УТВЕРЖДЕНi= 4;

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

БІСО= ;ПРОЛОЛ-КВ

(BISOPROLOL= -KV)

Скла= ;д:

діюча речовина: = бісопролол;

5 мг: 1 таблетка містить бісопрололm= 1; фумарату 5 мг;<= o:p>

допоміжні речовини: = лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; кросповідоl= 5;; магнію стеа = 88;ат; барвник заліза окси = 76; жовтий (Е 172);=

10 мг: 1 таблетка містить бісопрололm= 1; фумарату 10 мг;=

допомі= 078;ні речовини: = лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; кросповідоl= 5;; магнію стеа = 88;ат; барвники заліза окси = 76; жовтий (Е 172) і заліза окси = 76; червоний (Е 172).

Лікарська форма. Таблетк = 80;.<= o:p>

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

5 мг: таблетк= ;и круглої форми з двоопуклою поверхнею, з рискою, коричнюватl= 6;-жовтого кольору. На поверхні таблеток допускаютьl= 9;я вкраплення;

10 мг: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, з рискою, коричнюватl= 6;-рожевого кольору. На поверхні таблеток допускаютьl= 9;я вкраплення.

Фармакотер&= #1072;певтична група. Селективн= 10; блокатори β- = 72;дренорецеп&#= 1090;орів. Код АТХ С07А В07.

Фарм= ;акологічні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Бісопроло = 83; – високоселеl= 2;тивний ß₁-адренобл= ;окатор. Не ма= 108; внутрішньоo= 1; симпатомімk= 7;тичної активності = 10; клінічно ви = 88;ажених мембраностk= 2;білізуючих властивостk= 7;й. Препарат ма= 08; дуже низьку спорідненіl= 9;ть із ß₂-рецепm= 0;орами гладкої мускулатурl= 0; бронхів і судин, а також із        =            ß₂-рецепто= ;рами, які беруть участь у метаболічнo= 0;й регуляції. Таким чином, бісопролол не впливає н= 072; опір дихальних шляхів і ß₂- = 86;посередков&#= 1072;ні метаболічнo= 0; ефекти. Селе= 082;тивність бісопрололm= 1; відносно ß_{1-адренореце=
087;торів
поширюєтьсn=
3;
за межі
терапевтичl=
5;ого
діапазону
доз.}

Бісопроло = 83; не має вираженого негативногl= 6; інотропногl= 6; ефекту.

Максималь = 85;ий ефект бісопрололm= 1; настає чере = 79; 3-4 години після пероральноk= 5;о прийому. Пер= 110;од напіввиведk= 7;ння з плазми крові стано = 74;ить 10-12 годин, що призводить до 24-годинної ефективносm= 0;і після одноразовоk= 5;о прийому. Максимальнl= 0;й антигіпертk= 7;нзивний ефект досяг = 72;ється через 2 тижні прийому.

При інтенсивніl= 1; терапії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця без хронічної серцевої недостатноl= 9;ті бісопролол зменшує сер = 94;евий викид та пот= 088;ебу міокарда в кисні завдяки зме = 85;шенню ЧСС та ударного об’єму. При тривалій терапії підвищений периферичнl= 0;й опір зменшуєтьсn= 3;. Також в основі антигіпертk= 7;нзивного ефекту ß-блокаторі = 74; лежить меха = 85;ізм дії зниженн= 03; активності реніну у плазмі крові.

Бісопроло = 83; пригнічує реакцію на симпатоадрk= 7;нергічну активність, блокуючи кардіо-        =                 =     ß₁-ре = 94;ептори. Це призводить до уповільненl= 5;я серцебиття та зниження скорочувалn= 0;ної функції міокарда, що спричиняє зниження по = 90;реби міокарда в кисні. Завдяки цьому досяг = 72;ється бажаний ефект у пацієнтів з= 10; стенокардіn= 8;ю та ішемічно= 02; хворобою серця.

Фармако= ;кінетика.

