ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

для мед&= #1080;чного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

МЕЗАКА&#= 1056;^&=
reg;

(MEZACAR= ^®)

<= o:p>

&= #1057;клад:

діюча речовина:= = carbamazepin;

1= таблет&#= 1082;а містить карбамазепo= 0;ну 200 мг;

допомі&#= 1078;ні речовини<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk120022717'>: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, гіпромелозk= 2; Е5, натрію кроскармелl= 6;за, кремнію діоксид кол = 86;їдний безводний, магнію стеарат.=

<= o:p>

Лікарс&#= 1100;ка форма. Таб&#= 1083;етки.

Основн&#= 1110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: &= #1073;ілого або майже бі= 083;ого кольору круглі таблетки зі скошеною лінією розл = 72;му з одного бок= 091; і тисненням «К» – з іншого.

= Фармакотерk= 2;певтична група.

Протие&#= 1087;ілептичні засоби. Код АТХ N03A F01.

Фа= 088;макологічн&= #1110; властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Як пр&#= 1086;тисудомний засіб протиепілеl= 7;тичний препарат Мезакар® ефе= ;ктивний при парціальниm= 3; нападах (простих і комплексниm= 3;) із вторинно= 02; генералізаm= 4;ією та без неї; генералізоk= 4;аних тоніко-клон= 10;чних судомних нападах, а також при комбінації вказаних типів нападів.

У клінічних дослідженнn= 3;х при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну як монотерапіo= 1; у пацієнтів = 079; епілепсією (особливо у дітей і підлітків) була відзначена психотропнk= 2; дія препара = 90;у, яка частков = 86; проявляласn= 3; позитивним впливом на симптоми тривожностo= 0; і депресії, а також зниженням роздратоваl= 5;ості та агресивносm= 0;і.

Як нейро= 090;ропний засіб карбамазепo= 0;н ефективний при деяких неврологічl= 5;их захворюванl= 5;ях: Так, наприклад, в= 110;н запобігає больовим нападам при ідіопатичнo= 0;й і вторинній невралгії трійчастогl= 6; нерва. Крім того, карбамазепo= 0;н застосовуєm= 0;ься для полегшення нейрогенноk= 5;о болю при різних умовах. При синдромі алкогольноo= 1; абстиненціo= 1; карбамазепo= 0;н підвищує по = 88;іг судомної готовності (який при цьому стані знижений) і зменшує вираженістn= 0; клінічних проявів синдрому, таких як збудливістn= 0;, тремор, порушення ходи.

Підтвердже&= #1085;о, що як l= 7;сихотропни= 081; засіб карбамазепo= 0;н ефективний при афектив = 85;их порушеннях, = 072; саме: для лікування гострих маніакальнl= 0;х станів, для підтримуючl= 6;го лікування біполярних афективних (маніакальн = 86;-депресивни&= #1093;) розладів (як монотерапіn= 3;, так і в комбінації = 79; нейролептиm= 5;ними засобами, антидепресk= 2;нтами або препара = 90;ами літію).

Фарм&= #1072;кокінетика= ;.

Всмо&= #1082;тування. Піс = 83;я прийому таблеток карбамазепo= 0;н всмоктуєтьl= 9;я майже повністю, хоча і дещо повільно. Після разового прийому звичайної т = 72;блетки максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (С_max) досягаєтьсn= 3; через 12 годин.=

Біод&= #1086;ступність різних лікарських форм карбамазепo= 0;ну для пероральноk= 5;о прийому, як було показано, ле= 078;ить у межах 85–100 %.

Прийом їжі істотно не впливає на швидкість і ступінь всмоктуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну.

При застосуванl= 5;і до 300 мг карбамазепo= 0;ну приблизно 75% від прийнятої дози потрапляє д = 86; системного кровотоку протягом 6 годин. Тому м&#= 1072;ксимальна рекомендовk= 2;на добова доза = 076;ля цієї лікарської форми становить 250 мг чотири рази на добу.

Конц&= #1077;нтрації в плазмі крові. Не відзначаєтn= 0;ся клінічно значущих відмінностk= 7;й у ступені всмоктуванl= 5;я активної речовини після застосуванl= 5;я різних ліка = 88;ських форм препарату для прийому внутрішньо. Після одноразовоk= 5;о прийому внутрішньо таблетки препарату, щ= 086; містить 400 мг карбамазепo= 0;ну, середнє значення С_{max незміненої
активної
речовини
досягає бли
=
79;ько
4,5 мкг/мл.}

Спостеріга&= #1102;ться суттєві міжіндивідm= 1;альні відмінностo= 0; значень рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й у терапевтичl= 5;ому діапазоні: у більшості пацієнтів ц= 10; значення коливаютьсn= 3; від 4 до 12 мкг/м = 83; (17–50 мкмоль/л). Концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; (фармаколог= 10;чно активного метаболіту) становлять майже 30 % порів= ;няно з концентрацo= 0;ями карбамазепo= 0;ну.

Рівноважна концентрацo= 0;я препарату у плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; протягом 1–2 тижнів, що залежить ві = 76; індивідуалn= 0;них особливостk= 7;й метаболізмm= 1; (аутоіндукц= 10;я ферментних систем печінки карбамазепo= 0;ном, гетероіндуl= 2;ція іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; застосовуюm= 0;ь одночасно), а також від стану паціє = 85;та, дози препарату і тривалості лікування.

Розп&= #1086;діл. Зв’я&= #1079;ування карбамазепo= 0;ну з білками пл= 072;зми крові становить 70–80= %. Концентрацo= 0;я незміненогl= 6; карбамазепo= 0;ну у спинномозкl= 6;вій рідині і слині пропорційнk= 2; частці незв’язаноo= 1; з білками активної речовини (20–30 %). Концентрацo= 0;я карбамазепo= 0;ну у грудному молоці становить 25–60= % його рівня у плазмі кров= 10;. Карбамазепo= 0;н проникає крізь плацентарнl= 0;й бар’єр. За умови повно= 11; абсорбції карбамазепo= 0;ну уявний об’є = 84; розподілу становить в= 10;д 0,8 до 1,9 л/кг.

Мета&= #1073;олізм. Карб&= #1072;мазепін метаболізуn= 8;ться у печінці пе= 088;еважно епоксидним шляхом, унаслідок ч = 86;го утворюютьсn= 3; основні метаболіти R= 11; 10,11-трансдіоло= ;ва похідна та ї= 111; кон’югат з глюкуроновl= 6;ю кислотою. На першому етапі відбу = 74;ається окислення д = 86; карбамазепo= 0;н-10,11-епоксиду, переважно через ізофермент цитохрому P450 3A4. Вважається, що людська мікросомалn= 0;на епоксид-гід = 88;олаза відповідає за утворенн= 03; фармакологo= 0;чно активного карбамазепo= 0;ну-10,11 епоксиду, який майже повністю трансформуn= 8;ться в похідну 10,11-трансдіол та її глюкуронідl= 0;. Унаслідок цих метаболічнl= 0;х реакцій утворюєтьсn= 3; також і «малий» мет = 72;боліт – 9-гідрокси-ме&#= 1090;ил-10-карбамо= 111;лакридан. Після одноразовоk= 5;о пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну приблизно 30 % активної речовини визначаєтьl= 9;я у сечі у вигляді кінцевих продуктів епоксидногl= 6; метаболізмm= 1;. Інші важлив= 10; шляхи біотрансфоl= 8;мації карбамазепo= 0;ну призводять до утворенн= 03; різних моногідрокl= 9;илатних похідних, а т&#= 1072;кож N-глюкуронід= 091; карбамазепo= 0;ну, що утворюєт= 00;ся з участю уридилдифоl= 9;фат-глюку= 088;онозилтран&= #1089;ферази (UGT2В7).

Карбамазеп&= #1110;н індукує власний метаболізм.

Виве&= #1076;ення. Післ&= #1103; одноразовоk= 5;о прийому препарату в = 85;утрішньо період напіввиведk= 7;ння незміненогl= 6; карбамазепo= 0;ну становить у середньому 36 годин, а після повторного прийому пре = 87;арату – у середньому 16–24 години (внаслідок а= 091;тоіндукції монооксигеl= 5;азної системи печ= 10;нки) залежно від тривалості лікування. У пацієнтів, які одночасно приймають інші препар = 72;ти, що індукуют= 00; ту ж саму ферментну систему печінки (наприклад фенітоїн, фе= 085;обарбітал), період напіввиведk= 7;ння карбамазепo= 0;ну становить у середньому 9–10 годин.

Сере&= #1076;ній період напіввиведk= 7;ння метаболіту 10,11-епоксиду з плазми кров= 10; становить п = 88;иблизно 6 годин після разового пероральноk= 5;о прийому епоксиду.=

Післ&= #1103; разового пероральноk= 5;о прийому кар = 73;амазепіну у дозі 400 мг 72 % прийнятої дози виводи = 90;ься із сечею, а 28 % – з калом. Майже 2 % прийнятої дози виводиться із сечею у вигляді нез = 84;іненого препарату і приблизно 1 % – у вигляді фармакологo= 0;чно активного метаболіту 10,1= 1-епоксиду та приблизн = 86; 30% у вигляді карбамазепo= 0;н-10,11-трансдіо= 083;у та інших неактивних метаболітіk= 4;.

Особ&= #1083;ивості фармакокінk= 7;тики в окремих гр= 091;пах пацієнтів.=

Паці&= #1108;нти літнього віку. Нема&= #1108; даних, які свідчили б про те, що фармакокінk= 7;тика карбамазепo= 0;ну змінюється = 91; пацієнтів літнього віку (порівняно з дорослими молодого віку).=

Паці&= #1108;нти з порушеною функцією нирок або пе= 095;інки. Даних про фармакокінk= 7;тику карбамазепo= 0;ну у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; функції нирок або печінки немає.

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня. <= /p>

· Епіл&= #1077;псія:

- складні або прості парціальні судомні нап = 72;ди (із втратою або без втрати свідомості) = 110;з вторинною генералізаm= 4;ією або без неї;

- генералізо&= #1074;ані тоніко-клон= 10;чні судомні нап = 72;ди;

- змішані форми судомних нападів.=

- Мезакар^®l= 4;ожна застосовувk= 2;ти як і у вигляді монотерапіo= 1;, так і в складі комбінованl= 6;ї терапії.

- Карбамазеп&= #1110;н зазвичай не ефективний при абсанса = 93; (легка форма епілептичнl= 6;го нападу) та міоклонічнl= 0;х нападах (див. розділ "Осоk= 3;ливості застосуванl= 5;я.").

&n= bsp;

· Гост&= #1088;і маніакальнo= 0; стани; підтримуючk= 2; терапія при біполярних афективних розладах з метою профілактиl= 2;и загострень або для осла= 073;лення клінічних проявів загостреннn= 3;.

· Синд&= #1088;ом алкогольноo= 1; абстиненціo= 1;.

· Ідіо&= #1087;атична невралгія трійчастогl= 6; нерва і невралгія трійчастогl= 6; нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова).

· Ідіо&= #1087;атична невралгія язикоглоткl= 6;вого нерва.

Протип&#= 1086;казання.

Мезакар^® протипоказk= 2;ний:

· при встановленo= 0;й гіперчутлиk= 4;ості до карбамаз = 77;піну та окскарбазеl= 7;іну або до подіб= 085;их у хімічному відношенні лікарських = 87;репаратів (таких як трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти), або до будь-якого іншого компонента препарату;=

· при атріовентрl= 0;кулярній блокаді;=

· &n= bsp; пацієнтам з пригніченнn= 3;м кісткового мозку в анамнезі;=

· &n= bsp; пацієнтам з печінковою порфірією (наприклад гострою інтермітуюm= 5;ою порфірією, змішаною порфірією, пізньою порфірією шкіри) в анамнезі;=

· &n= bsp; у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (MAO).

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= <= o:p>

Цито&= #1093;ром Р450 3А4 (CYP3A4) є основним ферментом, щ= 086; каталізує утворення активного метаболіту = 82;арбамазепі&#= 1085;у-10,11-епоксиду. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; CYP3A4 або інгібіторіk= 4; епоксид-гід = 88;олази з карбамазепo= 0;ном може спричи = 85;яти підвищення концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у плазмі крові, що, у свою чергу, може призводити до розвитку побічних реакцій. Отже, слід скоригуватl= 0; дозу лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® та забезпечитl= 0; контроль його рівнів = 091; плазмі кров= 10;. Одночасне застосуванl= 5;я індукторів CYP3= A4 може посилювати метаболізм карбамазепo= 0;ну, що призводи = 90;ь до потенційноk= 5;о зниження концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у сироватці крові та зме= 085;шення терапевтичl= 5;ого ефекту. Подібним чи = 85;ом припинення прийому індуктора CYP3A4 може знижув = 72;ти швидкість метаболізмm= 1; карбамазепo= 0;ну, що призводить до підвищення рівня карба = 84;азепіну у плазмі крові. Отже, може бути необхідним коригуваннn= 3; дози лікарськогl= 6; засобу Мезакар^®.

Карб&= #1072;мазепін є потужним індуктором CYP3= A4 та інших ферментних систем фази = 030; та фази ІІ у п&= #1077;чінці, тому може знижувати концентрацo= 0;ї інших препаратів = 91; плазмі кров= 10;, які переваж = 85;о метаболізуn= 2;ться CYP3A4 шляхом індукції їх = 85;ього метаболізмm= 1;.

Людс&= #1100;ка мікросомалn= 0;на епоксид-гід = 88;олаза являє собою фермент, відповідалn= 0;ний за утворенн= 03; 10,11-трансдіолп= ;охідних карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091;. Одночасне призначеннn= 3; інгібіторіk= 4; людської мікросомалn= 0;ної епоксид-гід = 88;олази (наприклад вальпроєвоo= 1; кислоти) мож= 077; призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі кро= 074;і.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами прямої дії (ривароксаб = 72;ном, дабігатранl= 6;м, апіксабаноl= 4;, едоксабаноl= 4;) може призвести д = 86; зниження концентрацo= 0;ї пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів прямої дії в плазмі кров= 10; і, таким чино&#= 1084;, до підвищення ризику тромбозу. Отже, якщо сумісне застосуванl= 5;я є необхідни = 84;, пацієнти мають знаходитисn= 0; під ретельним к = 86;нтролем щодо появи симптомів тромбозу.=

Лікарські засоби, які можуть підвищуватl= 0; рівень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Оскі&= #1083;ьки підвищення рівня карбамазепo= 0;ну у плазмі крові може призводити до появи неб= 072;жаних реакцій (таких як запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксія, диплопія), то дозування лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відповідно коригувати та/або контр= 086;лювати його рівні у плазмі кров= 10; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з нижчезазнаm= 5;еними препаратамl= 0;.

Анал&= #1075;етики, протизапалn= 0;ні лікарські засоби: декстропроl= 7;оксифен, ібупрофен.=

Андр&= #1086;гени: даназол.<= /span>

Анти&= #1073;іотики: макролідні антибіотикl= 0; (наприклад еритроміциl= 5;, тролеандомo= 0;цин, йозаміцин, кларитроміm= 4;ин, ципрофлоксk= 2;цин).

Анти&= #1076;епресанти: дезипрамін= ;, флуоксетин, флувоксаміl= 5;, нефазодон, пароксетин, тразодон, вілоксазин.

Прот&= #1080;епілептичн= ;і лікарські засоби: стирипентоl= 3;, вігабатрин.

Прот&= #1080;грибкові лікарські засоби: азоли (наприклад ітраконазоl= 3;, кетоконазоl= 3;, флуконазол, вориконазоl= 3;). Пацієнтам, які отримую = 90;ь лікування вориконазоl= 3;ом або ітракон = 72;золом, можуть бути рекомендовk= 2;ні альтернатиk= 4;ні протиепілеl= 7;тичні засоби.

Анти&= #1075;істамінні лікарські засоби: лоратадин, терфенадин.

Анти&= #1087;сихотичні лікарські засоби: оланзапін, локсапін, кветіапін.=

Прот&= #1080;туберкульо= ;зні лікарські засоби: ізоніазид.=

Прот&= #1080;вірусні лікарські засоби: інгібітори протеази дл= 03; ВІЛ (наприклад р= 080;тонавір).

Інгі&= #1073;ітори карбоангідl= 8;ази: ацетазоламo= 0;д.

Серц&= #1077;во-судинні лікарські засоби: дилтіазем, верапаміл.=

Ліка&= #1088;ські засоби для лікування захворюванn= 0; ШКТ: циметидин, омепразол.=

Міор&= #1077;лаксанти: оксибутиніl= 5;, дантролен.=

Анти&= #1072;грегантні лікарські засоби: тиклопідин= ;.

Інші речовини<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk120022717'>: грейпфрутоk= 4;ий сік, нікотинаміk= 6; (у дорослих, тільки у великих дозах).

Лікарські засоби, які можуть підвищуватl= 0; рівень активного метаболіту карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі крові.

Оскі&= #1083;ьки підвищений рівень активного м = 77;таболіту карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі крові може спричинити розвиток побічних реакцій (наприклад запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксію, диплопію), дозування лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відповідно коригувати та/або контр= 086;лювати рівень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові, якщо Мезакар^®п&#= 1088;иймати одночасно з такими лікарськимl= 0; засобами, як локсапін, кветіапін, примідон, пр= 086;габід, вальпроєва кислота, валноктаміk= 6; та валпромі = 76;, б&= #1088;иварацетам= ;.

Лікарські засоби, які можуть знижувати р= 10;вень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Може бути необхідною корекція дози лікарс= 00;кого засобу Мезакар^® при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з нижчезазн = 72;ченими препаратамl= 0;.

Прот&= #1080;епілептичн= ;і лікарські засоби: фелбамат, метсуксиміk= 6;, окскарбазеl= 7;ін, фенобарбітk= 2;л, фенсуксиміk= 6;, фенітоїн (що= 073; уникнути інтоксикацo= 0;ї фенітоїном та субтерап = 77;втичних концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну, рекомендовk= 2;но скорегуватl= 0; концентрацo= 0;ю фенітоїну у плазмі кров= 10; до 13 мкг/мл перед почат = 82;ом лікування карбамазепo= 0;ном) та фосфеніт = 86;їн, примідон та клоназепам (хоча дані щодо нього суперечливo= 0;).

Прот&= #1080;пухлинні лікарські засоби: цисплатин або доксорубіцl= 0;н.

Прот&= #1080;туберкульо= ;зні лікарські засоби: рифампіцин= ;.

Брон&= #1093;одилататор= ;и або протиастмаm= 0;ичні лікарські засоби: теофілін, амінофілін.

Дерм&= #1072;тологічні лікарські засоби: ізотретиноo= 1;н.

Взає&= #1084;одія з іншими речовинами: препарати лікарських трав, що містять зві = 88;обій (Hypericum perforatum).

Мефл&= #1086;хін може проявляти антагоністl= 0;чні властивостo= 0; щодо протиепілеl= 7;тичного ефекту карбамазепo= 0;ну. Тому дозу лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відкоригувk= 2;ти.

Ізот&= #1088;етиноїн, як повідомляєm= 0;ься, змінює біод = 86;ступність та/або кліренс карбамазепo= 0;ну і карбамазепo= 0;ну-10, 11-епоксиду; необхідно к = 86;нтролювати концентрацo= 0;ю карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Вплив лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® на рівень у плазмі кров= 10; одночасно призначениm= 3; препараті<= /span>в.

Карб&= #1072;мазепін може знижувати рівень деяк = 80;х лікарських засобів у плазмі кров= 10; та зменшува = 90;и або нівелювати їх ефекти. Може виникн = 91;ти необхіднісm= 0;ь корекції дозування нижченаведk= 7;них лікарських засобів від = 87;овідно до клінічни = 93; вимог.

Анал&= #1075;етики, протизапалn= 0;ні лікарські засоби: бупренорфіl= 5;, метадон, парацетамоl= 3; (тривале застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну з парацетам = 86;лом (ацетаміноф = 77;ном) може бути зв’язано з розвитком гепатотоксl= 0;чності), феназон (ант= 080;пірин), трамадол.=

Анти&= #1073;іотики: доксицикліl= 5;, рифабутин.=

Анти&= #1082;оагулянти: пероральні антикоагулn= 3;нти (наприклад в= 072;рфарин, фенпрокумоl= 5;, дикумарол, аценокумарl= 6;л, ривароксабk= 2;н, дабігатран, апіксабан, е= 076;оксабан).

Анти&= #1076;епресанти: бупропіон (карбамазеп= 10;н може знижувати р= 10;вень бупропіону = 74; плазмі кров= 10; та підвищув = 72;ти рівень його метаболіту гідроксибуl= 7;ропіону, тим самим зменшуючи клінічну еф = 77;ктивність та безпеку бупропіону), циталопрам, міансерин, нефазодон, сертралін, тразодон, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти (наприклад іміпрамін, амітриптилo= 0;н, нортриптилo= 0;н, кломіпраміl= 5;). Протипоказk= 2;но призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (MAO). Застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; MAO слід припин= ити мінімум за 2 тижні до введення лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® (а якщо дозволяє клінічна ситуація – навіть раніше).

Прот&= #1080;блювотні лікарські засоби: аперпітант= ;.

Прот&= #1080;епілептичн= ;і лікарські засоби: клобазам, клоназепам, етосукциміk= 6;, фелбамат, ламотриджиl= 5;, еслікарбазk= 7;пін, окскарбазеl= 7;ін, примідон, тіагабін, топірамат, вальпроєва кислота, зонісамід. Повідомлялl= 6;сь як про підвищення рівня фенітоїну у плазмі кров= 10; внаслідок дії карбамазепo= 0;ну, так і про його зниження та про поодинокі випадки збі = 83;ьшення рівня мефенітоїнm= 1; у плазмі кро= 074;і. Щоб уникнут = 80; інтоксикацo= 0;ї фенітоїном та виникнення субтерапевm= 0;ичних концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну рекомендовk= 2;на плазмова концентрацo= 0;я фенітоїну н = 77; повинна перевищуваm= 0;и 13 мкг/мл до початку терапії карбамазепo= 0;ном. Є окремі повідомленl= 5;я про підвищення концентрацo= 0;ї мефенітоїнm= 1; в плазмі крові на фон= 110; прийому кар = 73;амазепіну, що у рідкісних випадках спричиняє сплутаністn= 0; свідомості та навіть ко= 084;у.

Прот&= #1080;грибкові лікарські засоби: ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3;, кетоназол. Пацієнтам, які отримують лікування вориконазоl= 3;ом або інтраконазl= 6;лом, можуть бути рекомендовk= 2;ні альтернатиk= 4;ні протиепілеl= 7;тичні засоби.

Анти&= #1075;ельмінтні лікарські засоби: празиквантk= 7;л, альбендазоl= 3;.

Прот&= #1080;пухлинні лікарські засоби: іматиніб, циклофосфаl= 4;ід, лапатиніб, темсиролімm= 1;с.

Нейр&= #1086;лептичні лікарські засоби: клозапін, галоперидоl= 3; та бромперидоl= 3;, оланзапін, кветіапін, рисперидон, зипразидон, = 072;рипіпразол, паліперидоl= 5;.

Прот&= #1080;вірусні лікарські засоби: інгібітори протеази дл= 03; лікування ВІЛ (наприкл= 072;д індинавір, ритонавір, саквінавір).

Анкс&= #1110;олітики: алпразолам= ;, мідазолам.=

Брон&= #1093;одилататор= ;и або протиастмаm= 0;ичні препарати<= /span>: теофілін.<= /span>

CYP3A4):

К&= #1072;рбамазепін є сильним індуктором CYP3= A4. Карбамазеп&= #1110;н може підвищуватl= 0; метаболізм деяких гор= 084;ональних l= 2;онтрацепти= 074;ів (через індукцію CYP3A4), &= #1090;аких як пероральні та підшкірн= 10; імплантоваl= 5;і контрацептl= 0;ви, що призводить до значно нижчих концентрацo= 0;й гормонів у плазмі крові. Це може спричинити контрацептl= 0;вну невдачу або проривну кровотечу. Слід розглянути альтернатиk= 4;и пероральниl= 4; та підшкірним імплантоваl= 5;им контрац= ептивам, на які суттєво впливає інд = 91;кція CYP3A4; або розглянути альтернатиk= 4;и лікарськогl= 6; засобу карб = 72;мазепін [див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосуваl= 5;ня у специфічниm= 3; групах насе = 83;ення»].

Серц&= #1077;во-судинні лікарські засоби: блокатори кальцієвих каналів (група дигід= 088;опіридину), наприклад фелодипін, ісрадипін, дигоксин, хінідин, пропранолоl= 3;, симвастатиl= 5;, аторвастатl= 0;н, ловастатин, церивастатl= 0;н, івабрадин.=

Корт&= #1080;костероїди= ;, зокрема преднізолоl= 5;, дексаметазl= 6;н.

Засо&= #1073;и, які застосовуюm= 0;ь для лікування е = 88;ектильної дисфункції: тадалафіл.=

Імун&= #1086;депресанти= ;: циклоспориl= 5;, еверолімус, такролімус, сиролімус.=

Тире&= #1086;їдні лікарскі засоби: левотироксl= 0;н. Передбачаєm= 0;ься, що карбамаз = 77;пін сприяє виведенню гормонів щитовидної залози та підвищенню потреби в ни= 093; у пацієнтів = 079; гіпотиреозl= 6;м. Тому слід перевіряти функцію щитовидної залози у пацієнтів, які отримують замісну терапію, як на початку, так і в кінці лікування лікарським засобом Мезакар^®.

При необхідносm= 0;і дозу гормонів щитовидної залози слід скоригуватl= 0;. Функція щитовидної залози може змінюватисn= 0;, зокрема, у ра&#= 1079;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та інших протисудомl= 5;их лікарських = 79;асобів (наприклад фенобарбітk= 2;лу).

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk120022717'>: препарати, що містять естрогени та/або проге= 089;терони (слід розглянути альтернатиk= 4;ні методи контрацепцo= 0;ї); бупренофін, гестринон, тиболон, тореміфен, міансерин, сертралін.=

Комбінації лікарських засобів, які вимагають окремого розгляду.=

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та леветирацеm= 0;аму може призвести д = 86; посилення токсичностo= 0; карбамазепo= 0;ну.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та ізоніазиду може призвести д = 86; посилення г = 77;патотоксич&#= 1085;ості ізоніазиду.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну і препараті = 74; літію або метоклопраl= 4;іду, а також карбамазепo= 0;ну і нейролептиl= 2;ів (галоперидо = 83;, тіоридазин) може призвести д = 86; посилення побічних неврологічl= 5;их ефектів (у ви&#= 1087;адку останньої комбінації R= 11; навіть за ум= 086;ви терапевтичl= 5;их рівнів у плазмі крові). Тому необхідно уважно стежити за клінічними симптомами. Не менше ніж 8 тижнів має м= 080;нути після закінчення попередньоk= 5;о лікування нейролептиl= 2;ами. Також слід уникати одн = 86;часного лікування. Пацієнтів слід контро = 83;ювати щодо виникн = 77;ння таких нейротоксиm= 5;них симптомів: н= 077;стійка хода, атаксія, горизонталn= 0;ний ністагм, посилені пропріоцепm= 0;ивні м'язові рефл= 077;кси, м'язові судоми (фасцикуляц= 10;ї).

Згід&= #1085;о з опубліковаl= 5;ими даними, додавання карбамазепo= 0;ну до поточної терапії ней = 88;олептичним&#= 1080; засобами може збільшуватl= 0; ризик злоякісногl= 6; нейролептиm= 5;ного синдрому аб = 86; синдрому Стівенса–Дk= 8;онсона.

Комб&= #1110;нована терапія лікарським засобом Мез = 72;кар^® та деякими діуретикамl= 0; (гідрохлоро = 90;іазид, фуросемід) може призвести д = 86; виникнення = 89;имптоматич&#= 1085;ої гіпонатрієl= 4;ії.

Карб&= #1072;мазепін може антагонізуk= 4;ати ефекти недеполяриk= 9;уючих м’язових релаксантіk= 4; (наприклад панкуронію). Може виникнути н = 77;обхідність підвищення доз цих лікарських засобів, а пацієнти потребують ретельного моніторингm= 1; через можливість швидшого, ні= 078; очікується, завершення нейром’язоk= 4;ої блокади.=

Карб&= #1072;мазепін, як і інші психотропнo= 0; лікарські засоби, може знижувати переносиміl= 9;ть алкоголю, тому пацієнтам рекомендовk= 2;но утримуватиl= 9;я від вживанн= 03; алкоголю.=

Протипоказ&= #1072;на взаємодія.=

Оскі&= #1083;ьки карбамазепo= 0;н структурно близький до трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів, лікарський засіб Мезакар^® протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти одночасно з інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (МАО); перед початком його застосуванl= 5;я необхідно п = 88;ипинити прийом інгібітору МАО (щонайме= 085;ше за два тижні або раніше, якщо це дозволяють клінічні обставини).

Вплив на серологічнo= 0; дослідженнn= 3;.

Карб&= #1072;мазепін може дати хибно-позит = 80;вний результат ВЕРХ-аналіз = 91; (високоефек = 90;ивна рідинна хроматограm= 2;ія) для визначення концентрацo= 0;ї перфеназинm= 1;.

Карбамазеп&= #1110;н та 10,11-епоксид можуть дати хибно-позит = 80;вний результат імунологічl= 5;ого аналізу за методикою поляризоваl= 5;ої флуоресценm= 4;ії для визначення концентрацo= 0;ї трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів.

<= o:p>

Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я.

Зага&= #1083;ьні.

Мезакар® слід приймати лише під медичним на = 75;лядом, тільки післ= 03; оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к та за умови ретельного = 84;оніторингу пацієнтів і = 79; серцевими, печінковимl= 0; або нирковими порушеннямl= 0;, побічними гематологіm= 5;ними реакціями н = 72; інші препар = 72;ти в анамнезі, порушенням метаболізмm= 1; натрію та пацієнтів з перерванимl= 0; курсами терапії препаратом Мезакар®.

Рекомендує&= #1090;ься проведення загального = 72;налізу сечі та визначення рівня азоту сечовини в крові на початку і з певною періодичніl= 9;тю під час терапії.

Мезакар® проявляє легку антихолінеl= 8;гічну активність, тому пацієнтів з підвищеним = 74;нутрішньоо&#= 1095;ним тиском слід попередити = 90;а проконсульm= 0;увати щодо можливих факторів ризику.

Слід пам’ятати про можливу активацію прихованих психозів, а щодо пацієнтів літнього віку – про можливу активацію сплутаностo= 0; свідомості та тривожне збудження.=

Преп&= #1072;рат зазвичай неефективнl= 0;й при абсанса = 93; (малих епілептичнl= 0;х нападах) та міоклонічнl= 0;х нападах. Окремі випадки свідчать пр = 86; те, що посилення нападів можливе у пацієнтів з атиповими абсансами.=

Гематологі&= #1095;ні ефекти.

Із застосуванl= 5;ям препарату пов’язують = 88;озвиток агранулоциm= 0;озу та апластичноo= 1; анемії; одна= 082; через надзвичайнl= 6; низьку част = 86;ту випадків розвитку ци = 93; станів важк = 86; оцінити значущий ризик при прийманні препарату Мезакар®. Загальний ризик для хворих, які не отримували терапії, становить 4,7 особи/1000000 на рік для розвитку агранулоциm= 0;озу і 2 особи/1000000 на рік – для розвитку апластичноo= 1; анемії.

Паці&= #1108;нтів потрібно поінформувk= 2;ти про ранні ознаки токсичностo= 0; та симптоми можливих гематологіm= 5;них порушень, а також про си= 084;птоми дерматологo= 0;чних та печінкових = 88;еакцій. Пацієнта слід попередити, що у разі поя&#= 1074;и таких реакцій, як жар, ангіна, <= /span>пахова інфекція, шкірні висипання, виразки у ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові кро = 74;овиливи або геморагічнk= 2; пурпура, слі= 076; негайно звернутися до лікаря.

Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитіk= 4; значно знижується під час терапії, ста= 085; пацієнта підлягає ретельному моніторингm= 1;, потрібно здійснюватl= 0; постійний загальний аналіз кров= 10; пацієнта. Лікування препаратом Мезакар® необхідно припинити, я= 082;що у пацієнта розвиваєтьl= 9;я лейкопенія, яка є серйозною, прогресуючl= 6;ю або супроводжуn= 8;ться клінічними проявами, наприклад г = 72;рячкою або болем у горлі. Застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід припинити при появі оз= 085;ак пригніченнn= 3; функції кісткового мозку.

Пері&= #1086;дично або часто відзначаєтn= 0;ся тимчасове або стійке зниження кількості тромбоцитіk= 4; або білих клітин кров= 10; у зв’язку з п&#= 1088;ийомом препарату Мезакар®. Однак для бі= 083;ьшості цих випадкі = 74; підтверджеl= 5;а їх тимчасов= 10;сть і вони не свідчать пр = 86; розвиток ап = 83;астичної анемії або агранулоциm= 0;озу. До початку терапії та періодично під час її пр&#= 1086;ведення слід робити аналіз кров= 10;, включаючи визначення кількості тромбоцитіk= 4; (а також, можливо, кількості ретикулоциm= 0;ів і рівня гемоглобінm= 1; та визначат = 80; рівень залі = 79;а в сироватці крові).

Серйозні дерматологo= 0;чні реакції. Серйозні дерматологo= 0;чні реакції, які включають токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (ТЕН), або синдром Лайєлла, та синдром Сті = 74;енса–Джонс&#= 1086;на (ССД), при застосуванl= 5;і препарату Мезакар® виникають дуже рідко. Пацієнти з серйозними дерматологo= 0;чними реакціями можуть потребуватl= 0; госпіталізk= 2;ції, оскільки ці стани можут= 00; загрожуватl= 0; життю та мат= 080; летальний характер. Більшість в = 80;падків розвитку ССД/ТЕН відзначаютn= 0;ся протягом перших кількох місяців лікування препаратом Мезакар®. За оцінками, ці дерматологo= 0;чні реакції виникають у 1&#= 8211;6 з 10000 нових пацієнтів у країнах з населенням переважно європеоїднl= 6;ї раси. Однак у пацієнтів деяких краї = 85; Азії ризик може підвищ = 91;ватись приблизно у 10 разів. При розвитку си = 84;птомів, що свідчать про серйозн= 10; дерматологo= 0;чні реакції (наприклад ССД, синдром &#= 1051;айєлла/ТЕН), прийом препарату Мезакар® слі= ;д негайно припинити т = 72; призначити альтернатиk= 4;ну терапію.=

Фармакоген&= #1086;міка.

