину цільна кров/= 087;лазма становить приблизно 60:1; надлишок ри = 73;авірину у цільній крові існує = 091; вигляді нук = 83;еотидів рибавірину, ізольованиm= 3; в еритроцитаm= 3;.

Рибавірин метаболізуn= 8;ться двома шляха = 84;и: оборотним фосфорилювk= 2;нням та деградац= 10;йним перетворенl= 5;ям, в яке входят= 100; дерибозилюk= 4;ання та амідний гідроліз з утворенням триазольноk= 5;о карбоксильl= 5;ого метаболіту. Сам рибавірин т = 72; його метаболіти R= 11; триазолкарk= 3;оксамід і триазолкарk= 3;онова кислота – виводяться = 79; організму і = 79; сечею.

Була продемонстl= 8;ована висока = фар= ;макокінети = 95;на мінл= 080;вість р= ибавірину після його одноразовоk= 5;о пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я як у одного пацієнта, та= 082; і між різним= 080; пацієнтами (варіабельн= 10;сть величин площі під кр= 080;вою «концентраm= 4;ія-час» (AUC) і максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (С_max) в одного пацієнта становить приблизно 30 %), що може пояснюватиl= 9;я інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м першого проходженнn= 3; і значним перенесеннn= 3;м у кровоносноl= 4;у руслі та за його межами.
При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і рибавірин екстенсивнl= 6; кумулюєтьсn= 3; у плазмі кро= 074;і; співвідношk= 7;ння показників біодоступнl= 6;сті (AUC_12h) при багаторазоk= 4;ому та одноразовоl= 4;у прийомі дорівнює 6. При пероральноl= 4;у прийомі (600 мг 2 рази на добу) стаціонарнk= 2; концентрацo= 0;я рибавірину = 91; плазмі кров= 10; досягалася до кінця 4-го тижня; при цьому вона становила приблизно 2,2 нг/мл. Після припинення прийому пер= 10;од напіввиведk= 7;ння становив приблизно 298 г= один, що, можливо, говорить пр = 86; його повіль = 85;е виведення і = 79; позаплазмоk= 4;их структур.
Здатність проникати у сім’яну рідину. Вивчалася k= 9;датність рибавірину проникати у сім’яну рід = 80;ну. Концентрацo= 0;я рибавірину = 91; сім’яній рідині приблизно в 2 рази вища, ніж в сирова= 090;ці крові. Проте системна експозиція = 88;ибавірину у жінки післ= 103; статевого контакту із чоловіком, який отриму= 08; лікування, з= 072;лишається надзвичайнl= 6; обмеженою порівняно з терапевтичl= 5;ими концентрацo= 0;ями рибавірину = 91; плазмі крові. =

Вплив їжі. Біодоступнo= 0;сть одноразовоo= 1; пероральноo= 1; дози рибавірину підвищуєтьl= 9;я при одночас = 85;ому вживанні їж= 10; з високим вмістом жир= 10;в (обидва показники AUC_{tf<=
/sub>
і С_max
збільшуютьl=
9;я
на 70 %). Можливо,
підвищення
біодоступнl=
6;сті
відбувалосn=
3;
за рахунок
повільного
транзиту аб
=
86;
зміненій рН.
У клінічном
=
91;
дослідженнo=
0;
ефективносm=
0;і
для досягне
=
85;ня
максимальнl=
6;ї
плазмової
концентрацo=
0;ї
рибавірину
пацієнтам
було
запропоновk=
2;но
приймати
рибавірин
разом із
їжею.}

Функ&#= 1094;ії нирок. У хворих із нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тика рибавірину при одноразовоl= 4;у прийомі змінюється (показники AUC_tf= і С_max збільшуютьl= 9;я) порівняно з контролем (К= 050; > 90 мл/хв). Ця зміна передусім зумовлена зниженням дійсного кліренсу у таких хвори = 93;. Концентрацo= 0;ї рибавірину не зазнають суттєвих змін при гемодіалізo= 0;.

&= #1060;ункції печінки. Фар&= #1084;акокінетик= ;а застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози рибавірину пацієнтам з порушенням функції печінки легкого, середнього або тяжкого ступеня (кла= 089; A, B або C за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю) аналогічна фармакокінk= 7;тиці рибавірину = 91; здорових добровольцo= 0;в контрольнl= 6;ї групи.

Паці&#= 1108;нти літнього віку (від 65 років). Спеціально&= #1075;о ф= армакокінеm= 0;ичного аналізу для пацієнтів літнього віку не проводили. П= 088;оте у популяційнl= 6;му ф= армакокінеm= 0;ичному досл= 110;дженні вік не був одним з основних факторів, як= 110; впливають н = 72; кінетику риб= ;авірину; осно= 074;ним таким фактором є функція нирок.

Попу&#= 1083;яційний фармакокінk= 7;тичний аналіз проводили з вик&#= 1086;ристанням даних досліджень щодо рівнів концентрацo= 0;ї у сироватці крові (при пе&#= 1088;іодичному заборі зразків). Розроблена модель кліренсу показала, що основними коваріатамl= 0; є маса тіла, стать, вік і рівень креатиl= 5;іну у сироватці крові. У чоловіків кліренс вия = 74;ився приблизно н = 72; 20 % вищим, ніж у жінок. Кліре= 085;с збільшувавl= 9;я залежно від маси тіла та &#= 1079;меншувався у пацієнтів віком від 40 років. Через існування значної варіабельнl= 6;сті величин, яка не враховувалk= 2;ся у цій моделі, вплив цих коваріатів на кліренс риб= ;авірину має невелик = 77; клінічне значення.
&n= bsp;

&n= bsp;

&n= bsp;

Діти<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Риба&#= 1074;ірин-Астраф= ;арм у комбінаці= 11; з пегінтерф = 77;роном альфа-2b<= /o:p>

Фармакl= 6;кінетичні властивост&= #1110; рибавірину = 10; пегінтерфеl= 8;ону альфа-2b при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і оцінювали протягом клінічного дослідженнn= 3; у дітей із хронічним гепатитом С. За розрахун = 82;ами, у дітей, яким вводили пегінтерфеl= 8;он альфа-2b у дозі 60 мкг/м² на тиждень, коригованіl= 1; за площею поверхні тіла, логарифмічl= 5;о трансформоk= 4;ане співвідношk= 7;ння системної дії протя= гом інте&= #1088;валу між введеннями на 58 % (90-% довірчий інтервал: 141-177 %) перевищує величину, як= 072; спостерігаl= 3;ась у дорослих пацієнтів при дозі 1,5 мкг/кг на тиждень. У цьому дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тика рибавірину (нормалізов = 72;на за дозою) не відрізнялаl= 9;я від даних, отриманих у попередньоl= 4;у дослідженнo= 0; при застосу = 74;анні рибавірину = 91; комбінації = 79; інтерферонl= 6;м альфа-2b як для дітей, так і для доросли = 93; пацієнтів.

Рибаві&#= 1088;ин-Астрафар= ;м у комбінаціo= 1; з інтерферонl= 6;м альфа-2b

Фармакl= 6;кінетика Риба= 074;ірину-Астра= фарм та інтерферон&= #1091; альфа-2b (нормалізов= ана за дозою) не відрізнялаl= 9;я у= дорослих та дітей віком від 5 до 16 рокіk= 4;.

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

&= #1055;оказання.<= /span>

Лі= 082;ування хронічного гепатиту С (ХГС) у комбін&= #1072;ції з іншими лікарськимl= 0; засобами.

=

&= #1055;ротипоказа= ;ння.

– Підвищена чутливість до рибавірину або до будь-якої з допоміжних речовин.

– Тяжкі захворюванl= 5;я серця, включаючи нестабільнo= 0; та неконтрольl= 6;вані форми, що спо&#= 1089;терігаютьс= я протягом 6 місяців до початку лікування.=

– Тяжкі виснажливі захворюванl= 5;я.

– Хронічна ниркова недостатніl= 9;ть або кліренс креатиніну <= 50 мл/хв та/або стани, що пот&#= 1088;ебують проведення гемодіалізm= 1;.

– Тяжкі порушення функції печінки (ступінь В або С за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю) або декомпенсоk= 4;аний цироз печінки.

– Призначеннn= 3; пегінтерфеl= 8;ону альфа-2b проти&= #1087;оказано пацієнтам, к= 086;-інфіковани= м вірусом гепатиту С/ВІЛ, із циро&= #1079;ом печінки та порушенням функції печінки > 6 балів за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю.

– Наявність анамнестичl= 5;их або клінічних д = 72;них про тяжкий психічний розлад, зокрема про тяжку депресію, суїцидальнo= 0; думки або спробу самогубствk= 2; у дітей.

– Аутоімунниl= 1; гепатит або інші аутоімунні захворюванl= 5;я в анамнезі (у зв’язку з комбінацієn= 2; з пегінтерфеl= 8;оном альфа-2b або інтерферонl= 6;м альфа-2b).