Абсорб= 094;ія. Після прийому внутрішньо пона= ;д ніж 90<= /span> % бісопрололm= 1; абсорбуєтьl= 9;я зі шлунково-ки = 96;кового тракту. Абсорбція н = 77; залежить ві = 76; прийому їжі. Значенн= 103; ефекту першого про = 93;одження становить ≤ 10 = %. Біодоступнo= 0;сть становить близько 90 %. <= /p>
Роз= 087;оділ. Об’єм розподілу становить 3,5 л/кг. &= #1047;в’язування з білками плазми кров= 10; становить близько 30 %. <= /p>
Мет= 072;болізм та виведенн= 03;. Бісопролол виводиться = 79; організму двома шляха = 84;и: 50 % біотрансфоl= 8;мується у печінці з утворенням неактивних метаболітіk= 4; та виводиться нирками, 50 % виводиться нирками у незміненомm= 1; вигляді. Загальний кліренс бісопрололm= 1; становить 15 л/год. Завдяки тривалому періоду напіввиведk= 7;ння (10-12 годин) препарат зберігає терапевтичl= 5;ий ефект упрод = 86;вж 24 годин при застосуванl= 5;і 1 раз на добу.

Лін= 110;йність. Фармакокінk= 7;тика бісопрололm= 1; лінійна, її п&#= 1086;казники не залежать від віку.

Особлив= ;і групи пацієнтів. Оскіл= 100;ки бісопролол виводиться = 79; організму нирками та печінкою в рівній мірі, у пацієнтів із порушенням функції печ= 10;нки або порушенням функції нирок корек = 94;ія режиму дозування н = 77; потрібна. Фармакокінk= 7;тика у пацієнтів зі стабільною хронічною серцевою недостатніl= 9;тю та з порушен= 085;ям функцій печінки або нирок не вивчалася. У пацієнтів і = 79; хронічною серцевою недостатніl= 9;тю ІІІ функціоналn= 0;ного класу (за NYHA) рівень бісопрололm= 1; у плазмі крові вищий та період напіввиведk= 7;ння довший порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові в рівноважноl= 4;у стані становить 64+21 нг/мл при добовій доз= 10; 10 мг та періоді напіввиведk= 7;ння 17+5 годин.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показа = 85;ня. =

– Артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;;

– ішеміч= 085;а хвороба серця (стенокарді= 03;);

– хронічна серцева недостатніl= 9;ть із систоліч = 85;ою дисфункцієn= 2; лівого шлуночка у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и АПФ, діуретикамl= 0;, у разі необхідносm= 0;і – з серцевим= 080; глікозидамl= 0;.

Прот= ;ипоказання.

&#= 8211; Гостр= 072; серцева недостатніl= 9;ть або серцева недостатніl= 9;ть у стані деко= 084;пенсації, що потребує = 110;нотропної терапії;=

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– кардіогенl= 5;ий шок;

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– атріовентрl= 0;кулярна блокада II і III ступеня (за винятком такої у пацієнтів з= 10; штучним вод= 10;єм ритму);

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– синдром слабкості синусового вузла;

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– виражена синоатріалn= 0;на блокада;

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– симптоматиm= 5;на брадикардіn= 3;;        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– симптоматиm= 5;на артеріальнk= 2; гіпотензія;

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– тяжк&#= 1072; форма бронхіальнl= 6;ї астми;

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– пізн&#= 1110; стадії порушення периферичнl= 6;го кровообігу або хвороби Рейно;

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– феохромоциm= 0;ома, що не лікувалася;

<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>– метаболічнl= 0;й ацидоз;

– підвищена чутливість до бісопрололm= 1; або до інших компонентіk= 4; ліка= ;рського засобу.

&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Ком= 073;інації, які не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти.

Лікуван= ;ня хронічної серцевої недостатноl= 9;ті.

– Антиаритміm= 5;ні засоби І класу (наприклад, х&#= 1110;нідин, дизопіраміk= 6;, лідокаїн, фенітоїн, фл= 077;каїнід, пропафенон): можливе потенціюваl= 5;ня ефекту щодо атріовентрl= 0;кулярної провідностo= 0; та посиленн= 03; негативногl= 6; інотропногl= 6; ефекту.

Усі показання.=

– Антагоністl= 0; кальцію (гру= 087;и верапамілу, меншою міро= 02; – дилтіазем = 91;): негативний вплив на скорочувалn= 0;ну функцію міокарда та атріовентрl= 0;кулярну провідністn= 0;. Внутрішньоk= 4;енне введення верапамілу = 91; пацієнтів, які приймають ß-блокатори, може призвести д = 86; вираженої артеріальнl= 6;ї гіпотензії та атріовентрl= 0;кулярної блокади.

– Гіпотензивl= 5;і препарати з центральниl= 4; механізмом дії (клонідин, метилдопа, моксoнідин, рилменідин): можливе погіршення перебігу серцевої недостатноl= 9;ті внаслідок з = 85;иження центральноk= 5;о симпатичноk= 5;о тонусу (зниження частоти серцевих скорочень і серцевого викиду, вазодилатаm= 4;ія). Раптова відміна лікарськогl= 6; засобу, особливо як = 97;о йому переду= 08; відміна блокаторів ß-адренорец = 77;пторів, може підвищити ризик виник = 85;ення рикошетної гіпертензіo= 1;.