З’яв&= #1083;яється все більше свідчень пр = 86; вплив різни = 93; алелів HLA на схильність пацієнта до виникнення побічних реакцій, пов’язаних = 79; імунною системою.=

Зв’я&= #1079;ок із (HLA)-В*1502

Ретроспект&= #1080;вні дослідженнn= 3; у пацієнтів-= 082;итайців етнічної групи Хан продемонстl= 8;ували виражену кореляцію між шкірним = 80; реакціями ССД/ТЕН, пов’язанимl= 0; з карбамазе = 87;іном, та наявніст= 02; у цих пацієнтів людського лейкоцитарl= 5;ого антигену (HLA), алелі (HLA)-В*1502. Поm= 6;иреність цього алеля HLA-B*1502 варіюєтьсn= 3; від 2 до 12% у пацієнтів-к = 80;тайців етнічної гр = 91;пи Хан та становить приблизно 8% у пацієнтів з Тайланду. Більша частота повідомленn= 0; про розвито = 82; ССД (швидше рідко, ніж дуже рідко) характерна для деяких країн Азії (наприклад Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де у населення превалює алель (HLA)-В*1502. Кількість носіїв цьог = 86; алеля серед населення Азії становить понад 15% на Філіппінах та у деяких популяціях Малайзії. Поширеністn= 0; до 2% та 6% відповідно була зареєстровk= 2;на у Кореї та Індії. Поширення алеля (HLA)-В*1502 є незначним у європейськl= 0;х, африканськl= 0;х народів, корінного населення Америки та латиноамерl= 0;канського населення (< 1%).<= o:p>

Поширеніст&= #1100; алеля, зазначена у цьому докум = 77;нті, являє собою відсоток хромосом у визначених популяціях, які мають відповідниl= 1; алель. Таким чином, відсоток пацієнтів, я= 082;і мають копію алеля принаймні з однією з дво= 093; його хромосом (тобто «частота носійства»), майже вдвіч= 10; перевищує поширеністn= 0; алеля. Тому відсоток пацієнтів, які можуть п= 110;ддаватись ризику, майж= 077; вдвічі перевищує п = 86;ширеність алеля.

У тих пацієнтів, які розглядаютn= 0;ся як такі, що генетично належать до груп ризику, перед початком лікування препаратом Мезакар® слід проводити тестування на присутністn= 0; алеля (HLA)-В*1502. Якщо аналіз пацієнта на присутністn= 0; алеля (HLA)-В*1502 дає позитивний результат, т= 086; лікування препаратом Мезакар® розпочинатl= 0; не слід, окрім випадків, коли відсутні ін = 96;і варіанти терапевтичl= 5;ого лікування. При оцінці ризику слід пам’ятати, щ= 086; алель HLA-B*1502 також є фактором ризику для інших проти = 77;пілептични&#= 1093; препаратів. Пацієнти, які пройшли обстеження та отримали негативний результат щодо (HLA)-B*1502, мают= 00; низький ризик розвитку СС = 44;, хоча дуже рідко такі реакції можливі.=

Встановлен&= #1086;, що виявленн= 03; пацієнтів з наявністю алелю HLA-B*1502 та відмова від застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну у таких пацієнтів етнічної групи Хан знижує частоту випадків ССД/ТЕН, обумовлениm= 3; карбамазепo= 0;ном.

На сьогодні через відсутністn= 0; даних точно невідомо, чи у всіх осіб південно-сх= 10;дного азійського походження існують ризики.

Алель (HLA)-В*1502 може бути фактором ризику розв = 80;тку ССД/ТЕН у пацієнтів-к = 80;тайців, які отримую = 90;ь інші протиепілеl= 7;тичні засоби, що можуть бути пов’язані і = 79; виникненняl= 4; ССД/ТЕН. Таки&#= 1084; чином, слід уникати застосуванl= 5;я інших препаратів, що можуть бути пов’язані і = 79; виникненняl= 4; ССД/ТЕН, пацієнтам, які мають ал= 077;ль (HLA)-В*1502, якщо можна застосовувk= 2;ти іншу, альтер= 085;ативну терапію. Зазвичай не рекомендуєm= 0;ься проводити генетичний скринінг па = 94;ієнтів тих національнl= 6;стей, у представн = 80;ків яких низьки = 81; коефіцієнт алеля (HLA)-В*1502. Зазвичай не рекомендуєm= 0;ься проводити скринінг хворих, які вже отримують Мезакар®, оскільки ризик виникнення ССД/ТЕН знач= 085;о обмежений першими кількома місяцями те = 88;апії, незалежно від присутностo= 0; у генах паці= 108;нта алеля (HLA)-В*1502.

Результати генетичногl= 6; скринінгу н = 77; повинні заміняти відповідниl= 1; клінічний нагляд, оскільки у багатьох носіїв HLA-B*1502 не виникає ССД/ТЕН, в той час як у інших пацієнтів б = 77;з генетичних факторів ризику ССД/ТЕН може &#= 1088;озвиватись з інших причин. Ситуація є подібною дл= 03; носіїв алел= 03; HLA-A*3101, які отримують л= 10;кування препаратом Мезакар®. У цих пацієнт= 10;в не обов’язковl= 6; виникає ССД/ТЕН, DRESS, AGEP аб = 86; макулопапуl= 3;ьозний висип. Однак у пацієнтів без алеля HLA-A*3101 серйозні побічні реакції з бо= 082;у шкіри можут= 00; виникати з інших причи = 85;. Дотепер час = 91; не проводил = 86;сь досліджень щодо того, наскільки і = 85;ші чинники (так= 110; як дози, дотримання режиму, супутні препарати т = 72; супутні захворюванl= 5;я) сприяють розвитку вказаних серйозних дерматологo= 0;чних реакцій.=

У пацієнтів європеоїднl= 6;ї раси зв’язо = 82; між алелем (HLA)-B*15= 02 та виникненняl= 4; ССД відсутній.

Зв’я&= #1079;ок із HLA-А*3101

Лейк&= #1086;цитарний антиген людини може бути фактор = 86;м ризику розвитку шкірних побічних реакцій, таких як ССД, ТЕН, медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS), гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (AGEP), макулопапуl= 3;ьозний висип. Якщо аналіз вияв = 83;яє наявність алеля HLA-А*3101, то від застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід утриматися.

Дані ретроспектl= 0;вного аналізу у пацієнтів японської національнl= 6;сті і жителів Пі= 074;нічної Європи продемонстl= 8;ували зв'язок між тяжкими ураженнями шкіри (синдром Сті= 074;енса–Джонс&= #1086;на, синдром Лайєлла, медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и проявами, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз і макулопапуl= 3;ьозний висип) у носіїв алел= 03; HLA-А*3101 гена людського лейкоцитарl= 5;ого антигену (HLA) тk= 2; застосуванl= 5;ям карбамазепo= 0;ну.

Поши&= #1088;еність цього алеля може відрізнятиl= 9;я у різних етнічних груп: близьк= 086; 2–5% у населенн= я Європи, близько 10% – у японців. Поширеністn= 0; алеля становить менше 5% у населення А = 74;стралії, Азії, Африки та Північно= 11; Америки. Для населення Західної Європи поширеністn= 0; алеля HLA-A*3101 оцінюється приблизно д = 86; 6,7% залежно від географічнl= 6;го регіону. Винятки скл = 72;дають від 5% до 12%. Поширеністn= 0; більше 15% встановленk= 2; у деяких етнічних груп Південної А = 84;ерики (Аргентина т= 072; Бразилія), корінних жи = 90;елів Північної Америки (пле= 084;ена Навахо й Сіокс, в Мексиці – Санора Сері), Південної Індії (Таміл Наду).

Поши&= #1088;еність алеля, зазначена у цьому докум = 77;нті, являє собою відсоток хромосом у визначених популяціях, які мають відповідниl= 1; алель. Таким чином, відсоток пацієнтів, я= 082;і мають копію алеля принаймні з однією з дво= 093; його хромосом (тобто «частота носійства»), майже вдвіч= 10; перевищує поширеністn= 0; алеля. Тому відсоток пацієнтів, які можуть п= 110;ддаватись ризику, майж= 077; вдвічі перевищує п = 86;ширеність алеля.

Пере&= #1076; початком лікування препаратом Мезакар® можливим носіям алел= 03; HLA-A*3101 (наприклад пацієнтам японської національнl= 6;сті, європеоїдаl= 4;, корінним жителям Америки, латиноамерl= 0;канцям, народам півдня Інді= 11; та арабам) рекомендуєm= 0;ься проводити відповідниl= 1; скринінг (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Застосовувk= 2;ти препарат носіям даного алел= 03; слід тільки тоді, коли користь від терапії перевищує можливий ризик. Скрин= 110;нг щодо алеля HLA-A*3101 загалом не вимагаєтьсn= 3; у пацієнтів, які вже отримували Мезакар® протягом тривалого періоду, оскільки СС = 44;/ТЕН, AGEP, DRESS та макулопапуl= 3;ьозний висип зазви = 95;ай спостерігаn= 2;ться лише протягом перших кіль = 82;ох місяців терапії.=

Обме&= #1078;ення генетичногl= 6; скринінгу<= /span>

Резу&= #1083;ьтати генетичногl= 6; скринінгу н = 77; повинні заміняти відповідниl= 1; клінічний нагляд та лікування пацієнтів. Роль у виникненні цих тяжких шкірних побічних реакцій від= 10;грають інші можлив= 10; фактори, так= 110; як дозуванн= 03; протиепілеl= 7;тичного засобу, дотр= 080;мання режиму терапії, супутня терапія. Впл= 080;в інших захворюванn= 0; та рівень моніторингm= 1; шкірних порушень не вивчалися.=

Інші дерматологo= 0;чні реакції.

Можл&= #1080;вий також розвиток скороминущl= 0;х та таких, що не загрожують здоров’ю, легких дерм = 72;тологічних реакцій, наприклад ізольованоo= 1; макулярної або макулопапуl= 3;ьозної екзантеми. Зазвичай вони минают= 00; через кільк = 72; днів або тижнів як пр= 080; постійному дозуванні, так і після зниження дози препарату. Оскільки ранні ознак = 80; більш серйозних д = 77;рматологіч&#= 1085;их реакцій мож = 77; бути дуже ск= 083;адно відрізнити від легких скороминучl= 0;х реакцій, пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом, що= 073; негайно припинити з = 72;стосування препарату у разі, якщо з його продовженнn= 3;м реакція пог= 10;ршиться.

Наяв&= #1085;ість у пацієнта алеля HLA-А* 3101 пов’язано з виникненняl= 4; менш серйозних небажаних р = 77;акцій з боку шкіри на карбамазепo= 0;н, таких як синдром гіперчутлиk= 4;ості до протисудомl= 5;их засобів або незначні висипання (макулопапу = 83;ьозні висипання). Однак не бул= 086; встановленl= 6;, що наявніст= 00; (HLA)-В*1502 може свідчити пр = 86; ризик виникнення вищезазначk= 7;них шкірних реакцій.

Гіперчутли&= #1074;ість. Меза&= #1082;ар® може спровокуваm= 0;и розвиток реакцій гіперчутлиk= 4;ості, включаючи медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и симптомами (DRESS), множинні реакції гіперчутлиk= 4;ості повільного типу з гарячкою, висипанням, васкулітом, лімфаденопk= 2;тією, псевдолімфl= 6;мою, артралгією, лейкопенієn= 2;, еозинофіліn= 8;ю, гепатосплеl= 5;омегалією, зміненими показникамl= 0; функції печінки та синдромом зникнення ж = 86;вчних проток (включаючи руйнування та зникненн= 03; внутрішньоk= 8;овчних проток), які можуть проявлятьсn= 3; у різних ком= 073;інаціях. Також можливий вплив на інш= 110; органи (легені, нирки, підшлунковm= 1; залозу, міок= 072;рд, товсту кишку).

Наяв&= #1085;ість у пацієнта алеля HLA-А* 3101 пов’язано з виникненняl= 4; менш серйозних небажаних р = 77;акцій на карбамазепo= 0;н з боку шкіри, таких як синдром гіперчутлиk= 4;ості до протисудомl= 5;их засобів або незначні висипання (макулопапу = 83;ьозні висипання).

Пацієнтів з реакціями гіперчутлиk= 4;ості на карбамазепo= 0;н потрібно проінформуk= 4;ати про те, що приблизно 25-30 % таких пацієнтів також можут= 00; мати реакці= 11; гіперчутлиk= 4;ості на окскарба = 79;епін.

При застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну та аро= ;матичних протиепілеl= 7;тичних препаратів (наприклад фенітоїну<= /span>, примідону т = 72; фенобарбітk= 2;лу) можливий розвиток перехресноo= 1; гіперчутлиk= 4;ості.

Загалом при появі симптомів, щ= 086; вказують на гіперчутлиk= 4;ість, застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід негайн = 86; припинити.=

Напа&= #1076;и. Оск= ;ільки карбамазепo= 0;н може викликати а = 73;о посилювати абсанси, Мезакар® слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з= 10; змішаними нападами, як= 110; включають абсанси (типові або нетипові). За таких обставин препарат може провокуватl= 0; напади. У разі провокуванl= 5;я нападів застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід негайн = 86; припинити.=

Підвищення частоти нападів можливе під = 095;ас переходу ві = 76; пероральниm= 3; форм препар = 72;ту до супозиторіo= 1;в.

Функ&= #1094;ія печінки. Упродовж терапії препаратом необхідно п = 88;оводити оцінку функції печінки на початковомm= 1; рівні та періодичні оцінки цієї функції протягом терапії, особливо у пацієнтів і = 79; захворюванl= 5;ями печінки в анамнезі та = 091; пацієнтів літнього віку. При загостреннo= 0; порушень функції печінки або = 091; разі активн = 86;ї фази захворюванl= 5;я печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.=

Функ&= #1094;ія нирок. Реко&= #1084;ендується проводити оцінку функції нирок та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом ку = 88;су терапії.=

Гіпо&= #1085;атріємія. Відо&= #1084;і випадки розвитку гіпонатрієl= 4;ії при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну. У пацієнтів = 079; уже існуючи = 84; порушенням функції нир = 86;к, яке пов’язано з= 10; зниженим рівнем натрію, або у пацієнтів з супутнім лікуванням лікарськимl= 0; засобами, як= 110; знижують рівень натр= 10;ю (такими як діуретики, лікарські засоби, які асоціюютьсn= 3; з неадекватнl= 6;ю секрецією антидіуретl= 0;чного гормону), перед лікув = 72;нням слід виміряти рівень натрію в крові. Далі слід вимірювати кожні 2 тижні, потім – з інтервалом = 74; один місяць протягом перших трьо = 93; місяців лікування або згідно з клінічною необхіднісm= 0;ю. Це стосується = 91; першу чергу пацієнтів літнього віку. Слід у даному випадку обмежувати кількість вживання води.

Гіпо&= #1090;иреоїдизм. Карб&= #1072;мазепін може знижувати концентрацo= 0;ю гормонів щитовидної залози, у зв’язку з ци= 084; необхідне збільшення дози замісної те = 88;апії гормонами щитовидної залози для п= 072;цієнтів з гіпотиреоїk= 6;измом. Отже, рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг функції щитовидної залози для визначення дози замісної гормональнl= 6;ї терапії.

Антихоліне&= #1088;гічні ефекти. Мезакар® проявляє помірну антихолінеl= 8;гічну активність. Таким чином, пацієнти з підвищеним внутрішньоl= 6;чним тиском та затримкою сечі повинн= 10; перебувати під пильним = 085;аглядом під час терапії.=

Психічні ефекти. Слід пам’ятати про імовірністn= 0; активізаціo= 1; латентного психозу, та у пацієнтів літнього віку – сплутаностo= 0; свідомості або збуджен = 86;сті.

Суїцидальн&= #1110; думки та поведінка. Було зареєстровk= 2;ні кілька свідчень пр = 86; суїцидальнo= 0; думки і поведінку у пацієнтів, я= 082;і отримували протиепілеl= 7;тичні препарати. Метааналіз даних, отриманих у ході плацеб = 86;-контрольов&= #1072;них досліджень протиепілеl= 7;тичних препаратів, також показав нев = 77;лике підвищення ризику появ = 80; суїцидальнl= 0;х думок і поведінки. Механізм виникнення такого ризику невідомий, а доступні дані не виключають підвищення ризику суїцидальнl= 0;х думок і поведінки при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну.

Тому пацієнтів необхідно перевірити на наявніст= 00; суїцидальнl= 0;х думок та поведінки і, якщо потрібно, призначити відповідне = 83;ікування. Пацієнтам (т= 072; особам, які доглядають за пацієнтами) слід рекомендувk= 2;ти звернутися до лікаря у разі появи ознак суїци = 76;альних думок та поведінки.=

Вагітність.= При вживанні карбамазепo= 0;ну під час вагі= 090;ності можуть виникнути вроджені вади розвит = 82;у. Для лікування епілепсії під час вагі= 090;ності карбамазепo= 0;н слід приймати лише у випадку, якщ= 086; потенційна користь виправдовуn= 8; потенційні ризики. При психіатричl= 5;их показаннях та невропатичl= 5;ому болю карбам = 72;зепін не слід застосовувk= 2;ти, для таких пацієнтів слід замінити лікування карбамазепo= 0;ном на альтернатиk= 4;ні методи ліку = 74;ання.

Вагі&= #1090;ним жінкам та жінкам що планують ва = 75;ітність слід належним чином проконсульm= 0;увати щодо потенційниl= 1; тератогеннl= 0;й ризик для ненародженl= 0;х дітей.

Жінк&= #1080; що планують вагітність повинні вик = 86;ристовуват&#= 1080; надійну контрацепцo= 0;ю під час лікування карбамазепo= 0;ном протягом 2 ти&#= 1078;нів після останньої дози.

Ж&= #1110;нки репродуктиk= 4;ного віку

К&= #1072;рбамазепін може завдат = 80; шкоди плоду при застосуванl= 5;і вагітною жінкою. Реєс = 90;ри вагітності та епідеміолоk= 5;ічні дані свідчать пр = 86; потенційниl= 1; зв'язок між = прен = 72;тальним впливом карбамазепo= 0;ну та ризиком серйозних вроджених вад розвитк = 91; та інших несприятлиk= 4;их наслідків розвитку, включаючи дефекти нервової трубки та ва= 076;и розвитку інших систе = 84; організму [наприклад, черепно-лиц= 00;ові дефекти та вади розвит = 82;у серцево-суд = 80;нної системи) (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»)]. У дослідженнn= 3;х на тваринах застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну у клінічно значущих дозах у період вагі = 90;ності призводило до токсичностo= 0; для розвитк = 91; плода, включаючи збільшення випадків ва = 76; розвитку плода.

Я&= #1082;що після ретельного розгляду альтернатиk= 4;них варіантів лікування н = 77; буде визнан = 86;, що користь переважає ризики, карбамазепo= 0;н не слід застосовувk= 2;ти жінкам репродуктиk= 4;ного віку.

Ж&= #1110;нки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; бути повніс = 90;ю проінформоk= 4;ані про потенційниl= 1; ризик для плода, якщо вони приймають карбамазепo= 0;н під час вагітності.

Перед початком лікування карбамазепo= 0;ном жінкам фертильногl= 6; віку слід розглянути можливість проведення тесту на вагітність=

Жінки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати ефективну контрацепцo= 0;ю під час лікування т = 72; протягом двох тижнів після припинення лікування.=

Через індукцію ферментів к&= #1072;рбамазепін може призвести д = 86; порушення терапевтичl= 5;ого ефекту гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів,

т&= #1086;му, жінкам фертильногl= 6; віку слід проконсульm= 0;уватися щодо використанl= 5;я інших ефект = 80;вних методів контрацепцo= 0;ї (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Ж&= #1110;нкам репродуктиk= 4;ного віку слід проконсульm= 0;уватися з лікарем, як тільки вона планує вагітність, щоб обговорити перехід на а= 083;ьтернативн&= #1077; лікування д = 86; зачаття та д= 086; припинення контрацепцo= 0;ї (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Ж&= #1110;нкам репродуктиk= 4;ного віку слід порадити негайно звернутися до лікаря, якщо вона за= 074;агітніла або думає, що може бути вагітна і приймає карбамазепo= 0;н.

Ендокринні ефекти. Через індукцію ферментів печінки Мезакар® може стати причиною зниження терапевтичl= 5;ого ефекту препаратів естрогенів та/або прогестероl= 5;у. Це може призвести д = 86; зниження ефективносm= 0;і контрацепцo= 0;ї, рецидиву симптомів або проривних кровотеч чи кров’яних виділень. Пацієнтки, які приймають М = 77;закар® і для яких гормональнk= 2; контрацепцo= 0;я є необхідно= 02;, повинні отримувати препарат, що містить не менше 50 мкг естрогену, а= 073;о для таких пацієнток слід розглянути можливість використанl= 5;я альтернатиk= 4;них ефективних = 10; надійних негормоналn= 0;них методів кон = 90;рацепції під час лікування Мезакаром®.<= /o:p>

Моніторинг рівня препарату у плазмі кров= 10;. Незв&= #1072;жаючи на те, що кореляція між дозуван = 85;ям та рівнем карбамазепo= 0;ну у плазмі кро= 074;і, а також між рівнем карбамазепo= 0;ну у плазмі крові та клінічною ефективнісm= 0;ю і переносим= 10;стю недостовірl= 5;а, моніторинг рівня препа = 88;ату у плазмі крові може бути доціль = 85;им у таких випадках: пр= 080; раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці компленсу пацієнта, у період вагітності, = 091; разі лікува = 85;ня дітей та підлітків; при підозрі на порушенн= 03; абсорбції, при підозрюванo= 0;й токсичностo= 0; та при застосуванl= 5;і більше одного препарату.=

Зниження дози та відміна препарату.= Раптова відміна препарату Мезакар® може спрово = 82;увати напади. При необхідносm= 0;і раптової відміни терапії препаратом пацієнтів з епілепсією перехід на новий проти = 77;пілептични&#= 1081; препарат здійснюватl= 0; на тлі терап= 110;ї відповідниl= 4; лікарським препаратом.

Зниження дози та синдром відміни препарату. Раптова відміна препарату може спровокуваm= 0;и напади, тому карбамазепo= 0;н слід відмін= 03;ти поступово протягом 6 місяців. При необхідносm= 0;і негайної відміни препарату пацієнтам з епілепсією перехід на новий проти = 77;пілептични&#= 1081; препарат потрібно здійснюватl= 0; на тлі терапії відповідниl= 4;и лікарськимl= 0; засобами (наприклад діазепамом внутрішньоk= 4;енно, ректально або фенітоїном = 74;нутрішньов&#= 1077;нно).

Падіння. Лікування препаратом Мезакар® пов’язане і = 79; розвитком атаксії, запаморочеl= 5;ня, сонливості, артеріальнl= 6;ї гіпотензії, сплутаностo= 0; свідомості або в’ялост= 10; (див. «Побічн&#= 1110; реакції»), що може призвести д = 86; падіння і, ві&#= 1076;повідно, переломів або інших травм. Для па&#= 1094;ієнтів із захворюванl= 5;ями, станами або = 087;ри прийомі лікарських засобів, що посилюють ц= 10; стани, слід регулярно проводити повну оцінк = 91; ризиків розвитку падінь при довготриваl= 3;ому лікуванні препаратом Мезакар®.

Під час лікування карбамазепo= 0;ном пацієнти повинні уникати впливу сильного сонячного світла чере = 79; ризик фотосенсибo= 0;лізації.

Заст= 086;сування у дітей.
Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну для лікування біполярногl= 6; розладу та болю при невралгії трійчастогl= 6; нерва не були встановленo= 0; у пацієнтів дитячого віку.

Були встановленo= 0; безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну пацієнтами дитячого віку для лікування парціальниm= 3; судомних нападів, генералізоk= 4;аних тоніко-клон= 10;чних нападів та змішаних судомних нападів (див. розділи «Показання для застосу = 74;ання» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= 47;астосуванн&#= 1103; у період вагітності або годуван = 85;я груддю.
Вагі&= #1090;ність

Зага&= #1083;ьний ризик, пов’язаний із застосув = 72;нням протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів (ПЛЗ)

Усім жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які при&#= 1081;мають протиепілеl= 7;тичну терапію, і особливо жінкам, які планують вагітність, та вагітним жінкам, слід надавати медичні поради щодо потенційноk= 5;о ризику для плода, викли= 082;аного і судомами і протиепілеl= 7;тичним лікуванням.

Слід уникати раптового припинення лікування ПЛЗ, оскільк= 080; це може призвести д = 86; виникнення судом, які можуть мати серйозні на = 89;лідки для жінки та майбутньої дитини.

Якщо це можливо, для лікування епілепсії п= 10;д час вагітності надається перевага мо = 85;отерапії, оскільки терапія з кількома ПЛ = 47; може бути пов’язана з більш високим ризиком вроджених вад розвитк = 91;.

Ризи&= #1082;и, пов’язані з карбамазепo= 0;ном

Карб&= #1072;мазепін проникає крізь плацентарнl= 0;й бар’єр. Пренатальнl= 0;й вплив карбамазепo= 0;ну може підвищити ризики вроджених вад розвитк = 91; та інших несприятлиk= 4;их наслідків розвитку. Вплив карбамазепo= 0;ну під час вагі= 090;ності пов’язаний = 79; частотою серйозних вад розвитк = 91; в 2–3 рази вище, ніж у загальній популяції, частота яко= 11; становить 2–3%. Повідомлялl= 6;ся про такі вад= 080; розвитку, як дефекти нервової трубки плод = 91;, черепно-лиц= 00;ові дефекти, так= 110; як ущелина губи/піднеб= 10;ння, серцево-суд = 80;нні вади розвитку, гіпоспадія, гіпоплазія = 87;альців та інші аномалії, що зачіпають різні системи організму плода, у матері, яка застосовувk= 2;ла карбамазепo= 0;н під час вагітності. Рекомендуєm= 0;ься спеціалізоk= 4;ане антенатальl= 5;е спостережеl= 5;ня за цими вадами розв = 80;тку. Повідомлялl= 6;ся про порушення нервового розвитку серед дітей, народжених жінками з епілепсією, які під час вагітності = 79;астосовува&#= 1083;и карбамазепo= 0;н окремо або в &#= 1082;омбінації з іншими ПЛЗ. Дослідженнn= 3;, пов’язані з ризиком розвитку розладів нервової системи у дітей, які під час вагітності = 86;тримували карбамазепo= 0;н, є суперечливl= 0;ми і ризик не можна виклю = 95;ити.

Якщо після ретельного розгляду альтернатиk= 4;них варіантів лікування н = 77; буде визнан = 86;, що користь переважає ризики, карбамазепo= 0;н не слід застосовувk= 2;ти жінкам під час вагітно = 89;ті. Жінка повинна бут = 80; повністю по= 10;нформована та розуміти ризики прийому кар = 73;амазепіну під час вагітності.

Дані свідчать пр = 86; те, що ризик виникнення = 74;ад розвитку пр = 80; застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну може залежати ві = 76; дози. Якщо на основі рете = 83;ьної оцінки користь/риз = 80;к і альтернат = 80;вний варіант лікування н = 77; підходить, і лікування карбамазепo= 0;ном продовжуєтn= 0;ся, слід застосовувk= 2;ти монотерапіn= 2; та найнижчу ефективну дозу карбамазепo= 0;ну та рекоменд = 91;ється контролюваm= 0;и рівні в плазмі кров= 10;. Концентрацo= 0;ю в плазмі можна підтримуваm= 0;и в нижній частині терапевтичl= 5;ого діапазону від 4 до 12 мкг/м = 83; за умови підтримки к = 86;нтролю над судомам = 80;.

Пові&= #1076;омлялося, що деякі ПЛЗ, такі як карбамазепo= 0;н, знижують рівень фолатів у сироватці крові. Цей дефіцит мож = 77; сприяти підвищенню частоти вроджених вад плода у матері з епі= 083;епсією. До і під час вагітності рекомендуєm= 0;ься приймати фолієву кислоту. Для попередженl= 5;я порушень згортання крові у дити= 085;и також рекомендовk= 2;но давати вітамін К1 матері протягом останніх тижнів вагітності, = 072; також новонароджk= 7;ним.

Якщо жінка плану= 08; завагітнітl= 0;, до зачаття і до припинення контрацепцo= 0;ї слід доклас = 90;и всіх зусиль, щоб перейти на відповідне = 72;льтернатив&#= 1085;е лікування. Якщо жінка завагітнілk= 2; під час прийому карбамазепo= 0;ну, її слід направити д = 86; спеціалістk= 2;, щоб повторн = 86; оцінити метод лікування т = 72; розглянути = 72;льтернатив&#= 1085;і варіанти.

Жінк&= #1080; репродуктиk= 4;ного віку=

Карб&= #1072;мазепін не слід застосовувk= 2;ти жінкам репродуктиk= 4;ного віку, за винятком випадків, коли потенційно користь/риз = 80;к переважає альтернатиk= 4;ні варіанти лікування. Ж= 110;нка повинна бут = 80; повністю поінформовk= 2;на і розуміти потенційниl= 1; ризик для плода при прийомі карбамазепo= 0;ну під час вагітності, тому важлив = 86; планувати вагітність заздалегідn= 0;. Перед початком лікування карбамазепo= 0;ном слід розглянути можливість = 87;роведення тесту на вагітність = 91; жінок репро = 76;уктивного віку.

Жінк&= #1080; репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати ефективну контрацепцo= 0;ю під час та після припинення лікування протягом двох тижнів. Через індукцію ферментів к = 72;рбамазепін може призвести д = 86; порушення терапевтичl= 5;ого ефекту гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»), тому жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід проконсульm= 0;уватися щодо застосуванl= 5;я інших ефективних методів контрацепцo= 0;ї. Слід використовm= 1;вати принаймні один ефекти = 74;ний метод контрацепцo= 0;ї (наприклад, внутрішньоl= 4;атковий) або дві дода= 090;кові форми контрацепцo= 0;ї, включаючи б = 72;р’єрний метод. При виборі методу контрацепцo= 0;ї слід оцінювати індивідуалn= 0;ні обставини, залучаючи пацієнтку д = 86; обговореннn= 3;.

Новонародж&= #1077;ні. З метою профілактиl= 2;и порушень згортання к = 88;ові у новонароджk= 7;них рекомендовk= 2;но призначати вітамін К₁ матерям протягом останніх тижнів вагітності та новонароджk= 7;ним дітям.

Відо&= #1084;і кілька випадків судом та/або пригніченнn= 3; дихання у новонароджk= 7;них, кілька випа = 76;ків блювання, діареї та/аб= 086; поганого ап = 77;титу у новонароджk= 7;них, що пов’язують із прийомом карбамазепo= 0;ну та інших протисудомl= 5;их лікарських засобів.

Годування груддю. У дослідженнn= 3;х на щурах спостерігаl= 3;ись побічні ефекти у потомства самиць, яким вводили карбамазепo= 0;н. Карбамазепo= 0;н проникає у грудне молоко (25-60 % концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і). Переваги грудного вигодовуваl= 5;ня з віддалено= 02; імовірністn= 2; розвитку побічних ефектів у немовляти слід ретельно зважити. Користь грудного вигодовуваl= 5;ня, як правило, переважає ризик розвитку побічних еф = 77;ктів. Годування груддю слід припинити, я= 082;що дитина погано набирає ваг = 91;, є занадто со= 085;ливою або у неї виникають алергічні реакції на шкірі. У дітей, які отримували карбамазепo= 0;н антенатальl= 5;о або з грудни= 084; молоком, описані випадки холестатичl= 5;ого гепатиту, у зв'язку з чим слід проводити с = 87;остереженн&#= 1103; за такими дітьми з метою діагн = 86;стики побічних ефектів з боку гепато = 73;іліарної системи. Матері, які отримують л= 10;карський засіб Мезакар^®, можуть годувати груддю за тієї умови, що немовля спостерігаn= 8;ться стосовно розвитку можливих побічних реакцій (наприклад н= 072;дмірної сонливості, алергічних шкірних реа = 82;цій).

Фертильніс&= #1090;ь.

Дуже рідко повідомлялl= 6;ся про випадки порушення фертильносm= 0;і у чоловіків та/або про відхилення від норми показників сперматогеl= 5;езу. Проте причинний зв’язок цих порушень з карбамазеп&= #1110;ном поки що не встановленl= 0;й.

Здатні&#= 1089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Здатність пацієнта, який прийма= 08; лікарський засіб Мезакар^®, до швидкої реакції (особливо на початку тер = 72;пії або у період підбору доз = 80;) може знижув = 72;тись як внаслідо = 82; судом, спричинениm= 3; захворюванl= 5;ям, так і внаслідок побічних еф = 77;ктів, що виникли у результаті застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну, таких як запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксія, диплопія, порушення а = 82;омодації та порушенн= 03; зору. Тому пацієнтам слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при керуван = 85;і автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози. =

Мезакар^® призначати перорально; зазвичай добову дозу лікарськогl= 6; засобу слід розподілятl= 0; на два або три прийоми. Лікарський засіб можна приймати пі = 76; час, після їди або у проміжках між прийомами їжі разом з невеликою к= 10;лькістю рідини, наприклад з= 10; склянкою во = 76;и.

Перед початком лікування пацієнти, як= 110; потенційно = 08; носіями HLA-А*3101 алелі за походженняl= 4;, у разі можливості повинні пройти обстеження на наявніст= 00; алелі, оскільки у цьому випад = 82;у може бути спровоковаl= 5;о розвиток тя = 78;ких побічних реакцій, таких як шкірні реак = 94;ії.

Епіл&= #1077;псія

Лікування розпочинатl= 0; із застосуванl= 5;я низької добової доз = 80; із поступовим підвищенняl= 4; дози лікарськогl= 6; засобу, яку необхідно відкоригувk= 2;ти з урахуванняl= 4; потреб кожн = 86;го пацієнта.=

Для підбору оптимальноo= 1; дози лікарськогl= 6; засобу може виявитися корисним визначення рівня карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Особливо у разі комбінованl= 6;ї терапії тер = 72;певтичні дози слід розрахуватl= 0; на основі визначення рівня карбамазепo= 0;ну у плазмі крові та ефективносm= 0;і.