– Гемоглобінl= 6;патії (наприклад таласемія, с= 077;рповиднокл&= #1110;тинна анемія).

– Період вагітності. = 051;ікува = 85;ня препаратом Рибавірин-А = 89;трафарм можна починати лише після отримання негативногl= 6; тесту на вагітність безпосередl= 5;ьо перед початком лікування.

– Період годування груддю.

– Чоловіки, жінки яких є вагітними.=

Взає&#= 1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій.<= /span>

С = 83;ід ознайомитиl= 9;я з інструкцієn= 2; для медично = 75;о застосуванl= 5;я лікарських засобів, що застосовуюm= 0;ься у комбінаці= 11; з риб = 72;вірином.

Дос&#= 1083;ідження взаємодій проводили з участю тільки дорослих пацієнтів.

П = 88;оводили дослідженнn= 3; щодо взаємодії р = 80;бавірину у комбінаці= 11; з пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а, інтерферонl= 6;м альфа-2b= і антацидами. Концентрацo= 0;ї рибавірину = 08; порівнянниl= 4;и при монотерапіo= 1; та у комбіна= 094;ії з пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а чи інтерферонl= 6;м альфа-2b= .

П= 10;сля закінчення лікування препаратом = 56;ибавірин-Ас&= #1090;рафарм період потенційноo= 1; взаємодії триває до 2 місяців (5 періодів на = 87;іввиведенн&#= 1103; рибавірину) = 091; зв’язку з тривалим періодом напіввиведk= 7;ння.

Р = 77;зультати досліджень in vitrо при застосуванl= 5;і препаратів мікросом пе = 95;інки людини і печінки тварин свідчать пр = 86; те, що метаболізм рибавірину не опосеред = 82;ований ферментом системи цитохрому Р450. Рибавірин н = 77; пригнічує ферменти системи цит = 86;хрому Р450. У токсикологo= 0;чних дослідженнn= 3;х не були отримані дані про те, що рибавіри = 85; є індукторо = 84; печінкових ферментів. У зв’язку з ци= 084; існує мінімальниl= 1; потенціал в = 79;аємодій, пов’язаних із системою ферментів Р450.=

Антациk= 6;ні засоби. Біодоступнo= 0;сть рибавірину = 91; дозі 600 мг зниж= ;увалася при одночасномm= 1; прийомі антацидногl= 6; препарату, щ= 086; містить сполучення магнію і алюмінію аб = 86; симетикон, показник AUC зм= еншився на 14 %. Можливо, зниження біодоступнl= 6;сті у цьому дослідженнo= 0; було спричинено затримкою транспортуk= 4;ання рибавірину = 72;бо зміною рН. Вважається, що ця взаємодія н = 77; має клінічного значення.

Нуклеоk= 9;идні аналоги. Було показано, що рибавірин invitrо пригнічує фосфорилювk= 2;ння зидовудину = 10; ставудину. Клінічне значення ци = 93; даних невід = 86;ме. Однак ці дан= 110; свідчать пр = 86; можливість того, що одночасне застосуванl= 5;я препарату Рибав= 10;рин-Астраф&= #1072;рм із зидовудиноl= 4; або ставудином = 84;оже призвести д = 86; збільшення ВІЛ-віремії = 091; плазмі кров= 10;. Тому рекомендуєm= 0;ься ретельний моніторинг рівня РНК вірусу імунодефіцl= 0;ту людини у плазмі кров= 10; пацієнтів, я= 082;і отримують одночасне лікування препаратом Рибав= 10;рин-Астраф&= #1072;рм із будь-яким із цих двох препаратів: зидовудиноl= 4; та/або ставудином. При підвищенні рівня РНК ві= 088;усу імунодефіцl= 0;ту людини питання про одночасне застосуванl= 5;я препарату Рибав= 10;рин-Астраф&= #1072;рм з інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи необхідно переглянутl= 0;.

Диданоk= 9;ин. Не рекомендуєm= 0;ься одночасний прийом риба = 74;ірину та диданозину. Експозиція диданозину чи його активного метаболіту (дидеоксіад = 77;нозин 5’-трифосфат) <= /span>in vitro підвищуєтьl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і диданозину = 10; рибавірину. Сумісне зас = 90;осування цих препаратів може призвести д = 86; печінкової недостатноl= 9;ті з летальним = 085;аслідком, периферичнl= 6;ї нейропатії, панкреатитm= 1; та симптоматиm= 5;ної гіперлактаm= 0;емії чи лактоацидоk= 9;у.

Азатіоl= 7;рин. Рибавіl= 8;ин, пригнічуючl= 0; інозинмоноm= 2;осфатдегід= 088;огеназу, може впливати на метаболізм азатіопринm= 1;, що може призводити до кумуляці= 11; 6-метилтіоін= 086;зин монофосфатm= 1;, що асоціюва = 83;ося з мієлотоксиm= 5;ністю у хворих, які отримували азатіоприн. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Рибавірин- = 40;страфарм і пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а з азатіопринl= 6;м. В окремих випадках пр = 80; переважаннo= 0; користі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я рибавірину та азатіопринm= 1; над потенційниl= 4; ризиком рекомендуєm= 0;ься ретельний моніторинг гематологіm= 5;них показників = 79; метою виявлення мієлотоксиm= 5;ності, при розвитк = 91; якої лікува = 85;ня даними препаратамl= 0; необхідно припинити.

Хворі з ко-інфекціє= 02; ВІЛ-ВГС. Не відзначалоl= 9;я виражених ознак взаємодії у пацієнтів з ко-інфекціє= 02; ВІЛ-ВГС, які з&= #1072;вершили 12-тижневе піддосліджk= 7;ння фармакокінk= 7;тики з вивчення впливу рибавірину = 85;а внутрішньоl= 2;літинне фосфорилювk= 2;ння деяких нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи (ламівудину та зидовуди = 85;у або ставудину). Однак через значну варіабельнo= 0;сть довірчі інтервали були досить = 096;ирокими. Супутнє застосуванl= 5;я нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи не впливало на експозицію рибавірину = 91; плазмі кров= 10;.

П = 86;силення анемії, асоційованl= 6;ї з лікування = 84; рибавіриноl= 4;, спостерігаl= 3;ося при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і зидовудину = 91; схемі терап= 10;ї ВІЛ-інфекці= 11;, хоча точний механізм цього явища невідомий. Одночасне застосуванl= 5;я рибавірину та зидовудину не рекоменд = 91;ється у зв’язку з підвищеним ризиком анемії. При виникненні анемії протягом одночасногl= 6; застосуванl= 5;я рибавірину та зидовудину необхідно розглянути питання про заміну зидо = 74;удину у комбінованo= 0;й антиретровo= 0;русній схемі. Це особливо важливо для пацієнтів і = 79; наявністю в = 072;намнезі анемії, спричиненоo= 1; зидовудиноl= 4;.

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Препара&= #1090; Рибаk= 4;ірин-Астра&#= 1092;арм не можна застосовувk= 2;ти як монотера = 87;ію.

К = 86;мбінована терапія рибавіриноl= 4; і пегінтерф = 77;роном альфа

Зареєст&= #1088;овано декілька серйозних побічних реакцій, асоційованl= 0;х з комбінованl= 6;ю терапією рибавіриноl= 4; і пегінтерфеl= 8;оном альфа, які включають:=

– тяжкі ефект = 80; з боку центральноo= 1; нервової системи (так= 110; як депресія, суїцидальнo= 0; ідеї та спроби самогубствk= 2;, агресивна поведінка);

– тяжкі розлади з боку органі = 74; зору;

– розлади з боку зубів і пародонту;=

– пригніченнn= 3; росту у дітей, що може бути об= 086;ротним у деяких пацієнтів.=

Д = 86; початку лікування слід ознайомитиl= 9;я з інструкці= 08;ю для медичного застосуванl= 5;я пегінтерфk= 7;рону альфа щодо рекомендацo= 0;й з моніторингm= 1; і лікувальноo= 1; тактики цих побічних реакцій.

Ризи&= #1082; тератогеннl= 6;ї дії (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»). Пер&#= 1077;д початком лікування рибавіриноl= 4; лікар повинен у повному обсязі проінформуk= 4;ати пацієнтів про тератогеннm= 1; дію рибавір = 80;ну, необхіднісm= 0;ь застосуванl= 5;я надійної та тривалої контрацепцo= 0;ї, про імовірн= 10;сть неефективнl= 6;сті методів кон = 90;рацепції та можливі наслідки вагітності = 91; разі її виникнення під час терапії рибавіриноl= 4;. Щодо лабораторнl= 6;го моніторингm= 1; вагітності див. «Лабораторl= 5;і показники» = 91; цьому розділі інструкції.

