ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ФЛ= ;УКОНАЗОЛ=

(FLUCO= NAZOLE)

Склад:=

діюча речовина: fluconazo= le;

1 капсула містить 150 мг флуконазолm= 1;;

д= 086;поміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляниl= 1;; магн= ;ію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний;=

склад оболонки капсули: = желатин, титану діоксид (Е 171), індигокармo= 0;н-блакитний (Е 132). =

Лік= арська форма. Капсули.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: т= 074;ерді желатинові капсули № 1, циліндричнl= 6;ї форми з напівсфериm= 5;ними краями, корпус – біл= 086;го кольору, кришка – блакитного або синього кольору; вміст капсули – порошок біл = 86;го або майже білого кольору, без запаху.

Фа= ;рмакотерап = 77;втична група.

Протигр = 80;бкові засоби для системного застосуванl= 5;я. Похідні триазолу. Ко= 076; АТХ J02A C01.

= 060;армакологі&= #1095;ні властивостo= 0;.

Фармакl= 6;динаміка.

= 052;еханізм дії.

Флук= ;оназол, протигрибкl= 6;вий засіб класу = 090;риазолів – потужний т= 072; селективниl= 1; інгібітор грибкових ферментів, необхідних для синтезу ергостеролm= 1;. Первинним механізмом його дії є пригніченнn= 3; грибкового 14 альфа-ланос = 90;ерол-демети&= #1083;ювання, опосередкоk= 4;аного цитохромом Р450, що є невід’ємниl= 4; етапом біосинтезу грибкового ергостеролm= 1;. Акумуляція 14 альфа-метил-= 089;теролів корелює з по= 076;альшою втратою ергостеролm= 1; мембраною г = 88;ибкової клітини та може відповідатl= 0; за протигри = 73;кову активність флуконазолm= 1;. Флуконазол = 08; більш селек = 90;ивним до грибкови = 93; ферментів цитохрому Р450, ніж до різни= 093; систем ферментів цитохрому Р450 ссавців.

Застосу = 74;ання флуконазолm= 1; у дозі 50 мг на добу протягом 28 днів не впливає на рівень тест = 86;стерону у плазмі крові у чоловіків або на рівен= 100; ендогенних стероїдів у жінок репро = 76;уктивного віку. Флуконазол = 91; дозі 200-400 мг на д&= #1086;бу не виявляє клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів ч = 80; на відповід= 00; на стимуляцію адрен= 086;кортикотро&= #1087;ного гормону (АКТГ= ;) у здорових добровольцo= 0;в чоловічої статі.

Дослідж = 77;ння взаємодії з антипіриноl= 4; продемонстl= 8;увало, що застосуванl= 5;я 50 мг флуконаз&= #1086;лу разово чи багаторазоk= 4;о не впливає н= 072; метаболізм антипірину.

Чутл= ;ивість in vitro.

Флук= ;оназол in vitro демонструє протигрибкl= 6;ву активність стосовно видів Candida, що зустрічаютn= 0;ся найчастіше (включаючи C.albicans, C.parapsilosis, C.tropical= is). C.glabrata = 076;емонструє низьку сприйнятлиk= 4;ість до флуконаз = 86;лу, тоді як C. krusei та C. auris<= /i> стійкі до флуконазолm= 1;.

Тако= ;ж флуконазол in vitro демонструє активність як проти Cryptococcus neoformans та Cryptococcus gattii, так і проти ендемічних пліснявих грибів Blastomices dermatitidis, Coccidioides immi= tis, Histoplasma capsulatum т&= #1072; Paracoccidioides brasiliensis.

Меха= ;нізм резистентнl= 6;сті.

Мікр= ;оорганізми роду Candid= a демонструюm= 0;ь численні механізми резистентнl= 6;сті до азольних протигрибкl= 6;вих засобів. Флуконазол демонструє високу міні = 84;альну інгібуючу концентрацo= 0;ю проти штамі = 74; грибів, які мають один або більше механізмів резистентнl= 6;сті, що негативн = 86; впливає на ефективнісm= 0;ь in vivo та в клінічній практиці. = 055;овідомляли про випадки розвитку суперінфекm= 4;ії Candida spp., спричиненоo= 1; іншими, ніж С. albicans, видами, що часто мають низьку сприйнятлиk= 4;ість (C.glabrata) або стійкість д = 86; флуконазолm= 1; (наприклад, C. krusei,

C. auris). Для лікування таких випадків слід застос = 86;вувати альтернатl= 0;вні протигрибкl= 6;ві засоби.

Фарм= ;акокінетик = 72;.

Фарм= ;акокінетич = 85;і властивостo= 0; флуконазолm= 1; є подібними при внутрішньоk= 4;енному і пероральн = 86;му застосуванl= 5;і.

Абсо= ;рбція.

Флук= ;оназол добре всмоктуєтьl= 9;я при перорал= 00;ному застосуванl= 5;і, а рівень препарату у плазмі кров= 10; і системна біодоступнo= 0;сть перевищуютn= 0; 90 % рівня флуконазолm= 1; у плазмі кро= 074;і, що досягаєтьсn= 3; при внутрішньоk= 4;енному введенні препарату. Одночасне вживання їж= 10; не впливає н= 072; всмоктуванl= 5;я препарату при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і. Пікова концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 0,5-1,5 години післ= 03; прийому препарату. Концентрацo= 0;я препарату у плазмі кров= 10; пропорційн&= #1072; до дози. Рівноважна концентрацo= 0;я на рівні 90 % досягаєтьсn= 3; на другий день лікування при застосу = 74;анні у перший ден= 100; навантажувk= 2;льної дози, що вдвічі перевищує звичайну до = 73;ову дозу.

Розп= ;оділ.

Об’є= ;м розподілу приблизно дорівнює загальному вмісту рідини в організмі. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; низьке (11-12 %).

Флук= ;оназол добре проникає в усі дослідж = 91;вані рідини організму. Рівень флуконазолm= 1; у слині та мокротинні = 08; подібним до концентрацo= 0;ї препарату у плазмі кров= 10;. У хворих на грибковий менінгіт, рівень флуконазолm= 1; у спинномозкl= 6;вій рідині досягає 80 % концентрацo= 0;ї у плазмі крові.