Досвід показав, що терапевтичl= 5;і рівні карба = 84;азепіну знаходятьсn= 3; у діапазоні 4–12 мкг/мл.
Доро&= #1089;лі: реко&= #1084;ендована початкова доза лікарськогl= 6; засобу становить п = 86; 100–200 мг 1–2 рази на добу. Поті&#= 1084; дозу повільно підвищують до досягнен = 85;я оптимальноk= 5;о ефекту; част= 086; добова доза становить 400 мг двічі або тричі на ден= 100; (що відповід= 072;є 800–1200 мг). Деяким пацієнтам може бути потрібна доза лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^®,що досягає 1600 мг або навіть 2000 мг на добу, хоча цих високих доз слід уникат = 80; через більш = 91; частоту небажаних явищ.

Паці&= #1108;нти літнього віку: пацієнтам літнього віку через можливу лік = 72;рську взаємодію дозу лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^® слід підбирати зважено. Рекомендовk= 2;на початкова доза 100 мг двічі на день.

Діти:= лікування можна розпочинатl= 0; із застосув = 72;ння 100 мг/добу; дозm= 1; підвищуватl= 0; поступово, к= 086;жного тижня на 100 мг.=

Звичайна доза препарату становить 10–20 мг/кг маси тіла на добу (прийнята за кілька прий = 86;мів).

Вік дитини=

Добова дозk= 2;

6–10 років

400–600 мг= ; ( за 2-3 прийоми)

11–15 років

600–1000 мk= 5; (за 3 прийоми)=

Дітям віком від 15 років дозування я = 82; у дорослих.

Якщо можливо, Ме= 079;акар^® слід призначати як монотерапіn= 2;, але у разі за&#= 1089;тосування з іншими лікарськимl= 0; засобами рекомендуєm= 0;ься режим таког = 86; ж самого пос= 090;упового підвищення дози карбамазепo= 0;ну.

При призначеннo= 0; лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^® додат= ково до поточної протиепілеl= 7;тичної терапії доз = 91; карбамазепo= 0;ну слід поступ = 86;во підвищуватl= 0;, не змінюючи дози поточн = 86;го(их) застосовувk= 2;ного(их) протиепілеl= 7;тичного(-их) препарату(-і= 074;) або у разі необхідносm= 0;і коригуючи ї= 11;.

Гострі маніакальнo= 0; стани та підтримуючk= 2; терапія при біполярних афективних розладах<= /i>

Діапазон доз – приблизно від 400 до 1600 мг на добу; зазвичай – від 400 до 600 мг на добу, розділених = 85;а 2–3 прийоми. При гостром = 91; маніакальнl= 6;му стані рекомендуєm= 0;ься достатньо швидке підв = 80;щення дози, тоді як з метою забезпеченl= 5;я оптимальноo= 1; толерантноl= 9;ті у рамках під= 090;римуючої терапії при біполярних розладах рекомендовk= 2;не поступове підвищення = 84;алими дозами.

Синд&= #1088;ом алкогольноo= 1; абстиненціo= 1;

Середня доза – по 200 мг 3–4 рази на добу. У тяжки&#= 1093; випадках протягом перших кількох дні = 74; дозу можна підвищити (наприклад д= 086; 400 мг 3 рази на добу (1200 мг/добу)). Далі дозу повільно зменшують т = 72; терапію поступово припиняють. При тяжких проявах алкогольноo= 1; абстиненціo= 1; лікування слід розпочинатl= 0; комбінацієn= 2; лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^® із седативно-с = 85;одійними препаратамl= 0; (наприклад і= 079; клометіазоl= 3;ом, хлордіазепl= 6;ксидом), дотримуючиl= 9;ь вищенаведеl= 5;их вказівок щодо дозування. Після завершення гострої фаз = 80; лікування лікарським засобом Ме= 079;акар^® можна продовжуваm= 0;и як монотерапіn= 2;.

Ідіо&= #1087;атична невралгія трійчастогl= 6; нерва і невралгія трійчастогl= 6; нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова). Ідіопатичнk= 2; невралгія язикоглоткl= 6;вого нерва

Початкова доза лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^® становить 200-400 мг на добу (100 м = 75; 2 рази на добу для пацієнт= 10;в літнього віку). Її повільно підвищують до зникненн= 03; больових відчуттів (з= 072;звичай до дози 200 мг 3–4 рази на добу). Для більшос = 90;і пацієнтів доза карбамазепo= 0;ну 200 мг 3 або 4 рази на добу є достатньою для підтримки безболісноk= 5;о стану. У деяких випадках мо = 78;е бути необхідною добова доза карбамазепo= 0;ну 1600 мг. Після зникнення больових відчуттів д = 86;зу поступово знижувати д = 86; мінімальноo= 1; підтримуючl= 6;ї. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза – 1200 мг/добу. Далі дозу повільно зменшують т = 72; терапію поступово припиняють.

Ді = 90;и.

Дітям з огляду на більш швидк = 91; елімінацію = 82;арбамазепі&#= 1085;у може бути необхідним застосуванl= 5;я вищих доз лікарськогl= 6; засобу (із ро&#= 1079;рахунку на кілограм маси тіла) порівняно з дорослими. Таблетки Ме= 079;акар^® можна приймати дітям віком від 6 років.

Передоз = 91;вання.

Симп&= #1090;оми. Симп&= #1090;оми і скарги, що виникають при передоз = 91;ванні, зазвичай відображаюm= 0;ь ураження це = 85;тральної нервової, серцево-суд = 80;нної і дихальної систем, а також побічні реакції на лікарський засіб, вказані у розділі «По = 73;ічні реакції».=

Цент&= #1088;альна нервова система: пригніченнn= 3; функцій ЦНС; дезорієнтаm= 4;ія, пригнічениl= 1; рівень свідомості, сонливість, збудження, галюцинаціo= 1;, кома; затуманеннn= 3; зору, нерозбірлиk= 4;е мовлення, дизартрія, н= 110;стагм, атаксія, дискінезія, гіперрефлеl= 2;сія (спочатку), гіпорефлекl= 9;ія (пізніше); судоми, психомоторl= 5;і розлади, міоклонус, гіпотермія, мідріаз.=

Диха&= #1083;ьна система: пригніченн&= #1103; дихання, набряк легенів.=

Серц&= #1077;во-судинна система: тахікардія, артеріальнk= 2; гіпотензія, іноді – артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, порушення п = 88;овідності з розширенняl= 4; комплексу QRS; синкопе, пов’язане з зупинкою серця, що супроводжуn= 8;ться втратою свідомості.

Шлун&= #1082;ово-кишковl= 0;й тракт: блювання, затримка їж= 10; у шлунку, зниження мо = 90;орики товстої кишки.

Кіст&= #1082;ово-м’язовk= 2; система: повідомлялl= 6;ся про окремі випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; з токсичним впливом кар = 73;амазепіну.

Сечо&= #1074;идільна система: затримка сечі, олігурія аб = 86; анурія; затримка рідини; гіпергідраm= 0;ація, зумовлена ефектом карбамазепo= 0;ну, подібним за дією до анти= 076;іуретичног&= #1086; гормону.=

Змін&= #1080; з боку лабораторнl= 0;х показників: гіпонатрієl= 4;ія, можливий метаболічнl= 0;й ацидоз, гіперглікеl= 4;ія, підвищення м’язової фр = 72;кції креатинінфl= 6;сфокінази.

Ліку&= #1074;ання. Спец&= #1080;фічний антидот відсутній. Спочатку лі = 82;ування повинно ґрунтуватиl= 9;я на клінічно = 84;у стані хворого; показана госпіталізk= 2;ція. Проводитьсn= 3; визначення концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у плазмі крові для підтверджеl= 5;ня отруєння ци = 84; засобом та оцінки ступ = 77;ня передозуваl= 5;ня.

Здійснюєть&= #1089;я евакуація вмісту шлунка, пром= 080;вання шлунка, застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля. Пізня евакуація шлункового = 74;місту може призвести д = 86; відстроченl= 6;го всмоктуванl= 5;я і повторної появи симптомів і = 85;токсикації у період одужання.

Застосовує&= #1090;ься симптоматиm= 5;не підтримуючk= 7; лікування у відділенні інтенсивноo= 1; терапії, моніторуваl= 5;ня функцій серця, пильн= 072; корекція електролітl= 5;их розладів.=

Особ&= #1083;иві рекомендацo= 0;ї. При розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії показане внутрішньоk= 4;енне введення допаміну аб = 86; добутаміну; при розвитк = 91; порушень ри = 90;му серця лікування слід підбирати індивідуалn= 0;но; при розвитк = 91; судом – введення бе = 85;зодіазепін&#= 1110;в (наприклад діазепаму) або інших протисудомl= 5;их засобів, наприклад ф = 77;нобарбітал&#= 1091; (з обережністn= 2; через підви = 97;ений ризик розвитку пригніченнn= 3; дихання) або паральдегіk= 6;у; при розвитк = 91; гіпонатрієl= 4;ії (водної інтоксикацo= 0;ї) – обмеження введення рідини, повільна обережна внутрішньоk= 4;енна інфузія 0,9 % розчину натрію хлориду. Ці заходи можуть бути корисними для запобіганнn= 3; набряку мозку.

Рекомендує&= #1090;ься проведення гемосорбціo= 1; на вугільних сорбентах. Гемодіаліз = 08; ефективним методом лікування при передозуваl= 5;ні карбамазепo= 0;ном. Повідомлялl= 6;ся про неефект = 80;вність форсованогl= 6; діурезу і перитонеалn= 0;ного діалізу.

Необхідно передбачитl= 0; можливість повторного посилення симптомів передозуваl= 5;ня на 2-й і 3-й день після його початку, що зумовлено уповільненl= 0;м всмоктуванl= 5;ям препарату.=

=

&= #1055;обічні реакції.

На початку лікування лікарським засобом Мез = 72;кар^® або при застосуванl= 5;і надто великої початкової дози карбамазепo= 0;ну, або при лікуванні пацієнтів літнього віку виникають часто або нечасто певні типи небажаних реакцій, наприклад з боку центральноo= 1; нервової си = 89;теми (запамороче = 85;ня, головний біль, атаксі= 103;, сонливість, загальна слабкість, диплопія), з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (нудо= 090;а, блювання) аб= 086; алергічні шкірні реакції.

Дозозалежн&= #1110; небажані реакції зазвичай ми = 85;ають протягом кількох дні = 74; як спонтанн = 86;, так і після тимчасовогl= 6; зниження дози карбам = 72;зепіну. Розвиток небажаних реакцій з боку ЦНС мож= 077; бути наслідком відносного = 87;ередозуван&#= 1085;я лікарськогl= 6; засобу або з= 085;ачних коливань концентрацo= 0;й активної ре = 95;овини у плазмі крові. У таких випадках ре = 82;омендуєтьс&#= 1103; проводити моніторинг рівня актив = 85;ої речовини у плазмі кров= 10; та розподіл = 80;ти добову дозу лікарськогl= 6; засобу на бі= 083;ьш дрібні (наприклад н= 072; 3–4) окремі дози.

Побічні реакції виникали з такою частотою: дуже часто (> 1/10) часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі випа = 76;ки.

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: дуже часто ̵= 1; лейкопенія (11%= ), стійка у 2% випадків; часто – тромбоцитоl= 7;енія, еозинофіліn= 3;; рідко – лімфоаденоl= 7;атія, дефіцит фолієвої ки = 89;лоти; дуже рідко – лейкоцитоз, агранулоциm= 0;оз, апластична анемія, панцитопенo= 0;я, еритроцитаl= 8;на аплазія, анемія, мега= 083;областна анемія, гостра інтермітуюm= 5;а порфірія, змішана порфірія, пізня порфірія шк= 10;ри, ретикулоциm= 0;оз, гемолітичнk= 2; анемія.=

З боку імунно= 11; системи: рідко – мультиоргаl= 5;на гіперчутлиk= 4;ість уповільненl= 6;го типу з гарячкою, шкірними ви = 89;ипаннями, васкулітом, лімфаденопk= 2;тією; ознаками, що нагадують лімфому; артралгіямl= 0;, лейкопенієn= 2;, еозинофіліn= 8;ю, гепатосплеl= 5;омегалією і зміненими показникамl= 0; функції печінки та синдромом зникнення жовчних проток (деструкція та зникненн= 03; внутрішньоl= 7;ечінкових жовчних проток), що зустрічаютn= 0;ся у різних комбінаціяm= 3;. Можуть бути = 087;орушення з боку інших органів (наприклад п= 077;чінки, легень, нирок, підшлунковl= 6;ї залози, міокарда, товстої кишки); дуже рідко – асеп= 090;ичний менінгіт з міоклонусоl= 4; і периферич = 85;ою еозинофіліn= 8;ю; анафілактиm= 5;на реакція, ангіоневроm= 0;ичний набряк, гіпогамаглl= 6;булінемія.

З боку ендокринноo= 1; системи: часто – набряки, затримка рідини, збільшення маси тіла, гіпонатрієl= 4;ія і зниження осмолярносm= 0;і плазми внаслідок ефекту, поді= 073;ного до дії антидіуретl= 0;чного гормону, що у &= #1087;оодиноких випадках призводить до гіпергід = 88;атації, яка супроводжуn= 8;ться летаргією, блюванням, головним болем, сплутаністn= 2; свідомості і неврологічl= 5;ими розладами, с= 091;домами, дезорієнтаm= 4;ією, погіршенняl= 4; сприйняття, порушенням зору або енцефалопаm= 0;ією (синдром порушення секреції антидіуретl= 0;чного гормону, SIADH); дуже рідко – підвищення рівня пролактину крові, що суп&#= 1088;оводжуєтьс= я або не супроводжуn= 8;ться такими проявами, як галакторея, гінекомастo= 0;я, порушення метаболізмm= 1; кісткової тканини (зниження рівня кальцію і 25-гідроксихо&#= 1083;екальцифер= олу у плазмі крові), що призводить до остеомаляцo= 0;ї/остеопоро&#= 1079;у; в окремих ви= 087;адках – підвищенн= 03; концентрацo= 0;ї холестеринm= 1;, включаючи холестерин ліпопротеїk= 6;ів високої щільності і тригліцериk= 6;и.

З боку обміну речовин та порушення харчування: рідко – недостатніl= 9;ть фолатів, зниження ап = 77;титу; дуже рідко – гостра порфірія (гостра інтермітуюm= 5;а порфірія та змішана порфірія), негостра порфірія (пізня порфірія шк= 10;ри); невідомо – гіперамоніn= 8;мія.=

Псих&= #1110;чні розлади: рідко – галюцинаціo= 1; (зорові або слухові), деп&#= 1088;есія, втрата апетиту, неспокій, агресивнісm= 0;ь, ажитk= 2;ція, сплутаністn= 0; свідомості; дуже рідко – активація психозу.=

З боку нервової системи: дуже часто ̵= 1; запаморочеl= 5;ня (10–50%), атаксія (діти–10,4%, дорослі–50%), сонливість, загальна слабкість; часто – головний біль, диплопія, порушення акомодації зору (наприклад затуманеннn= 3; зору); нечасто – аномальні мимовільні рухи (наприклад тремор, «пурхаючий&raqu= o; тремор, дист= 086;нія, тик), ністагм; рідко – орофаціальl= 5;а дискінезія, порушення руху очей, порушення мовлення (наприклад дизартрія або нерозбі = 88;ливе мовлення), хореоатетоk= 9;, периферичнk= 2; невропатія, парестезії, м’язова слабкість т = 72; парез; дуже рідко – порушення смакових відчуттів, злоякісний нейролептиm= 5;ний синдром (NMS), асептичний менінгіт з міоклонією та перифери = 95;ною еозинофіліn= 8;ю, дисгевзія.=

З боку органі = 74; зору: част&= #1086; – пор&= #1091;шення акомодації (наприклад затуманеннn= 3; зору); дуже рідко= – помутніння кришталика, кон’юнктивo= 0;т, підвищення внутрішньоl= 6;чного тиску.

З боку органі = 74; слуху та рівноваги:= дуже рідко ̵= 1; розлади слуху, наприклад дзвін у вухах, підвищення слухової чутливості, = 079;ниження слухової чутливості, порушення с = 87;рийняття висоти звук = 91;.

З боку серця т= 072; судин: рідко – порушення внутрішньоl= 9;ерцевої провідностo= 0;; артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; або артеріа = 83;ьна гіпотензія; дуже рідко – брадикардіn= 3;, аритмії, атріовентрl= 0;кулярна блокада із синкопе, циркуляторl= 5;ий колапс, заст= 110;йна серцева недостатніl= 9;ть, загостреннn= 3; ішемічної хвороби, тромбофлебo= 0;т, тромбоембоl= 3;ія (наприклад емболія судин легень), васк&#= 1091;літ.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: дуже рідко R= 11; реакції гіперчутлиk= 4;ості з боку легенів, що характеризm= 1;ються гарячкою, за= 076;ишкою, пневмонітоl= 4; або пневмонією.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: дуже часто – нудота, блювання (обидва 8%); часm= 0;о – сухість у роті; нечаст= 086; – діарея або запор; рідко – абдомінальl= 5;ий біль; дуже рідко – глосит, стоматит, панкреатит.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: дуже часто ̵= 1; підвищення рівня гама-глутам= 10;лтрансфера&#= 1079;и (внаслідок індукції ферменту печінки), що зазвичай не має клінічного = 79;начення; часто – підвищення рівня лужно= 11; фосфатази крові; нечасто – підвищення рівня трансамінаk= 9;; рідко – гепатит холестатичl= 5;ого, паренхіматl= 6;зного (гепатоцелю = 83;ярного) або змішаного типів, синдром зникнення жовчних шляхів, жовтяниця; дуже рідко – гранулематl= 6;зний гепатит, печінкова недостатніl= 9;ть.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: дуже часто – алергічний дерматит, свербіж, кро= 087;ив’янка, іноді у тяжкій форм= 10;; нечасто – ексфоліатиk= 4;ний дерматит, еритродермo= 0;я; рідко – системний червоний вовчак, свербіж; дуж= 077; рідко – синдром Стівенса–Дk= 8;онсона (у деяких країнах Азі= 11; також повідомлялl= 6;ся про це небажане явище з частотою виникнення «рідко»), токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, фоточутливo= 0;сть, мультиформl= 5;а та вузликов = 72; еритема, порушення пігментаціo= 1; шкіри, пурпура, акне, підвищена пітливість, = 087;осилене випадання волосся, гірсутизм.=

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 72; кісткової тканини: рідко – м’язова слабкість, дуже рідко – артралгії, м’язовий біль, спазми м’язів, пору= 096;ення кісткового метаболізмm= 1; (зниження ка= 083;ьцію та 25-гідроксихо&#= 1083;екальцифер= олу у плазмі крові, що може призвести д = 86; остеомаляцo= 0;ї або остеопорозm= 1;).

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи: дуже рідко – тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит, ниркова недостатніl= 9;ть, порушення функції нирок (наприклад альбумінурo= 0;я, гематурія, олігурія, підвищення рівня сечовини в крові/азоте = 84;ія), часте сечовипускk= 2;ння, затримка сечі.

З боку репродуктиk= 4;ної системи: дуже рідко R= 11; статева дисфункція/= 10;мпотенція/е&= #1088;ектильна дисфункція, порушення сперматогеl= 5;езу (зі зниження= 084; кількості/р = 91;хливості сперматозоo= 1;дів).

Зареєстров&= #1072;ні дуже рідкісні повідомленl= 5;я про порушення чоловічої фертильносm= 0;і та/або порушення сперматогеl= 5;езу.

Загальні порушення: дуже часто – загальна слабкість.

Відхилення результатіk= 4; лабораторнl= 0;х та інструме = 85;тальних досліджень: дуже часто – підвищення рівня гама-глютам= 10;лтрансфера&#= 1079;и (спричинене індукцією печінкових ферментів), яке зазвича = 81; не має кліні= 095;ної значимості, часто – збільшення рівня лужно= 11; фосфатази в крові, нечасто – збільшення рівня трансамінаk= 9;, дуже рідко – збільшення внутрішньоl= 6;чного тиску, збільшення рівня холестеринm= 1; у крові (у тому числі з= 073;ільшення рівнів ліпопротеїl= 5;ів високої щільності т = 72; тригліцериk= 6;ів), збільшення = 88;івнів тригліцериk= 6;ів у крові, змін&#= 1072; показників функції щитовидної залози: зниження рівня L-тироксину (вільного тироксину (FT_{4)_,
тироксину (T_{4)_,трийодтиро=
;ніну(T₃)) і
підвищення
рівня
тиреостимуl=
3;ювального
гормону (}}TSH), що, я= 082; правило, не супроводжуn= 8;ться клінічними проявами; збільшення рівня пролактину = 74; крові, гіпогамаглl= 6;булінемія.

Побі&= #1095;ні реакції на основі спонтанних повідомленn= 0; (частота невідома).

Інфо&= #1088;мацію про нижчезазнаm= 5;ені побічні реа = 82;ції було отримано пр = 80; постреєстаm= 4;ійному застосуванl= 5;і препарату з= 10; спонтанних повідомленn= 0; та публікацій. Оскільки по = 74;ідомлення спонтанні, неможливо встановити точну кількість пацієнтів т = 72; достовірно оцінити частоту виникнення побічних ре = 72;кції, тому їх частоту класифікуюm= 0;ь як «невідом = 86;».

Інфекційні та паразитарнo= 0; захворюванl= 5;я: реак&= #1090;ивація вірусу герпесу людини VI типу= .

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи: недостатні&= #1089;ть кісткового мозку.

З боку нервової системи: в’ялість седативний ефект, погіршення пам’яті.=

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: коліт.

З боку імунної системи: медикаментl= 6;зне висипання з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS).
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (AGEP), ліхеноїдниl= 1; кератоз, оніхомадез.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 72; кісткової тканини: переломи.<= /span>

Відхилення результатіk= 4; лабораторнl= 0;х та інструме = 85;тальних досліджень: зниження мінеральноo= 1; щільності кісткової тканини.=

Повідомлен= ;ня про побічні реакції

Повід&= #1086;млення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням:&nbs= p;https://<= /span>aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 4 роки.=

= Умови зберігання.

Зберіг&#= 1072;ти при температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберіг&#= 1072;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

= Упаковка.= =

По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у картонній упаковці.=

Катего&#= 1088;ія відпуску.

За рецептом.=

Ви= 088;обник.

ТОВ «КУСУМ ФАРМ&raq= uo;.

=

Мі= 089;цезнаходже&= #1085;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

40020, Україн = 72;, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.=

=

= ІНСТРУКЦІЯ=

= для медичного з = 72;стосування лікарськогl= 6; засобу

МЕЗА&#= 1050;АР^®=

(MEZACAR= ^®= )

Склад:

&= #1076;іюча речовина: carbamazepin;=

1 та = 73;летка містить карбамазепo= 0;ну 200 мг;

&= #1076;опоміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, гіпромелозk= 2; Е5, натрію кроскармелl= 6;за, кремнію діоксид кол = 86;їдний безводний, магнію стеарат.

= Лікарська форма. Таблетки.

&= #1054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білого або майже білог = 86; кольору круглі табл = 77;тки зі скошеною лінією розламу з одного боку = 110; тисненням «К» – з іншого.

Фарм&#= 1072;котерапевт= ична група.

Протиепіле&= #1087;тичні засоби. Код АТХ N03A F01.

Фа= 088;макологічн&= #1110; властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Як пр&#= 1086;тисудомний засіб протиепілеl= 7;тичний препарат Мезакар® ефе= ;ктивний при парціальниm= 3; нападах (простих і комплексниm= 3;) із вторинно= 02; генералізаm= 4;ією та без неї; генералізоk= 4;аних тоніко-клон= 10;чних судомних нападах, а також при комбінації вказаних типів нападів.

У клінічних дослідженнn= 3;х при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну як монотерапіo= 1; у пацієнтів = 079; епілепсією (особливо у дітей і підлітків) була відзначена психотропнk= 2; дія препара = 90;у, яка частков = 86; проявляласn= 3; позитивним впливом на симптоми тривожностo= 0; і депресії, а також зниженням роздратоваl= 5;ості та агресивносm= 0;і.

Як нейро= 090;ропний засіб карбамазепo= 0;н ефективний при деяких неврологічl= 5;их захворюванl= 5;ях: Так, наприклад, в= 110;н запобігає больовим нападам при ідіопатичнo= 0;й і вторинній невралгії трійчастогl= 6; нерва. Крім того, карбамазепo= 0;н застосовуєm= 0;ься для полегшення нейрогенноk= 5;о болю при різних умовах. При синдромі алкогольноo= 1; абстиненціo= 1; карбамазепo= 0;н підвищує по = 88;іг судомної готовності (який при цьому стані знижений) і зменшує вираженістn= 0; клінічних проявів синдрому, таких як збудливістn= 0;, тремор, порушення ходи.

Підтвердже&= #1085;о, що як l= 7;сихотропни= 081; засіб карбамазепo= 0;н ефективний при афектив = 85;их порушеннях, = 072; саме: для лікування гострих маніакальнl= 0;х станів, для підтримуючl= 6;го лікування біполярних афективних (маніакальн = 86;-депресивни&= #1093;) розладів (як монотерапіn= 3;, так і в комбінації = 79; нейролептиm= 5;ними засобами, антидепресk= 2;нтами або препара = 90;ами літію).

Фарм&= #1072;кокінетика= ;.

Всмо&= #1082;тування. Піс = 83;я прийому таблеток карбамазепo= 0;н всмоктуєтьl= 9;я майже повністю, хоча і дещо повільно. Після разового прийому звичайної т = 72;блетки максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (С_max) досягаєтьсn= 3; через 12 годин.=

Біод&= #1086;ступність різних лікарських форм карбамазепo= 0;ну для пероральноk= 5;о прийому, як було показано, ле= 078;ить у межах 85–100 %.

Прийом їжі істотно не впливає на швидкість і ступінь всмоктуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну.

При застосуванl= 5;і до 300 мг карбамазепo= 0;ну приблизно 75% від прийнятої дози потрапляє д = 86; системного кровотоку протягом 6 годин. Тому м&#= 1072;ксимальна рекомендовk= 2;на добова доза = 076;ля цієї лікарської форми становить 250 мг чотири рази на добу.

Конц&= #1077;нтрації в плазмі крові. Не відзначаєтn= 0;ся клінічно значущих відмінностk= 7;й у ступені всмоктуванl= 5;я активної речовини після застосуванl= 5;я різних ліка = 88;ських форм препарату для прийому внутрішньо. Після одноразовоk= 5;о прийому внутрішньо таблетки препарату, щ= 086; містить 400 мг карбамазепo= 0;ну, середнє значення С_{max незміненої
активної
речовини
досягає бли
=
79;ько
4,5 мкг/мл.}

Спостеріга&= #1102;ться суттєві міжіндивідm= 1;альні відмінностo= 0; значень рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й у терапевтичl= 5;ому діапазоні: у більшості пацієнтів ц= 10; значення коливаютьсn= 3; від 4 до 12 мкг/м = 83; (17–50 мкмоль/л). Концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; (фармаколог= 10;чно активного метаболіту) становлять майже 30 % порів= ;няно з концентрацo= 0;ями карбамазепo= 0;ну.

Рівноважна концентрацo= 0;я препарату у плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; протягом 1–2 тижнів, що залежить ві = 76; індивідуалn= 0;них особливостk= 7;й метаболізмm= 1; (аутоіндукц= 10;я ферментних систем печінки карбамазепo= 0;ном, гетероіндуl= 2;ція іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; застосовуюm= 0;ь одночасно), а також від стану паціє = 85;та, дози препарату і тривалості лікування.

Розп&= #1086;діл. Зв’я&= #1079;ування карбамазепo= 0;ну з білками пл= 072;зми крові становить 70–80= %. Концентрацo= 0;я незміненогl= 6; карбамазепo= 0;ну у спинномозкl= 6;вій рідині і слині пропорційнk= 2; частці незв’язаноo= 1; з білками активної речовини (20–30 %). Концентрацo= 0;я карбамазепo= 0;ну у грудному молоці становить 25–60= % його рівня у плазмі кров= 10;. Карбамазепo= 0;н проникає крізь плацентарнl= 0;й бар’єр. За умови повно= 11; абсорбції карбамазепo= 0;ну уявний об’є = 84; розподілу становить в= 10;д 0,8 до 1,9 л/кг.

Мета&= #1073;олізм. Карб&= #1072;мазепін метаболізуn= 8;ться у печінці пе= 088;еважно епоксидним шляхом, унаслідок ч = 86;го утворюютьсn= 3; основні метаболіти R= 11; 10,11-трансдіоло= ;ва похідна та ї= 111; кон’югат з глюкуроновl= 6;ю кислотою. На першому етапі відбу = 74;ається окислення д = 86; карбамазепo= 0;н-10,11-епоксиду, переважно через ізофермент цитохрому P450 3A4. Вважається, що людська мікросомалn= 0;на епоксид-гід = 88;олаза відповідає за утворенн= 03; фармакологo= 0;чно активного карбамазепo= 0;ну-10,11 епоксиду, який майже повністю трансформуn= 8;ться в похідну 10,11-трансдіол та її глюкуронідl= 0;. Унаслідок цих метаболічнl= 0;х реакцій утворюєтьсn= 3; також і «малий» мет = 72;боліт – 9-гідрокси-ме&#= 1090;ил-10-карбамо= 111;лакридан. Після одноразовоk= 5;о пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну приблизно 30 % активної речовини визначаєтьl= 9;я у сечі у вигляді кінцевих продуктів епоксидногl= 6; метаболізмm= 1;. Інші важлив= 10; шляхи біотрансфоl= 8;мації карбамазепo= 0;ну призводять до утворенн= 03; різних моногідрокl= 9;илатних похідних, а т&#= 1072;кож N-глюкуронід= 091; карбамазепo= 0;ну, що утворюєт= 00;ся з участю уридилдифоl= 9;фат-глюку= 088;онозилтран&= #1089;ферази (UGT2В7).

Карбамазеп&= #1110;н індукує власний метаболізм.

Виве&= #1076;ення. Післ&= #1103; одноразовоk= 5;о прийому препарату в = 85;утрішньо період напіввиведk= 7;ння незміненогl= 6; карбамазепo= 0;ну становить у середньому 36 годин, а після повторного прийому пре = 87;арату – у середньому 16–24 години (внаслідок а= 091;тоіндукції монооксигеl= 5;азної системи печ= 10;нки) залежно від тривалості лікування. У пацієнтів, які одночасно приймають інші препар = 72;ти, що індукуют= 00; ту ж саму ферментну систему печінки (наприклад фенітоїн, фе= 085;обарбітал), період напіввиведk= 7;ння карбамазепo= 0;ну становить у середньому 9–10 годин.
Сере&= #1076;ній період напіввиведk= 7;ння метаболіту 10,11-епоксиду з плазми кров= 10; становить п = 88;иблизно 6 годин після разового пероральноk= 5;о прийому епоксиду.=

Післ&= #1103; разового пероральноk= 5;о прийому кар = 73;амазепіну у дозі 400 мг 72 % прийнятої дози виводи = 90;ься із сечею, а 28 % – з калом. Майже 2 % прийнятої дози виводиться із сечею у вигляді нез = 84;іненого препарату і приблизно 1 % – у вигляді фармакологo= 0;чно активного метаболіту 10,1= 1-епоксиду та приблизн = 86; 30% у вигляді карбамазепo= 0;н-10,11-трансдіо= 083;у та інших неактивних метаболітіk= 4;.

Особ&= #1083;ивості фармакокінk= 7;тики в окремих гр= 091;пах пацієнтів.=

Паці&= #1108;нти літнього віку. Нема&= #1108; даних, які свідчили б про те, що фармакокінk= 7;тика карбамазепі= ;ну змінюється = 91; пацієнтів літнього віку (порівняно з дорослими молодого віку).=

Паці&= #1108;нти з порушеною функцією нирок або пе= 095;інки. Даних про фармакокінk= 7;тику карбамазепo= 0;ну у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; функції нирок або печінки немає.

=

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня. <= /p>
·      Епіл&= #1077;псія:

-          складні або прості парціальні судомні нап = 72;ди (із втратою або без втрати свідомості) = 110;з вторинною генералізаm= 4;ією або без неї;

-          генералізо&= #1074;ані тоніко-клон= 10;чні судомні нап = 72;ди;

-          змішані форми судомних нападів.=

-          Мезакар^®l= 4;ожна застосовувk= 2;ти як і у вигляді монотерапіo= 1;, так і в складі комбінованl= 6;ї терапії.

-          Карбамазеп&= #1110;н зазвичай не ефективний при абсанса = 93; (легка форма епілептичнl= 6;го нападу) та міоклонічнl= 0;х нападах (див. розділ "Осоk= 3;ливості застосуванl= 5;я.").

&n= bsp;

·      Гост&= #1088;і маніакальнo= 0; стани; підтримуючk= 2; терапія при біполярних афективних розладах з метою профілактиl= 2;и загострень або для осла= 073;лення клінічних проявів загостреннn= 3;.

·      Синд&= #1088;ом алкогольноo= 1; абстиненціo= 1;.

·      Ідіо&= #1087;атична невралгія трійчастогl= 6; нерва і невралгія трійчастогl= 6; нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова).

·      Ідіо&= #1087;атична невралгія язикоглоткl= 6;вого нерва.

Протип&#= 1086;казання.

Мезакар^® протипоказk= 2;ний:

·      при встановленo= 0;й гіперчутлиk= 4;ості до карбамаз = 77;піну та окскарбазеl= 7;іну або до подіб= 085;их у хімічному відношенні лікарських = 87;репаратів (таких як трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти), або до будь-якого іншого компонента препарату;=

·      при атріовентрl= 0;кулярній блокаді;=

·  &n= bsp;   пацієнтам з пригніченнn= 3;м кісткового мозку в анамнезі;=

·  &n= bsp;   пацієнтам з печінковою порфірією (наприклад гострою інтермітуюm= 5;ою порфірією, змішаною порфірією, пізньою порфірією шкіри) в анамнезі;=

·  &n= bsp;   у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (MAO).