Канц&= #1077;рогенність= ;. У деяки = 93; дослідженнn= 3;х генотоксичl= 5;ості in vivo та in vitro була виявлена мутагенна дія рибавірину. = 055;отенційна канцерогенl= 5;а дія рибавірину = 85;е може бути виключена.=

Гемо&= #1076;іаліз і серцево-суд = 80;нна система. Зниження рівня гемоглобінm= 1; до < 100 г/л було з= ;ареєстрова = 85;о не більше ні= 078; у 15 % хворих, як= 10; отримували лікування протягом 48 тижнів риба = 74;ірином у дозі 1000/1200 мг у комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а, та не більше ніж у 19= % хворих – у комбінації = 79; інтерферонl= 6;м альфа-2а. При комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і рибавірину = 91; дозі 800 мг та пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а прот&#= 1103;гом 24 тижнів у хворих рівень гемоглобінm= 1; зменшувавсn= 3; до < 100 г/л. Ризик розвитку анемії вищи = 81; у жінок. Хоча &= #1088;ибавірин не чинить безпосередl= 5;ьої дії на серцево-суд = 80;нну систему, анемія, асоційованk= 2; із застосуванl= 5;ям рибавірину, може погірш = 91;вати серцеву функцію та/або призводити до загостреннn= 3; ішемічної хвороби сер = 94;я. Тому препарат Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями серця. Кардіальниl= 1; статус необхідно оцінювати д = 86; початку лік = 91;вання і здійснюватl= 0; клінічний моніторинг протягом терапії. При погіршенні функції серця лікування рибавіриноl= 4; слід припин = 80;ти. Хворих із застійною серцевою недостатніl= 9;тю, інфарктом міокарда та/= 072;бо аритміями в анамнезі чи = 074; даний час не= 086;бхідно ретельно спостерігаm= 0;и. Пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями серця рекомендуєm= 0;ься проводити електрокарk= 6;іографію до і під час курсу лікування. Серцеві аритмії (пер= 077;важно надшлуночкl= 6;ві), як правило, відповідаюm= 0;ь на стандартне лікування, однак може в= 080;никнути необхіднісm= 0;ь припинення лікування.=

Є дані про виникнення панцитопенo= 0;ї та пригніче = 85;ня кісткового мозку протягом 3-7 тижнів післ= 03; супутнього застосуванl= 5;я рибавірину та пегінтерфеl= 8;ону з азатіопринl= 6;м. Указані прояви мієлотоксиm= 5;ності були оборот = 85;ими протягом 4-6 тижнів післ= 03; відміни про = 90;ивірусної терапії вірусного гепатиту С і одночасно призначеноk= 5;о азатіопринm= 1; і не повторювалl= 0;ся після продовженнn= 3; лікування окремо кожним із препаратів.

Комбіно&= #1074;ане лікування препаратом Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м та пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а у разі хроніч = 85;ого гепатиту С, коли попередня терапія бул = 72; неефективнk= 2;, достатньо н = 77; вивчали у хворих, у яких попереднє лікування було припин = 77;не через гематологіm= 5;ні побічні яви = 97;а. При вирішенні питання про повторне лі = 82;ування лікарю необхідно ретельно оцінити переваги та ризик.

Реак&= #1094;ії гіперчутлиk= 4;ості негайного типу. При розвитк = 91; гострої реакції гіперчутлиk= 4;ості (такої як кропив’янкk= 2;, ангіоневроm= 0;ичний набряк, бронхоспазl= 4;, анафілаксіn= 3;) препарат Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м слід негайн = 86; відмінити і призначити відповідне лікування. Скороминучo= 0; висипання н = 77; потребують відміни терапії.

Функціn= 3; печінки. При розвитку декомпенсаm= 4;ії функції печ= 10;нки під час лікування препаратом Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м у комбінаці= 11; з іншими лікарськимl= 0; засобами слід припинити терапію. При прогресуючl= 6;му та клінічно значущому підвищенні рівня АЛТ, незважаючи на зниження дози, або при одночасномm= 1; підвищенні рівня прямо = 75;о білірубіну лікування слід відмінити.

Порушеl= 5;ня функції нирок. Фармакокінk= 7;тика рибавірину змінюється = 91; хворих із порушенням функції нирок у зв’я= 079;ку зі зниження = 84; кліренсу рибавірину. Тому перед застосуванl= 5;ям препарату Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м рекомендуєm= 0;ься дослідити функцію нирок в усіх хворих, при цьому її бажано оцінювати з = 72; кліренсом креатиніну. Спостерігаl= 3;ося значне збільшення концентрацo= 0;ї рибав= ірину у плазм= і кров&= #1110; у паціє= нтів з рівнем креатиніну = 74; сироватці крові > 20 мг/л чи кліренсо = 84; креатиніну <= 50 мл/хв. Тому таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься корекція дози препарату Рибавірин-А = 89;трафарм.

Р= 10;вень гемоглобінm= 1; необхідно ретельно ко = 85;тролювати під час лікування т = 72; вживати заході= в корекції у разі необхідносm= 0;і протягом усього періоду лікування (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Паці&= #1108;нти після трансплантk= 2;ції. Безпекk= 2; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я комбінованl= 6;ї схеми пегінтерфеl= 8;он альфа-2а плюс рибавірин н = 77; встановленo= 0; для пацієнт= 10;в з трансплантk= 2;цією печінки та інших орган= 10;в. При застосуванl= 5;і пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а як монотерапіo= 1; чи у комбінації = 79; препаратом Риб= 072;вірин-Астра= фарм пов= ідомлялося про випадки відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та печінки і нирок.

Ко-і= ;нфекція ВІЛ-вірус гепатиту С (ВГС). Слід звернутися до інструкції для медично = 75;о застосуванl= 5;я противірусl= 5;их лікарських засобів, які &#= 1084;ожна приймати одночасно при лікуванні хронічного гепатиту С, з метою ознайомленl= 5;я з тактикою лікування токсичних явищ, характерниm= 3; для кожного препарату, а також можливої перехресноo= 1; токсичностo= 0; з рибавіриноl= 4; та іншими лі= 082;арськими засобами. У дослідженнo= 0; NR15961 у хворих, які отримували одночасне лікування ставудином та інтерфер = 86;ном з чи без рибавірину, частота виникнення = 87;анкреатиту та/або лактоацидоk= 9;у становила 3 %. <= /o:p>

У хворих з хронічним гепатитом С та ко-інфекц= 110;єю ВІЛ, які отримують високоефекm= 0;ивну антиретровo= 0;русну терапію, мож= 077; бути підвищ = 77;ний ризик серйозних побічних еф = 77;ктів (лактоацидо = 79;, периферичнk= 2; нейропатія, панкреатит).

У хворих з ко-і&#= 1085;фекцією ВІЛ-ВГС та обширним цирозом, які &#= 1086;тримують високоефекm= 0;ивну антиретровo= 0;русну терапію, мож= 077; бути підвищений ризик деком = 87;енсації функцій печінки та, можливо, лет= 072;льного наслідку пр = 80; комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і з препарато = 84; Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м та інтерферонk= 2;ми. Початковимl= 0; факторами у хворих з ко-і&#= 1085;фекцією ВІЛ-ВГС та цирозом, які можуть асоц= 10;юватися з декомпенсаm= 4;ією функцій печ= 10;нки, є: підвищенн= 103; рівня білірубіну = 74; сироватці крові, зниження рівня гемоглобінm= 1;, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази або зменшення к= 10;лькості тромбоцитіk= 4;, лікування диданозиноl= 4;. Тому слід пр= 086;являти обережністn= 0; при вирішенні питання про одночасне застосуванl= 5;я пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а і препарату Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м з високоефекm= 0;ивною антиретровo= 0;русною терапією.

О = 76;ночасне лікування рибавіриноl= 4; та зидовуди = 85;ом не рекомендуєm= 0;ься у зв’язку з підвищеним ризиком анемії.

П= 10;д час лікування к = 86;-інфіковани&= #1093; хворих необхідний ретельний моніторинг щодо виявлення симптомів п = 77;чінкової декомпенсаm= 4;ії (включаючи асцит, енцеф= 072;лопатію, кровотечу з варикозно розширених вен, порушення синтетичноo= 1; функції печінки; наприклад, показник за шкалою Чайл = 76;а-П’ю ≥ 7). Показник за шкалою Чайлда-П’ю н= 077; завжди достовірно відображає наявність печінкової декомпенсаm= 4;ії і може зміню= 074;атися під впливом таких факторів як, наприклад, непряма гіпербілірm= 1;бінемія, гіпоальбумo= 0;немія внаслідок медикаментl= 6;зної терапії. При розвитку печінкової декомпенсаm= 4;ії терапію препаратом Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м у комбінаці= 11; з іншими лікарськимl= 0; засобами слід негайн = 86; відмінити.=

О = 76;ночасне призначеннn= 3; препарату Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м та диданозину не рекомендуєm= 0;ься у зв’язку з ризиком мітохондріk= 2;льної токсичностo= 0;. Необхідно уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м та ставудин = 91; з метою зниження ризику пере = 93;ресної мітохондріk= 2;льної токсичностo= 0;.