Висо= ;кі концентрацo= 0;ї флуконазолm= 1; у шкірі, що перевищуютn= 0; сироватковo= 0;, досягаютьсn= 3; у роговому шарі, епідермісі, дермі та поті. Флукон= 072;зол накопичуєтn= 0;ся у роговому шарі. При застосуванl= 5;і дози 50 мг 1 раз на добу конц= 077;нтрація флуконазолm= 1; після 12 днів лікування становила 73 мкг/г, а через 7 днів після з= 072;вершення лікування концентрацo= 0;я все ще стано= 074;ила 5,8 мкг/г. При застосуваl= 5;ні дози 150 мг 1 раз на тижде= ;нь концентраm= 4;ія флуконазолm= 1; на

7-й день лікування становила 23,4 мкг/г; через 7 днів після застосуванl= 5;я наступної дози концен = 90;рація все ще становила 7,1 мкг/г.

Конц= ;ентрація флуконазолm= 1; в нігтях після 4 місяц&#= 1110;в застосуванl= 5;я 150 мг 1 раз на тиждень ста = 85;овила 4,05 мкг/г у здорових добровольцo= 0;в та 1,8 мкг/г при захворюванl= 5;ях нігтів; флуконазол визначався = 91; зразках нігтів чере = 79; 6 місяців після завершення терапії.

Біот= ;рансформац= 10;я.

Флук= ;оназол метаболізуn= 8;ться незначною м= 10;рою. При введенн= 10; дози, мічено= 111; радіоактивl= 5;ими ізотопами, лише 11 % флуконазолm= 1; екскретуєтn= 0;ся з сечею у зміненому вигляді. Флу= 082;оназол є селективниl= 4; інгібітороl= 4; ізоферментo= 0;в CYP2С9 та CYP3А4, а також інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; CYP2С19.

Виведення.=

Пері= ;од напіввиведk= 7;ння флуконазолm= 1; з плазми крові становить близько
30 годин. Більша частина препарату виводиться нирками, причому 80 % введеної дози виявля= 08;ться у сечі в незміненомm= 1; стані. Кліренс флу = 82;оназолу пропорційнl= 0;й до кліренсу креатиніну. Циркулюючиm= 3; метаболітіk= 4; не виявлено.

Трив= ;алий період напіввиведk= 7;ння препарату з плазми кров= 10; дає можливість разового за = 89;тосування препарату при вагінальноl= 4;у кандидозі, а також застосуванl= 5;я препарату 1 раз на тиждень при інших показаннях.

Нирк= ;ова недостатніl= 9;ть.

У пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації = 84;енше 20 мл/хв) період напіввиведk= 7;ння збільшуєтьl= 9;я з 30 до 98 годин. Тому цій категорії пацієнтів н = 77;обхідно зменшити дозу флуконазолm= 1;. Флуконазол видаляєтьсn= 3; шляхом гемодіалізm= 1;, та меншою міро= 02; – шляхом інтраперитl= 6;неального діалізу. Сеанс гемодіалізm= 1; тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолm= 1; у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %.

Паці= ;єнти літнього віку.

Змін= ;и фармакокінk= 7;тики у пацієнтів літнього віку залежать ві = 76; параметрів функцій нир = 86;к.

= 050;лінічні характерисm= 0;ики.

= 055;оказання.

= 043;острий вагінальниl= 1; кандидоз, коли місцев = 72; терапія не є доцільною.=

= 050;андидозний баланіт, кол= 080; місцева терапія не є доцільною.=

Пр= ;отипоказан = 85;я.

– Гіперчутлиk= 4;ість до флуконазолm= 1;, інших азоль = 85;их сполук або до будь-якої з допоміжних речовин пре = 87;арату.

– Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та терфенад = 80;ну пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь флуконазол багаторазоk= 4;о у дозах 400 мг/добу та вище (згідно з результатаl= 4;и дослідженнn= 3; взаємодії багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я).

– Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та інших лікарських засобів, що подовжують = 10;нтервал QT та метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP2А4 (наприклаk= 6; цизаприду, астемізолу, пімозиду, хінідину та еритроміциl= 5;у).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= <= /p>
П= 088;отипоказан&= #1086; сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських = 79;асобів.

Ци= ;заприд. Повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; побічних ре = 72;кцій з боку серця, у тому числі про парокси = 79;мальну шлуночкову тахікардію типу «піруе = 90;» у пацієнтів, які одночасно застосовувk= 2;ли флуконазол та цизаприд. Контрольовk= 2;не дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я 200 мг флуконазолm= 1; 1 раз на добу та 20 мг цизаприду 4 рази на доб= 091; призводило до значного підвищення рівня цизап = 88;иду у плазмі крові та до подовження інтервалу QT. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та цизаприд = 91; протипоказk= 2;не (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Те= ;рфенадин. Через випадки розвитку тяжких серцевих ар = 80;тмій, спричинениm= 3; подовженняl= 4; інтервалу QTc, у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли азольні протигрибкl= 6;ві лікарські засоби одночасно з терфенадинl= 6;м, були проведені дослідженнn= 3; взаємодії цих препаратів. = 059; ході одного дослідженнn= 3; при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг на добу не було виявлено по = 76;овження інтервалу QTc. Інше дослідженнn= 3; при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозах 400 мг та 800 мг на добу продемонстl= 8;увало, що застосув = 72;ння флуконазолm= 1; у дозах 400 мг на добу або вище значно підвищує рівень терф = 77;надину у плазмі крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів. Сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозах 400 мг або вище з те&#= 1088;фенадином протипоказk= 2;не (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»). При застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозах нижч= 077; 400 мг на добу одночасно з терфенадинl= 6;м слід проводити ретельний м = 86;ніторинг стану пацієнта.=

Ас= ;темізол. Сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та астемізо = 83;у може зменшити кліренс астемізолу. Спричинене цим підвищення концентрацo= 0;ї астемізолу = 91; плазмі кров= 10; може призвести д = 86; подовження інтервалу QT та у рідкісних в = 80;падках – до пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует». Одночасне з = 72;стосування флуконазолm= 1; та астемізолу протипоказk= 2;не.

Пі= ;мозид та хінідин. Сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та пімозиду або хінідин = 91; може призводити до пригніче = 85;ня метаболізмm= 1; пімозиду аб = 86; хінідину, хоча відповідниm= 3; досліджень in vitro та in vivo не проводили. Підвищення концентрацo= 0;ї пімозиду аб = 86; хінідину у плазмі кров= 10; може спричи = 85;яти подовження інтервалу QT та у рідкісн= 080;х випадках призводити до розвитку пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует». Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та пімозиду або хінідин = 91; протипоказk= 2;не.