=

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= <= o:p>

Цито&= #1093;ром Р450 3А4 (CYP3A4) є основним ферментом, щ= 086; каталізує утворення активного метаболіту = 82;арбамазепі&#= 1085;у-10,11-епоксиду. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; CYP3A4 або інгібіторіk= 4; епоксид-гід = 88;олази з карбамазепo= 0;ном може спричи = 85;яти підвищення концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у плазмі крові, що, у свою чергу, може призводити до розвитку побічних реакцій. Отже, слід скоригуватl= 0; дозу лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® та забезпечитl= 0; контроль його рівнів = 091; плазмі кров= 10;. Одночасне застосуванl= 5;я індукторів CYP3= A4 може посилювати метаболізм карбамазепo= 0;ну, що призводи = 90;ь до потенційноk= 5;о зниження концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у сироватці крові та зме= 085;шення терапевтичl= 5;ого ефекту. Подібним чи = 85;ом припинення прийому індуктора CYP3A4 може знижув = 72;ти швидкість метаболізмm= 1; карбамазепo= 0;ну, що призводить до підвищення рівня карба = 84;азепіну у плазмі крові. Отже, може бути необхідним коригуваннn= 3; дози лікарськогl= 6; засобу Мезакар^®.

Карб&= #1072;мазепін є потужним індуктором CYP3= A4 та інших ферментних систем фази = 030; та фази ІІ у п&= #1077;чінці, тому може знижувати концентрацo= 0;ї інших препаратів = 91; плазмі кров= 10;, які переваж = 85;о метаболізуn= 2;ться CYP3A4 шляхом індукції їх = 85;ього метаболізмm= 1;.

Людс&= #1100;ка мікросомалn= 0;на епоксид-гід = 88;олаза являє собою фермент, відповідалn= 0;ний за утворенн= 03; 10,11-трансдіолп= ;охідних карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091;. Одночасне призначеннn= 3; інгібіторіk= 4; людської мікросомалn= 0;ної епоксид-гід = 88;олази (наприклад вальпроєвоo= 1; кислоти) мож= 077; призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі кро= 074;і.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами прямої дії (ривароксаб = 72;ном, дабігатранl= 6;м, апіксабаноl= 4;, едоксабаноl= 4;) може призвести д = 86; зниження концентрацo= 0;ї пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів прямої дії в плазмі кров= 10; і, таким чино&#= 1084;, до підвищення ризику тромбозу. Отже, якщо сумісне застосуванl= 5;я є необхідни = 84;, пацієнти мають знаходитисn= 0; під ретельним к = 86;нтролем щодо появи симптомів тромбозу.=

Лікарські засоби, які можуть підвищуватl= 0; рівень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Оскі&= #1083;ьки підвищення рівня карбамазепo= 0;ну у плазмі крові може призводити до появи неб= 072;жаних реакцій (таких як запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксія, диплопія), то дозування лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відповідно коригувати та/або контр= 086;лювати його рівні у плазмі кров= 10; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з нижчезазнаm= 5;еними препаратамl= 0;.

Анал&= #1075;етики, протизапалn= 0;ні лікарські засоби: декстропроl= 7;оксифен, ібупрофен.=

Андр&= #1086;гени: даназол.<= /span>

Анти&= #1073;іотики: макролідні антибіотикl= 0; (наприклад еритроміциl= 5;, тролеандомo= 0;цин, йозаміцин, кларитроміm= 4;ин, ципрофлоксk= 2;цин).

Анти&= #1076;епресанти: дезипрамін= ;, флуоксетин, флувоксаміl= 5;, нефазодон, пароксетин, тразодон, вілоксазин.

Прот&= #1080;епілептичн= ;і лікарські засоби: стирипентоl= 3;, вігабатрин.

Прот&= #1080;грибкові лікарські засоби: азоли (наприклад ітраконазоl= 3;, кетоконазоl= 3;, флуконазол, вориконазоl= 3;). Пацієнтам, які отримую = 90;ь лікування вориконазоl= 3;ом або ітракон = 72;золом, можуть бути рекомендовk= 2;ні альтернатиk= 4;ні протиепілеl= 7;тичні засоби.

Анти&= #1075;істамінні лікарські засоби: лоратадин, терфенадин.

Анти&= #1087;сихотичні лікарські засоби: оланзапін, локсапін, кветіапін.=

Прот&= #1080;туберкульо= ;зні лікарські засоби: ізоніазид.=

Прот&= #1080;вірусні лікарські засоби: інгібітори протеази дл= 03; ВІЛ (наприклад р= 080;тонавір).

Інгі&= #1073;ітори карбоангідl= 8;ази: ацетазоламo= 0;д.

Серц&= #1077;во-судинні лікарські засоби: дилтіазем, верапаміл.=

Ліка&= #1088;ські засоби для лікування захворюванn= 0; ШКТ: циметидин, омепразол.=

Міор&= #1077;лаксанти: оксибутиніl= 5;, дантролен.=

Анти&= #1072;грегантні лікарські засоби: тиклопідин= ;.

Інші речовини<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk129900874'>: грейпфрутоk= 4;ий сік, нікотинаміk= 6; (у дорослих, тільки у великих дозах).

Лікарські засоби, які можуть підвищуватl= 0; рівень активного метаболіту карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі крові.

Оскі&= #1083;ьки підвищений рівень активного м = 77;таболіту карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі крові може спричинити розвиток побічних реакцій (наприклад запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксію, диплопію), дозування лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відповідно коригувати та/або контр= 086;лювати рівень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові, якщо Мезакар^®п&#= 1088;иймати одночасно з такими лікарськимl= 0; засобами, як локсапін, кветіапін, примідон, пр= 086;габід, вальпроєва кислота, валноктаміk= 6; та валпромі = 76;, б&= #1088;иварацетам= ;.

Лікарські засоби, які можуть знижувати р= 10;вень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Може бути необхідною корекція дози лікарс= 00;кого засобу Мезакар^® при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з нижчезазн = 72;ченими препаратамl= 0;.

Прот&= #1080;епілептичн= ;і лікарські засоби: фелбамат, метсуксиміk= 6;, окскарбазеl= 7;ін, фенобарбітk= 2;л, фенсуксиміk= 6;, фенітоїн (що= 073; уникнути інтоксикацo= 0;ї фенітоїном та субтерап = 77;втичних концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну, рекомендовk= 2;но скорегуватl= 0; концентрацo= 0;ю фенітоїну у плазмі кров= 10; до 13 мкг/мл перед почат = 82;ом лікування карбамазепo= 0;ном) та фосфеніт = 86;їн, примідон та клоназепам (хоча дані щодо нього суперечливo= 0;).

Прот&= #1080;пухлинні лікарські засоби: цисплатин або доксорубіцl= 0;н.

Прот&= #1080;туберкульо= ;зні лікарські засоби: рифампіцин= ;.

Брон&= #1093;одилататор= ;и або протиастмаm= 0;ичні лікарські засоби: теофілін, амінофілін.

Дерм&= #1072;тологічні лікарські засоби: ізотретиноo= 1;н.

Взає&= #1084;одія з іншими речовинами: препарати лікарських трав, що містять зві = 88;обій (Hypericum perforatum).

Мефл&= #1086;хін може проявляти антагоністl= 0;чні властивостo= 0; щодо протиепілеl= 7;тичного ефекту карбамазепo= 0;ну. Тому дозу лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відкоригувk= 2;ти.

Ізот&= #1088;етиноїн, як повідомляєm= 0;ься, змінює біод = 86;ступність та/або кліренс карбамазепo= 0;ну і карбамазепo= 0;ну-10, 11-епоксиду; необхідно к = 86;нтролювати концентрацo= 0;ю карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Вплив лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® на рівень у плазмі кров= 10; одночасно призначениm= 3; препараті<= /span>в.

Карб&= #1072;мазепін може знижувати рівень деяк = 80;х лікарських засобів у плазмі кров= 10; та зменшува = 90;и або нівелювати їх ефекти. Може виникн = 91;ти необхіднісm= 0;ь корекції дозування нижченаведk= 7;них лікарських засобів від = 87;овідно до клінічни = 93; вимог.

Анал&= #1075;етики, протизапалn= 0;ні лікарські засоби: бупренорфіl= 5;, метадон, парацетамоl= 3; (тривале застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну з парацетам = 86;лом (ацетаміноф = 77;ном) може бути зв’язано з розвитком гепатотоксl= 0;чності), феназон (ант= 080;пірин), трамадол.=

Анти&= #1073;іотики: доксицикліl= 5;, рифабутин.=

Анти&= #1082;оагулянти: пероральні антикоагулn= 3;нти (наприклад в= 072;рфарин, фенпрокумоl= 5;, дикумарол, аценокумарl= 6;л, ривароксабk= 2;н, дабігатран, апіксабан, е= 076;оксабан).

Анти&= #1076;епресанти: бупропіон (карбамазеп= 10;н може знижувати р= 10;вень бупропіону = 74; плазмі кров= 10; та підвищув = 72;ти рівень його метаболіту гідроксибуl= 7;ропіону, тим самим зменшуючи клінічну еф = 77;ктивність та безпеку бупропіону), циталопрам, міансерин, нефазодон, сертралін, тразодон, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти (наприклад іміпрамін, амітриптилo= 0;н, нортриптилo= 0;н, кломіпраміl= 5;). Протипоказk= 2;но призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (MAO). Застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; MAO слід припин= ити мінімум за 2 тижні до введення лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® (а якщо дозволяє клінічна ситуація – навіть раніше).

Прот&= #1080;блювотні лікарські засоби: аперпітант= ;.

Прот&= #1080;епілептичн= ;і лікарські засоби: клобазам, клоназепам, етосукциміk= 6;, фелбамат, ламотриджиl= 5;, еслікарбазk= 7;пін, окскарбазеl= 7;ін, примідон, тіагабін, топірамат, вальпроєва кислота, зонісамід. Повідомлялl= 6;сь як про підвищення рівня фенітоїну у плазмі кров= 10; внаслідок дії карбамазепo= 0;ну, так і про його зниження та про поодинокі випадки збі = 83;ьшення рівня мефенітоїнm= 1; у плазмі кро= 074;і. Щоб уникнут = 80; інтоксикацo= 0;ї фенітоїном та виникнення субтерапевm= 0;ичних концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну рекомендовk= 2;на плазмова концентрацo= 0;я фенітоїну н = 77; повинна перевищуваm= 0;и 13 мкг/мл до початку терапії карбамазепo= 0;ном. Є окремі повідомленl= 5;я про підвищення концентрацo= 0;ї мефенітоїнm= 1; в плазмі крові на фон= 110; прийому кар = 73;амазепіну, що у рідкісних випадках спричиняє сплутаністn= 0; свідомості та навіть ко= 084;у.

Прот&= #1080;грибкові лікарські засоби: ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3;, кетоназол. Пацієнтам, які отримують лікування вориконазоl= 3;ом або інтраконазl= 6;лом, можуть бути рекомендовk= 2;ні альтернатиk= 4;ні протиепілеl= 7;тичні засоби.

Анти&= #1075;ельмінтні лікарські засоби: празиквантk= 7;л, альбендазоl= 3;.

Прот&= #1080;пухлинні лікарські засоби: іматиніб, циклофосфаl= 4;ід, лапатиніб, темсиролімm= 1;с.

Нейр&= #1086;лептичні лікарські засоби: клозапін, галоперидоl= 3; та бромперидоl= 3;, оланзапін, кветіапін, рисперидон, зипразидон, = 072;рипіпразол, паліперидоl= 5;.

Прот&= #1080;вірусні лікарські засоби: інгібітори протеази дл= 03; лікування ВІЛ (наприкл= 072;д індинавір, ритонавір, саквінавір).

Анкс&= #1110;олітики: алпразолам= ;, мідазолам.=

Брон&= #1093;одилататор= ;и або протиастмаm= 0;ичні препарати<= /span>: теофілін.<= /span>

CYP3A4):

К&= #1072;рбамазепін є сильним індуктором CYP3= A4. Карбамазеп&= #1110;н може підвищуватl= 0; метаболізм деяких гор= 084;ональних l= 2;онтрацепти= 074;ів (через індукцію CYP3A4), &= #1090;аких як пероральні та підшкірн= 10; імплантоваl= 5;і контрацептl= 0;ви, що призводить до значно нижчих концентрацo= 0;й гормонів у плазмі крові. Це може спричинити контрацептl= 0;вну невдачу або проривну кровотечу. Слід розглянути альтернатиk= 4;и пероральниl= 4; та підшкірним імплантоваl= 5;им контрац= ептивам, на які суттєво впливає інд = 91;кція CYP3A4; або розглянути альтернатиk= 4;и лікарськогl= 6; засобу карб = 72;мазепін [див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосуваl= 5;ня у специфічниm= 3; групах насе = 83;ення»].

Серц&= #1077;во-судинні лікарські засоби: блокатори кальцієвих каналів (група дигід= 088;опіридину), наприклад фелодипін, ісрадипін, дигоксин, хінідин, пропранолоl= 3;, симвастатиl= 5;, аторвастатl= 0;н, ловастатин, церивастатl= 0;н, івабрадин.=

Корт&= #1080;костероїди= ;, зокрема преднізолоl= 5;, дексаметазl= 6;н.

Засо&= #1073;и, які застосовуюm= 0;ь для лікування е = 88;ектильної дисфункції: тадалафіл.=

Імун&= #1086;депресанти= ;: циклоспориl= 5;, еверолімус, такролімус, сиролімус.=

Тире&= #1086;їдні лікарскі засоби: левотироксl= 0;н. Передбачаєm= 0;ься, що карбамаз = 77;пін сприяє виведенню гормонів щитовидної залози та підвищенню потреби в ни= 093; у пацієнтів = 079; гіпотиреозl= 6;м. Тому слід перевіряти функцію щитовидної залози у пацієнтів, які отримують замісну терапію, як на початку, так і в кінці лікування лікарським засобом Мезакар^®.

При необхідносm= 0;і дозу гормонів щитовидної залози слід скоригуватl= 0;. Функція щитовидної залози може змінюватисn= 0;, зокрема, у ра&#= 1079;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та інших протисудомl= 5;их лікарських = 79;асобів (наприклад фенобарбітk= 2;лу).

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk129900874'>: препарати, що містять естрогени та/або проге= 089;терони (слід розглянути альтернатиk= 4;ні методи контрацепцo= 0;ї); бупренофін, гестринон, тиболон, тореміфен, міансерин, сертралін.=

Комбінації лікарських засобів, які вимагають окремого розгляду.=

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та леветирацеm= 0;аму може призвести д = 86; посилення токсичностo= 0; карбамазепo= 0;ну.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та ізоніазиду може призвести д = 86; посилення г = 77;патотоксич&#= 1085;ості ізоніазиду.

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну і препараті = 74; літію або метоклопраl= 4;іду, а також карбамазепo= 0;ну і нейролептиl= 2;ів (галоперидо = 83;, тіоридазин) може призвести д = 86; посилення побічних неврологічl= 5;их ефектів (у ви&#= 1087;адку останньої комбінації R= 11; навіть за ум= 086;ви терапевтичl= 5;их рівнів у плазмі крові). Тому необхідно уважно стежити за клінічними симптомами. Не менше ніж 8 тижнів має м= 080;нути після закінчення попередньоk= 5;о лікування нейролептиl= 2;ами. Також слід уникати одн = 86;часного лікування. Пацієнтів слід контро = 83;ювати щодо виникн = 77;ння таких нейротоксиm= 5;них симптомів: н= 077;стійка хода, атаксія, горизонталn= 0;ний ністагм, посилені пропріоцепm= 0;ивні м'язові рефл= 077;кси, м'язові судоми (фасцикуляц= 10;ї).

Згід&= #1085;о з опубліковаl= 5;ими даними, додавання карбамазепo= 0;ну до поточної терапії ней = 88;олептичним&#= 1080; засобами може збільшуватl= 0; ризик злоякісногl= 6; нейролептиm= 5;ного синдрому аб = 86; синдрому Стівенса–Дk= 8;онсона.

Комб&= #1110;нована терапія лікарським засобом Мез = 72;кар^® та деякими діуретикамl= 0; (гідрохлоро = 90;іазид, фуросемід) може призвести д = 86; виникнення = 89;имптоматич&#= 1085;ої гіпонатрієl= 4;ії.

Карб&= #1072;мазепін може антагонізуk= 4;ати ефекти недеполяриk= 9;уючих м’язових релаксантіk= 4; (наприклад панкуронію). Може виникнути н = 77;обхідність підвищення доз цих лікарських засобів, а пацієнти потребують ретельного моніторингm= 1; через можливість швидшого, ні= 078; очікується, завершення нейром’язоk= 4;ої блокади.=

Карб&= #1072;мазепін, як і інші психотропнo= 0; лікарські засоби, може знижувати переносиміl= 9;ть алкоголю, тому пацієнтам рекомендовk= 2;но утримуватиl= 9;я від вживанн= 03; алкоголю.=

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами прямої дії (ривароксаб = 72;ном, дабігатранl= 6;м, апіксабаноl= 4;, едоксабаноl= 4;) може призвести д = 86; зниження концентрацo= 0;ї пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів прямої дії в плазмі кров= 10; і, таким чино&#= 1084;, до підвищення ризику тромбозу. Отже, якщо сумісне застосуванl= 5;я є необхідни = 84;, пацієнти мають знаходитисn= 0; під ретельним к = 86;нтролем щодо появи симптомів тромбозу.=

Протипоказ&= #1072;на взаємодія.=

Оскі&= #1083;ьки карбамазепo= 0;н структурно близький до трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів, лікарський засіб Мезакар^® протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти одночасно з інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (МАО); перед початком його застосуванl= 5;я необхідно п = 88;ипинити прийом інгібітору МАО (щонайме= 085;ше за два тижні або раніше, якщо це дозволяють клінічні обставини).

Вплив на серологічнo= 0; дослідженнn= 3;.

Карб&= #1072;мазепін може дати хибно-позит = 80;вний результат ВЕРХ-аналіз = 91; (високоефек = 90;ивна рідинна хроматограm= 2;ія) для визначення концентрацo= 0;ї перфеназинm= 1;.

Карбамазеп&= #1110;н та 10,11-епоксид можуть дати хибно-позит = 80;вний результат імунологічl= 5;ого аналізу за методикою поляризоваl= 5;ої флуоресценm= 4;ії для визначення концентрацo= 0;ї трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів.

<= o:p>

Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я.

Зага&= #1083;ьні.

Мезакар® слід приймати лише під медичним на = 75;лядом, тільки післ= 03; оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к та за умови ретельного = 84;оніторингу пацієнтів і = 79; серцевими, печінковимl= 0; або нирковими порушеннямl= 0;, побічними гематологіm= 5;ними реакціями н = 72; інші препар = 72;ти в анамнезі, порушенням метаболізмm= 1; натрію та пацієнтів з перерванимl= 0; курсами терапії препаратом Мезакар®.

Рекомендує&= #1090;ься проведення загального = 72;налізу сечі та визначення рівня азоту сечовини в крові на початку і з певною періодичніl= 9;тю під час терапії.

Мезакар® проявляє легку антихолінеl= 8;гічну активність, тому пацієнтів з підвищеним = 74;нутрішньоо&#= 1095;ним тиском слід попередити = 90;а проконсульm= 0;увати щодо можливих факторів ризику.

Слід пам’ятати про можливу активацію прихованих психозів, а щодо пацієнтів літнього віку – про можливу активацію сплутаностo= 0; свідомості та тривожне збудження.=

Преп&= #1072;рат зазвичай неефективнl= 0;й при абсанса = 93; (малих епілептичнl= 0;х нападах) та міоклонічнl= 0;х нападах. Окремі випадки свідчать пр = 86; те, що посилення нападів можливе у пацієнтів з атиповими абсансами.=

Гематологі&= #1095;ні ефекти.
Із застосуванl= 5;ям препарату пов’язують = 88;озвиток агранулоциm= 0;озу та апластичноo= 1; анемії; одна= 082; через надзвичайнl= 6; низьку част = 86;ту випадків розвитку ци = 93; станів важк = 86; оцінити значущий ризик при прийманні препарату Мезакар®. Загальний ризик для хворих, які не отримували терапії, становить 4,7 особи/1000000 на рік для розвитку агранулоциm= 0;озу і 2 особи/1000000 на рік – для розвитку апластичноo= 1; анемії.

Паці&= #1108;нтів потрібно поінформувk= 2;ти про ранні ознаки токсичностo= 0; та симптоми можливих гематологіm= 5;них порушень, а також про си= 084;птоми дерматологo= 0;чних та печінкових = 88;еакцій. Пацієнта слід попередити, що у разі поя&#= 1074;и таких реакцій, як жар, ангіна, <= /span>пахова інфекція, шкірні висипання, виразки у ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові кро = 74;овиливи або геморагічнk= 2; пурпура, слі= 076; негайно звернутися до лікаря.

Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитіk= 4; значно знижується під час терапії, ста= 085; пацієнта підлягає ретельному моніторингm= 1;, потрібно здійснюватl= 0; постійний загальний аналіз кров= 10; пацієнта. Лікування препаратом Мезакар® необхідно припинити, я= 082;що у пацієнта розвиваєтьl= 9;я лейкопенія, яка є серйозною, прогресуючl= 6;ю або супроводжуn= 8;ться клінічними проявами, наприклад г = 72;рячкою або болем у горлі. Застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід припинити при появі оз= 085;ак пригніченнn= 3; функції кісткового мозку.

Пері&= #1086;дично або часто відзначаєтn= 0;ся тимчасове або стійке зниження кількості тромбоцитіk= 4; або білих клітин кров= 10; у зв’язку з п&#= 1088;ийомом препарату Мезакар®. Однак для бі= 083;ьшості цих випадкі = 74; підтверджеl= 5;а їх тимчасов= 10;сть і вони не свідчать пр = 86; розвиток ап = 83;астичної анемії або агранулоциm= 0;озу. До початку терапії та періодично під час її пр&#= 1086;ведення слід робити аналіз кров= 10;, включаючи визначення кількості тромбоцитіk= 4; (а також, можливо, кількості ретикулоциm= 0;ів і рівня гемоглобінm= 1; та визначат = 80; рівень залі = 79;а в сироватці крові).

Серйозні дерматологo= 0;чні реакції. Серйозні дерматологo= 0;чні реакції, які включають токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (ТЕН), або синдром Лайєлла, та синдром Сті = 74;енса–Джонс&#= 1086;на (ССД), при застосуванl= 5;і препарату Мезакар® виникають дуже рідко. Пацієнти з серйозними дерматологo= 0;чними реакціями можуть потребуватl= 0; госпіталізk= 2;ції, оскільки ці стани можут= 00; загрожуватl= 0; життю та мат= 080; летальний характер. Більшість в = 80;падків розвитку ССД/ТЕН відзначаютn= 0;ся протягом перших кількох місяців лікування препаратом Мезакар®. За оцінками, ці дерматологo= 0;чні реакції виникають у 1&#= 8211;6 з 10000 нових пацієнтів у країнах з населенням переважно європеоїднl= 6;ї раси. Однак у пацієнтів деяких краї = 85; Азії ризик може підвищ = 91;ватись приблизно у 10 разів. При розвитку си = 84;птомів, що свідчать про серйозн= 10; дерматологo= 0;чні реакції (наприклад ССД, синдром &#= 1051;айєлла/ТЕН), прийом препарату Мезакар® слі= ;д негайно припинити т = 72; призначити альтернатиk= 4;ну терапію.=

Фармакоген&= #1086;міка.

З’яв&= #1083;яється все більше свідчень пр = 86; вплив різни = 93; алелів HLA на схильність пацієнта до виникнення побічних реакцій, пов’язаних = 79; імунною системою.=

Зв’я&= #1079;ок із (HLA)-В*1502

Ретроспект&= #1080;вні дослідженнn= 3; у пацієнтів-= 082;итайців етнічної групи Хан продемонстl= 8;ували виражену кореляцію між шкірним = 80; реакціями ССД/ТЕН, пов’язанимl= 0; з карбамазе = 87;іном, та наявніст= 02; у цих пацієнтів людського лейкоцитарl= 5;ого антигену (HLA), алелі (HLA)-В*1502. Поm= 6;иреність цього алеля HLA-B*1502 варіюєтьсn= 3; від 2 до 12% у пацієнтів-к = 80;тайців етнічної гр = 91;пи Хан та становить приблизно 8% у пацієнтів з Тайланду. Більша частота повідомленn= 0; про розвито = 82; ССД (швидше рідко, ніж дуже рідко) характерна для деяких країн Азії (наприклад Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де у населення превалює алель (HLA)-В*1502. Кількість носіїв цьог = 86; алеля серед населення Азії становить понад 15% на Філіппінах та у деяких популяціях Малайзії. Поширеністn= 0; до 2% та 6% відповідно була зареєстровk= 2;на у Кореї та Індії. Поширення алеля (HLA)-В*1502 є незначним у європейськl= 0;х, африканськl= 0;х народів, корінного населення Америки та латиноамерl= 0;канського населення (< 1%).<= o:p>

Поширеніст&= #1100; алеля, зазначена у цьому докум = 77;нті, являє собою відсоток хромосом у визначених популяціях, які мають відповідниl= 1; алель. Таким чином, відсоток пацієнтів, я= 082;і мають копію алеля принаймні з однією з дво= 093; його хромосом (тобто «частота носійства»), майже вдвіч= 10; перевищує поширеністn= 0; алеля. Тому відсоток пацієнтів, які можуть п= 110;ддаватись ризику, майж= 077; вдвічі перевищує п = 86;ширеність алеля.

У тих пацієнтів, які розглядаютn= 0;ся як такі, що генетично належать до груп ризику, перед початком лікування препаратом Мезакар® слід проводити тестування на присутністn= 0; алеля (HLA)-В*1502. Якщо аналіз пацієнта на присутністn= 0; алеля (HLA)-В*1502 дає позитивний результат, т= 086; лікування препаратом Мезакар® розпочинатl= 0; не слід, окрім випадків, коли відсутні ін = 96;і варіанти терапевтичl= 5;ого лікування. При оцінці ризику слід пам’ятати, щ= 086; алель HLA-B*1502 також є фактором ризику для інших проти = 77;пілептични&#= 1093; препаратів. Пацієнти, які пройшли обстеження та отримали негативний результат щодо (HLA)-B*1502, мают= 00; низький ризик розвитку СС = 44;, хоча дуже рідко такі реакції можливі.=

Встановлен&= #1086;, що виявленн= 03; пацієнтів з наявністю алелю HLA-B*1502 та відмова від застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну у таких пацієнтів етнічної групи Хан знижує частоту випадків ССД/ТЕН, обумовлениm= 3; карбамазепo= 0;ном.

На сьогодні через відсутністn= 0; даних точно невідомо, чи у всіх осіб південно-сх= 10;дного азійського походження існують ризики.

Алель (HLA)-В*1502 може бути фактором ризику розв = 80;тку ССД/ТЕН у пацієнтів-к = 80;тайців, які отримую = 90;ь інші протиепілеl= 7;тичні засоби, що можуть бути пов’язані і = 79; виникненняl= 4; ССД/ТЕН. Таки&#= 1084; чином, слід уникати застосуванl= 5;я інших препаратів, що можуть бути пов’язані і = 79; виникненняl= 4; ССД/ТЕН, пацієнтам, які мають ал= 077;ль (HLA)-В*1502, якщо можна застосовувk= 2;ти іншу, альтер= 085;ативну терапію. Зазвичай не рекомендуєm= 0;ься проводити генетичний скринінг па = 94;ієнтів тих національнl= 6;стей, у представн = 80;ків яких низьки = 81; коефіцієнт алеля (HLA)-В*1502. Зазвичай не рекомендуєm= 0;ься проводити скринінг хворих, які вже отримують Мезакар®, оскільки ризик виникнення ССД/ТЕН знач= 085;о обмежений першими кількома місяцями те = 88;апії, незалежно від присутностo= 0; у генах паці= 108;нта алеля (HLA)-В*1502.

Результати генетичногl= 6; скринінгу н = 77; повинні заміняти відповідниl= 1; клінічний нагляд, оскільки у багатьох носіїв HLA-B*1502 не виникає ССД/ТЕН, в той час як у інших пацієнтів б = 77;з генетичних факторів ризику ССД/ТЕН може &#= 1088;озвиватись з інших причин. Ситуація є подібною дл= 03; носіїв алел= 03; HLA-A*3101, які отримують л= 10;кування препаратом Мезакар®. У цих пацієнт= 10;в не обов’язковl= 6; виникає ССД/ТЕН, DRESS, AGEP аб = 86; макулопапуl= 3;ьозний висип. Однак у пацієнтів без алеля HLA-A*3101 серйозні побічні реакції з бо= 082;у шкіри можут= 00; виникати з інших причи = 85;. Дотепер час = 91; не проводил = 86;сь досліджень щодо того, наскільки і = 85;ші чинники (так= 110; як дози, дотримання режиму, супутні препарати т = 72; супутні захворюванl= 5;я) сприяють розвитку вказаних серйозних дерматологo= 0;чних реакцій.=

У пацієнтів європеоїднl= 6;ї раси зв’язо = 82; між алелем (HLA)-B*15= 02 та виникненняl= 4; ССД відсутній.

Зв’я&= #1079;ок із HLA-А*3101

Лейк&= #1086;цитарний антиген людини може бути фактор = 86;м ризику розвитку шкірних побічних реакцій, таких як ССД, ТЕН, медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS), гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (AGEP), макулопапуl= 3;ьозний висип. Якщо аналіз вияв = 83;яє наявність алеля HLA-А*3101, то від застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід утриматися.

Дані ретроспектl= 0;вного аналізу у пацієнтів японської національнl= 6;сті і жителів Пі= 074;нічної Європи продемонстl= 8;ували зв'язок між тяжкими ураженнями шкіри (синдром Сті= 074;енса–Джонс&= #1086;на, синдром Лайєлла, медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и проявами, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз і макулопапуl= 3;ьозний висип) у носіїв алел= 03; HLA-А*3101 гена людського лейкоцитарl= 5;ого антигену (HLA) тk= 2; застосуванl= 5;ям карбамазепo= 0;ну.

Поши&= #1088;еність цього алеля може відрізнятиl= 9;я у різних етнічних груп: близьк= 086; 2–5% у населенн= я Європи, близько 10% – у японців. Поширеністn= 0; алеля становить менше 5% у населення А = 74;стралії, Азії, Африки та Північно= 11; Америки. Для населення Західної Європи поширеністn= 0; алеля HLA-A*3101 оцінюється приблизно д = 86; 6,7% залежно від географічнl= 6;го регіону. Винятки скл = 72;дають від 5% до 12%. Поширеністn= 0; більше 15% встановленk= 2; у деяких етнічних груп Південної А = 84;ерики (Аргентина т= 072; Бразилія), корінних жи = 90;елів Північної Америки (пле= 084;ена Навахо й Сіокс, в Мексиці – Санора Сері), Південної Індії (Таміл Наду).

Поши&= #1088;еність алеля, зазначена у цьому докум = 77;нті, являє собою відсоток хромосом у визначених популяціях, які мають відповідниl= 1; алель. Таким чином, відсоток пацієнтів, я= 082;і мають копію алеля принаймні з однією з дво= 093; його хромосом (тобто «частота носійства»), майже вдвіч= 10; перевищує поширеністn= 0; алеля. Тому відсоток пацієнтів, які можуть п= 110;ддаватись ризику, майж= 077; вдвічі перевищує п = 86;ширеність алеля.

Пере&= #1076; початком лікування препаратом Мезакар® можливим носіям алел= 03; HLA-A*3101 (наприклад пацієнтам японської національнl= 6;сті, європеоїдаl= 4;, корінним жителям Америки, латиноамерl= 0;канцям, народам півдня Інді= 11; та арабам) рекомендуєm= 0;ься проводити відповідниl= 1; скринінг (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Застосовувk= 2;ти препарат носіям даного алел= 03; слід тільки тоді, коли користь від терапії перевищує можливий ризик. Скрин= 110;нг щодо алеля HLA-A*3101 загалом не вимагаєтьсn= 3; у пацієнтів, які вже отримували Мезакар® протягом тривалого періоду, оскільки СС = 44;/ТЕН, AGEP, DRESS та макулопапуl= 3;ьозний висип зазви = 95;ай спостерігаn= 2;ться лише протягом перших кіль = 82;ох місяців терапії.=

Обме&= #1078;ення генетичногl= 6; скринінгу<= /span>

Резу&= #1083;ьтати генетичногl= 6; скринінгу н = 77; повинні заміняти відповідниl= 1; клінічний нагляд та лікування пацієнтів. Роль у виникненні цих тяжких шкірних побічних реакцій від= 10;грають інші можлив= 10; фактори, так= 110; як дозуванн= 03; протиепілеl= 7;тичного засобу, дотр= 080;мання режиму терапії, супутня терапія. Впл= 080;в інших захворюванn= 0; та рівень моніторингm= 1; шкірних порушень не вивчалися.=

Інші дерматологo= 0;чні реакції.

Можл&= #1080;вий також розвиток скороминущl= 0;х та таких, що не загрожують здоров’ю, легких дерм = 72;тологічних реакцій, наприклад ізольованоo= 1; макулярної або макулопапуl= 3;ьозної екзантеми. Зазвичай вони минают= 00; через кільк = 72; днів або тижнів як пр= 080; постійному дозуванні, так і після зниження дози препарату. Оскільки ранні ознак = 80; більш серйозних д = 77;рматологіч&#= 1085;их реакцій мож = 77; бути дуже ск= 083;адно відрізнити від легких скороминучl= 0;х реакцій, пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом, що= 073; негайно припинити з = 72;стосування препарату у разі, якщо з його продовженнn= 3;м реакція пог= 10;ршиться.

Наяв&= #1085;ість у пацієнта алеля HLA-А* 3101 пов’язано з виникненняl= 4; менш серйозних небажаних р = 77;акцій з боку шкіри на карбамазепo= 0;н, таких як синдром гіперчутлиk= 4;ості до протисудомl= 5;их засобів або незначні висипання (макулопапу = 83;ьозні висипання). Однак не бул= 086; встановленl= 6;, що наявніст= 00; (HLA)-В*1502 може свідчити пр = 86; ризик виникнення вищезазначk= 7;них шкірних реакцій.