Ком= 073;інації, які слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю.

Лікуван= ;ня артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; або ішемічн = 86;ї хвороби серця (стенокарді= 11;).

– Антиаритміm= 5;ні засоби І класу (наприклад, х&#= 1110;нідин, дизопіраміk= 6;, лідокаїн, фенітоїн, фл= 077;каїнід, пропафенон): можливе потенціюваl= 5;ня ефекту щодо атріовентрl= 0;кулярної провідностo= 0; та посиленн= 03; негативногl= 6; інотропногl= 6; ефекту.

Всі показання.=

– Антагоністl= 0; кальцію тип = 91; дигідропірl= 0;динового ряду (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін): можливе підвищення ризику вини = 82;нення артеріальнl= 6;ї гіпотензії. Не виключає = 90;ься можливість зростання негативногl= 6; впливу на інотропну функцію міокарда у пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю.

– Антиаритміm= 5;ні препарати ІІІ класу (наприклад, аміодарон): можливе потенціюваl= 5;ня впливу на атріовентрl= 0;кулярну провідністn= 0;.

– ß-блокатори місцевої ді= 11; (наприклад, що містятьс= 03; в очних крап= 083;ях для лікування глаукоми): можливе підсилення системних ефектів біс = 86;прололу.

– Парасимпатl= 6;міметики: можливе збільшення часу атріовентрl= 0;кулярної провідностo= 0; та підвищення ризику брадикардіo= 1;.

– Інсулін та пероральні гіпоглікемo= 0;зуючі засоби: посилення гіпоглікемo= 0;чної дії. Блокада        =          ß-адреноре = 94;епторів може маскувати симптоми гіпоглікемo= 0;ї.

– Засоби для анестезії: підвищуєтьl= 9;я ризик пригніченнn= 3; функції міокарда і виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

– Серцеві глікозиди: знижен&#= 1085;я частоти серцевих скорочень, збільшення часу атріовентрl= 0;кулярної провідностo= 0;.

– Нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ): = можливе послабленнn= 3; гіпотензивl= 5;ого ефекту бісопрололm= 1;.

– ß-симпатомі = 84;етики (наприклад, орципреналo= 0;н, ізопреналіl= 5;, добутамін): застосуванl= 5;я у комбінаці= 11; з лікарськи = 84; засобом Бісопролол- = 50;В може призвести д = 86; зниження терапевтичl= 5;ого ефекту обох засобів. Для лікування алергічних реакцій можуть бути потрібні вищі дози адреналіну.

– Симпатомімk= 7;тики, які активують α- = 110; ß-адренорец = 77;птори (наприклад, адреналін, норадреналo= 0;н): можливий прояв опосередкоk= 4;аного через α-адренорецk= 7;птори судинозвужm= 1;вального ефекту, що призводить до підвищення = 72;ртеріально&#= 1075;о тиску та посилення переміжної кульгавостo= 0;. Подібна взаємодія вірогіднішk= 2; при застосуванl= 5;і неселективl= 5;их          =          ß-блок&#= 1072;торів.

При сумісному застосуванl= 5;і з антигіпер = 90;ензивними засобами та засобами, що виявляють гіпотензивl= 5;ий ефект (наприклад, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, барбітуратl= 0;, фенотіазин), можливk= 7; підвищення ризику артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

Мож= 083;иві комбінації.

– Мефлохін: можливе підвищення ризику розвитку брадикардіo= 1;.

– Інгібітори МАО (за винятком інгібіторіk= 4; МАО типу В): підвищення гіпотензивl= 5;ого ефекту        =       ß-блокатор= 10;в, але є ризик розвитку гіпертонічl= 5;ого кризу.

Особ= ;ливості застосуванl= 5;я.

= Лікування стабільної хронічної серцевої недостатноl= 9;ті із застосуванl= 5;ям бісопрололm= 1; слід розпочинатl= 0; з фази титрування.

Па= цієнтам з ішемічною хворобою серця лікування н = 77; слід припиняти раптово без нагальної потреби, том= 091; що це може призвести д = 86; транзиторнl= 6;го погіршення стану. Ініціюваннn= 3; та припинен = 85;я лікування бісопрололl= 6;м вимагає рег = 91;лярного моніторингm= 1;.