Лабо&= #1088;аторні показники.= Перед початком лікування треба проводити стандартні гематологіm= 5;ні та біохіміч = 85;і лабораторнo= 0; дослідженнn= 3; (загальний к= 083;інічний аналіз кров= 10; з підрахункоl= 4; формених елементів, к= 110;лькість тромбоцитіk= 4;, аналіз електролітo= 0;в, рівень глюк = 86;зи, вміст креатиніну = 74; сироватці крові, функціоналn= 0;ні проби печінки, рівень сечо = 74;ої кислоти). Рекомендовk= 2;ні норми лабор = 72;торних показників до початку лікування п = 88;епаратом Рибаk= 4;ірин-Астраф&#= 1072;рм: гемоглобін: = 805; 120 г/л (у жінок); ≥ = 130 г/л (у чоловіків).

= 044;ля пацієнтів з ко-інфекціє= 02; ВІЛ-ВГС з кількістю CD4+ лімфоциті= 074; < 200 клітин/мкл недостатньl= 6; даних з ефективносm= 0;і та безпеки комбінованl= 6;го лікування. С= 083;ід проявляти обережністn= 0; при призначеннo= 0; комбінованl= 6;го лікування пацієнтам з низьким рів = 85;ем CD4+ лімфоцитів= .

Лаборат&= #1086;рні показники слід оцінювати н = 72; 2-му і 4-му тижнo= 0; терапії та періодично потому у раз= 110; необхідносm= 0;і.

Рівень сечової кислоти мож = 77; підвищуватl= 0;ся при застосуванl= 5;і препарату Рибав= 10;рин-Астрафа&= #1088;м внаслідок гемолізу. Тому у пацієнтів з= 10; схильністю необхідно ретельно проводити м = 86;ніторинг рівня сечової кислоти щод = 86; розвитку подагри.

Утил&= #1110;зація невикористk= 2;ного препарату т = 72; препарату і = 79; простроченl= 0;м терміном пр = 80;датності. Надходk= 8;ення препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води = 110; побутові відходи. Для утилізації необхідно використовm= 1;вати так звану «систему збору відхо = 76;ів» при наявності такої.

Застосу= ;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Пре= 087;арат Рибавірин-А = 89;трафарм не слід заст= 086;совувати у період вагітності (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Потрібно докласти всіх можлив = 80;х зусиль для уникнення вагітності = 91; пацієнток. Лікування препаратом Рибавірин-А = 89;трафарм можна розпо = 95;инати лише після отримання негативногl= 6; тесту на вагітність безпосередl= 5;ьо перед початком лікування. Будь-який метод контр = 72;цепції може бути неефективнl= 0;м, тому дуже важливо, щоб жінки репродуктиk= 4;ного віку та їх статеві партнери використовm= 1;вали ефективні контрацептl= 0;вні засоби під час лікуван = 85;я, а також протягом 4 місяців після завершення лікування; під час лікування слід провод = 80;ти щомісячні стандартні тести на ваг= 110;тність. При виникненні вагітності під час лікування т = 72; протягом 4 місяців після його закінчення пацієнток необхідно проінформуk= 4;ати про суттєви = 81; ризик тератогеннl= 6;ї дії на плід унаслідок застосуванl= 5;я рибавірину.

Необхідно зробити все можливе, щоб уникнути вагітності = 91; партнерок чоловіків, які отримую = 90;ь препарат Рибавірин-А = 89;трафарм. Рибавірин накопичуєтn= 0;ся внутрішньоl= 2;літинно і виводитьс= 03; з організму дуже повіль = 85;о. Не встановленl= 6;, чи рибавіри = 85;, міститься у спермі, чинить тератогеннm= 1; дію на заплідненнn= 3; яйцеклітинl= 0;. Пацієнтів-чо = 83;овіків та їх партнерок репродуктиk= 4;ного віку слід проінформуk= 4;ати про необхід = 85;ість застосуванl= 5;я ефективної контрацепцo= 0;ї у період лікування рибавіриноl= 4; і протягом 7 місяців після його з= 072;вершення. До початку лікування у жінок повинен бут = 80; негативний результат тесту на вагітність. Чоловікам слід користуватl= 0;ся презерватиk= 4;ом, щоб мінімізуваm= 0;и передачу рибавірину вагітним партнершам.

Годуваl= 5;ня груддю. Невідомо, ч = 80; проникає рибавірин у грудне моло = 82;о. У зв’язку з потенційниl= 4;и небажаними реакціями у немовлят, як= 110; знаходятьсn= 3; на грудному = 074;игодовуван&= #1085;і, перед початком лікування г = 86;дування груддю слід припинити.=

<= o:p>

= 47;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

П = 88;епарат Рибаk= 4;ірин-Астра&#= 1092;арм не впливає або має незначний в = 87;лив на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з іншими механізмамl= 0;. Однак при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з пегінтерф = 77;роном альфа-2а або інтерферонl= 6;м альфа-2а можливий деякий впли = 74;. Додаткову інформацію див. в інструкції для медичного застосуванl= 5;я лікарських засобів, які застосовуюm= 0;ь у комбінаці= 11; з рибавіриноl= 4;.

<= o:p>

&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози.

Терапію повинен проводити лікар, який має досвід лікування хронічного гепатиту С. П&#= 1088;епарат Рибавірин-А = 89;трафарм слід прийма = 90;и 2 рази на добу (вранці та ввечері) під час вживанн= 03; їжі. У зв’язк&#= 1091; з тератогеннl= 0;м потенціалоl= 4; рибавірину = 82;апсули не слід розламуватl= 0;.

Рибавірин слід застосовувk= 2;ти у комбінаці= 11; з пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а або інтерферонl= 6;м альфа-2а. Точна доза і тривалість застосуванl= 5;я препарату залежать ві = 76; інтерферон&= #1091;, що застосовуєm= 0;ься.

З додатковою інформацієn= 2; щодо дозування і тривалості застосуванl= 5;я можна ознайомитиl= 9;я в інструкціяm= 3; для медичного застосуванl= 5;я пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а або інтерферонm= 1; альфа-2а у разі застосуванl= 5;я рибавірину = 91; комбінації = 79; одним із цих препаратів.

Ліку&#= 1074;ання у комбінаці= 11; з пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а.

Рекомендов&= #1072;ні дози препарату у комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а, розчином дл= 03; ін’єкцій, залежать ві = 76; маси тіла хворого та г= 077;нотипу вірусу.

Тривалість комбінованl= 6;го лікування рибавіриноl= 4; і пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а залежаm= 0;ь від генотип = 91; вірусу. У пацієнтів з 1 генотипом ВГС, у яких через 4 тижні терапії виявляєтьсn= 3; РНК ВГС незалежно від рівня вірусного навантаженl= 5;я до лікуванн= 03;, тривалість лікування має становити 48 тижнів.

Тривал= 110;сть терапії протягом 24 тижнів можн = 72; розглядати = 91; пацієнтів:

– з генотипом 1 і початковим низьким вірусним навантаженl= 5;ям (≤ 800 000 МО/мл);

– з генотипом 4, у яких на 4-му тижні результат визначення РНК ВГС нега= 090;ивний і залишаєтьсn= 3; негативним на 24-му тижні.<= /o:p>

У цілому тривалість лікування протягом 24 ти&= #1078;нів може асоціюватиl= 9;я з більш високим риз = 80;ком рецидиву порівняно з тривалістю = 83;ікування 48 тижнів. У таких пацієнтів при вирішен = 85;і питання про тривалість лікування необхідно враховуватl= 0; переносиміl= 9;ть комбінованl= 6;ї терапії та додаткові прогностичl= 5;і фактори, зокрема ступінь фіброзу. Зі ще більшою обережністn= 2; слід підходити д = 86; питання про скорочення тривалості терапії у пацієнтів з генотипом 1 і високим поч = 72;тковим вірусним навантаженl= 5;ям (> 800 000 МО/мл), у яки= х через 4 тижні терапії результат визначення РНК ВГС негативний = 10; залишаєтьсn= 3; негативним = 95;ерез 24 тижні лікування, оскільки обмежені да = 85;і свідчать, що скорочення тривалості = 90;ерапії може негативно вплинути на стійкість вірусологіm= 5;ної відповіді.
У пацієнтів з 2 та 3 генотипом ВГС, у яких через 4 тижні терапії виявляєтьсn= 3; РНК ВГС неза= 083;ежно від початковогl= 6; рівня вірусного навантаженl= 5;я, тривалість лікування має станови = 90;и 24 тижні. Можливе скорочення терапії до 16 тижнів в окремих групах пацієнтів з генотипом 2 або 3 з низьким початковим вірусним навантаженl= 5;ям (≤ 800 000 МО/мл), у яких через 4 тижні терап= 10;ї результат визначення ВГС негатив = 85;ий і залишаєтьсn= 3; негативним через 16 тижні&= #1074;. Загалом у випадку 16-тижневого курсу вірог= 10;дність відповіді н = 72; лікування може бути меншою, а ризик рецидиву більшим, ніж у випадку 24-тижневої терапії. У таких пацієнтів при вирішенні питання про тривалість лікування, щ= 086; відхиляєтьl= 9;я від стандартноk= 5;о 24-тижневого лікування, н= 077;обхідно враховуватl= 0; переносиміl= 9;ть комбінованl= 6;ї терапії та додаткові прогностичl= 5;і фактори, зокрема ступінь фіброзу. Зі ще більшою обережністn= 2; слід підходити д = 86; питання про скорочення тривалості терапії у пацієнтів з генотипом 2 або 3 і високим поч = 72;тковим вірусним навантаженl= 5;ям (> 800 000 МО/мл), у яки= х через 4 тижні терапії результат визначення ВГС негативний, оскільки скорочення тривалості терапії мож = 77; дуже негативно вплинути на стійкість вірусологіm= 5;ної відповіді.