Гіперчутли&= #1074;ість. Меза&= #1082;ар® може спровокуваm= 0;и розвиток реакцій гіперчутлиk= 4;ості, включаючи медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и симптомами (DRESS), множинні реакції гіперчутлиk= 4;ості повільного типу з гарячкою, висипанням, васкулітом, лімфаденопk= 2;тією, псевдолімфl= 6;мою, артралгією, лейкопенієn= 2;, еозинофіліn= 8;ю, гепатосплеl= 5;омегалією, зміненими показникамl= 0; функції печінки та синдромом зникнення ж = 86;вчних проток (включаючи руйнування та зникненн= 03; внутрішньоk= 8;овчних проток), які можуть проявлятьсn= 3; у різних ком= 073;інаціях. Також можливий вплив на інш= 110; органи (легені, нирки, підшлунковm= 1; залозу, міок= 072;рд, товсту кишку).

Наяв&= #1085;ість у пацієнта алеля HLA-А* 3101 пов’язано з виникненняl= 4; менш серйозних небажаних р = 77;акцій на карбамазепo= 0;н з боку шкіри, таких як синдром гіперчутлиk= 4;ості до протисудомl= 5;их засобів або незначні висипання (макулопапу = 83;ьозні висипання).

Пацієнтів з реакціями гіперчутлиk= 4;ості на карбамазепo= 0;н потрібно проінформуk= 4;ати про те, що приблизно 25-30 % таких пацієнтів також можут= 00; мати реакці= 11; гіперчутлиk= 4;ості на окскарба = 79;епін.

При застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну та аро= ;матичних протиепілеl= 7;тичних препаратів (наприклад фенітоїну<= /span>, примідону т = 72; фенобарбітk= 2;лу) можливий розвиток перехресноo= 1; гіперчутлиk= 4;ості.

Загалом при появі симптомів, щ= 086; вказують на гіперчутлиk= 4;ість, застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід негайн = 86; припинити.=

Напа&= #1076;и. Оск= ;ільки карбамазепo= 0;н може викликати а = 73;о посилювати абсанси, Мезакар® слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з= 10; змішаними нападами, як= 110; включають абсанси (типові або нетипові). За таких обставин препарат може провокуватl= 0; напади. У разі провокуванl= 5;я нападів застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід негайн = 86; припинити.=

Підвищення частоти нападів можливе під = 095;ас переходу ві = 76; пероральниm= 3; форм препар = 72;ту до супозиторіo= 1;в.

Функ&= #1094;ія печінки. Упродовж терапії препаратом необхідно п = 88;оводити оцінку функції печінки на початковомm= 1; рівні та періодичні оцінки цієї функції протягом терапії, особливо у пацієнтів і = 79; захворюванl= 5;ями печінки в анамнезі та = 091; пацієнтів літнього віку. При загостреннo= 0; порушень функції печінки або = 091; разі активн = 86;ї фази захворюванl= 5;я печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.=

Функ&= #1094;ія нирок. Реко&= #1084;ендується проводити оцінку функції нирок та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом ку = 88;су терапії.=

Гіпо&= #1085;атріємія. Відо&= #1084;і випадки розвитку гіпонатрієl= 4;ії при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну. У пацієнтів = 079; уже існуючи = 84; порушенням функції нир = 86;к, яке пов’язано з= 10; зниженим рівнем натрію, або у пацієнтів з супутнім лікуванням лікарськимl= 0; засобами, як= 110; знижують рівень натр= 10;ю (такими як діуретики, лікарські засоби, які асоціюютьсn= 3; з неадекватнl= 6;ю секрецією антидіуретl= 0;чного гормону), перед лікув = 72;нням слід виміряти рівень натрію в крові. Далі слід вимірювати кожні 2 тижні, потім – з інтервалом = 74; один місяць протягом перших трьо = 93; місяців лікування або згідно з клінічною необхіднісm= 0;ю. Це стосується = 91; першу чергу пацієнтів літнього віку. Слід у даному випадку обмежувати кількість вживання води.

Гіпо&= #1090;иреоїдизм. Карб&= #1072;мазепін може знижувати концентрацo= 0;ю гормонів щитовидної залози, у зв’язку з ци= 084; необхідне збільшення дози замісної те = 88;апії гормонами щитовидної залози для п= 072;цієнтів з гіпотиреоїk= 6;измом. Отже, рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг функції щитовидної залози для визначення дози замісної гормональнl= 6;ї терапії.

Антихоліне&= #1088;гічні ефекти. Мезакар® проявляє помірну антихолінеl= 8;гічну активність. Таким чином, пацієнти з підвищеним внутрішньоl= 6;чним тиском та затримкою сечі повинн= 10; перебувати під пильним = 085;аглядом під час терапії.=

Психічні ефекти. Слід пам’ятати про імовірністn= 0; активізаціo= 1; латентного психозу, та у пацієнтів літнього віку – сплутаностo= 0; свідомості або збуджен = 86;сті.

Суїцидальн&= #1110; думки та поведінка. Було зареєстровk= 2;ні кілька свідчень пр = 86; суїцидальнo= 0; думки і поведінку у пацієнтів, я= 082;і отримували протиепілеl= 7;тичні препарати. Метааналіз даних, отриманих у ході плацеб = 86;-контрольов&= #1072;них досліджень протиепілеl= 7;тичних препаратів, також показав нев = 77;лике підвищення ризику появ = 80; суїцидальнl= 0;х думок і поведінки. Механізм виникнення такого ризику невідомий, а доступні дані не виключають підвищення ризику суїцидальнl= 0;х думок і поведінки при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну.

Тому пацієнтів необхідно перевірити на наявніст= 00; суїцидальнl= 0;х думок та поведінки і, якщо потрібно, призначити відповідне = 83;ікування. Пацієнтам (т= 072; особам, які доглядають за пацієнтами) слід рекомендувk= 2;ти звернутися до лікаря у разі появи ознак суїци = 76;альних думок та поведінки.=

Вагітність.= При вживанні карбамазепo= 0;ну під час вагі= 090;ності можуть виникнути вроджені вади розвит = 82;у. Для лікування епілепсії під час вагі= 090;ності карбамазепo= 0;н слід приймати лише у випадку, якщ= 086; потенційна користь виправдовуn= 8; потенційні ризики. При психіатричl= 5;их показаннях та невропатичl= 5;ому болю карбам = 72;зепін не слід застосовувk= 2;ти, для таких пацієнтів слід замінити лікування карбамазепo= 0;ном на альтернатиk= 4;ні методи ліку = 74;ання.

Вагі&= #1090;ним жінкам та жінкам що планують ва = 75;ітність слід належним чином проконсульm= 0;увати щодо потенційниl= 1; тератогеннl= 0;й ризик для ненародженl= 0;х дітей.

Жінк&= #1080; що планують вагітність повинні вик = 86;ристовуват&#= 1080; надійну контрацепцo= 0;ю під час лікування карбамазепo= 0;ном протягом 2 ти&#= 1078;нів після останньої дози.

Ж&= #1110;нки репродуктиk= 4;ного віку

К&= #1072;рбамазепін може завдат = 80; шкоди плоду при застосуванl= 5;і вагітною жінкою. Реєс = 90;ри вагітності та епідеміолоk= 5;ічні дані свідчать пр = 86; потенційниl= 1; зв'язок між = прен = 72;тальним впливом карбамазепo= 0;ну та ризиком серйозних вроджених вад розвитк = 91; та інших несприятлиk= 4;их наслідків розвитку, включаючи дефекти нервової трубки та ва= 076;и розвитку інших систе = 84; організму [наприклад, черепно-лиц= 00;ові дефекти та вади розвит = 82;у серцево-суд = 80;нної системи) (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»)]. У дослідженнn= 3;х на тваринах застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну у клінічно значущих дозах у період вагі = 90;ності призводило до токсичностo= 0; для розвитк = 91; плода, включаючи збільшення випадків ва = 76; розвитку плода.

Я&= #1082;що після ретельного розгляду альтернатиk= 4;них варіантів лікування н = 77; буде визнан = 86;, що користь переважає ризики, карбамазепo= 0;н не слід застосовувk= 2;ти жінкам репродуктиk= 4;ного віку.

Ж&= #1110;нки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; бути повніс = 90;ю проінформоk= 4;ані про потенційниl= 1; ризик для плода, якщо вони приймають карбамазепo= 0;н під час вагітності.

Перед початком лікування карбамазепo= 0;ном жінкам фертильногl= 6; віку слід розглянути можливість проведення тесту на вагітність=

Жінки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати ефективну контрацепцo= 0;ю під час лікування т = 72; протягом двох тижнів після припинення лікування.=

Через індукцію ферментів к&= #1072;рбамазепін може призвести д = 86; порушення терапевтичl= 5;ого ефекту гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів,

т&= #1086;му, жінкам фертильногl= 6; віку слід проконсульm= 0;уватися щодо використанl= 5;я інших ефект = 80;вних методів контрацепцo= 0;ї (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Ж&= #1110;нкам репродуктиk= 4;ного віку слід проконсульm= 0;уватися з лікарем, як тільки вона планує вагітність, щоб обговорити перехід на а= 083;ьтернативн&= #1077; лікування д = 86; зачаття та д= 086; припинення контрацепцo= 0;ї (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Ж&= #1110;нкам репродуктиk= 4;ного віку слід порадити негайно звернутися до лікаря, якщо вона за= 074;агітніла або думає, що може бути вагітна і приймає карбамазепo= 0;н.

Ендокринні ефекти. Через індукцію ферментів печінки Мезакар® може стати причиною зниження терапевтичl= 5;ого ефекту препаратів естрогенів та/або прогестероl= 5;у. Це може призвести д = 86; зниження ефективносm= 0;і контрацепцo= 0;ї, рецидиву симптомів або проривних кровотеч чи кров’яних виділень. Пацієнтки, які приймають М = 77;закар® і для яких гормональнk= 2; контрацепцo= 0;я є необхідно= 02;, повинні отримувати препарат, що містить не менше 50 мкг естрогену, а= 073;о для таких пацієнток слід розглянути можливість використанl= 5;я альтернатиk= 4;них ефективних = 10; надійних негормоналn= 0;них методів кон = 90;рацепції під час лікування Мезакаром®.<= /o:p>

Моніторинг рівня препарату у плазмі кров= 10;. Незв&= #1072;жаючи на те, що кореляція між дозуван = 85;ям та рівнем карбамазепo= 0;ну у плазмі кро= 074;і, а також між рівнем карбамазепo= 0;ну у плазмі крові та клінічною ефективнісm= 0;ю і переносим= 10;стю недостовірl= 5;а, моніторинг рівня препа = 88;ату у плазмі крові може бути доціль = 85;им у таких випадках: пр= 080; раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці компленсу пацієнта, у період вагітності, = 091; разі лікува = 85;ня дітей та підлітків; при підозрі на порушенн= 03; абсорбції, при підозрюванo= 0;й токсичностo= 0; та при застосуванl= 5;і більше одного препарату.=

Зниження дози та відміна препарату.= Раптова відміна препарату Мезакар® може спрово = 82;увати напади. При необхідносm= 0;і раптової відміни терапії препаратом пацієнтів з епілепсією перехід на новий проти = 77;пілептични&#= 1081; препарат здійснюватl= 0; на тлі терап= 110;ї відповідниl= 4; лікарським препаратом.

Зниження дози та синдром відміни препарату. Раптова відміна препарату може спровокуваm= 0;и напади, тому карбамазепo= 0;н слід відмін= 03;ти поступово протягом 6 місяців. При необхідносm= 0;і негайної відміни препарату пацієнтам з епілепсією перехід на новий проти = 77;пілептични&#= 1081; препарат потрібно здійснюватl= 0; на тлі терапії відповідниl= 4;и лікарськимl= 0; засобами (наприклад діазепамом внутрішньоk= 4;енно, ректально або фенітоїном = 74;нутрішньов&#= 1077;нно).

Падіння. Лікування препаратом Мезакар® пов’язане і = 79; розвитком атаксії, запаморочеl= 5;ня, сонливості, артеріальнl= 6;ї гіпотензії, сплутаностo= 0; свідомості або в’ялост= 10; (див. «Побічн&#= 1110; реакції»), що може призвести д = 86; падіння і, ві&#= 1076;повідно, переломів або інших травм. Для па&#= 1094;ієнтів із захворюванl= 5;ями, станами або = 087;ри прийомі лікарських засобів, що посилюють ц= 10; стани, слід регулярно проводити повну оцінк = 91; ризиків розвитку падінь при довготриваl= 3;ому лікуванні препаратом Мезакар®.

Під час лікування карбамазепo= 0;ном пацієнти повинні уникати впливу сильного сонячного світла чере = 79; ризик фотосенсибo= 0;лізації.

Заст= 086;сування у дітей.
Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну для лікування біполярногl= 6; розладу та болю при невралгії трійчастогl= 6; нерва не були встановленo= 0; у пацієнтів дитячого віку.

Були встановленo= 0; безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну пацієнтами дитячого віку для лікування парціальниm= 3; судомних нападів, генералізоk= 4;аних тоніко-клон= 10;чних нападів та змішаних судомних нападів (див. розділи «Показання для застосу = 74;ання» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= 47;астосуванн&#= 1103; у період вагітності або годуван = 85;я груддю.
Вагі&= #1090;ність

Зага&= #1083;ьний ризик, пов’язаний із застосув = 72;нням протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів (ПЛЗ)

Усім жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які при&#= 1081;мають протиепілеl= 7;тичну терапію, і особливо жінкам, які планують вагітність, та вагітним жінкам, слід надавати медичні поради щодо потенційноk= 5;о ризику для плода, викли= 082;аного і судомами і протиепілеl= 7;тичним лікуванням.

Слід уникати раптового припинення лікування ПЛЗ, оскільк= 080; це може призвести д = 86; виникнення судом, які можуть мати серйозні на = 89;лідки для жінки та майбутньої дитини.

Якщо це можливо, для лікування епілепсії п= 10;д час вагітності надається перевага мо = 85;отерапії, оскільки терапія з кількома ПЛ = 47; може бути пов’язана з більш високим ризиком вроджених вад розвитк = 91;.

Ризи&= #1082;и, пов’язані з карбамазепo= 0;ном

Карб&= #1072;мазепін проникає крізь плацентарнl= 0;й бар’єр. Пренатальнl= 0;й вплив карбамазепo= 0;ну може підвищити ризики вроджених вад розвитк = 91; та інших несприятлиk= 4;их наслідків розвитку. Вплив карбамазепo= 0;ну під час вагі= 090;ності пов’язаний = 79; частотою серйозних вад розвитк = 91; в 2–3 рази вище, ніж у загальній популяції, частота яко= 11; становить 2–3%. Повідомлялl= 6;ся про такі вад= 080; розвитку, як дефекти нервової трубки плод = 91;, черепно-лиц= 00;ові дефекти, так= 110; як ущелина губи/піднеб= 10;ння, серцево-суд = 80;нні вади розвитку, гіпоспадія, гіпоплазія = 87;альців та інші аномалії, що зачіпають різні системи організму плода, у матері, яка застосовувk= 2;ла карбамазепo= 0;н під час вагітності. Рекомендуєm= 0;ься спеціалізоk= 4;ане антенатальl= 5;е спостережеl= 5;ня за цими вадами розв = 80;тку. Повідомлялl= 6;ся про порушення нервового розвитку серед дітей, народжених жінками з епілепсією, які під час вагітності = 79;астосовува&#= 1083;и карбамазепo= 0;н окремо або в &#= 1082;омбінації з іншими ПЛЗ. Дослідженнn= 3;, пов’язані з ризиком розвитку розладів нервової системи у дітей, які під час вагітності = 86;тримували карбамазепo= 0;н, є суперечливl= 0;ми і ризик не можна виклю = 95;ити.

Якщо після ретельного розгляду альтернатиk= 4;них варіантів лікування н = 77; буде визнан = 86;, що користь переважає ризики, карбамазепo= 0;н не слід застосовувk= 2;ти жінкам під час вагітно = 89;ті. Жінка повинна бут = 80; повністю по= 10;нформована та розуміти ризики прийому кар = 73;амазепіну під час вагітності.

Дані свідчать пр = 86; те, що ризик виникнення = 74;ад розвитку пр = 80; застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну може залежати ві = 76; дози. Якщо на основі рете = 83;ьної оцінки користь/риз = 80;к і альтернат = 80;вний варіант лікування н = 77; підходить, і лікування карбамазепo= 0;ном продовжуєтn= 0;ся, слід застосовувk= 2;ти монотерапіn= 2; та найнижчу ефективну дозу карбамазепo= 0;ну та рекоменд = 91;ється контролюваm= 0;и рівні в плазмі кров= 10;. Концентрацo= 0;ю в плазмі можна підтримуваm= 0;и в нижній частині терапевтичl= 5;ого діапазону від 4 до 12 мкг/м = 83; за умови підтримки к = 86;нтролю над судомам = 80;.

Пові&= #1076;омлялося, що деякі ПЛЗ, такі як карбамазепo= 0;н, знижують рівень фолатів у сироватці крові. Цей дефіцит мож = 77; сприяти підвищенню частоти вроджених вад плода у матері з епі= 083;епсією. До і під час вагітності рекомендуєm= 0;ься приймати фолієву кислоту. Для попередженl= 5;я порушень згортання крові у дити= 085;и також рекомендовk= 2;но давати вітамін К1 матері протягом останніх тижнів вагітності, = 072; також новонароджk= 7;ним.

Якщо жінка плану= 08; завагітнітl= 0;, до зачаття і до припинення контрацепцo= 0;ї слід доклас = 90;и всіх зусиль, щоб перейти на відповідне = 72;льтернатив&#= 1085;е лікування. Якщо жінка завагітнілk= 2; під час прийому карбамазепo= 0;ну, її слід направити д = 86; спеціалістk= 2;, щоб повторн = 86; оцінити метод лікування т = 72; розглянути = 72;льтернатив&#= 1085;і варіанти.

Жінк&= #1080; репродуктиk= 4;ного віку=

Карб&= #1072;мазепін не слід застосовувk= 2;ти жінкам репродуктиk= 4;ного віку, за винятком випадків, коли потенційно користь/риз = 80;к переважає альтернатиk= 4;ні варіанти лікування. Ж= 110;нка повинна бут = 80; повністю поінформовk= 2;на і розуміти потенційниl= 1; ризик для плода при прийомі карбамазепo= 0;ну під час вагітності, тому важлив = 86; планувати вагітність заздалегідn= 0;. Перед початком лікування карбамазепo= 0;ном слід розглянути можливість = 87;роведення тесту на вагітність = 91; жінок репро = 76;уктивного віку.

Жінк&= #1080; репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати ефективну контрацепцo= 0;ю під час та після припинення лікування протягом двох тижнів. Через індукцію ферментів к = 72;рбамазепін може призвести д = 86; порушення т = 77;рапевтично&#= 1075;о ефекту гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), тому жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід проконсульm= 0;уватися щодо застосуванl= 5;я інших ефективних методів контрацепцo= 0;ї. Слід використовm= 1;вати принаймні один ефекти = 74;ний метод контрацепцo= 0;ї (наприклад, внутрішньоl= 4;атковий) або дві дода= 090;кові форми контрацепцo= 0;ї, включаючи бар’єрний метод. При виборі методу контрацепцo= 0;ї слід оцінювати індивідуалn= 0;ні обставини, залучаючи пацієнтку д = 86; обговореннn= 3;.

Новонародж&= #1077;ні. З метою профілактиl= 2;и порушень згортання к = 88;ові у новонароджk= 7;них рекомендовk= 2;но призначати вітамін К₁ матерям протягом останніх тижнів вагітності та новонароджk= 7;ним дітям.

Відо&= #1084;і кілька випадків судом та/або пригніченнn= 3; дихання у новонароджk= 7;них, кілька випа = 76;ків блювання, діареї та/аб= 086; поганого ап = 77;титу у новонароджk= 7;них, що пов’язують із прийомом карбамазепo= 0;ну та інших протисудомl= 5;их лікарських засобів.

Годування груддю. У дослідженнn= 3;х на щурах спостерігаl= 3;ись побічні ефекти у потомства самиць, яким вводили карбамазепo= 0;н. Карбамазепo= 0;н проникає у грудне молоко (25-60 % концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і). Переваги грудного вигодовуваl= 5;ня з віддалено= 02; імовірністn= 2; розвитку побічних ефектів у немовляти слід ретельно зважити. Користь грудного вигодовуваl= 5;ня, як правило, переважає ризик розвитку побічних еф = 77;ктів. Годування груддю слід припинити, я= 082;що дитина погано набирає ваг = 91;, є занадто со= 085;ливою або у неї виникають алергічні реакції на шкірі. У дітей, які отримували карбамазепo= 0;н антенатальl= 5;о або з грудни= 084; молоком, описані випадки холестатичl= 5;ого гепатиту, у зв'язку з чим слід проводити с = 87;остереженн&#= 1103; за такими дітьми з метою діагн = 86;стики побічних ефектів з боку гепато = 73;іліарної системи. Матері, які отримують л= 10;карський засіб Мезакар^®, можуть годувати груддю за тієї умови, що немовля спостерігаn= 8;ться стосовно розвитку можливих побічних реакцій (наприклад н= 072;дмірної сонливості, алергічних шкірних реа = 82;цій).

Фертильніс&= #1090;ь.

Дуже рідко повідомлялl= 6;ся про випадки порушення фертильносm= 0;і у чоловіків та/або про відхилення від норми показників сперматогеl= 5;езу. Проте причинний зв’язок цих порушень з карбамазеп&= #1110;ном поки що не встановленl= 0;й.

Здатні&#= 1089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Здатність пацієнта, який прийма= 08; лікарський засіб Мезакар^®, до швидкої реакції (особливо на початку тер = 72;пії або у період підбору доз = 80;) може знижув = 72;тись як внаслідо = 82; судом, спричинениm= 3; захворюванl= 5;ям, так і внаслідок побічних еф = 77;ктів, що виникли у результаті застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну, таких як запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксія, диплопія, порушення а = 82;омодації та порушенн= 03; зору. Тому пацієнтам слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при керуван = 85;і автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози. =

Мезакар^® призначати перорально; зазвичай добову дозу лікарськогl= 6; засобу слід розподілятl= 0; на два або три прийоми. Лікарський засіб можна приймати пі = 76; час, після їди або у проміжках між прийомами їжі разом з невеликою к= 10;лькістю рідини, наприклад з= 10; склянкою во = 76;и.

Перед початком лікування пацієнти, як= 110; потенційно = 08; носіями HLA-А*3101 алелі за походженняl= 4;, у разі можливості повинні пройти обстеження на наявніст= 00; алелі, оскільки у цьому випад = 82;у може бути спровоковаl= 5;о розвиток тя = 78;ких побічних реакцій, таких як шкірні реак = 94;ії.

Епіл&= #1077;псія

Лікування розпочинатl= 0; із застосуванl= 5;я низької добової доз = 80; із поступовим підвищенняl= 4; дози лікарськогl= 6; засобу, яку необхідно відкоригувk= 2;ти з урахуванняl= 4; потреб кожн = 86;го пацієнта.=

Для підбору оптимальноo= 1; дози лікарськогl= 6; засобу може виявитися корисним визначення рівня карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Особливо у разі комбінованl= 6;ї терапії тер = 72;певтичні дози слід розрахуватl= 0; на основі визначення рівня карбамазепo= 0;ну у плазмі крові та ефективносm= 0;і.

Досвід показав, що терапевтичl= 5;і рівні карба = 84;азепіну знаходятьсn= 3; у діапазоні 4–12 мкг/мл.
Доро&= #1089;лі: реко&= #1084;ендована початкова доза лікарськогl= 6; засобу становить п = 86; 100–200 мг 1–2 рази на добу. Поті&#= 1084; дозу повільно підвищують до досягнен = 85;я оптимальноk= 5;о ефекту; част= 086; добова доза становить 400 мг двічі або тричі на ден= 100; (що відповід= 072;є 800–1200 мг). Деяким пацієнтам може бути потрібна доза лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^®,що досягає 1600 мг або навіть 2000 мг на добу, хоча цих високих доз слід уникат = 80; через більш = 91; частоту небажаних явищ.

Паці&= #1108;нти літнього віку: пацієнтам літнього віку через можливу лік = 72;рську взаємодію дозу лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^® слід підбирати зважено. Рекомендовk= 2;на початкова доза 100 мг двічі на день.

Діти:= лікування можна розпочинатl= 0; із застосув = 72;ння 100 мг/добу; дозm= 1; підвищуватl= 0; поступово, к= 086;жного тижня на 100 мг.=

Звичайна доза препарату становить 10–20 мг/кг маси тіла на добу (прийнята за кілька прий = 86;мів).

Вік дитини=

Добова дозk= 2;

6–10 років

400–600 мг= ; ( за 2-3 прийоми)

11–15 років

600–1000 мk= 5; (за 3 прийоми)=

Дітям віком від 15 років дозування я = 82; у дорослих.

Якщо можливо, Ме= 079;акар^® слід призначати як монотерапіn= 2;, але у разі за&#= 1089;тосування з іншими лікарськимl= 0; засобами рекомендуєm= 0;ься режим таког = 86; ж самого пос= 090;упового підвищення дози карбамазепo= 0;ну.

При призначеннo= 0; лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^® додат= ково до поточної протиепілеl= 7;тичної терапії доз = 91; карбамазепo= 0;ну слід поступ = 86;во підвищуватl= 0;, не змінюючи дози поточн = 86;го(их) застосовувk= 2;ного(их) протиепілеl= 7;тичного(-их) препарату(-і= 074;) або у разі необхідносm= 0;і коригуючи ї= 11;.

Гострі маніакальнo= 0; стани та підтримуючk= 2; терапія при біполярних афективних розладах<= /i>

Діапазон доз – приблизно від 400 до 1600 мг на добу; зазвичай – від 400 до 600 мг на добу, розділених = 85;а 2–3 прийоми. При гостром = 91; маніакальнl= 6;му стані рекомендуєm= 0;ься достатньо швидке підв = 80;щення дози, тоді як з метою забезпеченl= 5;я оптимальноo= 1; толерантноl= 9;ті у рамках під= 090;римуючої терапії при біполярних розладах рекомендовk= 2;не поступове підвищення = 84;алими дозами.

Синд&= #1088;ом алкогольноo= 1; абстиненціo= 1;

Середня доза – по 200 мг 3–4 рази на добу. У тяжки&#= 1093; випадках протягом перших кількох дні = 74; дозу можна підвищити (наприклад д= 086; 400 мг 3 рази на добу (1200 мг/добу)). Далі дозу повільно зменшують т = 72; терапію поступово припиняють. При тяжких проявах алкогольноo= 1; абстиненціo= 1; лікування слід розпочинатl= 0; комбінацієn= 2; лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^® із седативно-с = 85;одійними препаратамl= 0; (наприклад і= 079; клометіазоl= 3;ом, хлордіазепl= 6;ксидом), дотримуючиl= 9;ь вищенаведеl= 5;их вказівок щодо дозування. Після завершення гострої фаз = 80; лікування лікарським засобом Ме= 079;акар^® можна продовжуваm= 0;и як монотерапіn= 2;.

Ідіо&= #1087;атична невралгія трійчастогl= 6; нерва і невралгія трійчастогl= 6; нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова). Ідіопатичнk= 2; невралгія язикоглоткl= 6;вого нерва

Початкова доза лікарськогl= 6; засобу Ме= 079;акар^® становить 200-400 мг на добу (100 м = 75; 2 рази на добу для пацієнт= 10;в літнього віку). Її повільно підвищують до зникненн= 03; больових відчуттів (з= 072;звичай до дози 200 мг 3–4 рази на добу). Для більшос = 90;і пацієнтів доза карбамазепo= 0;ну 200 мг 3 або 4 рази на добу є достатньою для підтримки безболісноk= 5;о стану. У деяких випадках мо = 78;е бути необхідною добова доза карбамазепo= 0;ну 1600 мг. Після зникнення больових відчуттів д = 86;зу поступово знижувати д = 86; мінімальноo= 1; підтримуючl= 6;ї. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза – 1200 мг/добу. Далі дозу повільно зменшують т = 72; терапію поступово припиняють.

Ді = 90;и.

Дітям з огляду на більш швидк = 91; елімінацію = 82;арбамазепі&#= 1085;у може бути необхідним застосуванl= 5;я вищих доз лікарськогl= 6; засобу (із ро&#= 1079;рахунку на кілограм маси тіла) порівняно з дорослими. Таблетки Ме= 079;акар^® можна приймати дітям віком від 6 років.

Передоз = 91;вання.

Симп&= #1090;оми. Симп&= #1090;оми і скарги, що виникають при передоз = 91;ванні, зазвичай відображаюm= 0;ь ураження це = 85;тральної нервової, серцево-суд = 80;нної і дихальної систем, а також побічні реакції на лікарський засіб, вказані у розділі «По = 73;ічні реакції».=

Цент&= #1088;альна нервова система: пригніченнn= 3; функцій ЦНС; дезорієнтаm= 4;ія, пригнічениl= 1; рівень свідомості, сонливість, збудження, галюцинаціo= 1;, кома; затуманеннn= 3; зору, нерозбірлиk= 4;е мовлення, дизартрія, н= 110;стагм, атаксія, дискінезія, гіперрефлеl= 2;сія (спочатку), гіпорефлекl= 9;ія (пізніше); судоми, психомоторl= 5;і розлади, міоклонус, гіпотермія, мідріаз.=

Диха&= #1083;ьна система: пригніченн&= #1103; дихання, набряк легенів.=

Серц&= #1077;во-судинна система: тахікардія, артеріальнk= 2; гіпотензія, іноді – артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, порушення п = 88;овідності з розширенняl= 4; комплексу QRS; синкопе, пов’язане з зупинкою серця, що супроводжуn= 8;ться втратою свідомості.

Шлун&= #1082;ово-кишковl= 0;й тракт: блювання, затримка їж= 10; у шлунку, зниження мо = 90;орики товстої кишки.

Кіст&= #1082;ово-м’язовk= 2; система: повідомлялl= 6;ся про окремі випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; з токсичним впливом кар = 73;амазепіну.

Сечо&= #1074;идільна система: затримка сечі, олігурія аб = 86; анурія; затримка рідини; гіпергідраm= 0;ація, зумовлена ефектом карбамазепo= 0;ну, подібним за дією до анти= 076;іуретичног&= #1086; гормону.=

Змін&= #1080; з боку лабораторнl= 0;х показників: гіпонатрієl= 4;ія, можливий метаболічнl= 0;й ацидоз, гіперглікеl= 4;ія, підвищення м’язової фр = 72;кції креатинінфl= 6;сфокінази.

Ліку&= #1074;ання. Спец&= #1080;фічний антидот відсутній. Спочатку лі = 82;ування повинно ґрунтуватиl= 9;я на клінічно = 84;у стані хворого; показана госпіталізk= 2;ція. Проводитьсn= 3; визначення концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у плазмі крові для підтверджеl= 5;ня отруєння ци = 84; засобом та оцінки ступ = 77;ня передозуваl= 5;ня.

Здійснюєть&= #1089;я евакуація вмісту шлунка, пром= 080;вання шлунка, застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля. Пізня евакуація шлункового = 74;місту може призвести д = 86; відстроченl= 6;го всмоктуванl= 5;я і повторної появи симптомів і = 85;токсикації у період одужання.

Застосовує&= #1090;ься симптоматиm= 5;не підтримуючk= 7; лікування у відділенні інтенсивноo= 1; терапії, моніторуваl= 5;ня функцій серця, пильн= 072; корекція електролітl= 5;их розладів.=

Особ&= #1083;иві рекомендацo= 0;ї. При розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії показане внутрішньоk= 4;енне введення допаміну аб = 86; добутаміну; при розвитк = 91; порушень ри = 90;му серця лікування слід підбирати індивідуалn= 0;но; при розвитк = 91; судом – введення бе = 85;зодіазепін&#= 1110;в (наприклад діазепаму) або інших протисудомl= 5;их засобів, наприклад ф = 77;нобарбітал&#= 1091; (з обережністn= 2; через підви = 97;ений ризик розвитку пригніченнn= 3; дихання) або паральдегіk= 6;у; при розвитк = 91; гіпонатрієl= 4;ії (водної інтоксикацo= 0;ї) – обмеження введення рідини, повільна обережна внутрішньоk= 4;енна інфузія 0,9 % розчину натрію хлориду. Ці заходи можуть бути корисними для запобіганнn= 3; набряку мозку.

Рекомендує&= #1090;ься проведення гемосорбціo= 1; на вугільних сорбентах. Гемодіаліз = 08; ефективним методом лікування при передозуваl= 5;ні карбамазепo= 0;ном. Повідомлялl= 6;ся про неефект = 80;вність форсованогl= 6; діурезу і перитонеалn= 0;ного діалізу.

Необхідно передбачитl= 0; можливість повторного посилення симптомів передозуваl= 5;ня на 2-й і 3-й день після його початку, що зумовлено уповільненl= 0;м всмоктуванl= 5;ям препарату.=

=

&= #1055;обічні реакції.

На початку лікування лікарським засобом Мез = 72;кар^® або при застосуванl= 5;і надто великої початкової дози карбамазепo= 0;ну, або при лікуванні пацієнтів літнього віку виникають часто або нечасто певні типи небажаних реакцій, наприклад з боку центральноo= 1; нервової си = 89;теми (запамороче = 85;ня, головний біль, атаксі= 103;, сонливість, загальна слабкість, диплопія), з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (нудо= 090;а, блювання) аб= 086; алергічні шкірні реакції.

Дозозалежн&= #1110; небажані реакції зазвичай ми = 85;ають протягом кількох дні = 74; як спонтанн = 86;, так і після тимчасовогl= 6; зниження дози карбам = 72;зепіну. Розвиток небажаних реакцій з боку ЦНС мож= 077; бути наслідком відносного = 87;ередозуван&#= 1085;я лікарськогl= 6; засобу або з= 085;ачних коливань концентрацo= 0;й активної ре = 95;овини у плазмі крові. У таких випадках ре = 82;омендуєтьс&#= 1103; проводити моніторинг рівня актив = 85;ої речовини у плазмі кров= 10; та розподіл = 80;ти добову дозу лікарськогl= 6; засобу на бі= 083;ьш дрібні (наприклад н= 072; 3–4) окремі дози.