Ер= ;итроміцин. Одночасне застосуванl= 5;я еритроміциl= 5;у та флуконаз = 86;лу може призводити до підвищен = 85;я ризику розвитку кардіотоксl= 0;чності (подовження інтервалу QT, пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует») та, як наслідок, до раптової серцевої смерті. Застосуванl= 5;я комбінації цих лікарських засобів протипоказk= 2;не.

Ам= ;іодарон. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; з аміодарон = 86;м може призвести д = 86; пригніченнn= 3; метаболізм&#= 1091; аміодарону. Спостерігаk= 4;ся зв’язок між застосуванl= 5;ям аміодарону та подовжен = 85;ям інтервалу QT. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та аміодарону протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Н= 077; рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських засобів.

Галофан = 90;рин. Флуконазол може спричинити підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; галофантриl= 5;у у плазмі крові за рахунок пригніченнn= 3; CYP3A4. Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарських засобів мож = 77; призводити до підвищення ризику розвитку ка = 88;діотоксичн&#= 1086;сті (подовження інтервалу QT, пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует») та, як наслідок, до раптової серцевої смерті. Слід уникати застосуванl= 5;я комбінації = 94;их лікарських засобів.

С= 091;місне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезаз = 85;ачених лікарських засобів вимагає обережностo= 0; та коригуваннn= 3; дози.

В= 087;лив інших лікарських засобів на флуконазол.

Дослідж = 77;ння взаємодії продемонстl= 8;ували, що пероральне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; одночасно із вживання = 84; їжі, прийомо= 084; циметидину, антацидів або подальшим опроміненнn= 3;м усього тіла для пересадки кісткового мозку не має клінічно значущого впливу на абсорбцію флуконазолm= 1;.

Ри= ;фампіцин. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та рифампіц = 80;ну призводило до зниження AUC на 25 % та скорочувалl= 6; період напіввиведk= 7;ння флуконазолm= 1; на 20 %. Тому для пацієнтів, які застосо = 74;ують рифампіцин, слід розглянути доцільністn= 0; підвищення дози флуконазолm= 1;.

Гі= ;дрохлороті = 72;зид. У дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тичної взаємодії одночасне багатократl= 5;е застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду здоровим добровольцn= 3;м, які отримували флуконазол, підвищувалl= 6; концентрацo= 0;ю флуконазолm= 1; у плазмі кров= 10; на 40 %. Такі параметри взаємодії н = 77; вимагають змін у режим= 110; дозування ф = 83;уконазолу для пацієнтів, які одночасно о = 90;римують сечогінні засоби.

В= 087;лив флуконазолm= 1; на інші лікарські засоби.

Флукона = 79;ол є потужним інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; 2C9 цитохрому P450 (CYP) та помірним інгібітороl= 4; CYP3A4. Флуконазо = 83; є інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; CYP2С19. На додато= 082; до спостережуk= 4;аних/докуме&#= 1085;тально підтверджеl= 5;их взаємодій, щ= 086; описані нижче, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з флуконазолl= 6;м існує ризик підвищення = 91; плазмі крові концентрацo= 0;й інших сполу = 82;, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4. Тому застосовувk= 2;ти такі комбінації препаратів слід з обере= 078;ністю; при цьому необхідно ретельно сп = 86;стерігати за станом па= 094;ієнтів. Пригнічуваl= 3;ьна дія флуконазолm= 1; на ферменти зберігаєтьl= 9;я протягом 4-5 д&#= 1110;б після його застосуванl= 5;я у зв’язку з й&#= 1086;го тривалим періодом напіввиведk= 7;ння.

Ал= ;ьфентаніл. Під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я альфентаніl= 3;у у дозі 20 мкг/кг та флуконазолm= 1; у дозі 400 мг здоровим добровольцn= 3;м спостерігаl= 3;ося двократне збільшення AUC<= sub>10, можливо, через інгібуваннn= 3; CYP3A4. Може бути необхідним = 82;оригування дози альфентаніl= 3;у.

Амітриптил= ;ін, нортриптилo= 0;н. Ф= 083;уконазол посилює дію амітриптилo= 0;ну та нортрипт = 80;ліну. Рекомендуєm= 0;ься вимірювати концентрацo= 0;ї 5-нортриптил= 110;ну та/або S-амітр&= #1080;птиліну на початку комбінованl= 6;ї терапії та через 1 тиждень. У разі необхідносm= 0;і слід відкоригувk= 2;ти дозу амітриптилo= 0;ну/нортрипт&#= 1080;ліну.

Амфотер = 80;цин В. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та амфотерици= ну h= 2; інфікова = 85;им мишам із нормальним імунітетом та інфікованиl= 4; мишам зі зниженим імунітетом дало такі результати: невеликий а = 76;итивний протигрибкl= 6;вий ефект при системній інфекції C. albicans, відсутністn= 0; взаємодії при внутрішньоm= 5;ерепній інфекції Cryptococcus neoformans та антагонізм двох препаратів при системн= 10;й інфекції Aspergillus fumigatus. Клінічне значення результатіk= 4;, отриманих у ході цих досліджень, невідоме.=

Ан= ;тикоагулян = 90;и. Як і при застосуванl= 5;і інших азольних протигрибкl= 6;вих засобів, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та варфарин = 91; повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку кровотеч (ге= 084;атом, носової кровотечі, шлунково-ки = 96;кових кровотеч, гематурії т = 72; мелени) у поєднанні з подовженняl= 4; протромбінl= 6;вого часу. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та варфарин = 91; спостерігаl= 3;ося двократне п= 10;двищення протромбінl= 6;вого часу, імовір= 085;о, внаслідок пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; варфарину через CYP2С9. Слі = 76; ретельно контролюваm= 0;и протромбінl= 6;вий час у пацієнтів, які одночасно з = 72;стосовують кумаринові антикоагулn= 3;нти або інданедіон. Може бути необхідною корекція дози антикоагулn= 3;нту.

Бе= ;нзодіазепі = 85;и короткої ді= 11;, наприклад м= 10;дазолам, триазолам.= Призначеннn= 3; флуконазолm= 1; після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я мідазоламу призводило до значного підвищення концентрацo= 0;ї мідазоламу та до посилення психомоторl= 5;их ефектів. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі 200 мг та мідазоламу = 91; дозі 7,5 мг пер&= #1086;рально призводило до підвищення AUC та періоду напіввиведk= 7;ння у 3,7 та 2,2 раза відповідно. Застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі 200 мг/добу та 0,25 мг триазоламу перорально призводило до підвищення AUC та періоду напіввиведk= 7;ння триазоламу = 91; 4,4 та 2,3 раза відповідно. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та триазоламу спостерігаl= 3;ося потенціюваl= 5;ня та пролонгаціn= 3; ефектів триазоламу.