Клініч= 085;і дані щодо пацієнтів з генотипом 5 і 6 обмежені, рекомендуєm= 0;ься комбінованk= 2; терапія з рибав= 10;рином (1000-1200 мг)= протя = 75;ом 48 тижнів.

Режим дозування препарату при комбінованl= 6;му лікуванні = 79; пегін = 90;ерфероном альфа-2а для пацієнтів з = 042;ГС

Таблицn= 3; 1

Геноти= 087;

Добова доза препарату

Тривал= 110;сть

лікува= 085;ня

Кількі= 089;ть капсул по 200 м = 75;

Генотип 1, низьке вірусне навантажен= 085;я зі ШВВ*

<75 кг =3D 1000 мг

³75 кг =3D 1200 мг

24 тижні або

48 тижнів=

5 (2 вранці; 3 ввечері)

6 (3 вранці; 3 ввечері)

Генотип 1, високе вірусне навантажен= 085;я зі ШВВ*

<75 кг =3D 1000 мг

³75 кг =3D 1200 мг

48 тижнів=

5 (2 вранці; 3 ввечері)

6 (3 вранці; 3 ввечері)

Генотип 4 зі ШВВ*

<75 кг =3D 1000 мг

³75 кг =3D 1200 мг

24 тижні або

48 тижнів=

5 (2 вранці; 3 ввечері)

6 (3 вранці; 3 ввечері)

Генотип 1 аб= 086; 4 без ШВВ*

<75 кг =3D 1000 мг

³75 кг =3D 1200 мг

48 тижнів=

5 (2 вранці; 3 ввечері)

6 (3 вранці; 3 ввечері)

Генотип 2 аб= 086; 3, низьке вірусне навантажен= 085;я зі ШВВ**

800 мг ^(а)

16 тижнів= ^(а) аб= 086;

24 тижні

4 (2 вранці; 2 ввечері)

Генотип 2 аб= 086; 3, високе вірусне навантажен= 085;я зі ШВВ**

800 мг

24 тижні

4 (2 вранці; 2 ввечері)

Генотип 2 аб= 086; 3, без ШВВ

800 мг

24 тижні

4 (2 вранці; 2 ввечері)

* Швидка вірусна відповідь (ШВВ) – відсутністn= 0; РНК ВГС при визначенні через 4 тижні і через 24 тижні лікування.=

** Швидка вірусна відповідь (ШВВ) – негативна РНК ВГС при визначенні через 4 тижні.<= o:p>

Низьке вірусне навантажеl= 5;ня – ≤ 800 000 МО/мл.

Високе   вірусне навантажеl= 5;ня – >800 000 МО/мл.

^а На даний час невідомо, чи забезпечує вища доза рибавірину (наприклад 1000/1200 мг на добу залежно від маси тіла) більшу частоту стійкої вір = 91;сологічної відповіді, ніж доза 800 мг на добу, при скороченні тривалості лікування д = 86; 16 тижнів.

Остато= 095;ний клінічний ефект скорочення = 87;очаткового курсу лікування д = 86; 16 тижнів замі&= #1089;ть        =       24 тижнів невідомий, враховуючи потребу у повторному лікуванні пацієнтів, які не відповіли н = 72; лікування, т= 072; пацієнтів і = 79; рецидивом.=

Хронічний гепатит С – лікування хворих, які вже отримували лікування<= /span>

Рекомендов&= #1072;на доза препара&= #1090;у у комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а 180 мкг 1 раз на тиждень ста= ;новить 1000 мг н = 72; добу при мас= 110; тіла < 75 кг і 1200 мг/добу при масі тіла ≥ 75 кг відповідно незалежно від генотип = 91;.

При виявленні вірусу на 12 тижні лікування т = 77;рапію слід припинити. Рекомендовk= 2;на загальна тривалість лікування становить 48 тижнів. При вирішенні питання про лікування п = 72;цієнтів з генотипом 1, які не відповіли н = 72; попереднє лікування пегільованl= 0;м інтерферонl= 6;м і рибавіриноl= 4;, рекомендовk= 2;на загальна тривалість терапії повинна становити 72 тижні.

Ко-інфекціn= 3; ВІЛ-ВГС

Рk= 7;комендован= 072; доза препара&= #1090;у у комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а 180 мкг 1 раз на тиждень про= ;тягом 48 тижнів становить: для пацієнтів з генотипом 1 ВГС пр&#= 1080; масі тіла        =             &nb= sp;            < 75 кг – 1000 мг/&= #1076;обу; у пацієнтів = 079; генотипом 1 ВГС при мас= 110; тіла ≥ 75 кг –= 1200 мг/добу; для пацієнтів, інфікованиm= 3; іншими гено = 90;ипами ВГС, – 800 мг/доб = 91;. Курс лікування тривалістю менше 48 тижні&= #1074; належним чином не досліджуваk= 4;ся.
Прогнозова= ;ність відповіді т = 72; її відсутно = 89;ті у пацієнтів, які раніше н= 077; отримували = 83;ікування

Визнач= 077;ння ранньої вірусологіm= 5;ної відповіді (зниження вірусного навантаженl= 5;я нижче порог = 72; визначення РНК ВГС або не менше 2 log) на 12-му тижні терапії мож = 77; прогнозуваm= 0;и досягнення стійкої вірусологіm= 5;ної відповіді (т= 072;блиця 2).

Прогно= 089;тична цінність вірусологіm= 5;ної відповіді н = 72; 12 тижні комбінованl= 6;ї терапії пре= ;паратом та пегінтерфеl= 8;оном у рекомендовk= 2;ному режимі

Таб= лиця 2

Геноти&= #1087;

Неk= 5;ативний

Поk= 9;итивний

Віk= 6;сутність відповіді на 12-му тижні=

Віk= 6;сутність стійкої відповіді

Прl= 6;гностична цінність

Віk= 6;повідь на 12-му тижні=

Стo= 0;йка відповідь

Прl= 6;гностична цінність

Геl= 5;отип 1 (n=3D569)

102

97

95 %

(97/102)=

467

271

58 %

(271/467)

Ге= ;нотип   2 і 3= (n=3D96)

3<= /span>

3<= /span>

100%

(3/3)

93=

81=

87%

(81/93)<= /o:p>

=

Подібне негативне прогностичl= 5;е значення відзначалоl= 9;я у пацієнтів = 079; ко-інфекціє= 02; ВІЛ-ВГС, які застосовувk= 2;ли пегінтерфk= 7;рон альфа-2а як м&= #1086;нотерапію або у комбінації = 79; рибавіриноl= 4; (100 % (130/130) або = 98 % (83/85) відповідно). Позитивні прогнозні значення 45 % (50/110) та 70 % (59/84) відзнаm= 5;алися у пацієнтів, інфікованиm= 3; ВГС генотип = 91; 1 та ²/₃ і = 79; супутньою ВІЛ-інфекці= 08;ю, які отримували комбінованk= 7; лікування.=

Прогноз&= #1086;ваність відповіді т = 72; її відсутно = 89;ті у пацієнтів, які раніше отримували лікування<= /span>

У хворих, які не відповіл = 80; на лікуванн= 03;, при повторному лікуванні протягом 48 або 72 тижнів було показано, що супресія вірусу на 12-му= тижні (рівень РНК ВГС неможливо визначити, т= 086;бто < 50 МО/мл) є прогностичl= 5;им критерієм д = 86;сягнення стійкої вірусологіm= 5;ної відповіді. Вірогід = 85;ість недосягненl= 5;я стійкої вір = 91;сологічної відповіді при тривалості лікування 48 або 72 тижнів, у разі відсутностo= 0; вірусної супресії на 12-= му тижні, становила 96 % (363 з 380) та 96 % (324 з 339) відповідно. = 042;ірогідніст&= #1100; досягнення стійкої вірологічнl= 6;ї відповіді при тривалості = 83;ікування 48 або 72 тижнів, = 091; разі вірусної супресії на 12-му тижні, становила 35 % (20 з 57) та 57 % (57 зі 100) відповідно.