На даний час немає достатньогl= 6; терапевтичl= 5;ого досвіду лікування серцевої недостатноl= 9;ті у пацієнтів із наступними захворюванl= 5;ями і патологічнl= 0;ми станами: цукровий діабет І тип= 091; (інсуліноза = 83;ежний), тяжкі поруш = 77;ння функції нирок, тяжкі порушення ф = 91;нкції печінки, рестриктивl= 5;а кардіоміопk= 2;тія, вроджені пороки серц= 03;, гемодинаміm= 5;но значущі набуті клапанні вади серця, інфаркт міокарда протягом останніх 3 місяців.

Лі= карський засіб слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам при таких станах:

– бронхоспа = 79;м (при бронхіальнo= 0;й астмі, обстр= 091;ктивних захворюванl= 5;ях дихальних шляхів);

– цукровий діабет зі значними коливаннямl= 0; рівня глюкози в крові, при цьому симптоми гі = 87;оглікемії (тахікардія, серцебиття, пітливість) можуть бути приховані;

– сувора дієт = 72;;

– проведення десенсибілo= 0;заційної терапії. Як і інші ß-блокат= ;ори, бісопролол може посилю = 74;ати чутливість до алергені = 74; та збільшуватl= 0; важкість анафілактиm= 5;них реакцій. У таки = 93; випадках лікування адреналіноl= 4; не завжди да= 108; позитивний терапевтичl= 5;ий ефект;

– атріовентl= 8;икулярна блокада I ступеня;

– стенокардіn= 3; Принцметалk= 2;; спостер= ;ігалися випадки коронарногl= 6; спазму суди = 85;. Незважаючи на високу ß_{1-селективні&#=
1089;ть,
напади
стенокардіo=
1;
не можуть
бути
повністю
купірувані
при признач
=
77;нні
бісопрололm=
1;
пацієнтам з=
10;
стенокардіn=
8;ю
Принцметалk=
2;.}

– облітеруючo= 0; захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій (на початку терапії можливе пос = 80;лення скарг);

– загальна анестезія.=

У пацієнтів, яким планується загальна ан = 77;стезія, застосуванl= 5;я ß-блокаторі = 74; зменшує частоту виникнення аритмії та ішемії міокарда впродовж введення в наркоз, інтубації т = 72; післяопераm= 4;ійного періоду. Рекоме = 85;довано продовжуваm= 0;и застосуванl= 5;я ß-блокаторі = 74; під час периоперацo= 0;йного періоду. Необхідно обов’язковl= 6; попередити лікаря-анес = 90;езіолога про прийом блокаторів ß-адренорец = 77;пторів, оскільки лікар повин = 77;н враховуватl= 0; потенційну взаємодію з іншими ліками, яка може призвести д = 86; брадіаритмo= 0;ї, рефлекторнl= 6;ї тахікардії та зниження можливостеl= 1; рефлекторнl= 6;го механізму компенсаціo= 1; крововтратl= 0;. У разі відміни бісопрололm= 1; перед оперативниl= 4;и втручаннямl= 0; дозу слід поступово зменш= ;ити та припинити прийом лікарськогl= 6; засобу за 48 годин до загальної анестезії.

Комбінаці= 11; бісопрололm= 1; з антагоністk= 2;ми кальцію групи верапамілу або дилтіазему, = 110;з антиаритміm= 5;ними препаратамl= 0; І класу і з гіпотензивl= 5;ими засобами центральноo= 1; дії не рекомендуюm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Незважаюч = 80; на те, що кардіоселеl= 2;тивні ß-блокатори (ß₁) мають менший впли = 74; на функцію легень порівняно з неселективl= 5;ими ß-блокатора = 84;и, слід уникат = 80; їх застосуванl= 5;я, як і всіх        =         ß-блокатор= 10;в, при обструктивl= 5;их захворюванl= 5;ях дихальних шляхів, якщо немає вагомих причин для проведення терапії. У в = 80;падку наявності цих причин лікарськи= 081; засіб Бісопролол- = 50;В слід застос = 86;вувати з обережністn= 2;. У пацієнтів із обструкт = 80;вними захворюванl= 5;ями дихальних ш = 83;яхів лікування бісопрололl= 6;м слід розпоч = 80;нати із найнижчо= 11; можливої дози та слід спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів щодо виникн = 77;ння нових симптомів (таких як задишка, непереносиl= 4;ість фізичних навантаженn= 0;, кашель).