Якщо пацієнту, який проходить курс лікува = 85;ня флуконазолl= 6;м, слід одночасно призначити терапію бензодіазеl= 7;інами, дозу останн= 10;х слід зменшити та встановити належний на = 75;ляд за станом пацієнта.=

Ка= ;рбамазепін. Флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепo= 0;ну та спричиня= 08; підвищення рівня карба = 84;азепіну в сироватці крові на 30 %. Існує ризик розвитку проявів токсичностo= 0; з боку карбамазепo= 0;ну. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози карбамазепo= 0;ну залежно від = 088;івня його концентрацo= 0;ї та дії препарату.=

Бл= ;окатори кальцієвих каналів. Деякі антагоністl= 0; кальцію (ніфедипін, іср= ;адипін, амлодипін т = 72; фелодипін) метаболізуn= 2;ться ферментом CYP3A4. Флуконазол потенційно може підвищ = 91;вати системну експозицію блокаторів кальцієвих каналів. Рекомендовk= 2;ний ретельний моніторинг щодо розвитку побічних реакцій.

Це= ;лекоксиб. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; (200 мг на добу) та целекоксибm= 1; (200 мг) C_maxта AUC целекоксибm= 1; підвищувалl= 0;ся на 68 % та 134 % від= 087;овідно. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; та флуконазолm= 1; може бути необхідним зменшення дози целекоксибm= 1; вдвічі.

Ци= ;клофосфамі = 76;. Одночасне застосуванl= 5;я циклофосфаl= 4;іду та флуконазолm= 1; призводить до підвищення = 88;івня білірубіну та креатиніну = 74; сироватці крові. Ці препарати можна застосовувk= 2;ти одночасно, зважаючи на ризик підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; білірубіну та креатиніну = 74; сироватці крові.

Фе= ;нтаніл. Повідомлялl= 6;ся про один летальний випадок інтоксикацo= 0;ї фентанілом внаслідок можливої взаємодії фентанілу т = 72; флуконазолm= 1;. До того ж у дослідженнo= 0; з участю здорових добровольцo= 0;в було продемонстl= 8;овано, що флуконаз = 86;л значно уповільнювk= 2;в елімінацію фентанілу. Підвищення концентрацo= 0;ї фентанілу може призвести д = 86; пригніченнn= 3; дихання, том= 091; слід ретельно контролюваm= 0;и стан пацієнта. Може бути необхідною корекція дози фентанілу.=

Інгібіт = 86;ри ГМГ-КоА-ред&= #1091;ктази. Сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та інгібіто = 88;ів ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (аторваста= ;тин та симвастатиl= 5;), або інгібіт = 86;рів ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9 (флувастат= ;ин), підвищує ризик розви = 90;ку міопатії та рабдоміоліk= 9;у. У разі необх= 110;дності одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів слід ретельно спостерігаm= 0;и за пацієнто = 84; щодо виникнення симптомів міопатії та рабдоміоліk= 9;у і проводити моніторинг рівня креатинкінk= 2;зи. У разі значного пі = 76;вищення рівня креат = 80;нкіази, а також при діагностувk= 2;нні або підозрі на міопатію/ра = 73;доміоліз застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи слід припин = 80;ти.

Ім= ;уносупресо = 88;и (наприклад циклоспориl= 5;, еверолімус, сиролімус і такролімус).

Ци= ;клоспорин. Флуконазол значно підвищує концентрацo= 0;ю та AUC циклоспориl= 5;у. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг/добу та циклоспориl= 5;у у дозі 2,7 мг/кг/добу спостерігаl= 3;ося збільшення AUC циклоспориl= 5;у у 1,8 раза. Ці пр= ;епарати можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 72; умови зменшення дози циклоспориl= 5;у залежно від його концентрацo= 0;ї.

Ев= ;еролімус. Хочk= 2; досліджень in vitro та in vivo не проводили, відомо, що флуконазол може підвищ = 91;вати концентрацo= 0;ю еверолімусm= 1; в сироватці крові через пригніченнn= 3; CYP3А4.

Сиролім = 91;с: флуконазол підвищує концентрацo= 0;ю сиролімусу = 91; плазмі кров= 10;, імовірно, шляхом пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; сиролімусу ферментом CYP3A4 та P-глікопроте= 111;ном. Ці препарат = 80; можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 72; умови коригуваннn= 3; дози сиролімусу залежно від рівня концентрацo= 0;ї та ефектів препарату.=

Та= ;кролімус. Ф= 083;уконазол може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в сироватці крові до 5 разів при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і через пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; такролімусm= 1; ферментом CYP3A4 у кишечнику. При внутрішньоk= 4;енному застосуванl= 5;і такролімусm= 1; не спостері = 75;алося значних змі = 85; фармакокінk= 7;тики. Підвищені рівні такролімусm= 1; асоціюютьсn= 3; із нефротоксиm= 5;ністю. Дозу такролімусm= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я слід знижув = 72;ти залежно від концентрацo= 0;ї такролімусm= 1;.

Ло= ;зартан. Флуконазол пригнічує метаболізм лозартану д = 86; його активного метаболіту
(E-31 74), що зумовл&#= 1102;є більшу частину антагонізмm= 1; до рецептор= 10;в ангіотензиl= 5;у II під час застосуванl= 5;я лозартану. Рекомендовk= 2;но здійснюватl= 0; постійний моніторинг артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів.=

Ме= ;тадон. Флуконазол може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю метадону у сироватці крові. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і метадону та флуконазолm= 1; може бути необхідним коригуваннn= 3; дози метадо = 85;у.

Не= ;стероїдні протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з флуконазо = 83;ом C_max та AUC флурбіпрофk= 7;ну підвищувалl= 0;ся на 23 % та 81 % від = 87;овідно порівняно з відповідниl= 4;и показникамl= 0; при застосуванl= 5;і тільки флурбіпрофk= 7;ну. Аналогічно при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; з рацемічни = 84; ібупрофеноl= 4; (400 мг) C_max та AUC фармакологo= 0;чно активного ізомеру S-(+)-ібm= 1;профену підвищувалl= 0;ся на 15 % та 82 % відповідно порівняно з такими показникамl= 0; при застосу = 74;анні тільки рацемічногl= 6; ібупрофену.