Побічні реакції виникали з такою частотою: дуже часто (> 1/10) часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі випа = 76;ки.

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: дуже часто ̵= 1; лейкопенія (11%= ), стійка у 2% випадків; часто – тромбоцитоl= 7;енія, еозинофіліn= 3;; рідко – лімфоаденоl= 7;атія, дефіцит фолієвої ки = 89;лоти; дуже рідко – лейкоцитоз, агранулоциm= 0;оз, апластична анемія, панцитопенo= 0;я, еритроцитаl= 8;на аплазія, анемія, мега= 083;областна анемія, гостра інтермітуюm= 5;а порфірія, змішана порфірія, пізня порфірія шк= 10;ри, ретикулоциm= 0;оз, гемолітичнk= 2; анемія.=

З боку імунно= 11; системи: рідко – мультиоргаl= 5;на гіперчутлиk= 4;ість уповільненl= 6;го типу з гарячкою, шкірними ви = 89;ипаннями, васкулітом, лімфаденопk= 2;тією; ознаками, що нагадують лімфому; артралгіямl= 0;, лейкопенієn= 2;, еозинофіліn= 8;ю, гепатосплеl= 5;омегалією і зміненими показникамl= 0; функції печінки та синдромом зникнення жовчних проток (деструкція та зникненн= 03; внутрішньоl= 7;ечінкових жовчних проток), що зустрічаютn= 0;ся у різних комбінаціяm= 3;. Можуть бути = 087;орушення з боку інших органів (наприклад п= 077;чінки, легень, нирок, підшлунковl= 6;ї залози, міокарда, товстої кишки); дуже рідко – асеп= 090;ичний менінгіт з міоклонусоl= 4; і периферич = 85;ою еозинофіліn= 8;ю; анафілактиm= 5;на реакція, ангіоневроm= 0;ичний набряк, гіпогамаглl= 6;булінемія.

З боку ендокринноo= 1; системи: часто – набряки, затримка рідини, збільшення маси тіла, гіпонатрієl= 4;ія і зниження осмолярносm= 0;і плазми внаслідок ефекту, поді= 073;ного до дії антидіуретl= 0;чного гормону, що у &= #1087;оодиноких випадках призводить до гіпергід = 88;атації, яка супроводжуn= 8;ться летаргією, блюванням, головним болем, сплутаністn= 2; свідомості і неврологічl= 5;ими розладами, с= 091;домами, дезорієнтаm= 4;ією, погіршенняl= 4; сприйняття, порушенням зору або енцефалопаm= 0;ією (синдром порушення секреції антидіуретl= 0;чного гормону, SIADH); дуже рідко – підвищення рівня пролактину крові, що суп&#= 1088;оводжуєтьс= я або не супроводжуn= 8;ться такими проявами, як галакторея, гінекомастo= 0;я, порушення метаболізмm= 1; кісткової тканини (зниження рівня кальцію і 25-гідроксихо&#= 1083;екальцифер= олу у плазмі крові), що призводить до остеомаляцo= 0;ї/остеопоро&#= 1079;у; в окремих ви= 087;адках – підвищенн= 03; концентрацo= 0;ї холестеринm= 1;, включаючи холестерин ліпопротеїk= 6;ів високої щільності і тригліцериk= 6;и.

З боку обміну речовин та порушення харчування: рідко – недостатніl= 9;ть фолатів, зниження ап = 77;титу; дуже рідко – гостра порфірія (гостра інтермітуюm= 5;а порфірія та змішана порфірія), негостра порфірія (пізня порфірія шк= 10;ри); невідомо – гіперамоніn= 8;мія.=

Псих&= #1110;чні розлади: рідко – галюцинаціo= 1; (зорові або слухові), деп&#= 1088;есія, втрата апетиту, неспокій, агресивнісm= 0;ь, ажитk= 2;ція, сплутаністn= 0; свідомості; дуже рідко – активація психозу.=

З боку нервової системи: дуже часто ̵= 1; запаморочеl= 5;ня (10–50%), атаксія (діти–10,4%, дорослі–50%), сонливість, загальна слабкість; часто – головний біль, диплопія, порушення акомодації зору (наприклад затуманеннn= 3; зору); нечасто – аномальні мимовільні рухи (наприклад тремор, &laqu= o;пурхаючий» тремор, дистонія, тик), ністагм; рідко – орофаціальl= 5;а дискінезія, порушення руху очей, порушення мовлення (наприклад дизартрія або нерозбі = 88;ливе мовлення), хореоатетоk= 9;, периферичнk= 2; невропатія, парестезії, м’язова сла = 73;кість та парез; дуже рідко – порушення смакових відчуттів, злоякісний нейролептиm= 5;ний синдром (NMS), асептичний менінгіт з міоклонією та перифери = 95;ною еозинофіліn= 8;ю, дисгевзія.=

З боку органі = 74; зору: част&= #1086; – пор&= #1091;шення акомодації (наприклад затуманеннn= 3; зору); дуже рідко= – помутніння кришталика, кон’юнктивo= 0;т, підвищення внутрішньоl= 6;чного тиску.

З боку органі = 74; слуху та рівноваги:= дуже рідко ̵= 1; розлади слуху, наприклад дзвін у вухах, підвищення слухової чутливості, = 079;ниження слухової чутливості, порушення с = 87;рийняття висоти звук = 91;.

З боку серця т= 072; судин: рідко – порушення внутрішньоl= 9;ерцевої провідностo= 0;; артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; або артеріа = 83;ьна гіпотензія; дуже рідко – брадикардіn= 3;, аритмії, атріовентрl= 0;кулярна блокада із синкопе, циркуляторl= 5;ий колапс, заст= 110;йна серцева недостатніl= 9;ть, загостреннn= 3; ішемічної хвороби, тромбофлебo= 0;т, тромбоембоl= 3;ія (наприклад емболія судин легень), васк&#= 1091;літ.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: дуже рідко R= 11; реакції гіперчутлиk= 4;ості з боку легенів, що характеризm= 1;ються гарячкою, за= 076;ишкою, пневмонітоl= 4; або пневмонією.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: дуже часто – нудота, блювання (обидва 8%); часm= 0;о – сухість у роті; нечаст= 086; – діарея або запор; рідко – абдомінальl= 5;ий біль; дуже рідко – глосит, стоматит, панкреатит.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: дуже часто ̵= 1; підвищення рівня гама-глутам= 10;лтрансфера&#= 1079;и (внаслідок індукції ферменту печінки), що зазвичай не має клінічного = 79;начення; часто – підвищення рівня лужно= 11; фосфатази крові; нечасто – підвищення рівня трансамінаk= 9;; рідко – гепатит холестатичl= 5;ого, паренхіматl= 6;зного (гепатоцелю = 83;ярного) або змішаного типів, синдром зникнення жовчних шляхів, жовтяниця; дуже рідко – гранулематl= 6;зний гепатит, печінкова недостатніl= 9;ть.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: дуже часто – алергічний дерматит, свербіж, кро= 087;ив’янка, іноді у тяжкій форм= 10;; нечасто – ексфоліатиk= 4;ний дерматит, еритродермo= 0;я; рідко – системний червоний вовчак, свербіж; дуж= 077; рідко – синдром Стівенса–Дk= 8;онсона (у деяких країнах Азі= 11; також повідомлялl= 6;ся про це небажане явище з частотою виникнення «рідко»), токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, фоточутливo= 0;сть, мультиформl= 5;а та вузликов = 72; еритема, порушення пігментаціo= 1; шкіри, пурпура, акне, підвищена пітливість, = 087;осилене випадання волосся, гірсутизм.=

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 72; кісткової тканини: рідко – м’язова слабкість, дуже рідко – артралгії, м’язовий біль, спазми м’язів, пору= 096;ення кісткового метаболізмm= 1; (зниження ка= 083;ьцію та 25-гідроксихо&#= 1083;екальцифер= олу у плазмі крові, що може призвести д = 86; остеомаляцo= 0;ї або остеопорозm= 1;).

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи: дуже рідко – тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит, ниркова недостатніl= 9;ть, порушення функції нирок (наприклад альбумінурo= 0;я, гематурія, олігурія, підвищення рівня сечовини в крові/азоте = 84;ія), часте сечовипускk= 2;ння, затримка сечі.

З боку репродуктиk= 4;ної системи: дуже рідко R= 11; статева дисфункція/= 10;мпотенція/е&= #1088;ектильна дисфункція, порушення сперматогеl= 5;езу (зі зниження= 084; кількості/р = 91;хливості сперматозоo= 1;дів).

Зареєстров&= #1072;ні дуже рідкісні повідомленl= 5;я про порушення чоловічої фертильносm= 0;і та/або порушення сперматогеl= 5;езу.

Загальні порушення: дуже часто – загальна слабкість.

Відхилення результатіk= 4; лабораторнl= 0;х та інструме = 85;тальних досліджень: дуже часто – підвищення рівня гама-глютам= 10;лтрансфера&#= 1079;и (спричинене індукцією печінкових ферментів), яке зазвича = 81; не має кліні= 095;ної значимості, часто – збільшення рівня лужно= 11; фосфатази в крові, нечасто – збільшення рівня трансамінаk= 9;, дуже рідко – збільшення внутрішньоl= 6;чного тиску, збільшення рівня холестеринm= 1; у крові (у тому числі з= 073;ільшення рівнів ліпопротеїl= 5;ів високої щільності т = 72; тригліцериk= 6;ів), збільшення = 88;івнів тригліцериk= 6;ів у крові, змін&#= 1072; показників функції щитовидної залози: зниження рівня L-тироксину (вільного тироксину (FT_{4)_,
тироксину (T_{4)_,трийодтиро=
;ніну(T₃)) і
підвищення
рівня
тиреостимуl=
3;ювального
гормону (}}TSH), що, я= 082; правило, не супроводжуn= 8;ться клінічними проявами; збільшення рівня пролактину = 74; крові, гіпогамаглl= 6;булінемія.

Побі&= #1095;ні реакції на основі спонтанних повідомленn= 0; (частота невідома).

Інфо&= #1088;мацію про нижчезазнаm= 5;ені побічні реа = 82;ції було отримано пр = 80; постреєстаm= 4;ійному застосуванl= 5;і препарату з= 10; спонтанних повідомленn= 0; та публікацій. Оскільки по = 74;ідомлення спонтанні, неможливо встановити точну кількість пацієнтів т = 72; достовірно оцінити частоту виникнення побічних ре = 72;кції, тому їх частоту класифікуюm= 0;ь як «невідом = 86;».

Інфекційні та паразитарнo= 0; захворюванl= 5;я: реак&= #1090;ивація вірусу герпесу людини VI типу= .

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи: недостатні&= #1089;ть кісткового мозку.

З боку нервової системи: в’ялість седативний ефект, погіршення пам’яті.=

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: коліт.

З боку імунної системи: медикаментl= 6;зне висипання з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS).
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (AGEP), ліхеноїдниl= 1; кератоз, оніхомадез.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 72; кісткової тканини: переломи.<= /span>

Відхилення результатіk= 4; лабораторнl= 0;х та інструме = 85;тальних досліджень: зниження мінеральноo= 1; щільності кісткової тканини.=

Повідомлен= ;ня про побічні реакції

Повід&= #1086;млення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням:&nbs= p;https://<= /span>aisf.dec.gov.ua.

=

Термін придатностo= 0;= . 4 роки.=

Умов&#= 1080; зберігання.

Зберігати при температурo= 0; не вище 25 &= deg;С.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упак&#= 1086;вка.

По 10 таблето = 82; у блістері; по 5 блістерів у картонній упаковці.=

Категорія відпуску.

За рецептом= .

Виробни = 82;.

КУ= 057;УМ ХЕЛТХКЕР ПВ = 58; ЛТД/=

KUSUM HEALTHCARE PVT LTD= .<= /span>

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

СП-289 (A), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діс= 090;. Алвар (Раджастан), Індія/

SP-289 (A), RIICO Industrial<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> a<= /span>rea, Chopanki, Bhi= wadi, = Dist. Alwar= (Rajas= than), India.

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

= ІНСТРУКЦІЯ=

= для медичного з = 72;стосування лікарськогl= 6; засобу

МЕЗА&#= 1050;АР^®=

(MEZACAR= ^®= )

Склад:

&= #1076;іюча речовина: carbamazepin;=

1 та = 73;летка містить карбамазепo= 0;ну 200 мг;

&= #1076;опоміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, гіпромелозk= 2; Е5, натрію кроскармелl= 6;за, кремнію діоксид кол = 86;їдний безводний, магнію стеарат.

= Лікарська форма. Таблетки.

&= #1054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білого або майже білог = 86; кольору круглі табл = 77;тки зі скошеною лінією розламу з одного боку = 110; тисненням «К» – з іншого.

Фарм&#= 1072;котерапевт= ична група.

Протиепіле&= #1087;тичні засоби. Код АТХ N03A F01.

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фарм&= #1072;кодинаміка= ;.

Як проти= 089;удомний засіб протиепілеl= 7;тичний препарат Мезакар® ефе= ;ктивний при парціальниm= 3; нападах (простих і комплексниm= 3;) із вторинно= 02; генералізаm= 4;ією та без неї; генералізоk= 4;аних тоніко-клон= 10;чних судомних нападах, а також при комбінації вказаних типів нападів.

У клінічних дослідженнn= 3;х при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну як монотерапіo= 1; у пацієнтів = 079; епілепсією (особливо у дітей і підлітків) була відзначена психотропнk= 2; дія препара = 90;у, яка частков = 86; проявляласn= 3; позитивним впливом на симптоми тривожностo= 0; і депресії, а також зниженням роздратоваl= 5;ості та агресивносm= 0;і.

Як не&#= 1081;ротропний засіб карбамазепo= 0;н ефективний при деяких неврологічl= 5;их захворюванl= 5;ях: Так, наприклад, в= 110;н запобігає больовим нападам при ідіопатичнo= 0;й і вторинній невралгії трійчастогl= 6; нерва. Крім того, карбамазепo= 0;н застосовуєm= 0;ься для полегшення нейрогенноk= 5;о болю при різних умовах. При синдромі алкогольноo= 1; абстиненціo= 1; карбамазепo= 0;н підвищує по = 88;іг судомної готовності (який при цьому стані знижений) і зменшує вираженістn= 0; клінічних проявів синдрому, таких як збудливістn= 0;, тремор, порушення ходи.

Підт&= #1074;ерджено, що як l= 7;сихотропни= 081; засіб карбамазепo= 0;н ефективний при афектив = 85;их порушеннях, = 072; саме: для лікування гострих маніакальнl= 0;х станів, для підтримуючl= 6;го лікування біполярних афективних (маніакальн = 86;-депресивни&= #1093;) розладів (як монотерапіn= 3;, так і в комбінації = 79; нейролептиm= 5;ними засобами, антидепресk= 2;нтами або препара = 90;ами літію).

Фармакокін&= #1077;тика.

Всмоктуван&= #1085;я. Після прийому таблеток карбамазепo= 0;н всмоктуєтьl= 9;я майже повністю, хоча і дещо повільно. Після разового прийому звичайної т = 72;блетки максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (С_max) досягаєтьсn= 3; через 12 годин.=

Біодоступн&= #1110;сть різних лікарських форм карбамазепo= 0;ну для пероральноk= 5;о прийому, як було показано, ле= 078;ить у межах 85–100 %.

Прий&= #1086;м їжі істотно не впливає н= 072; швидкість і ступінь всмоктуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну.

При застосуванl= 5;і до 300 мг карбамазепo= 0;ну приблизно 75% від прийнятої дози потрапляє д = 86; системного кровотоку протягом 6 годин. Тому м&#= 1072;ксимальна рекомендовk= 2;на добова доза = 076;ля цієї лікарської форми становить 250 мг чотири рази на добу.

Концентрац&= #1110;ї в плазмі крові. Не відзначаєтn= 0;ся клінічно значущих відмінностk= 7;й у ступені всмоктуванl= 5;я активної речовини після застосуванl= 5;я різних ліка = 88;ських форм препарату для прийому внутрішньо. Після одноразовоk= 5;о прийому внутрішньо таблетки препарату, щ= 086; містить 400 мг карбамазепo= 0;ну, середнє значення С_{max незміненої
активної
речовини
досягає бли
=
79;ько
4,5 мкг/мл.}

Спос&= #1090;ерігаються суттєві міжіндивідm= 1;альні відмінностo= 0; значень рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й у терапевтичl= 5;ому діапазоні: у більшості пацієнтів ц= 10; значення коливаютьсn= 3; від 4 до 12 мкг/м = 83; (17–50 мкмоль/л). Концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; (фармаколог= 10;чно активного метаболіту) становлять майже 30 % порів= ;няно з концентрацo= 0;ями карбамазепo= 0;ну.

Рівн&= #1086;важна концентрацo= 0;я препарату у плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; протягом 1–2 тижнів, що залежить ві = 76; індивідуалn= 0;них особливостk= 7;й метаболізмm= 1; (аутоіндукц= 10;я ферментних систем печінки карбамазепo= 0;ном, гетероіндуl= 2;ція іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; застосовуюm= 0;ь одночасно), а також від стану паціє = 85;та, дози препарату і тривалості лікування.

Розподіл. Зв’я&= #1079;ування карбамазепo= 0;ну з білками пл= 072;зми крові становить 70–80= %. Концентрацo= 0;я незміненогl= 6; карбамазепo= 0;ну у спинномозкl= 6;вій рідині і слині пропорційнk= 2; частці незв’язаноo= 1; з білками активної речовини (20–30 %). Концентрацo= 0;я карбамазепo= 0;ну у грудному молоці становить 25–60= % його рівня у плазмі кров= 10;. Карбамазепo= 0;н проникає крізь плацентарнl= 0;й бар’єр. За умови повно= 11; абсорбції карбамазепo= 0;ну уявний об’є = 84; розподілу становить в= 10;д 0,8 до 1,9 л/кг.

Метаболізм.= Карб&= #1072;мазепін метаболізуn= 8;ться у печінці пе= 088;еважно епоксидним шляхом, унаслідок ч = 86;го утворюютьсn= 3; основні метаболіти R= 11; 10,11-трансдіоло= ;ва похідна та ї= 111; кон’югат з глюкуроновl= 6;ю кислотою. На першому етапі відбу = 74;ається окислення д = 86; карбамазепo= 0;н-10,11-епоксиду, переважно через ізофермент цитохрому P450 3A4. Вважається, що людська мікросомалn= 0;на епоксид-гід = 88;олаза відповідає за утворенн= 03; фармакологo= 0;чно активного карбамазепo= 0;ну-10,11 епоксиду, який майже повністю трансформуn= 8;ться в похідну 10,11-трансдіол та її глюкуронідl= 0;. Унаслідок цих метаболічнl= 0;х реакцій утворюєтьсn= 3; також і «малий» мет = 72;боліт – 9-гідрокси-ме&#= 1090;ил-10-карбамо= 111;лакридан. Після одноразовоk= 5;о пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну приблизно 30 % активної речовини визначаєтьl= 9;я у сечі у вигляді кінцевих продуктів епоксидногl= 6; метаболізмm= 1;. Інші важлив= 10; шляхи біотрансфоl= 8;мації карбамазепo= 0;ну призводять до утворенн= 03; різних моногідрокl= 9;илатних похідних, а т&#= 1072;кож N-глюкуронід= 091; карбамазепo= 0;ну, що утворюєт= 00;ся з участю уридилдифоl= 9;фат-глюку= 088;онозилтран&= #1089;ферази (UGT2В7).

Карб&= #1072;мазепін індукує власний метаболізм.

Виведення. Післ&= #1103; одноразовоk= 5;о прийому препарату в = 85;утрішньо період напіввиведk= 7;ння незміненогl= 6; карбамазепo= 0;ну становить у середньому 36 годин, а після повторного прийому пре = 87;арату – у середньому 16–24 години (внаслідок а= 091;тоіндукції монооксигеl= 5;азної системи печ= 10;нки) залежно від тривалості лікування. У пацієнтів, які одночасно приймають інші препар = 72;ти, що індукуют= 00; ту ж саму ферментну систему печінки (наприклад фенітоїн, фе= 085;обарбітал), період напіввиведk= 7;ння карбамазепo= 0;ну становить у середньому 9–10 годин.

Середній період напіввиведk= 7;ння метаболіту 10,11-епоксиду з плазми кров= 10; становить п = 88;иблизно 6 годин після разового пероральноk= 5;о прийому епоксиду.=

Після разового пероральноk= 5;о прийому кар = 73;амазепіну у дозі 400 мг 72 % прийнятої дози виводи = 90;ься із сечею, а 28 % – з калом. Майже 2 % прийнятої дози виводиться із сечею у вигляді нез = 84;іненого препарату і приблизно 1 % – у вигляді фармакологo= 0;чно активного метаболіту 10,1= 1-епоксиду та приблизн = 86; 30% у вигляді карбамазепo= 0;н-10,11-трансдіо= 083;у та інших неактивних метаболітіk= 4;.

Особливост&= #1110; фармакокінk= 7;тики в окремих гр= 091;пах пацієнтів.=

Пацієнти літнього віку. Немає даних, які свідчил = 80; б про те, що фармакокінk= 7;тика карбамазепo= 0;ну змінюється = 91; пацієнтів літнього віку (порівняно з дорослими молодого віку).=

Пацієнти з порушеною функцією нирок або пе= 095;інки. Даних про фармакокінk= 7;тику карбамазепo= 0;ну у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; функції нирок або печінки немає.

= Клінічні характерисm= 0;ики.

&= #1055;оказання.

= ·      Епілепсія:

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>-      =     складні або прості парціальні судомні нап = 72;ди (із втратою або без втрати свідомості) = 110;з вторинною генералізаm= 4;ією або без неї;

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>-      =     генералізо&= #1074;ані тоніко-клон= 10;чні судомні нап = 72;ди;

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>-      =     змішані форми судомних нападів.

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>-      =     Мезакар^®l= 4;ожна застосовувk= 2;ти як і у вигляді монотерапіo= 1;, так і в складі комбінованl= 6;ї терапії.

<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>-      =     Карбамазеп&= #1110;н зазвичай не ефективний при абсанса = 93; (легка форма епілептичнl= 6;го нападу) та міоклонічнl= 0;х нападах (див. розділ "Осоk= 3;ливості застосуванl= 5;я.").

= ·      Гострі маніакальнo= 0; стани; підтримуючk= 2; терапія при біполярних афективних розладах з метою профілактиl= 2;и загострень або для осла= 073;лення клінічних проявів загостреннn= 3;.

= ·      Синдром алкогольноo= 1; абстиненціo= 1;.

= ·      Ідіопатичн&= #1072; невралгія трійчастогl= 6; нерва і невралгія трійчастогl= 6; нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова).

= ·      Ідіопатичн&= #1072; невралгія язикоглоткl= 6;вого нерва.

<= o:p>

&= #1055;ротипоказа= ;ння= .

Меза&= #1082;ар^® протипоказk= 2;ний:

= ·      при встановленo= 0;й гіперчутлиk= 4;ості до карбамаз = 77;піну та окскарбазеl= 7;іну або до подіб= 085;их у хімічному відношенні лікарських = 87;репаратів (таких як трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти), або до будь-якого іншого компонента препарату;=

= ·      при атріовентрl= 0;кулярній блокаді;

·      пацієнтам з пригніченнn= 3;м кісткового мозку в анамнезі;=

·      пацієнтам з печінковою порфірією (наприклад гострою інтермітуюm= 5;ою порфірією, змішаною порфірією, пізньою порфірією шкіри) в анамнезі;=

·      у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (MAO).

&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Цитохром Р450 3А4 (CYP3A4) є основним ферментом, щ= 086; каталізує утворення активного метаболіту = 82;арбамазепі&#= 1085;у-10,11-епоксиду. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; CYP3A4 або інгібіторіk= 4; епоксид-гід = 88;олази з карбамазепo= 0;ном може спричи = 85;яти підвищення концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у плазмі крові, що, у свою чергу, може призводити до розвитку побічних реакцій. Отже, слід скоригуватl= 0; дозу лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® та забезпечитl= 0; контроль його рівнів = 091; плазмі кров= 10;. Одночасне застосуванl= 5;я індукторів CYP3= A4 може посилювати метаболізм карбамазепo= 0;ну, що призводи = 90;ь до потенційноk= 5;о зниження концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у сироватці крові та зме= 085;шення терапевтичl= 5;ого ефекту. Подібним чи = 85;ом припинення прийому індуктора CYP3A4 може знижув = 72;ти швидкість метаболізмm= 1; карбамазепo= 0;ну, що призводить до підвищення рівня карба = 84;азепіну у плазмі крові. Отже, може бути необхідним коригуваннn= 3; дози лікарськогl= 6; засобу Мезакар^®.

Карбамазеп&= #1110;н є потужним індуктором CYP3= A4 та інших ферментних систем фази = 030; та фази ІІ у п&= #1077;чінці, тому може знижувати концентрацo= 0;ї інших препаратів = 91; плазмі кров= 10;, які переваж = 85;о метаболізуn= 2;ться CYP3A4 шляхом індукції їх = 85;ього метаболізмm= 1;.

Людська мікросомалn= 0;на епоксид-гід = 88;олаза являє собою фермент, відповідалn= 0;ний за утворенн= 03; 10,11-трансдіолп= ;охідних карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091;. Одночасне призначеннn= 3; інгібіторіk= 4; людської мікросомалn= 0;ної епоксид-гід = 88;олази (наприклад вальпроєвоo= 1; кислоти) мож= 077; призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі кро= 074;і.

Одночасне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами прямої дії (ривароксаб = 72;ном, дабігатранl= 6;м, апіксабаноl= 4;, едоксабаноl= 4;) може призвести д = 86; зниження концентрацo= 0;ї пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів прямої дії в плазмі кров= 10; і, таким чино&#= 1084;, до підвищення ризику тромбозу. Отже, якщо сумісне застосуванl= 5;я є необхідни = 84;, пацієнти мають знаходитисn= 0; під ретельним к = 86;нтролем щодо появи симптомів тромбозу.=

Ліка&= #1088;ські засоби, які можуть підвищуватl= 0; рівень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Оскільки підвищення рівня карбамазепo= 0;ну у плазмі крові може призводити до появи неб= 072;жаних реакцій (таких як запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксія, диплопія), то дозування лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відповідно коригувати та/або контр= 086;лювати його рівні у плазмі кров= 10; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з нижчезазнаm= 5;еними препаратамl= 0;.

Аналгетики, протизапалn= 0;ні лікарські засоби: декстропроl= 7;оксифен, ібупрофен.=

Андрогени<= /u>: даназол.

Антибіотик&= #1080;: макр= ;олідні антибіотикl= 0; (наприклад еритроміциl= 5;, тролеандомo= 0;цин, йозаміцин, кларитроміm= 4;ин, ципрофлоксk= 2;цин).

Антидепрес&= #1072;нти: дезипрамін, флуоксетин, флувоксаміl= 5;, нефазодон, пароксетин, тразодон, вілоксазин.

Протиепіле&= #1087;тичні лікарські засоби: стирипентоl= 3;, вігабатрин.

Протигрибк&= #1086;ві лікарські засоби: азоли (наприклад ітраконазоl= 3;, кетоконазоl= 3;, флуконазол, вориконазоl= 3;). Пацієнтам, які отримую = 90;ь лікування вориконазоl= 3;ом або ітракон = 72;золом, можуть бути рекомендовk= 2;ні альтернатиk= 4;ні протиепілеl= 7;тичні засоби.

Антигістам&= #1110;нні лікарські засоби: лоратадин, терфенадин.

Антипсихот&= #1080;чні лікарські засоби: оланзапін, локсапін, кветіапін.=

Протитубер&= #1082;ульозні лікарські засоби: ізоніазид.=

Противірус&= #1085;і лікарські засоби: інгібітори протеази дл= 03; ВІЛ (наприклад р= 080;тонавір).
Інгібітори карбоангідl= 8;ази: ацетазоламo= 0;д.

Серцево-суд= инні лікарські засоби: дилтіазем, верапаміл.=

Лікарські засоби для лікування захворюванn= 0; ШКТ: циметидин, омепразол.=

Міорелакса&= #1085;ти: оксибутиніl= 5;, дантролен.=

Антиагрега&= #1085;тні лікарські засоби: тиклопідин= ;.

Інші речовини: грейпфрутоk= 4;ий сік, нікотинаміk= 6; (у дорослих, тільки у великих дозах).

Ліка&= #1088;ські засоби, які можуть підвищуватl= 0; рівень активного метаболіту карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі крові.

Оскільки підвищений рівень активного м = 77;таболіту карбамазепo= 0;ну-10,11-епоксид= 091; у плазмі крові може спричинити розвиток побічних реакцій (наприклад запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксію, диплопію), дозування лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відповідно коригувати та/або контр= 086;лювати рівень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові, якщо Мезакар^®п&#= 1088;иймати одночасно з такими лікарськимl= 0; засобами, як локсапін, кветіапін, примідон, пр= 086;габід, вальпроєва кислота, валноктаміk= 6; та валпромі = 76;, бривара&= #1094;етам.

Ліка&= #1088;ські засоби, які можуть знижувати р= 10;вень карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Може бути необхідною корекція дози лікарс= 00;кого засобу Мезакар^® при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з нижчезазн = 72;ченими препаратамl= 0;.

Протиепіле&= #1087;тичні лікарські засоби: фелбамат, метсуксиміk= 6;, окскарбазеl= 7;ін, фенобарбітk= 2;л, фенсуксиміk= 6;, фенітоїн (що= 073; уникнути інтоксикацo= 0;ї фенітоїном та субтерап = 77;втичних концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну, рекомендовk= 2;но скорегуватl= 0; концентрацo= 0;ю фенітоїну у плазмі кров= 10; до 13 мкг/мл перед почат = 82;ом лікування карбамазепo= 0;ном) та фосфеніт = 86;їн, примідон та клоназепам (хоча дані щодо нього суперечливo= 0;).

Протипухли&= #1085;ні лікарські засоби: цисплатин або доксорубіцl= 0;н.

Протитубер&= #1082;ульозні лікарські засоби: рифампіцин= ;.

Бронходила&= #1090;атори або протиастмаm= 0;ичні лікарські засоби: теофілін, амінофілін.

Дерматолог&= #1110;чні лікарські засоби: ізотретиноo= 1;н.

Взаємодія з іншими речовинами: препарати лікарських трав, що містять зві = 88;обій (Hypericum perforatum).

Мефлохін може проявляти антагоністl= 0;чні властивостo= 0; щодо протиепілеl= 7;тичного ефекту карбамазепo= 0;ну. Тому дозу лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® необхідно відкоригувk= 2;ти.

Ізотретино&= #1111;н, як повідомляєm= 0;ься, змінює біод = 86;ступність та/або кліренс карбамазепo= 0;ну і карбамазепo= 0;ну-10, 11-епоксиду; необхідно к = 86;нтролювати концентрацo= 0;ю карбамазепo= 0;ну у плазмі крові.

Впли&= #1074; лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® на рівень у плазмі кров= 10; одночасно призначениm= 3; препаратів= .

Карбамазеп&= #1110;н може знижувати рівень деяк = 80;х лікарських засобів у плазмі кров= 10; та зменшува = 90;и або нівелювати їх ефекти. Може виникн = 91;ти необхіднісm= 0;ь корекції дозування нижченаведk= 7;них лікарських засобів від = 87;овідно до клінічни = 93; вимог.

Аналгетики, протизапалn= 0;ні лікарські засоби: бупренорфіl= 5;, метадон, парацетамоl= 3; (тривале застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну з парацетам = 86;лом (ацетаміноф = 77;ном) може бути зв’язано з розвитком гепатотоксl= 0;чності), феназон (ант= 080;пірин), трамадол.=

Антибіотик&= #1080;: доксицикліl= 5;, рифабутин.=

Антикоагул&= #1103;нти: пероральні антикоагулn= 3;нти (наприклад в= 072;рфарин, фенпрокумоl= 5;, дикумарол, аценокумарl= 6;л, ривароксабk= 2;н, дабігатран, апіксабан, е= 076;оксабан).
Антидепрес&= #1072;нти: бупропіон (карбамазеп= 10;н може знижувати р= 10;вень бупропіону = 74; плазмі кров= 10; та підвищув = 72;ти рівень його метаболіту гідроксибуl= 7;ропіону, тим самим зменшуючи клінічну еф = 77;ктивність та безпеку бупропіону), циталопрам, міансерин, нефазодон, сертралін, тразодон, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти (наприклад іміпрамін, амітриптилo= 0;н, нортриптилo= 0;н, кломіпраміl= 5;). Протипоказk= 2;но призначеннn= 3; лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (MAO). Застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; MAO слід припин= ити мінімум за 2 тижні до введення лікарськогl= 6; засобу Мезакар^® (а якщо дозволяє клінічна ситуація – навіть раніше).

Протиблюво&= #1090;ні лікарські засоби: аперпітант= ;.

Протиепіле&= #1087;тичні лікарські засоби: клобазам, клоназепам, етосукциміk= 6;, фелбамат, ламотриджиl= 5;, еслікарбазk= 7;пін, окскарбазеl= 7;ін, примідон, тіагабін, топірамат, вальпроєва кислота, зонісамід. Повідомлялl= 6;сь як про підвищення рівня фенітоїну у плазмі кров= 10; внаслідок дії карбамазепo= 0;ну, так і про його зниження та про поодинокі випадки збі = 83;ьшення рівня мефенітоїнm= 1; у плазмі кро= 074;і. Щоб уникнут = 80; інтоксикацo= 0;ї фенітоїном та виникнення субтерапевm= 0;ичних концентрацo= 0;й карбамазепo= 0;ну рекомендовk= 2;на плазмова концентрацo= 0;я фенітоїну н = 77; повинна перевищуваm= 0;и 13 мкг/мл до початку терапії карбамазепo= 0;ном. Є окремі повідомленl= 5;я про підвищення концентрацo= 0;ї мефенітоїнm= 1; в плазмі крові на фон= 110; прийому кар = 73;амазепіну, що у рідкісних випадках спричиняє сплутаністn= 0; свідомості та навіть ко= 084;у.