Комб= ;іноване лікування з інтерферонl= 6;м альфа-2а.

Рекомендов&= #1072;на доза препарату у комбінації = 79; розчином дл= 03; ін’єкцій інтерферонm= 1; альфа-2а залежить ві = 76; маси тіла хворого (таблиця 3).

Тривалість комбінованl= 6;ї терапії повинна становити щонайменше 6 місяців. Тривалість комбінованl= 6;го лікування у пацієнтів з 1 генотипом ВГС повинна становити 48 тижнів. У пацієнтів, інфікованиm= 3; іншими генотипами ВСГ, рішення про подовження лікування д = 86; 48 тижнів повинна базуватися на інших про= 075;ностичних факторах (високе початкове вірусне навантаженl= 5;я, чоловіча стать, вік від 40 років, поширений фіброз).

Режим дозування препарату при комбінованl= 6;му лікуванні з інтерферонl= 6;м альфа-2а

Таблиця 3

Маса тіла

Добова доза препарату

Тривал= ість лікування

Кількі= сть капсул по

200 мг

<75 кг

1000 мг

24 або 48 тижнів

5 (2 вранц&#= 1110;, 3 ввечері)

≥ 75 кг

1200 мг

24 або 48 тижнів

6 (3 вранц&#= 1110;, 3 ввечері)

Корекція дози з огляд= 091; на небажані реакції=

З додатковою інформацієn= 2; щодо корекції до = 79;и і відміни лікування пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а або інтерферонl= 6;м альфа-2а можна ознай = 86;митися в інструкціяm= 3; для медичного з = 72;стосування у разі застосуванl= 5;я Рибавірину- = 40;страфарм у комбінаці= 11; з одним із цих препара = 90;ів.

Якщо під час комбінованl= 6;го лікування препаратом із пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а чи інтерферонl= 6;м альфа-2а розвинулисn= 3; тяжкі небаж = 72;ні реакції або погіршилисn= 3; лабораторнo= 0; показники, необхідно змінювати дозу до повн= 086;го зникнення небажаних реакцій. Рек= 086;мендації щодо корекції дози були розроблені на основі результатіk= 4; клінічних досліджень (таблиця 4).
Якщо виникли ознаки непереносиl= 4;ості після коригуваннn= 3; дози, слід розглянути питання про припинення лікування рибавіриноl= 4; або рибавіриноl= 4; і пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а чи інтерферонl= 6;м альфа-2а.

Таблиця 4
Рекомендац&= #1110;ї щодо корекції дози при вин= 080;кненні анемії, пов’= 103;заної з лікування = 84;

Ла&#= 1073;ораторні показники

Зм&#= 1077;ншити тільки дозу препарату до 600 мг на добу, якщо^*

Пр&#= 1080;пинити застосуван= 085;я препарату, якщо^**

Гемоглобін у пацієнтів без серцевих захворюван= 100; в анамнезі

< 100 г/л

< 85 г/л

Гемоглобін у пацієнтів зі стабільним= 080; захворюван= 085;ями в анамнезі

Зниження гемоглобін= 091; > 20 г/л

протягом будь-яких 4 тижнів під час лікуван&#= 1085;я (тривале зниження дози)

= <<= /span> 120 г/л, незважаючи на       &nbs= p;          застосува= 085;ня зменшеної дози протягом 4 ти= жнів

    * По 1 &#= 1082;апсулі (200 мг) вранці т = 72; по 2 к = 72;псули (200 мг) ввечерo= 0; (сумарна доз= 072; 600 мг).

** Після= ; зникнення небажаних реакцій засто= ;сування препарату можна відно = 74;ити в дозі 600 мг на добу, яку потім підвищуватl= 0; до 800 мг на добm= 1; за рішенням лікаря. Подальше пі = 76;вищення дози не рекомендуєm= 0;ься.

Особл = 80;ві групи хвори = 93;

З= ;астосуванн= 03; при порушенні функції нир = 86;к. Застосуван= ня рибавірину відповідно до рекоменд = 86;ваної схеми (залежно від маси тіла) у хворих із порушенням функції нирок супро = 74;оджувалося значним підвищенняl= 4; концентрацo= 0;ї препарату у плазмі кров= 10;. Недостатньl= 6; даних з безпеки, ефективносm= 0;і та фармакок= 10;нетики рибавірину для здійснення = 82;орекції дози у пацієнтів з рівнем креатиніну = 74; сироватці крові > 2 мг/дл або кліренс = 86;м креатиніну <= 50 мл/хв, які перебуваютn= 0; або не перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0; (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»). Тому Рибавірин-А = 89;трафарм можна засто = 89;овувати даній категорії хворих лише = 091; разі необхідносm= 0;і. Лікування слід розпоч = 80;нати (або продовжуваm= 0;и у разі розвитку ниркової не = 76;остатності під час лікування) з особливою обережністn= 2;. Потрібний ретельний моніторинг рівня гемоглобінm= 1; та коригуванl= 5;я у разі необхідносm= 0;і протягом усього періоду лікування (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З= ;астосуванн= 03; при порушенні функції печінки. Фm= 1;нкція печінки не впливає на фармакокінk= 7;тику рибавірину (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»), тому корек = 94;ія дози Рибавірину- = 40;страфарм для пацієнт= 10;в з порушеною функцією печінки не п= 086;трібна. Застосуванl= 5;я пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а та інтерферонm= 1; альфа-2а протипоказk= 2;не хворим із декомпенсоk= 4;аним цирозом та і= 085;шими формами тяжкого порушення функції печ= 10;нки.

З= ;астосуванн= 03; пацієнтам літнього віку (від 65 років). Значущ= ого впливу віку на фармакокінk= 7;тику рибавірину не виявлено. Однак, як і для пацієнтів більш молодого віку, перед застосуванl= 5;ям препарату необхідно д = 86;слідити функцію нирок.

З= ;астосуванн= 03; дітям (віком &#= 1076;о 18 років). У зв’яз= ;ку з недостатніl= 9;тю даних щодо безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я рибавірину = 91; комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а та ін&= #1090;ерфероном альфа-2а дітям лікування препаратом не рекомендуєm= 0;ься. Дані щодо безпеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату Рибавірин-А = 89;трафарм у комбінаці= 11; з пегінтерф = 77;роном альфа-2а дітям віком від 6 років обмежені.=

Діти.

Щодо застосуванl= 5;я препарату Рибавірин-А = 89;трафарм дітям необхідна оцінка співвідношk= 7;ння користь-риз = 80;к у кожному окремому ви = 87;адку (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пере&#= 1076;озування.

Відоми&#= 1081; максимальнl= 0;й рівень передозуваl= 5;ня рибавіриноl= 4; під час проведення клінічних досліджень становив 10 г (50 капсул по 200 мг= ;) разом із 39 млн МО інтерферонm= 1; альфа-2b у вигляді розчину для ін’єкцій (13 підшкірних ін’єкцій по 3 млн МО). Таку кількість з метою самог = 91;бства прийняв пацієнт протягом дн= 03;. Пацієнт спостерігаk= 4;ся 2 дні у відділенні невідкладнl= 6;ї терапії; за цей час жодних побі = 95;них реакцій, пов= 217;язаних з передозуваl= 5;ням, відзначено не було.

Внаслі= 076;ок великого обR= 17;єму розподілу рибавірин н = 77; виводиться значним чином за допомогою гемодіалізm= 1;.

Ліку&#= 1074;ання: відмін&= #1072; препарату, симптоматиm= 5;на терапія.

Побічні реакції=

Характерно= ;ю для профілю безпеки рибавірину = 08; гемолітичнk= 2; анемія, яка виникає про = 90;ягом перших тижнів терапії. Гемолітичнk= 2; анемія, асоційованk= 2; із застосуванl= 5;ям рибавірину, може призвести д = 86; погіршення серцевої функції та/або погіршення існуючої па = 90;ології серця. У деяких пацієнтів також спост = 77;рігалося збільшення рівня сечової кис = 83;оти і непрямого білірубіну, асоційованl= 0;х з гемолізом.

Ви&= #1082;ористання рибавірину = 74; комбінації = 79; прямими противірусl= 5;ими засобами (ППЗ)

На основі огляду дани = 93; з безпеки, отриманих у клінічних дослідженнn= 3;х у дорослих з ППЗ у комбінації = 79; рибавіриноl= 4;, найчастішиl= 4;и побічними реакціями, виявленими як пов'язані з рибавіриноl= 4;, були анемія, нудота, блюв= 072;ння, астенія, втома, безсоння, кашель, зади= 096;ка, свербіж шкіри та висип. За винятком ан = 77;мії, більшість цих побічни = 93; реакцій не б= 091;ли серйозними = 10; зникали без припинення лікування.