Хоча спеціальниm= 3; досліджень не проводил = 80;, флуконазол може підвищуватl= 0; системну ек = 89;позицію інших НПЗП, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9 (наприклад напроксену, лорноксикаl= 4;у, мелоксикамm= 1;, диклофенакm= 1;). Рекомендовk= 2;но періодично здійснюватl= 0; моніторинг побічних реакцій та токсичних проявів, пов’язаних із НПЗП. Може знадобитисn= 3; коригуваннn= 3; дози НПЗП.

Фе= ;нітоїн. Флуконазол пригнічує метаболізм фенітоїну у печінці. Одночасне багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я 200 мг флуконазолm= 1; та 250 мг фенітоїну в = 85;утрішньове&#= 1085;но призводить до підвищен = 85;я AUC₂₄фенітої = 85;у на 75 % та С_minна 128 %. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих лікарсь = 82;их засобів слі = 76; проводити моніторинг концентрацo= 0;ї фенітоїну у сироватці к = 88;ові для уникнення розвитку токсичної д= 10;ї фенітоїну.=

Пр= ;еднізон. Повідомлялl= 6;ся про випадок, коли у пацієнта після трансплантk= 2;ції печінки на тлі застосу = 74;ання преднізону розвинуласn= 3; гостра недостk= 2;тність кори наднирков&#= 1080;х залоз, що виникла після припи = 85;ення тримісячноk= 5;о курсу терапії флуконазолl= 6;м. Припинення застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;, імовірно, спричинило посилення активності CYP3= A4, що призвело до прискореннn= 3; метаболізмm= 1; преднізону. Слід ретельно стежити за пацієнтами, які протяго = 84; тривалого часу одноча = 89;но застосовуюm= 0;ь флуконазол та преднізо = 85; з метою попередженl= 5;я розвитку нед= ;остатності кори наднирков&#= 1080;х залоз після припинення застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;.

Ри= ;фабутин. Флуконазол підвищує концентрацo= 0;ю рифабутину = 74; сироватці крові, що призводить до збільшен = 85;я AUС рифабутину до 80 %. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та рифабути = 85;у повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку ув = 77;їту. При застосуванl= 5;і такої комбінації = 83;ікарських засобів слі = 76; брати до уваги симпт = 86;ми токсичної дії рифабутину. Сакві= 085;авір. Флуконазол підвищує AUC та= C_maxсаквінавір= ;у приблизно н = 72; 50 % та 55 % відповідно через пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; саквінавірm= 1; у печінці ферментом CYP3A4 та через інгібуваннn= 3; P-глікопроте= 111;ну. Взаємодія між флуконазолl= 6;м та саквінавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м не досліджуваl= 3;ися, тому вони можуть бути більш вираженими. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози саквінавірm= 1;.

По= ;хідні сульфонілсk= 7;човини. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазол пролонгує період напіввиведk= 7;ння пероральниm= 3; похідних сульфонілсk= 7;човини (хлорпропам= 10;ду, глібенкламo= 0;ду, гліпізиду т = 72; толбутамідm= 1;) при їх застосуванl= 5;і здоровим до = 73;ровольцям. Рекомендуєm= 0;ься проводити ч = 72;стий контроль цукру в кров= 110; та відповід = 85;им чином знижувати дозу похідних сульфонілсk= 7;човини при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з флуконазолl= 6;м.

Те= ;офілін. У дослідженнo= 0; взаємодії препаратів застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; по 200 мг протягом 14 д= 085;ів призвело до зниження середнього кліренсу теофіліну у плазмі кров= 10; на 18 %. За пацієнтами, які застосо = 74;ують теофілін у високих дозах або як= 110; мають підвищений ризик розвитку токсичних проявів теофіліну з інших причи = 85;, слід встано = 74;ити нагляд щодо виявлення ознак розви = 90;ку токсичної дії теофіліну. Терапію слі = 76; змінити при появі ознак токсичностo= 0;.

Ал= ;калоїди барвінку. Хочk= 2; відповідниm= 3; досліджень не проводил = 80;, флуконазол, = 110;мовірно через інгібуваннn= 3; CYP3A4, може спричиняти підвищення концентрацo= 0;ї алкалоїдів = 73;арвінку у плазмі крові (наприклад вінкристинm= 1; та вінбластинm= 1;), що призводить до розвитку нейротоксиm= 5;них ефектів.

Ві= ;тамін А. Повідомлялl= 6;ся, що у пацієнта, який одноча = 89;но застосовувk= 2;в трансретинl= 6;єву кислоту (кис= 083;отна форма вітаміну А) та флуконазол, = 089;постерігал&= #1080;ся побічні реакції з боку центра = 83;ьної нервової системи (ЦНС) у формі псев= 076;отумору головного мозку; даний ефект зник після відміни флуконазолm= 1;. Ці лікарськ= 10; засоби можн = 72; застосовувk= 2;ти одночасно, а= 083;е слід пам’ятати про ризик виникнення побічних реакцій з боку ЦНС.

Во= ;риконазол (інгібітор CYP2С= ;9, CYP2С19 та CYP3А4). <= /i>Одночасне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у перорально (по 400 мг кожні 12 годин протягом 1 д = 85;я, потім по 200 мг кожні 12 годи= 085; протягом 2,5 дня) та флуконазолm= 1; перорально (400 мг у перший день, потім по 200 мг кожні 24 години про= 090;ягом 4 днів) 8 здоровим добровольцn= 3;м чоловічої статі призвело до підвищення = 57;_maxта AUC вориконазоl= 3;у в середньом = 91; до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % (90 % ДІ: 40 %, 128 %) відповідно. Невідомо, чи призводить зниження дози та/або частоти застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у або флукона = 79;олу до усунення такого ефекту. При застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у після флуконазолm= 1; слід проводити спостережеl= 5;ня щодо розвит = 82;у побічних ефектів, асоційованl= 0;х із ворикона = 79;олом.

Зи= ;довудин. Флуконазол підвищує С_{max
та AUC
зидовудину
на 84 % та 74 %
відповідно,
що зумовлен
=
86;
зниженням
кліренсу
зидовудину
приблизно н
=
72;
45 % при його
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і.
Період
напіввиведk=
7;ння
зидовудину
був також
подовжений
приблизно н
=
72;
128 % після
застосуванl=
5;я
комбінації
флуконазолm=
1; та
зидовудину.
За
пацієнтами,
які застосо
=
74;ують
таку
комбінацію
лікарських
засобів, слі=
076;
спостерігаm=
0;и
щодо
розвитку
побічних
реакцій,
пов’язаних
із
застосуванl=
5;ям
зидовудину.
Можна
розглянути
доцільністn=
0;
зниження
дози зидову
=
76;ину.}

Аз= ;итроміцин. У ході досліджень оцінювали вплив азитр = 86;міцину та флуконазолm= 1; на фармакокінk= 7;тику один одного при їх одночасномm= 1; пероральноl= 4;у разовому застосуванl= 5;і у дозах 1200 мг та 800 мг відповідно. Жодних значущих фармакокінk= 7;тичних взаємодій виявлено не було.