При по&#= 1103;ві симптомів бронхіальнl= 6;ї астми або інших хронічних обструктивl= 5;их захворюванl= 5;ях легень, що можуть спричин= 03;ти симптоми, показана супутня терапія бронходилаm= 0;аторами. У деяких випадках на тлі прийому лікарськогl= 6; засобу пацієнти з бронхіальнl= 6;ю астмою чере = 79; підвищення резистентнl= 6;сті дихальних шляхів можуть потребуватl= 0; більш високих доз &sz= lig;₂-симпатом&#= 1110;метиків.=

Хворим на псоріаз (у т.ч. в анамнезі) ß-блокатори (наприклад, бісопролол) можн= ;а при = 79;начати після ретельного співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

Пацієнтам із феохромоциm= 0;омою призначати лікарський засіб тільк = 80; після призначеннn= 3; терапії α-адреноблоl= 2;аторами. Симптоми ти = 88;еотоксикоз&#= 1091; можуть бути замаскованo= 0; на тлі прийому лікарськогl= 6; засобу. При застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Бісопролол- = 50;В може відзначатиl= 9;я позитивний   резу= льтат при проведенні допінг-конт = 88;олю.

Л= 10;карський засобу містить лактозу, том= 091; його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-гал = 72;ктозної мальабсорбm= 4;ії.

Застосу= ;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність.= Бісопролол має фармакологo= 0;чні властивостo= 0;, які можуть спричинити шкідливий вплив на перебіг вагітності та/або розви= 090;ок плода/новон = 72;родженого.

Як правило, ß-адренобло = 82;атори зменшують п = 83;ацентарний кровотік, що може спричиняти = 79;атримку внутрішньоm= 1;тробного розвитку, вн= 091;трішньоутр&= #1086;бну смерть, мимовільниl= 1; аборт або передчасні пологи. Можуть розвинутисn= 3; побічні ефекти у плода та новонароджk= 7;ного (наприклад, гіпоглікемo= 0;я, брадикардіn= 3;). Якщо лікування ß-блокатора = 84;и необхідне, б= 072;жано, щоб це був ß₁-се&= #1083;ективний адреноблокk= 2;тор.

У період вагітності лікар= 089;ький засіб застосовувk= 2;ти тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційниl= 1; ризик для пл= 086;да. Необхідно контролюваm= 0;и матково-пла = 94;ентарний кровотік та зростання плода. У разі шкідливого впливу на перебіг вагітності або плід слі= 076; розглянути можливість альтернатиk= 4;ного лікування. =

Після пологів новонароджk= 7;ний має знаходи = 90;ися під ретельним наглядом. Симптоми гі = 87;оглікемії та брадикардіo= 1; можна очікувати впродовж перших 3 діб.

Період годування груддю. Даних щодо екскреції бісопрололm= 1; у грудне молоко нема= 08;, тому не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти препарат у період годування груддю.

Здатніс= ;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

У ході досліджень за участю пацієнтів з ішемічною хвор = 86;бою серця препарат не впливав на здатність керувати автомобілеl= 4;. В індивідуалn= 0;них випадках лікарський засіб може вплинути на здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працюва = 90;и зі складним = 80; механізмамl= 0;. Особл= 080;ву увагу необхідно приділяти на початку лікування, при зміні дози лікарс= 00;кого засобу або при взаємодії з алкоголем.

Спос= ;іб застосуванl= 5;я та дози.

Таблетки слід приймати не розжовуючи, вранці натщ = 77;, під час або після сніданку, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Артеріа= ;льна гіпертензіn= 3;; ішемічна хвороба серця (стенокарді= 03;).

Л&#= 1110;кування слід розпочинатl= 0; поступово з = 085;изьких доз із подальшим підвищенняl= 4; дози. Рекоме= 085;дована доза становить 5 мг (1 таблетка лікарськогl= 6; засобу Бісопролол- = 50;В по 5 мг) на добу= ;. При неважкому ступені гіпертензіo= 1; (діастолічн = 80;й тиск до 105 мм рт.ст.) є прийнятним дозування 2,5 мг (½ таблетк&= #1080; 5 мг).

У разі необхіднос&= #1090;і добова доза може бути підвищена д = 86; 10 мг (1 таблеткk= 2; лікарськогl= 6; засобу Бісо = 87;ролол-КВ по 10 мг) на добm= 1;. Подальше збільшення дози виправдане лише у виняткових = 74;ипадках. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза станов = 80;ть 20 мг на добу.

К&#= 1086;ригування дози встановлююm= 0;ься лікарем індивідуалn= 0;но залежно від частоти пул= 00;су та терапевтичl= 5;ої користі.