Побічні реакції, зазначені у даному розд= 10;лі, спостерігаl= 3;ися в клінічних дослідженнn= 3;х та/або отримані зі спонтанних повідомленn= 0; в основному при застосуванl= 5;і рибавіl= 8;ину у комбінаці= 11; з інтерферонl= 6;м альфа-2а або пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а.

Побічні реакції у пацієнтів, які отримув = 72;ли рибавірин у комбінації = 79; інтерферонl= 6;м альфа-2а, загалом бул = 80; однаковими = 79; такими, що відзначалиl= 9;я при застосуванl= 5;і рибавірину = 91; комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а.

Д = 80;в. також інструкцію для медичного застосуванl= 5;я лікарських засобів, з якими рибав= 10;рин застосовуєm= 0;ься у комбінаці= 11;.

Хро= нічний гепатит С=

= 053;айбільш поширені побічні реакції при комбінованl= 6;му лікуванні рибавіриноl= 4; і пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а у дозі 180 мкг були виражені, як правило, легко або помірно і не потребувалl= 0; корекції до = 79;и або відміни препарату.

Хро= нічний гепатит С у пацієнтів, які не відпо= 074;іли на попередн= 02; терапію=

= 059; цілому профіль безпеки препарату Риб= 072;вірин-Астра= фарм у комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а у пацієнтіk= 4;, які не відповіли н = 72; попереднє л= 10;кування, був порівнянниl= 4; з таким у пацієнтів, які раніше н= 077; отримували лікування. У &#= 1082;лінічному дослідженнo= 0;, яке включал = 86; 48- або 72-тижнев = 77; лікування пацієнтів, які не відпо= 074;іли на попередн= 02; терапію пегільованl= 0;м інтерферонl= 6;м альфа-2b/&#= 1088;ибавірином, лабораторнo= 0; відхилення або небажан= 10; явища призводили до відміни пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а та рибавірину = 91; 6 % та 7 % відпові= 076;но, при тривалості лікування 48 тижнів та у 12 % = 10; 13 % відповідно при тривалості лікування 72 тижні. Аналогічно, = 091; пацієнтів з цирозом або переходом у цироз частота відміни терапії пег= 10;нтерфероно&#= 1084; альфа-2а і рибавіриноl= 4; була вищою у групі хвори = 93;, які отримували лікування протягом 72 тижнів, ніж у групі хвори = 93;, які отримували лікування протягом 48 тижнів. У дослідженнn= 3; не включали пацієнтів, яким було відмінено попереднє лікування (пегільован = 80;м інтерферонl= 6;м альфа-2b/&#= 1088;ибавірином) у зв’язку з гематологіm= 5;ною токсичністn= 2;.

В іншому клінічному дослідженнo= 0; пацієнти, як= 110; не відповіл = 80; на попередн= 02; терапію, з по&#= 1096;иреним фіброзом аб = 86; цирозом (3-6 балів за шка= 083;ою Ishak) та початковим рівнем тромбоцитіk= 4; не більше 50000/м = 84;³ отримували 48-тижневий курс лікування. Д= 086; гематологіm= 5;них розладів, відзначениm= 3; у перші 20 тижнів дослідженнn= 3;, належала анемія (ріве= 085;ь гемоглобінm= 1; становив < 100 г/л), нейтропе&= #1085;ія (абсолютна кількість нейтрофіліk= 4; становила < 750/мм³) та тромбоцитоl= 7;енія (кількість тромбоцитіk= 4; була < 50000/мм³).

Ко-і&#= 1085;фекція ВІЛ-хрон= 110;чний гепатит С

= 055;рофіль безпеки пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а у режимі монотерапіo= 1; або у комбінації = 79; рибавіриноl= 4; у хворих з ко-&= #1110;нфекцією ВІЛ-ВГС був порівнюванl= 0;м з таким у пацієнтів з ВГС. До інших небажаних явищ, які виникали у пацієнтів з ко-інфекціє= 02; ВІЛ-ВГС при комбінованl= 6;му лікуванні пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а і рибавіриноl= 4;, належать: гіперлактаm= 4;идемія/лакт&#= 1086;ацидоз, грип, пневмонія, емоційна лабільністn= 0;, апатія, фаринголарl= 0;нгеальний біль, хейліт, набута ліподистроm= 2;ія і хроматурі= 03;. Терапія пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а асоціювалаl= 9;я зі зниження = 84; абсолютної кількості CD4+ лімфоцитів = 91; перші 4 тижні лікування без зміни їх відсотковоk= 5;о вмісту. Кількість CD4+ лімфоцитів поверталасn= 3; до початковогl= 6; рівня після зниження дози або відміни терапії. При= 079;начення пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а не мало негати = 74;ного впливу на показник вірусного н = 72;вантаження ВІЛ під час терапії і в період спостережеl= 5;ня після завершення терапії. Дан= 110; про застосуванl= 5;я пацієнтам і = 79; кількістю CD4+ лімфоцитів менше 200 клітин/мкл обмежені (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я для пегінтерфеl= 8;ону альфа-2а).

Поб= 110;чні реакції при комбінованo= 0;й терапії препаратом Рибавірин-h= 0;страфармі пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а або інтерферонl= 6;м альфа-2а у пацієнтів з вірусним гепатитом С

Інф= 077;кції та інвазії: інфекції верхніх дихальних шляхів, брон= 093;іт, кандидоз порожнини рота, прости= 081; герпес, інфекції нижніх дихальних шляхів, пнев= 084;онія, інф= екції сечовивіднl= 0;х шляхів, інфекції шкіри,ендок = 72;рдит, зовнішній отит.

З боку систем = 80; крові: анемія, нейтропеніn= 3;,тромбоцито&#= 1087;енія, лімфаденопk= 2;тія, панцитопенo= 0;я, апластичнk= 2; анемія, спра= 074;жня еритроцитаl= 8;на аплазія.

З боку імунно= 11; системи: саркоїдоз, тиреоїдит, анафілаксіn= 3;, системний червоний во = 74;чак, ревматоїднl= 0;й артрит, ідіопатичнk= 2; або тромботичнk= 2; тромбоцитоl= 7;енічна пурпура, відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та печінки і ни= 088;ок, хвороба Фогта-Кояна = 75;і-Харада.

З боку ендокринноo= 1; системи: гіпотиреоз, гіпертиреоk= 9;, цукровий діабет.

З боку метаболізмm= 1;: анорексія, дегідратацo= 0;я.

З боку психік = 80;: депресія, безсоння, зміна настрою, емоційні розлади, тривожністn= 0;, агресивнісm= 0;ь, нервозністn= 0;, зниження лібідо, суїцидальнo= 0; думки, галюцинаціo= 1;, гнів, суїцид, психічні розлади, манія= ;, біполярні розлади, гоміцидальl= 5;і ідеї.

З бок = 91; нервової системи: головний біль, запаморочеl= 5;ня, порушення к = 86;нцентрації уваги, порушення пам’яті, синкопальнo= 0; стани, слабкість, мігрень, гіп= 077;стезія, гіперестезo= 0;я, парестезія, тремор, порушення смакових відчуттів, нічні кошма = 88;и, сонливість, периферичнk= 2; нейропатія, кома, судоми, параліч лицьового нерва, цереб= 088;альна ішемія.

З боку органі = 74; зору: порушення зору, біль в очному яблуку, запа= 083;ьні захворюванl= 5;я очей, ксерофтальl= 4;ія, крововилив = 91; сітківку, оптична нейропатія, = 085;абряк диска зорового нерва, ураження судин сітківки, ретинопатіn= 3;, виразка рогівки, втр= 072;та зору, серйозні випадки відшаруванl= 5;я сітківки.=

З боку органі = 74; слуху: вертиго, біль у вусі, дзвін у вухах, втрат= 072; слуху.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: тахікардія, серцебиття, периферичнo= 0; набряки, інфаркт міокарда, застійна серцева нед = 86;статність, стенокардіn= 3;, суправентрl= 0;кулярна тахікардія, аритмія, фібриляція передсердь, перикардит, припливи, артеріальнk= 2; гіпотензія/ = 75;іпертензія, крововилив = 91; головний мозок, васкуліти.=

З боку дихальної системи: диспное (задишка), кашель, диспное (задишка) при фізичному навантаженl= 5;і, носова кров = 86;теча, назофарингo= 0;т, набряки пазух, закладенісm= 0;ь носа, риніт, біль у горлі, свистяче ди = 93;ання, інтерстиціl= 1;ний пневмоніт (включаючи випадки з летальним наслідком), емболія лег = 77;невої артерії.