Пе= ;роральні контрацептl= 0;ви. При застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 50 мг вп&= #1083;иву на рівень гормонів не було, тоді як при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг на добу спостерігаl= 3;ося збільшення АUС етинілес= 090;радіолу на 40 % та левоноргесm= 0;релу – на 24 %. Це свідчить пр = 86; те, що багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у зазначени = 93; дозах навря = 76; чи може впливати на ефективнісm= 0;ь комбінованl= 6;го пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ва.

Ів= ;акафтор. Супутнє застосуванl= 5;я з івакафтороl= 4;, підсилювачk= 7;м муковісцидl= 6;зного трансмембрk= 2;нного регулятора провідностo= 0;, підвищує ек = 89;позицію івакафтору = 74; 3 рази, а гідроксимеm= 0;илівакафто= 088;у (M1) – в 1,9 раза. Для пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь помірні інгібітори CYP3= A, такі як флуконазол = 10; еритроміциl= 5;, рекомендуєm= 0;ься зниження до = 79;и івакафтору до 150 мг 1 раз нk= 2; добу.

Особлиk= 4;ості застосуванl= 5;я.

Де= ;рматофітія. В= 110;дповідно до результатіk= 4; дослідженнn= 3; флуконазолm= 1; для лікування дерматофітo= 0;ї у дітей, флуконазол не перевищу= 08; гризеофульk= 4;ін за ефективнісm= 0;ю і загальний показник ефективносm= 0;і становить менше 20 %. Тому флуконазол не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я дерматофітo= 0;ї.

Кр= 080;птококоз. До= казів ефективносm= 0;і флуконазолm= 1; для лікуван = 85;я криптококоk= 9;у інших локалізаціl= 1; (наприклад легеневого криптококоk= 9;у та криптоко = 82;озу шкіри) недостатньl= 6;, тому рекоме = 85;дацій щодо дозового режиму для лікування таких захворюванn= 0; немає.

Гл= 080;бокі ендемічні мікози. Доказів ефективносm= 0;і флуконазолm= 1; для лікуван = 85;я інших форм ендемічних мікозів, так= 080;х як паракокцидi = 86;їдомiкоз, гістоплазмl= 6;з та шкірно-лімф = 72;тичний споротрихоk= 9;, недостатньl= 6;, тому рекомендацo= 0;й щодо дозового ре = 78;иму для лікування таких захворюванn= 0; немає.

Ка= 085;дидоз.

Дослідже&= #1085;ня показали збільшення поширеностo= 0; інфекцій іншими видами Candida, крім

C. albicans. Candida часто стій&#= 1082;і за своєю природою (наприклад, C. krusei та C. auris) або виявляє знижену сприйнятлиk= 4;ість до флуконазолm= 1; (C. glabrata). Для таких інфекцій може знадобитисn= 3; альтернатиk= 4;на протигрибкl= 6;ва терапія. Том= 091; лікарям, які призначаютn= 0; флуконазол, рекомендуєm= 0;ься брати до уваги поширеністn= 0; резистентнl= 6;сті до різних видів Candida до флуконазолm= 1;.

Ни= 088;кова система. Паці= 108;нтам із порушенням функцій нирок препа = 88;ат слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Недо= 089;татність наднирковиm= 3; залоз. Кетоконазоl= 3;, як відомо, спричиняє недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, і це також може с= 090;осуватися флуконазолm= 1;, хоча спостерігаn= 8;ться рідко. Недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, пов’язана з одночасним лікуванням, = 086;писана в розділі «Вплив флуконазолm= 1; на інші лікарські засоби».

Ге= 087;атобіліарн&= #1072; система. Паці= 108;нтам із порушенням функцій печінки пре = 87;арат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю. Застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; асоціювалоl= 9;я з виникненняl= 4; рідкісних випадків розвитку тяжкої гепатотоксl= 0;чності, включаючи летальні наслідки, головним чином у паці= 108;нтів із тяжкими основними захворюванl= 5;ями. У випадках, коли розвиток гепатотоксl= 0;чності асоціювавсn= 3; із застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1;, не було відзначено її явної залежності від загальної добової доз = 80; препарату, тривалості терапії, статі або віку пацієн = 90;а. Зазвичай гепатотоксl= 0;чність, спричинена = 92;луконазоло&#= 1084;, оборотна, а її прояви зникають після припинення терапії.

За пацієнтами, = 091; яких при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; спостерігаn= 2;ться відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, слід встановити ретельний нагляд щодо розвитку більш тяжкого ураження печінки.

Пацієнті&= #1074; слід проінформуk= 4;ати про симптом = 80;, що можуть свідчити пр = 86; серйозний вплив на печінку (виражена астенія, анорексія, п= 086;стійна нудота, блювання та жовтяниця). У такому випадку застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; слід негайн = 86; припинити т = 72; проконсульm= 0;уватися з лікарем.

Се= 088;цево-судинн= а система. Деяк= 110; азоли, у тому числі і флуконазол, асоціюютьсn= 3; із подовженняl= 4; інтервалу QТ на електрокарk= 6;іограмі. Повідомлялl= 6;ся про дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QТ та пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует» пр = 80; застосуванl= 5;і препарату. Такі повідомленl= 5;я стосувалисn= 3; пацієнтів і = 79; тяжкими захворюванl= 5;ями при поєднанні багатьох факторів ри = 79;ику, такими як структурні захворюванl= 5;я серця, порушення електролітl= 5;ого обміну та одночасне застосуванl= 5;я інших лікарських засобів, що впливають н = 72; інтервал QТ.

Флукона = 79;олслід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; ризиком розвитку аритмій. Одночасне застосуванl= 5;я разом з лікарськимl= 0; засобами, що пролонгуютn= 0; інтервал QTс та метаболі = 79;уються за допомого= 02; ферменту CYP3А4 цитохрому Р450, протипоказk= 2;не.

Га= ;лофантрин. Г= 072;лофантрин є субстрато = 84; ферменту CYP3А4 o= 0; пролонгує інтервал QTс при застосуванl= 5;і у рекомендо = 74;аних терапевтичl= 5;их дозах. Одноч= 072;сне застосуванl= 5;я галофантриl= 5;у та флуконаз = 86;лу не рекомендуєm= 0;ься.