Хронічн= ;а серцева недостатніl= 9;ть із систоліч = 85;ою дисфункцієn= 2; лівого шлуночка у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и АПФ, діуретикамl= 0;, при необхідносm= 0;і – серцевими глікозидамl= 0;.

Стандартн = 72; терапія хронічної серцевої не = 76;остатності: інгібітори АПФ (або блокатори ангіотензиl= 5;ових рецепторів = 91; разі непере = 85;осимості інгібіторіk= 4; АПФ), блокатори         =             &nb= sp;         ß-адре&#= 1085;орецепторі= в, діуретики і, у разі необхідносm= 0;і, серцеві глікозиди.=

Бісопроло = 83;-КВ призначати для лікування пацієнтів і = 79; хронічною серцевою недостатніl= 9;тю без ознак загостреннn= 3;.

Терапію повинен проводити лікар з досвідом лікування хронічної серцевої недостатноl= 9;ті.

Лікування стабільної хронічної серцевої недостатноl= 9;ті лікарським засобом Біс = 86;пролол-КВ розпочинатl= 0; відповідно до поданої нижче схеми титрування та можна коригувати залежно від індивідуалn= 0;них реакцій організму.

– 1,25 мг* бісопрололm= 1; фумарату 1 раз на добу впродовж 1 тижня, якщl= 6; добре переноситьl= 9;я, підвищити д = 86;

– 2,5 мг* бісопрололm= 1; фумарату (½ таблетки 5 мг)<= /span> 1 раз на добу впродовж наступного 1 тижня, якщо добре переноситьl= 9;я, підвищити д = 86;

– 3,75 мг** бісопрололm= 1; фумарату 1 раз на добу впродовж наступного 1 тижня, якщо добре переноситьl= 9;я, підвищити д = 86;

– 5 мг бісопрололm= 1; фумарату 1 раз на добу впродовж наступних 4 тижнів, якщl= 6; добре переноситьl= 9;я, підвищити д = 86;

– 7,5 мг бісопрололm= 1; фумарату (1 ½ таблетки 5 мг)<= /span> 1 раз на добу впродовж наступних 4 тижнів, якщl= 6; добре переноситьl= 9;я, підвищити д = 86;

– 10 мг бісопрололm= 1; фумарату (1 таблетка 10 мг або 2 таблетки 5 мг) 1 раз на добу як підтримуючk= 2; терапія.

* На початку терапії хронічної серцевої не = 76;остатності рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти препарат у дозуванні 2,5 мг;

** Застосовувk= 2;ти у відповідноl= 4;у дозуванні.=

Максималь = 85;а рекомендовk= 2;на доза бісопр = 86;лолу фумарату становить 10 мг 1 раз на добу.

Протягом фази титрування необхідний контроль за наступними показникамl= 0; життєдіяльl= 5;ості (артеріальн = 80;й тиск, частот= 072; серцевих скорочень) і симптомами прогресуваl= 5;ня серцевої недостатноl= 9;ті. Симптоми можуть розвиватисn= 3; з першого дн= 103; після почат = 82;у лікування.=

Мод= 080;фікація лікування<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt'>.

Якщо максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза погано переноситьl= 9;я, можливе поступове зниження дози. Якщо під час фази титрування або після не= 111; спостерігаn= 8;ться поступове погіршення серцевої недостатноl= 9;ті, розвиваєтьl= 9;я артеріальнk= 2; гіпотензія або брадика = 88;дія, рекомендуєm= 0;ься коригуваннn= 3; дози лікарс= 00;кого засобу, що може потребуватl= 0; тимчасовогl= 6; зниження дози бісопрололm= 1; або, можливо, призупиненl= 5;я лікування. Після стабі = 83;ізації стану пацієнта завжди слід розглядати можливість повторної ініціації лікування бісопрололl= 6;м.

Не слід припиняти лікування раптово, осо= 073;ливо пацієнтам з ішемічною хворобою серця, оскільки це може призвести д = 86; погіршення стану пацієнта. У разі необхідносm= 0;і лікування лікарським засобом рекомендовk= 2;но завершуватl= 0; повільно, поступово знижуючи дозу (наприклад, зменшуючи дозу вдвічі щотижня).

Лікування стабільної хронічної серцевої недостатноl= 9;ті зазвичай довготриваl= 3;е.

Курс лікування лікарським засобом Бісопролол- = 50;В тривалий та залежить ві = 76; природи та тяжкості хвороби.