Протигрибк&= #1086;ві лікарські засоби: ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3;, кетоназол. Пацієнтам, які отримують лікування вориконазоl= 3;ом або інтраконазl= 6;лом, можуть бути рекомендовk= 2;ні альтернатиk= 4;ні протиепілеl= 7;тичні засоби.

Антигельмі&= #1085;тні лікарські засоби: празиквантk= 7;л, альбендазоl= 3;.

Протипухли&= #1085;ні лікарські засоби: іматиніб, циклофосфаl= 4;ід, лапатиніб, темсиролімm= 1;с.

Нейролепти&= #1095;ні лікарські засоби: клозапін, галоперидоl= 3; та бромперидоl= 3;, оланзапін, кветіапін, рисперидон, зипразидон, = 072;рипіпразол, паліперидоl= 5;.

Противірус&= #1085;і лікарські засоби: інгібітори протеази дл= 03; лікування ВІЛ (наприкл= 072;д індинавір, ритонавір, саквінавір).

Анксіоліти&= #1082;и: алпразолам, мідазолам.=

Бронходила&= #1090;атори або протиастмаm= 0;ичні препарати<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>: теофілін.=

Горм&#= 1086;нальні контрацептl= 0;ви (субстрати CYPAКарбамk= 2;зепін є сильним індуктором CYP3= A4. Карб&= #1072;мазепін може підвищуватl= 0; метаболізм деяких гор= 084;ональних l= 2;онтрацепти= 074;ів (через індукцію CYP3A4), &= #1090;аких як пероральні та підшкірн= 10; імплантоваl= 5;і контрацептl= 0;ви, що призводить до значно нижчих концентрацo= 0;й гормонів у плазмі крові. Це може спричинити контрацептl= 0;вну невдачу або проривну кровотечу. Слід розглянути альтернатиk= 4;и пероральниl= 4; та підшкірним імплантоваl= 5;им контрац= ептивам, на які суттєво впливає інд = 91;кція CYP3A4; або розглянути = 72;льтернатив&#= 1080; лікарськогl= 6; засобу карб = 72;мазепін [див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосуваl= 5;ня у специфічниm= 3; групах насе = 83;ення»].

Серцево-суд= инні лікарські засоби: блокатори кальцієвих каналів (група дигід= 088;опіридину), наприклад фелодипін, ісрадипін, дигоксин, хінідин, пропранолоl= 3;, симвастатиl= 5;, аторвастатl= 0;н, ловастатин, церивастатl= 0;н, івабрадин.=

Кортикосте&= #1088;оїди, зокрема преднізолоl= 5;, дексаметазl= 6;н.

Засоби, які застосовуюm= 0;ь для лікування е = 88;ектильної дисфункції: тадалафіл.=

Імунодепре&= #1089;анти: циклоспориl= 5;, еверолімус, такролімус, сиролімус.=

Тиреоїдні лікарскі засоби: левотироксl= 0;н. Передбачаєm= 0;ься, що карбамаз = 77;пін сприяє виведенню гормонів щитовидної залози та підвищенню потреби в ни= 093; у пацієнтів = 079; гіпотиреозl= 6;м. Тому слід перевіряти функцію щитовидної залози у пацієнтів, які отримують замісну терапію, як на початку, так і в кінці лікування лікарським засобом Мезакар^®.

При необхідносm= 0;і дозу гормонів щитовидної залози слід скоригуватl= 0;. Функція щитовидної залози може змінюватисn= 0;, зокрема, у ра&#= 1079;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та інших протисудомl= 5;их лікарських = 79;асобів (наприклад фенобарбітk= 2;лу).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами: препарати, щ= 086; містять естрогени та/або проге= 089;терони (слід розглянути альтернатиk= 4;ні методи контрацепцo= 0;ї); бупренофін, гестринон, тиболон, тореміфен, міансерин, сертралін.=

Комб&= #1110;нації лікарських засобів, які вимагають окремого розгляду.=

Одночасне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та леветирацеm= 0;аму може призвести д = 86; посилення токсичностo= 0; карбамазепo= 0;ну.

Одночасне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну та ізоніазиду може призвести д = 86; посилення г = 77;патотоксич&#= 1085;ості ізоніазиду.

Одночасне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну і препараті = 74; літію або метоклопраl= 4;іду, а також карбамазепo= 0;ну і нейролептиl= 2;ів (галоперидо = 83;, тіоридазин) може призвести д = 86; посилення побічних неврологічl= 5;их ефектів (у ви&#= 1087;адку останньої комбінації R= 11; навіть за ум= 086;ви терапевтичl= 5;их рівнів у плазмі крові). Тому необхідно уважно стежити за клінічними симптомами. Не менше ніж 8 тижнів має м= 080;нути після закінчення попередньоk= 5;о лікування нейролептиl= 2;ами. Також слід уникати одн = 86;часного лікування. Пацієнтів слід контро = 83;ювати щодо виникн = 77;ння таких нейротоксиm= 5;них симптомів: н= 077;стійка хода, атаксія, горизонталn= 0;ний ністагм, посилені пропріоцепm= 0;ивні м'язові рефл= 077;кси, м'язові судоми (фасцикуляц= 10;ї).

Згідно з опубліковаl= 5;ими даними, додавання карбамазепo= 0;ну до поточної терапії ней = 88;олептичним&#= 1080; засобами може збільшуватl= 0; ризик злоякісногl= 6; нейролептиm= 5;ного синдрому аб = 86; синдрому Стівенса–Дk= 8;онсона.

Комбінован&= #1072; терапія лікарським засобом Мез = 72;кар^® та деякими діуретикамl= 0; (гідрохлоро = 90;іазид, фуросемід) може призвести д = 86; виникнення = 89;имптоматич&#= 1085;ої гіпонатрієl= 4;ії.

Карбамазеп&= #1110;н може антагонізуk= 4;ати ефекти недеполяриk= 9;уючих м’язових релаксантіk= 4; (наприклад панкуронію). Може виникнути н = 77;обхідність підвищення доз цих лікарських засобів, а пацієнти потребують ретельного моніторингm= 1; через можливість швидшого, ні= 078; очікується, завершення нейром’язоk= 4;ої блокади.

Карбамазеп&= #1110;н, як і інші психотропнo= 0; лікарські засоби, може знижувати переносиміl= 9;ть алкоголю, тому пацієнтам рекомендовk= 2;но утримуватиl= 9;я від вживанн= 03; алкоголю.=

Одночасне застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами прямої дії (ривароксаб = 72;ном, дабігатранl= 6;м, апіксабаноl= 4;, едоксабаноl= 4;) може призвести д = 86; зниження концентрацo= 0;ї пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів прямої дії в плазмі кров= 10; і, таким чино&#= 1084;, до підвищення ризику тромбозу. Отже, якщо сумісне застосуванl= 5;я є необхідни = 84;, пацієнти мають знаходитисn= 0; під ретельним к = 86;нтролем щодо появи симптомів тромбозу.=

Прот&= #1080;показана взаємодія.=

Оскільки карбамазепo= 0;н структурно близький до трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів, лікарський засіб Мезакар^® протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти одночасно з інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (МАО); перед початком його застосуванl= 5;я необхідно п = 88;ипинити прийом інгібітору МАО (щонайме= 085;ше за два тижні або раніше, якщо це дозволяють клінічні обставини).

Впли&= #1074; на серологічнo= 0; дослідженнn= 3;.

Карбамазеп&= #1110;н може дати хибно-позит = 80;вний результат ВЕРХ-аналіз = 91; (високоефек = 90;ивна рідинна хроматограm= 2;ія) для визначення концентрацo= 0;ї перфеназинm= 1;.

Карб&= #1072;мазепін та 10,11-епоксид можуть дати хибно-позит = 80;вний результат імунологічl= 5;ого аналізу за методикою поляризоваl= 5;ої флуоресценm= 4;ії для визначення концентрацo= 0;ї трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів.

Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я.

Загальні.

Меза&= #1082;ар® слід приймати лише під медичним на = 75;лядом, тільки післ= 03; оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к та за умови ретельного = 84;оніторингу пацієнтів і = 79; серцевими, печінковимl= 0; або нирковими порушеннямl= 0;, побічними гематологіm= 5;ними реакціями н = 72; інші препар = 72;ти в анамнезі, порушенням метаболізмm= 1; натрію та пацієнтів з перерванимl= 0; курсами терапії препаратом Мезакар®.
Реко&= #1084;ендується проведення загального = 72;налізу сечі та визначення рівня азоту сечовини в крові на початку і з певною періодичніl= 9;тю під час терапії.

Меза&= #1082;ар® проявляє легку антихолінеl= 8;гічну активність, тому пацієнтів з підвищеним = 74;нутрішньоо&#= 1095;ним тиском слід попередити = 90;а проконсульm= 0;увати щодо можливих факторів ризику.

Слід пам’ятати про можливу активацію прихованих психозів, а щодо пацієнтів літнього віку – про можливу активацію сплутаностo= 0; свідомості та тривожне збудження.=

Препарат зазвичай неефективнl= 0;й при абсанса = 93; (малих епілептичнl= 0;х нападах) та міоклонічнl= 0;х нападах. Окремі випадки свідчать пр = 86; те, що посилення нападів можливе у пацієнтів з атиповими абсансами.=

Гема&= #1090;ологічні ефекти.

Із застосуванl= 5;ям препарату пов’язують = 88;озвиток агранулоциm= 0;озу та апластичноo= 1; анемії; одна= 082; через надзвичайнl= 6; низьку част = 86;ту випадків розвитку ци = 93; станів важк = 86; оцінити значущий ризик при прийманні препарату Мезакар®. Загальний ризик для хворих, які не отримували терапії, становить 4,7 особи/1000000 на рік для розвитку агранулоциm= 0;озу і 2 особи/1000000 на рік – для розвитку апластичноo= 1; анемії.

Пацієнтів потрібно поінформувk= 2;ти про ранні ознаки токсичностo= 0; та симптоми можливих гематологіm= 5;них порушень, а також про си= 084;птоми дерматологo= 0;чних та печінкових = 88;еакцій. Пацієнта слід попередити, що у разі поя&#= 1074;и таких реакцій, як жар, ангіна, <= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>пах= ;ова інфекція, шкір&= #1085;і висипання, виразки у ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові кро = 74;овиливи або геморагічнk= 2; пурпура, слі= 076; негайно звернутися до лікаря.

Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитіk= 4; значно знижується під час терапії, ста= 085; пацієнта підлягає ретельному моніторингm= 1;, потрібно здійснюватl= 0; постійний загальний аналіз кров= 10; пацієнта. Лікування препаратом Мезакар® необхідно припинити, я= 082;що у пацієнта розвиваєтьl= 9;я лейкопенія, яка є серйозною, прогресуючl= 6;ю або супроводжуn= 8;ться клінічними проявами, наприклад г = 72;рячкою або болем у горлі. Застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід припинити при появі оз= 085;ак пригніченнn= 3; функції кісткового мозку.

Періодично або часто відзначаєтn= 0;ся тимчасове або стійке зниження кількості тромбоцитіk= 4; або білих клітин кров= 10; у зв’язку з п&#= 1088;ийомом препарату Мезакар®. Однак для бі= 083;ьшості цих випадкі = 74; підтверджеl= 5;а їх тимчасов= 10;сть і вони не свідчать пр = 86; розвиток ап = 83;астичної анемії або агранулоциm= 0;озу. До початку терапії та періодично під час її пр&#= 1086;ведення слід робити аналіз кров= 10;, включаючи визначення кількості тромбоцитіk= 4; (а також, можливо, кількості ретикулоциm= 0;ів і рівня гемоглобінm= 1; та визначат = 80; рівень залі = 79;а в сироватці крові).

Серй&= #1086;зні дерматологo= 0;чні реакції. Серй&= #1086;зні дерматологo= 0;чні реакції, які включають токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (ТЕН), або синдром Лайєлла, та синдром Сті = 74;енса–Джонс&#= 1086;на (ССД), при застосуванl= 5;і препарату Мезакар® виникають дуже рідко. Пацієнти з серйозними дерматологo= 0;чними реакціями можуть потребуватl= 0; госпіталізk= 2;ції, оскільки ці стани можут= 00; загрожуватl= 0; життю та мат= 080; летальний характер. Більшість в = 80;падків розвитку ССД/ТЕН відзначаютn= 0;ся протягом перших кількох місяців лікування препаратом Мезакар®. За оцінками, ці дерматологo= 0;чні реакції виникають у 1&#= 8211;6 з 10000 нових пацієнтів у країнах з населенням переважно європеоїднl= 6;ї раси. Однак у пацієнтів деяких краї = 85; Азії ризик може підвищ = 91;ватись приблизно у 10 разів. При розвитку си = 84;птомів, що свідчать про серйозн= 10; дерматологo= 0;чні реакції (наприклад ССД, синдром &#= 1051;айєлла/ТЕН), прийом препарату Мезакар® слі= ;д негайно припинити т = 72; призначити альтернатиk= 4;ну терапію.

Фарм&= #1072;когеноміка= ;.

З’являєтьс&= #1103; все більше свідчень пр = 86; вплив різни = 93; алелів HLA на схильність пацієнта до виникнення побічних реакцій, пов’язаних = 79; імунною системою.=

Зв’язок із (HLA)-В*1502

Ретр&= #1086;спективні дослідженнn= 3; у пацієнтів-= 082;итайців етнічної групи Хан продемонстl= 8;ували виражену кореляцію між шкірним = 80; реакціями ССД/ТЕН, пов’язанимl= 0; з карбамазе = 87;іном, та наявніст= 02; у цих пацієнтів людського лейкоцитарl= 5;ого антигену (HLA), алелі (HLA)-В*1502. Поm= 6;иреність цього алеля HLA-B*1502 варіюєтьсn= 3; від 2 до 12% у пацієнтів-к = 80;тайців етнічної гр = 91;пи Хан та становить приблизно 8% у пацієнтів з Тайланду. Більша частота повідомленn= 0; про розвито = 82; ССД (швидше рідко, ніж дуже рідко) характерна для деяких країн Азії (наприклад Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де у населення превалює алель (HLA)-В*1502. Кількість носіїв цьог = 86; алеля серед населення Азії становить понад 15% на Філіппінах та у деяких популяціях Малайзії. Поширеністn= 0; до 2% та 6% відповідно була зареєстровk= 2;на у Кореї та Індії. Поширення алеля (HLA)-В*1502 є незначним у європейськl= 0;х, африканськl= 0;х народів, корінного населення Америки та латиноамерl= 0;канського населення (< 1%).<= o:p>

Поши&= #1088;еність алеля, зазначена у цьому докум = 77;нті, являє собою відсоток хромосом у визначених популяціях, які мають відповідниl= 1; алель. Таким чином, відсоток пацієнтів, я= 082;і мають копію алеля принаймні з однією з дво= 093; його хромосом (тобто «частота носійства»), майже вдвіч= 10; перевищує поширеністn= 0; алеля. Тому відсоток пацієнтів, які можуть п= 110;ддаватись ризику, майж= 077; вдвічі перевищує п = 86;ширеність алеля.

У тих пацієнтів, які розглядаютn= 0;ся як такі, що генетично належать до груп ризику, перед початком лікування препаратом Мезакар® слід проводити тестування на присутністn= 0; алеля (HLA)-В*1502. Якщо аналіз пацієнта на присутністn= 0; алеля (HLA)-В*1502 дає позитивний результат, т= 086; лікування препаратом Мезакар® розпочинатl= 0; не слід, окрім випадків, коли відсутні ін = 96;і варіанти терапевтичl= 5;ого лікування. Прl= 0; оцінці ризику слід пам’ятати, щ= 086; алель HLA-B*1502 також є фактором ризику для інших проти = 77;пілептични&#= 1093; препаратів. Паці&= #1108;нти, які пройшли обстеження та отримали негативний результат щодо (HLA)-B*1502, мают= 00; низький ризик розвитку СС = 44;, хоча дуже рідко такі реакції можливі.

Вста&= #1085;овлено, що виявленн= 03; пацієнтів з наявністю алелю HLA-B*1502 та відмова від застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну у таких пацієнтів етнічної групи Хан знижує частоту випадків ССД/ТЕН, обумовлениm= 3; карбамазепo= 0;ном.

На сьогодні через відсутністn= 0; даних точно невідомо, чи у всіх осіб південно-сх= 10;дного азійського походження існують ризики.

Алел&= #1100; (HLA)-В*1502 може бути фактором ризику розв = 80;тку ССД/ТЕН у пацієнтів-к = 80;тайців, які отримую = 90;ь інші протиепілеl= 7;тичні засоби, що можуть бути пов’язані і = 79; виникненняl= 4; ССД/ТЕН. Таки&#= 1084; чином, слід уникати застосуванl= 5;я інших препаратів, що можуть бути пов’язані і = 79; виникненняl= 4; ССД/ТЕН, пацієнтам, які мають ал= 077;ль (HLA)-В*1502, якщо можна застосовувk= 2;ти іншу, альтер= 085;ативну терапію. Зазвичай не рекомендуєm= 0;ься проводити генетичний скринінг па = 94;ієнтів тих національнl= 6;стей, у представн = 80;ків яких низьки = 81; коефіцієнт алеля (HLA)-В*1502. Зазвичай не рекомендуєm= 0;ься проводити скринінг хворих, які вже отримують Мезакар®, оскільки ризик виникнення ССД/ТЕН знач= 085;о обмежений першими кількома місяцями те = 88;апії, незалежно від присутностo= 0; у генах паці= 108;нта алеля (HLA)-В*1502.
Резу&= #1083;ьтати генетичногl= 6; скринінгу н = 77; повинні заміняти відповідниl= 1; клінічний нагляд, оскільки у багатьох носіїв HLA-B*1502 не виникає ССД/ТЕН, в той час як у інших пацієнтів б = 77;з генетичних факторів ризику ССД/ТЕН може &#= 1088;озвиватись з інших причин. Ситуація є подібною дл= 03; носіїв алел= 03; HLA-A*3101, які отримують л= 10;кування препаратом Мезакар®. У цих пацієнт= 10;в не обов’язковl= 6; виникає ССД/ТЕН, DRESS, AGEP аб = 86; макулопапуl= 3;ьозний висип. Однак у пацієнтів без алеля HLA-A*3101 серйозні побічні реакції з бо= 082;у шкіри можут= 00; виникати з інших причи = 85;. Дотепер час = 91; не проводил = 86;сь досліджень щодо того, наскільки і = 85;ші чинники (так= 110; як дози, дотримання режиму, супутні препарати т = 72; супутні захворюванl= 5;я) сприяють розвитку вказаних серйозних дерматологo= 0;чних реакцій.

У пацієнтів європеоїднl= 6;ї раси зв’язо = 82; між алелем (HLA)-B*15= 02 та виникненняl= 4; ССД відсутній.

Зв’язок із HLA-А*3101

Лейкоцитар&= #1085;ий антиген людини може бути фактор = 86;м ризику розвитку шкірних побічних реакцій, таких як ССД, ТЕН, медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS), гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (AGEP), макулопапуl= 3;ьозний висип. Якщо аналіз вияв = 83;яє наявність алеля HLA-А*3101, то від застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід утриматися.

Дані ретроспектl= 0;вного аналізу у пацієнтів японської національнl= 6;сті і жителів Пі= 074;нічної Європи продемонстl= 8;ували зв'язок між тяжкими ураженнями шкіри (синдром Сті= 074;енса–Джонс&= #1086;на, синдром Лайєлла, медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и проявами, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз і макулопапуl= 3;ьозний висип) у носіїв алел= 03; HLA-А*3101 гена людського лейкоцитарl= 5;ого антигену (HLA) тk= 2; застосуванl= 5;ям карбамазепo= 0;ну.

Поширеніст&= #1100; цього алеля може відрізнятиl= 9;я у різних етнічних груп: близьк= 086; 2–5% у населенн= я Європи, близько 10% – у японців. Поширеністn= 0; алеля становить менше 5% у населення А = 74;стралії, Азії, Африки та Північно= 11; Америки. Для населення Західної Європи поширеністn= 0; алеля HLA-A*3101 оцінюється приблизно д = 86; 6,7% залежно від географічнl= 6;го регіону. Винятки скл = 72;дають від 5% до 12%. Поширеністn= 0; більше 15% встановленk= 2; у деяких етнічних груп Південної А = 84;ерики (Аргентина т= 072; Бразилія), корінних жи = 90;елів Північної Америки (пле= 084;ена Навахо й Сіокс, в Мексиці – Санора Сері), Південної Індії (Таміл Наду).

Поширеніст&= #1100; алеля, зазначена у цьому докум = 77;нті, являє собою відсоток хромосом у визначених популяціях, які мають відповідниl= 1; алель. Таким чином, відсоток пацієнтів, я= 082;і мають копію алеля принаймні з однією з дво= 093; його хромосом (тобто «частота носійства»), майже вдвіч= 10; перевищує поширеністn= 0; алеля. Тому відсоток пацієнтів, які можуть п= 110;ддаватись ризику, майж= 077; вдвічі перевищує п = 86;ширеність алеля.

Перед початком лікування препаратом Мезакар® можливим носіям алел= 03; HLA-A*3101 (наприклад пацієнтам японської національнl= 6;сті, європеоїдаl= 4;, корінним жителям Америки, латиноамерl= 0;канцям, народам півдня Інді= 11; та арабам) рекомендуєm= 0;ься проводити відповідниl= 1; скринінг (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Застосовувk= 2;ти препарат носіям даного алел= 03; слід тільки тоді, коли користь від терапії перевищує можливий ризик. Скрин= 110;нг щодо алеля HLA-A*3101 загалом не вимагаєтьсn= 3; у пацієнтів, які вже отримували Мезакар® протягом тривалого періоду, оскільки СС = 44;/ТЕН, AGEP, DRESS та макулопапуl= 3;ьозний висип зазви = 95;ай спостерігаn= 2;ться лише протягом перших кіль = 82;ох місяців терапії.

Обмеження генетичногl= 6; скринінгу<= /span>

Результати генетичногl= 6; скринінгу н = 77; повинні заміняти відповідниl= 1; клінічний нагляд та лікування пацієнтів. Роль у виникненні цих тяжких шкірних побічних реакцій від= 10;грають інші можлив= 10; фактори, так= 110; як дозуванн= 03; протиепілеl= 7;тичного засобу, дотр= 080;мання режиму терапії, супутня терапія. Впл= 080;в інших захворюванn= 0; та рівень моніторингm= 1; шкірних порушень не вивчалися.=

Інші дерматологo= 0;чні реакції.
Можливий також розвиток скороминущl= 0;х та таких, що не загрожують здоров’ю, легких дерм = 72;тологічних реакцій, наприклад ізольованоo= 1; макулярної або макулопапуl= 3;ьозної екзантеми. Зазвичай вони минают= 00; через кільк = 72; днів або тижнів як пр= 080; постійному дозуванні, так і після зниження дози препарату. Оскільки ранні ознак = 80; більш серйозних д = 77;рматологіч&#= 1085;их реакцій мож = 77; бути дуже ск= 083;адно відрізнити від легких скороминучl= 0;х реакцій, пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом, що= 073; негайно припинити з = 72;стосування препарату у разі, якщо з його продовженнn= 3;м реакція пог= 10;ршиться.

Наявність у пацієнта алеля HLA-А* 3101 пов’язано з виникненняl= 4; менш серйозних небажаних р = 77;акцій з боку шкіри на карбамазепo= 0;н, таких як синдром гіперчутлиk= 4;ості до протисудомl= 5;их засобів або незначні висипання (макулопапу = 83;ьозні висипання). Однак не бул= 086; встановленl= 6;, що наявніст= 00; (HLA)-В*1502 може свідчити пр = 86; ризик виникнення вищезазначk= 7;них шкірних реакцій.

Гіпе&= #1088;чутливість= ;. Меза&= #1082;ар® може спровокуваm= 0;и розвиток реакцій гіперчутлиk= 4;ості, включаючи медикаментl= 6;зний висип з еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и симптомами (DRESS), множинні реакції гіперчутлиk= 4;ості повільного типу з гарячкою, висипанням, васкулітом, лімфаденопk= 2;тією, псевдолімфl= 6;мою, артралгією, лейкопенієn= 2;, еозинофіліn= 8;ю, гепатосплеl= 5;омегалією, зміненими показникамl= 0; функції печінки та синдромом зникнення ж = 86;вчних проток (включаючи руйнування та зникненн= 03; внутрішньоk= 8;овчних проток), які можуть проявлятьсn= 3; у різних ком= 073;інаціях. Також можливий вплив на інш= 110; органи (легені, нирки, підшлунковm= 1; залозу, міок= 072;рд, товсту кишку).

Наявність у пацієнта алеля HLA-А* 3101 пов’язано з виникненняl= 4; менш серйозних небажаних р = 77;акцій на карбамазепo= 0;н з боку шкіри, таких як синдром гіперчутлиk= 4;ості до протисудомl= 5;их засобів або незначні висипання (макулопапу = 83;ьозні висипання).

Паці&= #1108;нтів з реакціями гіперчутлиk= 4;ості на карбамазепo= 0;н потрібно проінформуk= 4;ати про те, що приблизно 25-30 % таких пацієнтів також можут= 00; мати реакці= 11; гіперчутлиk= 4;ості на окскарба = 79;епін.

При застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну та ароматични&= #1093; протиепілеl= 7;тичних препаратів (наприклад фені&= #1090;оїну, примідону т = 72; фенобарбітk= 2;лу) можл&= #1080;вий розвиток перехресноo= 1; гіперчутлиk= 4;ості.

Зага&= #1083;ом при появі симптомів, щ= 086; вказують на гіперчутлиk= 4;ість, застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід негайн = 86; припинити.=

Напади. Оск= ;ільки карбамазепo= 0;н може викликати а = 73;о посилювати абсанси, Меза&= #1082;ар® слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з= 10; змішаними нападами, як= 110; включають абсанси (типові або нетипові). За таких обставин препарат може провокуватl= 0; напади. У разі провокуванl= 5;я нападів застосуванl= 5;я препарату Мезакар® слід негайн = 86; припинити.=

Підв&= #1080;щення частоти нападів можливе під = 095;ас переходу ві = 76; пероральниm= 3; форм препар = 72;ту до супозиторіo= 1;в.

Функція печінки. Упро&= #1076;овж терапії препаратом необхідно п = 88;оводити оцінку функції печінки на початковомm= 1; рівні та періодичні оцінки цієї функції протягом терапії, особливо у пацієнтів і = 79; захворюванl= 5;ями печінки в анамнезі та = 091; пацієнтів літнього віку. При загостреннo= 0; порушень функції печінки або = 091; разі активн = 86;ї фази захворюванl= 5;я печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.=

Функція нирок. Рекомендує&= #1090;ься проводити оцінку функції нирок та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом ку = 88;су терапії.

Гіпонатріє&= #1084;ія. Відо&= #1084;і випадки розвитку гіпонатрієl= 4;ії при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну. У пацієнтів = 079; уже існуючи = 84; порушенням функції нир = 86;к, яке пов’язано з= 10; зниженим рівнем натрію, або у пацієнтів з супутнім лікуванням лікарськимl= 0; засобами, як= 110; знижують рівень натр= 10;ю (такими як діуретики, лікарські засоби, які асоціюютьсn= 3; з неадекватнl= 6;ю секрецією антидіуретl= 0;чного гормону), перед лікув = 72;нням слід виміряти рівень натрію в крові. Далі слід вимірювати кожні 2 тижні, потім – з інтервалом = 74; один місяць протягом перших трьо = 93; місяців лікування або згідно з клінічною необхіднісm= 0;ю. Це стосується = 91; першу чергу пацієнтів літнього віку. Слід у даному випадку обмежувати кількість вживання води.

Гіпотиреої&= #1076;изм. Карб&= #1072;мазепін може знижувати концентрацo= 0;ю гормонів щитовидної залози, у зв’язку з ци= 084; необхідне збільшення дози замісної те = 88;апії гормонами щитовидної залози для п= 072;цієнтів з гіпотиреоїk= 6;измом. О= тже, рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг функції щитовидної залози для визначення дози замісної гормональнl= 6;ї терапії.

Анти&= #1093;олінергічн= ;і ефекти. Мезакар® проявляє помірну антихолінеl= 8;гічну активність. Таким чином, пацієнти з підвищеним внутрішньоl= 6;чним тиском та затримкою сечі повинн= 10; перебувати під пильним = 085;аглядом під час терапії.

Псих&= #1110;чні ефекти. Слід пам’ятати про імовірністn= 0; активізаціo= 1; латентного психозу, та у пацієнтів літнього віку – сплутаностo= 0; свідомості або збуджен = 86;сті.

Суїц&= #1080;дальні думки та поведінка. Було зареєстровk= 2;ні кілька свідчень пр = 86; суїцидальнo= 0; думки і поведінку у пацієнтів, я= 082;і отримували протиепілеl= 7;тичні препарати. Метааналіз даних, отриманих у ході плацеб = 86;-контрольов&= #1072;них досліджень протиепілеl= 7;тичних препаратів, також показав нев = 77;лике підвищення ризику появ = 80; суїцидальнl= 0;х думок і поведінки. Механізм виникнення такого ризику невідомий, а доступні дані не виключають підвищення ризику суїцидальнl= 0;х думок і поведінки при застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну.

Тому пацієнтів необхідно перевірити на наявніст= 00; суїцидальнl= 0;х думок та поведінки і, якщо потрібно, призначити відповідне = 83;ікування. Пацієнтам (т= 072; особам, які доглядають за пацієнтами) слід рекомендувk= 2;ти звернутися до лікаря у разі появи ознак суїци = 76;альних думок та поведінки.=

Вагі&= #1090;ність. При вживанні карбамазепo= 0;ну під час вагі= 090;ності можуть виникнути вроджені вади розвит = 82;у. Для лікування епілепсії під час вагі= 090;ності карбамазепo= 0;н слід приймати лише у випадку, якщ= 086; потенційна користь виправдовуn= 8; потенційні ризики. При психіатричl= 5;их показаннях та невропатичl= 5;ому болю карбам = 72;зепін не слід застосовувk= 2;ти, для таких пацієнтів слід замінити лікування карбамазепo= 0;ном на альтернатиk= 4;ні методи ліку = 74;ання.

Вагітним жінкам та жінкам що планують ва = 75;ітність слід належним чином проконсульm= 0;увати щодо потенційниl= 1; тератогеннl= 0;й ризик для ненародженl= 0;х дітей.

Жінки що планують вагітність повинні вик = 86;ристовуват&#= 1080; надійну контрацепцo= 0;ю під час лікування карбамазепo= 0;ном протягом 2 ти&#= 1078;нів після останньої дози.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку

Карбамk= 2;зепін може завдат = 80; шкоди плоду при застосуванl= 5;і вагітною жінкою. Реєс = 90;ри вагітності та епідеміолоk= 5;ічні дані свідчать пр = 86; потенційниl= 1; зв'язок між прен = 72;тальним впливом карбамазепo= 0;ну та ризиком серйозних вроджених вад розвитк = 91; та інших несприятлиk= 4;их наслідків розвитку, включаючи дефекти нервової трубки та ва= 076;и розвитку інших систе = 84; організму [наприклад, черепно-лиц= 00;ові дефекти та вади розвит = 82;у серцево-суд = 80;нної системи) (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»)]. У дослідженнn= 3;х на тваринах застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну у клінічно значущих дозах у період вагі = 90;ності призводило до токсичностo= 0; для розвитк = 91; плода, включаючи збільшення випадків ва = 76; розвитку плода.

Якщо після ретельного розгляду альтернатиk= 4;них варіантів лікування н = 77; буде визнан = 86;, що користь переважає ризики, карбамазепo= 0;н не слід застосовувk= 2;ти жінкам репродуктиk= 4;ного віку.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; бути повніс = 90;ю проінформоk= 4;ані про потенційниl= 1; ризик для плода, якщо вони приймають карбамазепo= 0;н під час вагітності.

П&= #1077;ред початком лікування карбамазепo= 0;ном жінкам фертильногl= 6; віку слід розглянути можливість проведення тесту на вагітність

Ж&= #1110;нки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати ефективну контрацепцo= 0;ю під час лікування т = 72; протягом двох тижнів після припинення лікування.

Ч&= #1077;рез індукцію ферментів карбамk= 2;зепін може призвести д = 86; порушення терапевтичl= 5;ого ефекту гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів,

тому, жінкам фертильногl= 6; віку слід проконсульm= 0;уватися щодо використанl= 5;я інших ефект = 80;вних методів контрацепцo= 0;ї (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід проконсульm= 0;уватися з лікарем, як тільки вона планує вагітність, щоб обговорити перехід на а= 083;ьтернативн&= #1077; лікування д = 86; зачаття та д= 086; припинення контрацепцo= 0;ї (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід порадити негайно звернутися до лікаря, якщо вона за= 074;агітніла або думає, що може бути вагітна і приймає карбамазепo= 0;н.

Ендо&= #1082;ринні ефекти. Чере&= #1079; індукцію ферментів печінки Мезакар® може стати причиною зниження терапевтичl= 5;ого ефекту препаратів естрогенів та/або прогестероl= 5;у. Це може призвести д = 86; зниження ефективносm= 0;і контрацепцo= 0;ї, рецидиву симптомів або проривних кровотеч чи кров’яних виділень. Пацієнтки, які приймають М = 77;закар® і для яких гормональнk= 2; контрацепцo= 0;я є необхідно= 02;, повинні отримувати препарат, що містить не менше 50 мкг естрогену, а= 073;о для таких пацієнток слід розглянути можливість використанl= 5;я альтернатиk= 4;них ефективних = 10; надійних негормоналn= 0;них методів кон = 90;рацепції під час лікування Мезакаром®.<= /o:p>

Моні&= #1090;оринг рівня препарату у плазмі кров= 10;. Незв&= #1072;жаючи на те, що кореляція між дозуван = 85;ям та рівнем карбамазепo= 0;ну у плазмі кро= 074;і, а також між рівнем карбамазепo= 0;ну у плазмі крові та клінічною ефективнісm= 0;ю і переносим= 10;стю недостовірl= 5;а, моніторинг рівня препа = 88;ату у плазмі крові може бути доціль = 85;им у таких випадках: пр= 080; раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці компленсу пацієнта, у період вагітності, = 091; разі лікува = 85;ня дітей та підлітків; при підозрі на порушенн= 03; абсорбції, при підозрюванo= 0;й токсичностo= 0; та при застосуванl= 5;і більше одного препарату.=

Зниж&= #1077;ння дози та відміна препарату.= Рапт&= #1086;ва відміна препарату Мезакар® може спрово = 82;увати напади. При необхідносm= 0;і раптової відміни терапії препаратом пацієнтів з епілепсією перехід на новий проти = 77;пілептични&#= 1081; препарат здійснюватl= 0; на тлі терап= 110;ї відповідниl= 4; лікарським препаратом.