Де= 088;матологічн&= #1110; реакції. П = 86;відомляли про реакцію лікарських засобів з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS-синдром). Під час застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; рідко повід = 86;млялося про розвито = 82; таких ексфоліатиk= 4;них шкірних реакцій, як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз. Пацієнти зі СНІДом біль = 96; схильні до р= 086;звитку тяжких шкірних реакцій при застосуванl= 5;і багатьох лікарських засобів. Якщ= 086; у пацієнта з поверхневоn= 2; грибковою інфекцією з’являютьсn= 3; висипання, щ= 086; можна пов’я = 79;ати із застосув = 72;нням флуконазолm= 1;, подальше застосуванl= 5;я препарату слід припинити. Якщо у пацієнта з інвазивною/ = 89;истемною грибковою інфекцією з’являютьсn= 3; висипання н = 72; шкірі, за йог&#= 1086; станом потрібно ретельно спостерігаm= 0;и, а у випадку розвитку бульозних висипань аб = 86; мультиформl= 5;ої еритеми застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; слід припинити.=

Гі= ;перчутливі = 89;ть. У рідкісних випадках повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; анафілактиm= 5;них реакцій.

Ци= ;тохром Р450. Флуконазол є потужним інгібітороl= 4; ферменту CYP2C9 т = 72; помірним інгібітороl= 4; ферменту CYP3А4. = 58;акож флуконазол = 08; інгібітороl= 4; ферменту CYP2C19. Слід спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів, я= 082;і одночасно застосовуюm= 0;ь флуконазол та препарат = 80; з вузьким терапевтичl= 5;им вікном, що метаболізуn= 2;ться з участю CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4.

Те= ;рфенадин. С= 083;ід ретельно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнта при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і терфенадинm= 1; та флуконазолm= 1; у дозі менше 400 мг на добу.

До= ;поміжні речовини. Преп= ;арат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, такими як непереносиl= 4;ість галактози, недостатніl= 9;ть лактази Лаппа та мальабсорбm= 4;ія глюкози-гал = 72;ктози, не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

Зас= тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жінки репрl= 6;дуктивного віку<= /o:p>

Пер= ед початком лікування пацієнтку слід проінф = 86;рмувати про потенційниl= 1; ризик для плода.

Піс= ля застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози слід витримати період виведення флуконазолm= 1;, який становить приблизно 1 тиждень (що відповідає 5–6 періодам напіввиведk= 7;ння), до настання вагітності (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).<= /o:p>

При тривалих курсах лікування жінкам репр = 86;дуктивного віку слід розглянути можливість застосуванl= 5;я контрацепцo= 0;ї протягом усього періоду лік = 91;вання та протягом 1 тижня після прийому ост = 72;нньої дози.

Вагітність<= /span>

Обсерв= 072;ційні дослідженнn= 3; свідчать про п= ідвищений ризик спонтанногl= 6; аборту у жін= 086;к, які отримували флуконазол протягом пе = 88;шого та/або другого тр= ;иместру, поріk= 4;няно з жінками, які не приймали флуконазол або отримували місцеві азоли у той с&#= 1072;мий період. <= /o:p>

= 044;ані, отримані пі = 76; час застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі ≤ 150 мг кільком тис= 03;чам вагітних жінок протягом І триместру вагітності, не свідчить про збільшення загального ризику розвитку ва = 76; розвитку у плода.

= 042; одному великому обсерваційl= 5;ому когортному = 76;ослідженні застосуванl= 5;я пероральноk= 5;о флуконазолm= 1; у І триместр= 110; асоціювавсn= 3; з невеликим підвищеним ризиком розвитку ва = 76; опорно-рухо = 74;ого апарату, що відповідає = 87;риблизно 1 додатковом= 091; випадку на 1000 жінок, які отримували сукупну терапевтичl= 5;у дозу ≤450 мг порівняно з жінками, які отримували = 84;ісцеві азоли, і приблизно д = 86; 4 додаткових випадки на 1000 жінок, які отримували сукупну тер = 72;певтичну дозу понад 450 мг. Відносний ризик становив 1,29 (95 % Дg= 0; від 1,05 до 1,58) при прийом&= #1110; 150 мг пероральноk= 5;о флуконазолm= 1; та 1,98 (95 % ДІ від 1,23 до 3,17) для доз понад 450 мг флуконазолm= 1;.

Ная= вні епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; щодо розвитку ва = 76; серця при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у період вагітності дають супер = 77;чливі результати. Однак метааналіз 5 обсерваційl= 5;их досліджень, = 087;роведених за участю кількох тисяч вагітних жінок, які отримували флуконазол протягом першого триместру, виявив підвищення = 88;изику розвитку ва = 76; серця у 1,8–2 рази порівняно з тим, коли флуконазол не застосов = 91;вали та/або використовm= 1;вали азоли для місцевого застосуванl= 5;я.<= /o:p>

У повідомленl= 5;ях про випадки описано вро = 76;жені вади розвитку у немовлят, матері яких = 086;тримували високі дози (від 400 до 800 мг/добу) флук&#= 1086;назолу у період вагітності протягом 3 мі&#= 1089;яців або більше при лікуванні кокцидіоїдl= 6;мікозу. Серед вроджених вад, які спостерігаl= 3;ися у цих дітей, – брахіцефалo= 0;я, дисплазія вушних раковин, над= 084;ірне збільшення переднього тім’ячка, викривленнn= 3; стегнової кістки та променево-п = 83;ечовий синостоз. Причинно-на = 89;лідковий зв’язок між застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1; та вродженими вадами не встановленl= 0;й.

= 053;е слід застосовувk= 2;ти звичайні дози флукон = 72;золу та короткотриk= 4;алі курси лікування флуконазолl= 6;м у період вагітності, за винятком крайньої необхідносm= 0;і.

= 053;е слід застосовувk= 2;ти високі дози флуконазолm= 1; та/або тривалі курси лікування флуконазолl= 6;м у період вагітності, за винятком = 083;ікування інфекцій, що можуть загрожуватl= 0; життю.

= 060;луконазол проникає у грудне молоко та до= 089;ягає нижчої концентрацo= 0;ї, ніж у плазмі крові. Годування груддю можн = 72; продовжуваm= 0;и після разового застосуванl= 5;я звичайної д = 86;зи флуконазолm= 1;, що становит= 00; 200 мг або менш&= #1077;.

= 043;одувати груддю не рекомендуєm= 0;ься при багатор = 72;зовому застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; або при застосуванl= 5;і високих доз флуконазолm= 1;.