Пац= 110;єнти з печінково= 02; та/або нирковою не = 76;остатністю.

Артеріа= ;льна гіпертензіn= 3;; ішемічна хвороба серця. Для пацієнтів і = 79; порушенням функцій печінки або нирок легкого і середнього ступеня тяж = 82;ості підбір дози зазвичай робити не по= 090;рібно. Пацієнтам і = 79; тяжкою формою ниркової недостатноl= 9;ті (кліренс креатиніну менше       20 мл/хв) і пацієнтам і = 79; тяжкою формою печінкової недостатноl= 9;ті доза не повинна перевищуваm= 0;и добову дозу 10 мг бісопрололm= 1;. Є обмежені дані щодо застосуванl= 5;я бісопрололm= 1; пацієнтам н = 72; діалізі. Необхідносm= 0;і змінювати режим дозування немає.

Х= ;ронічна серцева недостатніl= 9;ть. Немає даних щодо фармакокінk= 7;тики бісопрололm= 1; у пацієнтів із хронічно= 02; серцевою не = 76;остатністю одночасно з порушеннямl= 0; функції печінки або нирок, тому збільшуватl= 0; дозу необхідно з обережністn= 2;.

Пац= 110;єнти літнього віку не потребують коригуваннn= 3; дози.

Діти. Клінічн= 110; дані щодо ефективносm= 0;і і безпеки застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу для л= 110;кування дітей відсутні, тому не слід застосовувk= 2;ти лікарський засіб цій категорії п = 72;цієнтів.

Передоз = 91;вання.

Си= ;мптоми. При передозуваl= 5;ні (наприклад, застосуванl= 5;я добової доз = 80; 15 мг замість 7,5 мг) були зафіксованo= 0; випадки розвитку атріовентрl= 0;кулярної блокади ІІІ ступеня, брадикардіo= 1; та запаморо = 95;ення. Найчастішиl= 4;и ознаками пе = 88;едозування ß-блокатор = 72;ми є бра&#= 1076;икардія, артеріальнk= 2; гіпотензія, гостра серцева недостатніl= 9;ть, гіпоглікемo= 0;я і бронхоспазl= 4;. На даний     ча= 089; відомо декілька випадків передозуваl= 5;ня у пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та/або ішемічною хворобою серця (максимальн = 72; доза – 2000 мг бісопрололm= 1;). Відзначалиl= 9;я брадикардіn= 3; та/або артеріальнk= 2; гіпотензія. Усі пацієнт = 80; одужали. Існує широк = 72; варіа= бельність індивідуалn= 0;ної чутливості до однократноo= 1; високої доз = 80; бісопрололm= 1;, пацієнти із серцевою недостатніl= 9;тю можуть бути більш чутливі до препарату. Тому лікува = 85;ня слід розпоч = 80;нати з поступови = 84; збільшенняl= 4; дозування (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Лі= ;кування. При передозуваl= 5;ні припинити лікування лікар= 089;ьким засобом та проводити п= 10;дтримуючу і симптоматиm= 5;ну терапію. Є об&#= 1084;ежені дані, що бісопролол важко піддається діалізу. При &#= 1087;ідозрі на передозуваl= 5;ня відповідно до очікуван = 86;ї фармакологo= 0;чної дії та базую= 095;ись на рекомендацo= 0;ях для інших ß-блокаторі = 74; слід розглянути нижчезазнаm= 5;ені загальні заходи.

При брадикардіo= 1;: внутрішньоk= 4;енне введення атропіну. Якщо реакці= 03; відсутня, з обережністn= 2; вводити ізо = 87;реналін або інший препарат із позитивним хронотропнl= 0;м ефектом. У         =   виня= ;ткових випадках може знадобитисn= 3; трансвенозl= 5;е введення штучного водія ритму.

При артеріальнo= 0;й гіпотензії: внутрішньоk= 4;енне введення рідини та судинозвужm= 1;вальних препаратів. Внутрішньоk= 4;енне введення глюкагону може бути корисним.=

При атріовентрl= 0;кулярній блокаді II і III ступеня: ретельний н = 72;гляд та інфузійн = 77; введе= ння ізопреналіl= 5;у або трансвенозl= 5;е введення кардіостимm= 1;лятора.

При загостреннo= 0; хронічної серцевої недостатноl= 9;ті: внутрішньоk= 4;енне введення ді = 91;ретичних засобів, інотропних препаратів, = 074;азодилатат&= #1086;рів.

При бронхоспазl= 4;і: бронхолітиm= 5;ні препарати (наприклад, ізопреналіl= 5;), ß₂-адреномі= ;метики та/аб= о амінофілін.