Зниж&= #1077;ння дози та синдром відміни препарату. Рапт&= #1086;ва відміна препарату може спровокуваm= 0;и напади, тому карбамазепo= 0;н слід відмін= 03;ти поступово протягом 6 місяців. При необхідносm= 0;і негайної відміни препарату пацієнтам з епілепсією перехід на новий проти = 77;пілептични&#= 1081; препарат потрібно здійснюватl= 0; на тлі терапії відповідниl= 4;и лікарськимl= 0; засобами (наприклад діазепамом внутрішньоk= 4;енно, ректально або фенітоїном = 74;нутрішньов&#= 1077;нно).

Паді&= #1085;ня. Ліку&= #1074;ання препаратом Мезакар® пов’язане і = 79; розвитком атаксії, запаморочеl= 5;ня, сонливості, артеріальнl= 6;ї гіпотензії, сплутаностo= 0; свідомості або в’ялост= 10; (див. «Побічн&#= 1110; реакції»), що може призвести д = 86; падіння і, ві&#= 1076;повідно, переломів або інших травм. Для па&#= 1094;ієнтів із захворюванl= 5;ями, станами або = 087;ри прийомі лікарських засобів, що посилюють ц= 10; стани, слід регулярно проводити повну оцінк = 91; ризиків розвитку падінь при довготриваl= 3;ому лікуванні препаратом Мезакар®.

Під час лікування карбамазепo= 0;ном пацієнти повинні уникати впливу сильного сонячного світла чере = 79; ризик фотосенсибo= 0;лізації.

Застосуk= 4;ання у дітей.

Бе&#= 1079;пека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну для лікування біполярногl= 6; розладу та болю при невралгії трійчастогl= 6; нерва не були встановленo= 0; у пацієнтів дитячого віку.

Бу&#= 1083;и встановленo= 0; безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну пацієнтами дитячого віку для лікування парціальниm= 3; судомних нападів, генералізоk= 4;аних тоніко-клон= 10;чних нападів та змішаних судомних нападів (див. розділи «Показання для застосу = 74;ання» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

<= span style=3D'font-size:12.0pt'>Застосу= ;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність<= /span>

Загальний ризик, пов’язаний із застосув = 72;нням протиепілеl= 7;тичних лікарських засобів (ПЛЗ)

Усім жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які при&#= 1081;мають протиепілеl= 7;тичну терапію, і особливо жінкам, які планують вагітність, та вагітним жінкам, слід надавати медичні поради щодо потенційноk= 5;о ризику для плода, викли= 082;аного і судомами і протиепілеl= 7;тичним лікуванням.

Слід уникати раптового припинення лікування ПЛЗ, оскільк= 080; це може призвести д = 86; виникнення судом, які можуть мати серйозні на = 89;лідки для жінки та майбутньої дитини.

Якщо це можливо, для лікування епілепсії п= 10;д час вагітності надається перевага мо = 85;отерапії, оскільки терапія з кількома ПЛ = 47; може бути пов’язана з більш високим ризиком вроджених вад розвитк = 91;.

Ризики, пов’язані з карбамазепo= 0;ном

Карбамазеп&= #1110;н проникає крізь плацентарнl= 0;й бар’єр. Пренатальнl= 0;й вплив карбамазепo= 0;ну може підвищити ризики вроджених вад розвитк = 91; та інших несприятлиk= 4;их наслідків розвитку. Вплив карбамазепo= 0;ну під час вагі= 090;ності пов’язаний = 79; частотою серйозних вад розвитк = 91; в 2–3 рази вище, ніж у загальній популяції, частота яко= 11; становить 2–3%. Повідомлялl= 6;ся про такі вад= 080; розвитку, як дефекти нервової трубки плод = 91;, черепно-лиц= 00;ові дефекти, так= 110; як ущелина губи/піднеб= 10;ння, серцево-суд = 80;нні вади розвитку, гіпоспадія, гіпоплазія = 87;альців та інші аномалії, що зачіпають різні системи організму плода, у матері, яка застосовувk= 2;ла карбамазепo= 0;н під час вагітності. Рекомендуєm= 0;ься спеціалізоk= 4;ане антенатальl= 5;е спостережеl= 5;ня за цими вадами розв = 80;тку. Повідомлялl= 6;ся про порушення нервового розвитку серед дітей, народжених жінками з епілепсією, які під час вагітності = 79;астосовува&#= 1083;и карбамазепo= 0;н окремо або в &#= 1082;омбінації з іншими ПЛЗ. Дослідженнn= 3;, пов’язані з ризиком розвитку розладів нервової системи у дітей, які під час вагітності = 86;тримували карбамазепo= 0;н, є суперечливl= 0;ми і ризик не можна виклю = 95;ити.

Якщо після ретельного розгляду альтернатиk= 4;них варіантів лікування н = 77; буде визнан = 86;, що користь переважає ризики, карбамазепo= 0;н не слід застосовувk= 2;ти жінкам під час вагітно = 89;ті. Жінка повинна бут = 80; повністю по= 10;нформована та розуміти ризики прийому кар = 73;амазепіну під час вагітності.

Дані свідчать пр = 86; те, що ризик виникнення = 74;ад розвитку пр = 80; застосуванl= 5;і карбамазепo= 0;ну може залежати ві = 76; дози. Якщо на основі рете = 83;ьної оцінки користь/риз = 80;к і альтернат = 80;вний варіант лікування н = 77; підходить, і лікування карбамазепo= 0;ном продовжуєтn= 0;ся, слід застосовувk= 2;ти монотерапіn= 2; та найнижчу ефективну дозу карбамазепo= 0;ну та рекоменд = 91;ється контролюваm= 0;и рівні в плазмі кров= 10;. Концентрацo= 0;ю в плазмі можна підтримуваm= 0;и в нижній частині терапевтичl= 5;ого діапазону від 4 до 12 мкг/м = 83; за умови підтримки к = 86;нтролю над судомам = 80;.

Повідомлял&= #1086;ся, що деякі ПЛЗ, такі як карбамазепo= 0;н, знижують рівень фолатів у сироватці крові. Цей дефіцит мож = 77; сприяти підвищенню частоти вроджених вад плода у матері з епі= 083;епсією. До і під час вагітності рекомендуєm= 0;ься приймати фолієву кислоту. Для попередженl= 5;я порушень згортання крові у дити= 085;и також рекомендовk= 2;но давати вітамін К1 матері протягом останніх тижнів вагітності, = 072; також новонароджk= 7;ним.

Якщо жінка планує завагітнітl= 0;, до зачаття і до припинення контрацепцo= 0;ї слід доклас = 90;и всіх зусиль, щоб перейти на відповідне = 72;льтернатив&#= 1085;е лікування. Якщо жінка завагітнілk= 2; під час прийому карбамазепo= 0;ну, її слід направити д = 86; спеціалістk= 2;, щоб повторн = 86; оцінити метод лікування т = 72; розглянути = 72;льтернатив&#= 1085;і варіанти.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку

Карбамазеп&= #1110;н не слід застосовувk= 2;ти жінкам репродуктиk= 4;ного віку, за винятком випадків, коли потенційно користь/риз = 80;к переважає альтернатиk= 4;ні варіанти лікування. Ж= 110;нка повинна бут = 80; повністю поінформовk= 2;на і розуміти потенційниl= 1; ризик для плода при прийомі карбамазепo= 0;ну під час вагітності, тому важлив = 86; планувати вагітність заздалегідn= 0;. Перед початком лікування карбамазепo= 0;ном слід розглянути можливість = 87;роведення тесту на вагітність = 91; жінок репро = 76;уктивного віку.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати ефективну контрацепцo= 0;ю під час та після припинення лікування протягом двох тижнів. Через індукцію ферментів к = 72;рбамазепін може призвести д = 86; порушення терапевтичl= 5;ого ефекту гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»), тому жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід проконсульm= 0;уватися щодо застосуванl= 5;я інших ефективних методів контрацепцo= 0;ї. Слід використовm= 1;вати принаймні один ефекти = 74;ний метод контрацепцo= 0;ї (наприклад, внутрішньоl= 4;атковий) або дві дода= 090;кові форми контрацепцo= 0;ї, включаючи б = 72;р’єрний метод. При виборі методу контрацепцo= 0;ї слід оцінювати індивідуалn= 0;ні обставини, залучаючи пацієнтку д = 86; обговореннn= 3;.

Ново&= #1085;ароджені. З метою профілактиl= 2;и порушень згортання к = 88;ові у новонароджk= 7;них рекомендовk= 2;но призначати вітамін К₁ матерям протягом останніх тижнів вагітності та новонароджk= 7;ним дітям.

Відомі кілька випадків судом та/або пригніченнn= 3; дихання у новонароджk= 7;них, кілька випа = 76;ків блювання, діареї та/аб= 086; поганого ап = 77;титу у новонароджk= 7;них, що пов’язують із прийомом карбамазепo= 0;ну та інших протисудомl= 5;их лікарських засобів.

Году&= #1074;ання груддю. У дослідженнn= 3;х на щурах спостерігаl= 3;ись побічні ефекти у потомства самиць, яким вводили карбамазепo= 0;н. Карбамазепo= 0;н проникає у грудне молоко (25-60 % концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і). Переваги грудного вигодовуваl= 5;ня з віддалено= 02; імовірністn= 2; розвитку побічних ефектів у немовляти слід ретельно зважити. Користь грудного вигодовуваl= 5;ня, як правило, переважає ризик розвитку побічних еф = 77;ктів. Годування груддю слід припинити, я= 082;що дитина погано набирає ваг = 91;, є занадто со= 085;ливою або у неї виникають алергічні реакції на шкірі. У дітей, які отримували карбамазепo= 0;н антенатальl= 5;о або з грудни= 084; молоком, описані випадки холестатичl= 5;ого гепатиту, у зв'язку з чим слід проводити с = 87;остереженн&#= 1103; за такими дітьми з метою діагн = 86;стики побічних ефектів з боку гепато = 73;іліарної системи. Матері, які отримують л= 10;карський засіб Мезакар^®, можуть годувати груддю за тієї умови, що немовля спостерігаn= 8;ться стосовно розвитку можливих побічних реакцій (наприклад н= 072;дмірної сонливості, алергічних шкірних реа = 82;цій).

Ферт&= #1080;льність.<= /i>

Дуже рідко повідомлялl= 6;ся про випадки порушення фертильносm= 0;і у чоловіків та/або про відхилення від норми показників сперматогеl= 5;езу. Проте причинний зв’язок цих порушень з карб&= #1072;мазепіном поки що не встановленl= 0;й.

<= o:p>

&= #1047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Здат&= #1085;ість пацієнта, який прийма= 08; лікарський засіб Мезакар^®, до швидкої реакції (особливо на початку тер = 72;пії або у період підбору доз = 80;) може знижув = 72;тись як внаслідо = 82; судом, спричинениm= 3; захворюванl= 5;ям, так і внаслідок побічних еф = 77;ктів, що виникли у результаті застосуванl= 5;я карбамазепo= 0;ну, таких як запаморочеl= 5;ня, сонливість, атаксія, диплопія, порушення а = 82;омодації та порушенн= 03; зору. Тому пацієнтам слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при керуван = 85;і автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

<= o:p>

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я та дози. =

Епілепсія

Дорослі: реко&= #1084;ендована початкова доза лікарськогl= 6; засобу становить п = 86; 100–200 мг 1–2 рази на добу. Поті&#= 1084; дозу повільно підвищують до досягнен = 85;я оптимальноk= 5;о ефекту; част= 086; добова доза становить 400 мг двічі або тричі на ден= 100; (що відповід= 072;є 800–1200 мг). Деяким пацієнтам може бути потрібна доза лікарськогl= 6; засобу М= 077;закар^®,що досягає 1600 мг або навіть 2000 мг на добу, хоча цих високих доз слід уникат = 80; через більш = 91; частоту небажаних явищ.

Пацієнти літнього віку: пацієнтам літнього віку через можливу лік = 72;рську взаємодію дозу лікарськогl= 6; засобу М= 077;закар^® слід підбирати зважено. Рекомендовk= 2;на початкова доза 100 мг двічі на день.

Діти: лікування можна розпочинатl= 0; із застосув = 72;ння 100 мг/добу; дозm= 1; підвищуватl= 0; поступово, к= 086;жного тижня на 100 мг.=

Вік дитини

Добо= ;ва доза

6–10 років

400–600 мг ( за 2-3 прийоми)

11–15 років

600–1000 мг (за 3 прийоми)

Якщо можливо, Мезакар® слід призначати як монотерапіn= 2;, але у разі за&#= 1089;тосування з іншими лікарськимl= 0; засобами рекомендуєm= 0;ься режим таког = 86; ж самого пос= 090;упового підвищення дози карбамазепo= 0;ну.

При призначеннo= 0; лікарськогl= 6; засобу М= 077;закар^® додат= ково до поточної протиепілеl= 7;тичної терапії доз = 91; карбамазепo= 0;ну слід поступ = 86;во підвищуватl= 0;, не змінюючи дози поточн = 86;го(их) застосовувk= 2;ного(их) протиепілеl= 7;тичного(-их) препарату(-і= 074;) або у разі необхідносm= 0;і коригуючи ї= 11;.

Гост&= #1088;і маніакальнo= 0; стани та підтримуючk= 2; терапія при біполярних афективних розладах<= /i>

Діап&= #1072;зон доз – приблизно від 400 до 1600 мг на добу; зазвичай – від 400 до 600 мг на добу, розділених = 85;а 2–3 прийоми. При гостром = 91; маніакальнl= 6;му стані рекомендуєm= 0;ься достатньо швидке підв = 80;щення дози, тоді як з метою забезпеченl= 5;я оптимальноo= 1; толерантноl= 9;ті у рамках під= 090;римуючої терапії при біполярних розладах рекомендовk= 2;не поступове підвищення = 84;алими дозами.

Синдром алкогольноo= 1; абстиненціo= 1;

Сере&= #1076;ня доза – по 200 мг 3–4 рази на добу. У тяжки&#= 1093; випадках протягом перших кількох дні = 74; дозу можна підвищити (наприклад д= 086; 400 мг 3 рази на добу (1200 мг/добу)). Далі дозу повільно зменшують т = 72; терапію поступово припиняють. При тяжких проявах алкогольноo= 1; абстиненціo= 1; лікування слід розпочинатl= 0; комбінацієn= 2; лікарськогl= 6; засобу М= 077;закар^® із седативно-с = 85;одійними препаратамl= 0; (наприклад і= 079; клометіазоl= 3;ом, хлордіазепl= 6;ксидом), дотримуючиl= 9;ь вищенаведеl= 5;их вказівок щодо дозування. Після завершення гострої фаз = 80; лікування лікарським засобом Мезакар® можн&= #1072; продовжуваm= 0;и як монотерапіn= 2;.

Ідіопатичн&= #1072; невралгія трійчастогl= 6; нерва і невралгія трійчастогl= 6; нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова). Ідіопатичнk= 2; невралгія язикоглоткl= 6;вого нерва

Поча&= #1090;кова доза лікарськогl= 6; засобу М= 077;закар^® стан&= #1086;вить 200-400 мг на добу (100 мг 2 рази на добу для пац= 110;єнтів літнього віку). Її повільно підвищують до зникненн= 03; больових відчуттів (з= 072;звичай до дози 200 мг 3–4 рази на добу). Для більшос = 90;і пацієнтів доза карбамазепo= 0;ну 200 мг 3 або 4 рази на добу є достатньою для підтримки безболісноk= 5;о стану. У деяких випадках мо = 78;е бути необхідною добова доза карбамазепo= 0;ну 1600 мг. Після зникнення больових відчуттів д = 86;зу поступово знижувати д = 86; мінімальноo= 1; підтримуючl= 6;ї. Максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза – 1200 мг/добу. Далі дозу повільно зменшують т = 72; терапію поступово припиняють.

=

Діти.

Дітя&= #1084; з огляду на більш швидк = 91; елімінацію = 82;арбамазепі&#= 1085;у може бути необхідним застосуванl= 5;я вищих доз лікарськогl= 6; засобу (із ро&#= 1079;рахунку на кілограм маси тіла) порівняно з дорослими. Таблетки Мезакар® можн&= #1072; приймати дітям віком від 6 років.

Пе= 088;едозування<= /span>.

Симптоми. Симп&= #1090;оми і скарги, що виникають при передоз = 91;ванні, зазвичай відображаюm= 0;ь ураження це = 85;тральної нервової, серцево-суд = 80;нної і дихальної систем, а також побічні реакції на лікарський засіб, вказані у розділі «По = 73;ічні реакції».=

Центральна нервова система: пригніченнn= 3; функцій ЦНС; дезорієнтаm= 4;ія, пригнічениl= 1; рівень свідомості, сонливість, збудження, галюцинаціo= 1;, кома; затуманеннn= 3; зору, нерозбірлиk= 4;е мовлення, дизартрія, н= 110;стагм, атаксія, дискінезія, гіперрефлеl= 2;сія (спочатку), гіпорефлекl= 9;ія (пізніше); судоми, психомоторl= 5;і розлади, міоклонус, гіпотермія, мідріаз.

Дихальна система: приг&= #1085;ічення дихання, набряк легенів.

Серцево-суд= инна система: тахікардія, артеріальнk= 2; гіпотензія, іноді – артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, порушення п = 88;овідності з розширенняl= 4; комплексу QRS; синкопе, пов’язане з зупинкою серця, що супроводжуn= 8;ться втратою свідомості.

Шлунково-ки= шковий тракт: блювання, затримка їж= 10; у шлунку, зниження мо = 90;орики товстої кишки.

Кістково-м’= язова система: повідомлялl= 6;ся про окремі випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; з токсичним впливом кар = 73;амазепіну.

Сечовиділь&= #1085;а система: затримка сечі, олігурія аб = 86; анурія; затримка рідини; гіпергідраm= 0;ація, зумовлена ефектом карбамазепo= 0;ну, подібним за дією до анти= 076;іуретичног&= #1086; гормону.

Зміни з боку лабораторнl= 0;х показників: гіпонатрієl= 4;ія, можливий метаболічнl= 0;й ацидоз, гіперглікеl= 4;ія, підвищення м’язової фр = 72;кції креатинінфl= 6;сфокінази.

Лікування. Спец&= #1080;фічний антидот відсутній. Спочатку лі = 82;ування повинно ґрунтуватиl= 9;я на клінічно = 84;у стані хворого; показана госпіталізk= 2;ція. Проводитьсn= 3; визначення концентрацo= 0;ї карбамазепo= 0;ну у плазмі крові для підтверджеl= 5;ня отруєння ци = 84; засобом та оцінки ступ = 77;ня передозуваl= 5;ня.

Здій&= #1089;нюється евакуація вмісту шлунка, пром= 080;вання шлунка, застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля. Пізня евакуація шлункового = 74;місту може призвести д = 86; відстроченl= 6;го всмоктуванl= 5;я і повторної появи симптомів і = 85;токсикації у період одужання.

Заст&= #1086;совується симптоматиm= 5;не підтримуючk= 7; лікування у відділенні інтенсивноo= 1; терапії, моніторуваl= 5;ня функцій серця, пильн= 072; корекція електролітl= 5;их розладів.=

Особливі рекомендацo= 0;ї. При розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії показане внутрішньоk= 4;енне введення допаміну аб = 86; добутаміну; при розвитк = 91; порушень ри = 90;му серця лікування слід підбирати індивідуалn= 0;но; при розвитк = 91; судом – введення бе = 85;зодіазепін&#= 1110;в (наприклад діазепаму) або інших протисудомl= 5;их засобів, наприклад ф = 77;нобарбітал&#= 1091; (з обережністn= 2; через підви = 97;ений ризик розвитку пригніченнn= 3; дихання) або паральдегіk= 6;у; при розвитк = 91; гіпонатрієl= 4;ії (водної інтоксикацo= 0;ї) – обмеження введення рідини, повільна обережна внутрішньоk= 4;енна інфузія 0,9 % розчину натрію хлориду. Ці заходи можуть бути корисними для запобіганнn= 3; набряку мозку.

Реко&= #1084;ендується проведення гемосорбціo= 1; на вугільних сорбентах. Гемодіаліз = 08; ефективним методом лікування при передозуваl= 5;ні карбамазепo= 0;ном. Повідомлялl= 6;ся про неефект = 80;вність форсованогl= 6; діурезу і перитонеалn= 0;ного діалізу.

Необ&= #1093;ідно передбачитl= 0; можливість повторного посилення симптомів передозуваl= 5;ня на 2-й і 3-й день після його початку, що зумовлено уповільненl= 0;м всмоктуванl= 5;ям препарату.=

Побічн&#= 1110; реакції= .

На початку лікування лікарським засобом Мез = 72;кар^® або при застосуванl= 5;і надто великої початкової дози карбамазепo= 0;ну, або при лікуванні пацієнтів літнього віку виникають часто або нечасто певні типи небажаних реакцій, наприклад з боку центральноo= 1; нервової си = 89;теми (запамороче = 85;ня, головний біль, атаксі= 103;, сонливість, загальна слабкість, диплопія), з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (нудо= 090;а, блювання) аб= 086; алергічні шкірні реакції.

Дозо&= #1079;алежні небажані реакції зазвичай ми = 85;ають протягом кількох дні = 74; як спонтанн = 86;, так і після тимчасовогl= 6; зниження дози карбам = 72;зепіну. Розвиток небажаних реакцій з боку ЦНС мож= 077; бути наслідком відносного = 87;ередозуван&#= 1085;я лікарськогl= 6; засобу або з= 085;ачних коливань концентрацo= 0;й активної ре = 95;овини у плазмі крові. У таких випадках ре = 82;омендуєтьс&#= 1103; проводити моніторинг рівня актив = 85;ої речовини у плазмі кров= 10; та розподіл = 80;ти добову дозу лікарськогl= 6; засобу на бі= 083;ьш дрібні (наприклад н= 072; 3–4) окремі дози.

Побі&= #1095;ні реакції виникали з такою частотою: дуже часто (> 1/10) часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), включаючи окремі випа = 76;ки.

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи: дуже часто – лейкопенія (11%= ), стійка у 2% випадків; часто – тромбоцитоl= 7;енія, еозинофіліn= 3;; рідко – лімфоаденоl= 7;атія, дефіцит фолієвої ки = 89;лоти; дуже рідко – лейкоцитоз, агранулоциm= 0;оз, апластична анемія, панцитопенo= 0;я, еритроцитаl= 8;на аплазія, анемія, мега= 083;областна анемія, гостра інтермітуюm= 5;а порфірія, змішана порфірія, пізня порфірія шк= 10;ри, ретикулоциm= 0;оз, гемолітичнk= 2; анемія.

З боку імунної системи: рідко – мультиоргаl= 5;на гіперчутлиk= 4;ість уповільненl= 6;го типу з гарячкою, шкірними ви = 89;ипаннями, васкулітом, лімфаденопk= 2;тією; ознаками, що нагадують лімфому; артралгіямl= 0;, лейкопенієn= 2;, еозинофіліn= 8;ю, гепатосплеl= 5;омегалією і зміненими показникамl= 0; функції печінки та синдромом зникнення жовчних проток (деструкція та зникненн= 03; внутрішньоl= 7;ечінкових жовчних проток), що зустрічаютn= 0;ся у різних комбінаціяm= 3;. Можуть бути = 087;орушення з боку інших органів (наприклад п= 077;чінки, легень, нирок, підшлунковl= 6;ї залози, міокарда, товстої кишки); дуже рідко – асеп= 090;ичний менінгіт з міоклонусоl= 4; і периферич = 85;ою еозинофіліn= 8;ю; анафілактиm= 5;на реакція, ангіоневроm= 0;ичний набряк, гіпогамаглl= 6;булінемія.

З боку ендокринноo= 1; системи: часто – набряки, затримка рідини, збільшення маси тіла, гіпонатрієl= 4;ія і зниження осмолярносm= 0;і плазми внаслідок ефекту, поді= 073;ного до дії антидіуретl= 0;чного гормону, що у &= #1087;оодиноких випадках призводить до гіпергід = 88;атації, яка супроводжуn= 8;ться летаргією, блюванням, головним болем, сплутаністn= 2; свідомості і неврологічl= 5;ими розладами, с= 091;домами, дезорієнтаm= 4;ією, погіршенняl= 4; сприйняття, порушенням зору або енцефалопаm= 0;ією (синдром порушення секреції антидіуретl= 0;чного гормону, SIADH); дуже рідко – підвищення рівня пролактину крові, що суп&#= 1088;оводжуєтьс= я або не супроводжуn= 8;ться такими проявами, як галакторея, гінекомастo= 0;я, порушення метаболізмm= 1; кісткової тканини (зниження рівня кальцію і 25-гідроксихо&#= 1083;екальцифер= олу у плазмі крові), що призводить до остеомаляцo= 0;ї/остеопоро&#= 1079;у; в окремих ви= 087;адках – підвищенн= 03; концентрацo= 0;ї холестеринm= 1;, включаючи холестерин ліпопротеїk= 6;ів високої щільності і тригліцериk= 6;и.

З боку обміну речовин та порушення харчування: рідк&= #1086; – недостатніl= 9;ть фолатів, зниження ап = 77;титу; дуже рідко – гостра порф= 10;рія (гостра інтермітуюm= 5;а порфірія та змішана порфірія), негостра порфірія (пі= 079;ня порфірія шкіри); невідомо – гіперамоніn= 8;мія.

Психічні розлади: рідко – галюцинаціo= 1; (зорові або слухові), деп&#= 1088;есія, втрата апетиту, неспокій, агресивнісm= 0;ь, ажитk= 2;ція, сплутаністn= 0; свідомості; дуже рідко – активація психозу.

З боку нервової системи: дуже часто – запаморочеl= 5;ня (10–50%), атаксія (діти–10,4%, дорослі–50%), сонливість, загальна слабкість; часто – головний біль, диплопія, порушення акомодації зору (наприклад затуманеннn= 3; зору); нечасто – аномальні мимовільні рухи (наприклад тремор, «пурхаючий&raqu= o; тремор, дист= 086;нія, тик), ністагм; рідко – орофаціальl= 5;а дискінезія, порушення руху очей, порушення мовлення (наприклад дизартрія або нерозбі = 88;ливе мовлення), хореоатетоk= 9;, периферичнk= 2; невропатія, парестезії, м’язова слабкість т = 72; парез; дуже рідко – порушення смакових відчуттів, злоякісний нейролептиm= 5;ний синдром (NMS), асептичний менінгіт з міоклонією та перифери = 95;ною еозинофіліn= 8;ю, дисгевзія.=

З боку органів зор = 91;: част&= #1086; – пор&= #1091;шення акомодації (наприклад затуманеннn= 3; зору); дуже рідко= – помутніння кришталика, кон’юнктивo= 0;т, підвищення внутрішньоl= 6;чного тиску.

З боку органів слуху та рівноваги:= дуже рідко – розлади слуху, наприклад дзвін у вухах, підвищення слухової чутливості, = 079;ниження слухової чутливості, порушення с = 87;рийняття висоти звук = 91;.

З боку серця та судин: рідко – порушення внутрішньоl= 9;ерцевої провідностo= 0;; артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; або артеріа = 83;ьна гіпотензія; дуже рідко – брадикардіn= 3;, аритмії, атріовентрl= 0;кулярна блокада із синкопе, циркуляторl= 5;ий колапс, заст= 110;йна серцева недостатніl= 9;ть, загостреннn= 3; ішемічної хвороби, тромбофлебo= 0;т, тромбоембоl= 3;ія (наприклад емболія судин легень), васк&#= 1091;літ.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: дуже рідко – реакції гіперчутлиk= 4;ості з боку легенів, що характеризm= 1;ються гарячкою, за= 076;ишкою, пневмонітоl= 4; або пневмонією.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: дуже часто – нудота, блювання (обидва 8%); часm= 0;о – сухість у роті; нечаст= 086; – діарея або запор; рідко – абдомінальl= 5;ий біль; дуже рідко – глосит, стоматит, панкреатит.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: дуже часто – підвищення рівня гама-глутам= 10;лтрансфера&#= 1079;и (внаслідок індукції ферменту печінки), що зазвичай не має клінічного = 79;начення; часто – підвищення рівня лужно= 11; фосфатази крові; нечасто – підвищення рівня трансамінаk= 9;; рідко – гепатит холестатичl= 5;ого, паренхіматl= 6;зного (гепатоцелю = 83;ярного) або змішаного типів, синдром зникнення жовчних шляхів, жовтяниця; дуже рідко – гранулематl= 6;зний гепатит, печінкова недостатніl= 9;ть.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – алергічний дерматит, свербіж, кро= 087;ив’янка, іноді у тяжкій форм= 10;; нечасто – ексфоліатиk= 4;ний дерматит, еритродермo= 0;я; рідко – системний червоний вовчак, свербіж; дуж= 077; рідко – синдром Стівенса–Дk= 8;онсона (у деяких країнах Азі= 11; також повідомлялl= 6;ся про це небажане явище з частотою виникнення «рідко»), токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, фоточутливo= 0;сть, мультиформl= 5;а та вузликов = 72; еритема, порушення пігментаціo= 1; шкіри, пурпура, акне, підвищена пітливість, = 087;осилене випадання волосся, гірсутизм.=

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 72; кісткової тканини: рідко – м’язова слабкість, дуже рідко – артралгії, м’язовий біль, спазми м’язів, пору= 096;ення кісткового метаболізмm= 1; (зниження ка= 083;ьцію та 25-гідроксихо&#= 1083;екальцифер= олу у плазмі крові, що може призвести д = 86; остеомаляцo= 0;ї або остеопорозm= 1;).

З боку нирок та сечовидільl= 5;ої системи: дуже рідко – тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит, ниркова недостатніl= 9;ть, порушення функції нирок (наприклад альбумінурo= 0;я, гематурія, олігурія, підвищення рівня сечовини в крові/азоте = 84;ія), часте сечовипускk= 2;ння, затримка сечі.

З боку репродуктиk= 4;ної системи: дуже рідко – статева дисфункція/= 10;мпотенція/е&= #1088;ектильна дисфункція, порушення сперматогеl= 5;езу (зі зниження= 084; кількості/р = 91;хливості сперматозоo= 1;дів).

Заре&= #1108;стровані дуже рідкісні повідомленl= 5;я про порушення чоловічої фертильносm= 0;і та/або порушення сперматогеl= 5;езу.

Зага&= #1083;ьні порушення: дуже часто – загальна слабкість.

Відх&= #1080;лення результатіk= 4; лабораторнl= 0;х та інструме = 85;тальних досліджень: дуже часто – підвищення рівня гама-глютам= 10;лтрансфера&#= 1079;и (спричинене індукцією печінкових ферментів), яке зазвича = 81; не має кліні= 095;ної значимості, часто – збільшення рівня лужно= 11; фосфатази в крові, нечасто – збільшення рівня трансамінаk= 9;, дуже рідко – збільшення внутрішньоl= 6;чного тиску, збільшення рівня холестеринm= 1; у крові (у тому числі з= 073;ільшення рівнів ліпопротеїl= 5;ів високої щільності т = 72; тригліцериk= 6;ів), збільшення = 88;івнів тригліцериk= 6;ів у крові, змін&#= 1072; показників функції щитовидної залози: зниження рівня L-тироксину (вільного тироксину (FT_{4)_,
тироксину (T_{4)_,трийодтиро=
;ніну(T₃)) і
підвищення
рівня
тиреостимуl=
3;ювального
гормону (}}TSH), що, я= 082; правило, не супроводжуn= 8;ться клінічними проявами; збільшення рівня пролактину = 74; крові, гіпогамаглl= 6;булінемія.

Побічні реакції на основі спонтанних повідомленn= 0; (частота невідома).

Інформацію про нижчезазнаm= 5;ені побічні реа = 82;ції було отримано пр = 80; постреєстаm= 4;ійному застосуванl= 5;і препарату з= 10; спонтанних повідомленn= 0; та публікацій. Оскільки по = 74;ідомлення спонтанні, неможливо встановити точну кількість пацієнтів т = 72; достовірно оцінити частоту виникнення побічних ре = 72;кції, тому їх частоту класифікуюm= 0;ь як «невідом = 86;».

Інфе&= #1082;ційні та паразитарнo= 0; захворюванl= 5;я: реак&= #1090;ивація вірусу герпесу людини VI типу= .

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: недо&= #1089;татність кісткового мозку.

З боку нервової системи: в’ял&= #1110;сть седативний ефект, погіршення пам’яті.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: коліт.

З боку імунно= 11; системи: медикаментl= 6;зне висипання з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRESS).

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: гост&= #1088;ий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (AGEP), ліхеноїдниl= 1; кератоз, оніхомадез.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 72; кісткової тканини: переломи.=

Відх&= #1080;лення результатіk= 4; лабораторнl= 0;х та інструме = 85;тальних досліджень: зниж&= #1077;ння мінеральноo= 1; щільності кісткової тканини.

Повo= 0;домлення про побічні реакції

Повідомлен = 85;я про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням:&nbs= p;https://<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; color:black;mso-color-alt:windowtext;background:white;mso-ansi-language:EN-= US'>aisf.dec.gov.ua.

=

Термін придатностo= 0;= . 4 роки.=

Умов&#= 1080; зберігання.

Зберігати при температурo= 0; не вище 25 &= deg;С.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упак&#= 1086;вка.

По 10 таблето = 82; у блістері; по 5 блістерів у картонній упаковці.=

Категорія відпуску.

За рецептом= .

Виробн&#= 1080;к.

ТО= 042; «ГЛЕДФАРМ ЛТД».

Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Давидовськl= 6;го Григорія, 54.

Вік дитини=	Добова дозk= 2;
6–10 років	400–600 мг= ; ( за 2-3 прийоми)
11–15 років	600–1000 мk= 5; (за 3 прийоми)=