= ;

Здатніс = 90;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослідж = 77;нь впливу препарату н = 72; здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працюва = 90;и з іншими механізмамl= 0; не проводилосn= 3;.

Пацієнт= 10;в слід проінформуk= 4;ати про можливі = 89;ть розвитку запаморочеl= 5;ня або судом пі= 076; час застосовувk= 2;ння препарату. При розвитк = 91; таких симптомів н = 77; рекомендуєm= 0;ься керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з = 110;ншими механізмамl= 0;.

Спос= іб застосуванl= 5;я та дози.

Капсул= 080; слід ковтат = 80; цілими. Прийом преп = 72;рату не залежить від прийому їжі.

Доро= слі.

Препарат за= стосовуватl= 0; перорально = 91; дозі 150 мг одноразово.

Пацієнт = 80; літнього= віку.

При відсутностo= 0; ознак порушення функцій нир = 86;к дл= я лікування даної категорії пацієнтів з = 72;стосовують звичайну дозу для дорослих.

По= ;рушення функцій нирок.

Флуконазо&#= 1083; виводиться = 74; основному з сечею у незміненомm= 1; вигляді. При разовому застосуванl= 5;і препарату коригувати дозу даній категорії пацієнтів н = 77; потрібно.=

По= ;рушення функцій печінки.

Флукона = 79;ол слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функцій печ= 10;нки, оскільки інформації щодо застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; цій категорії пацієнтів недостатньl= 6;.

Діти.

Ефектив = 85;ість та безпека застосуванl= 5;я препарату для лікування генітальниm= 3; кандидозів = 91; дітей не встановленo= 0;, незважаючи = 85;а вичерпні дані щодо застосуванl= 5;я препарату дітям. Якщо існує нагальна потреба зас = 90;осування препарату підліткам (віком від 12 до= ; 17 років), слід застосовувk= 2;ти звичайні до = 79;и для доросли = 93;.

Пе= ;редозуванн= 03;.

Повідомлял&= #1080; про випадки передозуваl= 5;ня флуконазолl= 6;м; одночасно повідомлялl= 0; про галюцинаціo= 1; та параноїдалn= 0;ну поведінку.

При передозуваl= 5;ні необхідно провести си = 84;птоматичну підтримуючm= 1; терапію та у разі необхідносm= 0;і – промити шл= 091;нок.

Флукона = 79;ол значною мірою екскретуєтn= 0;ся з сечею; форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізm= 1; тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолm= 1; у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %.

Побічнo= 0; реакції.

Найчаст= 10;ше (> 1/10) повідомля= ли про такі побічні реакції: головний біль, біль у черевній порожнині, діарея, нудота, блюв= 072;ння, висипання, підвищення рівня алані = 85;амінотранс&#= 1092;ерази (АЛТ), аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ) та лужної фосфатази (Л= 060;) крові.

Повідом = 83;яли про реакцію лікарських засобів з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS-синдром), що пов’язан= 10; з лікування = 84; флуконазолl= 6;м (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Для оцінки частоти виникнення побічних ре = 72;кцій використовm= 1;ють таку класифікацo= 0;ю: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/1= 00), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не= 084;ожливо оцінити на підставі наявних дан = 80;х).

З боку систем = 80; крові: нечасто = 211; анемія; рідк= 086; – агранулоциm= 0;оз, лейкопенія, нейтропеніn= 3;, тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунно= 11; системи: рідк= ;о – анафілаксіn= 3;.

З боку метаболізмm= 1;: неча= ;сто – зниження апетиту; рідко – гіпертриглo= 0;церидемія, гіперхолесm= 0;еринемія, гіпокаліємo= 0;я.

З боку психік = 80;: н= 077;часто – безсоння, сонливість.

З боку нервової системи: част= ;о – головний біль; нечаст= 086; – судоми, зап&#= 1072;морочення, парестезії, порушення смаку; рідко – тремор.

З боку органі = 74; слуху: нечасто = 211; вертиго.

З боку серця: рідко – пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует», подовження інтервалу QT.<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>

З боку травного тракту: часто – біль у черевній порожнині, діарея, нудо= 090;а, блювання; нечасто – запор, диспепсія, метеоризм, сухість у роті.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: част= ;о – підвищенн= 03; рівня АЛТ, АС&#= 1058;, ЛФ; нечасто – холестаз, жовтяниця, підвищення = 88;івня білірубіну; рідко – печінкова недостатніl= 9;ть, гепатоцелюl= 3;ярний некроз, гепа= 090;ити, гепатоцелюl= 3;ярне ураження.=

З боку шкіри т= 072; підшкірної тканини: част= ;о – висипання; нечасто – свербіж, медикаментl= 6;зний дерматит (включаючи фіксований медикаментl= 6;зний дерматит), кропив’янкk= 2;, підвищене потовиділеl= 5;ня; рідко – токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Сті = 74;енса-Джонсо&= #1085;а, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, ан= 075;іоневротич&= #1085;ий набряк, набряк обличчя, алопеція; частота нев= 10;дома - реакція на лікарський засіб з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS).

З боку кістково-м= ’язової системи: неча= ;сто – міалгія.

За= ;гальні розлади: неча= ;сто – підвищена втомлюваніl= 9;ть, нездужання, астенія, гарячка.

&#= 1044;іти. Част= ;ота та характер побічних реакцій і відхилень в= 10;д норми результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів у ході клінічних досліджень = 79; участю діте = 81; порівняно з такими у дорослих.

&#= 1047;віт про підозрюванo= 0; побічні реакції.

Звіт про підозрюванo= 0; побічні реакції піс = 83;я реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння між користю = 110; ризиками, пов’язанимl= 0; із застосув = 72;нням цього лікарськогl= 6; засобу. Медичних працівникіk= 4; просять звітувати про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції відповідно до вимог місцевого законодавсm= 0;ва.<= o:p>

Те= ;рмін придатностo= 0;. 5 років.

Умови зберігання.

Зберіга = 90;и в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберіга = 90;и у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк = 72;.

1 капсула у блістері; по 1<= /span>, 2, 3 &= #1072;бо 4 блістери у коробці.

Категор= 10;я відпуску.

150 мг № 1 – без рецепта.

150 мг № 2; № 3; № 4 – за рецептом.=

Виро= ;бник.

= ТОВ «АСТРАФАРМ&raqu= o;.

<= /o:p>

Місцезнахо&#= 1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Уl= 2;раїна, 08132, Києво-Свят = 86;шинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6.