При гіпоглікемo= 0;ї: внутрішньоk= 4;енне введення глюкози.

&= #1055;обічні реакції.

Небажані ефекти за частотою виникнення = 82;ласифікуют&#= 1100; за такими категоріямl= 0;:

дуже часто (<= u>> 1/10), часто (> 1/100 і < 1/10), нечасто (> 1/1000 і < 1/100), рідко (> 1/100= 00 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частота не визначена з = 72; наявними даними).

З боку серця.

Дуже часто: брадикардіn= 3; (у пацієнтів із хронічно= 02; серцевою недостатніl= 9;тю).

Часто: ознаки погіршення серцевої недостатноl= 9;ті (у пацієнтів із хронічно= 02; серцевою недостатніl= 9;тю).

Нечасто: порушення атріовентрl= 0;кулярної провідностo= 0;, брадикардіn= 3; (у пацієнтів з артеріаль = 85;ою гіпертензіn= 8;ю або ішемічною хворобою се = 88;ця), ознаки погіршення серцевої недостатноl= 9;ті (у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю або ішемічною хворобою серця).

З боку нервової системи.
Часто: запаморочеl= 5;ня*, головний біль*.

Рідко: сінкопе.

З боку органі = 74; зору.

Рідко: зниження сльозовидіl= 3;ення (треба враховуватl= 0; при носінні контактних лінз).

Дуже рідко: кон’юнктивo= 0;т.

З боку органі = 74; слуху.

Рідко: погіршення слуху.

З боку дихальної системи.
Нечасто: бронхоспазl= 4; у пацієнтів із бронхіальнl= 6;ю астмою або обструктивl= 5;ими захворюванl= 5;ями дихальних шляхів в анамнезі.=

Рідко: алергічний риніт.

З боку травного тракту.

Часто: нудота, блювання, діарея, запор.

З боку шкіри т= 072; сполучних тканин.

Рідко: реакції гіперчутлиk= 4;ості, включаючи свербіж, почервонінl= 5;я, висипання, ангіоневроm= 0;ичний набряк.

Дуже рідко: алопеція. Пр= 080; лікуванні ß-блокатора = 84;и може спостерігаm= 0;ись погіршення стану хвори = 93; на псоріаз у вигляді псоріатичнl= 6;го висипання.=

З боку кістково-м’= 03;зової системи.

Нечасто: м’= 103;зова слабкість, судоми.

З боку печінк = 80;.

Рідко: гепатит.

З боку судинної системи.

Часто: відчуття холоду або оніміння в кінцівках, а= 088;теріальна гіпотензія (= 091; пацієнтів і = 79; хронічною серцевою недостатніl= 9;тю).

Нечасто: ортостатичl= 5;а гіпотензія (= 091; пацієнтів і = 79; хронічною серцевою недостатніl= 9;тю), артеріальнk= 2; гіпотензія (= 091; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю або ішемічною хворобою се = 88;ця).

З боку репродуктиk= 4;ної системи.

Рідко: ерек&#= 1090;ильна дисфункція.

Пси= 093;ічні розлади.

= Нечас= 090;о: депресія, порушення сну.   &nb= sp;            =

Рідко: нічні кошмари, галюцинаціo= 1;.

Лаб= 086;раторні показники.=

Рідко: підвищення рівня тригліцериk= 6;ів у крові, підв&#= 1080;щення активності печінкових ферментів у плазмі кров= 10; (АСТ, АЛТ).

Заг= 072;льні розлади.

Часто: астенія (у пацієнтів і = 79; хронічною серцевою недостатніl= 9;тю), втомлюваніl= 9;ть*.

Нечасто: астенія (у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю або ішемічною хворобою серця).

* Стосується тільки пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю або ішемічною хворобою се = 88;ця. Ці симптоми зазвичай виникають н = 72; початку терапії, слабко виражені і зникають протягом перших 1–2 тижнів.

У разі виникнення побічних явищ або небажаних реакцій необхідно негайно проінформуk= 4;ати лікаря.

Терм= ;ін придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання.

Зk= 3;ерігати в оригінальнo= 0;й упаковці при температурo= 0; не вище 25 ^оС.

Зберіга= ;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери &= #1074; пачці.

Катего = 88;ія відпуску. = За рецептом.<= o:p>

Вироб&#= 1085;ик. А= 058; «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівськk= 2;, 38.

Web-с= айт: www.vitamin.com.ua.<= /p>