З бок = 91; травного тракту: діа= 088;ея, нудота, біль у животі, блювання, ди= 089;пепсія, дисфагія, укривання виразками слизової оболонки ротової порожнини, кровоточивo= 0;сть ясен, глосит, стоматит, метеоризм, з= 072;пор, сухість слизової оболонки ротової пор = 86;жнини, шлунково-ки = 96;кова кровотеча, х= 077;йліт, гінгівіт, пептична виразка, панкреатит, ішемічний коліт, виразковий коліт, пігме= 085;тація язика.

З бок = 91; гепатобіліk= 2;рної системи: порушення функції печінки, печінкова недостатніl= 9;ть, холангіт, жирова дистрофія п = 77;чінки.

З боку шкіри= : алопеція, дерматит, свербіж, сухість шкіри, висипання, підвищене потовиділеl= 5;ня, псоріаз, кропив’янкk= 2;, екзема, шкірні реакції, реакції фотосенсибo= 0;лізації, нічна пітли = 74;ість, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, ангіоневроm= 0;ичний набряк, мультиформl= 5;а еритема.

З боку кістково-м’= 03;зової системи: міалгія, артралгія, біль у спині, артрит, м’яз= 086;ва слабкість, біль у кістках, біл= 100; у шиї, кістко&#= 1074;о-м’язовий біль, м’язов= 110; судоми, міозит, рабдоміоліk= 9;.

З боку сечовидільl= 5;ої системи: ниркова недостатніl= 9;ть, нефротичниl= 1; синдром.

З боку репродуктиk= 4;ної системи: імпотенція.

Заг= 072;льні розлади: гарячка, озноб, біль, астенія, втома, подра= 079;ливість, біль у грудній клітці, грипоподібl= 5;ий синдром, нездужання, загальмоваl= 5;ість, припливи, спрага.

Лаб= 086;раторні показники:= зниження маси тіла.

Тра= 074;ми та отруєння: передозуваl= 5;ня речовини.

Лаб= 086;раторні показники<= /span>

= 059; дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я рибавірину = 91; комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а або інтерферонl= 6;м альфа-2а більшість випадків зміни лабораторнl= 0;х показників коригувалиl= 9;я за допомого= 02; зміни дози. При комбіно = 74;аній терапії рибавіриноl= 4; і пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а спостерігаl= 3;ося підвищення = 72;ктивності аланінтранl= 9;амінази (АЛТ), що призв= одило до зменшенн= 03; дози або припинення = 83;ікування.

Гемоліз є специфічниl= 4; проявом токсичностo= 0; терапії рибавіриноl= 4;. Зниження рівня гемог = 83;обіну < 100 г/л спостерігаl= 3;ося у хвор= 080;х, які отримували комбінованk= 7; лікування рибавіриноl= 4; у дозі 1000/1200 мг і пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а протягом 48 тижнів, і у хворих, які о&#= 1090;римували комбінованk= 7; лікування рибавіриноl= 4; та інтерферонl= 6;м альфа-2а. При комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і рибавірину 800 мг і пегінте= 088;ферону альфа-2а протягом 24 тижнів гемо = 75;лобін зменшувавсn= 3; до < 100 г/л. У більшості в = 80;падків зниження рівня гемоглобінm= 1; реєструвалl= 6;ся на початку лікування і стабілізувk= 2;лося одночасно з компенсатоl= 8;ним збільшенняl= 4; числа ретикулоциm= 0;ів.

У більшостo= 0; випадків анемія, лейкопенія = 10; тромбоцито&= #1087;енія були легког = 86; ступеня (І ст&#= 1091;пеня відповідно до ВООЗ). Були зареєстровk= 2;ні зміни лабораторнl= 0;х показників ІІ ступеня відповідно до ВООЗ для гемоглобінm= 1;, лейкоцитів = 10; тромбоцитіk= 4;. Помірного с = 90;упеня (абсолютна кількість нейтрофіліk= 4; 0,749-0,5×10⁹/л) і тяжка (абсолютна кількість нейтрофіліk= 4; < 0,5×10⁹/л) нейтропеніn= 3; спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які отримували рибавірин у дозі 1000/1200 мг у ко= ;мбінації з пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а протягом 48 тижнів.

Збільшення рівня сечової кислоти і непрямого білірубіну, асоційованo= 0; з гемолізом, &#= 1089;постерігал= ося у деяких пацієнтів, які отримув = 72;ли рибавірин у комбінації = 79; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а або інтерферонl= 6;м альфа-2а. При цьому значення ци = 93; лабораторнl= 0;х показників повернулисn= 3; до початковогl= 6; рівня протягом 4 тижнів післ= 03; завершення лікування. Рідко (у 2 з 755 пацієнтів) ц= 077; асоціювалоl= 9;я з клінічним = 80; проявами (гостра подагра).

Лаб= ораторні показники при коінфекції ВІЛ-ВГС. Незважаючи на те, що явища гематологіm= 5;ної токсичностo= 0; (нейтропені= 03;, тромбоцитоl= 7;енія, анемія) у пацієнтів з ко-інфекціє= 02; ВІЛ-ВГС вини= 082;ають частіше, більшість з них корегуєтьсn= 3; зміною дози і використанl= 5;ям факторів ро = 89;ту. Потреба у передчасніl= 1; відміні терапії вин = 80;кає рідко. Зниження абсолютної кількості нейтрофіліk= 4; нижче 500 клітин/мм³ спостерігаl= 3;ося у пацієнтів, які отримув = 72;ли монотерапіn= 2; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а і ком&= #1073;іновану терапію рибавіриноl= 4; і пегінтерф = 77;роном альфа-2а. Зниження тромбоцитіk= 4; нижче 50000 клітl= 0;н/мм³ спостерігаl= 3;ося у пацієнтів при монотер = 72;пії пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а і комбінованo= 0;й терапії. У хворих, які отримували монотерапіn= 2; пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а, і у хворих, які отримували комбінованm= 1; терапію риб = 72;вірином і пегінтерфеl= 8;оном альфа-2а, була зареєстровk= 2;на анемія (гемоглобін < 100 г/л).

<= o:p>

Терм= ;ін придатностo= 0;. 2 роки= ;.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберігати в= недоступно = 84;у для дітей місці.

Упаков&#= 1082;а.

По 10 капсул у блістері; по 3 або 6 блістерів у коробці.

Кате&#= 1075;орія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ТОВ «&= #1040;страфарм»= ;, Україна.=

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

08132, Київська обл., Києво-Свято = 96;инський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6.<= /b>

Геноти= 087;	Добова доза препарату	Тривал= 110;сть лікува= 085;ня	Кількі= 089;ть капсул по 200 м = 75;
Генотип 1, низьке вірусне навантажен= 085;я зі ШВВ*	<75 кг =3D 1000 мг ³75 кг =3D 1200 мг	24 тижні або 48 тижнів=	5 (2 вранці; 3 ввечері) 6 (3 вранці; 3 ввечері)
Генотип 1, високе вірусне навантажен= 085;я зі ШВВ*	<75 кг =3D 1000 мг ³75 кг =3D 1200 мг	48 тижнів=	5 (2 вранці; 3 ввечері) 6 (3 вранці; 3 ввечері)
Генотип 4 зі ШВВ*	<75 кг =3D 1000 мг ³75 кг =3D 1200 мг	24 тижні або 48 тижнів=	5 (2 вранці; 3 ввечері) 6 (3 вранці; 3 ввечері)
Генотип 1 аб= 086; 4 без ШВВ*	<75 кг =3D 1000 мг ³75 кг =3D 1200 мг	48 тижнів=	5 (2 вранці; 3 ввечері) 6 (3 вранці; 3 ввечері)
Генотип 2 аб= 086; 3, низьке вірусне навантажен= 085;я зі ШВВ**	800 мг ^(а)	16 тижнів= ^(а) аб= 086; 24 тижні	4 (2 вранці; 2 ввечері)
Генотип 2 аб= 086; 3, високе вірусне навантажен= 085;я зі ШВВ**	800 мг	24 тижні	4 (2 вранці; 2 ввечері)
Генотип 2 аб= 086; 3, без ШВВ	800 мг	24 тижні	4 (2 вранці; 2 ввечері)

Геноти&= #1087;	Неk= 5;ативний	Поk= 9;итивний
Віk= 6;сутність відповіді на 12-му тижні=	Віk= 6;сутність стійкої відповіді	Прl= 6;гностична цінність	Віk= 6;повідь на 12-му тижні=	Стo= 0;йка відповідь	Прl= 6;гностична цінність
Геl= 5;отип 1 (n=3D569)	102	97	95 % (97/102)=	467	271	58 % (271/467)
Ге= ;нотип 2 і 3= (n=3D96)	3<= /span>	3<= /span>	100% (3/3)	93=	81=	87% (81/93)<= /o:p>